Позначка: Мін’юст

  • У Харківській області викрили схему фіктивного «збільшення» площ будівель

    У Харківській області викрили схему фіктивного «збільшення» площ будівель

    Державний реєстратор Солоницівської селищної ради Харківського району Ігор Тесленко роками використовував Державний реєстр речових прав на нерухоме майно для легалізації самочинних реконструкцій та маніпуляцій із характеристиками об’єктів.

    Камеральна перевірка Міністерства юстиції України, завершена 27 жовтня 2025 року, виявила системні порушення під час проведення реєстраційних дій. Зокрема, зміни вносилися без введення об’єктів в експлуатацію, без присвоєння адрес та без обов’язкових відомостей з державної електронної системи у сфері будівництва. Реєстрація здійснювалася виключно на підставі технічних паспортів приватних компаній, що прямо заборонено законодавством.

    Суть схеми була типовою та повторюваною. У реєстр вносилися «оновлені» дані щодо площі, поверховості та функціонального призначення об’єктів, які не відповідали ані правовстановлюючим документам, ані фактичному стану нерухомості. Незавершені або старі будівлі реєструвалися як повністю завершені, а невеликі приміщення — у кілька разів більшими.

    Найбільш показовими стали випадки зміни площ без жодних дозвільних документів. У Харкові площу нежитлових приміщень на одному з проспектів було збільшено зі 139,7 до 237,5 квадратного метра. В інших населених пунктах Харківської області житлові будинки «виростали» з 48 до понад 220 квадратних метрів, а нежитлові об’єкти — з кількох сотень до більш як 2000 квадратних метрів.

    Перевірка також встановила, що реєстратор не проводив обов’язкових пошуків у реєстрах, не направляв запитів до органів влади щодо прав, які виникли до 2013 року, та ігнорував вимоги щодо перевірки судових заборон і обтяжень.

    У результаті Міністерство юстиції України ухвалило рішення про тимчасове блокування доступу реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас це рішення порушує ширше питання відповідальності управлінської вертикалі, яка роками не реагувала на масштабні й системні порушення у сфері державної реєстрації.

  • Під Києвом будують новий СІЗО за 1,09 млрд грн: аудит виявив завищені ціни

    Під Києвом будують новий СІЗО за 1,09 млрд грн: аудит виявив завищені ціни

    Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» уклала договір на будівництво нового слідчого ізолятора під Києвом вартістю 1,09 млрд грн. Переможцем тендеру стало ТОВ «Антаріс ПВР-Буд». Інформація оприлюднена на порталі Prozorro.

    Проєкт передбачає створення великого сучасного СІЗО на базі Бориспільської виправної колонії №119, відомої як «Мартусівка». Він має замінити частину потужностей застарілого Лук’янівського СІЗО. Реконструкцію вперше планували ще у 2022 році, коли Міністерство юстиції обіцяло профінансувати роботи з коштів, отриманих від продажу старих пенітенціарних об’єктів. Однак тоді тендер було скасовано через скорочення видатків.

    Згідно з новим договором, будівництво триватиме до кінця 2028 року. У 2025 році підрядник має звести об’єкти двох контрольно-пропускних пунктів, чергову частину, кімнати для побачень, медичну амбулаторію, прогулянкові дворики та режимні корпуси. За даними Мін’юсту, новий СІЗО розрахують на 1072 місця, що має розвантажити Лук’янівку і наблизити умови тримання під вартою до європейських стандартів.

    Фінансування розподілене на чотири роки. У 2025 році на роботи виділять 3,57 млн грн, у 2026-му – понад 416 млн грн, у 2027-му – майже 470 млн, у 2028-му – ще 200 млн грн. Договірна ціна є твердою і містить додаткові витрати на ризики та інфляцію. Проєктну документацію виконало ТОВ «Архітектурна Ліга», а її експертизу схвалила «Укрдержбудекспертиза».

    Аналіз кошторису показує, що частина матеріалів закуплена за ринковою або близькою до ринку вартістю. Наприклад, цегла і бетон відповідають середній ціні, а асфальтобетон навіть трохи дешевший за максимальний показник моніторингу. Водночас інші позиції виявилися значно дорожчими: самовирівнюючі суміші, фарби, ґрунтовки та покрівельний руберойд у кошторисі коштують від 19% до більш ніж 100% дорожче за пропозиції великих українських торговельних мереж. За підрахунками аналітиків, тільки за цими позиціями йдеться про переплату понад 9 млн грн.

    Дискусії викликали і заробітні плати будівельників. У кошторисі закладено середню оплату праці 18 570 грн на місяць, тоді як реальна середня зарплата у галузі — близько 40 тисяч. Якщо підрядник платитиме робітникам ринкову ставку, фонд оплати мав би збільшитись більш ніж удвічі. Це може свідчити про ризик виплат «у конвертах», які частково компенсуються завищеними цінами на матеріали.

    У тендері також брав участь консорціум «Енергетик», який подав дешевшу на 6,33 млн грн пропозицію. Його дискваліфікували після 24 годин на усунення помилок: у документації були неточності щодо ступеня локалізації обладнання, відсутність підтвердження прав на користування офісом та неповний пакет інформації про персонал і досвід виконання аналогічних робіт. У підсумку пропозиція була визнана такою, що не відповідає вимогам Замовника.

    Компанія-переможець «Антаріс ПВР-Буд» належить Марині Батаєвій. Від 2016 року фірма отримала державних контрактів на суму понад 1,5 млрд грн, найбільше — від освітніх закладів Святошинського району Києва.

    Будівництво нового СІЗО лишається одним із найбільших інфраструктурних проєктів Мін’юсту останніх років. Водночас його кошторис уже викликає запитання щодо економічності витрат і ризиків використання державних коштів не за призначенням.

  • Харківська область: у реєстрі нерухомості виявили нетипові зміни площ об’єктів

    Харківська область: у реєстрі нерухомості виявили нетипові зміни площ об’єктів

    На Харківщині увагу громадських моніторингових ініціатив привернула діяльність державного реєстратора Солоницівської селищної ради Ігоря Тесленка. За інформацією джерел та оприлюднених матеріалів, його реєстраційні дії неодноразово супроводжувалися змінами технічних параметрів об’єктів нерухомості, які суттєво відрізняються від початкових даних, зазначених у документах власників.

    Йдеться про ситуації, коли площа нерухомості, зазначена у правовстановлюючих документах, не збігається з тією, що з’являється у державному реєстрі після проведення реєстраційних дій. Подібні випадки фіксуються на тлі ширших нарікань громадських організацій щодо непрозорості окремих процедур у сфері державної реєстрації.

    Окремі епізоди вже стали предметом публічного обговорення. Зокрема, у грудні 2024 року в реєстрі з’явилася оновлена площа нежитлових приміщень на проспекті Героїв Харкова, 122: замість 139,7 кв.м — 237,5 кв.м. У відкритих даних немає інформації про наявність дозвільних документів на реконструкцію чи завершене будівництво.

    Схожа ситуація була зафіксована на в’їзді Остапа Вишні, 3, де площа об’єкта збільшилася з 80,4 кв.м до 130,3 кв.м. Третій випадок — будинок на вулиці Шопена, 32, у якому площа зросла з 213,9 кв.м до 217,5 кв.м. В усіх описаних епізодах підставою для змін слугував лише технічний паспорт, хоча закон вимагає наявності документів, що підтверджують реконструкцію.

    Громадські активісти пов’язують такі дії з ширшим контекстом роботи східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За їхніми словами, у регіоні формується практика, яка дозволяє узаконювати перебудови без відповідних дозволів, що створює «тіньовий» ринок технічного коригування нерухомості та фактично стимулює самочинні реконструкції.

    Харківська область уже не вперше опиняється в центрі уваги через подібні кейси. Через нетипові зміни параметрів власники нерухомості роками фактично обходять формальні процедури, спираючись на рішення окремих реєстраторів. Подібні епізоди викликають запитання щодо контролю за доступом до реєстрів та відповідності рішень законодавчим нормам.

    Ситуація навколо реєстратора Ігоря Тесленка — лише частина ширшої проблеми, на яку вказують антикорупційні активісти: у сфері державної реєстрації нерухомості залишаються лазівки, що дозволяють маніпулювати технічними даними об’єктів. Це, на їхню думку, створює серйозні ризики як для ринку нерухомості, так і для функціонування державних реєстрів загалом.

  • Онлайн-одруження б’є рекорди: у Києві зареєстрували понад 18 тисяч цифрових шлюбів

    Онлайн-одруження б’є рекорди: у Києві зареєстрували понад 18 тисяч цифрових шлюбів

    За 11 місяців 2025 року 24 261 пара зареєструвала шлюб дистанційно, скориставшись сервісом «Шлюб онлайн», який Міністерство юстиції реалізує спільно з Міністерством цифрової трансформації. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на Мін’юст.

    Цей цифровий інструмент продовжує демонструвати стрімке зростання популярності, пропонуючи громадянам можливість одружитися швидко, дистанційно й без зайвих бюрократичних процедур.

    Лідером за кількістю зареєстрованих відеошлюбів традиційно став Цифровий офіс ДРАЦС міста Києва — тут протягом року оформили вже 18 079 онлайн-шлюбів.

    Не менш вражаючу динаміку показали й два нові цифрові ДРАЦС, які запрацювали лише восени:

    Дніпро — 4145 онлайн-одружень;
    Львів — 2037 онлайн-одружень.

    Послуга «Шлюб онлайн» дає можливість подати заяву через застосунок «Дія», обрати зручні дату та час церемонії та провести її у форматі відеоконференції з державним реєстратором. Паперове свідоцтво надсилає «Укрпошта», а електронне — з’являється в «Дії» протягом доби.

    Для військових передбачена окрема швидка процедура: ідентифікація відбувається через застосунок «Армія+», після чого захисники та захисниці можуть оперативно оформити шлюб у «Дії».

  • У Харкові розкрили схему незаконних реєстрацій нерухомості

    У Харкові розкрили схему незаконних реєстрацій нерухомості

    Державний реєстратор Сергій Зоткін опинився в центрі масштабного корупційного скандалу: його діяльність пов’язують із системним узаконенням самочинних будівництв, маніпуляціями з площами об’єктів та внесенням незаконних змін до технічних характеристик нерухомості. За даними громадських активістів, Зоткін діяв під прямим керівництвом начальниці Східного міжрегіонального управління Мін’юсту Ірини Свистун та харківського адвоката Валентина Мельника, що фактично перетворило державну функцію на інструмент приватного заробітку.

    Розслідування свідчить, що реєстратор системно проводив так звані «чорні реєстрації»: узаконення самочинних прибудов, збільшення площ об’єктів у кілька разів та внесення змін до технічних характеристик без жодних юридичних підстав. Така діяльність порушує базові норми Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до яких зміни у площі або характеристиках можуть вноситися лише на підставі декларації про готовність об’єкта або рішень ДАБІ.

    Одним із найпоказовіших випадків став об’єкт незавершеного будівництва в смт Пісочин. На початку лютого 2024 року нотаріус зареєстрував його продаж у стані готовності 70,5%. Але вже через півтора місяця Зоткін вніс новий запис, зареєструвавши цей самий об’єкт як повністю завершений, а його площу збільшив до 515,4 кв. м. Жодних документів про завершення будівництва, декларацій чи рішень контролюючих органів подано не було.

    Схожа ситуація була зафіксована із квартирою на вулиці Кандаурова в Харкові: первинна площа становила 26,8 кв. м, але після втручання реєстратора вона «виросла» до 74,7 кв. м. Аналіз реєстраційних дій показує системність цих порушень: за заявами №62763431, №62763419 та №62763370 площі об’єктів збільшувалися у три–чотири рази виключно на підставі технічних паспортів, що законом прямо заборонено.

    Джерела стверджують, що діяльність Зоткіна була неможливою без участі Ірини Свистун та адвоката Мельника, які створили неформальну «вертикаль контролю» за реєстраторами. За цією схемою робочі місця для державних реєстраторів фактично продавалися, а самі чиновники щомісяця сплачували винагороду за можливість виконувати свої обов’язки. Значна частина реєстрацій проводилася не в органах місцевого самоврядування, а в приватному офісі на вул. Сумській, 96.

    Окрему роль у схемі нібито відігравав і кум адвоката Мельника — посадовець Мін’юсту Волик, який забезпечував політичний захист і впливав на кадрові рішення.

    Розслідувачі наголошують, що описані дії становлять не лише адміністративні порушення, а й ознаки кримінальних правопорушень, включно зі зловживанням службовим становищем та внесенням завідомо неправдивих відомостей до державного реєстру.

  • Посадовиця Мін’юсту фігурує у корупційних схемах та придбала нерухомість за кордоном

    Посадовиця Мін’юсту фігурує у корупційних схемах та придбала нерухомість за кордоном

    Людмила Кравченко, заступниця колишнього міністра юстиції Германа Галущенка, опинилася в центрі скандалу через придбання нерухомості під час повномасштабної війни. За даними джерел, посадовиця купила квартиру в Болгарії у росіян, які підтримують режим «сво» — діючу політичну силу у РФ.

    Крім того, Кравченко фігурує у кількох корупційних схемах, пов’язаних із державними тендерами. За попередньою інформацією, вона отримувала вигоди від підрядників, які виконували роботи для Міністерства юстиції та його структурних підрозділів. Розслідування цих справ триває, однак конкретні деталі наразі не розголошуються.

    Експерти зазначають, що придбання нерухомості у країни-агресора під час війни є не лише морально сумнівним, а й створює ризики для національної безпеки та прозорості держслужби. Ситуація викликала хвилю критики серед громадськості та медіа.

    Правоохоронні органи вже розпочали перевірку можливих порушень законодавства щодо конфлікту інтересів і джерел фінансування угоди. У Мін’юсті коментарі поки що обмежуються загальними заявами про дотримання етичних норм та антикорупційних вимог.

    Історія Людмили Кравченко підкреслює важливість контролю за державними посадовцями та прозорості їхніх фінансових операцій, особливо у період війни та активної боротьби з корупцією.

  • ВАКС підтвердив незаконність активів на 3,3 млн грн у посадовця Мін’юсту

    ВАКС підтвердив незаконність активів на 3,3 млн грн у посадовця Мін’юсту

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким необґрунтованими визнано активи на майже 3,3 млн грн, якими користувався начальник Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

    Підставою для судового рішення стали результати моніторингу способу життя посадовця, проведеного НАЗК, а також матеріали, зібрані Державним бюро розслідувань та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

    Як встановили в НАЗК, у 2023 році донька посадовця придбала автомобіль Land Rover Range Rover Evoque 2021 року випуску. Водночас фактичним користувачем і розпорядником авто був саме посадовець Мін’юсту, тоді як його офіційні доходи не дозволяли придбати транспортний засіб такої вартості.

    Аналіз доходів родини засвідчив, що легальних джерел для набуття зазначеного майна не було. На підставі цього суд першої інстанції визнав активи необґрунтованими.

    Апеляційна палата ВАКС погодилася з доводами прокурора та відхилила скаргу відповідача. Рішення набрало чинності з моменту проголошення.

  • ЄВідновлення під загрозою: як реєстратори Мін’юсту перетворили компенсації на інструмент збагачення

    ЄВідновлення під загрозою: як реєстратори Мін’юсту перетворили компенсації на інструмент збагачення

    Програма єВідновлення, створена для компенсації втрат українцям, чиє житло було пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії, перетворюється на інструмент зловживань. За даними громадських активістів, державні реєстратори Міністерства юстиції систематично проводять незаконні реєстраційні дії, що відкривають доступ до завищених виплат, а також використовуються у схемах із захоплення нерухомості.

    Критика реєстраційних процесів у Харківському регіоні набула нового розвитку після того, як начальниця Східного міжрегіонального управління Мін’юсту Ірина Свистун подала позов про «захист честі й ділової репутації» проти громадської організації та керівника ГО «НОН-СТОП Україна». У позові вимагається видалення публікацій та компенсація в розмірі 10 тисяч гривень. Активісти вважають це спробою тиску та уникнення внутрішньої перевірки.

    Ініціатором позову став адвокат Валентин Мельник, якого активісти називають організатором схеми, що базується на примусі державних реєстраторів щомісяця сплачувати неофіційні платежі за доступ до роботи. За даними викривачів, діяльність реєстраторів фактично контролюється через приватний офіс на вул. Сумській, 96 у Харкові, попри формальне прикріплення цих працівників до різних органів місцевого самоврядування.

    Зафіксовані випадки незаконних реєстрацій свідчать про системний характер порушень. Зокрема, 18 вересня 2024 року реєстратор Ігор Тесленко зареєстрував об’єкт у Старому Салтові лише на підставі технічного паспорта, а згодом перереєстрував його як «дачний будинок» без відповідних документів. Наступного дня він збільшив площу будинку у Дергачах майже вп’ятеро — з 48,1 до 221,8 кв. м.

    20 вересня було здійснено реєстрацію колишнього кінотеатру «Робітник» у Краснограді площею понад 2200 кв. м на приватну особу. У лютому 2025 року реєстратор Олег Жбадинський у селі Вільча збільшив площу будинку з 30,4 до 121,7 кв. м, також без дозвільних документів.

    Попри численні порушення, комісії Мін’юсту неодноразово відновлювали доступ реєстраторів до роботи. За інформацією активістів, реєстратор Сергій Зоткін повертався до виконання обов’язків після блокувань щонайменше десять разів.

    Факти, передані до правоохоронних органів, вже стали підставою для відкриття кримінальних проваджень. Зокрема, досудові розслідування тривають у ТУ БЕБ у Полтавській області (ч. 1 ст. 366 КК), слідчих ГУНП у Харківській області (ч. 1 ст. 364 КК) та Харківській окружній прокуратурі (ч. 1 ст. 367 КК).

    Активісти наголошують, що замість проведення службових перевірок і усунення причетних осіб Міністерство юстиції відповідає судовими позовами, що лише поглиблює недовіру та ризики для програми єВідновлення.

  • Рейдерство під прикриттям: як структура Тарпана добилася зупинки законних рішень про корпоративні права

    Рейдерство під прикриттям: як структура Тарпана добилася зупинки законних рішень про корпоративні права

    Колишній депутат Одеської міської ради Руслан Тарпан, який перебуває у міжнародному розшуку за пособництво державі-агресору, продовжує впливати на діяльність організованої злочинної групи, що діє через структури Міністерства юстиції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Про це йдеться у поданій скарзі до компетентних органів.

    За даними заявників, метою схеми є втручання у корпоративні права українських підприємств та легалізація коштів, здобутих незаконним шляхом.

    Центральну роль у механізмі відіграє іноземна компанія SILVERILL TRADING LIMITED (Кіпр), бенефіціаром якої є дружина Тарпана, Оксана Шишовська. Саме від її імені Мін’юст отримав низку скарг, поданих без юридично підтверджених повноважень і без електронного підпису.

    Попри ці порушення, 10 квітня 2024 року Мін’юст видав наказ №1030/5, яким незаконно скасував реєстраційні дії щодо ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна», що належить акціонерному товариству «Бізнес Еквіпментс Лімітед».

    У липні 2024 року Господарський суд Києва визнав наказ Мін’юсту незаконним. Аналогічну позицію підтримав апеляційний суд.

    Однак 19 березня 2025 року головуюча суддя Касаційного господарського суду Олена Кібенко винесла ухвалу про зупинення дії рішень попередніх інстанцій. До колегії також увійшли судді Світлана Бакуліна та Ірина Кондратова.

    На переконання заявників, ці дії створили передумови для збереження незаконного адміністративного акту, що вигідний компанії, пов’язаній з Тарпаном. При цьому, як стверджується, судді проігнорували чинну судову практику і проявили вибірковість.

    Хто може бути причетним

    У скарзі вимагається перевірити дії посадових осіб Мін’юсту:

    • Олена Ференс

    • Ігор Поночовний

    • В’ячеслав Хардіков

    А також приватного нотаріуса Олександра Сокуренка, який виконував дії на користь SILVERILL TRADING LIMITED.

    Окрема вимога стосується суддів Верховного Суду:

    • Олена Кібенко

    • Світлана Бакуліна

    • Ірина Кондратова

    Заявники також закликають провести фінансовий моніторинг SILVERILL TRADING LIMITED, заблокувати її банківські рахунки та дослідити джерела походження коштів.

    Руслан Тарпан в Україні відомий участю у резонансних корупційних скандалах, зокрема щодо провального проєкту «Глибока вода» в Одесі. Він переховується за кордоном та фігурує в провадженнях про співпрацю з РФ.

    Оприлюднені факти про вплив його структури на органи юстиції та суддів Верховного Суду можуть стати тестом для державних інституцій у боротьбі з судовою корупцією та рейдерством.

  • Контрольний пакет АТ «Кіровоградське рудоуправління» перейшов у власність держави

    Контрольний пакет АТ «Кіровоградське рудоуправління» перейшов у власність держави

    Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції та конфіскував майно російського бізнесмена Сергія Кабаргіна. Рішення було ухвалене у понеділок, 17 листопада.

    В дохід держави стягують контрольний пакет акцій, майже 53%, АТ «Кіровоградське рудоуправління», яке належить Кабаргіну через афілійовані структури. Підприємство займається видобутком каоліну, що використовується у виробництві кераміки, фарфору, цементу, косметики та матеріалів для нафтогазової промисловості.

    Корпоративні права підприємства наразі перебувають під арештом. З травня 2023 року Національне агентство з питань виявлення, розшуку й управління корупційними активами шукає управителя для акціонерного товариства.

    Нагадаємо, що у червні 2023 року СБУ повідомила Кабаргіну про підозру. За даними правоохоронців, він організував схему вивозу з України стратегічної сировини для «Росатома», завдяки якій перерахував до російського бюджету мільярди рублів. Для реалізації оборудки використовувалось АТ «Кіровоградське рудоуправління».