Golovnitemu.com

Позначка: Київщина

  • Ресторан друзів нардепа-втікача: де збирав партактив Київщини віцеспікер Корнієнко

    Ресторан друзів нардепа-втікача: де збирав партактив Київщини віцеспікер Корнієнко

    Перший віцеспікер Верховної Ради та один із лідерів партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко опинився у центрі інформаційного скандалу після проведення зустрічі зі старостами громад Київської області у ресторанному комплексі «Яхта» на Вишгородщині. Сам захід був присвячений питанням підтримки українських військових, розвитку місцевого самоврядування та взаємодії громад із центральною владою, однак увагу громадськості привернув не зміст дискусії, а місце її проведення.

    Зустріч відбулася у ресторанному комплексі «Яхта», розташованому в селі Осещина поблизу Києва. Заклад позиціонується як преміальний ресторанно-готельний комплекс із власною набережною, басейнами, аквазоною, дитячим парком та банкетною інфраструктурою. Сам ресторан активно рекламує себе як місце для відпочинку, сімейних свят та VIP-заходів.

    Проте останніми роками навколо комплексу неодноразово виникали скандали. У низці публікацій місцевих медіа згадувалися питання щодо дозвільної документації, пожежної безпеки, податкових перевірок та екологічних претензій. Також повідомлялося про конфлікти навколо земельних ділянок та господарської діяльності закладу. Частина цих звинувачень залишається предметом публічних дискусій і не має остаточних судових рішень.

    Найбільший резонанс викликали не господарські суперечки, а особа власника комплексу — одеського ресторатора Андрія Зарічанського. У публічному просторі його ім’я неодноразово пов’язували з колишнім народним депутатом Артемом Дмитруком, який залишив Україну та став фігурантом кримінальних проваджень. За даними медіа, Зарічанський та Дмитрук тривалий час підтримували дружні стосунки та разом брали участь у заходах, пов’язаних із представниками УПЦ Московського патріархату в Одесі.

    Сам Артем Дмитрук останніми роками неодноразово потрапляв у центр політичних скандалів через свої заяви щодо війни, критичні висловлювання на адресу української влади та позицію стосовно діяльності релігійних структур, пов’язаних із Московським патріархатом. Після виїзду з України правоохоронні органи оголосили його у розшук у межах кількох кримінальних проваджень.

    Саме тому вибір локації для зустрічі представників правлячої партії викликав хвилю критики у соцмережах та медіа. Опоненти влади звернули увагу на те, що офіційний захід за участю одного з керівників парламенту проводився у закладі, власника якого журналісти пов’язують із людьми, що мають неоднозначну репутацію та проросійський бекграунд.

    На момент публікації офіційних коментарів від Олександра Корнієнка щодо критики навколо вибору ресторану не надходило. Водночас у повідомленнях про саму зустріч наголошувалося на питаннях підтримки військових, допомоги громадам та розвитку місцевого самоврядування. Жодних заяв щодо власника ресторану або його можливих політичних зв’язків під час заходу не звучало.

    Політичні експерти зазначають, що подібні історії особливо чутливі під час війни. Будь-які потенційні контакти представників влади з особами або структурами, яких публічно пов’язують із проросійським середовищем, стають предметом посиленої уваги суспільства. Навіть якщо йдеться лише про оренду приміщення для проведення заходу, репутаційні ризики для політиків залишаються високими.

    Скандал навколо ресторану «Яхта» став черговим прикладом того, як вибір місця для публічних заходів може вплинути на сприйняття політичної події. У ситуації, коли українське суспільство особливо гостро реагує на будь-які можливі зв’язки з особами, яких пов’язують із проросійськими поглядами, навіть формальні контакти можуть викликати широкий суспільний резонанс.

    Наразі залишається відкритим питання, чи матиме ця історія політичне продовження та чи нададуть додаткові пояснення організатори заходу або представники партії «Слуга народу».

  • “Захмарна наглість РФ”: Зеленський про удар по ядерному сховищу біля Чорнобиля

    “Захмарна наглість РФ”: Зеленський про удар по ядерному сховищу біля Чорнобиля

    Президент України Володимир Зеленський жорстко відреагував на російський удар по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Росії черговим проявом свідомого терору проти критично важливих об’єктів та міжнародної безпеки. Йдеться про атаку безпілотником по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яка сталася в ніч на 7 червня на Київщині.

    За словами глави держави, російські війська цілеспрямовано вдарили по об’єкту, який має стратегічне значення для ядерної безпеки України та всієї Європи. Зеленський підкреслив, що це не випадковий інцидент і не побічний ефект бойових дій, а усвідомлена атака на інфраструктуру, пов’язану з поводженням із ядерними матеріалами. Він наголосив, що такі дії є черговим підтвердженням того, що Росія веде війну методами системного терору, не зважаючи на потенційні наслідки для довкілля та цивільного населення.

    Президент повідомив, що після влучання безпілотника на території сховища виникла пожежа, однак українським рятувальникам вдалося оперативно локалізувати та повністю ліквідувати загоряння. За попередніми даними, площа пожежі становила близько 40 квадратних метрів. Він окремо підкреслив, що завдяки швидкій реакції екстрених служб вдалося уникнути більш серйозних наслідків.

    Водночас Зеленський зазначив, що станом на зараз радіаційний фон на території об’єкта залишається в межах норми, а загрози для населення немає. Попри це сам факт атаки на ядерну інфраструктуру, за його словами, є надзвичайно небезпечним сигналом, який має викликати жорстку реакцію міжнародної спільноти. Президент наголосив, що такі удари створюють ризики не лише для України, а й для всієї системи ядерної безпеки в Європі.

    У своєму зверненні Зеленський назвав дії Росії “перевищенням захмарної наглості”, підкресливши, що навіть на тлі масштабної війни подібні атаки виходять за межі звичного розуміння воєнних злочинів. Він заявив, що Україна вже передає всю необхідну інформацію міжнародним партнерам, аби вони мали повне уявлення про характер російських атак та їхні потенційні наслідки.

    До роботи з фіксації наслідків удару залучені Міністерство закордонних справ, Міністерство енергетики та всі відповідні державні служби. Українська сторона документує кожен випадок атак на критичну інфраструктуру та передає матеріали партнерам і міжнародним організаціям. Зеленський наголосив, що Україна очікує на більш рішучу реакцію світу, зокрема у контексті посилення тиску на державу-агресора.

    Президент також повідомив, що тієї ж ночі Росія здійснила масовані удари по цивільній інфраструктурі у щонайменше 13 областях України. За його словами, така географія атак свідчить про системний характер обстрілів, спрямованих на виснаження країни та залякування населення. Окремо він навів статистику за тиждень, зазначивши, що Росія застосувала проти України 88 ракет, понад 3250 ударних безпілотників і близько 1800 керованих авіаційних бомб, що демонструє надзвичайно високий рівень інтенсивності бойових дій.

    Зеленський підкреслив, що подібні масштаби застосування зброї свідчать про свідоме продовження ескалації та ігнорування будь-яких норм міжнародного права. Він наголосив, що атаки на енергетичні, цивільні та ядерні об’єкти формують додаткові ризики для регіональної стабільності та вимагають консолідованої відповіді партнерів України.

    Нагадаємо, в ніч на 7 червня російський безпілотник влучив у будівлю Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, розташованого в зоні відчуження поблизу Чорнобильської АЕС. Унаслідок удару було частково зруйновано будівлю приймання контейнерів, після чого виникла пожежа, яку згодом повністю ліквідували. За попередніми даними, постраждалих серед персоналу немає.

    Генеральний штаб Збройних сил України уточнив, що удар було завдано по об’єкту поблизу села Буряківка Київської області, приблизно за 15 кілометрів від Чорнобильської атомної електростанції. На місці ліквідованої пожежі фахівці виявили залишки ударного безпілотника типу Shahed, що підтверджує його використання під час атаки.

    Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є одним із ключових елементів української енергетичної системи. Воно призначене для довгострокового та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива з атомних електростанцій України, що дозволяє забезпечувати повний цикл поводження з ядерними матеріалами всередині держави.

    Попри пошкодження інфраструктури, радіаційна ситуація залишається стабільною, перевищень допустимих норм не зафіксовано. Ситуація на об’єкті перебуває під постійним контролем відповідних служб, які продовжують моніторинг стану довкілля та технічного стану сховища.

  • Удар по ядерній безпеці: в Чорнобилі атаковано сховище відпрацьованого палива

    Удар по ядерній безпеці: в Чорнобилі атаковано сховище відпрацьованого палива

    У ніч проти 7 червня російські війська здійснили атаку безпілотником по об’єкту критичної ядерної інфраструктури України — Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), розташованому на території Чорнобильської зони відчуження в Київській області. Про інцидент повідомила пресслужба НАЕК «Енергоатом», уточнивши, що удар стався приблизно о 02:10 ночі.

    За даними компанії, внаслідок атаки було пошкоджено будівлю приймання контейнерів, яка є частиною технологічного комплексу сховища. Саме в цій споруді відбуваються операції з обробки та підготовки контейнерів із відпрацьованим ядерним паливом, однак у момент удару безпосереднього зберігання ядерного матеріалу в ній не здійснювалося. Це дозволило уникнути ризику фізичного пошкодження контейнерів із радіоактивним вмістом.

    Після влучання на території об’єкта виникла пожежа. Осередок загоряння, за попередніми оцінками, охопив площу близько 40 квадратних метрів. Вогонь швидко поширювався по конструкціях будівлі, однак завдяки оперативному реагуванню пожежно-рятувальних підрозділів його вдалося локалізувати та повністю ліквідувати. У «Енергоатомі» наголосили, що пожежа не зачепила критичні елементи інфраструктури сховища і не призвела до порушення його основних функцій.

    Одразу після ліквідації займання було проведено первинний радіаційний контроль території. За офіційними даними, радіаційний стан на майданчику ЦСВЯП залишається стабільним і не перевищує природних фонових значень. Жодних ознак витоку радіоактивних речовин або поширення небезпечних матеріалів за межі об’єкта не зафіксовано. Моніторинг ситуації здійснюється у безперервному режимі із залученням спеціалізованих служб.

    Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є одним із ключових елементів української ядерної енергетичної системи. Воно призначене для довгострокового безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива, яке надходить з українських атомних електростанцій. Реалізація цього проєкту дозволила Україні зменшити залежність від зовнішніх послуг з вивезення та переробки ядерного палива, зокрема від інфраструктури за межами держави.

    Об’єкт розташований у Чорнобильській зоні відчуження, яка після аварії на ЧАЕС залишається територією з особливим режимом доступу та контролю. Сховище побудоване із застосуванням сучасних технологій безпеки, включно з багаторівневими системами захисту, які мають запобігати будь-якому впливу зовнішніх факторів на ядерні матеріали протягом десятиліть експлуатації.

    Атака на об’єкт такого типу викликає особливу стурбованість, оскільки навіть непрямі пошкодження інфраструктури, що пов’язана з поводженням із ядерним паливом, розглядаються міжнародними експертами як потенційний ризик для ядерної безпеки. Хоча у цьому випадку не було зафіксовано витоку радіації або пошкодження контейнерів із відпрацьованим паливом, сам факт удару по ядерному об’єкту під час бойових дій створює додаткову напругу навколо питання захисту критичної інфраструктури.

    З початку повномасштабного вторгнення Росії Україна неодноразово заявляла про загрози для своїх ядерних об’єктів. Найбільш небезпечною ситуацією залишається окупація Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під контролем російських військ і регулярно опиняється в центрі міжнародної уваги. Міжнародне агентство з атомної енергії неодноразово закликало всі сторони уникати будь-яких дій, які можуть поставити під ризик ядерну безпеку в регіоні.

    Паралельно з атакою на Чорнобильську зону тієї ж ночі російські війська завдали ударів по Запоріжжю. Внаслідок обстрілів у місті виникли пожежі, а частина районів залишилася без електропостачання. Таким чином енергетична інфраструктура та об’єкти підвищеної небезпеки знову опинилися серед ключових цілей атак.

    Фахівці зазначають, що подібні удари мають комплексні наслідки, які виходять за межі безпосередніх фізичних руйнувань. Вони створюють додаткове навантаження на системи безпеки, ускладнюють роботу енергетичної галузі та підвищують рівень загальної тривожності серед населення. Особливо чутливими є атаки поблизу ядерних об’єктів, де навіть мінімальні пошкодження можуть потребувати тривалих перевірок і спеціальних заходів реагування.

    Попри інцидент, українська сторона наголошує, що ситуація на території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива залишається повністю контрольованою. Усі системи безпеки продовжують працювати у штатному режимі, а рівень радіації не зазнав змін. Водночас сам факт атаки вкотре підкреслює вразливість критичної інфраструктури під час війни та необхідність посиленого міжнародного контролю за дотриманням норм ядерної безпеки.

  • Цинічний удар по дітях: російські дрони зруйнували завод «Яготинське для дітей»

    Цинічний удар по дітях: російські дрони зруйнували завод «Яготинське для дітей»

    Російські війська вранці 5 червня завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Однією з цілей атаки безпілотників стало підприємство харчової промисловості у Броварському районі Київської області. Внаслідок влучання загинули щонайменше четверо людей, ще семеро отримали поранення. Під удар потрапив завод «Яготинське для дітей» — один із найбільших виробників дитячого молочного харчування в Україні.

    За інформацією Київської обласної військової адміністрації та Державної служби з надзвичайних ситуацій, внаслідок атаки на території підприємства виникла масштабна пожежа. Удар спричинив часткове руйнування виробничих будівель та конструкцій. Рятувальники оперативно прибули на місце події та розпочали ліквідацію наслідків атаки. На момент перших повідомлень під завалами могли перебувати люди, тому пошуково-рятувальна операція тривала безперервно.

    Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив, що кількість жертв зросла до чотирьох осіб. Також відомо про сімох постраждалих. Частину поранених госпіталізували до медичних закладів області, іншим допомогу надали на місці. За даними рятувальників, під завалами могли залишатися ще двоє людей, тому пошукові роботи продовжувалися навіть після локалізації пожежі.

    Особливий резонанс викликало те, що під ударом опинилося саме підприємство, яке спеціалізується на виробництві продукції для дітей. Бренд «Яготинське для дітей» добре відомий українським споживачам як виробник молока, йогуртів, сирків, кефіру, молочних каш та іншої продукції для немовлят і дітей молодшого віку. Підприємство входить до структури групи компаній «Молочний альянс», яка є одним із найбільших виробників молочної продукції в Україні.

    Завод розташований у селищі Згурівка Київської області. Саме тут виробляється вся лінійка продукції під брендом «Яготинське для дітей». Після початку повномасштабного вторгнення підприємство продовжувало працювати, забезпечуючи українські родини дитячим харчуванням навіть в умовах війни.

    Опубліковані ДСНС фотографії демонструють серйозні масштаби руйнувань. На кадрах видно пошкоджені виробничі приміщення, обвалені конструкції, зруйновані перекриття та сліди потужної пожежі. Частина будівель фактично втратила несучі елементи. В окремих цехах виникли значні руйнування покрівлі та внутрішніх приміщень.

    Атака на завод стала частиною чергового масованого нальоту російських ударних безпілотників на Київщину. В останні тижні область регулярно зазнає атак дронів-камікадзе. Російські війська дедалі частіше спрямовують удари не лише по об’єктах критичної інфраструктури, а й по цивільних підприємствах, логістичних центрах, виробництвах та складах.

    Лише за останні дні внаслідок російських атак постраждали великі промислові та логістичні об’єкти в різних регіонах країни. Раніше було пошкоджено один із ключових логістичних центрів мережі АТБ у Дніпрі, розподільчий центр компанії Euromix, а також низку підприємств енергетичної та транспортної галузей. Удар по виробнику дитячого харчування став ще одним прикладом того, що мішенями російських атак дедалі частіше стають цивільні виробництва.

    Подія відбулася наступного дня після того, як в Україні вшановували пам’ять дітей, які загинули внаслідок російської агресії. За офіційними даними, станом на початок червня 2026 року через війну загинули щонайменше 707 українських дітей, ще понад 2548 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Ці цифри залишаються неповними через неможливість встановити точні дані на тимчасово окупованих територіях та в районах активних бойових дій.

    На Київщині від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули 42 дитини, ще 71 дитина отримала поранення. Ці дані напередодні озвучив голова Київської ОВА під час заходів до Дня вшанування пам’яті дітей, загиблих через російську агресію.

    Правоохоронні органи вже документують наслідки атаки на завод як черговий епізод воєнних злочинів Російської Федерації проти цивільного населення. Українська влада наголошує, що підприємство не мало жодного військового значення та займалося виключно виробництвом продуктів харчування.

    Рятувальні служби продовжують працювати на місці трагедії. Остаточна кількість жертв та масштаби збитків ще уточнюються. Водночас уже зараз очевидно, що удар по заводу «Яготинське для дітей» став одним із найрезонансніших випадків ураження цивільного харчового виробництва від початку року та вкотре продемонстрував масштаби загрози, яку несуть російські атаки для мирного населення України.

  • Зеленський заявив про дві ракети «Орєшнік»: одна вдарила по Білій Церкві, інша — по окупованій Донеччині

    Зеленський заявив про дві ракети «Орєшнік»: одна вдарила по Білій Церкві, інша — по окупованій Донеччині

    Президент України Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу повідомив, що під час масованої атаки РФ у ніч проти 24 травня росіяни застосували одразу дві балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік».

    Про це стало відомо після публікації фотографій листа журналістом Axios Бараком Равідом. В Офісі президента підтвердили журналістам, що документ, ймовірно, є справжнім.

    Ймовірно фотографія листа

    Згідно з текстом листа, одна з ракет влучила по Київській області — йдеться про Білу Церкву, інша — по тимчасово окупованій території Донецької області.

    Раніше офіційно Повітряні сили ЗСУ повідомляли лише про одну ракету «Орєшнік», яка влучила по гаражному кооперативу у Білій Церкві. Інформацію про можливий запуск двох ракет до цього поширювали лише моніторингові канали та окремі військові оглядачі.

    У своєму зверненні до Трампа Зеленський наголосив на критичному дефіциті систем протиповітряної оборони та ракет до них. Президент підкреслив, що саме балістичні ракети залишаються однією з головних переваг Росії у війні проти України.

    Українська сторона попросила США продовжити підтримку поставок систем Patriot PAC-3 та додаткових ракет для них.

    «Ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати у питанні захисту від балістичних ракет», — зазначив Зеленський у листі.

    Президент також повідомив, що Україна готова закуповувати додаткові системи Patriot та пропонує створити довгострокову програму спільного виробництва ракет і систем ППО разом із європейськими союзниками під контролем США.

    За даними української влади, під час атаки 24 травня Росія випустила по Україні близько 600 безпілотників та 90 ракет різних типів. Українська ППО змогла знищити 55 ракет і 549 дронів.

    Ракета «Орєшнік» вважається однією з новітніх експериментальних розробок Росії. Вперше її застосували проти України у листопаді 2024 року під час удару по Дніпру. Вдруге, за офіційними повідомленнями, її використали у січні 2026 року під час атаки на Львів.

    За оцінками військових експертів, «Орєшнік» здатен розвивати швидкість понад 12 тисяч кілометрів на годину та вражати цілі на відстані до 5 500 кілометрів. Ракета також може нести до шести бойових блоків, які розділяються в польоті та атакують різні цілі.

    Окрему увагу в листі Зеленський приділив тому, що нинішні темпи поставок систем ППО вже не відповідають масштабам російських атак. На тлі регулярних комбінованих ударів по Києву та інших містах українська влада активізувала переговори із західними партнерами щодо додаткового посилення повітряного щита.

    Тим часом офіційного підтвердження запуску другої ракети «Орєшнік» від Генштабу чи Повітряних сил ЗСУ наразі немає.

  • Горіли 10 тисяч квадратних метрів: на Київщині після атаки РФ масштабну пожежу гасили гелікоптерами

    Горіли 10 тисяч квадратних метрів: на Київщині після атаки РФ масштабну пожежу гасили гелікоптерами

    У Київській області рятувальники ліквідували масштабну пожежу на складських приміщеннях, яка виникла після нічної масованої атаки Росії 24 травня.

    Полум’я охопило близько 10 тисяч квадратних метрів, а для гасіння довелося залучати авіацію та спеціальну техніку.

    Про це повідомили у ДСНС Київської області.

    За словами рятувальників, пожежа була надзвичайно складною через масштаб займання та високе теплове навантаження.

    До ліквідації вогню залучили пожежних роботів і два гелікоптери ДСНС, які скидали воду з повітря.

    Після кількох годин боротьби пожежу вдалося повністю ліквідувати.

    У ДСНС зазначили, що загалом підрозділи надзвичайників працювали на 25 локаціях по всій Київській області, де були зафіксовані влучання або падіння уламків після нічної атаки РФ.

    Унаслідок російського обстрілу на Київщині загинули двоє людей, ще вісім отримали поранення.

    Серед постраждалих — немовля.

    На місцях ударів медики та психологи надавали допомогу постраждалим мешканцям.

    Масована атака Росії у ніч проти 24 травня стала однією з найбільших за останній час.

    Під ударами опинилися Київ, Київська область, Черкащина та Полтавщина.

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія випустила по Україні близько 90 ракет різних типів, серед яких 36 балістичних, а також майже 600 ударних безпілотників.

    За попередніми даними, під час атаки російські війська застосували ракети «Орєшнік», «Циркон» та інші типи озброєння.

    Основною ціллю удару став Київ.

    У столиці зафіксували численні пожежі, руйнування житлових будинків, торговельних центрів та цивільної інфраструктури.

    Рятувальники працювали більш ніж на 40 локаціях у різних районах міста.

  • Апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід для Андрія Єрмака

    Апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід для Андрія Єрмака

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід для колишнього керівника Офісу президента Андрій Єрмак у межах кримінального провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів, які, за версією слідства, можуть бути пов’язані з масштабним елітним будівельним проєктом у Київській області.

    Відповідне рішення ухвалено за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту, яка просила змінити або пом’якшити запобіжний захід. Однак апеляційна інстанція не виявила підстав для скасування рішення суду першої інстанції, залишивши його чинним без змін.

    Йдеться про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 140 мільйонів гривень. Таким чином, попереднє рішення ВАКС залишається в силі.

    Розгляд апеляції відбувався у відкритому судовому засіданні, трансляція з якого велася онлайн. Під час слухання фігурант справи спілкувався з журналістами та відповідав на запитання щодо перебігу розслідування, контактів із іншими особами, які згадуються в матеріалах провадження, та власної позиції щодо справи.

    Зокрема, Андрій Єрмак підтвердив знайомство з бізнесменом Тимуром Міндічем, чиє ім’я фігурує у матеріалах слідства та журналістських розслідуваннях. Водночас він утримався від прямої відповіді щодо можливих контактів після 11 травня — дати, коли йому було оголошено підозру.

    Коментуючи ситуацію, він наголосив, що розглядає власну справу як показову з точки зору функціонування судової системи та принципу рівності всіх перед законом. За його словами, процес має продемонструвати роботу правосуддя незалежно від статусу учасників провадження.

    Також Андрій Єрмак заявив:

    “Президент – Верховний головнокомандувач. Я думаю, що в нього набагато більше є справ. І я думаю, що головне, що забезпечує президент – це він гарант Конституції, і ви бачите, що правосуддя працює. І я сказав ще на початку процесу… моя справа дуже показова. Всі рівні перед законом. І для мене дуже важливо саме через правосуддя, саме через наше законодавство відстоювати свої права”.

    Після оголошення рішення апеляційного суду він повідомив, що продовжить ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та надалі планує захищати свою позицію у правовому полі. Окремо зазначив, що за відсутності процесуальних обмежень має намір періодично відвідувати фронт та підтримувати українських військових.

    Також він заявив про намір продовжувати адвокатську діяльність.

    За даними слідства, кримінальне провадження стосується ймовірної легалізації близько 460 мільйонів гривень, які могли бути пов’язані з реалізацією елітного житлового будівництва в Київській області. Правоохоронні органи перевіряють рух коштів, структуру власності компаній та можливі фінансові операції між пов’язаними структурами.

    Раніше, 14 травня, ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Після внесення визначеної судом суми 18 травня Андрій Єрмак залишив слідчий ізолятор.

    Наразі у справі тривають слідчі дії та аналіз фінансових документів. Сторона обвинувачення заявляє про необхідність подальшого встановлення обставин походження коштів і можливих схем їхнього руху.

    Водночас справа викликала значний суспільний резонанс через статус фігуранта, його колишню посаду та політичний контекст розслідування. Журналісти та громадськість продовжують стежити за перебігом судового процесу та подальшими рішеннями суду.

  • Новий заступник голови КОДА Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості в Декларації

    Новий заступник голови КОДА Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості в Декларації

    Новопризначений заступник голови Київської ОДА Миколи Калашника – Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості у своїй Декларації.

    Зокрема, в Декларації Наталії Мельничук зазначено, що вона отримала від свого чоловіка в безоплатне користування  авто марки  TOYOTA C-HR 2018 року випуску, яке було придбане у 2021 році за 212 549 грн., тобто за 7 800 долларів США по курсу на рік придбання.

    Варто відзначити, що станом на сьогодні дана модель 2018-го року  згідно даних ресурсу AUTO RIA вартує в діапазоні від 17 500 до 25 000 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею. 

    ФОТО: Скріншот даних ресурсу AUTO RIA

    В Декларації Наталії Мельничук вказане  авто LAND ROVER RENGE ROVER SPORT 2013 року випуску за 414 953  грн., що по курсу року покупки складає 11 300 доларів США.

    Водночас, згідно даних ресурсу AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 14 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею. 

    ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA

    Авто MAZDA 6 2016 року випуску, вказане в декларації Наталії Мельничук на праві власності, вартістю 50 000 грн. на дату набуття у 2024 році., що по курсу на рік придбання складає всього 1 250 доларів США.

    За даними ресурсу  AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 11 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею в десятки разів.

    ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA

    Нагадаємо, Наталія Мельничук була призначена заступником голови КОДА   розпорядженнями Кабміну вчора, 20 травня, про що стало відомо після публікації представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука.

    Згідно з даними КОДА, раніше Наталія Мельничук обіймала посаду керівника патронатної служби.

     

     

     

  • Українка через російські обстріли відсудила у РФ 10 млн грн моральної компенсації

    Українка через російські обстріли відсудила у РФ 10 млн грн моральної компенсації

    Мешканка села Старі Петрівці Вишгородського району Київської області через суд домоглася компенсації моральної шкоди від Російської Федерації за зруйнований унаслідок обстрілів будинок. Вишгородський районний суд постановив стягнути з РФ 10 млн грн.

    Відповідне рішення суд ухвалив 8 травня 2026 року у справі №363/3138/25.

    У матеріалах справи зазначається, що житловий будинок жінки двічі потрапляв під російські обстріли — 10 березня 2022 року та 16 червня 2023 року. Після повторного удару оселя зазнала критичних руйнувань і стала непридатною для проживання.

    Позивачка проживала у будинку разом із сином ще до початку повномасштабного вторгнення. За її словами, дім родина будувала багато років власними силами. Після першого обстрілу жінка намагалася самостійно відновити житло, однак повторна атака фактично знищила будинок.

    Судові матеріали свідчать, що в оселі були пошкоджені несучі стіни, перекриття та мансарда. Руйнування підтверджені актами сільської ради та даними Державного реєстру пошкодженого майна.

    Окрім матеріальних збитків, жінка заявила про серйозні психологічні наслідки, спричинені війною та постійними обстрілами. У позові вказувалося, що через пережите вона страждає від:

    – хронічної тривожності;
    – безсоння;
    – панічних атак;
    – погіршення фізичного та психологічного стану.

    Психологічна експертиза підтвердила причинно-наслідковий зв’язок між російською агресією та моральними стражданнями позивачки.

    Спочатку жінка вимагала стягнути 60 млн грн моральної компенсації з Російської Федерації, а також із компаній «Газпром», «Газпром Капітал» та пов’язаних структур. Однак суд частково задовольнив позов і визначив основним відповідачем саме державу-агресора.

    У рішенні суду зазначено:

    «Стягнути з Російської Федерації за рахунок її коштів, майна та активів на користь позивачки 10 млн грн як компенсацію за завдану моральну шкоду».

    Водночас юристи зазначають, що фактичне виконання такого рішення може бути складним. Після початку повномасштабної війни більшість російських активів на території України були арештовані або виведені, а процедура стягнення майна РФ за кордоном залишається юридично складною та тривалою.

    Останніми роками українські суди дедалі частіше ухвалюють рішення про компенсацію збитків громадянам, які постраждали від російської агресії. Йдеться як про матеріальні втрати через зруйноване житло, так і про моральну шкоду, завдану війною, окупацією та обстрілами.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі українців втратили домівки або були змушені залишити свої оселі через бойові дії. Київщина навесні 2022 року стала одним із регіонів, які найбільше постраждали від російських атак та окупації.

    Старі Петрівці, де проживала позивачка, неодноразово опинялися під загрозою обстрілів через близькість до північного напрямку наступу російських військ на Київ.

  • Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок колишньому голові Баришівського районного суду Київської області Олександру Лисюку. Екссуддя отримав 8,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за одержання неправомірної вигоди.

    Після рішення апеляції Лисюка взяли під варту прямо в залі суду.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков, який спеціалізується на висвітленні справ НАБУ та САП.

    “Апеляція підтвердила вирок ексголові райсуду на Київщині… Його заарештували в залі суду”, — написав Новіков.

    Ідеться про одну з резонансних антикорупційних справ у судовій системі Київської області. Ще у 2023 році Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Лисюка винним у вимаганні та отриманні хабаря за ухвалення потрібного судового рішення.

    За матеріалами слідства, суддя вимагав гроші за забезпечення позову в інтересах фізичної особи та подальший швидкий розгляд справи.

    За версією обвинувачення, Лисюк спочатку заявив про необхідність “невідкладної передачі” 2 тисяч доларів за винесення рішення про забезпечення позову. Згодом, як стверджують правоохоронці, він попросив ще 500 тисяч гривень за подальший розгляд справи у “максимально стислі терміни” та ухвалення рішення на користь позивача.

    У НАБУ зазначали, що суддя діяв умисно та намагався отримати неправомірну вигоду якнайшвидше.

    Затримали Лисюка під час отримання 2,5 тисячі доларів.

    Справу розслідували детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП. Саме Вищий антикорупційний суд розглядав провадження як суд першої інстанції, а тепер Апеляційна палата ВАКС підтвердила законність вироку.

    Окрім тюремного строку, екссудді призначили конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади.

    Рішення апеляції стало остаточним важливим етапом у справі, яка тривала кілька років. В українській антикорупційній системі такі вироки вважаються особливо показовими, оскільки йдеться про представників судової влади.

    На тлі масштабної війни тема боротьби з корупцією залишається однією з ключових для української влади та міжнародних партнерів України. Західні союзники неодноразово наголошували, що ефективна робота антикорупційних органів та очищення судової системи є критично важливими для подальшої інтеграції України до ЄС.

    Саме тому рішення ВАКС у справах щодо суддів, чиновників та високопосадовців перебувають під особливою увагою суспільства.

    Справа Лисюка також стала ще одним прикладом того, як НАБУ та САП продовжують фокусуватися на корупції в судовій системі. Останніми роками антикорупційні органи відкривали провадження щодо низки суддів різних інстанцій, яких підозрювали у вимаганні хабарів або незаконному збагаченні.

    Водночас експерти наголошують: попри окремі гучні вироки, проблема корупції в судах залишається системною. Саме через це реформа судової системи та очищення суддівського корпусу залишаються одними з головних вимог як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Нагадаємо, раніше в Києві прокуратура через суд домоглася повернення до бюджету 1,8 мільйона гривень, переплачених під час ремонту укриття в одній зі столичних шкіл. Ця справа також стала частиною ширшої кампанії правоохоронців щодо боротьби з корупцією у сфері державних закупівель та бюджетних витрат під час війни.