Golovnitemu.com

Позначка: Кирило Буданов

  • Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує спроби його ліквідації навіть на тлі мирних переговорів між Україною та РФ. За словами посадовця, замахи на нього не припиняються, попри дипломатичні контакти сторін.

    Про це Буданов розповів в інтерв’ю британському виданню The Times.

    Це стало першим великим інтерв’ю Буданова західним медіа після призначення на нову посаду. Як зазначають журналісти, на зустріч із пресою він прийшов зі зброєю у кобурі.

    За словами Буданова, загроза його життю залишається постійною. Він заявив, що пережив щонайменше десять замахів.

    «Я не повинен нікому довіряти, я повинен досягти результату», — сказав він.

    Буданов також наголосив, що не вважає дивним той факт, що Кремль продовжує полювати на нього навіть під час переговорного процесу.

    «Це абсолютно нормально», — заявив посадовець, коментуючи дії Росії.

    Частина спроб замаху раніше не розголошувалася, однак деякі епізоди вже ставали публічними.

    Зокрема, у 2019 році під автомобілем Буданова заклали вибухівку. За даними ЗМІ, бомба здетонувала передчасно та відірвала руку агенту, який її встановлював. Повідомлялося, що після вибуху Буданов зі зброєю переслідував одного з нападників, однак тому вдалося втекти.

    Ще один гучний інцидент стався у 2023 році. Тоді дружину Буданова Маріанну та кількох співробітників української розвідки отруїли важкими металами. Українська влада заявляла, що за цією операцією стояли російські спецслужби.

    У 2024 році СБУ повідомила про викриття підготовки нового замаху на Буданова. За версією слідства, російські агенти планували завдати удару по конвою посадовця балістичними ракетами, а після атаки використати FPV-дрон для ліквідації тих, хто вижив.

    У справі фігурували двоє полковників Управління державної охорони, яких підозрюють у співпраці з Росією. Усіх підозрюваних тоді затримали.

    В інтерв’ю The Times Буданов також прокоментував переговорний процес із Росією. За його словами, дипломатичний шлях залишається єдиним реальним механізмом завершення війни, хоча Кремль одночасно продовжує вести агресивну діяльність проти України.

    Останнім часом Буданов залишається однією з найбільш публічних та впливових фігур українського силового блоку. Його заяви регулярно викликають широкий резонанс як в Україні, так і за кордоном.

    Раніше він також заявляв про намір боротися з «ексцесами» під час мобілізації та змінювати підходи до роботи Офісу президента.

  • Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

    Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

    Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що Москва нібито готова до дипломатичного врегулювання війни проти України, однак для цього, за його словами, мають бути “усунені першопричини конфлікту”. Відповідну заяву він зробив у коментарі російському державному агентству ТАСС.

    Під час виступу Шойгу повторив ключові вимоги Кремля, які Росія неодноразово озвучувала від початку повномасштабної війни. Зокрема, він заявив, що Україна, на думку Москви, має повернутися до “позаблокового, нейтрального та без’ядерного статусу”.

    За словами секретаря російського Радбезу, саме це нібито є однією з головних умов для завершення війни.

    “Нас цікавить остаточне і повне повернення України як без’ядерної та позаблокової країни”, — заявив Шойгу.

    Також він повторив поширені російською владою твердження про необхідність “захисту російськомовного населення” в Україні. Шойгу заявив, що Росію цікавить Україна як держава, “яка поважає права громадян, що проживають на її території”, окремо згадавши людей, які розмовляють російською мовою.

    У своїй заяві він також звинуватив країни Заходу у затягуванні війни. За словами Шойгу, західні держави нібито не зацікавлені у швидкому завершенні конфлікту та продовжують підтримувати Україну, що, на думку Москви, ускладнює переговорний процес.

    Водночас він наголосив, що Росія “ніколи не відмовлялася” від дипломатичного врегулювання війни, хоча конкретних нових механізмів або пропозицій щодо переговорів не озвучив.

    Заяви Шойгу пролунали на тлі переговорного процесу між Україною, Росією та США, який триває з початку 2026 року. За інформацією, що раніше з’являлася у медіа, сторони провели кілька раундів консультацій, однак ключові питання залишаються невирішеними.

    Однією з головних тем переговорів залишається ситуація навколо неокупованих територій Донбасу та можливі параметри припинення бойових дій. За даними ЗМІ, Росія наполягає на виведенні українських військ із частини територій, Україна пропонує варіант фіксації бойових позицій по поточній лінії фронту, а США розглядають можливість створення на цих територіях спеціальної економічної зони.

    Раніше The New York Times повідомляло, що ані Україна, ані Росія поки не мають чіткого плану досягнення остаточного миру або військової перемоги. Видання зазначало, що без активної участі США та посилення міжнародного тиску на Росію перспективи масштабної мирної угоди залишаються невизначеними.

    На цьому тлі керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов раніше заявляв, що переговорний процес між Україною та Росією продовжується і може завершитися домовленостями швидше, ніж очікується. Водночас українська влада неодноразово наголошувала, що будь-які переговори не можуть передбачати втрату суверенітету, відмову від права самостійно визначати зовнішньополітичний курс або обмеження оборонних можливостей держави.

    Попри заяви Москви про готовність до дипломатичного врегулювання, бойові дії тривають. Російські війська продовжують обстріли українських міст та масовані атаки із застосуванням ракет і безпілотників, а українська сторона регулярно заявляє про неприйнятність ультимативних вимог Кремля щодо майбутнього країни.

    Таким чином, заява Шойгу фактично підтвердила, що Росія продовжує наполягати на своїх базових політичних вимогах до України, які Київ раніше неодноразово називав неприйнятними.

  • Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

    Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

    У Кремлі заявили, що російський диктатор Володимир Путін нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським для переговорів щодо завершення війни. Водночас у Москві одразу озвучили й головну умову: така зустріч має сенс лише для фіналізації домовленостей, які сторони повинні підготувати заздалегідь.

    Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    За його словами, Путін готовий провести переговори із Зеленським навіть у Москві “у будь-який момент”. Водночас Пєсков наголосив, що зустріч за межами російської столиці можлива лише тоді, коли сторони вже підійдуть до завершального етапу врегулювання війни.

    “Зустріч має сенс для фіналізації процесу. А над цим треба працювати”, — заявив речник Кремля.

    Пєсков також повторив традиційну позицію Москви про те, що так звана “спеціальна військова операція” може завершитися “в будь-який момент”, якщо в Києві “ухвалять необхідні рішення”. При цьому конкретно, про які саме рішення йдеться, представник Кремля не уточнив.

    Заява пролунала на тлі нової хвилі розмов про можливі переговори між Україною та Росією. Останніми тижнями Кремль дедалі частіше робить публічні сигнали про нібито готовність до діалогу, однак одночасно продовжує масовані атаки по українських містах та наполягає на своїх максималістських вимогах.

    Ще кілька днів тому Володимир Путін заявляв, що готовий зустрітися із Зеленським не лише в Москві, а й на території третьої країни. Однак тоді російський диктатор також наголосив, що фінальний договір має бути підписаний “легітимною владою”, фактично натякаючи на старі російські наративи щодо українського керівництва.

    Паралельно Кремль продовжує демонструвати суперечливі сигнали. Під час виступу 9 травня на параді в Москві Путін заявив, що війна нібито “наближається до завершення”. Однак уже за кілька годин після цих слів російські посадовці та пропагандисти знову почали говорити про необхідність “повної поразки України” та досягнення всіх цілей війни.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна давно готова до переговорів, однак лише у форматі, який не передбачає капітуляції чи втрати територій. За словами глави держави, саме Україна та міжнародний тиск частково змусили Кремль знову говорити про можливість діалогу.

    “Трохи Путіна підштовхнула Україна. Ми давно готові до зустрічей. Треба знаходити формат”, — наголошував Зеленський.

    Водночас українська влада неодноразово підкреслювала: будь-які переговори можливі лише за умови поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

    На Заході до заяв Кремля ставляться обережно. Західні медіа та аналітики неодноразово писали, що Путін, попри публічні сигнали про “мир”, досі переконаний у можливості виснажити Україну та продовжувати війну ще тривалий час. Зокрема, раніше західні ЗМІ повідомляли, що російський диктатор готовий воювати ще щонайменше два роки заради спроби повного захоплення Донецької області.

    Скепсис щодо реальних намірів Москви посилюється й через ситуацію на фронті. Попри заяви про готовність до діалогу, Росія продовжує масовані атаки дронами та ракетами по Україні. Лише в ніч проти 12 травня російські війська знову атакували кілька українських регіонів ударними безпілотниками.

    Окремо увагу привертає й заява начальника ГУР Кирила Буданова, який раніше зазначав, що розмова між Зеленським і Путіним не станеться “як грім серед ясного неба”. За його словами, для реальних переговорів потрібні тривала підготовка та зміна загальної ситуації.

    Політологи звертають увагу, що нинішня активність Кремля навколо теми переговорів може бути пов’язана одразу з кількома факторами: складною економічною ситуацією в Росії, проблемами російського наступу на фронті, а також зростанням міжнародного тиску на Москву.

    Крім того, тема можливих переговорів дедалі активніше обговорюється у США та Європі. Частина західних політиків починає шукати сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори не можуть стати прикриттям для замороження війни чи нав’язування Україні поступок Кремлю.

    Попри гучні заяви Пєскова, жодних реальних домовленостей про зустріч Зеленського та Путіна наразі немає. А сама риторика Кремля, як і раніше, супроводжується продовженням бойових дій та ультимативними вимогами до України.

  • Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Україна в принципі готова до можливого діалогу між президентом Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним, однак такий контакт не може відбутися спонтанно чи без належної підготовки. Про це він сказав під час візиту до Литви, повідомляє литовський національний мовник LRT.

    За словами Буданова, розмови такого рівня між лідерами держав, які перебувають у стані війни, не відбуваються у форматі раптового телефонного дзвінка, як це може бути у звичайній дипломатичній практиці між країнами в мирний час.

    “Розмова президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним не відбудеться раптово, ніби з нізвідки, але якщо натяки Росії на діалог є правдивими, то Україна теж готова”, — заявив він.

    Буданов підкреслив, що позиція України щодо можливого мирного врегулювання залишається сталою: Київ виступає за припинення війни та досягнення справедливого миру. Водночас, за його словами, це не означає поступок або відмови від принципових позицій щодо суверенітету та територіальної цілісності держави.

    Він наголосив, що Україна неодноразово демонструвала готовність до переговорів, але лише в контексті завершення бойових дій і на умовах, які не підривають державність.

    “Ми виступаємо за припинення бойових дій. Це офіційна позиція України, яку підтримує президент. Встановлення миру — це не слабкість, а прояв здорового глузду”, — сказав Буданов.

    Окремо він прокоментував і технічний аспект гіпотетичних переговорів, зауваживши, що міжнародна комунікаційна інфраструктура в умовах війни функціонує інакше, ніж у мирний час. За його словами, прямі телефонні розмови між лідерами держав у стані збройного конфлікту не є звичайною практикою і потребують складних дипломатичних і безпекових процедур.

    “Такі дзвінки не відбуваються по мобільному телефону”, — пожартував він, коментуючи можливість прямого контакту між Києвом і Москвою.

    Буданов також зазначив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною, як і внутрішньополітична ситуація в Росії, однак історично жодна система не є незмінною. Цю тезу він подав у контексті довгострокових процесів, не уточнюючи деталей.

    Його заява пролунала на тлі активних міжнародних дискусій щодо можливих форматів переговорів між Україною та Росією. Окремі політики в Європі періодично озвучують ідеї щодо необхідності прямого діалогу між лідерами двох країн, однак офіційний Київ наголошує, що будь-які переговори можливі лише за умови припинення агресії та поваги до міжнародного права.

    У цьому контексті згадуються й нещодавні заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який після візиту до Москви заявив, що у разі бажання України провести переговори з Путіним, Володимиру Зеленському варто звернутися безпосередньо до Кремля.

    Водночас українська сторона послідовно підкреслює, що формат потенційних переговорів має бути чітко визначений міжнародними партнерами та базуватися на принципах суверенітету України, без визнання результатів російської агресії.

    Таким чином, заява Кирила Буданова вкладається у загальну позицію України, яка залишає відкритим питання переговорів, але наголошує на їхній складності, політичних умовах і неможливості спрощених форматів комунікації між сторонами війни.

  • “Список під*расів-2026” на столі Буданова: Богдан відреагував іронією, мережа вибухнула коментарями

    “Список під*расів-2026” на столі Буданова: Богдан відреагував іронією, мережа вибухнула коментарями

    Колишній керівник Офісу Президента Андрій Богдан публічно відреагував на резонанс, який виник після інтерв’ю очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова для українського видання Бабель. Причиною обговорення стала деталь, яку журналісти зафіксували у робочому кабінеті Буданова — червоний блокнот із провокативним написом, що потрапив у кадр і швидко розійшовся соціальними мережами.

    На оприлюднених знімках із кабінету керівника військової розвідки, окрім інших предметів, зокрема шахівниці та ікони, користувачі звернули увагу на записник із написом “Список під*расів-2026”. Саме цей елемент викликав найбільший резонанс у публічному просторі та став приводом для численних жартів, припущень і дискусій.

    Андрій Богдан не залишив ситуацію без коментаря і відреагував у притаманному йому іронічному стилі. У своєму дописі він зазначив, що йому зрозуміло, чому це список, чому саме з таким формулюванням і чому вказано 2026 рік, однак, за його словами, залишається незрозумілим, хто “знайшов його блокнот” і навіщо змінювати рік, якщо нічого не змінюється. Така заява стала очевидним саркастичним натяком, який користувачі соцмереж сприйняли як тролінг ситуації.

    Допис Богдана швидко набрав популярності та спричинив хвилю коментарів. Частина користувачів долучилася до жартів, інші ж висловлювали критичні зауваження або намагалися інтерпретувати побачене серйозніше. У відповідях на коментарі Богдан продовжив іронізувати, вступаючи в діалог із підписниками та підсилюючи загальний тон обговорення.

    Додатковий інтерес викликала ще одна публікація екскерівника Офісу Президента — зображення, створене за допомогою штучного інтелекту. На ньому він нібито зображений в автомобілі з іншим блокнотом, на якому зазначено “Список пі**сів 2019”. Таким чином Богдан провів паралель із роком приходу до влади команди Володимир Зеленський, натякаючи на політичний контекст і додаючи ще один шар іронії до ситуації.

    Інтерв’ю Кирила Буданова, яке стало першопричиною резонансу, привернуло значну увагу не лише через зміст, а й через візуальні деталі. Подібні моменти нерідко стають вірусними у цифровому середовищі, особливо коли поєднують елементи офіційності та неформального контексту. У цьому випадку випадковий або навмисний предмет у кадрі фактично перетворився на інформаційний привід, що вийшов за межі самого інтерв’ю.

    Загалом ситуація демонструє, як навіть незначні деталі можуть формувати порядок денний у медіа та соціальних мережах. В умовах високої уваги до публічних осіб будь-який елемент публічного простору може стати предметом обговорення, інтерпретацій і навіть політичних натяків. Реакція Андрія Богдана лише підсилила інтерес до цієї історії, перетворивши її на вірусний кейс у українському інформаційному полі.

    Водночас сам Кирило Буданов публічно не коментував ситуацію з блокнотом, що також залишає простір для припущень і дискусій. Чи був цей елемент випадковим, чи мав інший підтекст — наразі невідомо, однак інформаційний ефект від нього вже став очевидним.

  • Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

    Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

    Як повідомляють наші джерела в дипкорпусі, новий злив “плівок Міндіча” – це “попередження Володимиру Зеленському після того, як він почав публічно критикувати спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, та обмежувати вплив Кирила Буданова”.

    “Кирило Буданов являється ставлеником Джареда Кушнера та його крила в адміністрації Трампа.

    Саме Буданова американці лобіювали на посаду голови Офісу Президента та хочуть зробити його своїм центром прийняття рішень в Україні.

    Американців не влаштовує, що Андрій Єрмак чи його “колективна спадщина” перетягує ковдру на себе.

    Ті самі контакти Рустема Умєрова з арабами в обхід американців стали сильним сигналом, щоб приземлити і Зеленського, і Умерова.

    Саме через це несподівано з’явилися нові плівки НАБУ, або, скоріше, їхня невелика частина.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю ведучій Фактів тижня Оксані Соколовій зазначив, що не варто перебільшувати значення можливого візиту Віткоффа і Кушнера до Києва та дорікнув спецпредставникам США за їх часті поїздки до Москви.

     

     

  • Повернули тих, кого “не існувало”: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест

    Повернули тих, кого “не існувало”: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест

    Україна провела черговий масштабний обмін військовополоненими з Росією, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став одним із найбільш резонансних за останній час через низку обставин, які роблять його унікальним і водночас тривожним з погляду міжнародного гуманітарного права.

    Про особливості обміну повідомили керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов та заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За їхніми словами, операцію готували особливо ретельно за дорученням Володимир Зеленський, адже йшлося про складні випадки, які потребували додаткових переговорів і міжнародного посередництва.

    Головною особливістю цього обміну стало те, що жоден із повернутих військових не був офіційно підтверджений як полонений представниками Міжнародний комітет Червоного Хреста. Це означає, що фактично ці люди перебували поза міжнародним обліком, що є прямим порушенням Женевських конвенцій. Відсутність офіційної реєстрації значно ускладнює процеси пошуку, захисту прав і контролю умов утримання полонених.

    За словами Верещук, усіх звільнених утримували на території Чечні, де, за свідченнями, умови для полонених є особливо жорсткими. Саме цей фактор став одним із ключових викликів під час переговорного процесу. Частина звільнених також перебувала під тиском через сфабриковані кримінальні справи, що суперечить міжнародному праву.

    Очільник ГУР Буданов уточнив, що нинішній обмін фактично став другим етапом так званого Великоднього обміну. За його словами, серед звільнених — багато молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це солдати, сержанти та офіцери, які брали участь у бойових діях на різних ділянках фронту — від Донеччини й Луганщини до Харківського, Запорізького та навіть Курського напрямків.

    Серед визволених є й поранені військові, які потребують негайної медичної допомоги та реабілітації. Вік звільнених варіюється від 24 до 60 років, що свідчить про широкий спектр залучення українців до оборони країни.

    Окремо Буданов звернув увагу на символічні моменти: двоє військових, звільнених саме 24 квітня, відзначають свій день народження вже на рідній землі. Такі деталі підкреслюють людський вимір події, яка для багатьох родин стала довгоочікуваним поверненням близьких.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що цей обмін став уже 73-м від початку повномасштабного вторгнення. Українська сторона системно працює над поверненням своїх громадян, попри складність переговорів і відсутність прозорості з боку Росії.

    Також у штабі підтвердили, що значна частина звільнених перебувала в незаконному утриманні, а проти деяких із них висувалися безпідставні обвинувачення. Подібна практика є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та свідчить про системний характер проблеми.

    Важливу роль у реалізації обміну відіграли міжнародні партнери. Українська сторона подякувала Сполученим Штатам Америки та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння у проведенні переговорів. Посередництво третіх країн залишається критично важливим у процесі звільнення полонених, особливо у випадках, коли Росія не визнає факт утримання конкретних осіб.

    Цей обмін став продовженням попереднього, який відбувся напередодні Великодня. Тоді Україна повернула 175 військових і 7 цивільних. У сукупності ці операції свідчать про активізацію процесу повернення полонених, хоча він залишається складним і залежним від політичних і військових факторів.

    Експерти наголошують, що нинішній випадок із «непідтвердженими» полоненими може стати підставою для додаткового тиску на Росію з боку міжнародної спільноти. Адже відсутність доступу міжнародних організацій до місць утримання порушує базові принципи захисту прав людини під час війни.

    Водночас для України кожен такий обмін має не лише політичне, а й глибоке соціальне значення. Повернення військових зміцнює довіру суспільства, підтримує бойовий дух армії та демонструє, що держава не залишає своїх громадян.

    Наразі звільнені військові проходять первинні медичні огляди, психологічну допомогу та процедури реінтеграції. Попереду — тривалий шлях відновлення, але головне, що вони вже вдома.

    Таким чином, обмін 24 квітня став не просто черговою операцією, а важливим сигналом: навіть у найскладніших умовах Україна продовжує боротися за кожного свого громадянина, навіть якщо його намагалися «стерти» з офіційних списків.

  • «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    Україна готує новий технологічний крок у війні проти Росії, який може суттєво змінити ситуацію на фронті. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час Київського безпекового форуму, наголосивши на переході до нового рівня застосування сучасних технологій у бойових діях. За його словами, війна вже досягла етапу, коли просте нарощування кількості безпілотників не дає суттєвого ефекту, адже обидві сторони конфлікту фактично вийшли на межу ефективності існуючих систем управління дронами, а це означає, що подальший розвиток можливий лише через якісно нові рішення. Буданов зазначив, що наступним етапом стане повна інтеграція штучного інтелекту в бойові системи, йдеться про створення автономних комплексів, які зможуть самостійно виконувати бойові завдання без прямого управління оператором, самостійно ідентифікувати цілі та маневрувати на полі бою. За словами посадовця, такі технологічні розробки в Україні вже існують і перебувають на стадії впровадження, а їх поява на фронті стане «сюрпризом» для російських військ.

    Заява Кирило Буданов підтверджує загальну тенденцію трансформації війни в Україні у високотехнологічний конфлікт, де вирішальну роль відіграють не лише кількісні показники, а й рівень інновацій. Якщо раніше ключовими були артилерія, техніка та чисельність особового складу, то сьогодні дедалі більше значення мають дрони, системи радіоелектронної боротьби, аналітика даних і штучний інтелект. Україна вже продемонструвала ефективність технологічних рішень у повітрі та на морі, завдавши серйозних втрат російській техніці та інфраструктурі, і тепер подібна трансформація активно відбувається і на суші. Автономні системи можуть стати наступним етапом цієї еволюції, адже вони здатні діяти швидше за людину, зменшувати ризики для військових і підвищувати ефективність операцій навіть у складних умовах сучасного бою.

    Буданов наголосив, що технологічна перевага безпосередньо впливає не лише на ситуацію на фронті, а й на дипломатичні позиції України. За його словами, саме сила на полі бою є ключовим аргументом у переговорах, і без реальних військових результатів будь-яка дипломатія не матиме належного ефекту. Це означає, що інновації у військовій сфері стають не лише інструментом оборони, а й фактором міжнародного впливу. Водночас він підкреслив, що Україна не розглядає можливість територіальних поступок і не погодиться на компроміси, які суперечать національним інтересам. Ця позиція повністю узгоджується із заявами президента Володимир Зеленський, який неодноразово наголошував на неприпустимості будь-яких рішень за рахунок суверенітету держави.

    Окремо посадовець звернув увагу на економічний та енергетичний тиск на Росію, зазначивши, що так звані «нафтові санкції» поступово виснажують ресурси країни-агресора та руйнують її репутацію як надійного постачальника енергоресурсів. Таким чином, стратегія України поєднує військовий, економічний і дипломатичний тиск, що дозволяє впливати на ситуацію комплексно. Хоча конкретні деталі нових технологій не розкриваються з міркувань безпеки, експерти припускають, що йдеться про системи, здатні самостійно визначати цілі, координувати дії між різними видами техніки, працювати в умовах активної радіоелектронної боротьби та виконувати складні бойові завдання з мінімальним залученням людей, що може суттєво змінити баланс сил на окремих ділянках фронту.

    Заява Буданова має важливе значення і для українського оборонно-промислового комплексу, адже розвиток технологій штучного інтелекту може стати одним із ключових напрямків для виходу українських виробників на світовий ринок озброєнь. Раніше він уже закликав українські компанії скористатися «вікном можливостей» і зайняти свою нішу в глобальній індустрії оборонних технологій. У підсумку Україна готується до нового етапу війни, де вирішальними стануть не масштаби ресурсів, а швидкість, точність і технологічна перевага, а інтеграція штучного інтелекту в бойові системи може стати переломним моментом у протистоянні з Росією.

  • «Поганий жарт може дорого коштувати»: Чалий різко розкритикував ідеї «Донніленду» та модель Монако на переговорах

    «Поганий жарт може дорого коштувати»: Чалий різко розкритикував ідеї «Донніленду» та модель Монако на переговорах

    Голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий виступив із жорсткою критикою неформальних ідей, які нібито обговорювалися українськими переговорниками під час контактів із міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про жартівливу назву «Донніленд» для частини Донбасу та можливість застосування так званої «моделі Монако» для врегулювання війни. В інтерв’ю Radio NV експерт заявив, що подібні підходи можуть мати серйозні негативні наслідки для позиції України на міжнародній арені.

    За словами Чалого, навіть якщо такі ідеї озвучувалися частково у жартівливій формі, вони можуть бути неправильно сприйняті партнерами і використані проти України. «Це поганий жарт», — наголосив він, коментуючи інформацію про можливе використання терміну «Донніленд», який, за даними The New York Times, нібито згадувався у переговорах як спосіб вплинути на позицію Дональд Трамп.

    Американські журналісти, посилаючись на анонімні джерела, повідомляли, що українські представники могли використовувати подібні формулювання, намагаючись апелювати до особистих амбіцій Трампа. Ідея полягала в тому, щоб створити асоціацію з його ім’ям і таким чином схилити його до більш активної підтримки України. Однак, за інформацією медіа, цей підхід не дав жодного результату.

    Чалий підкреслює, що подібні «креативні» методи не мають нічого спільного з серйозною дипломатією. Він наголошує, що існує принципова різниця між символічними жестами, як-от назви об’єктів на честь політиків, і пропозиціями, які стосуються територій. «Коли мова йде про територію, це вже не жарти і не піар. Це питання суверенітету», — зазначив він.

    Окремо експерт прокоментував ідею так званої «моделі Монако», яка періодично з’являється у дискусіях щодо майбутнього України. У широкому розумінні цей підхід передбачає перетворення держави на компактну, економічно розвинену територію з обмеженими безпековими функціями та зовнішніми гарантіями. Чалий ставиться до цього скептично, вважаючи, що така модель не відповідає реаліям України.

    На його думку, будь-які сценарії, які передбачають скорочення території або зміну статусу держави, можуть бути небезпечними. Вони створюють прецедент, який може бути використаний Росією для подальшого тиску. «Це може стати останньою краплею у довірі до української позиції», — попередив він.

    Важливим контекстом є тристоронні переговори за участю України, США та Росії, які перебувають у складному стані. За даними західних медіа, переговорний процес фактично зайшов у глухий кут, а сторони не демонструють готовності до компромісів. У цій ситуації будь-які неоднозначні сигнали можуть лише ускладнити діалог.

    До складу української делегації на переговорах входять, зокрема, Кирило Буданов, Давид Арахамія та Рустем Умеров. Саме вони представляють позицію Києва на ключових міжнародних майданчиках.

    Чалий наголошує, що в умовах війни Україна повинна максимально чітко формулювати свої меседжі і уникати двозначностей. Будь-які натяки на можливість поступок або нестандартних рішень можуть бути використані як аргумент проти України. Особливо це стосується інформаційного простору, де навіть неофіційні заяви швидко стають частиною глобального дискурсу.

    Експерт також звернув увагу на роль медіа у формуванні сприйняття переговорного процесу. Публікації в авторитетних виданнях, таких як The New York Times, мають значний вплив на міжнародну аудиторію, тому будь-яка інформація, навіть якщо вона базується на анонімних джерелах, може формувати порядок денний.

    У цьому контексті Чалий закликає до більшої відповідальності як з боку переговорників, так і з боку інформаційних джерел. Він підкреслює, що Україна повинна демонструвати послідовність і серйозність у своїй позиції, адже йдеться не лише про дипломатію, а про майбутнє держави.

    Загалом інтерв’ю Чалого відображає ширшу дискусію про те, якою має бути стратегія України на міжнародній арені. З одного боку — необхідність шукати нові підходи та формати, з іншого — ризик втратити довіру через невдалі або неоднозначні ініціативи.

    Критика ідей на кшталт «Донніленду» чи «моделі Монако» є не просто реакцією на окремі висловлювання, а сигналом про важливість збереження чіткої та принципової позиції України у переговорах. У ситуації, коли на кону стоять територіальна цілісність і державний суверенітет, навіть жарти можуть мати стратегічні наслідки.

  • Буданов про мобілізацію: змінити можна лише підхід до людей, а не саму систему

    Буданов про мобілізацію: змінити можна лише підхід до людей, а не саму систему

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов висловився щодо можливих змін у системі мобілізації в Україні, наголосивши, що її базові принципи залишаться незмінними до завершення війни.

    За його словами, у нинішніх умовах повномасштабного протистояння радикально змінити саму модель мобілізації неможливо. Водночас він визнав, що окремі аспекти можуть бути переглянуті — зокрема, ті, що стосуються ставлення до людей.

    «Єдине, що можна спробувати реформувати — це прояви нелюдського ставлення під час примусового приводу. Але саме прояви, а не сам факт приводу», — зазначив він.

    Буданов підкреслив, що мобілізація залишається критично важливою складовою оборони держави, і її скасування або суттєве послаблення в умовах війни є неможливим. Він також наголосив, що українське суспільство має усвідомлювати необхідність цього процесу.

    Окремо він звернув увагу на суспільний парадокс: прагнення перемоги та одночасне небажання частини громадян брати участь у мобілізації. За його словами, це створює серйозний виклик для держави та системи комплектування.

    Тема мобілізації залишається однією з найчутливіших в Україні, особливо на тлі тривалої війни та потреби у постійному поповненні особового складу. Робота територіальних центрів комплектування (ТЦК) часто стає предметом суспільних дискусій, зокрема щодо методів вручення повісток та дотримання прав громадян.

    У цьому контексті Буданов наголосив, що основним напрямком можливих змін має стати саме гуманізація процесу, а не його скасування чи радикальна трансформація.

    Він також торкнувся загальної ситуації на фронті, зазначивши, що найближчі місяці можуть залишатися складними. За його оцінками, до осені Україна перебуватиме під значним тиском — як через дії російської армії, так і через зовнішньополітичні фактори.

    «Ми точно не програємо. Але якщо зменшимо темпи, є ризики», — підкреслив він.

    Окремо Буданов акцентував увагу на важливості технологічного розвитку. За його словами, без прориву у військових технологіях ефективність сучасних засобів, зокрема безпілотників, може знижуватися. Це пов’язано з постійною адаптацією противника та розвитком засобів протидії.

    Паралельно дискусії щодо мобілізації тривають і на рівні парламенту. Зокрема, народний депутат Федір Веніславський раніше заявляв про необхідність більш рівномірного проведення мобілізаційних заходів. За його словами, важливо забезпечити баланс між різними регіонами — як великими містами, так і сільською місцевістю.

    Експерти зазначають, що питання мобілізації є комплексним і потребує поєднання ефективності, прозорості та дотримання прав громадян. Умови війни змушують державу діяти швидко, однак водночас зростає запит суспільства на справедливість і зрозумілі правила.

    Заява Буданова відображає позицію влади: мобілізація залишатиметься незмінною за своєю суттю, але окремі її аспекти можуть бути переглянуті з урахуванням гуманітарного підходу та суспільного запиту.