Golovnitemu.com

Позначка: міграційна реформа

  • Євросоюз узгодив реформу міграції: прискорення депортацій і нові обмеження

    Євросоюз узгодив реформу міграції: прискорення депортацій і нові обмеження

    Країни-члени Європейського Союзу досягли попередньої політичної домовленості щодо нових правил депортації мігрантів, які передбачають пришвидшення процедур повернення осіб, яким було відмовлено у наданні притулку, а також можливість їхнього переміщення до спеціальних центрів за межами ЄС. Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, узгоджений документ є частиною масштабної реформи міграційної політики Євросоюзу, спрямованої на посилення контролю над потоками шукачів притулку та зменшення навантаження на країни, які приймають найбільшу кількість мігрантів. Рішення було досягнуте напередодні набуття чинності інших елементів міграційної реформи, запланованих на 12 червня.

    Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер заявив, що нові правила мають відновити ефективність системи повернення мігрантів і підвищити рівень довіри до міграційної політики ЄС.

    За його словами, наразі лише близько 27% осіб, яким відмовлено у притулку, фактично залишають територію Європейського Союзу, що, на думку європейських посадовців, є недостатнім показником для ефективного функціонування системи.

    Згідно з досягнутою домовленістю, держави-члени отримають можливість направляти осіб, яким винесено рішення про депортацію, до так званих «центрів повернення», розташованих за межами ЄС. Такі механізми мають стати інструментом для пришвидшення процедур видворення та зменшення навантаження на національні міграційні системи.

    Документ також передбачає посилення заходів щодо осіб, які вважаються потенційною загрозою безпеці. Зокрема, йдеться про розширення підстав для обшуків житла, можливість тривалого утримання під вартою, запровадження заборон на в’їзд до ЄС, а також санкції за відмову співпрацювати з правоохоронними органами.

    Європейські політики, які підтримують реформу, заявляють, що нові правила покликані змінити підхід до нелегальної міграції та посилити принцип обов’язковості виконання рішень про повернення. Французький депутат Європарламенту від Європейської народної партії Франсуа-Ксав’є Белламі заявив, що Європа роками демонструвала недостатню ефективність у виконанні рішень щодо депортації, однак тепер цей підхід має змінитися.

    Водночас критики реформи застерігають, що створення центрів повернення за межами ЄС може викликати юридичні та гуманітарні суперечки, зокрема щодо дотримання прав людини та умов утримання мігрантів.

    Частина положень нових правил набуде чинності через рік після остаточного затвердження. Водночас окремі механізми, зокрема можливість створення центрів повернення, можуть почати діяти одразу після формального ухвалення документа, що вже викликає інтерес у низки країн-членів ЄС, серед яких Нідерланди та Німеччина.

    Очікується, що реформа ще має пройти остаточне погодження в Раді ЄС та Європейському парламенті, після чого набуде статусу обов’язкової для виконання всіма державами-членами.

    На тлі цих змін у низці країн ЄС уже фіксується посилення міграційної політики. Зокрема, в Німеччині зросла кількість депортацій осіб, яким відмовлено в наданні притулку, а парламент країни ухвалив рішення про скасування прискореної процедури натуралізації. У Нідерландах також зафіксовано зростання частки відмов у наданні притулку, що свідчить про загальну тенденцію до посилення контролю у сфері міграції в Європейському Союзі.

  • Польща змінює правила отримання громадянства

    Польща змінює правила отримання громадянства

    Міністерство внутрішніх справ Польщі розробляє масштабний пакет законодавчих змін, який має суттєво змінити підхід до надання польського громадянства. Головна мета реформи — гарантувати, що паспорт Польщі отримуватимуть лише ті іноземці, які мають реальний і довготривалий зв’язок із державою, її культурою, мовою та суспільством. Про це повідомляє Polsat News.

    У польському МВС наголошують, що чинна система містить елементи “автоматизму”, коли громадянство може надаватися після виконання формальних вимог без глибокої оцінки рівня інтеграції особи. Нова модель, яку пропонує відомство, має змінити цей підхід і зробити процес більш вибірковим та багаторівневим.

    За задумом уряду, громадянство має стати не формальною процедурою, а підсумком тривалого процесу інтеграції. У міністерстві прямо заявляють, що Польща прагне уникнути помилок інших держав, які, на їхню думку, надто спростили доступ до громадянства, що згодом створило соціальні та політичні виклики.

    Однією з ключових змін стане суттєве збільшення мінімального терміну легального проживання в країні. Згідно з пропозицією, він може становити до восьми років. Цей період планується розділити на дві частини: три роки тимчасового перебування та п’ять років постійного проживання. Упродовж цього часу кандидати на громадянство мають демонструвати стабільну інтеграцію в польське суспільство, участь в економічному житті країни та відсутність порушень законодавства.

    Окрему увагу в реформі приділено мовному питанню. Якщо зараз вимоги передбачають знання польської мови на певному рівні, то нові правила передбачають суттєве підвищення планки до рівня вільного володіння, що відповідає щонайменше рівню B2. У МВС підкреслюють, що без глибокого знання мови повноцінна інтеграція в суспільство є неможливою, особливо у сферах роботи, освіти та взаємодії з державними інституціями.

    Ще одним елементом реформи стане запровадження державного іспиту для кандидатів на громадянство. За попередніми даними, тест складатиметься приблизно з 40 запитань і охоплюватиме історію Польщі, основи конституційного ладу, а також ключові цінності Європейського Союзу. Таким чином уряд прагне переконатися, що майбутні громадяни не лише формально проживають у країні, а й розуміють її політичну та культурну систему.

    Крім того, планується введення додаткових процедур перевірки лояльності. Серед них — підписання спеціального акта лояльності, а також вимога підтвердження податкового резидентства в Польщі. Це має засвідчити, що кандидат не лише проживає в країні, але й фактично пов’язує з нею свої економічні та життєві інтереси.

    У польському уряді підкреслюють, що ці заходи спрямовані на зміцнення соціальної згуртованості та підвищення престижу громадянства. Там наголошують, що польський паспорт має сприйматися як “заслужений привілей”, а не як автоматичний результат тривалого перебування в країні.

    Попередні принципи реформи були представлені ще у жовтні 2025 року. Тоді йшлося про створення комплексної системи оцінювання кандидатів, яка включатиме не лише мовні та історичні знання, а й перевірку рівня інтеграції в суспільство.

    Паралельно в Європі загалом спостерігається тенденція до перегляду міграційної політики. Деякі країни вже посилили вимоги до натуралізації. Зокрема, Португалія збільшила терміни для отримання громадянства на тлі рекордного зростання кількості іноземців, а Швеція запровадила нові критерії перевірки кандидатів, посиливши вимоги до інтеграції та знання мови.

    Таким чином, польська ініціатива вписується у ширший європейський тренд, який передбачає більш жорсткий підхід до надання громадянства та акцент на довготривалій інтеграції іноземців у національні суспільства.