Golovnitemu.com

Позначка: культура

  • Публічна підтримка України: Актор Ерік Робертс засудив російську агресію та розповів про дружину-українку

    Публічна підтримка України: Актор Ерік Робертс засудив російську агресію та розповів про дружину-українку

    Американський актор Ерік Робертс — брат голлівудської зірки Джулії Робертс — публічно висловив підтримку Україні у війні проти російських загарбників та закликав РФ негайно припинити військову агресію.

    Свою чітку громадянську позицію артист озвучив під час інтерв’ю американському продюсеру Михайлу Файнштейну.

    Основні тези та деталі інтерв’ю:

    • Підтримка України: Ерік Робертс наголосив, що в загарбницькій війні, яку розпочала Росія, він повністю перебуває на боці українського народу. Актор підкреслив необхідність якнайшвидшого зупинення воєнних дій.
    • Особистий зв’язок із країною: Під час розмови актор також згадав про свій особистий зв’язок із Україною, представивши загалу свою дружину — акторку та продюсерку Елайзу Робертс (у дівоцтві Геррерт), яка має українське коріння.

    Довідка

    Ерік Робертс — відомий американський актор кіно та телебачення, номінант на премії «Оскар» та «Золотий глобус» («Втікач», «Темний лицар»). Він є одним із численних представників світового кінематографа та шоу-бізнесу, які послідовно виступають на підтримку України з початку повномасштабного вторгнення.

  • Рекорд на аукціоні: Картину Клода Моне «Іриси» продали за $56,2 мільйона у Парижі

    Рекорд на аукціоні: Картину Клода Моне «Іриси» продали за $56,2 мільйона у Парижі

    Полотно видатного французького імпресіоніста Клода Моне «Іриси» (Iris, 1924–1925) було реалізоване на торгах аукціонного дому Sotheby’s у Парижі за суму 50 мільйонів євро ($56,2 мільйона з урахуванням аукціонних зборів). Цей результат став абсолютним рекордом вартості для витворів мистецтва, проданих на аукціонах у Франції.

    Деталі торгів та походження шедевра:

    • Запекла боротьба: За монументальне полотно протягом майже 45 хвилин змагалися шестеро колекціонерів. Переможну ставку телефоном зробив приватний покупець з Азії через заступника голови Sotheby’s Asia.
    • Перевищення оцінки: Попередньо естімейт полотна становив від 22 до 30 мільйонів євро ($24,6–$33,5 млн), однак фінальна ціна суттєво перевищила сподівання експертів.
    • Колекція Жанни Шлюмберже: Полотно входило до приватної колекції спадкоємиці нафтового статку Жанни Шлюмберже, де зберігалося з 1950-х років і практично не демонструвалося широкому загалу. Усі 27 робіт із цієї колекції були успішно реалізовані на вечірньому аукціоні.

    Мистецька цінність полотна

    «Іриси» — одна з найбільших робіт пізнього серійного циклу Моне, створеного у його саду в Живерні. Картина завширшки майже два метри демонструє унікальну вільну манеру письма та яскраву палітру, що передає відображення квітів, води та неба.

    Мистецтвознавці зазначають, що пізні роботи художника, написані під час погіршення зору через катаракту, передвістили розвиток американського абстрактного експресіонізму XX століття.

     

  • Квиток російською і вистава без української: на одеські «Маски» склали новий протокол

    Квиток російською і вистава без української: на одеські «Маски» склали новий протокол

    Одеська комік-трупа «Маски» знову стала фігурантом справи про можливе порушення мовного законодавства. Цього разу приводом став документ для входу на виставу, надрукований російською мовою. Про це повідомило видання «Одеське життя».

    Скаргу подавав один із відвідувачів театру. Він сфотографував документ і передав матеріали представниці Уповноваженого із захисту державної мови в Одеській області Анні Неруш.

    У театрі заявили, що йдеться нібито не про квиток, а про запрошення для пільгових категорій глядачів. Представники «Масок» також звернули увагу, що на ньому не вказано рік друку, а такі запрошення могли зберігатися тривалий час.

    Однак ці аргументи не переконали представницю мовного омбудсмена. За її словами, реквізити документа відповідають визначенню вхідного квитка. Крім того, стаття 23 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» поширюється не лише на квитки, а й на інші інформаційні матеріали про культурні заходи. Закон прямо передбачає, що оголошення, афіші, інформаційні матеріали та вхідні квитки мають виготовлятися державною мовою.

    Рік використання документа, за даними видання, допоміг встановити сам скаржник. Він повідомив, що придбав його саме у 2026 році. Також чоловік заявив, що вистава нібито проходила переважно російською мовою, через що він залишив зал до її завершення. Це наразі є його свідченням у межах розгляду скарги.

    Мовне законодавство передбачає, що культурно-мистецькі та розважальні заходи в Україні проводяться державною мовою, хоча використання інших мов допускається у визначених законом випадках, зокрема коли це виправдано художнім задумом. Для державних і комунальних театрів вистави іншою мовою мають супроводжуватися перекладом українською.

    Для «Масок» це вже не перший подібний випадок. За даними «Одеського життя», раніше щодо театру вже складали протоколи через порушення мовного законодавства, а у березні повідомлялося про штрафи на загальну суму 17 тисяч гривень.

    Тепер новий епізод з квитком має отримати окрему правову оцінку.

  • Срібний голос незламної нації: Національний банк увічнив феномен Володимира Івасюка та його легендарну «Червону руту» на ексклюзивній монеті

    Срібний голос незламної нації: Національний банк увічнив феномен Володимира Івасюка та його легендарну «Червону руту» на ексклюзивній монеті

    Національний банк України зробив видатний подарунок усім шанувальникам вітчизняного музичного мистецтва та нумізматам, офіційно ввівши в обіг нову пам’ятну монету під промовистою назвою «Червона рута – голос поколінь». Цей унікальний грошовий знак безпосередньо присвячений геніальному українському композиторові Володимиру Івасюку та його найвідомішому твору, який став справжнім неофіційним гімном української ідентичності. Поява такої монети є не просто черговою фінансовою чи колекційною подією, а глибоким культурним маніфестом, який вкотре нагадує про безсмертя української пісні та її феноменальну здатність об’єднувати націю навіть у найскладніші та найтемніші історичні періоди.

    Ексклюзивна монета має офіційний номінал десять гривень, проте її справжня колекційна та мистецька цінність є значно вищою. Виріб викарбуваний із високоякісного срібла 925 проби, а загальна маса дорогоцінного металу в чистоті становить трохи більше тридцяти одного грама. Фінансовий регулятор випустив цей нумізматичний шедевр жорстко лімітованим тиражем, який налічує лише десять тисяч екземплярів, що гарантовано перетворить його на надзвичайно бажаний об’єкт для мисливців за рідкісними артефактами вітчизняної історії. Над створенням складного та глибоко символічного візуального дизайну працювала талановита команда вітчизняних митців, до складу якої увійшли художниця Олександра Кучинська, а також визнані майстри-скульптори Володимир Атаманчук та Анатолій Дем’яненко. Їхня спільна копітка праця дозволила втілити у холодному металі не лише бездоганну портретну схожість, а й саму запальну душу української естрадної музики.

    Аверс срібної монети одразу вражає своєю бездоганною деталізацією та надзвичайним багатством прихованих смислів. У центрі складної композиції розміщено стилізований портрет самого Володимира Івасюка, який натхненно працює за фортепіано, створюючи черговий музичний шедевр за допомогою нотного стану та звичайної ручки. На музичному інструменті витончено викарбувана особиста монограма видатного митця. Тлом для цієї інтимної творчої миті слугують величні Карпатські гори, з крутих вершин яких стрімко спускається гірська річка. Її звивисте русло своєю незвичною формою нагадує обриси скрипки, що ідеально підкреслює глибокий та нерозривний зв’язок композитора з народними мотивами та класичним інструментальним мистецтвом. Ця річка протікає через розгорнуту збірку музичних творів, ніби магічним чином поєднуючи минуле з майбутнім, і символічно перетікає з аверса на реверс. Праворуч від портрета композитора яскраво розквітає стилізована квітка червоної рути, а просто над нею височіє ніжний та загадковий силует дівчини, яка обережно тримає цю магічну рослину у своїх руках.

    На реверсі монети розгортається справжня візуальна драма, де та сама нестримна гірська річка плавно трансформується у нотний стан із добре впізнаваним уривком мелодії легендарної «Червоної рути». Цей потужний музичний потік символічно та безжально розбиває важке холодне каміння тоталітарного режиму, пробиваючи вільний шлях до світла і даруючи довгоочікувану свободу квітці червоної рути. Як наголошують самі автори ескізу, ця тендітна квітка беззаперечно уособлює незламний національний дух, глибоку культурну ідентичність, щире палке кохання та світло, яке продовжує яскраво звучати крізь десятиліття, долаючи будь-які перешкоди, цензуру та жорсткі заборони.

    Стати власником цього унікального срібного символу епохи можна буде шляхом попереднього замовлення через офіційний інтернет-магазин нумізматичної продукції Національного банку, а також безпосередньо у відділеннях уповноважених банків-дистриб’юторів. Ця дорогоцінна монета є надзвичайно гідною шаною Володимиру Івасюку – видатній людині, яка стояла біля самих витоків сучасної української естради. За своє трагічно коротке, але неймовірно яскраве життя цей видатний поет і композитор встиг написати понад сотню безсмертних пісень, серед яких такі визнані народні хіти, як «Водограй» та «Я піду в далекі гори», що назавжди і беззаперечно увійшли до золотої скарбниці української національної культури.

  • «Шекспір після важкого понеділка»: новий пам’ятник у Полтаві миттєво став мемом

    «Шекспір після важкого понеділка»: новий пам’ятник у Полтаві миттєво став мемом

    У Полтаві відкрили пам’ятник Вільяму Шекспіру, який майже одразу після появи став героєм соцмереж. Погруддя англійського драматурга встановили 2 вересня у Ботанічному саду Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. За словами ініціаторів, це перший в Україні монумент, присвячений Шекспіру.

    Втім, увагу користувачів привернув не лише сам факт появи пам’ятника, а й його зовнішній вигляд. У соцмережах почали жартувати, що скульптура мало нагадує звичні портрети автора «Гамлета» та «Ромео і Джульєтти». Дехто побачив у погрудді риси голлівудського актора Джека Ніколсона, інші — зовсім інших відомих людей.

    Через вираз обличчя скульптури у мережі з’явилися жарти на кшталт «Шекспір після важкого понеділка» та порівняння з типовим виразом обличчя людини, яка вже надто багато бачила в житті. Саме ця незворушна і дещо втомлена міміка зробила пам’ятник вірусним далеко за межами Полтави.

    Автором роботи став полтавський скульптор Ярослав Шкарупа. Він пояснював, що створювати образ Шекспіра було непросто, адже достеменно невідомо, який вигляд драматург мав за життя. Для роботи майстер використав кілька різних зображень письменника — у деяких повідомленнях ідеться про п’ять ескізів.

    «Шекспір після важкого понеділка»: новий пам’ятник у Полтаві миттєво став мемом

    Саму скульптуру, за словами автора, він створив приблизно за сім днів. Шкарупа також жартував, що зазвичай отримує значно простіші замовлення — декоративні фігурки на кшталт гномів, ящірок чи слоників, тому робота над образом Шекспіра стала для нього незвичним проєктом.

    Ідея встановити пам’ятник англійському драматургу виникла значно раніше. Ініціаторкою проєкту стала доцентка кафедри романо-германської філології Наталія Криницька. За її словами, задум з’явився ще у 2010 році, тобто шлях від ідеї до відкриття тривав понад 15 років.

    Пам’ятник встановили не випадково саме в ботанічному саду університету. Там облаштований так званий Шекспірівський сад — простір, пов’язаний із творчістю драматурга. Поруч із погруддям також встановили сонячний годинник.

    Організатори наголошують, що проєкт має не лише декоративну, а й культурну та іміджеву мету. Ідея полягала в тому, щоб створити у Полтаві нову точку тяжіння для студентів, туристів і містян, а також нагадати про значення Шекспіра для світової культури.

    Однак поки що саме гумористичний ефект виявився найсильнішим. Після оприлюднення перших фотографій користувачі соцмереж почали активно створювати меми та шукати, на кого ще схожа скульптура.

     

    Переглянути в Threads

     

    Одні порівнюють погруддя з Джеком Ніколсоном, інші бачать у ньому радше суворого героя старого кіно, ніж англійського драматурга XVI–XVII століть. У коментарях також жартують, що автору вдалося передати не стільки конкретного Шекспіра, скільки «збірний образ людини, яка пережила дуже складний тиждень».

    Такий ефект частково пояснюється і тим, що зовнішність самого Шекспіра досі є предметом дискусій. Не існує фотографій чи абсолютно достовірного реалістичного портрета, зробленого з натури в сучасному розумінні. Саме тому художники та скульптори часто спираються на кілька історичних зображень, кожне з яких дещо відрізняється.

    Тож полтавський автор фактично створив власну інтерпретацію образу драматурга. І хоча вона виявилася далекою від того Шекспіра, якого більшість людей звикла бачити в підручниках, саме це й забезпечило скульптурі несподівану популярність.

    За лічені дні новий монумент став одним із найбільш обговорюваних об’єктів міста. Фото погруддя поширюють у Threads, Facebook та інших соцмережах, а користувачі вигадують нові порівняння та підписи.

    У підсумку Полтава отримала не просто пам’ятник Шекспіру, а вже фактично локальний мем. І якщо метою проєкту було привернути увагу до Шекспірівського саду та зробити його впізнаванішим, то перші результати перевершили очікування — щоправда, дещо неочікуваним шляхом.

  • Олена Зеленська з’явилася на обкладинці ELLE Lithuania: вересневий номер присвятили Україні

    Олена Зеленська з’явилася на обкладинці ELLE Lithuania: вересневий номер присвятили Україні

    Перша леді України Олена Зеленська стала героїнею вересневого номера ELLE Lithuania. Її чорно-білий портрет розмістили на обкладинці видання, а сам випуск присвятили Україні, життю українців під час війни, молодому поколінню та ролі культури в умовах російського вторгнення.

    У литовській редакції ELLE зазначили, що Зеленська дала виданню велике ексклюзивне інтерв’ю. У ньому вона розповіла про те, чим сьогодні живуть українці, як війна змінила суспільство та з якими викликами стикаються діти й молодь. Окремою темою стала культура, яка, за словами редакції, має особливе значення для країни, що продовжує жити в умовах війни.

    Автором інтерв’ю став керівник ELLE Lithuania Тадас Брузгуліс. Для обкладинки використали стриманий чорно-білий портрет першої леді.

    Однією з ключових тем розмови стала освіта дітей під час повномасштабної війни. Зеленська згадала період після початку російського вторгнення, коли в Україні навіть не було впевненості, чи зможуть діти продовжувати навчальний рік через постійну небезпеку. Водночас, за її словами, було ухвалено принципове рішення не дозволити війні позбавити дітей можливості навчатися, розвиватися і мати настільки нормальне дитинство, наскільки це можливо в нинішніх умовах.

    У матеріалі також йдеться про покоління українських дітей, яким доводиться дорослішати в умовах повітряних тривог, обстрілів, дистанційного навчання та постійної небезпеки. Для Зеленської ця тема протягом останніх років залишається однією з центральних у її публічній діяльності.

    Ще одним напрямом інтерв’ю стало культурне життя України. У ELLE наголошують, що розмова стосується не лише особистого досвіду першої леді, а й ширшого питання — як українське суспільство намагається зберігати свою ідентичність, культурні практики та звичне життя під час війни.

    Поява Зеленської на обкладинці припала на один із головних періодів для литовської модної індустрії. На початку вересня у Вільнюсі проходить Vilnius Fashion Week, а 2 вересня відбувся масштабний захід ELLE Iconic Night. Під час нього представили й новий вересневий номер ELLE Lithuania з українською першою леді на обкладинці.

    У редакції видання назвали цей портрет символічним. На думку ELLE Lithuania, він виходить за межі звичайної модної зйомки та має передавати силу, гідність і здатність залишатися собою навіть у складних обставинах.

    Це не перша поява Олени Зеленської у міжнародних глянцевих виданнях. Раніше вона разом із президентом Володимиром Зеленським брала участь у фотосесії для американського Vogue. Знімала подружжя відома фотографиня Енні Лейбовіц. Та фотосесія свого часу викликала активне обговорення в українських та закордонних соцмережах.

    Також Олена Зеленська раніше з’являлася на сторінках українського Vogue разом із родиною, а у 2021 році стала обличчям ювілейного випуску українського ELLE.

    У випадку з нинішнім випуском ELLE Lithuania акцент зробили не стільки на моді, скільки на Україні та досвіді життя країни під час війни. Саме теми дітей, освіти, культури, майбутнього молодого покоління та суспільної стійкості стали основою інтерв’ю.

    Для литовської аудиторії цей номер також має політичний і суспільний контекст. Литва від початку повномасштабного вторгнення залишається одним із активних європейських партнерів України, тому українська тематика регулярно з’являється в місцевих медіа та культурних проєктах.

    Вересневий номер ELLE Lithuania вже представили читачам, а обкладинка із Зеленською стала одним із центральних інформаційних приводів нового випуску. На офіційному сайті видання матеріал про першу леді також увійшов до найпомітніших публікацій початку вересня.

  • Українське слово на берегах Середземномор’я: Україна втретє представить національний стенд на престижній книжковій ярмарці в Іспанії

    Українське слово на берегах Середземномор’я: Україна втретє представить національний стенд на престижній книжковій ярмарці в Іспанії

    Україна втретє візьме участь у Міжнародній книжковій ярмарці Liber, яка відбудеться з 29 вересня по 1 жовтня 2026 року у виставковому центрі Fira Barcelona Gran Via в Барселоні. Свою книжкову продукцію на національному стенді презентують 17 вітчизняних видавництв. Організатором українського представництва виступає Український інститут книги.

    Міжнародна кооперація та нові ринки

    Участь у масштабній події надає українським видавцям унікальну можливість продемонструвати нові видання міжнародній професійній спільноті, налагодити прямі контакти із закордонними колегами та провідними літературними агентами. У межах ярмарки заплановано серію ділових B2B-зустрічей, спрямованих на пошук іноземних партнерів та укладання договорів про передачу прав на переклад українських літературних творів. Особливе значення захід має для розширення присутності української книги на ринках Південної та Центральної Америки, адже Іспанія традиційно виступає головною професійною платформою для такого діалогу.

    Серед учасників національного стенда свої добірки книг презентують такі відомі видавництва, як «Вільний вітер», «Жорж», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Ранок», «Каламар», «Рада» та інші українські видавничі договори.

    Професійні дискусії та культурна дипломатія

    Окрім роботи виставкового простору, на 30 вересня заплановано проведення двох спеціальних професійних заходів. Вони будуть присвячені актуальному стану української літератури, особливостям її інтеграції в іспаномовний простір та перспективам подальшого міжнародного співробітництва. Події проходять за активної підтримки Centro Cultural Ucraniano.

    Нагадаємо, що минулого року міжнародна книжкова ярмарка LIBER об’єднала понад 350 провідних видавництв із 63 країн світу, демонструючи високий інтерес глобальної спільноти до якісної літератури та видавничих інновацій.

  • «Заслуженого» готовий здати, але є умова: Потап відповів на петицію про позбавлення звання

    «Заслуженого» готовий здати, але є умова: Потап відповів на петицію про позбавлення звання

    Український репер і продюсер Олексій Потапенко, більш відомий як Потап, відреагував на петиції із закликом позбавити його почесного звання «Заслужений артист України». Артист заявив, що готовий добровільно відмовитися від державної відзнаки, якщо це справді комусь допоможе, однак водночас іронічно запропонував своєрідний «обмін» — віддати звання заслуженого в обмін на «Народного артиста». Свою позицію Потап пояснив тим, що, на його думку, визнання публіки він отримав задовго до будь-яких державних указів. Реакцію артист оприлюднив у своєму Instagram.

    Потап почав допис із саркастичного зауваження щодо того, наскільки важливим стало питання його державного звання на тлі інших проблем країни. Він заявив, що готовий від нього відмовитися, якщо таке рішення «когось зробить щасливішим» або принесе реальну користь. Водночас виконавець назвав подібні дискусії пошуком чергового артиста, якого можна «символічно покарати», і закликав натомість зосередитися на єдності та протистоянні справжньому ворогу.

    Окремо музикант відповів на саму ідею позбавлення державного статусу. За його словами, «народним артистом» він вважає себе незалежно від офіційних рішень, оскільки таке визнання, на його переконання, дали йому слухачі, багаторічні концерти, популярні пісні та заповнені зали. Саме тому Потап запропонував добровільно повернути звання заслуженого, але натомість отримати звання народного. При цьому йдеться про іронічну публічну заяву артиста, а не про офіційно подану заявку на присвоєння нового почесного звання.

    Дискусія навколо Потапа виникла після появи на сайті президента України одразу кількох електронних петицій із вимогою позбавити музиканта звання «Заслужений артист України». Щонайменше три такі звернення були оприлюднені 28 серпня 2026 року. Їхні автори критикують поведінку, публічні висловлювання та медійну позицію артиста під час повномасштабної війни, а в одній із петицій окремо йдеться про нібито зневажливе ставлення виконавця до української мови та культури.

    Найбільше підписів станом на 31 серпня зібрала петиція №22/269494-еп. За останніми доступними даними на сайті президента, її підтримали вже понад 9,4 тисячі людей, а збір голосів продовжується. Інша петиція щодо Потапа зібрала понад 5 тисяч голосів, тоді як ще одне звернення поки має значно меншу підтримку. Для того щоб електронну петицію до президента обов’язково розглянули, вона має набрати 25 тисяч голосів протягом установленого строку.

    У зверненні №22/269492-еп авторка прямо просить президента ініціювати процедуру позбавлення Потапенка державної нагороди. У тексті зазначено, що звання «Заслужений артист України» він отримав відповідно до указу президента №254/2020 від 27 червня 2020 року. Авторка петиції вважає, що поведінка та публічне позиціонування музиканта після початку повномасштабної війни нібито не відповідають статусу державної нагороди. Це позиція ініціаторів звернення, а не офіційний висновок державних органів.

    В іншій петиції автори також закликають главу держави запустити передбачену законодавством процедуру позбавлення Потапа почесного звання. Ще одне звернення сформульоване жорсткіше: його ініціатор звинувачує артиста у «систематичній публічній зневазі до української мови та культури» та вважає таку поведінку несумісною зі статусом заслуженого артиста. При цьому сам факт появи петиції не означає автоматичного позбавлення нагороди — навіть після збору необхідної кількості голосів звернення лише має бути розглянуте у встановленому порядку.

    Сам Потап у відповіді на хвилю критики не став детально розбирати окремі претензії авторів петицій. Натомість він перевів дискусію у площину суспільного ставлення до артистів і закликав українців «не жерти своїх». Наприкінці допису музикант написав, що після війни країні ще доведеться відбудовуватися, виховувати дітей і вчитися берегти одне одного. Таким чином, від прямого виправдання своїх попередніх заяв або вчинків він фактично утримався, зосередившись на тому, що вважає кампанію навколо звання непродуктивною.

    Потап залишається однією з найбільш суперечливих постатей українського шоу-бізнесу останніх років. Після початку повномасштабного вторгнення його неодноразово критикували через тривале перебування за кордоном, публічні заяви та спроби будувати міжнародну кар’єру. Кожна нова резонансна заява артиста викликає значну дискусію в соцмережах, а тепер ця критика перейшла вже у формалізовану площину — через електронні звернення до президента.

    Показово, що наразі питання не стоїть про вже ухвалене рішення держави щодо нагороди Потапа. Петиції лише збирають підписи, а жодного указу президента про позбавлення Олексія Потапенка звання станом на 31 серпня не оприлюднено. Тому твердження про те, що Потапа вже «позбавляють» статусу, було б передчасним: наразі йдеться саме про суспільну ініціативу та реакцію самого артиста на неї.

    Утім, темпи збору підписів показують, що історія може отримати продовження. Якщо хоча б одна з петицій досягне необхідного порогу, президент має офіційно її розглянути та оприлюднити відповідь. Сам Потап уже дав зрозуміти, що триматися за статус «Заслуженого артиста України» не збирається, хоча його пропозиція щодо «обміну» на народного очевидно має іронічний характер. Тож найближчим часом головним питанням буде не стільки реакція самого музиканта, скільки те, чи зможуть ініціатори звернення зібрати необхідні 25 тисяч голосів.

  • 6500 років тому люди носили зуби як прикраси: у Сербії знайшли моторошний неолітичний кулон

    6500 років тому люди носили зуби як прикраси: у Сербії знайшли моторошний неолітичний кулон

    Археологи в Сербії дослідили незвичайну прикрасу віком близько 6500 років, виготовлену з людського зуба. Артефакт знайшли на неолітичному поселенні Ябланиця неподалік Белграда, пов’язаному з культурою Вінча. Дослідження показало, що кулон виготовили з верхнього правого ікла дорослої людини, яке спеціально обробили для носіння.

    Незвичайну знахідку повторно вивчили дослідники Неманья Маркович та Ана Маричич, звернувшись до колекції музею в Младеноваці. За допомогою рентгенографії та мікроскопічного аналізу вони встановили, що артефакт є людським іклом завдовжки приблизно 23 міліметри.

    У корені зуба давній майстер зробив наскрізний отвір. За характером зношення всередині каналу вчені дійшли висновку, що прикрасу не просто виготовили, а й носили протягом тривалого часу. Мікроскопічні сліди тертя вказують на контакт із ниткою або шкіряним шнурком.

    Зуб забрали після смерті людини

    Не менш незвичайним є спосіб, у який зуб, імовірно, отримали. На поверхні кореня дослідники не знайшли характерних слідів, які могли б свідчити про силове видалення ікла у живої людини.

    Це дозволяє припустити, що зуб вилучили вже після смерті та повного розкладу тіла. Отже, прикраса могла бути безпосередньо пов’язана з поховальними або пам’ятними практиками давньої спільноти.

    Сам процес виготовлення також потребував значної вправності. Зуб – крихкий матеріал, який легко пошкодити під час свердління. Проте давній майстер зміг зробити отвір, не розколовши ікло. Сліди обробки вказують не на випадкове використання зуба, а на цілеспрямоване виготовлення предмета.

    «Ці мікроскопічні сліди свідчать про високу вправність, а не про випадкову спробу зробити прикрасу з першого ліпшого матеріалу», – зазначив співавтор дослідження Неманья Маркович.

    Для чого носили людський зуб

    Знахідку датують періодом приблизно від 5300 до 4500 років до нашої ери. Саме в цей час на території Центральних Балкан існували неолітичні спільноти, пов’язані, зокрема, з культурою Вінча.

    Науковці наголошують, що наразі це єдиний надійно підтверджений випадок використання людського зуба як особистої прикраси в неолітичному Центральному Балканському регіоні.

    Точне призначення кулона встановити неможливо. Він міг бути своєрідним амулетом, символізувати пам’ять про померлого предка або вказувати на особливий статус людини, яка його носила. Не виключено й те, що зуб мав для власника особливе родинне або ритуальне значення.

    Незвичайна знахідка показує, що мешканці Балкан понад шість тисяч років тому не лише виготовляли складні прикраси, а й наділяли предмети особистого та біологічного походження особливим символічним значенням.

  • Литва хоче замінити Ломоносова на Шевченка

    Литва хоче замінити Ломоносова на Шевченка

    Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс запропонував переглянути шкільні навчальні програми та вилучити з них твори російського вченого Михайла Ломоносова. Натомість глава уряду закликав включити до навчальної програми творчість Тараса Шевченка, наголосивши, що саме український класик може стати значно кращим прикладом для формування у школярів уявлень про патріотизм, свободу та національну ідентичність.

    Про це повідомляє Delfi.

    За словами Сінкявічюса, литовські учні не повинні виховуватися на творах авторів, пов’язаних із російською імперською традицією. Він звернувся до Міністерства освіти, науки та спорту Литви із закликом переглянути чинні освітні програми та переосмислити перелік рекомендованої літератури.

    Прем’єр вважає, що творчість Тараса Шевченка має значно більшу цінність для сучасної молоді, оскільки допомагає зрозуміти історію українського народу, його боротьбу за свободу та процес формування національної ідентичності. На його думку, знайомство з українською класичною літературою також сприятиме кращому розумінню сучасних подій, пов’язаних із війною Росії проти України.

    Сінкявічюс наголосив, що патріотизм і громадянські цінності не повинні формуватися через творчість діячів, які асоціюються з російською імперською ідеологією. Саме тому він запропонував замінити твори Ломоносова на літературну спадщину Шевченка.

    Ініціатива прем’єра стала частиною ширшої суспільної дискусії у Литві щодо перегляду впливу російської імперської та радянської спадщини на систему освіти, культуру та історичну пам’ять. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Балтії значно активізували процеси деколонізації освітнього простору, приділяючи більше уваги власній історії, національній культурі та спадщині держав-партнерів.

    Питання присутності російських авторів у шкільній програмі Литви обговорюється вже кілька років. Після оновлення навчальних програм у 2022 році частина освітян і громадських діячів розкритикувала перелік рекомендованої літератури, зазначивши, що в ньому стало більше російських письменників і мислителів, тоді як українська література представлена недостатньо.

    Серед пропозицій, які лунали під час цієї дискусії, було й включення до програми творів Тараса Шевченка як одного з найвідоміших українських класиків, чия творчість присвячена темам свободи, боротьби за незалежність та людської гідності.

    Водночас Міністерство освіти, науки та спорту Литви раніше пояснювало, що перелік рекомендованих авторів не є обов’язковим для викладання. Відомство наголошувало, що вчителі мають право самостійно обирати художні твори для навчального процесу, враховуючи освітні потреби учнів та сучасний контекст.