Golovnitemu.com

Позначка: Латвія

  • Балтія вимагає від ЄС повністю заборонити російську нафту

    Балтія вимагає від ЄС повністю заборонити російську нафту

    Країни Балтії закликали Європейський Союз прискорити ухвалення рішень щодо повної заборони імпорту російської нафти, заявивши, що попередні побоювання ЄС стосовно можливого енергетичного дефіциту, які посилилися на тлі війни в Ірані та нестабільності на глобальних енергетичних ринках, не підтвердилися на практиці. На їхню думку, нинішня ситуація на нафтових ринках свідчить про те, що Європа має достатньо альтернативних джерел постачання, аби остаточно відмовитися від російських енергоносіїв, не ризикуючи критичною енергетичною кризою.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За даними видання, питання заборони російської нафти знову було порушене під час зустрічі міністрів енергетики країн ЄС, де Естонія, Латвія та Литва виступили з узгодженою позицією щодо необхідності якнайшвидшого просування законодавчих ініціатив Європейської комісії. Балтійські держави наголосили, що ще наприкінці минулого року країни-члени ЄС досягли політичної домовленості щодо поступового припинення імпорту російської нафти, однак подальші консультації фактично загальмувалися через нові побоювання щодо стабільності світових енергетичних ринків.

    Зокрема, одним із факторів уповільнення процесу стала ескалація конфлікту на Близькому Сході та тимчасове порушення судноплавства через Ормузьку протоку, що викликало побоювання щодо різкого зростання цін на нафту та можливого дефіциту постачання. Проте, як зазначають джерела FT, після часткової стабілізації ситуації в регіоні та відновлення нормального функціонування ключових маршрутів транспортування нафти ці ризики значною мірою зменшилися, а ринок демонструє ознаки стабілізації.

    На цьому тлі балтійські країни наполягають, що Європейський Союз має повернутися до більш рішучої санкційної політики щодо російського енергетичного сектору, оскільки доходи від експорту нафти залишаються одним із головних джерел фінансування війни Росії проти України. Вони вважають, що затягування процесу ухвалення заборони фактично дозволяє Москві зберігати значні фінансові надходження, попри вже запроваджені обмеження з боку Заходу.

    Під час обговорення єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен, за даними журналістів, утримався від публічних коментарів у ході закритої частини зустрічі. Водночас у Європейській комісії підтвердили, що робота над відповідними пропозиціями триває і що питання поступової відмови від російських енергоносіїв залишається у порядку денному ЄС. Однак конкретні терміни внесення законодавчих ініціатив наразі не озвучуються, що зберігає невизначеність щодо темпів реалізації цього процесу.

    Додаткового політичного імпульсу дискусіям надала позиція Польщі, яка традиційно підтримує більш жорсткий підхід до енергетичної ізоляції Росії. Заступник міністра енергетики Польщі Войцех Врохна заявив, що Варшава вважає за доцільне повністю припинити імпорт російської нафти до кінця року, визнаючи при цьому, що такий крок може мати певні економічні наслідки, включно з коливаннями цін та потенційними труднощами з постачанням. Водночас він підкреслив, що ці витрати є виправданими, якщо вони дозволять Європі остаточно позбутися енергетичної залежності від Росії.

    У ширшому контексті дискусії в ЄС відбуваються на тлі поступового відновлення стабільності на світових енергетичних ринках, що, на думку прихильників санкційного посилення, знижує ризики різких цінових шоків. Балтійські країни переконані, що нинішнє «вікно можливостей» необхідно використати для пришвидшення повної відмови від російських енергоресурсів, перш ніж геополітична ситуація знову ускладниться.

    Таким чином, питання повної заборони імпорту російської нафти залишається одним із ключових елементів внутрішніх дискусій ЄС щодо подальшої енергетичної політики та санкційного тиску на Росію, а позиція східноєвропейських країн дедалі активніше формує порядок денний Брюсселя.

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.

  • Латвія рухається до розриву торговельних зв’язків із Росією

    Латвія рухається до розриву торговельних зв’язків із Росією

    Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс доручить міністерці закордонних справ Байбу Браже підготувати комплексні рішення щодо поступового припинення експорту та імпорту товарів між Латвією та Росією. Водночас уряд розглядає можливість збереження окремих винятків для критично важливих галузей, зокрема тих, які мають стратегічне значення для економіки або національної безпеки. Про це глава латвійського уряду заявив журналістам після засідання кабінету міністрів, повідомляє Delfi.

    Кулбергс наголосив, що його позиція щодо економічних відносин із Росією залишається незмінною і полягає в необхідності максимально можливого скорочення будь-яких ділових зв’язків із державою-агресором. За його словами, такі відносини створюють небажану залежність, яка не лише не приносить користі Латвії, а й потенційно послаблює її економічну та політичну стійкість. Прем’єр підкреслив, що Латвія має продовжувати курс на зменшення будь-якої економічної взаємодії з Росією, навіть якщо цей процес потребує часу та узгодження з європейськими партнерами.

    Водночас він зазначив, що це питання не може вирішуватися виключно на національному рівні, оскільки Латвія є частиною Європейського Союзу і перебуває в єдиному торговельному просторі. Тому будь-які обмежувальні або заборонні заходи щодо торгівлі з Росією мають бути синхронізовані з європейською санкційною політикою та загальними правилами внутрішнього ринку ЄС. За словами Кулбергса, уряд Латвії працюватиме над тим, щоб запропоновані механізми були юридично узгоджені з Брюсселем і не суперечили чинному європейському законодавству.

    Окремо прем’єр визнав, що не всі галузі економіки можуть бути однаково швидко відокремлені від російського ринку. Зокрема, він звернув увагу на фармацевтичну промисловість, яка має складні та тривалі цикли виробництва і сертифікації продукції. За його словами, підприємства цього сектору вже працюють над скороченням залежності від російського ринку, однак повна переорієнтація потребує часу, оскільки вихід на нові ринки супроводжується довгими регуляторними процедурами в інших країнах.

    Кулбергс також підкреслив, що фармацевтична галузь має не лише економічне, а й стратегічне значення для Латвії. Підприємства цього сектору володіють значним науковим і виробничим потенціалом, зокрема у сфері хімічних і біологічних досліджень, який у разі надзвичайних ситуацій може бути важливим для забезпечення обороноздатності держави. Він зазначив, що ці можливості необхідно зберегти та розвивати, не допускаючи їх втрати внаслідок надмірно жорстких або непродуманих обмежень. Саме тому уряд планує провести окремі консультації з представниками фармацевтичної індустрії, щоб знайти баланс між санкційною політикою, економічною стійкістю та національними інтересами.

    За офіційними економічними даними, за перші три місяці поточного року Латвія продовжувала мати певний товарообіг із Росією, попри загальну політику скорочення економічних контактів. Експорт товарів до Росії за цей період становив 244,15 мільйона євро, тоді як імпорт із Росії — 10,51 мільйона євро. Ці показники демонструють, що навіть на тлі санкційного режиму та політичного дистанціювання певні економічні зв’язки все ще зберігаються, хоча їхній обсяг значно зменшився порівняно з довоєнним періодом.

    На рівні Європейського Союзу паралельно триває підготовка нового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Очікується, що Європейська комісія представить його вже на початку наступного тижня — орієнтовно 8 або 9 червня. За попередніми заявами представників європейських інституцій, нові обмеження можуть бути спрямовані насамперед проти російського військово-промислового комплексу, а також проти так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій.

    Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас раніше повідомляла, що новий пакет санкцій може суттєво розширити інструменти тиску на російську економіку, зокрема через посилення контролю за експортом технологій подвійного призначення та обмеження морської логістики, яка забезпечує торгівлю російською нафтою. Це продовжує лінію попереднього, 20-го пакета санкцій, ухваленого 23 квітня, який уже запровадив нові обмеження проти компаній і структур, пов’язаних із підтримкою російського оборонно-промислового комплексу, а також створив основу для подальшого посилення морських санкцій.

    Таким чином, ініціатива латвійського уряду є частиною ширшого європейського тренду на системне скорочення економічних зв’язків із Росією, який поєднує як санкційний тиск, так і довгострокову політику зменшення залежності від російських ринків. Водночас у Латвії підкреслюють, що цей процес має бути поступовим, юридично виваженим і таким, що не створює ризиків для критичних секторів економіки та національної безпеки країни.

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.

  • У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У Північноатлантичному альянсі розпочалося обговорення ініціативи щодо створення довгострокового механізму військової підтримки України, який передбачає щорічне виділення державами-членами НАТО коштів у розмірі 0,25% їхнього валового внутрішнього продукту. Ідею, яку впродовж кількох років активно просувала Естонія, виніс на рівень загальноальянсової дискусії генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    Про це перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції заявив глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.

    За словами естонського міністра, питання довгострокового фінансування української оборони стало одним із ключових у нинішніх дискусіях усередині Альянсу на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності забезпечити Києву стабільну військову підтримку на роки вперед.

    «Я дуже радий, що зараз генеральний секретар Рютте виніс на обговорення — як і Естонія, яка запропонувала це вже кілька років тому — довгострокове зобов’язання для союзників щодо військової підтримки України у розмірі 0,25% ВВП», — заявив Тсахкна.

    За його словами, йдеться не лише про політичний жест підтримки України, а про спробу сформувати системну та передбачувану модель допомоги, яка не залежатиме від зміни урядів, виборчих циклів або короткострокових політичних рішень у країнах Заходу.

    В Естонії вважають, що нинішній формат підтримки України потребує переходу від ситуативних пакетів допомоги до постійного механізму, який дозволить українським Силам оборони планувати закупівлі, виробництво озброєнь, мобілізаційні ресурси та оборонні операції в довгостроковій перспективі.

    Маргус Тсахкна наголосив, що головною причиною такої ініціативи є оцінка безпекової ситуації в Європі. За його словами, Росія залишатиметься стратегічною загрозою для регіону ще тривалий час, незалежно від поточної динаміки бойових дій в Україні.

    «Росія залишатиметься загрозою ще надовго. І ми не бачимо, що Путін дуже скоро змінить свою мету», — заявив глава естонської дипломатії.

    Ініціатива передбачає, що кожна держава-член НАТО щороку виділятиме на військову підтримку України суму, еквівалентну 0,25% власного ВВП. У практичному вимірі це може означати постійне фінансування постачання боєприпасів, систем ППО, бронетехніки, дронів, засобів зв’язку, навчальних програм та розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    У країнах Балтії наголошують, що такий механізм також міг би частково зняти проблему нерівномірного розподілу допомоги між союзниками. Останніми роками значна частина витрат на підтримку України припадала на окремі держави, тоді як деякі члени Альянсу демонстрували значно меншу активність.

    На цьому тлі генеральний секретар НАТО Марк Рютте 22 травня відкрито висловив невдоволення тим, що лише 6–7 європейських країн активно закуповують американське озброєння для передачі Україні. За його словами, більшість союзників мають значно активніше долучатися до спільних зусиль із підтримки Києва.

    Дискусія про 0,25% ВВП для України також пов’язана із загальним збільшенням оборонних витрат у НАТО. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Альянсу почали поступово нарощувати військові бюджети та переглядати підходи до колективної безпеки.

    Аналітики зазначають, що запропонований механізм може стати своєрідною «архітектурою довгострокової підтримки України», яка функціонуватиме незалежно від перебігу війни та політичної ситуації у США чи Європі. Фактично йдеться про створення окремого постійного каналу оборонного фінансування для України всередині євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас питання реалізації такої ініціативи може викликати дискусії між союзниками. Частина держав НАТО традиційно обережно ставиться до формалізації фінансових зобов’язань, особливо на тлі внутрішніх економічних труднощів, інфляції та зростання власних оборонних витрат.

    Попри це, країни Балтії продовжують активно просувати ідею довгострокового фінансування української оборони. Естонія, Латвія та Литва ще раніше взяли на себе зобов’язання щороку спрямовувати на військову підтримку України не менше 0,25% свого ВВП.

    Крім того, у грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль під час засідання у форматі «Рамштайн» закликав міжнародних партнерів закріпити аналогічний підхід на ширшому рівні. У Києві тоді наголошували, що довгострокова прогнозованість військової допомоги є критично важливою для планування оборонної стратегії країни.

    На тлі триваючої війни та зростання напруженості між Росією і НАТО тема стабільної військової підтримки України дедалі більше перетворюється на один із центральних елементів європейської системи безпеки. У союзницьких столицях дедалі частіше визнають, що підтримка України розглядається не лише як допомога окремій державі, а як інвестиція у стримування Росії та стабільність усього євроатлантичного простору.

  • Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія виступила з різкою заявою на підтримку Естонії, Латвії та Литви та засудила чергову хвилю російської дезінформації, яка стосується нібито використання територій країн Балтії Україною для запуску безпілотників по цілях у Росії. У Гельсінкі наголосили, що ці звинувачення не мають жодного підтвердження та є частиною ширшої кампанії інформаційного впливу, яку веде Москва проти держав Європи.

    Офіційну позицію оприлюднила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен. Вона підкреслила, що російські заяви, спрямовані проти країн Балтії, є системними та вписуються у загальну стратегію дезінформаційних операцій, які супроводжують повномасштабну війну Росії проти України.

    За словами Валтонен, Фінляндія повністю підтримує держави Балтії, які стали об’єктами інформаційних атак з боку Росії. Вона заявила: «Фінляндія рішуче на боці тих країн, які стали цілями російської дезінформації та брехні. Правда і свобода мають перемогти». У Гельсінкі наголошують, що подібні наративи мають на меті посіяти недовіру між союзниками та створити додаткову напругу в регіоні Балтійського моря.

    Протягом останніх днів низка європейських столиць також публічно підтримала країни Балтії. У Польщі заявили, що ситуація є однозначною з точки зору міжнародного права та політичної відповідальності: агресором є Росія, тоді як Україна та її партнери діють у межах самооборони. У Бельгії звинувачення Москви назвали «чистою фантазією», підкресливши відсутність будь-яких доказів або підтверджених фактів.

    Напруженість навколо інформаційного простору Балтійського регіону зросла після низки інцидентів із появою або падінням безпілотників у прикордонних зонах. Після цього російські офіційні структури почали просувати версію про нібито використання територій країн Балтії для організації українських ударів по Росії. Ці твердження були спростовані як урядами відповідних держав, так і союзниками по ЄС та НАТО.

    19 травня Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації заявила про нібито плани України запускати безпілотники з території Латвії. У тій же заяві прозвучали погрози на адресу Риги, зокрема твердження про «відомі координати центрів ухвалення рішень» на латвійській території та заяви, що членство в НАТО нібито не гарантує безпеки. У Латвії ці заяви назвали провокаційними, безпідставними та такими, що мають ознаки інформаційного тиску.

    Естонія та Латвія після цього викликали російських дипломатів для офіційного протесту. У Таллінні та Ризі наголосили, що подібні заяви лише посилюють напруженість у регіоні та є елементом гібридного тиску. Крім того, президенти Естонії, Латвії та Литви провели координаційну розмову, присвячену інцидентам із «заблукалими безпілотниками» та інформаційним атакам з боку Росії.

    У європейських столицях дедалі частіше підкреслюють, що інформаційний компонент став невід’ємною частиною сучасної війни. Аналітики вказують, що Росія системно використовує дезінформацію для формування альтернативних наративів, спрямованих на підрив єдності ЄС і НАТО, а також для тиску на країни, які підтримують Україну.

    Фінляндія, яка нещодавно приєдналася до НАТО, окремо наголошує на важливості колективної реакції на подібні інформаційні операції. У Гельсінкі зазначають, що дезінформація є інструментом, який може мати реальні наслідки для безпеки регіону, оскільки впливає на політичні рішення, суспільну думку та міждержавні відносини.

    Таким чином, ситуація навколо заяв Росії щодо країн Балтії вкотре продемонструвала високий рівень інформаційної напруги в регіоні. Європейські держави дедалі частіше координують свої дії у відповідь на подібні кампанії, підкреслюючи необхідність спільної протидії дезінформації та підтримки України в умовах триваючої війни.

  • У Литві підтвердили, що дрон, який розбився в країні, був українським

    У Литві підтвердили, що дрон, який розбився в країні, був українським

    Міністр оборони Литви Робертас Каунас офіційно підтвердив, що безпілотник, який розбився та був виявлений у країні 17 травня, належав Україні. За його словами, дрон збився з курсу під час польоту та випадково опинився у повітряному просторі Литви. Інцидент став одним із найрезонансніших випадків останніх днів у Балтійському регіоні, де країни НАТО посилюють заходи безпеки через зростання кількості повітряних загроз.

    Про це Каунас заявив 21 травня, його слова цитує литовський мовник LRT.

    “Так, це збитий з курсу український дрон. Розслідування триває”, — сказав глава Міноборони Литви.

    За словами міністра, безпілотник потрапив на територію Литви внаслідок втрати навігації або відхилення від маршруту. Водночас він не уточнив, про який саме тип дрона йдеться, а також не повідомив, чи виконував він бойове або розвідувальне завдання.

    Безпілотник був знайдений ввечері 17 травня в Утенському районі Литви. Після виявлення уламків до місця події оперативно прибули екстрені служби, поліція та фахівці антитерористичного підрозділу “Арас”.

    Під час огляду території співробітники спецслужб встановили, що у місці падіння безпілотника були вибухові речовини. Через це район довелося ізолювати, а сапери проводили додаткове обстеження місцевості для виключення ризику детонації або наявності інших небезпечних елементів.

    У литовських силових структурах наразі не повідомляють, чи вибухові компоненти були частиною бойового оснащення дрона, чи залишилися після його падіння. Також триває технічна експертиза уламків для встановлення всіх деталей інциденту.

    Цей випадок стався на тлі різкого загострення безпекової ситуації у країнах Балтії через серію інцидентів із безпілотниками поблизу кордонів НАТО. У Литві, Латвії та Естонії останніми днями регулярно оголошують повітряні тривоги через невідомі або “заблукалі” дрони, які можуть залітати у повітряний простір країн регіону.

    Зокрема, 20 травня у кількох східних районах Литви, а також у столиці Вільнюсі, була оголошена червона повітряна тривога через ймовірне проникнення безпілотника в повітряний простір країни. Подія викликала масштабну реакцію служб безпеки та суттєво порушила звичний ритм життя.

    Укриття були відкриті по всій країні, а до захисних споруд спустилися не лише мешканці прикордонних регіонів, а й найвище політичне керівництво Литви. Після цього уряд країни почав переглядати систему реагування на подібні загрози.

    Прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене після засідання Комісії з питань національної безпеки заявила, що всі муніципалітети країни відтепер будуть зобов’язані забезпечити цілодобову роботу укриттів та підтримувати готовність систем цивільного захисту.

    Окремо Міністерство оборони Литви оприлюднило детальні інструкції для населення щодо різних рівнів повітряної небезпеки, алгоритмів дій під час тривог та порядку реагування на підозрілі повітряні об’єкти.

    На тлі цих подій міністр оборони Робертас Каунас закликав європейські країни адаптуватися до нових викликів безпеки, пов’язаних із активним використанням безпілотників у війні Росії проти України.

    За його словами, інциденти із “заблукалими” дронами можуть повторюватися й надалі, оскільки бойові дії поблизу східного флангу НАТО супроводжуються масовим застосуванням безпілотних систем різного типу.

    Станом на ранок 21 травня литовські служби також продовжували пошуки ще одного безпілотника, який міг потрапити у повітряний простір країни напередодні. До моніторингу ситуації залучені сили ППО, поліція та авіація НАТО.

    Подібні випадки вже фіксувалися й у сусідніх країнах. У Латвії третій день поспіль оголошують повітряні тривоги у східних районах, а в Естонії 19 травня винищувач НАТО вперше збив ударний дрон, який порушив повітряний простір країни.

    На цьому тлі країни Балтії посилюють системи протиповітряної оборони, нарощують патрулювання повітряного простору та адаптують механізми цивільного захисту до нових загроз, які виникли через війну в Україні та активне використання дронів у регіоні.

  • У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу в прикордонних районах

    У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу в прикордонних районах

    У Латвії третій день поспіль оголошують повітряну тривогу у східних прикордонних районах, що межують із Росією та Білоруссю. Влада країни посилює заходи безпеки та закликає населення дотримуватися інструкцій цивільного захисту на тлі зростання кількості інцидентів із повітряними об’єктами в регіоні Балтії. Про це повідомляють Збройні сили Латвії.

    У четвер близько 10:45 латвійські військові знову попередили про можливу повітряну загрозу для Лудзенського, Краславського та Резекнеського районів. Уже приблизно о 11:00 у цих регіонах офіційно була оголошена повітряна тривога. Це вже третій день поспіль, коли мешканці цих територій отримують попередження про потенційну небезпеку з повітря.

    За даними Збройних сил Латвії, у разі сигналу тривоги громадянам рекомендується негайно перейти до безпечних приміщень, зокрема кімнат, розташованих за двома стінами, та залишатися там до офіційного скасування загрози. Також мешканців закликають бути уважними до неба і негайно повідомляти екстрені служби за номером 112 у разі виявлення будь-яких підозрілих об’єктів.

    Військові наголошують, що Латвія разом із союзниками по НАТО веде постійний моніторинг повітряного простору, а система протиповітряної оборони на східному кордоні була додатково посилена. До регіону залучені додаткові підрозділи ППО, які перебувають у стані підвищеної готовності.

    У офіційній заяві Збройних сил Латвії підкреслюється, що нинішня ситуація напряму пов’язана з триваючою війною Росії проти України. Саме цей фактор, за словами військових, створює передумови для випадків, коли безпілотні літальні апарати або інші повітряні об’єкти можуть випадково або навмисно опинятися поблизу або в межах повітряного простору Латвії.

    “Разом із союзниками у НАТО ми постійно моніторимо повітряний простір, щоб бути спроможними негайно відреагувати на будь-яку загрозу. Ми посилили спроможності ППО уздовж східного кордону, залучивши додаткові підрозділи. Доки триває агресія Росії проти України – можуть повторюватися інциденти, коли іноземні безпілотники залітають або наближаються до повітряного простору Латвії”, — зазначили у військовому відомстві.

    За інформацією латвійського суспільного мовника LSM, у відповідь на чергове попередження в повітря були підняті патрульні винищувачі НАТО, які здійснюють контроль за ситуацією в небі над прикордонними районами. Їхнє завдання — оперативно ідентифікувати потенційні загрози та реагувати на будь-які порушення повітряного простору.

    Попри регулярні оголошення тривоги, латвійська влада наголошує, що після попередніх сигналів у середу та четвер фактичних підтверджених порушень повітряного простору країни офіційно не фіксувалося. Водночас військові підкреслюють, що навіть відсутність інцидентів не зменшує рівень загрози, оскільки ситуація залишається динамічною та непередбачуваною.

    Паралельно із подіями в Латвії аналогічні інциденти фіксуються і в сусідніх країнах. У Литві тривають пошуки безпілотника, який 20 травня спричинив масштабну повітряну тривогу в окремих регіонах країни та зник з радарів після інциденту. Ця подія викликала серйозну реакцію литовської влади та перегляд системи цивільного захисту.

    Прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що відтепер усі муніципалітети зобов’язані забезпечити цілодобову готовність укриттів, а також оперативне реагування на можливі повітряні загрози. Окрему увагу приділено інформуванню населення та вдосконаленню системи оповіщення.

    Додатково у регіоні вже фіксували й прямі бойові інциденти: 19 травня в Естонії винищувач НАТО вперше збив ударний безпілотник, який порушив повітряний простір країни та став причиною оголошення повітряної тривоги. Цей випадок став одним із перших прикладів безпосереднього знищення повітряної цілі силами Альянсу в Балтійському регіоні.

    У підсумку ситуація на східному фланзі НАТО залишається напруженою. Регулярні повітряні тривоги, поява невідомих дронів та посилення військової присутності свідчать про формування нової безпекової реальності, у якій країни Балтії змушені діяти в умовах постійної потенційної загрози з повітря.

  • Польща закликала Україну точніше застосовувати дрони

    Польща закликала Україну точніше застосовувати дрони

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна повинна забезпечувати максимально точне застосування безпілотників під час ударів по військових цілях, щоб уникати інцидентів із можливим порушенням повітряного простору інших держав. Його заява пролунала на тлі зростання напруженості у країнах Балтії через появу так званих “заблукалих” дронів у прикордонних районах.

    Про це повідомляє Reuters.

    Коментар польського міністра був озвучений під час його перебування в Естонії, де він обговорював питання безпеки повітряного простору НАТО та нові виклики, пов’язані з масовим використанням безпілотних систем у сучасній війні. За словами Косіняка-Камиша, ситуація в регіоні потребує особливої обережності, оскільки будь-яке відхилення дронів від маршруту може призводити до міжнародних інцидентів і загострення напруги між країнами.

    Польський міністр наголосив, що Україна, здійснюючи удари по військових цілях на території Росії, має приділяти ще більшу увагу точності застосування безпілотників і контролю їх маршрутів. На його думку, це необхідно для того, щоб мінімізувати ризики випадкового потрапляння апаратів у повітряний простір сусідніх держав і запобігти можливим провокаціям з боку Росії, яка, як зазначив він, може використовувати подібні інциденти у власних інформаційних цілях.

    “Україна повинна бути дуже точною при використанні дронів, щоб уникнути втручання Росії в їхні маршрути польоту. Україна, звичайно, має бути тут більш обережною, щоб не давати приводу для російських провокацій”, — заявив Косіняк-Камиш.

    Водночас він підкреслив, що країни Балтії та інші держави регіону не повинні стикатися з порушенням свого повітряного простору та будь-якими загрозами безпеці. Міністр наголосив, що інциденти з безпілотниками у прикордонних районах створюють додаткове навантаження на системи ППО країн НАТО та вимагають більшої координації між союзниками.

    Заява польського міністра прозвучала на тлі серії інцидентів у країнах Балтії, де останніми днями неодноразово фіксували підозрілі повітряні об’єкти. Зокрема, у Литві оголошували повітряну тривогу через ймовірне проникнення безпілотника у повітряний простір країни, що призвело до тимчасового обмеження роботи окремих державних установ та спонукало владу до евакуаційних заходів у низці регіонів.

    У Вільнюсі та кількох східних районах країни ситуація змусила навіть тимчасово спуститися в укриття представників найвищого державного керівництва, що підкреслило серйозність реагування на потенційні повітряні загрози. Паралельно в Латвії також фіксували сигнали повітряної небезпеки у прикордонних районах із Росією, причому такі інциденти повторювалися кілька днів поспіль.

    У відповідь на ці події уряди країн Балтії почали переглядати протоколи реагування на повітряні загрози. Зокрема, в Литві було ухвалено рішення про забезпечення цілодобової готовності укриттів у муніципалітетах, а також про посилення інформаційного інформування населення щодо рівнів загрози та правил поведінки під час повітряної тривоги.

    Міністерство оборони Литви оприлюднило детальні інструкції для громадян, пояснивши різні рівні повітряної небезпеки та алгоритми дій у разі виявлення безпілотників або інших підозрілих об’єктів у небі. У регіоні дедалі частіше говорять про необхідність адаптації до нової реальності, де повітряні інциденти можуть виникати раптово і мати транскордонний характер.

    На цьому тлі слова польського міністра відображають загальну тенденцію до зростання чутливості країн Східної Європи до будь-яких порушень повітряного простору та підвищеної уваги до координації дій у межах НАТО. В умовах триваючої війни Росії проти України та широкого застосування безпілотних технологій навіть одиничні інциденти сприймаються як потенційні загрози регіональній безпеці та стабільності.

  • НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс готовий до рішучої та пропорційної відповіді на провокації Росії, зокрема на ядерні погрози та спільні російсько-білоруські навчання із застосуванням ядерних боєприпасів.

    Заяву Рютте поширив телеканал «Freeдом».

    Рютте також прокоментував інциденти з українськими безпілотниками, які останніми днями фіксували у повітряному просторі країн НАТО. За його словами, такі випадки не означають, що Україна навмисно спрямовує дрони до Латвії, Литви чи Естонії. Причиною подібних інцидентів він назвав повномасштабну агресію Росії проти України та дії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Генсек НАТО наголосив, що Альянс реагує на такі ситуації спокійно, рішуче та пропорційно. Він нагадав, що румунський винищувач F-16, який виконує місію повітряного патрулювання НАТО в Балтії та базується у Литві, збив безпілотник у повітряному просторі Естонії.

    За словами Рютте, саме до таких сценаріїв НАТО готувалося заздалегідь, тому дії Альянсу були частиною відпрацьованого механізму реагування.

    Окремо генсек відкинув російські заяви про те, що країни НАТО нібито дозволяють Україні використовувати свою територію для атак по Росії. Він підкреслив, що безпілотники опиняються у повітряному просторі країн Альянсу не через наміри України, а через війну, яку Росія розпочала проти України у 2014 році та розширила до повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    На тлі цього Рютте також заявив, що у разі гіпотетичного застосування Росією ядерної зброї проти України реакція Альянсу буде руйнівною для Кремля.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня у повітряному просторі Естонії було збито український дрон, який, за попередніми даними, летів у напрямку цілей на території Росії, але міг збитися з курсу через роботу російських систем РЕБ. Міністр оборони України Михайло Федоров перепросив за інцидент.

    Водночас МЗС Естонії наголосило, що НАТО продемонструвало ефективність системи протиповітряної оборони, а Україна має право завдавати ударів по військових об’єктах Росії в межах самооборони.