Golovnitemu.com

Позначка: кримінальні провадження

  • В Україні понад третину звернень щодо домашнього насильства надходять від чоловіків

    В Україні понад третину звернень щодо домашнього насильства надходять від чоловіків

    Кількість кримінальних проваджень щодо домашнього насильства в Україні у минулому році зменшилася на чверть, проте неофіційні звернення за допомогою зросли на 9%. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на дані Опендатаботу.

    Протягом 2025 року органи прокуратури відкрили 1 996 кримінальних проваджень за статтею про домашнє насильство. Це вперше з початку повномасштабного вторгнення, коли офіційних справ стало менше. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року їхня кількість зменшилася на 28%.

    У середньому щомісяця реєструється близько 180 справ. Пік звернень традиційно припадає на зимові свята: у січні цього року було відкрито 277 проваджень. Значна частина справ доходить до суду — уже 79% від облікуваних кримінальних проваджень.

    Водночас дані Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства демонструють протилежну тенденцію. Кількість звернень по допомогу зросла на 9%. Лише за три квартали 2025 року надійшло понад 35 тисяч дзвінків, з яких 90% стосувалися саме домашнього насильства. Серед тих, хто шукав допомоги, 14% були люди старші 50 років.

    За типами насильства майже половина звернень стосувалася психологічного тиску, у третині випадків — фізичного насильства, 17% заявок пов’язані з економічним тиском, і 1,6% — зі сексуальним насильством. Вже другий рік поспіль кожне четверте звернення надходить від чоловіків.

    Ця статистика демонструє, що, попри зменшення кількості кримінальних проваджень, проблема домашнього насильства залишається актуальною, а потреба у психологічній та соціальній підтримці — високою.

  • НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції у 2024–2025 роках завершило повні перевірки 22 декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій. У 18 із них були встановлені ознаки декларування недостовірних відомостей загальною сумою понад 148,9 млн грн.

    Однією з резонансних справ став вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної МСЕК за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу та призначив штраф у розмірі 68 тисяч гривень із забороною обіймати керівні посади в медичних установах протягом року. Посадовиця не задекларувала земельну ділянку вартістю понад 9 млн грн, що належала її чоловікові.

    НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

    Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

    У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

    Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

    У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

  • ЄВідновлення під загрозою: як реєстратори Мін’юсту перетворили компенсації на інструмент збагачення

    ЄВідновлення під загрозою: як реєстратори Мін’юсту перетворили компенсації на інструмент збагачення

    Програма єВідновлення, створена для компенсації втрат українцям, чиє житло було пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії, перетворюється на інструмент зловживань. За даними громадських активістів, державні реєстратори Міністерства юстиції систематично проводять незаконні реєстраційні дії, що відкривають доступ до завищених виплат, а також використовуються у схемах із захоплення нерухомості.

    Критика реєстраційних процесів у Харківському регіоні набула нового розвитку після того, як начальниця Східного міжрегіонального управління Мін’юсту Ірина Свистун подала позов про «захист честі й ділової репутації» проти громадської організації та керівника ГО «НОН-СТОП Україна». У позові вимагається видалення публікацій та компенсація в розмірі 10 тисяч гривень. Активісти вважають це спробою тиску та уникнення внутрішньої перевірки.

    Ініціатором позову став адвокат Валентин Мельник, якого активісти називають організатором схеми, що базується на примусі державних реєстраторів щомісяця сплачувати неофіційні платежі за доступ до роботи. За даними викривачів, діяльність реєстраторів фактично контролюється через приватний офіс на вул. Сумській, 96 у Харкові, попри формальне прикріплення цих працівників до різних органів місцевого самоврядування.

    Зафіксовані випадки незаконних реєстрацій свідчать про системний характер порушень. Зокрема, 18 вересня 2024 року реєстратор Ігор Тесленко зареєстрував об’єкт у Старому Салтові лише на підставі технічного паспорта, а згодом перереєстрував його як «дачний будинок» без відповідних документів. Наступного дня він збільшив площу будинку у Дергачах майже вп’ятеро — з 48,1 до 221,8 кв. м.

    20 вересня було здійснено реєстрацію колишнього кінотеатру «Робітник» у Краснограді площею понад 2200 кв. м на приватну особу. У лютому 2025 року реєстратор Олег Жбадинський у селі Вільча збільшив площу будинку з 30,4 до 121,7 кв. м, також без дозвільних документів.

    Попри численні порушення, комісії Мін’юсту неодноразово відновлювали доступ реєстраторів до роботи. За інформацією активістів, реєстратор Сергій Зоткін повертався до виконання обов’язків після блокувань щонайменше десять разів.

    Факти, передані до правоохоронних органів, вже стали підставою для відкриття кримінальних проваджень. Зокрема, досудові розслідування тривають у ТУ БЕБ у Полтавській області (ч. 1 ст. 366 КК), слідчих ГУНП у Харківській області (ч. 1 ст. 364 КК) та Харківській окружній прокуратурі (ч. 1 ст. 367 КК).

    Активісти наголошують, що замість проведення службових перевірок і усунення причетних осіб Міністерство юстиції відповідає судовими позовами, що лише поглиблює недовіру та ризики для програми єВідновлення.

  • Депутати, керівники ОДА та аудитслужби: НАЗК оприлюднило топ порушень в деклараціях

    Депутати, керівники ОДА та аудитслужби: НАЗК оприлюднило топ порушень в деклараціях

    Національне агентство з питань запобігання корупції у жовтні 2025 року завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованою системою. Порушення виявили в кожній із них.

    У 61 декларації встановлено ознаки недостовірних відомостей на суму понад 417,2 млн грн, що підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу або частину 4 статті 172-6 КУпАП. Ще у двох випадках зафіксовано необґрунтовані активи на понад 13 млн грн.

    За результатами місяця до компетентних органів скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК, 21 матеріал щодо адмінправопорушень, а також два висновки до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо активів без підтверджених джерел походження.

    НАЗК також оприлюднило найрезонансніші порушення серед перевірених декларацій. Зокрема, у директора департаменту фінансів Одеської ОДА виявили ознаки необґрунтованих активів на понад 7,3 млн грн та недостовірні відомості ще на понад 8 млн грн за два роки. Посадовець не задекларував 37 земельних ділянок неповнолітнього сина та не підтвердив походження готівки.

    Колишній заступник начальника Південного офісу Держаудитслужби, за даними НАЗК, не зміг пояснити появу понад 4,4 млн грн готівкових заощаджень та вказав недостовірні дані про криптовалюту. ДБР вже розпочало кримінальне провадження.

    Суттєві розбіжності виявили і в деклараціях колишнього заступника Бориспільського міського голови, який не підтвердив походження 5,5 млн грн готівки, а також депутата Черкаської міськради, що «забув» про будинок майже за 9 млн грн і дивіденди зі США на 39,4 млн грн. Матеріали щодо цих випадків передано до Нацполіції.

    У декларації депутата сільради Житомирщини виявили необґрунтовані активи більш ніж на 5,7 млн грн та недостовірні дані на десятки мільйонів у двох звітних періодах. Депутат Полтавської облради, за даними НАЗК, не задекларував водне судно та не підтвердив збереження понад 29 млн грн готівки.

    Порушення на мільйонні суми також зафіксовано у деклараціях депутата Бучанської райради, начальника управління Закарпатської облради, колишніх керівників Київської та Запорізької ОДА. У кожному випадку матеріали передані відповідним правоохоронним органам.

  • Кількість СЗЧ зросла вчетверо: правоохоронці реєструють по 16 тисяч справ щомісяця

    Кількість СЗЧ зросла вчетверо: правоохоронці реєструють по 16 тисяч справ щомісяця

    За 10 місяців 2025 року правоохоронні органи відкрили в Україні понад 161 тисячу кримінальних проваджень за самовільне залишення військової частини. Це у чотири рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас до суду доходить лише незначна частина таких справ.

    За інформацією аналітиків, у січні–жовтні 2025 року в Україні зафіксовано 161 461 провадження за статтею 407 Кримінального кодексу — самовільне залишення військової частини або місця служби. Для порівняння: ще три роки тому така кількість справ накопичувалася протягом усього року, а зараз подібний обсяг реєструють менш ніж за два тижні.

    Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

    Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

    Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

    Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

    Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

    Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.

  • Гетманцев закликає декриміналізувати контент для дорослих задля податків

    Гетманцев закликає декриміналізувати контент для дорослих задля податків

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що створювачі контенту на платформі OnlyFans можуть приносити бюджету близько 1 млрд грн на рік. Для реалізації цього потенціалу, за його словами, необхідно припинити політичне «псевдоморалізаторство» і вирішити питання декриміналізації статті 301 ККУ.

    Голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев виступив із різкою критикою поточної політики щодо творців контенту для дорослих. Він наголосив, що держава витрачає мільйони на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, замість того щоб легалізувати сферу й отримувати податкові надходження, оцінні ним у приблизно 1 млрд грн на рік.

    Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.

    Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.

    Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.

    Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».

    Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.

    Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.

  • Офіційна статистика СЗЧ занижена через обмеженість реєстрацій у ДБР

    Офіційна статистика СЗЧ занижена через обмеженість реєстрацій у ДБР

    У вересні 2025 року 19 044 особи пішли у самовільне залишення частини, повідомив Ігор Луценко. За його словами, якщо брати весь поточний рік, то загальна кількість таких випадків сягає приблизно 160 тисяч.

    Луценко наголосив, що офіційні показники не відображають повної картини: реальна кількість тих, хто залишив частини, значно вища, бо статистика формується на основі зареєстрованих кримінальних проваджень. За його словами, кількість проваджень обмежена через кадровий дефіцит у службах, які ці провадження оформляють, і тому показники мають «певну стелю».

    Причину збільшення випадків саме у вересні дипломат і військовослужбовець пояснив просто: після відпусток повернулися працівники, які реєструють кримінальні провадження, тож підрахунки «на моменті реєстрації» зросли. Луценко вказав, що це не означає реального падіння дисципліни в інші місяці — скоріше, відображає адміністративні та реєстраційні особливості.

    Такий розрив між фактичними випадками та офіційною статистикою, на думку експертів, ускладнює планування заходів щодо утримання особового складу, реагування на проблеми з мобілізацією та формування кадрової політики в збройних силах.

    Вирішення проблеми Луценко бачить у збільшенні ресурсів для реєстрації та розслідування кримінальних проваджень, а також у комплексних заходах з підтримки військовослужбовців, які б зменшили кількість самовільних залишень.

  • Частина активів компанії «Юнігран» опинилася в руках осіб, наближених до одеської влади

    Частина активів компанії «Юнігран» опинилася в руках осіб, наближених до одеської влади

    Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів вказують на масштабну схему виведення підсанкційних активів групи «Юнігран», пов’язану з колишнім депутатом Броварської міськради Сергієм Шапраном та іншими фігурантами. За версією журналістів, замість передачі арештованого майна у власність держави частину активів переписали на підконтрольні фірми й перепродали за заниженими цінами, внаслідок чого державі не дорахувалися значних коштів.

    Розслідувачі називають низку пов’язаних із «Юніграном» компаній — зокрема «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс» — через які, за версією слідства та журналістів, відбувалося переписування й перереєстрація активів. Журналістські матеріали також описують, що мова йде про виробничі майданчики, кар’єри, сотні гектарів землі та вагонний парк.

    Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

    На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

    Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

    Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

    Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

    Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.

  • Проти суддів Мармаша і Жовніра та екскерівників БЕБ відкрито кримінальні провадження

    Проти суддів Мармаша і Жовніра та екскерівників БЕБ відкрито кримінальні провадження

    Бюро економічної безпеки України та Офіс Генерального прокурора розслідують низку кримінальних проваджень проти суддів Личаківського районного суду Львова та колишніх керівників БЕБ. Справи відкрито за ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.3 ст.369-2 та іншими статтями Кримінального кодексу України — йдеться про створення та керівництво злочинною організацією, зловживання службовим становищем і незаконний вплив.

    У центрі уваги — суддя Личаківського суду Андрій Мармаш та голова суду Жовнір, а також колишні високопосадовці БЕБ: детективи Перхун, Ткачук і Ящук. За даними слідства, вони організували багаторічний механізм тиску на підприємців, вимагання коштів і фактичного контролю над бізнесом у регіоні.

    Ключова роль у схемі відводилась судді Мармашу, який регулярно ухвалював рішення за матеріалами, підготовленими «потрібними» детективами. Колишній керівник підрозділу детективів Ткачук направляв десятки сумнівних справ саме до нього. Детектив Ящук, за даними слідчих, займався фінансовими схемами: виводив мільйони у криптовалюту та офшори, інвестував у елітну нерухомість, використовуючи підставні компанії.

    Над діяльністю всієї групи стояв Перхун, який тривалий час виконував обов’язки керівника БЕБ і контролював кожне ключове рішення.

    Розслідування триває. За інформацією правоохоронців, уже звільнені з БЕБ Перхун, Ткачук і Ящук не уникнуть відповідальності: їм доведеться пояснити походження майна і грошей, отриманих під час війни через схеми «обналу» і тиску на бізнес.

  • Як поліція знищує найбільшого виробника харчового маку в Україні

    Як поліція знищує найбільшого виробника харчового маку в Україні

    ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ МАК» — провідний виробник харчового маку в Україні — стало жертвою корупційних схем правоохоронців. Підприємство опинилося під тиском Національної поліції, яка вимагала від аграріїв «дозвіл на використання об’єктів та приміщень». Проблема в тому, що такого документа не існує в законодавстві.

    Єдиною умовою для його «отримання» була співпраця саме з поліцією охорони. Відмова від такої «послуги» призводила до відкриття кримінальних проваджень проти підприємства.

    У 2024–2025 роках арешти накладалися на десятки гектарів макових полів. Найгучніший випадок трапився на Черкащині: під Чигирином арештували 61 мільйон рослин маку як «речові докази». За документами вони перебували під охороною поліції, але згодом безслідно зникли. На момент передачі справи до суду на місці арештованого врожаю вже ріс соняшник.

    Попри тиск, усі перевірки Держлікслужби підтвердили: підприємство не порушувало ліцензійних умов. Однак поліція та прокуратура продовжували арештовувати врожаї, використовуючи їх як інструмент шантажу.

    Скандал набув міжнародного резонансу. Асоціація виробників маку Чехії звернулася до Євросоюзу із заявою про незаконне кримінальне переслідування українського підприємства та загрозу зриву міжнародної наукової співпраці.

    Ця справа стала символом глибокої проблеми: закон в Україні часто використовується не для захисту громадян і бізнесу, а як інструмент тиску та збагачення. І поки українські військові віддають життя на фронті, підприємці у тилу змушені боротися з «рекетом у погонах».