У Міністерстві закордонних справ Російської Федерації зробили чергову різку заяву щодо ситуації в Румунії та Молдові, звинувативши Бухарест у нібито “давніх планах поглинання” сусідньої держави та одночасно протиставивши ці події міжнародній критиці на адресу Росії за дії щодо України. Відповідні коментарі пролунали під час брифінгу речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка традиційно озвучує публічну позицію російського зовнішньополітичного відомства.
Підставою для заяви стала ситуація у нижній палаті парламенту Румунії, де законодавча ініціатива, що стосувалася можливого об’єднання з Молдовою, була формально визнана такою, що пройшла етап розгляду без голосування. Це сталося через завершення регламентних строків, у межах яких документ мав бути винесений на голосування, що в румунській практиці означає автоматичне просування або відхилення ініціативи без прямого волевиявлення депутатів залежно від процедури.
Реагуючи на це, Захарова заявила, що в Бухаресті нібито “давно виношують плани щодо поглинання Молдови”, і підкреслила, що Росія, за її словами, “неодноразово попереджала” про подібні процеси. Вона стверджувала, що румунські політичні кола нібито системно впливають на внутрішньополітичні процеси в Молдові та просувають ідеї об’єднання двох держав у суспільному дискурсі, що, за її інтерпретацією, виходить за межі легітимного політичного діалогу.
Окрему увагу речниця приділила саме процедурному характеру ухвалення законопроєкту в Румунії, назвавши ситуацію “курйозною” і такою, що, на її думку, демонструє особливості функціонування демократичних інститутів у Європі. Вона стверджувала, що документ начебто пройшов стадію розгляду не через політичне голосування, а через регламентні обмеження, що, як вона висловилася, “ставить під сумнів реальне волевиявлення навіть законодавців”.
У своїх подальших коментарях Захарова розвинула тезу про нібито подвійні стандарти західних країн у трактуванні міжнародного права та політичних процесів. Вона заявила, що поняття “об’єднання” між державами, на її думку, має застосовуватися лише тоді, коли існує взаємна згода сторін і формалізований механізм, зокрема через плебісцит або референдум. У цьому контексті вона протиставила потенційні процеси в Румунії та Молдові діям Росії щодо українських територій, які в міжнародній практиці та значною частиною держав і організацій розглядаються як анексія.
Захарова при цьому заявила, що термін “анексія”, який часто використовується в західних медіа та політичних заявах щодо Росії, на її переконання, є “політизованим” і не відображає юридичної реальності. Вона повторила офіційну позицію Москви, згідно з якою територіальні зміни, пов’язані з Кримом та окремими районами півдня і сходу України, нібито стали результатом “волевиявлення населення” та були здійснені відповідно до внутрішніх процедур, які Росія вважає легітимними. Водночас ці твердження не визнаються більшістю держав світу, а також міжнародними організаціями, які кваліфікують відповідні дії як порушення міжнародного права.
У межах своєї заяви речниця МЗС РФ також наголосила, що, на її думку, якщо західні країни послідовно застосовують термінологію щодо “анексії” у контексті російських дій, то вони мають використовувати однакові підходи і до інших ситуацій, які, як вона стверджує, можуть містити елементи політичного чи територіального зближення держав. Таким чином вона спробувала поставити в один контекст різні геополітичні процеси в Європі, зокрема дискусії щодо можливого об’єднання Румунії та Молдови.
Водночас у самій Румунії пояснюють ситуацію з законопроєктом суто процедурними нормами парламентської роботи. Румунські політичні сили зазначають, що автоматичне завершення розгляду ініціативи без голосування є наслідком регламентних термінів і не означає політичного рішення на користь або проти об’єднання. У Бухаресті також наголошують, що подібні ініціативи періодично з’являються в політичному полі, однак не мають широкої підтримки серед основних парламентських сил і не є частиною офіційної державної політики.
Питання можливого зближення або навіть об’єднання Румунії та Молдови загалом періодично виникає в публічних дискусіях обох країн. У Молдові частина політичного спектра підтримує ідеї уніонізму, аргументуючи їх культурною та історичною близькістю держав. Водночас інша частина політикуму наголошує на необхідності збереження суверенітету та пріоритетності європейської інтеграції в рамках незалежної державності.
Президентка Мая Санду раніше заявляла, що у разі проведення референдуму щодо об’єднання з Румунією вона особисто підтримала б таке рішення, однак підкреслювала, що подібні процеси можливі лише за умови чіткого волевиявлення громадян. Окремі представники уряду Молдови також припускали, що питання зближення з Румунією може набувати актуальності в разі ускладнення або блокування європейської інтеграції країни, зокрема на шляху до членства в Європейському Союзі.
На цьому тлі заява російського МЗС стала черговим елементом ширшої інформаційної та дипломатичної полеміки між Росією та країнами Європейського Союзу, в якій сторони взаємно звинувачують одна одну у порушенні міжнародних норм, політичному впливі та різному трактуванні принципів суверенітету і територіальної цілісності держав.
