Golovnitemu.com

Позначка: Міноборони

  • Нардеп Федієнко розповів, як тепер оформлюватимуть відстрочку

    Нардеп Федієнко розповів, як тепер оформлюватимуть відстрочку

    Народний депутат України Олександр Федієнко розвіяв чутки про нібито скасування відстрочок від мобілізації та закликав українців не піддаватися на маніпуляції адвокатів у соцмережах. За його словами, у законодавстві жодних змін щодо відстрочок не відбулося, а всі наявні норми продовжують діяти.

    Федієнко зазначив, що останніми тижнями у соцмережах активізувалася велика кількість адвокатів, які публікують дописи про «чергову зраду» та заявляють, що відстрочки нібито більше не працюють. Мета цих повідомлень, за словами політика, — заплутати українців, аби вони зверталися за платними консультаціями.

    «Суспільство вимагало реформ у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, та боротьби з корупцією. Тому Міністерство оборони України разом із Міністерством цифрової трансформації намагаються максимально все оцифрувати. Всі відстрочки, які перелічені в законі про мобілізацію, так і зберігаються! Тобто жодних законодавчих змін у ці норми не вносилось», — наголосив народний депутат.

    За словами Федієнка, головна зміна стосується цифровізації процесів. Раніше громадяни, які мали право на відстрочку, змушені були кожні три місяці особисто приходити до територіального центру комплектування (ТЦК) і приносити довідку для підтвердження цього права.

    Причина — відсутність взаємодії між державними реєстрами. Внаслідок цього Міністерство оборони не мало доступу до баз даних інших установ і не могло автоматично перевірити статус людини.

    «Зараз усе спростилось. Якщо ви є у цьому реєстрі, вам вже не потрібно нікуди йти — системи працюють між собою і самі підтягнуть цю інформацію у ваш особистий кабінет. Так, я не виключаю, що можуть бути технічні збої, або якась інформація може не збігатися. І тоді дійсно доведеться один раз прийти до ЦНАПу з заявою, щоб підтвердити, що у вас все добре», — пояснив політик.

    Міністерство оборони спільно з Мінцифрою продовжують модернізацію системи військового обліку, відстрочок і перетину кордону. Більшість процесів планують перевести у повністю цифровий формат, щоб мінімізувати корупційні ризики та зменшити навантаження на громадян.

    Таким чином, із 1 листопада українці, які мають законну відстрочку від мобілізації, можуть не хвилюватися — їхні права залишаються чинними, а підтвердження статусу відбуватиметься автоматично через інтегровані державні системи.

  • Керівника військового інституту звинувачують у продажі посад

    Керівника військового інституту звинувачують у продажі посад

    Бригадний генерал Олександр Серпухов, який понад десять років очолює Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ», залишається на посаді навіть після перевищення граничного віку служби. У військових колах його називають людиною, що «зцементувала» свою посаду за рахунок зв’язків у Генштабі та контролю над фінансовими потоками інституту.

    Попри вимоги законодавства, Серпухов продовжує керувати навчальним закладом, прикриваючись особистими контактами з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Його ім’я вже кілька років фігурує в скаргах курсантів і співробітників, але Міністерство оборони не реагує. За цей час інститут, створений для підготовки командирів бронетанкових підрозділів, фактично став родинно-корупційною структурою, де посади розподіляються за принципом «свій до свого».

    Кар’єрний злет майора Ольги Таран став одним із найпомітніших символів цієї системи. Без профільної освіти вона піднялася з начальниці фінансово-економічної служби до старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії факультету озброєння і військової техніки. Колеги розповідають, що Таран ніколи не займалася науковою діяльністю, але її прізвище фігурує майже у всіх звітах лабораторії — за наказом генерала. Її племінниця Ірина Світлична (Рудь) швидко пройшла ті самі щаблі кар’єри й зрештою зайняла місце тітки — очолила фінансово-економічну службу інституту.

    Джерела в інституті стверджують, що кадрові рішення Серпухов ухвалює кулуарно, «через свій кабінет», минаючи формальні комісії. Усі, хто не входить до кола лояльних, або відсторонюються, або переводяться у підрозділи без реального впливу.

    Інша фігура у схемі — сержант Наталія Кравченко, яку називають протеже заступника начальника інституту з тилу полковника Анатолія Зимницького. Попри низьке звання, Кравченко отримала посаду капітана разом із підвищеним окладом. Її завданням стало підписання договорів із підрядниками, яких визначали самі Зимницький і Серпухов. Умови контрактів передбачали завищені суми, а частина коштів, за словами працівників, поверталася готівкою керівництву. Саме через такі угоди будівельні роботи на території інституту неодноразово зривалися або виконувалися неякісно, але фірми-підрядники залишалися «своїми».

    Соціально-гуманітарною кафедрою керує полковник Іван Криленко, давній товариш Серпухова. Його заступник, підполковник Мехеда, офіційно числиться на посаді, але фактично ніколи не проводив занять і навіть не перебуває у тій самій локації, що особовий склад. Попри це, отримує зарплату й надбавки. Саме Мехеді доручено керівництво зведеним підрозділом, який, за даними джерел, заробляє гроші для «вищого керівництва».

    В одному з таких підрозділів працює дружина колишнього підполковника Болгаріна, відомого хабарника, якого колеги прозвали «касиром» командування. Її кар’єрне зростання — від сержанта-начальника клубу до лейтенанта-викладача — зайняло всього кілька місяців.

    В інституті є ціла група так званих «мертвих душ»: Дичко, Хань, капітан Бондаренко, сержант Варшавський. Усі вони фігурують у відомостях як викладачі, однак не провели жодного заняття. Зарплати та премії вони отримують регулярно, а частину коштів нібито повертають Серпухову «за підтримку».

    Найбільш цинічним є те, що всі ці факти не стають приводом для кадрових рішень. За три роки після досягнення граничного віку служби Серпухов продовжує очолювати інститут, тоді як десятки офіцерів з бойовим досвідом не можуть потрапити навіть на конкурс. Під час війни керівництво військового вишу демонструє показову байдужість до фронту, зате активно займається перерозподілом посад і надбавок.

    Ветерани, які проходили службу в інституті, кажуть, що навчальний заклад перетворився на «корупційне гніздо, де звання і посади продаються, а наука існує лише на папері». Міністерство оборони мовчить, як і керівництво НТУ «ХПІ». Сам Серпухов, за інформацією джерел, виправдовує своє перебування на посаді «особистим благословенням Сирського».

    Поки ж інститут, який мав би готувати офіцерів для танкових бригад, став осередком кумівства, фінансових маніпуляцій і фіктивних ставок. А його начальник — символом того, як військові реформи в Україні часто зупиняються на рівні особистих зв’язків.

  • Дипскандал у Польщі: посадовці Міноборони займалися інтимом у службовому авто

    Дипскандал у Польщі: посадовці Міноборони займалися інтимом у службовому авто

    Українського заступника міністра оборони Сергія Боєва помітили у вкрай компрометуючій ситуації — в автомобілі українського консула в Польщі він мав інтимний зв’язок із колегою по міністерству Наталією Куровською. Інцидент стався у присутності самого консула та ще одного працівника дипустанови, повідомляє телеграм-канал «Жовтий сніг».

    За інформацією видання, подія трапилася 16 жовтня, коли українська делегація поверталася з засідання «Рамштайн». Через нестачу службових авто допомогу надали дипломати, які своїм транспортом довозили членів делегації до українського кордону. Саме в одній із цих машин Боєв і Куровська дозволили собі «надто близьку» поведінку.

    Очевидці намагалися ігнорувати сцену на задньому сидінні, але врешті не витримали й попросили припинити, наголосивши, що така поведінка неприпустима — тим паче у службовому авто. Попри те, що ситуацію вдалося тимчасово вгамувати, інформація швидко просочилася у ЗМІ.

    Сергій Боєв — уродженець Алчевська, має освіту у США, працював у британських представництвах міжнародних фінансових компаній. Після повернення в Україну обіймав керівні посади в «Укргазвидобуванні» та «Нафтогазі», а згодом став заступником міністра оборони.

    Його колега Наталія Куровська — заступниця начальника департаменту політики закупівель Міноборони, відома як підлегла колишнього заступника міністра Дмитра Кліменкова. Проте її минуле викликає не менше запитань: проти неї відкривалися кримінальні справи, пов’язані з втягненням осіб у проституцію через створену нею разом із чоловіком WhatsApp-групу «Love is».

    Декларація Куровської виглядає скромно, проте вона користується автомобілем Lexus NX 300, записаним на непрацюючу матір, на яку також оформлено нерухомість. Родина Куровських походить із Росії, і за даними прикордонної служби, вони неодноразово відвідували РФ, Білорусь та окуповані території.

    Її чоловік, Олександр Куровський, фігурує у справі про торгівлю людьми — зокрема, про вербування жінок для сексуальної експлуатації в Марокко. Незважаючи на це, він також працював у структурі Міноборони.

    Історія викликала широкий резонанс — як через моральну сторону поведінки чиновників, так і через питання доброчесності представників оборонного відомства, які мали б бути прикладом гідності та дисципліни.

  • Ексначальник Волинського ТЦК Кивлюк працює у комунальному підприємстві «Луцькспецкомунтранс»

    Ексначальник Волинського ТЦК Кивлюк працює у комунальному підприємстві «Луцькспецкомунтранс»

    Колишній начальник Волинського обласного територіального центру комплектування Олег Кивлюк, який очолював структуру з березня 2022-го до серпня 2023 року, після звільнення влаштувався на комунальне підприємство «Луцькспецкомунтранс». При цьому він користується автомобілем Porsche Cayenne 2017 року, який офіційно йому не належить, але обслуговується коштом громади.

    За даними журналістського розслідування, офіційно Кивлюку належать лише дві автівки — електрокар Opel Ampera-e (2019) та вантажівка MAN (2011), набуті цьогоріч. Проте сім’я колишнього військового користується автомобілем преміум-класу Porsche Cayenne, про який у деклараціях немає жодної згадки.

    Декларації самого Олега Кивлюка приховані, тоді як документи його дружини, чинної військовослужбовиці Богдани Кивлюк, доступні у відкритих джерелах. У них про Porsche також не йдеться.

    Згідно з державним реєстром транспортних засобів, автомобіль зареєстрований на киянку Аліну Маленьку, власницю бренду одягу «Міс Даймонд». У 2020 році вона публічно демонструвала свій Porsche у соцмережах, однак із 2023-го автівка зникла з її профілів — і згодом з’явилася у дворі будинку, де мешкає сім’я Кивлюків у Луцьку.

    Після того, як журналісти зацікавилися походженням Porsche, машину заховали у чохол і переставили на іншу парковку. За даними ринку, Cayenne такого року випуску коштує від 38 тисяч доларів. Сам Кивлюк у коментарях нібито заявив, що це для нього «не гроші».

    Дружина Богдана Кивлюк у своїх деклараціях раніше вказувала дві автівки — Mazda CX-7 (2011) та Hyundai Santa FE (2016). Обидві машини згодом зникли з її власності, але нині зареєстровані на брата чоловіка — Ігоря Кивлюка. Hyundai вона продала в серпні 2025 року за понад мільйон гривень, хоча задекларована вартість була удвічі меншою.

    Попри численні активи, у деклараціях родини з 2019 року відсутні будь-які заощадження. Офіційно подружжя не має власного житла. Утім, у 2022 році Міністерство оборони надало Олегові Кивлюку трикімнатну квартиру в новобудові Луцька.

    Крім того, у Володимирі на земельній ділянці, яку Кивлюк отримав від міської ради безкоштовно, виріс великий будинок. Формально об’єкт досі вважається «незавершеним будівництвом», хоча виглядає як повністю готовий. Сусіди підтверджують, що сім’я Кивлюків регулярно відвідує маєток. Також Кивлюк отримував від держави ще дві ділянки — біля озер Світязь і Олеандра, одну з яких продав.

    Разом із Кивлюком у «Луцькспецкомунтранс» працевлаштувався і його колишній колега з ТЦК — Віктор Зелінський, який став радником директора підприємства.

  • Бізнесмен Мітрохін та його компанії під підозрою у шахрайстві на сотні мільйонів, – розслідування СБУ

    Бізнесмен Мітрохін та його компанії під підозрою у шахрайстві на сотні мільйонів, – розслідування СБУ

    Служба безпеки України розслідує масштабну схему легалізації незаконних доходів через систему державних закупівель, організовану бізнесменом Олегом Мітрохіним. За даними слідства, підконтрольні йому компанії, серед яких ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОРГ», а також державне підприємство ДП «ДОТ», використовувалися для реалізації товарів неналежної якості, фіктивних процедур закупівель та відмивання коштів.

    Кримінальне провадження №22025101110001160 веде Головне слідче управління СБУ у м. Києві та Київській області за ознаками порушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України. Слідчі перевіряють підробку сертифікаційних і фінансових документів, фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків та можливе сприяння цим діям посадовців Міністерства оборони.

    Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

    Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

    Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.

  • Нові правила відстрочок від мобілізації: ЦНАП замість ТЦК та кінець паперових довідок

    Нові правила відстрочок від мобілізації: ЦНАП замість ТЦК та кінець паперових довідок

    З 1 листопада в Україні набирають чинності нові правила оформлення та продовження відстрочок від мобілізації. Зміни спрямовані на цифровізацію процесу, зменшення бюрократії, ліквідацію черг та мінімізацію корупційних ризиків, повідомляє Міністерство оборони.

    За новими правилами понад 600 тисяч відстрочок будуть продовжуватися автоматично без звернень до територіальних центрів комплектування (ТЦК). Автопродовження стосується, зокрема, людей з інвалідністю, тимчасово непридатних за висновком ВЛК, батьків багатодітних родин, батьків дітей з інвалідністю, науково-педагогічних працівників, студентів, родичів загиблих та інших категорій, визначених постановою.

    Оформити відстрочку можна онлайн через застосунок «Резерв+», який наразі підтримує дев’ять категорій громадян. Найближчим часом доступ буде розширено ще для двох категорій: тих, хто доглядає за батьками з інвалідністю, та одиноких батьків.

    Для тих, хто не користується смартфонами або чия відстрочка ще не цифровізована, заяви прийматимуть ЦНАПи. ЦНАП лише сканує документи, а рішення ухвалює ТЦК. Паперові довідки з мокрою печаткою скасовано: підтвердження чинності відстрочки здійснюється через електронний військово-обліковий документ у «Резерв+».

    Якщо відстрочка підпадає під автоматичне продовження, робити нічого не потрібно — у «Резерв+» надійде сповіщення. У разі відмови або зміни даних громадянин має повторно подати документи онлайн або через ЦНАП.

    Нові правила покликані спростити процес оформлення відстрочок, зменшити навантаження на ТЦК та зробити процедуру прозорішою та доступнішою для громадян.

  • Дані про сім’ю, здоров’я і навіть смерть: ТЦК отримають доступ до всіх реєстрів

    Дані про сім’ю, здоров’я і навіть смерть: ТЦК отримають доступ до всіх реєстрів

    В Україні готують єдину захищену екосистему обміну даними між армією і державними реєстрами. Мета — прибрати хаос у воєнкоматах (ТЦК), зменшити кількість помилкових повісток і реально зрозуміти, хто може служити, а хто — ні. Про це в інтерв’ю «Телеграфу» розповів голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко. Він говорить про інтеграцію системи «Резерв+» з іншими державними базами даних, а також пояснює, чому не треба боятися доступу ТЦК до реєстру виборців.

    Як це має працювати

    За словами Тимочка, найближчим часом має запрацювати великий сервіс, розбитий на окремі сегменти доступу. Кожна структура — включно з ТЦК — бачитиме тільки ті дані, які їй потрібні для роботи, і нічого зайвого. Ідея проста: не «тотальний доступ до всього», а контрольований доступ за посадою і повноваженнями.

    Приклад, який він навів:
    Працівник ТЦК збирається відправити повістку. Система автоматично перевіряє людину по держреєстрах. І одразу показує: у реєстрі актів цивільного стану є запис про смерть / людина за кордоном багато років / є інвалідність / є статус багатодітного батька / є інші законні підстави для звільнення від служби.
    Тоді повістка не надсилається взагалі, бо немає сенсу. Раніше це з’ясовували вже «постфактум», після того як повістку намагалися вручити навіть тим, хто фізично не підлягає мобілізації.

    Чому це важливо

    1. Менше абсурду.
      Суспільний токсик момент, коли повістки приходили людям з тяжкою інвалідністю або навіть загиблим, має зникнути. Тобто система не тільки «ловить ухилянтів», але й захищає тих, хто законно не може служити.

    2. Менше біганини.
      Раніше ТЦК вручав повістку, а потім починав шукати довідки, МСЕК, документи про дітей тощо. Це розтягувало процес і створювало конфлікти. Тепер усе підтягується автоматично з державних реєстрів (Мін’юст, МВС, МОЗ, міграційна служба тощо), і людина не мусить доводити очевидне вдруге. Це закладено в логіку цифрової зв’язки «Резерв+» з іншими державними базами.

    3. За оцінкою Тимочка, така інтеграція дозволить вперше реально порахувати:
      – скільки людей реально ухиляється від мобілізації;
      – скільки людей об’єктивно не придатні за станом здоров’я або мають законну відстрочку.
      Це важливо і для планування мобілізації, і для того, щоб не розкручувати міф «всі тікають», коли частина просто не підлягає службі.

    Що таке «Резерв+» і чому про нього говорять

    «Резерв+» — це цифровий сервіс, через який військовозобов’язані можуть оновлювати свої дані, подавати інформацію до ТЦК онлайн та навіть шукати відкриті вакансії у Силах оборони (фактично — цільовий рекрутинг за спеціальністю). Цей напрямок Міноборони і Мінцифри просувають як частину так званої «смарт-мобілізації»: ідея в тому, що людина не просто «потрапляє куди завгодно», а може податися туди, де її навички реально потрібні. Уже десятки тисяч людей скористалися цим функціоналом, за офіційними заявами команди цифрової трансформації сектору оборони.

    Мінцифри запевняє, що система має закритий, захищений контур і за півтора року повномасштабної війни не було витоків чутливих персональних даних військовозобов’язаних. Дані з реєстрів (МВС, МОЗ, податкова, міграційна, тощо) зливаються не в «відкриту базу для всіх», а в е-реєстр оборони, доступний лише уповноваженим структурам за роллю.

    А як же «реєстр виборців» і страшилка «голосував — підеш служити»?
    Тимочко окремо згадав цю історію. Каже: коли він пояснював, які саме реєстри будуть підключені, публіка майже не реагувала — аж доки не пролунала фраза «реєстр виборців». І одразу заголовки: «Проголосував — отримаєш повістку».

    Він пояснює, що це маніпуляція. Реєстр виборців дійсно один із найповніших в країні (там адреси, дата народження, громадянство тощо). Але суть не в тому, щоб «знайти всіх, хто ходив на вибори», а в тому, щоб мати коректні контактні дані людини і перевірити статус (живе в Україні чи виїхав давно, змінив місце проживання, тощо). Жодних «каральних списків за голосування» тут немає.

  • Скандал з безпілотниками: ТОВ «Скрінтек» під підозрою у відмиванні коштів

    Скандал з безпілотниками: ТОВ «Скрінтек» під підозрою у відмиванні коштів

    ТОВ «Скрінтек» Павла Єлізарова опинилося в центрі антикорупційного розслідування через можливе відмивання коштів під прикриттям державного замовлення на безпілотні системи. За даними слідства, ключовим елементом схеми стала фізична особа-підприємиця Яковенко Сніжанна Олегівна, яка одночасно є директором, бухгалтером, засновницею та бенефіціаром ТОВ «Енергопром-СК» – єдиного контрагента, що переказав їй значні кошти.

    У 2021 році на рахунок ФОП Яковенко надійшло 4,15 млн грн нібито за закупівлю товарів. Майже одразу 3,99 млн грн було переведено на її особистий рахунок та знято готівкою. Документальних підтверджень закупівель чи зберігання товарів не надано, а фінансовий моніторинг банку та рішення господарських судів вказали на непрозорість транзакцій та високі ризики легалізації коштів.

    Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

    У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

    Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.

  • Син генерала Міноборони став мільярдером на війні

    Син генерала Міноборони став мільярдером на війні

    Фірма «Больверк», що належить 28-річному Артему Замотаєву — сину генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за короткий час перетворилась із малопомітного підприємства у мільярдного гравця оборонного ринку. До 2022 року компанія ледь зводила кінці з кінцями, але вже у 2023-му задекларувала дохід у 602 млн грн, а у 2024-му — перевищила позначку в 1 млрд грн. Лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

    «Больверк» спеціалізується на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, але обсяги контрактів свідчать, що невисокотехнологічний бізнес став одним з лідерів у постачанні для Міноборони. При цьому Артем Замотаєв є одноосібним бенефіціаром компанії, тоді як його батько, генерал Євген Замотаєв, займав ключові посади в оборонному відомстві.

    Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

    Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

    Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

    «Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

    Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

    Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

  • Після звільнення екскомандир ТЦК Кивлюк працює в «Луцькспецкомунтранс» і їздить на Porsche, якого немає в декларації

    Після звільнення екскомандир ТЦК Кивлюк працює в «Луцькспецкомунтранс» і їздить на Porsche, якого немає в декларації

    Після звільнення з посади начальника Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) Олег Кивлюк влаштувався на роботу в комунальне підприємство «Луцькспецкомунтранс», повідомляє детективне бюро Absolution. Журналісти стверджують, що посадовець регулярно приїжджає на роботу на Porsche Cayenne (2017) — автомобілі, який не фігурує в його оприлюднених деклараціях.

    За даними розслідування, у офіційних деклараціях Кивлюка вказані лише дві автівки — Opel Ampera-e (2019) та вантажівка MAN (2011), придбані у 2025 році. Водночас Porsche, яким користується сім’я, зареєстрований на іншу особу — Аліну Маленьку з Києва, яка раніше вела сторінки бренду одягу «Міс Даймонд» і у 2020-му придбала цей автомобіль. Журналісти зазначають, що після 2023 року авто перестало з’являтися в соцмережах власниці, а згодом його бачили у дворі, де мешкає родина Кивлюків. У відповідь на початок розслідування автомобіль нібито сховали під брендовим чохлом і переставили на іншу парковку.

    Обслуговування Porsche здійснюється за рахунок громади — ця обставина, за твердженням журналістів, викликає додаткові запитання щодо джерел фінансування та прозорості витрат. Сам Кивлюк у коментарях нібито заявив, що така машина для нього «не гроші», — цитує джерело видання.

    Інші невідповідності: декларації дружини Кивлюка, Богдани (яка є військовослужбовицею обласного ТЦК), містять відомості про інші автомобілі — Mazda CX-7 (2011) та Hyundai Santa Fe (2016). При цьому у 2023-2024 роках частина автопарку, за даними розслідування, була переписана на родичів: Hyundai продали у 2025 році за понад мільйон гривень брату Олега — Ігорю Кивлюку, а на нього ж оформлена й Mazda, яка раніше належала Богдані. Журналісти звертають увагу, що з 2021 року в деклараціях родина не вказує доходи чоловіка і формально не має задекларованого житла, хоча фактично мешкає у трикімнатній квартирі в новобудові в Луцьку, яку, за матеріалами розслідування, надало Міністерство оборони.

    Окрім цього, в матеріалі згадується земельна ділянка у Володимирі, яку Кивлюк отримав від місцевої ради, — на ній, за свідченнями сусідів, збудували маєток, формально врахований як «незавершене будівництво». Також колишньому очільнику ТЦК нібито були надані ділянки поблизу озера Світязь та біля озера Олеандра на Турійщині; одну з них він пізніше продав.

    Журналісти звертають увагу й на кадрові зв’язки: разом із Кивлюком до «Луцькспецкомунтранс» працевлаштувався Віктор Зелінський, колишній начальник Луцького об’єднаного ТЦК, який тепер працює радником директора підприємства. За словами авторів розслідування, подібні переходи можуть свідчити про сформовані мережі працевлаштування колишніх військових посадовців у комунальних структурах.