Golovnitemu.com

Позначка: Москва

  • Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час візиту до Москви заявив, що вважає себе «чорною вівцею» серед країн Європейського Союзу, а також висловив переконання, що війна між Росією та Україною нібито наближається до завершення. Про це повідомляє словацьке видання Dennik N.

    Після прибуття до російської столиці Фіцо поклав вінок до могили Невідомого солдата біля Кремля. Ця церемонія традиційно є частиною протокольних заходів для іноземних гостей у Москві та використовується російською стороною як елемент вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні.

    У коментарях для російських медіа Фіцо наголосив, що виступає за «нормальні та прагматичні відносини» між Словаччиною та Російською Федерацією. Він заявив, що планує обговорити з президентом РФ Володимиром Путіним низку «практичних питань», не уточнюючи їхнього змісту. Водночас політик підкреслив, що його позиція часто відрізняється від загальноєвропейської лінії, і саме тому він, за власними словами, відчуває себе «чорною вівцею» в межах ЄС.

    Фіцо заявив, що виступає проти «єдиної обов’язкової думки» в Європейському Союзі, наголошуючи, що політична дискусія має залишатися відкритою. Він підкреслив, що різні підходи в ЄС є нормальним явищем, однак, на його думку, вони не повинні призводити до ізоляції окремих держав-членів.

    Окрему частину заяв прем’єр-міністр Словаччини присвятив історичній пам’яті. Він наголосив, що вважає важливим вшанування всіх, хто боровся проти нацизму у Другій світовій війні, зокрема згадав свій візит до меморіального комплексу Дахау, а також заплановані поїздки до Нормандії та місць поховання румунських солдатів, які брали участь у визволенні Чехословаччини. За його словами, він послідовно виступає проти «перекручування історії» та вибіркового трактування подій минулого.

    Фіцо також згадав про замах на нього, який стався у 2024 році, підкресливши, що цей досвід не вплинув на його рішення відвідати Москву. Він заявив, що розраховує на особисту зустріч із Володимиром Путіним, під час якої має намір поставити низку запитань і передати певні послання. Політик також зазначив, що його поїздка викликала інтерес у частини європейських політичних кіл.

    Ключовим меседжем виступу Фіцо стало твердження про необхідність діалогу між сторонами міжнародних конфліктів. Він наголосив, що, на його думку, лише переговори та прямі контакти можуть привести до врегулювання війни, а не політика ізоляції чи санкцій.

    Окремо прем’єр-міністр Словаччини заявив, що підтримує будь-які форми перемир’я у війні Росії проти України та висловив припущення, що конфлікт може наближатися до завершення. Водночас він не навів конкретних аргументів на користь такої оцінки, обмежившись загальними політичними заявами.

    Фіцо також підкреслив, що повага до жертв Другої світової війни має залишатися універсальною цінністю для всіх країн Європи, незалежно від сучасних політичних суперечностей. Він наголосив на важливості пам’яті про роль СРСР у війні, зазначивши, що цей аспект історії не можна ігнорувати.

    За даними медіа, під час перебування в Москві Фіцо має провести переговори з Володимиром Путіним, однак участі у військовому параді 9 травня він не братиме.

    Раніше повідомлялося, що словацький урядовець може передати російській стороні окремі дипломатичні сигнали, пов’язані з війною в Україні. Водночас українська сторона вже коментувала можливі контакти між Братиславою та Москвою, наголошуючи на чутливості будь-яких таких перемовин у контексті триваючої війни.

  • Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль відкликав акредитацію іноземних журналістів на висвітлення параду 9 травня в Москві, що стало безпрецедентним кроком для одного з головних державних заходів Росії. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела в медіа-середовищі та підтвердження від редакцій, які отримали відповідні повідомлення від російської сторони.

    За даними видання, рішення про скасування акредитацій було повідомлено журналістам телефоном, попри те, що раніше вони вже отримали офіційні дозволи на роботу під час заходу. Під обмеження, як зазначається, потрапили представники низки великих міжнародних медіа, зокрема німецьких ARD і ZDF, французького агентства AFP, британського Sky, а також італійського Rai і японського NHK. У всіх випадках повідомлення з боку Кремля зводилися до того, що «формат висвітлення змінено через ситуацію», без додаткових пояснень причин такого рішення.

    Пізніше журналістам було повідомлено, що допуск до параду отримають виключно російські засоби масової інформації. Таким чином, вперше за багато років іноземні медіа, які спочатку були акредитовані на подію, фактично були виключені з її висвітлення вже після завершення процедур акредитації. У Der Spiegel наголошують, що подібна практика є безпрецедентною для заходів такого масштабу і символічного значення.

    Рішення Кремля щодо обмеження доступу міжнародної преси відбувається на тлі змін формату самого параду 9 травня. Раніше російське Міністерство оборони повідомило, що урочистості в Москві пройдуть без демонстрації військової техніки та без участі курсантів військових училищ. Офіційно це пояснювалося «поточними умовами», однак детальні причини такого скорочення не розкривалися.

    У Кремлі також підтверджували, що парад відбудеться у скороченому форматі. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявляв, що зміни пов’язані з «терористичною загрозою» та загальною безпековою ситуацією. Окремо підкреслювалося, що 9 травня цього року не є ювілейною датою, що також стало одним із факторів скорочення масштабів заходу. У Санкт-Петербурзі аналогічно було оголошено проведення параду без використання військової техніки.

    На тлі цих змін відмова у доступі іноземним журналістам додатково підсилює тенденцію до обмеження міжнародного висвітлення ключових державних подій у Росії. Фактично контроль за інформаційним супроводом параду переходить виключно до внутрішніх російських медіа, що суттєво звужує можливість зовнішнього спостереження за подією.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія не припинила бойових дій попри пропозиції про припинення вогню та дипломатичні ініціативи. Він також підкреслював, що війна безпосередньо впливає на внутрішні процеси в Росії, зокрема на організацію символічних заходів, і що навіть проведення параду вже залежить від ситуації на фронті.

    Таким чином, цьогорічний парад 9 травня в Москві відбувається на тлі одночасного скорочення його військової складової та суттєвого обмеження міжнародної присутності в інформаційному просторі, що відображає загальне посилення контролю над публічною комунікацією навколо події.

  • Дрони атакували Москву, Ярославль і Ростов

    Дрони атакували Москву, Ярославль і Ростов

    У ніч проти 8 травня одразу в кількох регіонах Росії зафіксували масштабну серію вибухів і атаку безпілотників, яка, за повідомленнями російських джерел і моніторингових каналів, охопила як столичний регіон, так і промислові об’єкти в глибині країни. Під ударом опинилися Москва, Ярославль і Ростов-на-Дону, де місцева влада та російські медіа повідомляють про пожежі, роботу ППО та руйнування на землі.

     

  • Парад без танків: Годжес розкрив можливі причини рішення Москви

    Парад без танків: Годжес розкрив можливі причини рішення Москви

    Відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня в Москві може бути не просто технічним або організаційним рішенням, а сигналом глибших проблем у російській армії або ж елементом навмисної інформаційної гри. Таку оцінку висловив генерал-лейтенант армії США у відставці Бен Годжес, коментуючи зміну формату одного з ключових пропагандистських заходів Кремля, який традиційно має демонструвати військову силу Росії.

    За словами Годжеса, існує щонайменше кілька можливих пояснень того, чому цього року на Червоній площі можуть не показувати танки та іншу важку техніку. Перша версія стосується реального стану ресурсів російської армії. Він припускає, що через тривалу війну проти України Росія могла зіткнутися з дефіцитом підготовлених екіпажів, які здатні ефективно керувати складними бойовими системами. Частина військових залучена до бойових дій на фронті, а ротація та підготовка нових кадрів, за його оцінкою, може не встигати за втратами та потребами армії. У такому разі командування могло вирішити не відволікати техніку і особовий склад від бойових завдань заради парадної демонстрації.

    Другий можливий фактор, на який звертає увагу генерал, пов’язаний із технічним станом російського озброєння та системою його обслуговування. Тривалі бойові дії, високий рівень втрат техніки, а також регулярні удари по військовій інфраструктурі могли суттєво ускладнити ремонт і підготовку бронетехніки до експлуатації в парадному форматі. У такому випадку проблема полягає не лише у кількості техніки, а й у її готовності до демонстраційного використання, що є важливим елементом пропагандистських заходів Кремля.

    Водночас Бен Годжес наголошує, що не варто виключати і третій сценарій, який має більш стратегічний характер і стосується інформаційних операцій. На його думку, відсутність важкої техніки на параді може бути свідомим кроком, спрямованим на створення хибного враження про стан російської армії або, навпаки, маскування реальних військових переміщень. Він припускає, що техніка може бути задіяна в інших регіонах або готуватися до потенційних операцій поза межами публічного поля зору, а демонстративне “спрощення” параду використовується як елемент обману.

    У цьому контексті генерал також згадав припущення про можливі загострення з інших напрямків, зокрема з території Білорусі, які потенційно могли б бути використані як частина ширшого військового сценарію. За його словами, подібні дії часто супроводжуються інформаційними маневрами, коли публічна картина навмисно не відповідає реальному розташуванню сил.

    Паралельно з цим в Україні та серед західних партнерів звертають увагу на те, що Росія традиційно надає великого ідеологічного значення параду 9 травня, використовуючи його як інструмент внутрішньої пропаганди. Саме тому будь-які зміни формату цього заходу, зокрема відсутність демонстрації ключових видів озброєння, сприймаються як потенційно важливий сигнал. Президент України Володимир Зеленський раніше зазначав, що скорочення військової складової параду може свідчити про реальні труднощі Росії на фронті, а не лише про організаційні рішення.

    Окремо у публічному просторі також обговорюється питання безпеки та причин таких змін. Російська сторона пояснює коригування формату параду нібито загрозами з боку України та “оперативною обстановкою”, зокрема ризиками атак безпілотників. На цьому тлі Кремль оголошував так зване “перемир’я” на період з 8 по 10 травня, однак паралельно залишав за собою право на відповідь у разі будь-яких “провокацій”, що фактично зберігає можливість продовження бойових дій.

    Українська сторона, своєю чергою, пропонувала почати режим тиші раніше, ніж це запропонувала Росія, однак, за даними офіційних джерел, інтенсивність атак не зменшувалася. Повідомлялося про використання дронів, артилерії та авіаційних ударів навіть у період, який Москва називала “перемир’ям”. Це в Києві розцінюють як чергове підтвердження того, що заяви про припинення вогню мають радше символічний характер і не супроводжуються реальними змінами на фронті.

    Таким чином, дискусія навколо відсутності важкої техніки на параді в Москві виходить далеко за межі суто протокольного питання. Вона стає частиною ширшого аналізу стану російської армії, її ресурсів, здатності до ведення тривалих бойових дій, а також інформаційної стратегії Кремля, яка поєднує демонстрацію сили, приховування слабких місць і вплив на внутрішню та міжнародну аудиторію.

  • Зеленського застерегли від ударів по Москві на 9 травня. Джерела

    Зеленського застерегли від ударів по Москві на 9 травня. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимира Зеленського застерегли від ударів по Москві під час військового параду 9-го травня.

    “9 травня ударів по Москві не буде. Це позиція наших партнерів і рекомендації посередників, зокрема Китаю.

    Крім того, нашій стороні рекомендували пом’якшити риторику, і, найімовірніше, завтра, 8 травня, в інформаційному просторі буде спокійніше” – зазначає джерело.

    Водночас, у своєму вечірньому відеозверненні  Володимир Зеленський заявив, що Україна не рекомендує представникам держав, близьких до Росії, перебувати у Москві в дні біля 9-го травня на тлі російських ударів та погроз.

    “Маємо і звернення від деяких держав, близьких Росії, про те, що їхні представники збираються бути в Москві. Дивне бажання… в ці дні. Ми не рекомендуємо”, – зазначив Президент.

  • У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві за два дні до проведення параду 9 травня виник масштабний транспортний колапс через загрозу атак безпілотників та посилення безпекових заходів. У столичних аеропортах масово затримують і скасовують рейси, а сотні пасажирів змушені по багато годин залишатися в переповнених терміналах без належних умов для очікування. У соцмережах та російських Telegram-каналах поширюються відео, на яких люди сплять просто на підлозі, на лавках або серед багажу через багатогодинні затримки вильотів.

     

  • Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія оголосила “перемир’я” до 10 травня та пригрозила ударами по Києву

    Росія офіційно оголосила про запровадження так званого “перемир’я” з 00:00 8 травня до 10 травня, заявивши про нібито повне припинення бойових дій на фронті на час святкування 9 травня. Відповідну заяву оприлюднило Міністерство оборони РФ на тлі масштабних безпекових заходів у Москві, скасування парадів у низці російських регіонів та посилення атак безпілотників по території Росії напередодні Дня перемоги.

    У Міноборони РФ заявили, що всі угруповання російських військ мають припинити ведення бойових дій, а також не завдавати ударів ракетними військами, артилерією, високоточною зброєю великої дальності морського та повітряного базування та ударними дронами по українських силах і об’єктах інфраструктури. Російська сторона також закликала Україну “наслідувати цей приклад”, хоча одночасно супроводила свою заяву прямими погрозами.

    У Москві заявили, що у разі “порушення перемир’я” з боку ЗСУ або спроб “зірвати святкування” 9 травня у російській столиці російська армія дасть “адекватну відповідь”. Крім того, російські чиновники та пропагандистські медіа відкрито пригрозили масованим ракетним ударом по центру Києва у випадку атак по Москві або інших російських регіонах під час проведення військового параду.

    Оголошення про “режим тиші” пролунало на фоні попередніх заяв Кремля про готовність до короткострокового припинення вогню на період святкувань. Ще наприкінці квітня помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков повідомляв про телефонну розмову російського правителя з президентом США Дональдом Трампом, під час якої Путін заявив про намір оголосити “перемир’я” на 9 травня.

    Україна та західні партнери скептично поставилися до таких заяв. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що не можна говорити про мирні наміри, коли Росія щодня продовжує обстрілювати українські міста та вбивати цивільних. Зеленський назвав нелогічною ситуацію, коли Москва спочатку атакує Україну, а потім пропонує одноденне або короткострокове припинення вогню під власні політичні та пропагандистські заходи.

    Ще 4 травня Україна оголосила власний “режим тиші”, який мав початися з 00:00 6 травня. Однак, за даними української влади та Повітряних сил, Росія порушила його практично одразу після початку. Протягом наступних днів окупанти продовжували масовані атаки по українських регіонах, використовуючи ударні безпілотники, ракети та артилерію.

    Під обстрілами опинилися Дніпро, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Суми та інші міста. Одним із найбільш резонансних епізодів став удар по дитячому садку в центрі Сум, куди влучили російські дрони. Внаслідок атаки загинули дві працівниці закладу, ще кілька людей дістали поранення. У ніч перед оголошеним Росією “перемир’ям” окупанти також запустили по Україні понад сотню ударних безпілотників із кількох напрямків. Повітряні сили повідомляли про влучання дронів на різних локаціях та падіння уламків у регіонах.

    Після нової хвилі атак президент Зеленський заявив, що Україна діятиме дзеркально у відповідь на дії Росії. У Києві підкреслюють, що справжнє припинення вогню не може бути короткостроковою акцією під конкретну дату або парад, а має супроводжуватися реальними кроками до деескалації та завершення війни.

    На цьому тлі в самій Росії різко посилили заходи безпеки перед 9 травня. У Москві влада оголосила про повне відключення мобільного інтернету та SMS-повідомлень на час проведення святкових заходів. Російська влада пояснює це “необхідністю забезпечення безпеки”. Водночас незалежні російські медіа повідомляють, що побоювання Кремля пов’язані насамперед із масованими атаками безпілотників, які останніми днями регулярно фіксуються у різних регіонах РФ, включно з Москвою.

    7 травня Міноборони РФ заявило про нібито знищення понад 300 українських дронів, які атакували низку російських регіонів. Водночас російська влада традиційно не повідомляє, скільки безпілотників досягли своїх цілей і які об’єкти могли бути уражені. Через загрозу атак безпілотників у багатьох російських містах скасували або суттєво обмежили святкування 9 травня.

    За даними російських незалежних медіа, у третині столиць регіонів РФ паради взагалі не відбудуться. У низці міст святкування пройдуть без військової техніки або з мінімальними заходами безпеки. У Москві вперше за багато років парад на Червоній площі планують провести без демонстрації значної частини техніки.

    Росія також закликала іноземні держави евакуювати свої дипломатичні представництва з Києва “на випадок провокацій”. У відповідь Європейський Союз заявив, що не змінюватиме свою присутність у столиці України попри погрози Москви. Речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні наголосив, що Росія продовжує використовувати безрозсудну ескалаційну риторику та щодня атакує українські міста.

    Західні дипломати та аналітики зазначають, що оголошене Кремлем “перемир’я” має насамперед політичний та символічний характер і спрямоване на забезпечення проведення святкових заходів у Москві без ризику нових атак. Водночас триваючі удари по Україні та прямі погрози новими обстрілами ставлять під сумнів реальні наміри Росії щодо будь-якої деескалації війни.

  • У Росії масово скасовують паради на 9 травня: що відбувається в регіонах

    У Росії масово скасовують паради на 9 травня: що відбувається в регіонах

    У Росії святкування 9 травня цього року проходять із безпрецедентними обмеженнями: значна частина регіонів відмовилася від проведення парадів, у багатьох містах їх скоротили до символічних заходів без військової техніки, а традиційні масові акції переводять в онлайн-формат. Про це повідомляють російські видання “Верстка” та Telegram-канал Astra з посиланням на регіональні адміністрації та офіційні публікації.

    За підрахунками журналістів, повністю паради скасовані щонайменше у 15 регіонах Російської Федерації. Серед них Бєлгородська, Воронезька, Курська, Ленінградська, Нижньогородська, Новгородська, Псковська, Рязанська, Саратовська, Ростовська, Калузька, Орловська, Брянська області, Краснодарський край та Чувашія. У багатьох випадках влада регіонів пояснює рішення “міркуваннями безпеки”, однак детальні причини офіційно не розкриваються.

    Загалом, як зазначає “Верстка”, паради не відбудуться у 27 столицях російських регіонів, що становить приблизно третину всіх адміністративних центрів країни. Це охоплює як прикордонні території, так і віддалені регіони — від Бєлгорода і Брянська до арктичних міст Салехард і Нар’ян-Мар, а також далекосхідний Магадан. Таким чином, географія скасувань охоплює практично всю територію РФ.

    У ще 37 регіональних столицях святкові заходи відбудуться у скороченому форматі: без військової техніки або з її мінімальним використанням. У частині міст техніку замінюють символічними елементами, включно з ретроавтомобілями чи демонстраційними колоннами без важкого озброєння. Лише у 18 регіональних центрах, тобто приблизно у п’ятій частині, заплановані повноцінні паради з участю військових підрозділів і техніки.

    Особливо помітні зміни відбулися у Москві, де вперше з 2007 року на Червоній площі не буде військової техніки. Окрім цього, напередодні святкування в столиці Росії запроваджують додаткові заходи безпеки, включно з повним відключенням мобільного інтернету та SMS-повідомлень у день проведення параду. Влада пояснює такі дії необхідністю “забезпечення безпеки святкових заходів”.

    Подібні обмеження стосуються і Санкт-Петербурга, де парад також відбудеться без участі техніки. У багатьох регіонах країни традиційна акція “Безсмертний полк”, яка раніше збирала великі масові ходи, цього року переважно переведена в онлайн-формат із віртуальними демонстраціями портретів ветеранів.

    Журналісти підкреслюють, що частка повноцінних військових парадів у Росії з року в рік зменшується. Якщо раніше 9 травня було ключовою демонстрацією військової потужності держави, то нині дедалі більше регіонів відмовляються від масштабних заходів або істотно їх скорочують.

    Обмеження святкувань 9 травня стали системними після 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді формат державного свята поступово змінюється, а кількість масових заходів зменшується. У попередні роки подібні обмеження масово застосовувалися лише під час пандемії COVID-19, однак зараз вони стали регулярною практикою.

    Окремо повідомляється, що напередодні святкування у Москві та інших великих містах фіксується посилення заходів безпеки, зокрема у зв’язку з регулярними повідомленнями про атаки безпілотників на російські регіони. Це також впливає на організацію масових заходів і формат святкування.

    Таким чином, 9 травня 2026 року в Росії проходить у значно скороченому та обмеженому форматі, що демонструє суттєві зміни в підходах до одного з головних державних свят країни.

  • У Москві на 9 травня планують відключити мобільний інтернет і SMS з міркувань безпеки

    У Москві на 9 травня планують відключити мобільний інтернет і SMS з міркувань безпеки

    У Москві 9 травня планується повне або часткове відключення мобільного інтернету та SMS-повідомлень у зв’язку з проведенням заходів до Дня перемоги. Про це повідомляє російське видання “Медуза” з посиланням на заяву Міністерства цифрового розвитку Російської Федерації. Рішення пояснюється заходами безпеки під час масових святкувань і військового параду в російській столиці.

    За даними видання, Мінцифри РФ офіційно повідомило, що 9 травня у Москві буде тимчасово обмежено доступ до мобільного інтернету, включно з так званими “білими списками” дозволених державних і сервісних ресурсів, а також роботу SMS-повідомлень. У відомстві підкреслюють, що такі заходи необхідні для “забезпечення безпеки святкових заходів” у День перемоги. Фактично це означає, що мобільні оператори можуть бути зобов’язані частково або повністю вимкнути передачу даних у певні проміжки часу або в окремих районах міста.

    Водночас уточнюється, що 7 та 8 травня у Москві не планується аналогічних масштабних обмежень, і мобільний зв’язок у ці дні має функціонувати у стандартному режимі. Таким чином, обмеження концентруються саме на день проведення головних урочистостей — 9 травня, коли в центрі російської столиці традиційно проходить військовий парад і масові заходи за участю великої кількості людей, військової техніки та офіційних делегацій.

    Рішення про обмеження мобільного зв’язку ухвалюється на тлі посилених заходів безпеки у Москві, які традиційно вводяться напередодні та під час державних свят. У цей період у столиці Росії зазвичай посилюють присутність силових структур, обмежують рух транспорту в центральних районах, встановлюють додаткові контрольно-пропускні пункти та застосовують посилені заходи контролю в місцях масового скупчення людей.

    Оголошення про можливе відключення мобільного інтернету та SMS у масштабах усього міста є нетиповим кроком навіть для святкових заходів у Росії. У попередні роки подібні обмеження застосовувалися переважно локально або тимчасово, зокрема у районах проведення параду чи інших масових подій, однак повне або майже повне блокування мобільного зв’язку у столиці виглядає значно ширшим за масштабом заходом.

    Фоном до цих рішень залишається загальна напружена безпекова ситуація навколо святкових днів у Росії. Напередодні російські офіційні структури заявляли про посилення заходів захисту повітряного простору та роботу систем протиповітряної оборони, зокрема у зв’язку з повідомленнями про атаки безпілотників на різні регіони країни. Російська влада стверджувала, що над Москвою було знищено сотні дронів, однак незалежного підтвердження цих даних немає, а інформація про масштаби інцидентів залишається суперечливою.

    Окремо ситуація навколо 9 травня супроводжується інформаційною та політичною напругою, пов’язаною з триваючою війною Росії проти України. У попередні дні з’являлися взаємні заяви щодо можливих “перемир’їв” у період свят, однак сторони звинувачували одна одну у порушеннях режиму тиші. Українська влада неодноразово наголошувала, що будь-які односторонні оголошення припинення вогню з боку Росії не супроводжуються реальним зниженням інтенсивності бойових дій.

    На цьому тлі рішення про обмеження мобільного зв’язку в Москві розглядається як частина комплексних заходів безпеки, спрямованих на контроль ситуації під час масових заходів і зниження ризиків координації потенційних загроз у місті. Водночас подібні кроки також викликають дискусії щодо рівня свободи доступу до комунікацій та масштабів цифрових обмежень у великих містах Росії під час державних подій.

    Очікується, що остаточний формат обмежень може залежати від оперативної ситуації в день проведення параду, а також від рішень силових структур і мобільних операторів, які відповідають за технічну реалізацію можливих відключень.

  • Війна прийшла до Москви: лояльні Кремлю блогери різко критикують Путіна, аеропорти закривають, ППО не справляється — звіт ISW

    Війна прийшла до Москви: лояльні Кремлю блогери різко критикують Путіна, аеропорти закривають, ППО не справляється — звіт ISW

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували нову тенденцію всередині Росії: навіть ті групи, які раніше відкрито підтримували Кремль, починають публічно критикувати Володимира Путіна. Причиною стала зміна характеру війни — бойові дії дедалі відчутніше «переносяться» на територію самої Росії, а влада, на думку критиків, не здатна адекватно реагувати на нові виклики.

    За даними ISW, українські удари по військових і промислових об’єктах у глибині РФ змушують російську владу вживати екстрених заходів безпеки. Зокрема, 5 травня російські авіаційні служби одночасно закривали аеропорти одразу в 15 містах, а також вводили обмеження у всіх чотирьох ключових аеропортах Москви. Це безпрецедентна ситуація, яка демонструє, що навіть столиця країни більше не відчуває себе у безпеці.

    Симптоматичним сигналом стало й оголошення повітряної тривоги у віддалених регіонах. Зокрема, у Ханти-Мансійському автономному окрузі — більш ніж за 2000 кілометрів від України — вперше за весь час повномасштабної війни пролунали відповідні попередження. При цьому, як підкреслюють аналітики, немає підтверджень, що українські сили планували удари саме по цьому регіону, що свідчить про загальне зростання нервозності всередині Росії.

    На цьому тлі різко активізувалися російські так звані «мілблогери» — ультранаціоналістичні військові коментатори, які традиційно підтримували війну. Тепер вони дедалі частіше звинувачують російське керівництво у відриві від реальності. Основна претензія — пріоритет символічних і пропагандистських заходів над реальною безпекою країни.

    Особливо гостро критику викликало рішення Кремля не відмовлятися від проведення параду до 9 травня. Деякі блогери прямо заявляють, що погрози з боку російського Міноборони на адресу України були спричинені не стратегічними міркуваннями, а страхом за іміджеві заходи. Один із них назвав це проявом «марнославства», яке ставиться вище за безпеку населення.

    Окрему увагу критики приділяють стану протиповітряної оборони. На їхню думку, ресурси ППО розподіляються неефективно, що дозволяє українським безпілотникам і ракетам досягати цілей у глибокому тилу. Це створює додаткову напругу, адже Кремль змушений обирати між захистом фронту, стратегічних об’єктів і великих міст.

    Аналітики Інституту вивчення війни підкреслюють, що Україна активно використовує географічні та інфраструктурні слабкості Росії. Велика територія країни, розгалужена мережа об’єктів військово-промислового комплексу та обмежені ресурси ППО змушують російське керівництво постійно балансувати між різними напрямками захисту.

    Водночас внутрішня ситуація у Росії поступово ускладнюється. За оцінками ISW, суспільство дедалі більше відчуває наслідки війни: зростають втрати, посилюється фінансовий тиск, а влада відповідає на це посиленням цензури та обмеженням доступу до інформації, зокрема мобільного інтернету.

    Додатковим фактором напруги є ситуація на фронті. За повідомленнями різних джерел, частину боєздатних підрозділів Росія перекидає до Москви для участі у параді, що послаблює позиції на передовій. Натомість їх замінюють менш підготовлені військові, що призводить до зростання втрат і деморалізації.

    Паралельно Кремль значно посилив заходи безпеки для вищого керівництва. За даними відкритих джерел, Володимир Путін дедалі рідше з’являється у публічних місцях і значну частину часу проводить у захищених об’єктах. Також посилено охорону ключових військових і державних об’єктів, а навколо Москви розгортають додаткові системи ППО.

    ISW робить висновок, що відмова Кремля визнавати зміну характеру війни лише поглиблює внутрішні проблеми. Чим більше Україна демонструє здатність завдавати ударів у глибокому тилу, тим сильніше це підриває образ «контрольованої ситуації», який намагається підтримувати російська влада.

    У підсумку аналітики констатують: війна, яку Росія намагалася тримати далеко від своїх громадян, дедалі більше повертається всередину країни. І це вже не лише військовий фактор, а й серйозний виклик для внутрішньої стабільності режиму.