Golovnitemu.com

Позначка: Москва

  • Кремль прокоментував заяву Зеленського щодо Лукашенка

    Кремль прокоментував заяву Зеленського щодо Лукашенка

    У Кремлі відреагували на заяву президента України Володимира Зеленського, який раніше публічно звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка із різкою вимогою припинити, за твердженням Києва, участь Мінська в забезпеченні російських ударів по території України. У російській столиці цю заяву назвали неприйнятною та такою, що нібито спрямована на загострення ситуації в регіоні.

    Коментар з цього приводу озвучив речник президента РФ Дмитро Пєсков, який у традиційній для Кремля риториці заявив, що слова українського лідера є «спробою підбурювання до продовження війни та нагнітання напруженості». За його словами, подібні заяви не сприяють деескалації, а навпаки погіршують політичний клімат у Східній Європі.

    У Москві також наголосили, що Росія вважає Білорусь суверенною державою, яка самостійно визначає свою політику, зокрема у сфері безпеки та військового співробітництва. Пєсков підкреслив, що Кремль не бачить підстав ставити під сумнів рішення Мінська та вважає будь-які звинувачення на адресу Білорусі безпідставними.

    Окремо речник Кремля повідомив, що найближчим часом очікуються контакти між президентом Росії Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком. За його словами, під час цих переговорів планується обговорення широкого кола питань, включно із заявами Києва, а також ситуацією у сфері безпеки в регіоні. У Москві дають зрозуміти, що тема України та її взаємин із Білоруссю може стати одним із елементів порядку денного.

    Кремль також повторив свою позицію, що будь-які заяви Києва про військову співпрацю між Мінськом і Москвою є політично мотивованими. У російській риториці це подається як «спроба втягнути треті країни у конфлікт» і «перекладання відповідальності за ескалацію».

    На цьому тлі українська сторона продовжує наполягати, що Білорусь залучена до логістичної та технічної підтримки російських військових дій. Зокрема, президент України Володимир Зеленський заявив, що на території Білорусі можуть перебувати об’єкти інфраструктури, які використовуються для коригування російських ударів, а також що білоруські підприємства, за даними Києва, залучені до співпраці з російським оборонно-промисловим комплексом.

    Окремо українська сторона наголошує на використанні білоруської інфраструктури для підтримки російських атак, включно з постачанням пального та технічних ресурсів для армії РФ. У Мінську та Москві ці звинувачення традиційно відкидають, заявляючи про відсутність прямої участі Білорусі у бойових діях проти України.

    Таким чином, чергова публічна заява Кремля вкладається у загальну лінію інформаційного протистояння між сторонами, де кожна з них звинувачує іншу в ескалації конфлікту та спробах впливати на політичну ситуацію в регіоні. Паралельно з цим зберігається висока напруга навколо білоруського напрямку, який залишається одним із ключових у безпековій архітектурі війни Росії проти України.

  • У Британії випробували три ракети для України: одна здатна летіти майже 900 км

    У Британії випробували три ракети для України: одна здатна летіти майже 900 км

    Велика Британія наблизилася до створення нового покоління далекобійного озброєння для України. Лондон уже провів перші успішні випробування трьох перспективних ракетних систем, здатних вражати цілі на відстані понад 500 кілометрів. Частина з них потенційно дозволить українським Силам оборони завдавати ударів по стратегічних об’єктах далеко в тилу Росії, включно з районами навколо Москви. При цьому нові ракети матимуть принципову особливість — вони не міститимуть американських компонентів, що дозволить Великій Британії самостійно ухвалювати рішення щодо їх передачі та застосування.

    Про це повідомляють The Telegraph, Financial Times, Bloomberg, The Independent та британське Міністерство оборони.

    Йдеться про програму Project Brakestop, яку британське оборонне відомство запустило наприкінці 2024 року спеціально з урахуванням потреб України у далекобійних засобах ураження. Головна мета проєкту — створити дешевшу та швидшу у виробництві альтернативу крилатим ракетам Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час війни проти Росії.

    За умовами конкурсу британські компанії мали розробити зброю, здатну нести бойову частину масою щонайменше 225 кілограмів, вражати цілі на дальності понад 500 кілометрів та розвивати швидкість понад 600 км/год. Крім того, вартість одного виробу повинна була становити близько 400 тисяч фунтів стерлінгів, а виробничі лінії — забезпечувати випуск не менше 20 ракет щомісяця.

    Спочатку до участі у проєкті подали заявки 27 компаній. Після технічного відбору та так званих «Dragons’ Den-style» презентацій у фінальну стадію потрапили шість виробників. Згодом лише три компанії отримали право перейти до льотних випробувань своїх систем: MBDA UK, яка виробляє знамениті Storm Shadow, інженерна компанія MGI Engineering та Rotron Aerospace.

    Випробування відбулися на полігоні Міноборони Великої Британії на Гебридських островах у Шотландії. Усі три системи успішно здійснили пуски, хоча розробники визнали наявність окремих технічних недоліків, які тепер мають усунути перед наступним етапом тестування. Британські чиновники назвали результати надзвичайно успішними, враховуючи, що від старту програми до реальних запусків минуло лише сім місяців.

    Одним із фаворитів проєкту вважається ракета Crossbow від MBDA UK. Вона використовує власні системи навігації та не залежить від американських технологій або картографічних даних. За попередніми даними, дальність її польоту може сягати близько 800 кілометрів.

    Не менш амбітною є система TigerShark від MGI Engineering. Компанія, яка раніше працювала переважно у сфері технологій Формули-1, створила високошвидкісну автономну платформу для глибоких ударів по важливих військових цілях. TigerShark здатна нести бойове навантаження до 300 кілограмів, розвивати швидкість до 750 км/год і долати до 900 кілометрів. У компанії вже заявили про готовність масштабувати виробництво наприкінці 2026 року.

    Третім учасником стала компанія Rotron Aerospace зі своєю системою SkyLance. Вона використовує гвинтову схему та орієнтована на максимальне збільшення дальності польоту при відносно низькій вартості виробництва. За оцінками британських фахівців, окремі конфігурації SkyLance можуть перевищувати дальність у 1000 кілометрів.

    Особливу увагу Лондон приділяє тому, що нові системи повністю позбавлені американських компонентів. Після дискусій навколо використання ракет Storm Shadow британська влада прагне отримати повний контроль над майбутніми поставками без необхідності погодження з Вашингтоном. Саме тому однією з ключових вимог програми стала повна незалежність від американських експортних обмежень та правил ITAR.

    Міністерка у справах Збройних сил Великої Британії Луїза Сандер-Джонс заявила, що Project Brakestop демонструє здатність британської промисловості швидко реагувати на виклики сучасної війни. За її словами, нові системи мають доповнити існуючий арсенал України та створити додаткові можливості для далекобійних ударів.

    Наразі програма перейшла до другої фази розвитку. Учасники вже отримали нові контракти на суму близько 15 мільйонів фунтів стерлінгів для доопрацювання своїх систем, створення пускових установок та проведення додаткових випробувань. Частина тестів має пройти не лише у Великій Британії, а й безпосередньо в Україні.

    За оцінками британських урядовців, хоча нові ракети будуть менш потужними та менш точними за Storm Shadow, вони коштуватимуть майже удвічі дешевше і можуть вироблятися значно швидше. Саме масовість і доступність вважаються головною перевагою нової зброї в умовах війни на виснаження.

    Якщо програма розвиватиметься за планом, перші серійні зразки можуть надійти Україні вже до кінця 2026 року. У такому випадку Київ отримає ще один інструмент для ураження військових аеродромів, логістичних центрів, складів боєприпасів і стратегічної інфраструктури Росії на значній відстані від лінії фронту.

  • “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    “Гаазькі конвенції більше не потрібні”: Мєдвєдєв виступив із заявою після атаки на Москву

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Мєдвєдєв виступив із черговою резонансною заявою на тлі масштабних атак українських безпілотників по території Росії. Російський політик заявив, що після ударів по Москві та інших російських містах для Кремля нібито «більше не існує жодних правил щодо Києва», а також поставив під сумнів актуальність міжнародних норм ведення війни.

    Слова Мєдвєдєва пролунали після однієї з наймасштабніших атак безпілотників на Москву та Московську область за останні роки. Зокрема, під ударом опинилися об’єкти критичної інфраструктури, включаючи Московський нафтопереробний завод у Капотні, який відіграє важливу роль у забезпеченні російської столиці паливом.

    У своєму дописі в російському месенджері Мєдвєдєв заявив, що Росія більше не повинна керуватися попередніми обмеженнями у ставленні до України. За його словами, після регулярних атак на російські міста Москва більше не бачить підстав дотримуватися будь-яких «правил гри». Водночас він зробив застереження, що єдиним винятком залишається навмисне знищення цивільного населення.

    Особливу увагу привернули слова російського посадовця щодо міжнародного гуманітарного права. Мєдвєдєв фактично поставив під сумнів необхідність Гаазьких конвенцій — міжнародних документів, які визначають правила та звичаї ведення війни, захищають цивільне населення, культурні цінності, а також регулюють поводження з військовополоненими.

    Подібні заяви викликали широкий резонанс серед міжнародних спостерігачів, адже Гаазькі конвенції є однією з основ сучасного міжнародного права. Вони були ухвалені ще наприкінці XIX та на початку XX століття і залишаються фундаментом правового регулювання збройних конфліктів. Саме на них спираються міжнародні суди під час розгляду воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

    Заява Мєдвєдєва пролунала на тлі загострення ситуації навколо Москви. За останні дні українські безпілотники завдали низки ударів по військових та інфраструктурних об’єктах у російській столиці та навколишніх регіонах. Особливий резонанс викликало ураження Московського НПЗ, який розташований приблизно за 12 кілометрів від Кремля.

    За інформацією українського Генерального штабу та низки міжнародних ЗМІ, внаслідок атак було пошкоджено установки первинної переробки нафти, резервуари для зберігання пального та інше технологічне обладнання підприємства. Після ударів завод був змушений частково або повністю призупинити роботу, що стало одним із найсерйозніших ударів по паливній інфраструктурі Росії за весь період повномасштабної війни.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що удари по об’єктах у Москві є відповіддю на російські атаки проти українських міст. Зокрема, глава держави нагадав про масований обстріл Києва, внаслідок якого загинули мирні мешканці, а також було пошкоджено об’єкти культурної та історичної спадщини.

    Останніми місяцями Дмитро Мєдвєдєв регулярно виступає з різкими та агресивними заявами щодо України, Заходу та міжнародних організацій. Багато його висловлювань уже викликали критику навіть серед окремих російських експертів через надмірну радикальність та погрози застосування сили.

    Водночас аналітики зазначають, що подібна риторика може бути частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на мобілізацію російського суспільства та виправдання подальшої ескалації війни. Після успішних ударів українських дронів по території РФ російська влада дедалі частіше намагається пояснити власному населенню причини нездатності систем протиповітряної оборони повністю захистити столицю та стратегічні об’єкти.

    На цьому тлі міжнародні правозахисні організації наголошують, що жодні політичні заяви не можуть скасувати дію міжнародного гуманітарного права. Усі сторони збройного конфлікту зобов’язані дотримуватися норм міжнародних конвенцій незалежно від розвитку бойових дій.

    Експерти також звертають увагу, що заяви про відмову від міжнародних правил війни можуть посилити занепокоєння світової спільноти щодо подальшої поведінки Росії у війні проти України. Особливо це актуально на тлі постійних звинувачень Москви у порушенні міжнародного права та численних розслідувань воєнних злочинів.

    Наразі офіційної реакції міжнародних організацій на останні заяви Мєдвєдєва ще не оприлюднено. Однак його слова вже стали черговим свідченням жорсткої риторики російського керівництва після серії болючих ударів по військових та інфраструктурних об’єктах на території Росії.

    Тим часом українські Сили оборони продовжують операції зі знищення логістичних вузлів, нафтопереробних підприємств, систем ППО та інших об’єктів, які забезпечують ведення війни проти України. Саме ці удари останніми тижнями дедалі частіше стають причиною різких заяв російських чиновників та представників Кремля.

  • Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ

    Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ

    Супутникові знімки високої роздільної здатності вперше продемонстрували реальний масштаб руйнувань Московського нафтопереробного заводу в районі Капотня після серії ударів Сил оборони України. Об’єкт, який забезпечував значну частину потреб російської столиці в паливі та авіаційному гасі, зазнав серйозних пошкоджень і, за даними української сторони, повністю зупинив переробку нафти.

    Супутникові фото, оприлюднені 20 червня та проаналізовані низкою міжнародних і українських медіа, демонструють пошкодження резервуарів для зберігання нафтопродуктів, руйнування установки первинної переробки нафти АВТ-6 та масштабні сліди пожежі на території підприємства. Особливу увагу привернув резервуар, кришку якого під час вибуху буквально викинуло в повітря на десятки метрів. Саме цей момент став одним із найобговорюваніших епізодів атаки.

    фото: Радіо Свобода

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, внаслідок ударів було уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6, комбіновану установку переробки нафти, три резервуари обсягом по 10 тисяч кубометрів та один резервуар на 30 тисяч кубометрів. На оприлюднених супутникових кадрах видно, що щонайменше два великі резервуари були повністю знищені.

    Московський НПЗ є одним із найважливіших нафтопереробних підприємств Росії. Завод розташований лише за кілька кілометрів від МКАД і приблизно за 12-16 кілометрів від Кремля. Він забезпечував значну частину паливного ринку московського регіону, включно з постачанням дизельного пального та авіаційного гасу для столичних аеропортів. Через стратегічне значення підприємство вважалося одним із найбільш захищених об’єктів російської енергетичної інфраструктури.

    фото: Радіо Свобода

    Особливо болючим для російської сторони стало ураження комплексу «Євро+». За даними Reuters, пошкоджена установка АВТ-6 входить до складу цього сучасного технологічного блоку та забезпечує майже половину потужностей первинної переробки нафти на підприємстві. Крім самої установки, пошкоджень зазнали трубопроводи, резервуари та допоміжне обладнання, що суттєво ускладнює відновлення виробничого циклу.

    Атаки стали продовженням кампанії українських далекобійних ударів по російській паливно-енергетичній інфраструктурі. Перший удар по Московському НПЗ був завданий 16 червня, коли було пошкоджено установку ЕЛОУ-АВТ-6. Уже через два дні українські безпілотники повторно атакували підприємство, спричинивши нові руйнування та масштабну пожежу. Після другої атаки завод фактично припинив роботу на невизначений термін.

    За оцінками експертів, подвійний удар значно ускладнює перспективи швидкого відновлення об’єкта. Сучасні нафтопереробні установки є складними інженерними комплексами, ремонт яких потребує спеціалізованого обладнання та тривалого часу. Частина технологічних компонентів раніше постачалася західними виробниками, що робить відновлення ще складнішим в умовах санкцій.

    Російська влада змушена була визнати факт атаки, хоча традиційно наголошувала на ефективній роботі систем протиповітряної оборони. Водночас українські безпілотники змогли досягти одного з найбільш захищених об’єктів у російській столиці, що викликало значний резонанс серед російського суспільства та військових блогерів. Після ударів у Москві тимчасово зупиняли роботу аеропорти, обмежувався рух транспорту, а мешканці повідомляли про густий чорний дим над містом.

    Окремі російські джерела також повідомляли про появу так званого «нафтового дощу» в деяких районах столиці після вибухів та пожежі на заводі. Крім того, російські військові блогери почали вимагати посилення протиповітряної оборони навколо стратегічних об’єктів та критикувати командування за недостатній захист Москви від атак дронів.

    На тлі пошкодження Московського НПЗ з’явилася інформація про перекидання додаткових комплексів ППО до району Капотні. Аналітики також звернули увагу на дефіцит засобів протиповітряної оборони, оскільки частина таких систем раніше була задіяна безпосередньо на фронті.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що удари по паливній інфраструктурі є частиною стратегії зі зниження можливостей Росії продовжувати війну проти України. Знищення або пошкодження ключових елементів логістики та енергетики противника безпосередньо впливає на забезпечення армії паливом, транспортування військових вантажів та функціонування військово-промислового комплексу.

    Оприлюднені супутникові кадри стали першим незалежним підтвердженням масштабу наслідків атак і показали, що удари по Московському НПЗ мали значно серйозніший ефект, ніж визнавала російська сторона. На думку експертів, ця операція може стати одним із найрезонансніших ударів по російській енергетичній інфраструктурі за весь час повномасштабної війни.

  • Удар по престижному району Москви сколихнув Росію: ISW пояснив реакцію Кремля

    Удар по престижному району Москви сколихнув Росію: ISW пояснив реакцію Кремля

    Успішні атаки українських безпілотників по Москві стали серйозним викликом для російської влади та змусили Кремль публічно реагувати на події, які ще донедавна намагалися максимально приховувати від власного населення. Після ударів по престижному діловому району «Москва-Сіті» офіційні представники Росії були змушені визнати факт атаки, а російська пропагандистська машина негайно почала використовувати інцидент як привід для виправдання нових масованих ударів по Україні.

    Про це йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), аналітики якого проаналізували реакцію російської влади, пропагандистів та військових блогерів на останні події в російській столиці.

    За оцінкою експертів ISW, заяви Кремля свідчать не лише про занепокоєння через здатність українських дронів досягати стратегічно важливих об’єктів у Москві, а й про спробу сформувати інформаційне підґрунтя для подальшої ескалації повітряного терору проти України.

    Після атаки речник Кремля Дмитро Пєсков визнав факт ударів по Москві, але водночас спробував переконати росіян, що система протиповітряної оборони країни продовжує ефективно виконувати свої функції.

    За його словами, російська ППО нібито працює добре «незважаючи ні на що». Втім сама необхідність таких заяв демонструє, що удари українських безпілотників по столиці РФ вже неможливо ігнорувати або приховувати від суспільства.

    Подібну позицію озвучив і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Його коментарі також фактично підтвердили, що російська влада сприймає атаки на Москву як серйозний виклик та інформаційну проблему.

    В ISW наголошують, що нинішня риторика Кремля має чітку мету – підготувати російське суспільство до нових ударів по Україні, які подаватимуться як нібито «відповідь» або «відплата» за атаки на Москву.

    Водночас аналітики звертають увагу на важливий факт: Росія значно наростила інтенсивність комбінованих повітряних ударів по українських містах задовго до останніх атак безпілотників на російську столицю.

    Саме тому твердження про те, що нові обстріли є реакцією на дії України, не відповідають реальній картині подій.

    На думку експертів Інституту вивчення війни, Кремль намагається створити інформаційне прикриття для власної кампанії повітряного терору, перекладаючи відповідальність за ескалацію на Україну.

    Особливо показовою стала реакція російських ультранаціоналістичних кіл та так званих військових блогерів. Після появи численних відео ударів по Москві серед російських Z-ресурсів розпочалася хвиля взаємних звинувачень.

    Частина мілблогерів почала критикувати звичайних росіян, які публікували у соціальних мережах кадри прильотів та роботи ППО. За їхніми словами, такі відео нібито допомагають українській стороні аналізувати результати атак і становлять загрозу для безпеки Росії.

    Однак основний удар критики був спрямований на військове керівництво РФ та систему оборони столиці.

    Російські воєнкори відкрито поставили під сумнів ефективність захисту Москви та почали вимагати від влади значно більших інвестицій у засоби боротьби з безпілотниками.

    Особливе невдоволення викликала нездатність існуючих систем ППО гарантувати повний захист від малорозмірних цілей, які дедалі частіше досягають території російської столиці.

    На цьому тлі радикально налаштовані представники російського інформаційного простору почали закликати Кремль до ще більш жорстких дій проти України.

    За даними ISW, окремі Z-блогери та пропагандисти фактично вимагали посилення ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі. Вони просувають ідею масованих атак, які, на їхню думку, мають змусити цивільне населення залишати великі українські міста.

    Аналітики наголошують, що подібні заяви вкотре демонструють справжню природу російської кампанії проти України, де удари по цивільних об’єктах розглядаються як інструмент психологічного тиску на населення.

    Водночас сам факт регулярних атак безпілотників по Москві дедалі сильніше впливає на внутрішньоросійську ситуацію. Якщо раніше війна для більшості мешканців російської столиці залишалася відносно віддаленою подією, то тепер її наслідки все частіше стають помітними безпосередньо у центрі країни.

    Експерти зазначають, що кожна успішна атака по Москві не лише створює військові та економічні ризики для Росії, а й підриває головний наратив Кремля про повний контроль над ситуацією та абсолютну безпеку російської столиці.

    Саме тому нинішня нервова реакція Кремля, виправдання Пєскова та Лаврова, а також хвиля критики серед російських ультранаціоналістів свідчать про те, що удари українських дронів по Москві мають значно більший ефект, ніж просто локальні пошкодження окремих об’єктів.

    На думку Інституту вивчення війни, Москва дедалі частіше стикається не лише з фізичними наслідками атак, а й із серйозними репутаційними втратами, які Кремлю стає дедалі складніше приховувати навіть усередині самої Росії.

  • У Москві зробили різку заяву про Україну та анонсували нові удари

    У Москві зробили різку заяву про Україну та анонсували нові удари

    Речник Кремля Дмитро Пєсков продовжив різку риторику на адресу України та Заходу, коментуючи можливі формати майбутніх переговорів і позицію Києва. За його словами, українська влада нібито опинилася у «дуже складному становищі», однак, попри це, продовжує дотримуватися курсу, який, як він стверджує, не спрямований на мирне врегулювання. Жодних доказів або конкретних аргументів на підтвердження цих заяв представник Кремля не навів, обмежившись політичними оцінками.

    Пєсков також повторив тезу російської пропаганди про те, що переговори з позиції сили нібито не можуть привести до результату, фактично заперечуючи підходи, які декларують країни ЄС та США щодо необхідності тиску на Росію для припинення війни проти України. Водночас він заявив, що Російська Федерація нібито залишається відкритою до мирних переговорів і що російський президент Володимир Путін «неодноразово підкреслював готовність Москви до діалогу», хоча Київ та західні партнери неодноразово заявляли про протилежне, посилаючись на продовження бойових дій і ракетних ударів.

    Окремо представник Кремля повідомив, що Росія продовжуватиме завдавати ударів по об’єктах на території України, не уточнюючи, про які саме цілі йдеться. Такі заяви вкладаються у попередню риторику російської влади, яка неодноразово обґрунтовувала атаки на українську інфраструктуру як частину воєнних дій, попри те, що Україна та міжнародні організації кваліфікують їх як удари по цивільних об’єктах.

    У своїх коментарях Пєсков також знову озвучив тезу про нібито низьку готовність Києва до переговорів, повторюючи твердження про «відсутність політичної волі» з українського боку. Подібні заяви регулярно звучать з боку російських офіційних осіб, тоді як Україна наполягає, що будь-які переговори можливі лише за умови повного виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності держави.

    На тлі цих заяв президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що Росія не демонструє реальної готовності до завершення війни, а навпаки — продовжує ескалацію бойових дій та обстріли українських міст. Після ударів по об’єктах на території Росії, зокрема по Московському нафтопереробному заводу, глава держави закликав громадян РФ тиснути на власну владу, якщо вони хочуть припинення війни та її наслідків.

    За словами Зеленського, значна частина росіян, згідно з соціологічними даними, нібито підтримує ідею припинення бойових дій, однак при цьому не спостерігає суттєвих успіхів своєї армії на фронті. Він підкреслив, що саме внутрішній тиск у Росії може стати одним із факторів, здатних вплинути на подальший перебіг війни.

  • Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков лише через добу після масштабної атаки безпілотників на російську столицю та Московський регіон виступив із публічним коментарем, у якому заявив, що система протиповітряної оборони РФ нібито продемонструвала «високу ефективність» і спрацювала «добре, незважаючи ні на що».

    Про це повідомляє російське агентство «Интерфакс», посилаючись на заяву представника російського керівництва. У своїх словах Дмитро Пєсков наголосив, що атаки безпілотників продовжуються, однак, за його версією, російські структури оборони та екстрені служби вживають усіх необхідних заходів для реагування на подібні інциденти, а також для ліквідації наслідків ударів. Він підкреслив, що, попри регулярні атаки, робота систем ППО, за оцінкою російської сторони, залишається «високорезультативною».

    Ці заяви пролунали на тлі подій ночі на 18 червня, коли, за даними української сторони та повідомленнями міжнародних спостерігачів, безпілотники змогли прорвати багаторівневу та глибоко ешелоновану систему протиповітряної оборони навколо Москви. У результаті атаки було уражено низку цілей у Московському регіоні, зокрема Московський нафтопереробний завод у районі Капотні, де виникла масштабна пожежа, яку тривалий час не могли повністю локалізувати російські служби. Російські медіа назвали цей інцидент однією з найпотужніших атак на столичний регіон за останні роки, а також відзначали нетипову для такого рівня оборони глибину проникнення дронів.

    За даними українських офіційних джерел, ця атака стала частиною серії ударів по стратегічній інфраструктурі Росії, яка включає об’єкти паливно-енергетичного комплексу, що мають ключове значення для забезпечення військової логістики та внутрішнього постачання. Українська сторона також наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані удари російських військ по цивільній інфраструктурі українських міст, які тривають від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас у Росії офіційна риторика намагається підкреслити контроль над ситуацією та ефективність оборонних систем, попри появу численних відео та повідомлень про вибухи, пожежі та роботу екстрених служб у різних районах Московського регіону. Заява Пєскова фактично стала першим публічним коментарем Кремля після інциденту, що, за оцінками спостерігачів, може свідчити про прагнення російської влади мінімізувати політичний ефект від атаки та уникнути демонстрації вразливості столичної оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що далекобійні удари по військових і стратегічних об’єктах на території Росії є частиною справедливої відповіді на дії держави-агресора. За його словами, такі операції спрямовані на зменшення можливостей РФ продовжувати масовані удари по Україні та демонструють, що війна дедалі частіше повертається на територію самої Росії, зокрема у ті регіони, які раніше вважалися відносно захищеними.

  • США закликали своїх громадян у РФ шукати укриття

    США закликали своїх громадян у РФ шукати укриття

    Посольство Сполучених Штатів Америки в Росії опублікувало спеціальні рекомендації для американських громадян, які перебувають на території РФ, на тлі різкого погіршення безпекової ситуації через регулярні атаки безпілотників та вибухи на стратегічних об’єктах. Дипломатичне представництво закликало громадян США бути готовими до надзвичайних ситуацій, уникати місць можливих ударів та негайно шукати укриття у разі виявлення дронів або оголошення тривоги.

    Відповідні рекомендації були оприлюднені 18 червня після масштабної атаки безпілотників на Москву та низку інших регіонів Російської Федерації. У документі під назвою «Інструкція щодо реагування на дрони та безпілотні літальні апарати» зазначається, що останнім часом у прикордонних із Україною областях РФ, а також у великих містах далеко від лінії фронту дедалі частіше фіксуються польоти ударних безпілотників, вибухи та ураження важливих інфраструктурних об’єктів.

    Американське посольство наголосило, що у разі надзвичайної ситуації громадяни повинні виконувати вказівки місцевих органів влади та негайно прямувати до найближчого укриття. Окремо дипломати застерегли від будь-яких контактів із безпілотниками, їхніми уламками або предметами, які могли бути скинуті з повітря. У документі підкреслюється, що такі об’єкти можуть становити загрозу для життя та здоров’я, а тому до них не можна наближатися, торкатися їх або намагатися самостійно оглядати місце падіння.

    Також громадянам США нагадали про чинні в Росії законодавчі обмеження щодо фото- та відеофіксації наслідків атак. У посольстві звернули увагу, що російська влада останнім часом посилила контроль над поширенням інформації про удари безпілотників, роботу систем протиповітряної оборони та наслідки атак на військові чи промислові об’єкти. За порушення таких заборон у РФ передбачена адміністративна та навіть кримінальна відповідальність.

    Водночас американська дипломатична місія вкотре нагадала про чинну рекомендацію Державного департаменту США утриматися від поїздок до Росії. У посольстві наголосили, що ризики для безпеки іноземців у країні залишаються високими, а ситуація продовжує погіршуватися на тлі війни між Росією та Україною.

    Поява таких рекомендацій збіглася з однією з найрезонансніших атак на російську столицю за останній час. У ніч на 18 червня російські джерела повідомили про масований наліт безпілотників на Москву та Московську область. За попередніми даними, у напрямку столиці РФ рухалися понад 180 дронів. Російська протиповітряна оборона працювала одразу в кількох районах, а в аеропортах тимчасово запроваджували обмеження на прийом і відправлення рейсів.

    Однією з головних цілей атаки став Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Після серії ударів на території підприємства виникла масштабна пожежа. Російські телеграм-канали та очевидці повідомляли про потужні вибухи, густий дим і пошкодження промислової інфраструктури. За інформацією місцевих жителів, у деяких районах столиці спостерігалися опади з домішками нафтопродуктів, які в соціальних мережах охрестили «нафтовим дощем».

    Атака викликала значний міжнародний резонанс. Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що удари по стратегічних об’єктах у російському тилу демонструють зміну характеру війни та свідчать про зростання можливостей України завдавати шкоди критично важливій інфраструктурі Росії. За його словами, такі події можуть мати серйозний вплив на подальший перебіг війни та баланс сил між сторонами конфлікту.

    Не менш гучною стала реакція в Естонії. Міністр закордонних справ Маргус Цахкна опублікував фотографію моменту вибуху на одному з нафтових об’єктів і назвав її «фото дня». Публікація швидко набула популярності в соціальних мережах та міжнародних медіа, ставши одним із символів нової хвилі атак на території Росії.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи події навколо Москви, наголосив, що для завершення війни необхідний постійний тиск на Росію не лише з боку України, а й з боку її міжнародних партнерів та самого російського суспільства. За його словами, лише комплексний політичний, економічний та військовий тиск може змусити Кремль переглянути свою політику та погодитися на справедливе завершення війни.

    На тлі цих подій рекомендації американського посольства стали ще одним свідченням того, що безпекова ситуація в Росії дедалі більше турбує іноземні держави. Якщо раніше подібні попередження стосувалися переважно прикордонних регіонів, то тепер вони поширюються і на великі міста, включно з Москвою. Це свідчить про те, що загроза атак безпілотників стала постійним фактором внутрішньої безпеки РФ і дедалі частіше впливає не лише на військову інфраструктуру, а й на повсякденне життя мільйонів людей.

  • «Путін у глухому куті»: Пісторіус зробив заяву про війну в Україні

    «Путін у глухому куті»: Пісторіус зробив заяву про війну в Україні

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що російський лідер Володимир Путін опинився у стратегічному глухому куті у війні проти України, попри продовження бойових дій та спроби Москви зберегти військову ініціативу. Його заява пролунала на тлі загострення ситуації після атак безпілотників на російську столицю, які в РФ називають одними з наймасштабніших від початку повномасштабного вторгнення.

    Про це Пісторіус сказав під час відкриття чергового засідання у форматі «Рамштайн», де країни-партнери України координують подальшу військову допомогу, постачання озброєння та стратегічну підтримку Києва. Він наголосив, що війна, розв’язана Росією, не досягає своїх цілей, натомість завдає дедалі відчутніших втрат як Україні, так і самій Росії, включно з людськими ресурсами, економікою та військовою інфраструктурою.

    За словами німецького міністра, попри те що Кремль продовжує ескалацію та намагається підтримувати тиск на фронті, фактичні результати війни свідчать про виснаження російських можливостей. Він зазначив, що Україна, навпаки, демонструє здатність завдавати дедалі серйозніших ударів по російських військових об’єктах і логістиці, що змінює загальну динаміку конфлікту та змушує Москву реагувати жорсткішою риторикою.

    Пісторіус підкреслив, що українська сторона неодноразово заявляла про готовність до переговорів і політичного врегулювання, зокрема це публічно озвучував президент Володимир Зеленський. Водночас, за його словами, Росія обирає шлях подальшої ескалації, ігноруючи дипломатичні можливості та продовжуючи воєнні дії, що лише поглиблює конфлікт і затягує його у часі.

    Окремо міністр звернув увагу на те, що російська стратегія не обмежується лише війною проти України, а також створює ширші ризики для безпеки Європи, зокрема для країн східного флангу НАТО. Він наголосив, що такі дії Росії розглядаються союзниками як фактор довгострокової нестабільності, який вимагає відповідної реакції з боку Заходу.

    Паралельно із заявами Пісторіуса у політичному та медійному просторі активно обговорюються наслідки нещодавніх атак безпілотників на Москву. Російські джерела повідомляли про значну кількість дронів, що прямували у бік столиці, а також про роботу систем протиповітряної оборони та тимчасові обмеження в роботі аеропортів. У місті фіксувалися перебої в авіасполученні, затримки рейсів та повідомлення про вибухи.

    Зокрема, за даними російських повідомлень, було уражено низку інфраструктурних об’єктів, серед яких і Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Там виникли пожежі, а частина обладнання зазнала пошкоджень. Ці події стали черговим сигналом про вразливість критичної інфраструктури навіть у глибокому тилу РФ, що, своєю чергою, вплинуло на політичні заяви російських чиновників про можливу ескалацію.

    На цьому тлі у Росії знову активізувалася риторика про «жорстку відповідь» та розширення ударів по території України, що в європейських столицях сприймається як потенційний сигнал до нового витка ескалації. Водночас союзники України наголошують, що ключовим фактором у війні залишається здатність забезпечувати стабільну військову підтримку Києва та посилювати оборонні можливості української армії.

    Зустріч у форматі «Рамштайн» цього разу зосереджена на довгостроковій стратегії підтримки України, включно з постачанням систем протиповітряної оборони, боєприпасів, далекобійних систем і розвитку оборонної промисловості. Учасники наголошують, що саме системна допомога дозволяє Україні не лише утримувати позиції, а й поступово змінювати баланс сил на полі бою.

    Таким чином, заява Пісторіуса стала частиною ширшої дискусії серед союзників України про перспективи війни, можливості Росії продовжувати наступальні дії та роль Заходу у стримуванні подальшої ескалації конфлікту.

  • У РФ після удару по столиці заявили про різке посилення атак

    У РФ після удару по столиці заявили про різке посилення атак

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із різкою заявою після масованої атаки безпілотників на Москву, яка відбулася в ніч на 18 червня та стала однією з наймасштабніших за час повномасштабної війни. На тлі цих подій у російському політичному керівництві пролунали погрози про суттєве посилення ударів по території України, які, за словами Лаврова, можуть стати регулярними та більш інтенсивними. Про це повідомляє російське видання Life.ru.

    Лавров заявив, що реакція Росії на подібні атаки не обмежиться дипломатичними заявами, наголосивши, що «слів замало» і що Москва переходить до, як він висловився, більш жорстких дій. За його словами, російська сторона планує здійснювати «масовані групові удари на регулярній основі» по об’єктах на території України, які в РФ вважають критично важливими для забезпечення боєздатності українських Сил оборони. Він також підкреслив, що такі дії, за твердженням російського керівництва, виконуються в межах наказів вищого військово-політичного керівництва країни.

    Окремо Лавров зазначив, що відповідні рішення нібито ухвалені на найвищому рівні, маючи на увазі російського президента Володимир Путін, і що збройні сили РФ уже реалізують поставлені завдання та продовжуватимуть їх виконання. Подібна риторика фактично свідчить про намір Москви посилити ескалацію у відповідь на удари по своїй території.

    Його заява пролунала на тлі повідомлень російських джерел про масштабну атаку безпілотників на російську столицю. За даними цих повідомлень, у напрямку Москви в ніч на 18 червня рухалися понад 180 дронів, частину з яких нібито було збито системами протиповітряної оборони. У місті та Московській області тимчасово вводилися обмеження на роботу аеропортів, скасовувалися або затримувалися авіарейси, а місцеві жителі повідомляли про вибухи та роботу ППО.

    Внаслідок атаки, за російськими повідомленнями, було уражено низку об’єктів інфраструктури, серед яких Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Повідомляється про виникнення пожежі та пошкодження частини технологічного обладнання. Це вже не перший випадок ураження цього об’єкта за останній період, що додатково підсилює увагу до безпеки паливно-енергетичної інфраструктури російської столиці.

    Російська влада традиційно покладає відповідальність за атаку на Україну, називаючи такі дії «терористичними», тоді як українська сторона зазвичай не коментує конкретні епізоди або наголошує на ударах по об’єктах, які, за її позицією, забезпечують військову інфраструктуру Росії та є частиною логістики війни.

    Після інциденту у Москві посилилася політична риторика з боку російського керівництва, яке заявляє про необхідність «жорсткої відповіді» та подальшого нарощування ударів. Експерти відзначають, що такі заяви можуть свідчити про новий виток ескалації, однак фактичний масштаб і характер подальших дій залежатимуть від військових рішень і розвитку ситуації на фронті та в тилових регіонах.

    Таким чином, атака на Москву стала не лише військовим, а й політичним фактором, який уже використовується російською стороною для обґрунтування посилення ударів по Україні та формування нової інформаційної і військової риторики у відповідь на події останніх днів.