Golovnitemu.com

Позначка: маркетплейси

  • Посилки з Temu та AliExpress можуть подорожчати: комітет Ради схвалив новий податок

    Посилки з Temu та AliExpress можуть подорожчати: комітет Ради схвалив новий податок

    Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання законопроєкт, який передбачає скасування нинішньої пільги для комерційних міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Якщо документ ухвалить парламент і підпише президент, товари, які українці купують через закордонні маркетплейси, оподатковуватимуть ПДВ фактично з першого євро.

    Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо особливостей оподаткування дистанційного продажу товарів. У першому читанні Верховна Рада підтримала його ще 16 вересня. Офіційний портал парламенту підтверджує, що документ стосується саме ПДВ на товари, які пересилаються через міжнародні поштові та експрес-відправлення.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, за рішення комітету проголосували 17 депутатів, троє утрималися. Концептуально до другого читання модель не змінилася. Очікується, що нові правила не почнуть діяти раніше 1 липня 2027 року.

    Головна зміна стосуватиметься саме комерційних покупок на іноземних платформах — зокрема Temu, AliExpress та інших маркетплейсах. Нині товари в міжнародних посилках вартістю до 150 євро можуть ввозитися без ПДВ. Законопроєкт пропонує цю пільгу для дистанційної торгівлі прибрати. Уряд пояснює реформу необхідністю наблизити українські правила електронної торгівлі до європейських та вирівняти умови конкуренції між іноземними продавцями й українським бізнесом.

    При цьому сплачувати та адмініструвати ПДВ у випадку продажів через електронні платформи має не сам покупець, а відповідний маркетплейс або інше підприємство електронного інтерфейсу. На практиці це означає, що податок, найімовірніше, буде включатися у кінцеву вартість покупки.

    Для звичайних подарунків від родичів чи друзів передбачено інше правило. Від ПДВ пропонують звільнити відправлення вартістю до 45 євро, якщо одна фізична особа надсилає їх іншій без оплати, а товари призначені для особистого або сімейного використання.

    Також офіційно передбачені винятки для окремих товарів, необхідних для оборони та енергетики. Зокрема, від оподаткування мають залишитися звільненими дистанційні продажі продукції, ввезення якої вже має пільги для забезпечення Сил оборони та енергетичного сектору. Це важливе уточнення на тлі побоювань, що нові правила можуть ускладнити волонтерські закупівлі та постачання комплектуючих.

    За словами Железняка, уряд розраховує отримувати від нових правил близько 6 млрд грн додаткових надходжень. Остаточний текст ще має пройти голосування Верховної Ради у другому читанні, тому сама підтримка комітету поки не означає, що новий податок уже запроваджений.

    «Ненька інфо» раніше писала, що уряд уже повторно повертав до Верховної Ради законопроєкти про оподаткування посилок до 150 євро. До цього парламенту вже не вдавалося провести аналогічні зміни, а питання оподаткування міжнародних посилок також фігурувало у переговорах України з міжнародними партнерами.

  • ПДВ із першого євро: в Україні готують нові правила для посилок з-за кордону

    ПДВ із першого євро: в Україні готують нові правила для посилок з-за кордону

    В Україні знову повернулися до питання оподаткування недорогих товарів, які громадяни замовляють у закордонних інтернет-магазинах та на маркетплейсах. 7 вересня Кабінет Міністрів повторно схвалив два пов’язані законопроєкти, які передбачають скасування нинішньої ПДВ-пільги для комерційних посилок вартістю до 150 євро.

    Якщо парламент підтримає запропоновані зміни, ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях пропонується стягувати починаючи з 0 євро. Водночас нові правила не повинні запрацювати одразу після голосування: у доопрацьованому урядовому варіанті їхнє введення передбачене не раніше липня 2027 року.

    Що хочуть змінити

    Зараз товари у міжнародних посилках вартістю до 150 євро користуються податковою пільгою. Саме її уряд пропонує переглянути.

    Пакет законопроєктів передбачає спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів через маркетплейси, якщо сумарна фактурна вартість відправлення не перевищує 150 євро. Для імпорту товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях ПДВ пропонується запровадити з першого євро.

    Фактично зміни стосуватимуться звичних для українців замовлень товарів у закордонних онлайн-магазинах та на міжнародних маркетплейсах.

    При цьому не кожна посилка з-за кордону повинна автоматично оподатковуватися. Уряд пропонує залишити пільгу для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро. Йдеться, зокрема, про приватні посилки, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій.

    Тобто принципова різниця полягатиме в характері відправлення: товар, придбаний через маркетплейс, і приватний подарунок від людини — це різні категорії.

    Чому питання знову повернули до Ради

    Історія законопроєкту вже встигла стати політично чутливою. 1 вересня Верховна Рада не змогла підтримати відповідний документ у першому читанні. За нього проголосували 194 депутати за необхідних щонайменше 226 голосів.

    Після цього законодавчу ініціативу відправили на доопрацювання.

    Однак відмовитися від неї уряд не планує.

    Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив Reuters, що документ планують знову внести до Верховної Ради, а повторний розгляд очікується наступного тижня — 14–18 вересня.

    Саме 7 вересня Кабмін повторно схвалив доопрацьований пакет законопроєктів. Серед змін — уточнення пільг для громадян та перенесення строків набрання чинності новими податковими й митними правилами.

    До чого тут МВФ

    Питання оподаткування міжнародних посилок стало значно важливішим за звичайну податкову дискусію. Запровадження нових правил є одним із міжнародних зобов’язань України.

    Міжнародний валютний фонд прямо зазначав, що програма з Україною передбачає скасування митної ПДВ-пільги для посилок. МВФ пояснює це необхідністю закрити можливість податкового арбітражу, скоротити необов’язковий імпорт та збільшити внутрішні доходи бюджету.

    Уряд заявляє, що ухвалення пакета законопроєктів відкриє Україні шлях до отримання близько 4 млрд євро міжнародного фінансування. Йдеться про зобов’язання в межах програми Extended Fund Facility МВФ на 2026–2029 роки та макрофінансової підтримки Європейського Союзу.

    Під час нещодавніх переговорів місії МВФ у Києві українським представникам, за даними Reuters, дали зрозуміти, що винятку щодо цього законодавчого питання очікувати не варто.

    Скільки держава планує отримати

    За розрахунками Міністерства фінансів, нова система може приносити державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень на рік. Уряд заявляє, що ці кошти планується спрямовувати на потреби оборони.

    Масштаб ринку міжнародних відправлень за останні роки суттєво зріс.

    За даними, які у серпні наводив народний депутат Олексій Леонов, у 2022 році в Україну надійшло посилок вартістю до 150 євро приблизно на 23 млрд грн, тоді як у 2026 році обсяг зріс до 93 млрд грн. Йшлося приблизно про 75 млн неоподатковуваних посилок.

    Прихильники змін стверджують, що нинішня система дозволяє використовувати пільговий режим не тільки звичайним покупцям, а й бізнесу, який може дробити комерційні партії товарів на невеликі відправлення.

    Противники нововведення натомість побоюються, що податок зрештою перекладуть на споживача і недорогі товари з-за кордону стануть дорожчими. Саме ризик збільшення вартості покупок для населення був одним із аргументів депутатів, які не підтримали попередній варіант документа.

    Чи подорожчають покупки на AliExpress, Temu та інших маркетплейсах

    Якщо запропонована модель буде остаточно ухвалена, головна зміна для покупця полягатиме в тому, що нинішнього неоподатковуваного порогу в 150 євро для комерційних товарів більше не буде.

    Водночас говорити, що з 8 вересня чи навіть одразу після наступного голосування всі посилки подорожчають, неправильно.

    По-перше, законопроєкти ще має ухвалити Верховна Рада.

    По-друге, уряд у новій редакції змінив строки введення правил: норми Податкового та Митного кодексів пропонують запустити не раніше липня 2027 року.

    По-третє, механізм передбачає спеціальні правила саме для дистанційної торгівлі через маркетплейси. Тому остаточна схема адміністрування податку залежатиме від тексту законів, який пройде парламент.

    Що залишиться без ПДВ

    Одна з важливих змін у доопрацьованому пакеті стосується приватних відправлень.

    Уряд пропонує зберегти звільнення від ПДВ для некомерційних посилок до 45 євро.

    Раніше в парламенті пояснювали, що для застосування такої пільги відправлення має бути приватним і безоплатним — тобто йти від однієї фізичної особи іншій, а не бути замаскованою комерційною операцією.

    Таким чином, умовна покупка товару за 20 євро на іноземному маркетплейсі та подарунок аналогічної вартості, який надсилає родич із-за кордону, за запропонованою моделлю матимуть різний податковий режим.

    Коли буде остаточне рішення

    Наступним ключовим етапом стане повторне голосування у Верховній Раді. За словами Гетманцева, депутати мають повернутися до питання наступного тижня.

    Тому наразі ПДВ із першого євро ще не запроваджено. Чинні правила продовжують діяти, а запропоновані зміни залишаються законодавчою ініціативою.

    Але цього разу питання безпосередньо пов’язане не лише з податковою політикою, а й із мільярдами євро міжнародного фінансування України. Саме тому після невдалого голосування 1 вересня уряд швидко доопрацював пакет і вже 7 вересня повторно схвалив його для внесення до парламенту.

  • У Росії побоюються хвилі банкрутств після атак на склади Wildberries

    У Росії побоюються хвилі банкрутств після атак на склади Wildberries

    У Росії зростає проблема з наслідками атак на логістичну інфраструктуру маркетплейсу Wildberries. Російська влада може не мати достатньо коштів, щоб компенсувати продавцям втрати товарів, знищених або пошкоджених унаслідок ударів по складських комплексах компанії.

    Про це повідомляє Reuters.

    За словами співрозмовника агентства, масштаби проблеми можуть бути значними. Йдеться про сотні мільярдів рублів, необхідних для повноцінної підтримки продавців, які втратили свої товари. При цьому російська влада поки не готова гарантувати постраждалому бізнесу прямі виплати.

    «Ні в кого немає таких грошей, щоб підтримати продавців. Йдеться про сотні мільярдів рублів», — заявило джерело Reuters.

    Ситуація ускладнюється тим, що значна частина продавців Wildberries працює як індивідуальні підприємці. Відповідно до російського законодавства, вони відповідають за свої зобов’язання власним майном. Це означає, що підприємці, які втратили товар через знищення складської інфраструктури, але при цьому мають кредити або інші боргові зобов’язання, можуть зіткнутися з серйозними фінансовими проблемами.

    Таким чином, знищення товару не звільняє підприємців від необхідності виконувати свої зобов’язання перед банками та іншими кредиторами. Якщо бізнес не зможе відновити свою діяльність і погасити борги, частина власників може бути змушена пройти процедуру банкрутства, а їхнє особисте майно може опинитися під загрозою.

    На цьому тлі в Росії вже попереджають про можливу хвилю банкрутств серед продавців маркетплейсу. Торгово-промислова палата РФ запропонувала уряду внести зміни до процедури банкрутства, щоб пом’якшити наслідки для підприємців, які втратили активи через атаки на складські комплекси.

    Російська влада також обговорює пакет заходів для підтримки продавців Wildberries. Однак наразі йдеться переважно не про прямі компенсації за знищені товари, а про механізми, які дозволили б бізнесу відтермінувати виконання фінансових зобов’язань.

    Серед можливих заходів розглядаються кредитні канікули, пільгове кредитування та податкові послаблення. Водночас залишається питання, наскільки швидко ці механізми зможуть допомогти підприємцям, яким уже зараз необхідно виплачувати кредити, оплачувати оренду, податки та інші витрати.

    Проблема має масштабний характер через роль Wildberries у російській економіці. Маркетплейс є одним із найбільших гравців російського ринку електронної комерції, а через його платформу працюють сотні тисяч продавців. Тому проблеми з логістикою та знищення товарних запасів безпосередньо впливають не лише на саму компанію, а й на величезну кількість малого та середнього бізнесу.

    За даними, наведеними в контексті ситуації, щонайменше 20 логістичних хабів Wildberries зазнали атак українських безпілотників. Частина складських комплексів була повністю знищена внаслідок пожеж. Загалом компанія втратила близько 1,18 мільйона квадратних метрів складських площ.

    Одним із останніх випадків стала атака на склад Wildberries у Єкатеринбурзі. Місто розташоване більш ніж за 1700 кілометрів від українського кордону, що демонструє значне розширення географії ударів по російській тиловій інфраструктурі.

    Наслідки атак уже позначаються на роботі самого маркетплейсу. Через втрату складських потужностей та відтік частини продавців оборот Wildberries, за наведеними оцінками, скоротився приблизно на чверть.

    Для російської економіки це створює додатковий ланцюг проблем. Спочатку знищення складської інфраструктури призводить до втрати товарів, потім продавці стикаються з необхідністю погашати кредити та інші борги, а згодом частина підприємців може опинитися на межі банкрутства. Водночас держава, яка могла б компенсувати ці втрати, сама має обмежені фінансові можливості.

    Ремонт і відновлення логістичної інфраструктури Wildberries також може вимагати значних коштів. За оцінками, витрати на відновлення компанії можуть становити значну частину російського бюджетного дефіциту. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси Росії, які вже зазнають тиску через масштабні військові витрати та санкційні обмеження.

    Таким чином, атаки по логістичних об’єктах Wildberries поступово перетворюються для Росії не лише на проблему окремої компанії, а й на ширший економічний виклик. Якщо Москва не зможе забезпечити механізм компенсації або реструктуризації боргів, наслідки можуть поширитися на тисячі підприємців, банківський сектор та споживчий ринок.

    Водночас остаточні масштаби фінансових втрат продавців і самої компанії наразі оцінюються. Російська влада продовжує обговорювати можливі заходи підтримки, але прямого механізму компенсації знищених товарів поки не запропоновано.

  • «Оборона Бахмута» за 1500 грн: в Україні відкрито продають фейкові бойові медалі з посвідченнями

    «Оборона Бахмута» за 1500 грн: в Україні відкрито продають фейкові бойові медалі з посвідченнями

    В українському інтернеті сформувався окремий ринок медалей, орденів і нагрудних знаків, зовні стилізованих під військові нагороди. За кількасот гривень можна придбати пам’ятну відзнаку «за оборону» конкретного міста, а за доплату — отримати її у футлярі разом із бланком так званого посвідчення. При цьому покупцеві необов’язково бути військовослужбовцем, учасником бойових дій чи взагалі мати будь-який стосунок до подій, яким присвячена медаль.

    Ринок таких товарів дослідив «Главком». Видання знайшло на великих українських маркетплейсах десятки відзнак із назвами, пов’язаними з російсько-українською війною: «За оборону рідної держави», «Незламним героям», медалі, присвячені обороні Бахмута, Маріуполя, Харкова, Херсона, Куп’янська та інших міст. Значна частина таких виробів не є державними чи відомчими нагородами і не має жодного офіційного статусу.

    Формально це сувенірна продукція. Але ситуація стає значно суперечливішою, коли до металевої відзнаки додається «посвідчення», а назва чи дизайн наближаються до реально існуючих державних нагород України.

    Медаль можна купити навіть без стосунку до війни

    Найбільша категорія товарів — вигадані приватними виробниками пам’ятні відзнаки.

    Наприклад, одна й та сама базова медаль може продаватися у версіях «за оборону» різних українських міст. Виробник просто змінює напис або накладку з назвою населеного пункту.

    Жодного указу президента, закону чи наказу Міністерства оборони про заснування таких відзнак немає.

    Тому напис «За оборону Бахмута» на медалі сам собою не свідчить, що її власник воював у Бахмуті або був там нагороджений державою чи військовим командуванням.

    У юридичному сенсі це звичайний сувенір.

    Подібна ситуація з медалями «За незламність», «За гідність та патріотизм», «Незламному та сильному духом» або «Волонтер України». Частину з них використовують громадські організації, волонтерські фонди чи місцеві громади для символічного заохочення.

    Проблема виникає тоді, коли людина сприймає таку річ як реальну бойову нагороду або власник навмисно створює таке враження.

    Скільки коштує «героїзм» в інтернеті

    За даними дослідження, прості сувенірні медалі продаються приблизно за 400–700 грн.

    Комплекти з футляром та «посвідченням» коштують переважно 900–1500 грн, а окремі дизайнерські відзнаки — понад 2,5 тис. грн.

    Серед дорожчих пропозицій журналісти знайшли «Зірку пошани» за 2763 грн, «Хрест за звитягу та вірність» за 2700 грн, «Сталевий хрест» за 1767 грн та «Незламному та сильному духом» за 1650 грн.

    Один із варіантів «Козацького хреста» коштує близько 1500 грн.

    Фактично ціна залежить не стільки від «статусу» нагороди — його у неофіційних відзнак немає — скільки від матеріалів, футляра, дизайну та комплекту документів.

    Найцікавіше — «посвідчення»

    Саме документи роблять цей ринок найбільш неоднозначним.

    Продавці пропонують чистий бланк, куди покупець може самостійно вписати ім’я «нагородженого». У деяких випадках продавець готовий надрукувати прізвище, ім’я та по батькові.

    Якщо медаль нібито вручає громадська організація, на документі може з’явитися і її печатка.

    Але навіть акуратно надруковане посвідчення не робить приватну медаль державною нагородою.

    Державний статус виникає лише тоді, коли конкретну нагороду встановлено законом або указом відповідного органу і людину нагороджено у визначеному законодавством порядку.

    У продажу є навіть «За мужність»

    Найбільш чутлива ситуація — коли продавці використовують назви реальних державних нагород.

    Наприклад, орден «За мужність» справді є державною нагородою України.

    Його встановили указом президента у 1996 році. Орден має три ступені та вручається за особисту мужність і героїзм, зокрема під час виконання військового або службового обов’язку в умовах ризику для життя. Нагородження здійснюється виключно указом президента України.

    Тобто куплений на маркетплейсі предмет із написом «За мужність» не перетворює його власника на кавалера ордена.

    Ба більше, сьогодні державні укази про нагородження цим орденом регулярно публікуються офіційно із зазначенням прізвища військовослужбовця та ступеня відзнаки. Наприклад, такі нагородження містяться в президентських указах і у 2025–2026 роках.

    Не кожен кавалер «За мужність» отримує спеціальні виплати

    Тут важливо уточнити поширену помилку.

    Сам факт отримання одного ордена «За мужність» будь-якого ступеня не означає автоматичного набуття статусу особи з особливими заслугами перед Батьківщиною.

    Чинне законодавство відносить до цієї категорії, зокрема, осіб, які від 2014 року були нагороджені орденом «За мужність» усіх трьох ступенів.

    Отже, сувенірний орден із маркетплейсу тим більше не дає жодних прав на державні виплати, пільги чи статус.

    «Захиснику Вітчизни» — також справжня державна медаль

    Ще один приклад — медаль «Захиснику Вітчизни».

    Вона входить до системи державних нагород України. Закон передбачає її вручення ветеранам війни та іншим громадянам за особисту мужність і відвагу у захисті державних інтересів та зміцненні обороноздатності України.

    Тому слід чітко розрізняти справжню медаль, отриману законним шляхом, та виготовлений приватною майстернею муляж або репліку.

    Зовнішня схожість ще не підтверджує справжність.

    А що із «Козацькими хрестами»

    Окрема група товарів маскується під історичну або військову традицію.

    На маркетплейсах продають «Козацький хрест» першого, другого і третього ступенів, різні знаки «ООС України» та стилізовані військові хрести.

    Сам факт використання слова «хрест», «ООС», назви роду військ чи української символіки не робить відзнаку офіційною.

    В Україні існують державні нагороди, відзнаки президента, Міністерства оборони, Головнокомандувача ЗСУ та інших державних органів. Але кожна така відзнака має конкретний нормативний акт про її заснування, положення, опис і порядок нагородження.

    Якщо такого документа немає, покупець фактично отримує приватний сувенір.

    Найчастіше купують навіть не медалі

    За словами одного з продавців, з яким поспілкувалися журналісти, абсолютним хітом є військові коїни — пам’ятні металеві монети із символікою конкретних підрозділів.

    Попитом користуються вироби із символікою «Азову», 3-ї окремої штурмової бригади, Десантно-штурмових військ та ГУР. Їх купують військові, родичі, волонтери або просто колекціонери.

    Друга популярна категорія — готові нагородні набори з медаллю, футляром та чистим бланком посвідчення.

    Третя — нагрудні знаки, стилізовані під відзнаки конкретних родів військ.

    Для оптових замовлень продавці навіть пропонують знижки — фондам, підрозділам та громадським організаціям.

    Тобто йдеться вже не про кілька випадкових оголошень, а про повноцінний комерційний сегмент.

    Чи законно продавати такі медалі

    З вигаданими сувенірними відзнаками ситуація відносно проста.

    Якщо виробник створив власний дизайн і власну назву, не видає товар за справжню державну нагороду та прямо продає його як сувенір чи пам’ятну відзнаку, сама така торгівля не прирівнюється до продажу державної нагороди.

    Зовсім інша ситуація — обіг справжніх державних нагород.

    Українське законодавство окремо захищає державні нагороди, оскільки вони є найвищою формою відзначення громадян за заслуги перед державою.

    Тому продаж оригінального ордена чи медалі, отриманого державним шляхом, не можна прирівнювати до продажу декоративної копії.

    Водночас межа може ставати складнішою, якщо репліка максимально точно відтворює державну нагороду, комплектується документом, схожим на офіційне посвідчення, і пропонується так, що покупець може бути введений в оману щодо її справжності.

    Тоді юридична оцінка залежатиме вже від конкретних обставин: що саме виготовлено, як це рекламується, який вигляд має документ і з якою метою покупець використовує такий комплект.

    Чому проблема не лише юридична

    Навіть якщо частина таких товарів формально є законними сувенірами, існує етичний аспект.

    Бахмут, Маріуполь, Авдіївка, Іловайськ та інші назви на військових відзнаках — не декоративні бренди. За ними стоять загиблі, поранені, полонені та військові, які місяцями перебували на найважчих ділянках фронту.

    Саме тому можливість за кілька кліків купити «медаль за оборону Бахмута» людині, яка ніколи там не була, закономірно викликає питання.

    Особливо якщо вона отримує ще й бланк «посвідчення», який можна заповнити власноруч.

    При цьому неофіційні нагороди самі по собі не обов’язково є проблемою. Підрозділи, громади, ветеранські організації та волонтерські фонди можуть використовувати власні пам’ятні знаки як форму подяки.

    Ключове — не створювати ілюзію, що людина отримала державну бойову нагороду або має офіційний статус, якого насправді немає.

    Саме ця межа сьогодні виявилася доволі розмитою: поряд із цілком очевидними сувенірами в інтернеті можна побачити відзнаки, назви яких майже або повністю повторюють справжні державні медалі та ордени.

    І поки покупець готовий заплатити 500, 1500 чи навіть 2700 гривень, ринок пропонує йому практично будь-яку «нагороду» — від медалі волонтера до «оборони Бахмута». Тільки справжній подвиг, державний статус і право називатися кавалером нагороди придбати разом із доставкою все ж неможливо.

  • «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    Верховна Рада України 9 червня ухвалила в цілому законопроєкт №15111-д, який запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ вже встигли охрестити «податком на OLX», хоча його дія поширюватиметься значно ширше – на маркетплейси, сервіси оренди житла, платформи для фрилансу, перевезень та інші цифрові майданчики. За закон проголосував 241 народний депутат.

    Йдеться не лише про оподаткування окремих продажів через інтернет. Закон фактично запускає в Україні систему автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до міжнародних стандартів ОЕСР та європейської директиви DAC7. Саме впровадження цих правил є одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом та частиною курсу на євроінтеграцію.

    Нові норми стосуватимуться платформ, через які українці продають товари, здають житло в оренду, виконують замовлення чи надають послуги. Серед прикладів, які раніше наводили автори законопроєкту, – OLX, Airbnb, Bolt, Uber, Uklon та інші цифрові сервіси.

    Однією з ключових змін стане те, що самі платформи виступатимуть податковими агентами. Це означає, що вони збиратимуть інформацію про доходи користувачів та передаватимуть її до податкових органів. Для більшості користувачів не передбачається необхідності самостійно подавати додаткову звітність щодо таких операцій.

    Навколо законопроєкту тривалий час точилися гострі дискусії. Перші версії документа викликали значне невдоволення серед користувачів маркетплейсів через побоювання щодо контролю банківських рахунків, спеціальних рахунків для продавців та можливого оподаткування навіть продажу особистих уживаних речей. Однак під час доопрацювання значну частину найбільш суперечливих положень було вилучено.

    Зокрема, із фінальної редакції прибрали вимогу щодо відкриття спеціальних рахунків для продавців, скасували доступ до банківської таємниці, а також виключили низку положень, які викликали найбільше занепокоєння серед громадян та бізнесу.

    Важливою новацією стала і норма про неоподатковуваний мінімум для продажів фізичних осіб. Як повідомляли автори законопроєкту та профільний комітет, доходи від продажу товарів через платформи до 2000 євро на рік не підпадатимуть під нові правила оподаткування. Це має захистити звичайних громадян, які продають особисті речі епізодично, а не займаються систематичною комерційною діяльністю.

    За словами представників Міністерства фінансів, основна мета закону полягає у виведенні з тіні доходів, які сьогодні часто не декларуються, а також у виконанні міжнародних зобов’язань України щодо податкової прозорості. У Мінфіні наголошували, що закон створює механізми автоматичного обміну інформацією з іншими країнами та дозволяє адаптувати українське законодавство до європейських норм.

    Водночас документ викликав неоднозначну реакцію серед політиків. Частина депутатів підтримала його як важливий крок до цивілізованого регулювання цифрової економіки. Інші ж заявляли про ризики додаткового податкового навантаження на громадян та можливе зростання вартості товарів і послуг на цифрових майданчиках.

    Окремою причиною підвищеної уваги до законопроєкту стала його прив’язка до співпраці з МВФ. Уряд неодноразово наголошував, що ухвалення документа входить до переліку реформ, передбачених меморандумами з міжнародними кредиторами. Саме тому голосування за нього кілька разів переносилося, а сам проєкт двічі не знаходив достатньої підтримки в парламенті до його суттєвого доопрацювання.

    Ще одним важливим моментом є те, що нові правила не запрацюють одразу. Згідно з положеннями документа, закон почне діяти не раніше 1 січня 2027 року. Це дасть час платформам адаптувати свої технічні системи, а державним органам – підготувати механізми адміністрування та обміну інформацією.

    Експерти зазначають, що ухвалення закону може стати одним із наймасштабніших кроків у сфері цифрового оподаткування за останні роки. Фактично Україна долучається до практики, яка вже працює в країнах Європейського Союзу, де великі цифрові платформи автоматично звітують про доходи своїх користувачів перед податковими органами.

    Ухвалений закон не означає миттєвого запровадження нових податків для кожного користувача OLX чи іншого маркетплейсу. Натомість він створює систему податкової прозорості для цифрової економіки, яка має запрацювати з 2027 року та привести українські правила у відповідність до європейських стандартів. Водночас дискусії щодо впливу нових норм на продавців, фрилансерів і користувачів онлайн-платформ, ймовірно, триватимуть ще не один місяць.

  • МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та цифрових платформ. Джерела

    МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та цифрових платформ. Джерела

    За наших інформацією джерел, Міжнародний валютний фонд в рамках розгляду нової кредитної програми для України не висував вимог щодо оподаткування всіх міжнародних посилок та цифрових платформ (т.зв. “податок на OLX”).

    “У МВФ не висували до Україні вимог оподатковувати міжнародні посилки або продажі на маркетплейсах. Єдина вимога МВФ – зменшити дефіцит бюджету України.

    У цієї історії є кілька шляхів вирішення – скорочення витрат або підвищення доходів.

    У МВФ неодноразово вказували, що популістські рішення тільки погіршують ситуацію в Україні, і давали рекомендації переглянути боротьбу з мінімізацією податків і необґрунтованими витратами бюджету” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, інформаційне агентство Bloomberg із посиланням на проінформованих співрозмовників повідомляє, що Рада директорів Міжнародного валютного фонду збереться 26 лютого, щоб розглянути чотирирічну програму кредитування України на суму 8,1 млрд дол.

    Очікується, що кредитор із Вашингтона схвалить новий пакет допомоги, який був узгоджений на рівні персоналу з Україною у листопаді минулого року.

    Зазначається, що на початку цього місяця у МВФ заявили, що Україна виконала всі умови, необхідні для схвалення нової кредитної програми радою директорів Фонду.

  • 5% податку, 5% військового збору: Кабмін затвердив нові правила для інтернет-продажів

    5% податку, 5% військового збору: Кабмін затвердив нові правила для інтернет-продажів

    Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт, який вводить нову систему оподаткування товарів і послуг, що реалізуються через популярні маркетплейси — OLX, Prom, Rozetka та інші. Про це повідомив представник уряду в парламенті Тарас Мельничук.

    Згідно з документом, онлайн-платформи будуть зобов’язані автоматично стягувати з продавців 5% податку та 5% військового збору за кожну здійснену транзакцію. Таким чином, держава планує легалізувати прибутки, які проходять поза офіційною податковою системою.

    Під дію законопроєкту підпадають не лише товари, а й послуги: здача в оренду нерухомості, паркомісць, транспорту, а також надання особистих послуг (наприклад, перукарських чи ремонтних).

    Особливої уваги законопроєкт надає регулярності продажів. Якщо особа реалізувала більше трьох товарів або послуг на рік, або ж на суму понад 2000 євро, вона зобов’язана відкрити окремий банківський рахунок для таких операцій.

    Податкова також отримає нові повноваження — збирати інформацію про банківські операції таких продавців. Це дозволить відслідковувати обсяги торгівлі та уникати ухилення від податків.

    Опозиційні політики вже розкритикували ініціативу, вказуючи на ризик тиску на малий бізнес і пересічних громадян, які підзаробляють онлайн. Проте законопроєкт має бути ще розглянутий і схвалений Верховною Радою.