Golovnitemu.com

Позначка: криптовалюта

  • Українець завдав збитків міжнародній компанії на $4,5 млн через хакерські атаки

    Українець завдав збитків міжнародній компанії на $4,5 млн через хакерські атаки

    Кіберполіція викрила 35-річного мешканця Полтавщини, якого підозрюють у масштабному несанкціонованому втручанні в роботу міжнародної хостинг-компанії. За даними слідства, з 2018 року чоловік зламував акаунти клієнтів, розгортав на них віртуальні машини і використовував потужності серверів для майнінгу криптовалюти.

    Правоохоронці встановили, що фігурант отримав несанкціонований доступ до понад 5 тисяч акаунтів. Унаслідок його дій компанії завдано збитків на суму близько 4,5 мільйона доларів США, що еквівалентно приблизно 185 мільйонам гривень.

    Для приховування діяльності зловмисник постійно змінював місце проживання, переміщаючись між Полтавською, Одеською, Запорізькою та Дніпропетровською областями. Під час обшуків правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, криптовалютні гаманці, скрипти для дистанційного керування майнінгом, а також докази активності на спеціалізованих хакерських форумах.

    Кримінальне провадження розслідується за ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України (несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних систем, що призвело до тяжких наслідків). Підозрюваному загрожує до 15 років позбавлення волі. Слідчі дії тривають.

  • У Кропивницькому викрили тіньовий обмінник криптовалюти

    У Кропивницькому викрили тіньовий обмінник криптовалюти

    У самому центрі Кропивницького, за адресою Велика Перспективна, 32/11, під прикриттям офіційного обмінного пункту працювала складна тіньова схема з конвертації готівки в криптовалюту. За даними Служби безпеки України, нелегальні операції організувала компанія ТОВ “ФК Ліберті Фінанс”, що входить до структури “Кит Груп” харківського бізнесмена Антона Ткаченка.

    Хоча обмінник мав ліцензію на обмін валют, його реальна діяльність виходила далеко за межі дозволеного. Під виглядом легального обміну співробітники здійснювали перекази готівки у криптовалюту без жодного погодження з Національним банком. Це порушує чинне законодавство у сфері платіжних систем і фінмоніторингу.

    Перший сигнал надійшов ще у 2021 році, коли місцевий мешканець звернувся до обмінного пункту з наміром продати Bitcoin, але замість обіцяної суми отримав значно менше. При повторній спробі взагалі втратив усі кошти. Цей інцидент став відправною точкою для розслідування.

    Слідство встановило, що у схемі брала участь касирка пункту обміну валют — Ольга Кузьмівна Білан. Їй уже оголошено підозру за ч. 2 ст. 200 ККУ. Операції проводилися через Telegram-канал @alexkitgroup. Саме через нього клієнти домовлялися про обмін, передавали готівку в окремому приміщенні та отримували криптовалюту на свої електронні гаманці. Підтвердженням слугували скріншоти транзакцій.

    Зафіксовано щонайменше кілька операцій: у вересні 2022 року один із клієнтів передав 32 тисячі гривень і отримав 771 долар США в криптовалюті, інший — отримав 4523 долари за 200 тисяч гривень. Джерела коштів на криптогаманцях так і не вдалося простежити.

    Попри наявність у компанії ліцензії на обмін валют, жодної легальної діяльності з криптоактивами вона не вела. Це давало змогу уникати фінансового моніторингу, обійти законодавство і отримувати прибуток від нелегальних комісій.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці намагаються встановити всіх учасників криптовалютної схеми, включно з організаторами, технічними виконавцями та кінцевими вигодоодержувачами. У фокусі — також джерела готівки, що надходили на обмін, і можливі зв’язки з іншими елементами тіньової економіки.

  • Верховна Рада підтримала закон про криптовалюту: що варто знати

    Верховна Рада підтримала закон про криптовалюту: що варто знати

    Україна на крок ближче до впорядкування крипторинку. Верховна Рада готує до розгляду законопроєкт, який уперше офіційно визначить правила обігу віртуальних активів. Документ уже одностайно підтримав профільний комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, очолюваний Данилом Гетманцевим.

    Згідно з новим законопроєктом, віртуальні активи визначаються як цифрове майно, що існує винятково завдяки технології блокчейн. Це не гроші у класичному сенсі, а цифрові об’єкти, подібні до майна — токени, NFT, стейблкоїни тощо.

    Досі криптовалюти в Україні залишались у “сірій зоні” — без правового статусу, захисту користувачів та зрозумілих податкових зобов’язань. Як зазначив Гетманцев, ситуація нагадувала “Дикий Захід”, де користувачі не мали юридичних гарантій.

    Закон охопить усіх, хто має справу з криптою — від звичайних власників до професійних трейдерів, бірж, сервісів зберігання, емітентів токенів і фінтех-стартапів. Біржі та посередники будуть зобов’язані проводити ідентифікацію клієнтів (KYC) і звітувати про транзакції, але держава не отримає доступу до приватних гаманців громадян.

    Для звичайних користувачів усе просто: якщо є прибуток — його потрібно задекларувати і сплатити податки. Прибуток обкладатиметься ПДФО у 18% і військовим збором у 1,5%. Але якщо актив просто зберігається без продажу або обмінюється на іншу крипту — податків не буде. Для активів, придбаних до набуття чинності закону, у 2026 році передбачена пільгова ставка 5%.

    За недекларування передбачено штрафи. Бізнес отримає адаптаційний період до 2029 року, протягом якого правила впроваджуватимуться поступово.

    За оцінками аналітиків Global Ledger, лише за період 2021–2024 років державний бюджет міг би отримати понад 350 мільйонів доларів, якби ринок було легалізовано раніше.

    Новий закон відкриває шлях для створення повноцінних українських криптобірж. Це може зробити Україну конкурентною на світовому ринку та привабити додаткові інвестиції в ІТ і фінтех.

    Завдяки обов’язковій ідентифікації користувачів і контролю за операціями криптовалюта більше не зможе бути зручною “сірою зоною” для виведення коштів чи корупційних схем. Закон спрямований на підвищення прозорості та довіри до цифрових фінансів в Україні.

  • Метадон через Telegram: поліція викрила наркоорганізацію з Черкащини

    Метадон через Telegram: поліція викрила наркоорганізацію з Черкащини

    Поліція України припинила діяльність потужного злочинного угруповання з Черкаської області, яке понад пів року займалося розповсюдженням метадону на території кількох областей, зокрема в Києві, Одесі та Черкасах. Про це повідомила Національна поліція в Telegram.

    Керувала наркобізнесом 33-річна жителька Черкаської області. Вона створила злочинну структуру з 17 осіб, кожен із яких виконував конкретну роль: від адміністрування Telegram-каналів і прийому замовлень до логістики, фасування та “закладок”. Всі дії координувалися централізовано, а учасники отримували “зарплату” з виручених коштів.

    Наркотики закуповували великими партіями — по 2–3 кг, після чого розфасовували на дрібні дози й продавали через спеціально створені Telegram-канали. Розрахунки відбувалися безготівково — на картки, оформлені на підставних осіб, або криптовалютні гаманці. Сума щомісячного прибутку сягала одного мільйона гривень. Частина коштів ішла на “зарплати”, автівки та нові поставки, решту — “відмивали” онлайн.

    Усі 17 учасників, включно з організаторкою, отримали підозри. За статтею, що передбачає організацію й участь у наркобізнесі, їм загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Справу ведуть у межах кримінального провадження, що вже має численні докази системної й тривалої діяльності групи. Відомо, що наркотики активно збували в Києві, Черкаській та Одеській областях, що вказує на міжрегіональний масштаб схеми.

  • У Києві пройшли обшуки в оселі Дмитра Білоцерківця

    У Києві пройшли обшуки в оселі Дмитра Білоцерківця

    Державне бюро розслідувань провело обшуки у депутата Київської міської ради Дмитра Білоцерківця. Слідчі дії проводилися у межах перевірки походження криптовалюти на суму 30 мільйонів доларів.

    Обшуки відбулися в оселі самого Білоцерківця, де він проживає з родиною, а також у будинку його матері. Представники ДБР діяли у масках, що стало предметом критики з боку партії «УДАР», співголовою фракції якої в Київраді є Білоцерківець.

    У партії заявили про системний тиск на опозиційні сили з боку центральної влади. Зокрема, йдеться про незаконне відсторонення місцевих голів, втручання у роботу органів місцевого самоврядування через військові адміністрації та використання правоохоронних органів для політичного переслідування.

    «УДАР» розцінив дії ДБР як спробу політичного тиску та заявив про порушення прав представників місцевого самоврядування, які, на думку партії, стали мішенню через власну позицію.

    Обшуки відбулися на тлі політичної напруги в Київській міській раді. Напередодні депутати намагалися звільнити секретаря Київради Володимира Бондаренка, який фігурує у справі щодо земельної корупції як свідок. Попри невдале голосування, Бондаренко сам подав заяву про відставку, яку було підтримано.

    Станом на зараз у ДБР офіційно не коментують результати обшуків або процесуальні перспективи справи, пов’язаної з цифровими активами. Залишається незрозумілим, звідки саме у Білоцерківця могли з’явитися криптовалюти на таку суму, проте сам факт слідчих дій свідчить про підвищену увагу правоохоронців до цифрових фінансів серед українських посадовців.

  • Україна визначає правила оподаткування криптовалюти

    Україна визначає правила оподаткування криптовалюти

    Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) представила проєкт матриці, яка описує варіанти оподаткування операцій із віртуальними активами в Україні. Нововведення зачіпають і криптовалюту, яка стрімко набирає популярності серед українців.

    Проєкт документу оприлюднено на сайті регулятора. У ньому йдеться про пропозицію обкладати податком прибуток від продажу криптовалюти, отриманого у фіаті або у вигляді товарів чи послуг. Також планується оподатковувати оплату товарів і послуг безпосередньо в криптовалюті.

    Ставки податку будуть різними залежно від виду операції. Стандартна ставка складатиме 18% плюс 1,5% військового збору. Водночас для деяких випадків пропонуються пільгові ставки — 5% або 9%, які ще обговорюватимуться.

    Втім, деякі дії з віртуальними активами пропонують не обкладати податками. До них належать: майнінг, стейкінг, холдинг або зберігання токенів, створення токенів, а також airdrop — за умови, що він не використовується для оплати товарів чи послуг.

    Голова НКЦПФР Руслан Магомедов зазначив, що ця матриця базується на міжнародному досвіді та адаптована до українських реалій. За його словами, документ уже був представлений на робочій групі при профільному комітеті Верховної Ради, а тепер представлений і для потенційних учасників крипторинку.

    «Наше завдання – допомогти органам влади ухвалити виважене рішення. Потрібно оцінювати переваги й ризики кожної моделі оподаткування, бо вони критично впливають як на ринок, так і на податкову відповідальність», – пояснив Магомедов.

    Нагадаємо, в лютому голова бюджетного комітету ВРУ Данило Гетманцев заявив, що легалізація криптовалюти в Україні є питанням часу.

    Криптовалюта також дедалі частіше з’являється в електронних деклараціях українських держслужбовців. У 2024 році кількість декларантів, які вказали цифрові активи, зросла на 10% порівняно з попереднім роком. А у порівнянні з 2021 роком — на вражаючі 220%.

  • Криптовалюта, шуба і Damiani: що задекларувала віцемерка Одеси

    Криптовалюта, шуба і Damiani: що задекларувала віцемерка Одеси

    Заступниця одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Ганна Позднякова подала щорічну декларацію за 2024 рік, у якій зазначила суттєві доходи, криптовалютні активи, дорогі речі та нерухомість. Дані стали доступні через Єдиний державний реєстр декларацій.

    Позднякова задекларувала дві квартири у власності та ще одну — у користуванні. Перша квартира площею 33,6 м² належить їй із 2016 року, друга — офісне приміщення площею 51,5 м² — з’явилося у 2017 році. Третім об’єктом нерухомості є квартира площею 86,8 м², якою вона користується з 2022 року. Її власницею є мати посадовиці — Алла Позднякова.

    У декларації також зазначено, що посадовиця виховує двох дочок — Марію та Анастасію, які проживають разом з нею в Одесі.

    Загальний дохід Ганни Позднякової за 2024 рік склав понад 998 тисяч гривень. На посаді заступниці мера вона заробила 533 тисячі гривень, ще 455 тисяч гривень — як директорка КП “Теплопостачання міста Одеси”, де працювала до червня 2024 року. Окрім того, у декларації зазначено 10 320 гривень державної допомоги при народженні дитини.

    Серед фінансових активів чиновниця задекларувала 25 тисяч доларів США готівкою. Також вона має рахунки у “ПриватБанку” та “Універсал Банку”, хоча суми на них не уточнені.

    Окрему увагу привертає її криптовалютний актив: на рахунку Позднякової — 6,02 біткойна. За поточним курсом це понад 20 мільйонів гривень. Для порівняння: ще в минулорічній декларації зазначалося 14,037 біткойна. У 2021 році, за оцінками аналітиків, вона задекларувала криптовалюту на суму понад 53 мільйони гривень, що стало рекордом серед посадовців Одещини.

    У переліку майна віцемерки також розкішні речі: соболина шуба, ювелірні прикраси бренду Damiani (обручка, сережки та кулон з білого золота з діамантами), а також сумочка Louis Vuitton. Все це задекларовано як майно, придбане до подання першої декларації.

    Для порівняння, інший заступник міського голови Одеси — Валерій Сілін — у 2024 році заробив 1 мільйон 126 тисяч гривень, а також отримав понад 600 тисяч гривень пенсійних виплат.

  • Хто з українських чиновників тримає мільйони в крипті

    Хто з українських чиновників тримає мільйони в крипті

    Криптовалюта — нова готівка українських можновладців. За результатами деклараційної кампанії 2024 року, понад дві тисячі держслужбовців офіційно вказали у своїх документах цифрові активи. Це — новий рекорд.

    Згідно з аналізом Опендатабот, криптовалюта стає дедалі популярнішим інструментом збереження капіталу серед чиновників. Якщо до повномасштабного вторгнення таких декларацій було вдвічі менше, то зараз криптоактиви задекларували 2 113 осіб — на 10% більше, ніж у 2023 році.

    Очолила список Національна поліція України — тут 322 посадовці задекларували цифрові активи. Це становить 15% від усіх чиновників із криптовалютою.

    Далі у списку:

    • 240 працівників прокуратури;

    • 227 суддів;

    • 119 представників міських рад;

    • 77 військових із ЗСУ;

    • 38 співробітників НАБУ.

    Найбільше «криптодекларантів» проживає у столиці та області — 767 чиновників, із них:

    • 582 у Києві;

    • 185 у Київській області.

    Інші регіони:

    • Харківщина — 172;

    • Дніпропетровщина — 167;

    • Львівщина — 133.

    Хто з чиновників має найбільше криптовалюти

    Олег Бондаренко, голова комітету Ради з питань екології, став абсолютним рекордсменом за кількістю задекларованих біткоїнів — 80 BTC, що дорівнює 279,4 млн грн за курсом на 1 квітня 2025 року.

    Депутат Сергій Майзель володіє найбільшим обсягом Ethereum — 200 токенів ETH (приблизно 15,5 млн грн).

    Лідером за крипто-доларами (USDT) став представник Офісу Генпрокурора Віталій Бровко, який задекларував 847 908 USDT (близько 35 млн грн).

    Декілька колишніх чиновників заявили про втрату доступу до своїх криптогаманців. Найгучніші випадки:

    • Роман Сарамага, ексзаступник голови Держгеонадр, ще у 2021 році задекларував 380,95 BTC (сьогодні це 1,33 млрд грн), але у 2024 році заявив, що доступ до них втрачено.

    • Ігор Осіпов, депутат Подільської райради на Одещині, також зник із 1 800 ETH (близько 140 млн грн).

    Аналітики припускають, що криптовалюта серед українських держслужбовців виконує подвійну функцію — як засіб збереження в умовах нестабільної економіки, і як альтернатива класичним фінансовим інструментам, що складніше відстежити.

    Зростання таких декларацій викликає запитання щодо прозорості походження коштів, а також необхідності посилення державного контролю над обігом криптовалют серед посадовців.

  • Шантаж, криптовалюта та хабарі: викрито корупційну схему за участю СБУ та ДПСУ

    Шантаж, криптовалюта та хабарі: викрито корупційну схему за участю СБУ та ДПСУ

    В Україні викрили масштабну корупційну схему, в якій замішані співробітники Служби безпеки України та Державної прикордонної служби. В центрі скандалу — колишній прикордонник, який, перейшовши до СБУ, почав шантажувати свого колегу компроматом та вимагати з нього сотні тисяч доларів.

    За даними слідства, у період з січня по квітень 2024 року офіцер СБУ, який працював у департаменті військової контррозвідки, висунув фінансові вимоги до прикордонника на загальну суму 358 тисяч доларів. Гроші передавали через криптовалютні гаманці, а головним посередником у схемі став Сергій Панькуш, уродженець Львівської області. Саме він створював фіктивні акаунти, конвертував криптовалюту в готівку та передавав кошти організатору.

    Згідно з інформацією слідства, прикордонник сплатив 358 тис. доларів за кілька місяців, однак у лютому 2024 року заявив про брак коштів. Після цього Панькуш продовжив погрожувати жертві розголосом компромату, однак у березні 2024 року прикордонник звернувся до правоохоронців.

    Панькуша затримали у квітні того ж року, а згодом він уклав угоду про визнання винуватості та погодився співпрацювати зі слідством, надаючи показання проти організатора та прикордонника. Суд призначив йому 8 років позбавлення волі, але звільнив від відбування строку на умовах іспитового терміну в 3 роки.

    Заставу за Панькуша у розмірі трьох мільйонів гривень перерахують на підтримку Збройних сил України через проєкт UNITED24. У разі завершення справи, прикордонник отримав підозру у наданні хабаря, а офіцер СБУ — у вимаганні хабаря.

    Ця схема привернула увагу правоохоронців, і НАЗК наразі не перевіряє походження коштів у прикордонника, що викликає додаткові питання щодо прозорості таких практик.

  • Фінансовий скандал у КНДІСЕ: виконувач обов’язків директора Максим Кисельов під слідством

    Фінансовий скандал у КНДІСЕ: виконувач обов’язків директора Максим Кисельов під слідством

    Виконувач обов’язків директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Максим Кисельов опинився в центрі масштабного фінансового розслідування. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у його декларації недостовірні відомості на 2,7 млн грн, а слідство встановило, що чиновник нібито втратив криптовалюту на 700 тисяч доларів у сумнівній схемі з офшорами та підозрілими транзакціями.

    За результатами перевірки НАЗК у виправленій декларації Кисельова за 2023 рік зафіксовано низку порушень, зокрема:

    • занижена площа квартири дружини в Києві (77,6 замість 82,3 кв. м);
    • прихована вартість садового будинку в Обухівському районі Київської області (426,6 тис. грн);
    • непідтверджений дохід від продажу криптовалюти на 2,7 млн грн, який не знайшли у департаменті кіберполіції та компанії Nest Services Limited.

    Крім того, дружина Кисельова, Олександра Горяєва, має корпоративні права в адвокатському об’єднанні «КМ Практик» та володіє двома офшорними компаніями – британською Hengestone Development LTD та сейшельською Ammilo Commerce Ltd.

    Окремий інтерес викликала історія зникнення криптоактивів Кисельова. Він задекларував 647 065 USDT (23,66 млн грн), 3190 PALA (233 грн), 7853 UTRON (23 789 грн) і 0,507 USDT (19 грн). Однак кіберполіція не виявила жодних доказів існування цих активів на зазначених публічних адресах. Сам Кисельов заявив, що його ошукали, і кошти зникли через шахрайство.

    Слідство встановило, що у 2022 році чиновник накопичив криптовалюту на 700 тисяч доларів і здійснював операції через знайоме подружжя – Олега Громова та Віту Єфімчук. Вони познайомилися ще у 2021 році під час польоту з Сейшельських островів, де Кисельов відпочивав із дружиною. У лютому 2022 року його родина виїхала до Іспанії, де, за попередніми даними, придбала елітний маєток вартістю 1,5 млн євро. Через банківські обмеження Кисельов не міг переказати кошти офіційно, тому звернувся до Громова, який допоміг перевести заощадження у криптовалюту.

    Проте у лютому 2023 року гроші несподівано зникли. Транзакції з гаманця Кисельова свідчать, що 647 тис. USDT були переведені через низку рахунків, зокрема громадян України та Росії:

    • 60 000 USDT отримав Дмитро Джиоєв (Україна) на рахунок Binance;
    • 184 329 USDT пішли на гаманець Олександра Михайлова (РФ);
    • 100 000 USDT – на рахунок Кирила Зотова (РФ);
    • 407 088 USDT конвертовано у Bitcoin і виведено на гаманці, підконтрольні Даніїлу Броніхіну (РФ).

    Слідство вважає, що у справі можуть бути причетні Громов, Єфімчук та Джиоєв. Кримінальне провадження відкрито за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) та ч. 1 ст. 358 (підробка документів) Кримінального кодексу України.

    Попри заяви Кисельова про втрату криптовалютних активів, слідчі не виключають, що схема могла бути створена для приховування коштів та ухилення від фінансових зобов’язань. Чиновник не надав жодних документів, які б підтверджували його версію подій, а НАЗК відхилило пояснення як безпідставні. У зв’язку з цим йому загрожує кримінальна відповідальність за декларування недостовірних даних та можливу участь у фінансових махінаціях.