Golovnitemu.com

Позначка: критична інфраструктура

  • «Зброя без слідів»: НАТО зірвало таємну операцію російських субмарин біля Шпіцбергена

    «Зброя без слідів»: НАТО зірвало таємну операцію російських субмарин біля Шпіцбергена

    У віддалених арктичних водах біля норвезького архіпелагу Шпіцберген навесні 2026 року розгорнулася операція, подробиці якої західні країни кілька місяців не розкривали. За даними Reuters, Велика Британія, Норвегія та США відстежили російські підводні сили, які нібито тренувалися застосовувати нову секретну технологію проти критично важливих підводних кабелів. Її особливістю, за словами західних чиновників, мала бути можливість виводити інфраструктуру з ладу так, щоб не залишати очевидних слідів причетності Москви. Російським суднам і підводним апаратам зрештою не дали завершити навчання.

    Про нові деталі Reuters повідомило 10 вересня, посилаючись на двох західних посадовців, знайомих з перебігом операції. Саме це застереження є принциповим: точна конструкція «секретної зброї», її назва, принцип роботи та реальні можливості публічно не розкриваються. Російське Міністерство оборони на запит агентства щодо інциденту не відповіло, тоді як Кремль раніше неодноразово заперечував звинувачення у підготовці диверсій проти країн НАТО. Тому йдеться про дані західних джерел Reuters, а не про технічні характеристики системи, підтверджені незалежно.

    За інформацією агентства, операцію проводило Головне управління глибоководних досліджень Міністерства оборони Росії — структура, відома за російською абревіатурою ГУГД або англійською GUGI. Підрозділ спеціалізується на роботі на великих глибинах і вже давно перебуває під особливою увагою західних розвідок через інтерес до підводних кабелів, трубопроводів та іншої інфраструктури на морському дні.

    У квітні британський міністр оборони Джон Гілі вже повідомляв про масштабну російську операцію в Північній Атлантиці. За його словами, вона включала російський ударний підводний човен класу «Акула» та одночасне розгортання двох спеціалізованих субмарин GUGI. Для стеження за ними Велика Британія залучила фрегат, авіацію та близько 500 військовослужбовців. Британські літаки провели в небі понад 450 годин, а військовий корабель пройшов кілька тисяч морських миль. Операція тривала більше місяця.

    Тоді Лондон публічно говорив про російську активність біля критичної підводної інфраструктури, однак не розкривав найважливіших деталей. Лише тепер Reuters стверджує, що одним із районів протистояння були води біля Шпіцбергена, до операції долучалися США, а росіяни моделювали застосування нової технології, призначеної для пошкодження підводних комунікацій.

    У центрі уваги опинилися два волоконно-оптичні кабелі, які з’єднують Шпіцберген із материковою Норвегією. Кожен маршрут простягається приблизно на 1400 кілометрів, а на окремих ділянках кабелі лежать на глибині до 2700 метрів. Саме ними передають величезні масиви даних із супутникової станції SvalSat, розташованої на архіпелазі. Reuters називає її найбільшою у світі супутниковою наземною станцією такого типу та зазначає, що вона входить до мережі NASA Near Space Network.

    Оператор Space Norway пояснює, що система складається з двох фізично розділених кабелів і працює з 2004 року. Вони забезпечують не лише звичайний інтернет для мешканців Шпіцбергена, але й роботу державних структур, наукових установ, аеропорту та космічної інфраструктури. Самі кабелі мають товщину приблизно 2–3 сантиметри, містять по вісім пар оптоволокон і захищені сталевим армуванням.

    Наскільки серйозними можуть бути наслідки диверсії такого типу, у НАТО пояснюють масштабами залежності сучасного світу від морського дна. За даними Альянсу, понад 95% міжнародного інтернет-трафіку передається через підводні кабелі, а близько 1,3 мільйона кілометрів таких ліній забезпечують фінансові транзакції орієнтовною вартістю $10 трлн щодня. Тому атака на кабель може бути значно небезпечнішою, ніж просто тимчасова відсутність інтернету в окремому регіоні.

    Російська активність у цьому районі особливо насторожує союзників через його географію. Між Шпіцбергеном та материковою Норвегією лежить так званий Bear Gap — важливий морський простір, через який російські атомні субмарини з баз на Кольському півострові можуть виходити у напрямку Атлантики. За оцінкою джерела Reuters, у разі прямого загострення між Росією та НАТО ця зона може набути критичного військового значення.

    Норвезький міністр оборони Торе Сандвік заявив Reuters, що спільна операція мала продемонструвати Москві: союзники бачать її дії і не дозволять працювати непомітно. За його словами, будь-яка спроба атакувати критичну інфраструктуру буде виявлена і матиме наслідки. Водночас Осло наголошує, що подальша ескалація на Крайній Півночі не відповідає інтересам жодної зі сторін.

    Особливу увагу GUGI привертає не вперше. У квітневій спільній заяві Великої Британії, Норвегії та Нідерландів в ОБСЄ британська сторона прямо заявляла, що підрозділи цього управління створені для спостереження за підводною інфраструктурою у мирний час і можуть готуватися до її пошкодження у разі конфлікту. Серед пов’язаних із GUGI засобів Лондон називав, зокрема, розвідувальне судно «Янтар». У червні 2025 року Велика Британія внесла саме Головне управління глибоководних досліджень Міноборони РФ до санкційного списку.

    Підводна лінія до Шпіцбергена вже переживала серйозний інцидент. 7 січня 2022 року одна з двох гілок вийшла з нормального режиму роботи через пошкодження на ділянці за 130–230 кілометрів від Лонг’їра. Зв’язок із материком тоді не зник завдяки резервній лінії, а Space Norway пізніше відновила пошкоджений кабель. Причина інциденту на той момент публічно встановлена не була. Тому пов’язувати саме цей випадок із Росією без додаткових доказів неправильно.

    Зростання занепокоєння підводними диверсіями вже змусило НАТО значно посилити патрулювання. У січні 2025 року Альянс запустив місію Baltic Sentry після серії інцидентів із кабелями та трубопроводами у Балтійському морі. Для спостереження використовують фрегати, морську патрульну авіацію та безпілотні системи. За даними Reuters із посиланням на компанію Windward, лише у Північному морі кількість випадків, коли судна повільно рухалися над або поблизу чутливої підводної інфраструктури, торік зросла на 52% — до 13 079. Експерти розглядають систематичне картографування таких об’єктів як потенційну підготовку до дій у майбутньому.

    Тема Арктики тим часом дедалі активніше переходить із площини віддаленого військового планування у реальні операції НАТО. Наприкінці серпня — на початку вересня Велика Британія, Норвегія та США провели тристоронні навчання Operation Atlantic City на норвезькому острові Ян-Маєн. Вони проходили з 26 серпня до 4 вересня у рамках посиленої активності НАТО Arctic Sentry та мали перевірити здатність союзників діяти у складних умовах Крайньої Півночі.

    При цьому твердження про нібито територіальну суперечку Росії та Норвегії безпосередньо за Шпіцберген потребує уточнення. Архіпелаг є частиною Королівства Норвегія, а її суверенітет міжнародно визнаний. Шпіцбергенський договір 1920 року водночас надає громадянам і компаніям держав-учасниць, серед яких Росія, певні рівні права на господарську діяльність. Москва має поселення та економічну присутність на архіпелазі, а між сторонами виникають розбіжності щодо трактування прав у прилеглих морських просторах. Однак суверенітет Норвегії над самим архіпелагом офіційно не є предметом територіального спору.

    Нові подробиці Reuters показують, чому саме підводна інфраструктура перетворюється на один із найбільш чутливих елементів протистояння Росії та НАТО. Кабелі складно постійно охороняти на сотнях і тисячах кілометрів морського дна, а встановити винуватця пошкодження значно складніше, ніж у разі відкритої ракетної або повітряної атаки. Саме тому заяви про російську технологію, здатну завдавати шкоди «без відбитків пальців», викликали таку увагу на Заході.

    Водночас головна деталь цієї історії залишається засекреченою: що саме побачили союзники біля Шпіцбергена і як мала працювати нова система. Джерела Reuters відмовилися розкривати принцип її дії. Достовірно відомо лише те, що Велика Британія офіційно підтверджувала масштабне стеження за російськими підводними силами навесні, Норвегія підтверджує спільну операцію із союзниками, а Reuters тепер пов’язує її з навчаннями поблизу критичних кабелів Шпіцбергена та участю США. Самі кабелі, за даними агентства, внаслідок операції не постраждали.

     

  • У Києві готують нові гуманітарні штаби на випадок масштабних ударів по інфраструктурі

    У Києві готують нові гуманітарні штаби на випадок масштабних ударів по інфраструктурі

    Школи Києва знову стали точками роздачі після липневих ударів 2025 року — як і в перші місяці повномасштабного вторгнення. Цього разу міська влада готує іншу схему. До зими 2026–2027 у столиці планують мережу компактних гуманітарних штабів: продукти, гігієна і речі від благодійних організацій на випадок, якщо логістику та інфраструктуру буде зруйновано. За відомостями, отриманими редакцією, у кожному з десяти районів може з’явитися по 8–10 таких точок. Їх задумано меншими за попередні хаби, щоб знизити ймовірність прямого влучання, і вони не розміщуватимуться у школах.

    Це не публічне оголошення КМДА. 7 вересня заступник голови міської адміністрації Олег Куявський відзвітував про запаси продовольства і питної води: місто зможе організувати гаряче харчування для 25 тисяч осіб і закуповує ще 20 тисяч аварійних наборів. Підготовка йде через Гуманітарний штаб, створений у лютому 2022 року. Окремо місто визначило опорні пункти незламності в кожному районі — на випадок тривалих перебоїв. Офіційно йдеться про пункти обігріву, зарядки і базової підтримки. Відомості про окрему, щільнішу мережу роздачі саме гуманітарних вантажів у компактному форматі поза школами публічно не підтверджувалися.

    У 2022 році схема була іншою. Штаб з’явився 27 лютого за рішенням Віталія Кличка. Районні бази швидко зайняли школи і ліцеї: Голосіївський, Дарницький, Деснянський та інші райони отримали адреси в навчальних будівлях. Через соціальні служби роздали майже 200 тисяч продуктових наборів. Школи тоді вже стояли порожніми — навчання зупинилося. Великі приміщення здавалися логічним рішенням.

    Відтоді будівлі освіти стали регулярною ціллю. За даними міських звітів, лише за 2025 рік пошкоджено 80 освітніх закладів столиці, частину шкіл били повторно. Після масованих атак літа 2025 гуманітарні штаби для постраждалих знову розгортали у школах №132, №54, ліцеях №173 і №317. Великий об’єкт із чергою і складом усередині навчального корпусу лишається помітною ціллю і створює ризик для тих, хто приходить по допомогу.

    Минула зима зробила цей розрахунок жорсткішим. Російські удари по ТЕЦ Києва в січні–лютому 2026 року залишали без тепла тисячі багатоповерхівок. Дарницька ТЕЦ після серії влучань вийшла з ладу. У зоні цієї станції без опалення лишилися понад 1100 багатоповерхівок — на місяці, у сильні січневі морози. Пункти незламності у школах і дитячих садках працювали цілодобово, але самі будівлі продовжували потрапляти під обстріли. Водночас президент увів у дію рішення РНБО з персональною відповідальністю мера за проходження зими. Підготовка столиці стала політичним питанням, а не лише комунальним.

    Компактні штаби — спроба розірвати цей зв’язок. Менша площа, розосередження по району, відмова від шкіл знижують і воєнний, і політичний ризик. Роздача прив’язана до благодійних постачань, які Гуманітарний штаб координує з 2022 року разом з «Епіцентром», фондами та міжнародними донорами. Якщо удари знову переріжуть склади й дороги всередині міста, локальні точки мають тримати запас ближче до мешканців, а не в кількох великих вузлах.

    Скільки саме точок відкриють, за якими адресами і коли — відкриті джерела не фіксують. Неясно і те, як нова мережа співвідноситься з уже оголошеними опорними пунктами незламності: це паралельна структура, розширення наявних точок чи перейменування частини з них. Міська адміністрація публічно говорить про запаси і пункти стійкості, але не про окрему програму компактних штабів поза школами.

  • Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Призначення Івана Федорова головою Агентства відновлення змінює його політичну вагу значно сильніше, ніж виглядає формальна зміна посади. З керівника однієї з найбільших прифронтових областей він переходить у структуру, через яку держава керує відновленням об’єктів по всій Україні — від доріг і мостів до лікарень, захисних споруд і критичної інфраструктури.

    При цьому Федоров не відрізаний від Запоріжжя. Його колишнього заступника Михайла Семікіна призначено виконувачем обов’язків голови ОВА, а сам Федоров зберігає участь в обласній Раді оборони. Таким чином, регіональна команда не зникає після його відходу, а залишається вбудованою в систему управління областю.

    Особливо важливий інший момент. Запорізька служба відновлення вже є частиною Агентства, яке тепер очолює Федоров. Виходить єдина вертикаль між територією, де він кілька років розподіляв інфраструктурні пріоритети, і центральним відомством, яке тепер визначає правила й обсяги відновлення для всієї країни.

    Це набуває додаткової ваги на тлі історії запорізьких закупівель. За період керівництва Федорова навколо інфраструктурних контрактів виникали претензії до окремих тендерів, складу учасників і умов договорів. До правоохоронних органів спрямовували заяви про можливі зловживання, а в судах розглядали скарги на бездіяльність слідчих органів. Окремий пласт звинувачень стосується ймовірного тиску на силовиків і контактів представників оточення Федорова з кримінальними фігурами. Ці твердження самі по собі не є доведеними фактами і потребують окремої перевірки за матеріалами проваджень і судовими рішеннями.

    Тепер ця історія отримує принципово інший масштаб. Ті самі питання, які виникали навколо управління інфраструктурними грошима в одній області, стають релевантними вже для національного відомства. Тим більше що Агентство працює не через один центральний офіс, а через систему регіональних служб і державних замовників.

    Є й важлива кадрова деталь. Сергій Сухомлин подав заяву про звільнення 29 липня — задовго до публічного оголошення кандидатури Федорова. 3 вересня Федоров підтвердив, що отримав пропозицію очолити Агентство, а вже 4 вересня Кабмін оформив його призначення. Одночасно зі зміною голови з керівництва пішов перший заступник Микола Бойко.

    Таким чином, за кілька тижнів відбулася повна перебудова верхівки відомства, а призначення Федорова виявилося підготовленим заздалегідь. Наступний шар історії — кадрова і підрядна карта Агентства після цієї зміни. Які люди збережуться на місцях, хто прийде із запорізької команди, які регіональні служби отримають нових керівників і чи зміниться коло компаній, що отримують найбільші інфраструктурні контракти.

    Саме тут міститься потенційно найсильніша частина історії. Федоров отримує не просто кабінет у Києві, а вже існуючу національну систему розподілу інфраструктурних проєктів — після кількох років управління аналогічними потоками в Запорізькій області.

     

  • До 8 років ув’язнення: Укрзалізниця нагадала, що заборонено знімати та публікувати під час війни

    До 8 років ув’язнення: Укрзалізниця нагадала, що заборонено знімати та публікувати під час війни

    Укрзалізниця закликала пасажирів, блогерів, журналістів та інших громадян уважніше ставитися до фото- і відеозйомки на залізничних об’єктах під час воєнного стану. Звичайний на перший погляд кадр із вокзалу, станції, депо або колій може містити інформацію, яка допоможе встановити розташування об’єкта, його стан, характер роботи чи переміщення військових і техніки.

    У компанії наголошують: усі фото- та відеозйомки безпосередньо на об’єктах Укрзалізниці мають бути попередньо погоджені. Для цього необхідно звернутися до пресслужби компанії. Особливу увагу просять приділяти об’єктам, які можуть бути пов’язані з критичною інфраструктурою або обороною країни.

    До таких об’єктів можуть належати депо, тягові та електричні підстанції, окремі станції, системи сигналізації та зв’язку, технічні приміщення, рухомий склад та інші елементи залізничної інфраструктури.

    Укрзалізниця окремо закликає не проникати на закриті або службові території заради фото чи відео. Йдеться, зокрема, про депо, підстанції, місця російських ударів та інші об’єкти, доступ до яких обмежений.

    Проблема полягає не лише у самому факті зйомки. Значно серйозніші наслідки можуть настати після публікації або поширення матеріалів, якщо вони містять інформацію про переміщення військових, техніки, зброї чи боєприпасів.

    Чинний Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення такої інформації під час воєнного або надзвичайного стану. Зокрема, частина друга статті 114-2 КК України стосується поширення даних про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості та ця інформація раніше не була офіційно оприлюднена уповноваженими державними органами. За це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

    Тобто сама фотографія потяга, колії чи вокзалу автоматично не означає кримінального правопорушення. Ключовим є те, що саме потрапило в кадр, чи дозволяє матеріал визначити місцеперебування військових або техніки та чи була така інформація вже офіційно оприлюднена.

    За поширення інформації про направлення або переміщення зброї, озброєння та боєприпасів територією України стаття 114-2 передбачає окрему відповідальність — від трьох до п’яти років позбавлення волі, якщо відповідні дані не були раніше оприлюднені у визначених законом офіційних джерелах.

    У тяжчих випадках покарання може бути ще суворішим. Якщо такі дії вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, із метою передати інформацію державі-агресору або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, закон передбачає від восьми до дванадцяти років ув’язнення — за відсутності ознак державної зради або шпигунства.

    Саме тому Укрзалізниця закликає не публікувати матеріали, на яких можна побачити військові перевезення. У кадр можуть випадково потрапити військовослужбовці, платформи з технікою, вантажі, озброєння або інші деталі, що дозволяють встановити напрямок та особливості переміщення.

    Окрема категорія ризику — фотографування наслідків російських атак на залізничну інфраструктуру. Детальні кадри можуть показати характер руйнувань, рівень пошкодження колій, стан енергетичних об’єктів, масштаби ремонтних робіт або ділянки, які залишаються вразливими.

    Саме тому варто уникати публікації матеріалів одразу після ударів, особливо якщо офіційні державні органи або сама Укрзалізниця ще не оприлюднювали відповідної інформації.

    У компанії попереджають, що в разі виявлення незаконної зйомки або проникнення на об’єкти її працівники можуть припинити такі дії та викликати правоохоронців. Інформацію про порушників за необхідності передають компетентним органам, які вже мають визначити, чи містять дії конкретної людини склад правопорушення.

    Водночас важливо не перебільшувати обмеження. В Україні немає загальної кримінальної заборони на будь-яке фотографування залізниці. Покарання «до восьми років» стосується не звичайного селфі на вокзалі, а конкретних випадків несанкціонованого поширення чутливої військової інформації, передбачених Кримінальним кодексом.

    Якщо ж зйомка на залізничному об’єкті потрібна для професійної роботи, Укрзалізниця рекомендує погодити її заздалегідь. Для цього компанія вказує адресу пресслужби [email protected].

    Головне правило під час війни залишається простим: перед публікацією кадру варто оцінити не лише його естетичність чи інформаційну цінність, а й те, яку додаткову інформацію він може розкрити. Особливо це стосується військових перевезень, критичної інфраструктури та наслідків російських ударів.

  • «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    Херсон може зустріти одну з найважчих зим за весь час повномасштабної війни. Після посилення російських атак на ТЕЦ та інші об’єкти критичної інфраструктури місто вже не може розраховувати на звичний рівень тепло- й енергопостачання, а тривалі відключення можуть стати частиною повсякденного життя. Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що зараз усе місто отримує електроенергію в обсязі, співставному з потребами одного великого супермаркету в Києві. Про це в інтерв’ю РБК-Україна.

    За його словами, за останній місяць ситуація суттєво погіршилася через масовані російські удари. Ворог атакує не лише енергетичну інфраструктуру, а й житлові райони, комунальні служби, транспорт та цивільних. Особливо небезпечними залишаються FPV-дрони, які, за словами Прокудіна, фактично «полюють» на людей на вулицях.

    Після ударів по Херсонській ТЕЦ керівник області почав активніше закликати жителів за можливості евакуюватися. Він наголосив, що йдеться не про спробу посіяти паніку, а про необхідність завчасно попередити людей про ризики.

    За оцінкою Прокудіна, Херсон може залишатися без електроенергії дуже тривалий час. У місті шукають альтернативні джерела живлення та опалення, однак повернення до звичного режиму роботи енергосистеми поки не гарантується.

    Особливо критичним є те, що місто розташоване лише за кілька кілометрів від російських позицій. Це робить об’єкти інфраструктури надзвичайно вразливими до артилерії, керованих авіабомб, ударних БпЛА та інших засобів ураження.

    За словами очільника ОВА, нині в Херсоні залишаються близько 60 тисяч людей — приблизно п’ята частина довоєнного населення міста. При цьому він наголошує: районів, які можна було б назвати повністю безпечними, фактично вже немає.

    Для проходження зими місто готує резервну систему життєзабезпечення. Насамперед йдеться про лікарні, насосні станції, об’єкти водопостачання та іншу критичну інфраструктуру. На них передбачені резервні джерела живлення.

    У Херсоні зараз постійно працюють 152 пункти незламності, ще 47 можуть бути оперативно розгорнуті у разі потреби. Також у місті є близько 400 укриттів різного рівня захисту. Їх мають забезпечувати можливістю зігрітися, зарядити телефон, отримати зв’язок та базову допомогу.

    Паралельно область готує газові обігрівачі, плитки для приготування їжі, спальні мішки та паливні матеріали для приватних будинків. До цієї роботи залучають міжнародних партнерів та державні компанії.

    Однак навіть така підготовка не може повністю компенсувати масштаби руйнувань. Прокудін прямо говорить, що нинішній опалювальний сезон відрізнятиметься від попередніх. Якщо раніше вдавалося захистити значну частину інфраструктури та швидко відновлювати пошкодження, то останні удари значно погіршили ситуацію.

    «Люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде», — заявив він в інтерв’ю.

    Окремою проблемою залишається дроновий терор. За словами Прокудіна, якщо на початку року фіксували приблизно 2,5 тисячі атак БпЛА на тиждень, то зараз їх кількість зросла до близько 6 тисяч.

    Він також заявив, що за перше півріччя по Херсонщині було застосовано близько 100 керованих авіабомб, тоді як лише за останній місяць — близько 200. Крім того, у регіоні почали регулярно фіксувати реактивні ударні дрони, які раніше використовувалися значно рідше.

    У відповідь на це в області посилили систему протидії БпЛА. За словами Прокудіна, понад 260 км маршрутів уже обладнані антидроновими сітками. Також використовуються РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші засоби.

    Очільник ОВА стверджує, що українські військові щотижня знищують у регіоні близько 93–96% російських дронів. За його даними, минулого тижня із приблизно 5700 безпілотників було знищено близько 5300. Водночас навіть невеликий відсоток БпЛА, яким вдається прорвати систему захисту, залишається смертельно небезпечним для цивільних.

    Особливо вразливими є комунальники, медики, енергетики та працівники водоканалу. Через постійні атаки вони змушені працювати в бронежилетах і шоломах, використовувати детектори дронів та в окремих випадках виїжджати на ремонти під військовим прикриттям.

    Прокудін розповів, що в серпні внаслідок російських дронових атак загинули 30 людей, серед них одна дитина, ще 393 особи були травмовані. За його словами, атаки відбуваються щодня, а цілями стають люди на велосипедах, зупинках, у маршрутках і навіть працівники комунальних служб.

    Саме тому влада продовжує евакуацію населення. З 2023 року з області, за словами Прокудіна, вивезли майже 53 тисячі людей, серед них близько 7 тисяч дітей і 600 маломобільних осіб. Лише за останній тиждень евакуювали приблизно 250 людей.

    У самому Херсоні наразі залишаються близько 4800 дітей, а загалом в області — приблизно 10,6 тисячі. Обласний центр поки не оголошений зоною обов’язкової примусової евакуації дітей, однак батькам наполегливо рекомендують виїжджати.

    Причини відмови, за словами очільника ОВА, переважно побутові: люди бояться залишати житло, переживають через можливе мародерство, не розуміють, де житимуть після евакуації та як оплачуватимуть оренду.

    При цьому евакуація доступна залізничним та автомобільним транспортом. Херсонців приймають різні області України, зокрема Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська та Вінницька.

    Складною залишається й ситуація з освітою. За словами Прокудіна, на Херсонщині немає жодного навчального закладу, який не був би пошкоджений або повністю зруйнований. Водночас 162 школи та шість філій продовжують працювати дистанційно, а в онлайн-форматі навчаються близько 44 тисяч школярів.

    Частину навчання намагаються повернути в очний формат лише там, де є захищені укриття та достатня відстань від лінії фронту.

    Прокудін наголошує, що майбутня зима може стати для Херсона принципово іншою. Якщо раніше місто, попри постійні обстріли, здебільшого зберігало доступ до світла, води та тепла, то після останніх ударів гарантувати це вже неможливо.

    Його фраза про те, що весь Херсон зараз отримує стільки електроенергії, скільки споживає один київський супермаркет, фактично стала найбільш промовистою характеристикою стану міської енергосистеми напередодні холодів.

  • Вісім країн НАТО об’єднуються проти дронів: Європа готується до нової фази гібридних атак

    Вісім країн НАТО об’єднуються проти дронів: Європа готується до нової фази гібридних атак

    Країни Балтійського моря планують створити спільну оперативну групу з протидії безпілотникам, яка дозволить державам значно швидше обмінюватися інформацією та реагувати на потенційні гібридні атаки.

    Про ініціативу заявив міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт напередодні зустрічі з колегами з країн Балтійського регіону у німецькому Фленсбурзі.

    І хоча формально Росію у зв’язку з конкретними останніми інцидентами Берлін не звинувачує, контекст очевидний: після початку повномасштабної війни РФ проти України Балтійське море стало одним із найбільш напружених регіонів Європи.

    Тут фіксували пошкодження підводних кабелів, інциденти навколо газопроводів, підозри у диверсіях, а тепер дедалі більше уваги привертають невідомі безпілотники.

    Добріндт попередив: гібридні атаки можуть уже найближчими місяцями вийти на новий рівень.

    Вісім країн НАТО і Росія

    Географія Балтійського моря робить ситуацію особливо цікавою. Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО майже все узбережжя Балтики, за винятком російської території, належить країнам Альянсу.

    До Балтійського моря мають вихід вісім членів НАТО: Німеччина, Данія, Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Польща. Дев’ята прибережна держава — Росія. Саме тому після 2022 року Балтійський регіон набув особливого військово-стратегічного значення.

    Через море проходять критично важливі енергетичні та телекомунікаційні маршрути, а на його берегах розташовані великі порти, військові об’єкти й логістичні вузли НАТО.

    Що саме створюють країни

    Наразі мова не йде про нову армію чи окрему систему протиповітряної оборони.

    Ключове завдання майбутньої оперативної групи — максимально швидкий обмін інформацією. Якщо невідомий безпілотник або інша потенційна загроза з’являється в одній країні, дані про неї мають оперативно отримувати сусіди.

    Це дозволить швидше визначати маршрути польоту, потенційні цілі, характер загрози та координувати відповідь. Саме швидкість обміну інформацією Добріндт назвав однією з основних цілей майбутньої групи.

    Європа боїться не лише дронів

    Безпілотники — лише частина значно ширшої проблеми.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Балтійському морі відбулася ціла серія підозрілих інцидентів із критичною інфраструктурою. Особливе занепокоєння викликають підводні телекомунікаційні кабелі та газопроводи.

    Reuters зазначає, що протягом останніх років у регіоні сталося багато інцидентів, які розглядалися як можливі акти саботажу. Саме через це країни НАТО дедалі частіше говорять не про класичний військовий напад, а про гібридні операції.

    Їхня особливість полягає у тому, що межа між випадковою аварією, кримінальним злочином, диверсією та діями іншої держави може бути навмисно розмитою. І це ускладнює відповідь.

    Дрон із вибухівкою біля важливого німецького аеропорту

    Додатковим поштовхом для Німеччини став нещодавній інцидент у районі аеропорту Лейпциг/Галле. На початку серпня там виявили безпілотник із вибухівкою.

    Цей аеропорт має особливе значення, оскільки є великим логістичним вузлом і використовується, зокрема, для військової логістики. Німецька влада офіційно не звинуватила жодну іноземну державу в причетності до інциденту.

    Окремі політики вказували на можливий російський слід, але це не встановлений факт, а Москва відкинула такі звинувачення. Саме тому в інформаційному плані Берлін діє обережно. Але паралельно Німеччина нарощує практичні можливості протидії безпілотникам.

    «Загроза всюдисуща»

    Добріндт попередив, що Європа вже зараз стикається з постійним тиском.

    За його словами, іноземні держави щодня намагаються підірвати демократію, безпеку та економічну силу Європейського Союзу. Особливо показове інше його попередження: такі атаки можуть «набути нового виміру в найближчі місяці», а гібридна загроза є «всюдисущою».

    Саме це пояснює, чому країни Балтійського моря хочуть створити механізм постійної координації зараз, а не чекати великого інциденту.

    Україна вже показала Європі, наскільки змінилася війна

    І тут український досвід має для Європи особливе значення.

    Повномасштабна війна продемонструвала, що безпілотники перестали бути допоміжним інструментом і перетворилися на один із ключових елементів сучасних бойових дій.

    Дешеві апарати можуть вести розвідку, коригувати удари, атакувати техніку та інфраструктуру. Значно складніші системи здатні долати сотні кілометрів. Але для європейських держав проблема ще ширша. Безпілотник необов’язково має здійснити атаку, щоб створити кризу.

    Його поява біля військової бази, аеропорту, електростанції, порту чи іншого критичного об’єкта вже змушує владу реагувати, зупиняти роботу, піднімати сили безпеки та встановлювати походження апарата.

    І якщо оператор або держава, яка стоїть за польотом, залишаються невідомими, виникає саме та «сіра зона», яка є характерною для гібридних операцій.

    Балтика перетворюється на одну з найзахищеніших зон Європи

    Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО стратегічна ситуація в регіоні кардинально змінилася.

    Тепер Альянс має значно більше можливостей для координації оборони практично по всьому периметру Балтійського моря. А створення спільної антидронової оперативної групи може стати ще одним елементом цієї нової архітектури.

    Йдеться не про «європейський купол», який автоматично збиватиме все над Балтійським морем. На нинішньому етапі завдання значно практичніше: побачити загрозу раніше, швидше зрозуміти, що відбувається, негайно передати інформацію сусідам і скоординувати реакцію.

    І саме це може стати моделлю для інших регіонів Європи.

    Бо після чотирьох років великої війни в Україні європейські столиці дедалі більше готуються не тільки до класичного військового протистояння.

    Вони готуються до ситуації, коли атака може початися без оголошення війни, без військової форми і навіть без можливості одразу встановити, хто саме її здійснив.

    Саме для такого сценарію країни Балтійського моря тепер і створюють спільний механізм реагування.

  • Морський дрон із вибухівкою підійшов до газового гіганта ЄС: Румунія підняла F-16

    Морський дрон із вибухівкою підійшов до газового гіганта ЄС: Румунія підняла F-16

    Румунські військові 20 серпня знищили морський безпілотник із вибухівкою, який виявили всього за кількасот метрів від критично важливої енергетичної інфраструктури газового проєкту Neptun Deep у Чорному морі. Для перехоплення цілі Бухарест підняв винищувачі F-16. Інцидент уже спричинив гостру реакцію керівництва Румунії та Європейського Союзу: президент Нікушор Дан поклав відповідальність за ескалацію на Росію, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про посилення кампанії погроз проти ЄС. Особливої ваги події додає те, що Neptun Deep має стати одним із найважливіших газових проєктів Європи та посилити енергетичну незалежність Євросоюзу.

    Надзвичайна ситуація виникла вранці у четвер, 20 серпня. Морський безпілотник помітили у виключній економічній зоні Румунії приблизно за 80 морських миль на схід від Констанци. Небезпека полягала не лише в самому факті появи невідомого апарата: дрон рухався поблизу району, де розташована стратегічна газова інфраструктура Neptun Deep, а на об’єкті перебували сотні людей.

    Міністр оборони Румунії Раду Міруце повідомив, що після виявлення потенційної загрози військові підняли два винищувачі F-16, які отримали дозвіл застосувати зброю. Морський безпілотник був знищений. Згодом військові підтвердили, що апарат ніс вибухівку, а отже міг становити реальну небезпеку для людей та розташованої поруч критичної інфраструктури.

    Reuters повідомляє, що дрон перебував лише за кількасот метрів від інфраструктури Neptun Deep. Румунська сторона вирішила нейтралізувати апарат саме через потенційний ризик вибуху поблизу стратегічного об’єкта. Після знищення цілі наявність вибухового заряду підтвердили.

    Водночас важливою залишається обставина щодо походження безпілотника. Міністр оборони Румунії заявив, що, за наявною у Бухареста інформацією, дрон не був українським. Українська сторона також заперечила свою причетність. Росія на момент появи перших повідомлень про інцидент офіційної відповіді не надала.

    Румунський президент Нікушор Дан пішов далі та прямо звинуватив Росію в ескалації подібних загроз. За його словами, інцидент вписується в ширший контекст небезпечних російських дій у Чорноморському регіоні.

    Ситуація особливо чутлива через статус Румунії. Країна є членом НАТО та Європейського Союзу, має понад 600 кілометрів спільного кордону з Україною і від початку повномасштабної російської агресії неодноразово стикалася з наслідками бойових дій буквально біля своєї території.

    Російські атаки по українських портах та іншій інфраструктурі на Дунаї вже багато разів призводили до появи безпілотників або їхніх уламків у Румунії. Від початку повномасштабної війни румунське Міністерство оборони зафіксувало 120 атак поблизу кордону, 41 несанкціоноване проникнення безпілотників та 63 випадки виявлення дронів або їхніх фрагментів. Лише у 2026 році, за даними румунського оборонного відомства станом на 19 серпня, було зафіксовано 54 атаки поблизу кордону та 23 несанкціоновані проникнення.

    Буквально за кілька днів до нового інциденту ситуація вже різко загострювалася. 16 серпня винищувач F-18 іспанського контингенту НАТО збив безпілотник, який незаконно проник у повітряний простір Румунії. Апарат увійшов із боку Молдови приблизно за 24 кілометри на північ від Галаца. Його знищили, а уламки впали в незаселеній місцевості. Reuters зазначало, що дрон вважали ймовірно російським, хоча його походження офіційно ще розслідувалося.

    Тепер ситуація стала ще незвичнішою: загроза виникла вже не в небі, а безпосередньо в Чорному морі, причому поруч із одним із найцінніших енергетичних проєктів Румунії.

    Neptun Deep має стратегічне значення далеко за межами самої країни. Це великий офшорний газовий проєкт у румунському секторі Чорного моря, який розробляють OMV Petrom та державна Romgaz. Початок видобутку запланований на 2027 рік. Очікується, що після виходу проєкту на заплановані показники Румунія зможе суттєво наростити власний видобуток і перетворитися на найбільшого виробника природного газу в Європейському Союзі.

    Саме тому поява морського дрона з вибухівкою за кількасот метрів від такої інфраструктури викликала особливе занепокоєння.

    Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз докладає значних зусиль для скорочення залежності від російських енергоресурсів. Нові родовища та маршрути постачання газу набули не лише економічного, а й стратегічного значення. Відповідно, безпека Neptun Deep безпосередньо пов’язана з ширшим питанням європейської енергетичної безпеки.

    Інцидент викликав оперативну реакцію Брюсселя. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа стикається з «ескалацією кампанії погроз», метою якої є залякування громадян та спроба розділити Євросоюз. Вона також наголосила на необхідності посилення оборонних можливостей ЄС для стримування провокацій та агресії.

    У європейській дискусії інцидент уже розглядають у ширшому контексті гібридних загроз. Йдеться не лише про класичні військові атаки, а про потенційні провокації проти критичної інфраструктури, порушення повітряного простору, морські інциденти, диверсії та інші дії, які можуть створювати загрозу країнам НАТО та ЄС без формального переходу до прямого воєнного зіткнення.

    Чорне море за роки повномасштабної війни фактично перетворилося на одну з найбільш небезпечних зон Європи. Тут проходять важливі торговельні маршрути, здійснюється український морський експорт, розташовані енергетичні об’єкти та діють військово-морські сили кількох держав НАТО.

    До традиційних військових ризиків додалася мінна небезпека. Після початку великої війни у Чорному морі неодноразово знаходили дрейфуючі міни. Для протидії загрозі Румунія, Болгарія та Туреччина створили спільну протимінну групу, а на тлі нових ризиків співпрацю щодо захисту критичної чорноморської інфраструктури розширюють.

    Тепер до мінної загрози фактично додаються морські безпілотники.

    Саме це робить подію 20 серпня особливо показовою. Безекіпажні морські апарати стали одним із найпомітніших нових видів озброєння російсько-української війни. Україна активно застосовує їх проти російського Чорноморського флоту та військової інфраструктури РФ. Росія також розвиває власні морські безпілотні системи.

    Проте в цьому випадку Румунія заявляє, що знищений апарат не був українського походження, а президент країни пов’язав інцидент із Росією. Остаточні технічні висновки щодо походження апарата мають ґрунтуватися на результатах румунського розслідування.

    Особливо тривожним є збіг у часі з різким загостренням повітряної ситуації у всьому регіоні.

    У ніч проти 20 серпня Росія здійснила масштабний комбінований удар по Україні. У Києві та області загинули люди, десятки отримали поранення. Під час російських атак безпілотна активність знову зачепила сусідні з Україною держави, що змусило країни НАТО реагувати на потенційні загрози поблизу своїх кордонів.

    Тобто історія біля Neptun Deep виникла не ізольовано. Вона сталася в момент, коли безпекова ситуація на східному фланзі НАТО знову різко погіршилася.

    Для Бухареста це створює принципово новий виклик. Раніше основною проблемою були російські повітряні удари по українській території поблизу румунського кордону, після яких дрони або їхні уламки могли опинитися в Румунії. Тепер країна зіткнулася із вибухонебезпечним морським апаратом безпосередньо біля стратегічної енергетичної інфраструктури.

    Саме тому рішення застосувати винищувачі стало показовим сигналом щодо готовності Бухареста діяти жорсткіше.

    Румунські військові вже мають законодавчі та оперативні механізми для нейтралізації безпілотників, які становлять загрозу. Зростання кількості інцидентів у 2026 році показує, що такі механізми перестають бути суто теоретичними. Станом на 19 серпня румунське Міноборони повідомляло вже про чотири збиті дрони протягом року.

    Нинішній випадок, однак, виходить за межі проблеми порушення повітряного простору. Він ставить питання про фізичний захист морських платформ, газовидобувної інфраструктури, портів, підводних комунікацій та інших стратегічних об’єктів у Чорному морі.

    Після вибухів на газопроводах «Північний потік» у Балтійському морі у 2022 році європейські країни вже суттєво посилили увагу до безпеки підводної інфраструктури. Новий інцидент у Чорному морі демонструє, що потенційна загроза може походити не лише від диверсій під водою, але й від відносно невеликих безекіпажних апаратів із вибухівкою.

    Для Neptun Deep ця проблема особливо актуальна через майбутню роль проєкту в європейському енергетичному балансі.

    Якщо об’єкт справді стане одним із головних центрів видобутку газу в ЄС, його безпека автоматично перетворюється з румунського внутрішнього питання на проблему загальноєвропейського рівня. Саме в такому контексті слід розглядати швидку реакцію Урсули фон дер Ляєн.

    Водночас інцидент створює ще одну складну проблему для НАТО: як реагувати на загрози, походження яких не завжди можна встановити миттєво.

    Румунія є членом Альянсу, але її виключна економічна зона в Чорному морі має інший міжнародно-правовий статус, ніж суверенна територія держави. Тому кожен подібний епізод потребує окремої оцінки обставин, походження загрози та її потенційної мети.

    Поки що Бухарест не повідомляв про запуск процедур колективної оборони НАТО у зв’язку з морським інцидентом. Румунія знищила небезпечний апарат власними силами, а політична реакція зосередилася на засудженні ескалації та необхідності посилення захисту.

    Проте сама поява морського безпілотника з вибухівкою поблизу стратегічного газового проєкту означає, що війна Росії проти України дедалі сильніше впливає на безпекове середовище сусідніх держав НАТО.

    Раніше такими проявами ставали уламки ракет і безпілотників, порушення повітряного простору та морські міни. Тепер до цього переліку додалася потенційна загроза критичній енергетичній інфраструктурі в морі.

    І саме тому події біля Neptun Deep можуть мати наслідки значно ширші за знищення одного дрона. Після цього Румунія та її союзники, ймовірно, приділятимуть ще більше уваги патрулюванню чорноморської акваторії та захисту енергетичних об’єктів.

    Для Європи ця історія водночас є нагадуванням: критична інфраструктура, яка має допомогти ЄС остаточно зменшити енергетичну залежність від Росії, сама стає частиною нового безпекового середовища.

    І якщо висновки Бухареста про російський слід отримають подальше технічне підтвердження, знищення вибухонебезпечного дрона за кількасот метрів від Neptun Deep може стати одним із найсерйозніших чорноморських інцидентів останнього часу — не лише для Румунії, а й для всього східного флангу НАТО.

  • Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ продовжує масштабну підготовку до опалювального сезону після надзвичайно складної зими 2025–2026 років, коли російські удари завдали значних пошкоджень столичній енергетичній інфраструктурі. Станом на початок серпня місто відновило вже понад 60% пошкоджених енергетичних потужностей, паралельно будує нові когенераційні установки, резервні джерела тепла та вкладає сотні мільйонів гривень у підготовку житлового фонду.

    Про хід реалізації Плану стійкості розповів виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Міська влада зазначає, що основне завдання полягає вже не просто у відновленні того, що було зруйновано російськими атаками, а у створенні більш децентралізованої енергетичної системи, яку буде складніше вивести з ладу одним або кількома масованими ударами.

    За словами Пантелеєва, з міського бюджету та коштів комунальних підприємств на заходи Плану стійкості вже передбачено понад 10 млрд грн. Значний обсяг фінансування надходить також із державного бюджету. Окрім цього, Київ залучає кредитні ресурси міжнародних фінансових інституцій та українських державних банків.

    Раніше КМДА повідомляла, що столиця погодилася реалізовувати програму стійкості за принципом співфінансування 50 на 50 між містом і державою. На засіданні РНБО мер Києва Віталій Кличко також зазначав, що столиця активно залучає зовнішнє фінансування для відновлення та модернізації енергетики.

    Окремий блок робіт стосується відновлення потужностей, пошкоджених під час російських атак узимку 2025–2026 років. За актуальними даними столичної влади, роботи виконані більш ніж на 60%.

    Втім, відсоток відновлення не означає, що вся енергетична система Києва вже готова до нового опалювального сезону. План стійкості значно ширший: він передбачає не тільки ремонт старої інфраструктури, а й створення резервних потужностей, фізичний захист об’єктів, розвиток когенерації та децентралізацію теплопостачання. Ще навесні Київ заявляв, що такі проєкти розраховані не лише на 2026 рік, а на кілька років вперед.

    Одним із ключових елементів нової системи мають стати когенераційні установки, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію. Така модель дозволяє не залежати повністю від великих централізованих об’єктів і підтримувати роботу критичної інфраструктури навіть за масштабного відключення електроенергії.

    У КМДА ще наприкінці 2025 року пояснювали, що частину нових міні-ТЕЦ будують одразу всередині захисних споруд. Такі об’єкти мають забезпечувати резервним живленням великі станції теплопостачання, а надлишок виробленої електроенергії за відповідних умов може передаватися до навколишньої мережі.

    За актуальними даними міської влади, Київ уже створив понад 65 МВт когенераційних потужностей, а також понад 16 МВт дизельної генерації. Загалом реалізація запланованих проєктів із когенераційними установками перевищила 65%.

    Це лише частина більш масштабної програми резервного теплопостачання. Київ паралельно працює над створенням приблизно 1,6 ГВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про різні рішення — від блочно-модульних котелень до модернізації вже наявних джерел тепла.

    Потреба у такій системі стала особливо очевидною після атак на великі теплоенергетичні об’єкти. У березні уряд, аналізуючи київський План стійкості, прямо називав розвиток розподіленого теплопостачання одним із головних завдань столиці. Початковий варіант документа передбачав, зокрема, захист десятків об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової електрогенерації для систем тепло-, водопостачання та водовідведення.

    Окремою проблемою залишається житловий фонд. Міська влада виходить із того, що під час тривалих перебоїв із централізованим опаленням навантаження на внутрішньобудинкові електромережі різко зростає: мешканці масово використовують електричні обігрівачі та інше потужне обладнання.

    Тому Київ виділив близько 800 млн грн на ремонт та модернізацію електрощитових у житлових будинках. За словами Пантелеєва, у 2026 році місто планує виконати відповідні роботи на 742 об’єктах. Станом на початок серпня виконано близько п’ятої частини запланованого обсягу.

    Паралельно діють міські програми співфінансування енергостійкості багатоквартирних будинків. Ще навесні КМДА оголосила про розширення таких програм, щоб ОСББ та житлово-будівельні кооперативи могли встановлювати резервні джерела живлення та робити будинки менш залежними від централізованої електромережі.

    За даними Пантелеєва, на початок серпня близько 2 тисяч київських будинків уже отримали ті чи інші елементи енергетичної автономності. Йдеться про генератори, інвертори, акумуляторні системи та сонячні електростанції.

    Понад 200 будинків мають власні сонячні електростанції. Деякі з них, за словами посадовця, вже не тільки забезпечують частину власних потреб, а й можуть віддавати надлишок виробленої електроенергії до зовнішньої мережі.

    Цей напрямок збігається і з державною політикою щодо підвищення енергетичної автономності багатоповерхівок. Уряд розширив програми підтримки ОСББ та ЖБК: вони можуть отримувати пільгові кредити на генератори, сонячні станції та теплові насоси, а частину вартості обладнання компенсує держава.

    Однак підготовка Києва до зими супроводжується і суперечками між центральною та міською владою щодо темпів робіт та фінансування. На початку серпня уряд повідомляв, що оновлений План стійкості Києва все ще мав низку недоліків, які потрібно було оперативно усунути. Зокрема, йшлося про захист критичної інфраструктури, розподілену теплову генерацію та резервні джерела теплопостачання.

    Місто зі свого боку наголошує, що масштаби необхідних робіт значно перевищують можливості лише столичного бюджету. Кличко на засіданні РНБО підкреслював, що відновлення і резервування великих теплових потужностей потребує спільної роботи з державою, оскільки йдеться про об’єкти фактично національного масштабу.

    Ще одна проблема — строки реалізації. Повністю перебудувати систему теплопостачання мегаполіса за кілька місяців неможливо. КМДА ще навесні прямо зазначала, що створення децентралізованої моделі енергетики потребуватиме двох-трьох років і більше. Тому частина робіт спрямована на найближчу зиму, а частина повинна поступово змінити саму архітектуру енергосистеми Києва.

    Головна концепція полягає в тому, щоб у разі нового масштабного удару столиця не залежала від кількох великих джерел тепла та електроенергії. Когенераційні установки, модульні котельні, дизельні станції, сонячна генерація, акумулятори та автономні системи багатоквартирних будинків повинні створити мережу резервів, здатних частково підхопити навантаження після пошкодження централізованої системи.

    Станом на серпень Київ уже пройшов значну частину цього шляху: понад 60% пошкоджених потужностей відновлено, когенераційна програма реалізована більш ніж на 65%, тисячі житлових будинків отримують автономні джерела живлення, а місто разом із державою та міжнародними партнерами акумулює десятки мільярдів гривень.

    Однак це ще не означає повної готовності до будь-якого сценарію. Найскладнішим завданням залишається створення достатньої кількості резервних теплових потужностей і захист енергетичних об’єктів від повторних російських ударів. Саме тому наступні місяці перед початком опалювального сезону стануть вирішальними для того, наскільки стійко Київ зможе пройти зиму 2026–2027 років.

  • У США сталася одна з наймасштабніших кібератак на водопостачання

    У США сталася одна з наймасштабніших кібератак на водопостачання

    У Сполучених Штатах зафіксували масштабну хвилю кібератак на системи водопостачання та водовідведення щонайменше у 12 штатах. Попри успішний злам окремих об’єктів критичної інфраструктури, американська влада запевняє, що якість питної води не постраждала, а випадків її забруднення не виявлено.

    Про це повідомляє Axios.

    За даними видання, ця кампанія стала однією з наймасштабніших кібератак проти муніципальної інфраструктури водопостачання США за останні роки. Зловмисникам вдалося отримати доступ до систем керування, які в багатьох випадках взагалі не мали бути підключені до інтернету. Це свідчить про серйозні прогалини у захисті критично важливої інфраструктури та недотримання базових вимог кібербезпеки.

    Найбільше від атак постраждав штат Міннесота, де хакери вивели з ладу десятки систем водопостачання. У низці населених пунктів виникли тимчасові перебої в роботі обладнання та знизився тиск у мережі. Через це місцева влада рекомендувала жителям кип’ятити воду як запобіжний захід. Водночас офіційні служби наголосили, що жодних підтверджених випадків забруднення питної води не зафіксовано.

    До розслідування інцидентів залучені Федеральне бюро розслідувань (ФБР), Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA), а також Агентство з охорони довкілля США (EPA). Офіційно відповідальних за кібератаки поки що не названо, однак американські чиновники та експерти розглядають версію про можливу причетність хакерських угруповань, пов’язаних з Іраном.

    Фахівці зазначають, що серія атак вкотре продемонструвала вразливість американської системи водопостачання. Значна частина об’єктів використовує застарілі системи автоматизованого керування, а недостатнє фінансування модернізації та кіберзахисту робить їх потенційною мішенню для зловмисників.

    Після інцидентів до роботи долучилися групи добровольців із кібербезпеки, які допомагають місцевим водоканалам посилювати захист критично важливих систем, проводити аудит безпеки та усувати виявлені вразливості.

    Нагадаємо, раніше міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що системи водопостачання можуть стати однією з ключових цілей російських атак. За його словами, ворог прагне завдати удару по критичній інфраструктурі, щоб створити гуманітарну кризу, посилити тиск на українське суспільство та змусити державу до капітуляції.

  • Росія може змінити тактику ударів цієї зими: Шмигаль попередив про нову загрозу

    Росія може змінити тактику ударів цієї зими: Шмигаль попередив про нову загрозу

    Росія може змінити пріоритети під час нової кампанії повітряних атак по Україні. Якщо минулої зими головною ціллю були об’єкти енергетики та теплопостачання, то тепер Кремль може зосередитися на системах водопостачання та каналізації, щоб посилити гуманітарний тиск на українців.

    Про це міністр енергетики Денис Шмигаль заявив в інтерв’ю Politico.

    За словами міністра, російське керівництво прагне максимально ускладнити життя цивільного населення напередодні опалювального сезону. Він пояснив, що минулої зими масовані удари були спрямовані переважно по енергетичній інфраструктурі, однак тепер Росія може змінити тактику.

    “Мета Росії зараз – знищити наше водопостачання. Минулої зими вони атакували електроенергію та опалення, але під час відключень електроенергії можна було вижити, якби у вас був газ і вода”, – зазначив Шмигаль.

    Він наголосив, що перебої з водопостачанням можуть мати значно серйозніші гуманітарні наслідки.

    “Важко прожити більше трьох днів без води та каналізації”, – підкреслив міністр.

    Шмигаль також заявив, що Україна та Росія фактично ведуть паралельну боротьбу за критичну інфраструктуру одна одної. За його словами, Кремль намагається остаточно зруйнувати українську енергетичну систему, підірвати економіку та ускладнити виробництво озброєння.

    “Путін хоче докінчити нашу енергетичну систему та зірвати нашу економіку й виробництво зброї”, – сказав він.

    За оцінкою міністра, російський президент також розраховує, що тривалі відключення комунальних послуг узимку виснажать українське суспільство та посилять тиск на владу.

    “Він також сподівається, що взимку наше суспільство зламається від виснаження та тиснутиме на керівництво, щоб воно підписало капітуляцію”, – зазначив Шмигаль.

    Водночас Україна, за його словами, продовжує завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Міністр стверджує, що атаки на нафтопереробні заводи вже вивели з ладу близько 40% первинних потужностей із переробки нафти в Росії, що негативно впливає на забезпечення країни пальним.

    “Це як 12-й раунд, і кожен боксер сподівається, що його суперник впаде першим”, – охарактеризував ситуацію Шмигаль.

    За його словами, Україна розраховує, що поєднання санкційного тиску та ударів по стратегічній інфраструктурі РФ змусить Кремль переглянути свої плани вже цієї осені. Водночас він визнав, що поки Росія не демонструє готовності до завершення війни.

    Президент Володимир Зеленський, як зазначив Шмигаль, також вважає санкційний тиск і послаблення російської військової інфраструктури одним із ключових інструментів наближення миру. Водночас глава держави неодноразово наголошував, що Кремль поки не відмовився від своїх воєнних цілей.

    Для посилення захисту критичної інфраструктури Україна продовжує зміцнювати систему протиповітряної оборони та розраховує на додаткові ракети-перехоплювачі PAC-3 для комплексів Patriot, які здатні збивати російські балістичні ракети.

    Паралельно триває підготовка до нового опалювального сезону. В Україні будують захисні споруди для енергетичних, газових і водних об’єктів, а також розгортають мережу модульних котелень і генераторів. Такий підхід має зробити критичну інфраструктуру менш вразливою до масованих ударів.

    За даними міністра, масштаби руйнувань української енергетики залишаються значними. Якщо до 2014 року встановлена потужність електрогенерації становила 54,5 ГВт, то після початку повномасштабної війни вона скоротилася до 32 ГВт. Після останньої хвилі зимових атак доступна потужність, за словами Шмигаля, становить близько 12 ГВт, тоді як дефіцит сягає 6 ГВт.

    Міністр також заявив, що російські удари знищили або пошкодили понад 80% українських електростанцій.

    Попри складні прогнози, Шмигаль висловив упевненість, що Україна зможе пройти ще один складний опалювальний сезон.

    “Це песимістичний сценарій, але мій оптимізм полягає в тому, що ми переживемо цю зиму; ми до неї готові”, – підсумував він.