Golovnitemu.com

Позначка: міжнародна допомога

  • РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

    РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

    Росія найближчим часом може суттєво наростити інтенсивність повітряних ударів по Україні, здійснюючи до семи масованих атак щомісяця. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час публічної дискусії ADF-Talks на 5-му Анталійському дипломатичному форумі.

    За словами Сибіги, такі висновки ґрунтуються на даних української розвідки. Він наголосив, що йдеться не про поодинокі атаки, а про системний перехід до регулярних масованих ударів, які можуть стати новою нормою війни в повітрі.

    Міністр уточнив, що під масованою атакою Україна розуміє комплексні удари із застосуванням великої кількості повітряних засобів ураження. За його словами, одна така атака може включати щонайменше 400 ударних безпілотників і близько 20 ракет різних типів.

    Подібні удари зазвичай спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на критичну інфраструктуру — енергетику, транспортні вузли та промислові підприємства. Це, як зазначають українські посадовці, є частиною ширшої стратегії виснаження оборонних і економічних ресурсів країни.

    Сибіга підкреслив, що Росія, за оцінками розвідки, може планувати регулярність таких атак до семи разів на місяць, що суттєво змінює рівень загрози для цивільного населення та інфраструктури.

    Окремо міністр звернув увагу на роботу української протиповітряної оборони. За його словами, нині українські сили ППО знищують до 90% повітряних цілей під час російських атак.

    Водночас навіть невеликий відсоток прориву, за його словами, створює серйозні ризики для інфраструктури та цивільних об’єктів, оскільки Росія часто концентрує удари на ключових енергетичних або логістичних вузлах.

    Україна продовжує працювати над посиленням системи протиповітряної оборони, зокрема за рахунок західних постачань і розвитку власних технологічних рішень.

    Заява Сибіги збігається з іншими оцінками безпекової ситуації з боку українських структур. Раніше у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України повідомляли, що Росія готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та планує посилити своє угруповання приблизно на 20 тисяч військових.

    Аналітики вважають, що одночасне нарощування наземних сил і збільшення повітряних атак може свідчити про підготовку до комплексного тиску на українську оборону з кількох напрямків.

    Українські та міжнародні експерти відзначають, що війна поступово переходить у фазу виснаження, де ключову роль відіграють не лише бойові дії на фронті, а й удари по тиловій інфраструктурі.

    Регулярні масовані атаки, за оцінками аналітиків, мають на меті створити постійне навантаження на систему ППО, ускладнити відновлення енергетичних об’єктів та посилити психологічний тиск на населення.

    Україна продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення військової допомоги, насамперед у сфері протиповітряної оборони. У Києві наголошують, що ефективність захисту безпосередньо залежить від наявності сучасних систем перехоплення та достатньої кількості боєприпасів.

    Сибіга підкреслив, що нинішній рівень загроз вимагає довгострокових рішень і стабільної підтримки з боку союзників, оскільки мова йде не про разові атаки, а про потенційно регулярну кампанію повітряного терору.

    Таким чином, за оцінками української дипломатії та розвідки, найближчі місяці можуть стати періодом суттєвого загострення повітряної складової війни, що вимагатиме подальшого посилення оборонних можливостей України та координації з міжнародними партнерами.

  • Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час робочого візиту до Сполучених Штатів провела низку переговорів у Вашингтоні, де ключовими темами стали санкційна політика проти Росії, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та майбутні інвестиційні проєкти для відновлення України. Про це повідомляє Reuters.

    Під час зустрічей із американськими високопосадовцями, зокрема міністром фінансів США Скоттом Бессентом, українська сторона наголосила на необхідності збереження та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Свириденко підкреслила, що санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення, залишаються одним із ключових інструментів стримування агресії та не повинні бути послаблені або скасовані.

    За її словами, під час переговорів у Вашингтоні Україна також акцентувала увагу на необхідності боротьби з обходом санкцій, оскільки саме такі схеми дозволяють Росії частково компенсувати економічний тиск і підтримувати військові можливості. Американська сторона, за словами прем’єр-міністра, демонструє розуміння цієї проблеми та готовність до подальшої співпраці у сфері контролю за санкційними режимами.

    Свириденко повідомила, що під час візиту відчула посилення підтримки з боку американських партнерів. Вона зазначила, що атмосфера переговорів стала більш конструктивною, а підхід до обговорення українських потреб — більш прагматичним у порівнянні з попередніми контактами.

    Окремо вона відзначила позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, який, за її словами, підтримує Україну у ключових питаннях фінансової стабільності та санкційної політики. Українська сторона розглядає це як важливий сигнал щодо збереження довгострокової підтримки з боку США.

    Важливою темою переговорів стала співпраця з Міжнародним валютним фондом МВФ. За словами Свириденко, вже у травні до Києва має прибути місія експертів МВФ для продовження консультацій щодо фінансової програми підтримки України.

    Також сторони обговорили перспективи подальшого фінансування, зокрема кредитного пакета обсягом близько 8 млрд доларів. Українська сторона зазначає, що МВФ демонструє готовність до певної гнучкості у питаннях, пов’язаних із відновленням енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Свириденко наголосила, що стабільна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою для функціонування економіки України в умовах війни, а також для фінансування відновлення ключових секторів.

    Окремий блок переговорів стосувався інвестицій та відновлення України. За словами прем’єр-міністра, вже влітку очікується затвердження нового енергетичного проєкту в межах спільного інвестиційного фонду США та України. Йдеться про механізми залучення приватного та державного капіталу для модернізації енергетичної системи, яка зазнала значних втрат через російські удари.

    Також обговорювали довгострокові програми відбудови України, які охоплюють інфраструктуру, енергетику, житловий сектор та промисловість. Українська сторона підкреслює, що процес відновлення має відбуватися паралельно з формуванням надійних безпекових гарантій.

    Свириденко наголосила, що майбутнє України має базуватися не лише на відновленні зруйнованого, але й на створенні нової економічної моделі розвитку, інтегрованої в європейські та трансатлантичні ринки.

    Під час візиту також порушувалося питання європейської інтеграції України. Свириденко висловила сподівання, що політичні зміни в окремих країнах Європейського Союзу можуть сприяти розблокуванню фінансових пакетів допомоги та пришвидшенню переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

    Вона підкреслила, що курс України на членство в Європейському Союзі є стратегічним і незворотним, а нинішній період є сприятливим для прискорення інтеграційних процесів.

    Візит української делегації до США відбувається на тлі тривалої повномасштабної війни Росії проти України та глобальних дискусій щодо розподілу ресурсів міжнародної підтримки. Україна продовжує координувати з партнерами санкційну політику, військову та фінансову допомогу, а також довгострокові програми відновлення.

    Таким чином, переговори у Вашингтоні стали черговим етапом зміцнення українсько-американського партнерства у сферах безпеки, економіки та післявоєнної відбудови, а також підтвердили намір сторін продовжувати координацію дій у протидії російській агресії.

  • Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина домовилися про нові пакети допомоги: ППО, дрони та боєприпаси

    Україна та Німеччина погодили нові пакети військової допомоги, які передбачають подальше посилення протиповітряної оборони, постачання безпілотних систем, боєприпасів і компонентів, пов’язаних із далекобійною зброєю. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським, повідомляє «Європейська правда».

    За словами Мерца, Німеччина залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпекової допомоги та у 2026 році продовжує відігравати провідну роль у координації підтримки Києва. Він підкреслив, що Берлін уже надав Україні «безпрецедентну підтримку» і надалі адаптує її до потреб фронту, зокрема з урахуванням змін у характері бойових дій.

    Основний акцент нових домовленостей зроблено на посиленні систем протиповітряної оборони України. Це рішення ухвалюється на тлі триваючих масованих російських атак, які включають використання ударних дронів, крилатих і балістичних ракет, а також комбінованих ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.

    У межах пакетів допомоги передбачено не лише постачання нових засобів ППО, а й забезпечення боєприпасами та технічними компонентами для підтримки вже наявних систем. Окремо наголошується на важливості підвищення щільності та ефективності протиповітряного захисту українських міст і критичної інфраструктури.

    Окремий блок домовленостей стосується безпілотних систем. Дрони сьогодні залишаються одним із головних інструментів ведення бойових дій, виконуючи розвідувальні, ударні та коригувальні функції.

    Постачання безпілотників розглядається як елемент комплексного посилення українських оборонних спроможностей, зокрема в умовах активного використання Росією ударних БпЛА для атак по містах і критичній інфраструктурі.

    Також йдеться про підтримку в розвитку технологій, пов’язаних із далекобійними засобами ураження, що дозволяє Україні розширювати власні можливості ураження військових цілей на значній відстані.

    Питання військової підтримки України залишається важливою темою внутрішньополітичних дискусій у Німеччині. Раніше обговорювалася можливість передачі далекобійних крилатих ракет Taurus, однак канцлер Фрідріх Мерц заявив, що наразі не вважає це необхідним, пояснюючи позицію розвитком українських технологічних можливостей.

    Водночас у політичному середовищі Німеччини продовжуються дискусії щодо обсягів і форм подальшої допомоги Україні, зокрема в частині далекобійних систем, боєприпасів і довгострокового фінансування оборонного сектору.

    Німеччина залишається одним із найбільших європейських донорів військової та фінансової допомоги Україні. З початку повномасштабного вторгнення Берлін суттєво збільшив обсяги підтримки, зосередивши її насамперед на системах ППО, бронетехніці, боєприпасах і підготовці українських військових.

    Нові пакети допомоги продовжують цю тенденцію та спрямовані на довгострокове зміцнення обороноздатності України, зокрема у сфері захисту повітряного простору та розвитку сучасних технологій ведення війни.

    Рішення про нову допомогу ухвалюється на тлі триваючих російських атак по українських містах та інфраструктурі. Українська влада наголошує, що саме посилення ППО є одним із ключових факторів захисту цивільного населення та стабільної роботи енергетичної системи в умовах війни.

  • Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає продовження дії військового збору ще на три роки після офіційного завершення або скасування воєнного стану. Про це йдеться у картці відповідного законопроєкту.

    Документ закріплює довгостроковий механізм фінансового забезпечення оборонних потреб держави та є частиною міжнародних зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Він входить до переліку структурних “маяків”, виконання яких є умовою для подальшого фінансування в межах програм макрофінансової підтримки.

    Закон встановлює такі ставки військового збору: для фізичних осіб — 5% від доходу, для фізичних осіб-підприємців 1, 2 та 4 груп — 10% від мінімальної заробітної плати, що у 2026 році становить близько 865 грн щомісяця, а для ФОП 3 групи та юридичних осіб — 1% від доходу. Військовий збір продовжить діяти автоматично ще протягом трьох років після припинення воєнного стану без необхідності окремого перегляду.

    Однією з ключових норм документа є створення у державному бюджеті спеціального фонду, до якого спрямовуватимуться надходження від військового збору. Ці кошти матимуть цільове призначення і використовуватимуться для фінансування оборонних потреб держави, а не надходитимуть до загального фонду бюджету. Це дозволяє забезпечити більш стабільне та прогнозоване фінансування сектору безпеки й оборони у середньостроковій перспективі.

    Верховна Рада ухвалила цей закон 7 квітня, його підтримали 257 народних депутатів. Рішення ухвалювалося на тлі необхідності забезпечення стабільних доходів державного бюджету в умовах тривалої війни та значного навантаження на фінансову систему.

    Економісти зазначають, що військовий збір залишається одним із ключових інструментів наповнення бюджету, оскільки утримується автоматично із доходів громадян і бізнесу та не потребує складного адміністрування. Умови його продовження після завершення воєнного стану розглядаються як елемент довгострокової фінансової моделі держави.

    Продовження дії військового збору також пов’язане з міжнародними зобов’язаннями України перед МВФ. Міжнародні партнери традиційно приділяють увагу стабільності доходної частини бюджету та здатності держави фінансувати оборонні й соціальні видатки без різких дисбалансів.

    Після початку повномасштабної війни податкова система України зазнала змін, спрямованих на адаптацію до воєнних умов. Військовий збір став одним із основних стабільних джерел фінансування оборонного сектору, і його продовження після завершення воєнного стану фактично формує довгострокову модель фінансового забезпечення безпеки держави.

  • Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Україна стикається зі зростаючими труднощами у фінансуванні закупівель американського та західного озброєння на тлі затяжної війни з Росією. Основний фінансовий тягар наразі несуть лише кілька країн-партнерів, і розширити це коло стає дедалі складніше.

    Про це заявила посол України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі Bloomberg. За її словами, більшість американської зброї для України фактично оплачується обмеженим колом держав, до якого нещодавно приєдналася Велика Британія. Водночас постійно звертатися до одних і тих самих партнерів стає дедалі складніше, що ускладнює довгострокове планування поставок.

    Додатковий тиск створюють як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зокрема, йдеться про блокування Угорщиною виділення кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, а також політичні суперечки в Україні, які можуть затримати надходження міжнародної фінансової допомоги.

    Попри це, США продовжують надавати військову підтримку. За словами Гетьманчук, Україна не отримувала сигналів про можливі перебої з американською допомогою, навіть з огляду на те, що Вашингтон паралельно залучений до інших криз, зокрема на Близькому Сході.

    Загалом закупівлі озброєння відбуваються в межах програми PURL. У 2026 році потреба у фінансуванні цієї програми оцінюється приблизно у 15 мільярдів доларів. Водночас у 2025 році Україна отримала лише частину запланованих коштів — близько 4,3 мільярда доларів наприкінці року.

    Наразі поставки вже здійснені на суму близько 500 мільйонів доларів, однак без нових фінансових зобов’язань союзників подальші постачання можуть опинитися під загрозою.

    За інформацією джерел, НАТО розглядає варіант поетапного фінансування поставок — у міру укладання окремих домовленостей із країнами-партнерами. Такий підхід може ускладнити процес закупівель, однак дозволить забезпечити більш стабільні поставки для України.

    Найгострішою потребою залишається протиповітряна оборона, зокрема системи, здатні перехоплювати балістичні ракети. У разі обмеження постачань зі США Україна змушена буде шукати альтернативні рішення серед інших партнерів.

    Одним із можливих варіантів може стати обмін — країни Перської затоки вже проявляють інтерес до українських безпілотників-перехоплювачів. Київ, зі свого боку, розглядає можливість використати цей ресурс для отримання ракет або фінансування для їх закупівлі.

    “В ідеалі Україна хоче обміняти їх на допомогу з перехопленням балістичних та крилатих ракет. Це можуть бути або самі ракети, або кошти на їх придбання”, — пояснила Гетьманчук.

    Вона також додала, що регулярні внески союзників у програму PURL тривають, однак розблокування європейського фінансування могло б суттєво знизити навантаження на нинішніх донорів і стабілізувати ситуацію.

  • Україні потрібно 52 млрд доларів у 2026 році але отримано лише 5,5 млрд

    Україні потрібно 52 млрд доларів у 2026 році але отримано лише 5,5 млрд

    Україна у 2026 році потребує близько 52 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету, однак станом на початок року вже вдалося залучити лише 5,5 мільярда доларів міжнародної допомоги. Про це повідомили у Міністерстві фінансів під час засідання комітету Української платформи донорів.

    За даними відомства, частина коштів надійшла через механізм ERA, а також за підтримки Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Водночас обсяг уже отриманого фінансування поки що покриває лише незначну частину від загальної потреби.

    Контекстом залишається значний дефіцит державного бюджету на 2026 рік, який оцінюється приблизно у 1,9 трильйона гривень або близько 18,5 відсотка валового внутрішнього продукту. Основним джерелом його покриття визначено зовнішню допомогу та державні запозичення.

    На момент ухвалення бюджету частина необхідного фінансування залишалася непідтвердженою, що створює додаткові ризики для стабільності державних фінансів.

    У Мінфіні наголошують, що подальше залучення міжнародної підтримки є критично важливим для забезпечення макрофінансової стабільності, фінансування соціальних видатків та підтримки оборонного сектору в умовах війни.

  • Без фінансової допомоги Заходу Україні доведеться підняти податки – Гетьманцев

    Без фінансової допомоги Заходу Україні доведеться підняти податки – Гетьманцев

    Україна фактично не має альтернатив міжнародній фінансовій допомозі для покриття бюджетного дефіциту. Про це заявив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

    За його словами, жоден із внутрішніх інструментів не здатен забезпечити необхідний обсяг ресурсів. Йдеться про підвищення податків, державні запозичення, емісію чи скорочення видатків.

    Гетманцев наголосив, що скорочення оборонних витрат наразі неможливе, адже країна перебуває у стані повномасштабної війни. Водночас підвищення податків, за його оцінкою, не дасть очікуваного ефекту і може негативно вплинути на економіку та рівень детінізації.

    Емісію коштів він назвав крайнім заходом, який не розглядається як реалістичний сценарій.

    Як приклад масштабу проблеми депутат навів розрахунок: для заміщення близько 40 мільярдів доларів зовнішньої допомоги довелося б різко підвищити податки.

    “1% ПДВ дає майже 50 мільярдів гривень. Тобто для компенсації такого обсягу коштів потрібно було б підвищити ПДВ приблизно до 55%“, — пояснив Гетманцев.

    За його словами, такі цифри демонструють, що спроба покрити дефіцит лише внутрішніми ресурсами є нереалістичною.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що без фінансування з боку ЄС Україна може зіткнутися з ризиком невиплати соціальної допомоги вже у 2026 році, що ще раз підкреслює критичну залежність бюджету від міжнародної підтримки.

  • Україна переглядає формат підготовки військових

    Україна переглядає формат підготовки військових

    Генеральний штаб Збройних сил України не відмовляється від міжнародної співпраці, однак частково коригує підходи до підготовки військових, зокрема з урахуванням практичного досвіду та умов війни. Про це заявив заступник начальника Головного управління доктрин і підготовки Генштабу Євген Межевікін.

    За його словами, частина програм навчання за кордоном була переглянута або скоригована, оскільки окремі підходи західних партнерів не завжди повністю відповідають реаліям бойових дій в Україні. Водночас наголошується, що мова не йде про повну відмову від міжнародних навчальних програм, а радше про оптимізацію процесу підготовки.

    Межевікін підкреслив, що підготовка військових безпосередньо в Україні має низку переваг. Зокрема, це дозволяє скоротити логістичні витрати, пришвидшити процес навчання та швидше адаптувати військовослужбовців до умов сучасної війни.

    Разом із тим раніше серед аргументів на користь навчання за кордоном називали безпековий фактор — ризик обстрілів навчальних полігонів на території України. Таким чином, рішення щодо формату підготовки залишається балансом між безпекою, ефективністю та практичною доцільністю.

  • Мільярди під наглядом: Трамп ініціює аудит допомоги Україні

    Мільярди під наглядом: Трамп ініціює аудит допомоги Україні

    У США посилюється контроль за використанням фінансової допомоги Україні на тлі нових заяв чинного президента Дональд Трамп. Він наголосив на необхідності розслідування того, як саме витрачалися кошти, виділені Вашингтоном Києву.

    За словами Трампа, використання американської допомоги має бути максимально прозорим і підзвітним. Президент США підкреслив, що питання ефективності витрачання коштів потребує ретельної перевірки з боку відповідних органів.

    Дискусія посилилася після свідчень у Палата представників США. Заступник генерального інспектора USAID Адам Каплан повідомив про низку проблем у системі контролю за використанням коштів.

    Зокрема, за його словами, частина фінансування надавалася із затримками звітності, а доступ до деяких даних був обмежений. Це ускладнювало повноцінний аудит використання ресурсів.

    Контроль за витрачанням коштів здебільшого здійснюється через підрядників і міжнародні організації. Водночас, як зазначив Каплан, цього недостатньо для гарантування належного рівня нагляду.

    Окремою проблемою залишається формат перевірок. Через війну значна частина моніторингу відбувається дистанційно, без фізичних виїздів на місця реалізації програм. Це суттєво обмежує можливості перевірки та створює додаткові ризики.

    На цьому тлі у США дедалі гучніше лунають заклики до посилення контролю за міжнародною допомогою. У Вашингтоні наголошують: навіть в умовах війни фінансова підтримка має супроводжуватися чіткою звітністю та ефективними механізмами перевірки.

  • Затяжна війна на Близькому Сході може залишити Україну без ракет ППО

    Затяжна війна на Близькому Сході може залишити Україну без ракет ППО

    Загострення конфлікту на Близькому Сході поступово переходить у фазу затяжної війни, яка може мати прямі наслідки для України. На тлі масованих ударів Ірану по американських та союзницьких об’єктах у регіоні ключовим ресурсом стають ракети протиповітряної оборони — саме ті, яких критично потребує українська держава.

    Після ударів США та Ізраїлю по іранських цілях Тегеран розпочав масштабну відповідь. Іранські ракети та дрони атакують не лише територію Ізраїлю, а й військову інфраструктуру США та партнерів у Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах, Саудівській Аравії, Кувейті та Бахрейні.

    Для перехоплення таких атак необхідні величезні запаси ракет-перехоплювачів. Військові стандарти передбачають запуск двох або навіть трьох ракет ППО по кожній повітряній цілі. За оцінками західних військових аналітиків, інтенсивність нинішніх обстрілів швидко виснажує запаси США та Ізраїлю, які й без того суттєво скоротилися після бойових дій проти Ірану у 2025 році.

    За інформацією джерел у військово-політичних колах Заходу, при збереженні нинішнього темпу атак запаси перехоплювачів можуть опинитися на критично низькому рівні вже найближчим часом. Саме тому американські та ізраїльські сили намагаються зменшити ракетний потенціал Ірану ударами по пускових установках і командних центрах.

    Для України така ситуація формує один із найгірших можливих сценаріїв.

    Після понад двох років масованих російських атак українська система ППО вже працює на межі можливостей. Постачання ракет Patriot, NASAMS та інших комплексів напряму залежить від виробничих можливостей США і союзників. У разі масштабної війни на Близькому Сході саме арабські країни та Ізраїль можуть стати пріоритетом для західних поставок.

    Фактично виникає конкуренція за один і той самий ресурс — ракети-перехоплювачі.

    Якщо конфлікт затягнеться, партнери будуть змушені закривати небо над стратегічними нафтовими регіонами Перської затоки, де розташовані американські бази та ключова енергетична інфраструктура світу. У такій ситуації Україна ризикує опинитися поза головним фокусом оборонної підтримки.

    Особливу небезпеку це становить напередодні нового осінньо-зимового сезону, коли Росія традиційно нарощує удари по українській енергетиці. Без стабільного поповнення запасів ППО навіть локальні дефіцити можуть призвести до зростання руйнувань критичної інфраструктури.

    Таким чином війна на Близькому Сході перестає бути для України віддаленим геополітичним конфліктом. Вона безпосередньо впливає на здатність держави захищати власне небо — і може визначити рівень безпеки українських міст уже найближчими місяцями.