Позначка: міжнародний скандал

  • Угорщина передасть Україні затримані інкасаторські машини, але без вилучених коштів

    Угорщина передасть Україні затримані інкасаторські машини, але без вилучених коштів

    Угорщина погодилася передати Україні інкасаторські автомобілі, які раніше були затримані на її території. Водночас гроші та цінності, що перевозилися у цих машинах, залишаться під контролем угорських правоохоронців на час розслідування.

    Про це повідомляє «Європейська правда».

    Йдеться про два інкасаторські автомобілі, які перевозили значні суми коштів та золото з території Європейського Союзу до України. Машини зупинили угорські правоохоронці під час перевірки, після чого транспорт і вантаж вилучили.

    Разом із автомобілями затримали сімох українських інкасаторів. За даними джерел, у транспорті могли перевозити близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кілограмів золота.

    Після переговорів між сторонами Угорщина погодилася передати Україні самі інкасаторські автомобілі. Водночас кошти та інші цінності, які перебували у машинах, поки що не повертають.

    За інформацією угорської сторони, гроші залишаються під арештом, оскільки правоохоронні органи проводять розслідування щодо походження коштів і законності їхнього перевезення через кордон.

    Українська сторона, зі свого боку, наполягає, що транспортування здійснювалося в межах законних банківських операцій і відповідало міжнародним правилам.

    Очікується, що остаточне рішення щодо долі вилучених коштів буде ухвалене після завершення слідства. Саме тоді стане зрозуміло, чи можуть гроші та інші цінності бути повернуті Україні.

  • Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Державний Ощадбанк України вимагає від угорської влади повернути два інкасаторські автомобілі та цінності, які були затримані під час інциденту в Будапешті. Йдеться про значні суми готівки та банківське золото, які перевозили співробітники банку.

    Про це йдеться у заяві Ощадбанку.

    У банку нагадали, що після подій 5 березня сімох співробітників інкасаторської служби, яких затримали в Угорщині, вже повернули до України. Водночас інкасаторські машини та цінності, які вони перевозили, досі залишаються затриманими угорською стороною.

    За інформацією банку, йдеться про два інкасаторські автомобілі та цінності на суму близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    У заяві наголошується, що Ощадбанк вважає дії угорських органів незаконними та вимагатиме повернення свого майна в повному обсязі.

    Банк планує діяти у двох юридичних напрямках. Перший — це оскарження обмежувальних заходів, які міграційна служба Угорщини застосувала до співробітників інкасаторської бригади. Йдеться про рішення щодо обмеження їхнього перебування на території Європейського Союзу.

    Другий напрямок — правові дії, спрямовані на повернення інкасаторських автомобілів і цінностей.

    В Ощадбанку підкреслюють, що впевнені у законності своїх дій. Усі необхідні документи та інформацію вже передано до Національного банку України.

    Крім того, для підтвердження своєї правової позиції банк планує звернутися до однієї з провідних міжнародних компаній для проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між усіма сторонами, які брали участь у транспортуванні коштів і цінностей.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що угорська влада затримала в Будапешті сімох співробітників Ощадбанку та вилучила кошти і цінності, які вони перевозили.

    Угорська сторона пізніше оприлюднила фотографії конфіскованих коштів і заявила, що розслідує можливе відмивання грошей. Також повідомлялося про намір видворити затриманих інкасаторів з території країни.

    Глава МЗС України назвав дії угорських органів «тероризмом та захопленням заручників». Міністерство закордонних справ також рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до Угорщини.

  • Відмивання мільйонів у Європі: названі імена фігурантів розслідування в Угорщині

    Відмивання мільйонів у Європі: названі імена фігурантів розслідування в Угорщині

    Історія із затриманням великих сум готівки та золота на території Угорщини отримує нове і значно серйозніше продовження. За інформацією джерел у дипломатичних колах, Центральний слідчий відділ Національного агентства фінансів Угорщини розпочав досудове розслідування за фактом відмивання коштів.

    Йдеться про провадження за пунктом (а) частини 1 статті 399 Кримінального кодексу Угорщини, а також пунктом (а) частини 7 цієї ж статті. За цими нормами розслідуються випадки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також операції з великими сумами коштів, що можуть бути пов’язані з організованими фінансовими схемами.

    У межах розслідування фігурує одразу кілька громадян, які, за даними джерел, можуть бути причетні до операцій із переміщенням значних сум готівки через територію Європейського Союзу.

    Серед них:

    Олександр Кучеряний
    Петро Качанов
    Сергій Сидоренко
    Валерій Канасевич
    Сергій Малько
    Олег Чабанюк
    Геннадій Кузнєцов

    Останнє ім’я у цьому списку викликає особливу увагу. За інформацією джерел, мова може йти про того самого Геннадія Кузнєцова — колишнього генерала Служби безпеки України, відомого в професійних колах за прізвиськом «Собачник».

    Генерал-майор Кузнецов відомий під прізвиськом «Собачник» або «Охотник» за свою пристрасть до мисливських собак. Кузнецов був засуджений Печерським районним судом Києва в 2011 році за корупційні злочини (формально – за службову недбалість) і після звільнення з СБУ працював в охороні Турчинова, який повернув його на службу в 2014-му – спочатку в «Альфу», а потім – начальником штабу АТЦ при СБУ.

    Саме Кузнецов перетворив штаб АТЦ при СБУ на філію ФСБ. Але Геннадій Іванович не тільки обслуговував своїх московських кураторів, а ще й розкрадав грошове забезпечення підлеглих, використовував службовий автотранспорт для поїздок у відпустку й навіть оформлював офіцерам штабу АТЦ при СБУ фіктивні відрядження в зону АТО, а, насправді, направляв їх для охорони концертів Святослава Вакарчука. При цьому, як було встановлено в ході службового розслідування, Вакарчук платив за це Кузнецову готівкою «у конверті».

    Але, найголовніше, Кузнецов разом зі своїми московськими кураторами продавав місця в списку на «обмін полоненими». Більш того, «МГБ ДНР» добирало заможних громадян на окупованій території, яких кидало до в’язниці, далі в’язні передавали через «МГБ ДНР» гроші для Кузнецова й начальник штабу АТЦ при СБУ включав їх у список на обмін.

    З СБУ Кузнецову довелось піти після того, як були отримані достеменні докази роботи Кузнецова на ФСБ. Зокрема – записана розмова між Кулінічем і Сівковичем:

    Сівкович: А департамент контррозвідки повністю не його (мається на увазі, що голова СБУ Баканов не контролює ДКР СБУ)?
    Кулініч: Я там плюс-мінус утримую ***, тому задача на це місце вивести «Охотніка» … на першого зама.
    Сівкович: Коли все буде вже більш-менш готово, воно швидко може бути, я просто швидко не хочу тому, що ви кадри не поставите, хоча якщо «Охотніка» переконаєте, що «Охотнік»… Хоча б «Охотніка» поставте першим замом… Тому, що лінія контррозвідки, якщо «Охотнік» її забере і цю штуку, то воно буде непогано, інше можемо самі там…

    «Охотнік», він же ж «Собачник» – це Кузнецов, якого у ФСБ планували призначити керівником АТЦ при СБУ замість Руслана Баранецького. За посадою керівник АТЦ при СБУ був першим заступником голови СБУ і, за розподілом обов’язків, контролював діяльність Департаменту контррозвідки. Саме тому Сивкович в Кулініч так хотіли бачити Кузнецова першим заступником голови СБУ. Але не судилось.

  • Інкасаторські авто з грошима і золотом затримали в ЄС: чому їхній шлях пролягав до Сербії

    Інкасаторські авто з грошима і золотом затримали в ЄС: чому їхній шлях пролягав до Сербії

    Затримання в Угорщині двох інкасаторських мікроавтобусів із валютою та золотом може мати значно ширший політичний і фінансовий підтекст, ніж це подається у перших офіційних повідомленнях.

    За інформацією джерел, мова йде не просто про банківське перевезення. В інкасаторських автомобілях, які використовувалися для транспортування цінностей, знаходилися десятки мільйонів доларів та євро, а також золото. Формально вантаж нібито перевозили між європейськими банківськими установами у рамках стандартної фінансової операції.

    Втім, одразу кілька деталей викликали запитання у європейських спецслужб. По-перше, маршрут. Попри офіційну версію про доставку цінностей до України, за даними співрозмовників, інкасаторські буси рухалися не на схід, а у напрямку Балкан — зокрема Сербії. Саме після цього угорські силові структури зупинили транспорт.

    По-друге, походження коштів. Джерела стверджують, що гроші та золото можуть бути пов’язані з людьми з найближчого політичного оточення президента України. У приватних розмовах європейські співрозмовники припускають, що йдеться про активи сумнівного походження, які могли намагатися вивести через складну транзитну схему.

    Угорщина заявляє, що інкасаторів українського «Ощадбанку» затримали у справі про відмивання грошей.

    Серед семи затриманих — колишній генерал СБУ, який відповідав за управління вантажем, повідомляють ЗМІ з посиланням на угорську податкову службу (NAV).

    На двох броньованих інкасаторських автомобілях перевозили з Австрії до України 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Загалом же за трохи більше ніж два місяці цього року було перевезено понад 900 млн доларів, 420 млн євро та 146 кг золотих злитків.

    Угорщина заявляє, що повідомляла українські правоохоронні органи про затримання, але відповіді не отримала.

    МЗС України вимагає надати доступ до затриманих.

    У політичних колах вже іронічно називають цю історію «черговою двушечкою на Москву» — натякаючи на те, що подібні фінансові маршрути інколи мають значно складнішу географію, ніж заявляється публічно.

  • У Будапешті затримали інкасаторів Ощадбанку з готівкою на десятки мільйонів

    У Будапешті затримали інкасаторів Ощадбанку з готівкою на десятки мільйонів

    У Будапешті угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі державного Ощадбанку та сімох співробітників банку. Про інцидент повідомили в самому фінансовому установі.

    За інформацією банку, подія сталася під час перевезення валюти та банківських металів між Райффайзен Банком в Австрії та Ощадбанком. Інкасацію супроводжувала бригада із семи співробітників.

    За попередніми даними, інкасатори перевозили значні цінності — близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів золота.

    Згідно з даними GPS-моніторингу, інкасаторські автомобілі наразі перебувають у центрі Будапешта поблизу одного з силових відомств. Українські медіа припускають, що йдеться про місцевий антитерористичний центр. Водночас місцеперебування самих співробітників банку наразі залишається невідомим.

    В Ощадбанку наголосили, що перевезення здійснювалося в межах міжнародної угоди з австрійським банком і було оформлене відповідно до європейських митних правил. У фінансовій установі вимагають негайного звільнення співробітників та повернення майна.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також відреагував на ситуацію. За його словами, угорська влада фактично утримує сімох громадян України без пояснення причин.

    «Угорська влада взяла в заручники сімох громадян України. Причини досі невідомі, як і їхній стан та можливість зв’язку з ними», — заявив Сибіга.

    Він уточнив, що йдеться про співробітників державного Ощадбанку, які перевозили готівку між Австрією та Україною в рамках регулярних банківських операцій.

    Міністр також різко розкритикував дії угорської сторони, назвавши інцидент проявом державного тиску.

  • У мережі з’явилося нове відео з викраденим на Балі Комаровим

    У мережі з’явилося нове відео з викраденим на Балі Комаровим

    На індонезійському острові Балі викрали двох громадян України — Єрмака Петровського та Ігоря Комарова. За інформацією медіа, молоді люди є синами відомих у кримінальних колах Дніпра осіб. Один із них зумів утекти, інший залишається у викрадачів, які вимагають за його звільнення 10 мільйонів доларів.

    За попередніми даними, 28-річний Ігор Комаров перебуває у заручниках. ЗМІ повідомляють про жорстоке поводження з ним, зокрема катування. Його місцезнаходження нібито встановили через геолокацію у соціальних мережах — дівчина Комарова, блогерка Єва Мішалова, опублікувала спільне фото, що дало можливість визначити місце перебування.

    Інцидент, за однією з версій, розпочався з конфлікту між українцями та представниками місцевого кримінального середовища кавказького походження. За іншою — причиною могли стати бізнес-зв’язки, зокрема ймовірна причетність до діяльності дніпровських кол-центрів.

    Згідно з поширеною інформацією, наступного дня після конфлікту, коли Петровський і Комаров пересувалися на байках, автомобіль, у якому перебували люди, пов’язані з кримінальним авторитетом, збив Ігоря Комарова. Після цього його викрали. Єрмаку Петровському вдалося втекти.

    Сьогодні у мережі з’явилося відео із заявами Ігоря Комарова.

    У записі чоловік робить гучні заяви щодо діяльності кол-центрів у Дніпрі та можливого «кришування» цього бізнесу впливовими особами.

    На відео Комаров називає конкретні прізвища та стверджує, що захист і безпеку для кол-центрів нібито забезпечував Олександр Петровський, відомий за прізвиськом «Нарік». За його словами, з одного офісу щомісяця сплачувалося близько 15 тисяч доларів, а з інших — до 30 тисяч доларів.

    Також у зверненні згадуються співробітники Служби безпеки України та чинний голова Одеської ОВА Сергій Лисак. Комаров стверджує, що під покровительством Петровського і Лисака в Дніпрі могла діяти мережа кол-центрів, яку він називає ОЗУ «Дев’ятки».

    За інформацією ГО “НОН-СТОП”, сьогодні вночі батькам викраденого хлопця надіслали відео, з якого стає зрозуміло, що Ігор вже мертвий.

  • Der Spiegel заявив про нібито обізнаність ЦРУ щодо планів підриву «Північного потоку»

    Der Spiegel заявив про нібито обізнаність ЦРУ щодо планів підриву «Північного потоку»

    Німецький журнал Der Spiegel із посиланням на власні джерела заявив, що Центральне розвідувальне управління США нібито було обізнане з планами України щодо підриву газопроводів «Північний потік». За версією видання, операцією керував тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

    За даними Der Spiegel, навесні 2022 року в Києві українські фахівці з диверсій зустрілися зі знайомими співробітниками ЦРУ та повідомили їм про намір підірвати газопроводи. Співрозмовник журналу стверджує, що спочатку американські представники нібито позитивно оцінили план і навіть обговорювали технічні деталі його реалізації.

    Під час наступної зустрічі, як пише видання, українська сторона могла скласти враження, що США не заперечують проти реалізації задуму та потенційно можуть сприяти фінансуванню. Втім згодом позиція Вашингтона, за твердженням джерел журналу, змінилася. Американська сторона нібито попередила Київ про неприпустимість здійснення такої операції.

    У ЦРУ назвали інформацію, викладену Der Spiegel, «абсолютно неправдивою». Водночас журнал припускає, що американські агенти могли демонструвати зацікавленість виключно з метою збору розвідувальної інформації. Не виключається також, що дані про обговорення планів могли із затримкою дійти до політичного керівництва США, яке не підтримало ідею.

    У матеріалі також йдеться, що в червні 2022 року інформація про можливу підготовку диверсії стала відома Нідерландам і Німеччині, які попередили Сполучені Штати. Німецька сторона спершу поставилася до цих відомостей скептично, оскільки зазначені терміни вже минули.

    За версією Der Spiegel, представник ЦРУ з київського офісу нібито контактував із представниками Офісу президента України, вимагаючи скасувати операцію. Водночас журнал стверджує, що рішення про проведення диверсії могло бути ухвалене без відома президента Володимира Зеленського.

    Попри застереження, підрив газопроводів усе ж відбувся. Видання також зазначає, що фінансування операції, за його даними, могло забезпечити приватне українське джерело, яке виділило близько 300 тисяч доларів.

    Нагадаємо, раніше в Європі затримали двох громадян України, яких підозрюють у причетності до підриву газопроводу. Українська сторона ці звинувачення заперечує. Офіційних підтверджень версії, оприлюдненої Der Spiegel, наразі немає.

  • Шахрайство та міжнародний скандал: що відбувається у Наглядовій раді ДП «Ліси України»

    Шахрайство та міжнародний скандал: що відбувається у Наглядовій раді ДП «Ліси України»

    Наглядова рада ДП «Ліси України» опинилася в епіцентрі одночасно кримінального розслідування та потенційного міжнародного скандалу. Правоохоронні органи перевіряють можливу незаконну виплату понад 6 мільйонів гривень членам Ради. Відповідне кримінальне провадження № 42025000000001058 відкрито за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за розтрату в особливо великих розмірах.

    Паралельно генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець фігурує в іншому кримінальному розслідуванні. Попри це, Наглядова рада на чолі з Олексієм Кучером утримується від публічних коментарів щодо нових фактів і продовжує підтримувати чинне керівництво підприємства.

    Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

    Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

    До складу Наглядової ради входять іноземні представники:
    Фінляндія — Янне Хар’юнпаа
    Латвія — Робертс Стріпніекс
    Канада — Маркіян Витвицький

    Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.