Позначка: міст

  • Стратегічне з’єднання з Європою: «Автострада» завершує ключовий етап зведення мосту через Дністер між Україною та Молдовою

    Стратегічне з’єднання з Європою: «Автострада» завершує ключовий етап зведення мосту через Дністер між Україною та Молдовою

    Група компаній «Автострада» успішно завершує один із найскладніших етапів будівництва стратегічно важливого мостового переходу через річку Дністер, який з’єднає Україну та Молдову. Згідно з останніми повідомленнями, українські будівельники закінчують масштабні роботи безпосередньо в молдовській частині річища та виводять конструкції тимчасового технологічного мосту просто на протилежний берег. Цей інженерний крок є критично важливим для подальшого зведення основних опор та прогонових будов, адже тимчасова естакада забезпечить безперебійний рух важкої будівельної техніки, підвезення матеріалів та безпечну роботу фахівців над акваторією незалежно від погодних умов та сезонних коливань рівня води у річці.

    Реалізація цього масштабного інфраструктурного проєкту, відомого як прикордонний перехід «Ямпіль – Косеуць», має колосальне значення для обох держав у контексті повномасштабної війни та постійних загроз традиційним логістичним шляхам. Нова транспортна артерія дозволить суттєво розвантажити наявні пункти пропуску, скоротити час доставки критично важливих вантажів та створити надійний альтернативний маршрут для українського експорту. Особлива стратегічна цінність мосту полягає в тому, що він забезпечить пряме транспортне сполучення між Києвом та Кишиневом в абсолютний обхід території самопроголошеного Придністров’я, де досі зберігається військова присутність російського контингенту та існують постійні ризики силових провокацій і диверсій.

    Умови, в яких сьогодні відбувається будівництво, вимагають від підрядників надзвичайної оперативності. З огляду на регулярні російські повітряні удари по об’єктах транспортної інфраструктури, диверсифікація міжнародних логістичних маршрутів стає питанням національного виживання. Інтеграція української транспортної мережі з європейською через територію дружньої Молдови сприятиме не лише посиленню економічної стійкості, але й розширенню можливостей для гуманітарного забезпечення військових та цивільних потреб. Крім того, проєкт цілком відповідає стратегічному курсу Києва та Кишинева на євроінтеграцію, фізично «зшиваючи» два регіони сучасними транспортними коридорами за європейськими стандартами.

    З технічного погляду вихід будівельних бригад «Автостради» на молдовський берег свідчить про дотримання високих темпів робіт, попри складні гідрологічні умови та виклики воєнного стану. Фахівці компанії використовують передові технології зведення опор у руслі річки, що мінімізує негативний вплив на екосистему Дністра та гарантує довговічність споруди. Після завершення облаштування тимчасової естакади розпочнеться найактивніша фаза бетонування капітальних елементів та монтажу надводних прогонів. Запуск повноцінного автомобільного руху цим маршрутом стане потужним сигналом для міжнародних партнерів щодо безперечної спроможності України реалізовувати фундаментальні макрорегіональні проєкти навіть під час найінтенсивнішої фази збройного протистояння з агресором.

  • Транспортний колапс на носі: ремонт аварійного мосту Метро в Києві оцінили в космічні мільярди

    Транспортний колапс на носі: ремонт аварійного мосту Метро в Києві оцінили в космічні мільярди

    Столичний міст Метро опинився в критичному стані, а повний комплекс будівельних робіт із відновлення його працездатності коштуватиме близько 500 мільйонів доларів, що в національній валюті становить приблизно 20 мільярдів гривень. Про це у своїх фахових розрахунках заявила інженерка шляхів сполучення та спеціалістка у сфері містобудування Ганна Мінюкова.

    За її словами, для того щоб початок масштабної реконструкції не перетворився на черговий довгобуд, весь обсяг робіт необхідно виконати протягом трьох чітко визначених будівельних сезонів. Проте на сьогодні українська столиця не має в своєму розпорядженні необхідних фінансових ресурсів для забезпечення стабільних виплат настільки масштабного проєкту. Окрім мосту Метро, нагального та комплексного ремонту потребують також Північний і Південний мостові переходи, тоді як офіційні зобов’язання держави щодо реставрації аварійного мосту Патона також залишаються невиконаними через дефіцит коштів у державному бюджеті.

    Єдиним ефективним виходом із ситуації експертка називає залучення міжнародного фінансування шляхом ретельного вдосконалення чинного законодавства про державно-приватне партнерство та активний пошук профільних інвесторів для передачі інфраструктурних об’єктів у концесію. За такого сценарію приватний бізнес повністю бере на себе витрати на реконструкцію, отримуючи натомість право на комерційне управління спорудою протягом встановленого контрактом терміну чи до повного повернення вкладеного капіталу.

    «Таке рішення є непопулярним для представників влади, адже в такому разі доведеться робити платний проїзд по відремонтованих спорудах, що не буде сприйнято суспільством. В іншому випадку “мостопадів” не уникнути», – наголосила Ганна Мінюкова.

    Ситуацію додатково загострюють тривожні висновки інших профільних фахівців. Зокрема, відомий транспортний експерт Дмитро Беспалов підтвердив, що мости Патона та Метро у Києві наразі офіційно кваліфікуються як такі, що перебувають у непрацездатному та аварійному стані. Через критичний ступінь зношеності конструкцій користування цими стратегічними транспортними артеріями становить пряму загрозу безпеці мешканців та гостей міста.

  • Ремонт мосту через Десенку паралізував рух у столиці в години пік

    Ремонт мосту через Десенку паралізував рух у столиці в години пік

    У Києві триває поетапний ремонт мосту через річку Десенку, при цьому рух транспорту залишається відкритим. Роботи виконують окремими ділянками смуг руху, щоб зберегти сполучення між лівим і правим берегами, повідомили у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА.

    За словами чиновників, повне перекриття мосту неможливе через його значення як ключової транспортної артерії столиці. Для зменшення заторів у години пік з 14 серпня запровадили реверсний рух: зранку — три смуги у напрямку правого берега та одна у бік лівого, ввечері — навпаки.

    Втім, уже в перший день після запровадження схеми з’ясувалося, що в другій половині дня рух з лівого на правий берег практично зупинився. Довгі колони автомобілів, автобусів і тролейбусів годинами стояли в заторах у майже 30-градусну спеку. Чимало пасажирів залишали транспорт та йшли пішки, адже так було швидше, ніж чекати у нерухомому потоці. Навіть після 21:00 машини рухалися дуже повільно.

    Патрульні поліцейські, які у перші дні мали контролювати дотримання правил та стежити за вільною смугою для громадського транспорту, після 16:00 були відсутні, що ще більше ускладнювало ситуацію.

    Ремонтні роботи на мосту розпочалися ще у 2023 році за замовленням КП «Київавтошляхміст» і включають заміну верхнього та нижнього шарів асфальту, влаштування гідроізоляції та оновлення балок прогонових будов. У 2024-му роботи продовжили на інших смугах, а нинішній етап планують завершити до кінця року.

  • Україна та Румунія спільно зведуть міст через Тису

    Україна та Румунія спільно зведуть міст через Тису

    Україна та Румунія анонсували будівництво мосту через річку Тиса, який з’єднає дві країни та стане важливим елементом для розвитку транскордонної торгівлі й логістики в регіоні. Проєкт передбачає створення сучасного транспортного коридору, що сприятиме економічній інтеграції.

    У Кабміні затвердили угоду з румунським урядом щодо будівництва автодорожнього прикордонного мосту через річку Тиса. Про це повідомляє керівник секретаріату депутатської фракції Слуга народу у ВРУ Тарас Мельничук.

    “‎Затверджено Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про будівництво автодорожнього прикордонного мосту через річку Тиса на українсько-румунському державному кордоні між населеними пунктами Біла Церква (Україна) – Сігету-Мармацієй (Румунія), вчинену 18.10.2023 у м. Києві”, ‎- написав державний діяч у своєму Telegram-каналі.

    За словами прем’єра Дениса Шмигаля, міст дозволить прискорити рух людей та товарів через кордон та позитивно позначиться на експортних можливостях нашої держави.

    Про те, що Румунія хоче побудувати новий міст до України через Тису ЗМІ повідомили у 2022-му. У вересні діючий голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький заявив, що закінчити будувати міст хочуть у січні 2025-го.

    Україно-румунські відносини

    Румунія активно допомагає Україні у її боротьбі проти РФ. У жовтні УНІАН повідомив, що Київ отримав систему протиракетної оборони Patriot, яку їй подарувала румунська сторона.

    Раніше Бухарест заявив, що передасть комплекс за умови, що союзники замінять його таким же.

    Співробітництво між Україною та Румунією може похитнутись через президентські вибори, на яких під час першого туру ультраправий та проросійський кандидат Келін Георгеску отримав відносну більшість голосів.

    Пізніше експерти дійшли до висновку, що через вибори в Румунії Україна може опинитися в блокаді дружніх Москві країн.

  • Кличко замість ремонту аварійних мостів Києва, будує нові і витрачає на це сотні мільйонів

    Кличко замість ремонту аварійних мостів Києва, будує нові і витрачає на це сотні мільйонів

    У столичного мера Віталія Кличка закінчилися гроші від французів на будівництво пішохідного мосту з Оболонської набережної на Оболонський острів.

    Тому, щоб завершити будівництво багатостраждального мосту, Кличко виділив додатково ще 20 млн грн бюджетних коштів.

    Згідно з тендерною документацією, планується доробити земельні роботи, укласти пішохідні доріжки з плитки площею 1561 кв. м, зробити LED-освітлення зі світлодіодною стрічкою довжиною 375 метрів.

    Усе це потрібно встигнути до Дня Києва, який відзначатиметься цього року 26 травня.

    Ось тільки з мостами у Кличка справи йдуть погано. Замість ремонту наявних, градоначальник будує нові і витрачає на це сотні мільйонів. За умови, що мости в Києві можуть впасти у будь-який момент, 90% з них в аварійному стані.