Позначка: НАБУ

  • «Туалетна схема» та контроль рішень Київради: справа «Чисте місто» пішла до суду

    «Туалетна схема» та контроль рішень Київради: справа «Чисте місто» пішла до суду

    НАБУ та САП 6 жовтня скерували до суду справу в межах масштабної операції «Чисте місто», яка стосується ймовірної земельної корупції у Києві. За версією слідства, учасники злочинної організації намагалися взяти під контроль земельні рішення столичної влади, щоб отримувати цінні ділянки під забудову.

    Одним із ключових механізмів, за даними НАБУ, була так звана «туалетна схема». На перспективних земельних ділянках реєстрували примітивні споруди або права на об’єкти, після чого землю намагалися отримати поза конкурсом — нібито для їхнього обслуговування.

    Слідство стверджує, що до групи входили посадовці КМДА та депутати Київської міської ради. Керівником організації НАБУ називає медійно відомого колишнього депутата Київради, який, за версією правоохоронців, через мережу впливових знайомств міг впливати не лише на земельні та бюджетні рішення, а й на кадрові питання у столичних органах влади. Водночас імена всіх фігурантів у повідомленні НАБУ не називаються.

    За даними антикорупційних органів, упродовж 2023–2024 років учасники схеми планували заволодіти землею територіальної громади Києва на суму понад 70 млн грн. НАБУ заявляє, що реалізації цих планів вдалося запобігти.

    Операцію «Чисте місто» правоохоронці провели ще у лютому 2025 року. У січні 2026-го НАБУ та САП завершили слідство, а тепер обвинувальний акт передали до суду. У справі наразі дев’ять обвинувачених, ще троє фігурантів уже засуджені.

    У НАБУ також заявляли, що учасники схеми використовували засоби конспірації — спеціальний зв’язок, псевдоніми та контрспостереження. За версією слідства, це мало приховати координацію дій та вплив на рішення щодо столичної землі.

    Передача справи до суду означає завершення досудового етапу, але не є підтвердженням вини обвинувачених. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

     

  • Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    У Києві правоохоронці затримали 29-річного чоловіка, якого підозрюють у масштабній шахрайській схемі. За версією слідства, він видавав себе за співробітника Національного антикорупційного бюро України та переконував підприємця, що має впливових знайомих у НАБУ, Державній податковій службі, Бюро економічної безпеки та судах. За «вирішення проблем» чоловік, як стверджують правоохоронці, уже отримав $280 тисяч, а згодом вимагав ще $200 тисяч.

    Справу розслідують Національна поліція за матеріалами Управління внутрішнього контролю НАБУ та за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора.

    За даними НАБУ, історія почалася після того, як підозрюваний дізнався від свого батька, що щодо підприємця та його дружини проводяться податкові перевірки приблизно на 32 млн гривень. Батько нібито переконував бізнесмена, що його син займає високу посаду у НАБУ та може допомогти владнати проблеми.

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Розповідав про «зв’язки» у НАБУ, БЕБ і судах

    Слідство вважає, що чоловік використовував образ впливового правоохоронця максимально переконливо. Він оперував юридичною термінологією, посилався на нібито внутрішню інформацію та поступово вигадував нові проблеми, які потребували додаткових грошей.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, він розповідав підприємцю про нібито існування «замовлення» з боку впливових осіб, а також переконував його, що проти бізнесмена буцімто відкрито кримінальне провадження в БЕБ.

    Правоохоронці наголошують: такого кримінального провадження насправді не існувало.

    Саме за «вирішення» податкових і судових проблем, а також за начебто припинення можливого кримінального переслідування чоловік, за даними слідства, поступово отримував великі суми готівкою.

    У період із вересня 2025 року до березня 2026 року підприємець передав йому загалом $280 тисяч.

    Після $280 тисяч попросив ще $200 тисяч

    На цьому, за версією слідства, схема не завершилася.

    Підозрюваний повідомив підприємцю, що для остаточного «вирішення» проблем необхідно передати ще $200 тисяч.

    За ці гроші він начебто мав організувати одразу кілька дій: провести штучне банкрутство, домогтися скасування штрафних санкцій та зняти арешт із активів бізнесмена.

    Таким чином, загальна сума, яку фігурант намагався отримати від підприємця, наближалася до пів мільйона доларів — $480 тисяч. У самому НАБУ справу назвали «$500 000 за вирішення питань».

    Саме під час передачі останньої частини грошей чоловіка й затримали.

    Приніс підроблений судовий документ

    Одна з найцікавіших деталей справи — спроба переконати підприємця в реальності своїх «можливостей» за допомогою документів.

    За даними НАБУ, на зустріч, під час якої мав отримати $200 тисяч, підозрюваний приніс підроблений судовий документ, який нібито підтверджував закриття справи.

    Правоохоронці затримали чоловіка безпосередньо під час отримання коштів.

    Після цього слідчі провели обшуки у Києві та Харкові — за місцями, пов’язаними з підозрюваним, а також у його автомобілі.

    За інформацією правоохоронців, під час слідчих дій вилучили гроші, мобільні телефони та інші речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

    Йому загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах

    29-річному чоловікові повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу.

    Його дії кваліфікували за частиною 5 статті 190 КК України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, а також за частиною 2 статті 15 та частиною 5 статті 190 — замах на таке шахрайство.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 998 тисяч гривень. Про це також повідомляє УНН із посиланням на матеріали правоохоронців.

    Водночас слідство триває, а остаточну винуватість чоловіка має встановити суд.

    НАБУ окремо нагадує про презумпцію невинуватості: до обвинувального вироку суду особа вважається невинуватою.

    Чому схема могла виглядати переконливо

    Подібні схеми часто будуються не лише на самій легенді про «впливового правоохоронця», а й на використанні реальних проблем потенційної жертви.

    У цьому випадку підозрюваний, за даними слідства, справді знав про податкові перевірки підприємця та його дружини. Саме це дозволяло йому створювати враження доступу до закритої інформації.

    Додатково чоловік використовував професійну юридичну лексику та демонстрував документи, які мали підтверджувати його розповіді.

    Таким чином, схема могла виглядати для потерпілого не як звичайне телефонне шахрайство, а як реальна пропозиція від людини, яка нібито має доступ до державних органів.

    Правоохоронці не повідомляють, що до схеми справді були залучені працівники НАБУ, БЕБ, ДПС або судів.

    Навпаки, офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що чоловік лише видавав себе за працівника Бюро.

    Шахраї все частіше прикриваються силовими структурами

    Схеми, в яких зловмисники представляються співробітниками правоохоронних органів, в Україні трапляються регулярно.

    «Ненька інфо» раніше писала про випадок у Києві, коли шахраї залякали 13-річну доньку військового заявами про нібито кримінальну відповідальність її батьків та змусили передати понад 2,5 млн гривень.

    Тоді зловмисники представлялися співробітниками силових структур та переконували дитину, що сім’я нібито може бути причетною до фінансування країни-агресора. «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн — Ненька інфо

    Також «Ненька інфо» повідомляла про інший випадок у столиці: 51-річного чоловіка затримали за підозрою у вимаганні $20 тисяч за нібито оформлення інвалідності та зняття військовозобов’язаного з обліку. 

    Окрема велика категорія справ стосується вже реальної корупції та «кришування» незаконного бізнесу. У вересні НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора. Йшлося про системне отримання неправомірної вигоди від шахрайських кол-центрів.

    Цю справу також детально висвітлювала «Ненька інфо». Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів — Ненька інфо

    НАБУ цього року розслідує сотні проваджень

    За офіційною статистикою Бюро, лише за січень–серпень 2026 року НАБУ розпочало 521 кримінальне провадження.

    За цей же період 153 особам повідомили про підозру, а до суду направили 72 обвинувальні акти щодо 148 осіб. Загальна сума збитків у справах, переданих до суду за цей період, перевищила 11 млрд грн.

    На цьому тлі історія з псевдопрацівником НАБУ показова ще й тому, що зловмисник, за версією слідства, намагався використати авторитет антикорупційного органу для виманювання грошей.

    Правоохоронці зараз встановлюють усі обставини справи та перевіряють, чи мав чоловік спільників і чи могли бути інші потерпілі.

     

  • НБУ вже перевіряє банки у справі Мудрої, хоча ухвала ВАКС офіційно не надійшла

    НБУ вже перевіряє банки у справі Мудрої, хоча ухвала ВАКС офіційно не надійшла

    Національний банк України заперечив звинувачення в тому, що нібито ігнорує рішення Вищого антикорупційного суду щодо перевірки банків, які відмовлялися проводити платежі для внесення застави за ексзаступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру.

    У НБУ заявили, що офіційно ухвала ВАКС до регулятора досі не надходила. За процедурою документ має направити безпосередньо суд. Водночас Нацбанк уже отримав копію рішення від адвокатів Мудрої та почав перевіряти ситуацію.

    Регулятор надіслав запити до банків, на які вказав захист, і отримав від них пояснення щодо причин проведення або відхилення операцій. Тепер НБУ аналізує ці відповіді та перевіряє, чи дотримувалися фінустанови вимог платіжного законодавства.

    У Нацбанку наголошують, що не давали банкам вказівок автоматично блокувати внесення застави. Кожна фінансова установа, за позицією регулятора, повинна самостійно оцінювати конкретну операцію з урахуванням вимог фінансового моніторингу та ризиків.

    24 вересня ВАКС зобов’язав НБУ перевірити причини відмов банків проводити платежі для внесення застави за Мудру. Після цього її адвокати заявили, що Нацбанк не виконав рішення суду у визначений термін.

    Водночас у НБУ повідомили, що станом на кінець минулого тижня банки вже перерахували на депозитний рахунок ВАКС понад половину визначеної судом суми застави. Тому твердження про повне блокування всіх платежів регулятор називає некоректними.

    Повний текст ухвали ВАКС очікується 29 вересня. Після його офіційного надходження Нацбанк пообіцяв забезпечити виконання рішення в установленому законом порядку.

    Раніше «Ненька інфо» вже писала про конфлікт навколо заставних платежів. 25 вересня видання повідомляло, що НБУ окремо звернув увагу банків на неприпустимість автоматичного блокування платежів для внесення застави на рахунки ВАКС лише через сам характер такої операції. Фінансовий моніторинг проти правосуддя: НБУ заборонив автоматично блокувати заставні платежі для ВАКС — «Ненька інфо»

    Сама Мудра перебуває під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави. Апеляційна палата ВАКС 15 вересня залишила відповідний запобіжний захід без змін. Водночас суд окремо наголошує на презумпції невинуватості: підозра не означає доведення вини особи.

    Отже, суперечка зараз стосується не лише самої застави, а й того, чи були відмови банків законними та чи не перетворився фінмоніторинг на фактичну перешкоду виконанню судового рішення. Остаточні висновки НБУ очікуються після аналізу відповідей банків і повного тексту ухвали ВАКС.

  • Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України у службове відрядження не повернувся до Києва, журналісти знайшли в Австрії. За даними розслідування Михайла Ткача для «Української правди», Кравченко разом із дружиною Олександрою нещодавно з’явився в австрійському Центральному реєстрі реєстрації місця проживання — Zentrales Melderegister, або ZMR. У документах обом вказали одну й ту саму основну адресу у Відні.

    Історія виглядає особливо показово на тлі того, як Кравченко залишав Україну. У ніч проти 14 вересня він перетнув кордон через пункт пропуску Шегині. За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, ексгенпрокурор їхав Mercedes V-Class разом із водієм, який займається міжнародними пасажирськими перевезеннями. Журналісти стверджують, що авіаквитків із Польщі Кравченко не купував, тож до кінцевої точки маршруту він міг добиратися автомобілем.

    Формально виїзд пояснювали п’ятиденним відрядженням до Франції. За даними медіа, наказ Кравченко підписав собі сам ще 13 вересня, коли залишався генеральним прокурором. Офіційним приводом називалася участь у заходах Парламентської асамблеї Ради Європи, однак у ПАРЄ журналістам повідомляли, що його участь у відповідному засіданні програмою не передбачалась. Термін відрядження завершився 18 вересня, але 21 вересня на роботу Кравченко вже не вийшов.

    За кілька годин до перетину кордону Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. НАБУ та САП публічно відкинули претензії Кравченка і називали його дії продовженням конфлікту навколо антикорупційних органів. При цьому важлива юридична деталь: станом на момент появи нинішнього розслідування сам Кравченко не мав публічно підтвердженого статусу підозрюваного у справі «Карфаген». Reuters також зазначав, що Кравченку обвинувачення не висували, а сам він заперечував будь-яку причетність до ймовірного прикриття шахрайських колцентрів.

    15 вересня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Відповідний указ №932/2026 містить лише формулювання про звільнення. За день до цього президент окремим указом відсторонив його від посади.

    «Ненька інфо» ще 14 вересня писала про обставини його нічного виїзду: Нічна втеча на службовому авто: генпрокурор Кравченко виїхав з України після гучних звинувачень проти керівництва НАБУ та САП

    Тоді ж навколо Кравченка вже активно циркулювала версія про те, що кінцевою точкою маршруту може стати саме Австрія. «Ненька інфо» окремо писала про припущення депутатки Вікторії Сюмар щодо можливого оформлення притулку в Австрії, однак на той момент незалежного підтвердження цього не було. Сам Кравченко про намір просити притулок публічно не повідомляв, і австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тепер з’явився значно конкретніший слід — австрійський реєстр.

    За даними УП, поточним основним місцем проживання Руслана та Олександри Кравченків у ZMR зазначено Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, тобто фактично в історичному центрі міста. Саме ці довідки журналісти називають головним доказом того, що подружжя перебуває або принаймні реєструє свою присутність у столиці Австрії.

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Але найцікавіша деталь з’явилася після перевірки самої адреси.

    Як з’ясувала «Українська правда», квартира №12 за Jordangasse 7 — це не звичайне житлове приміщення, а офіс компанії CS Corporate Services GmbH. Компанія надає послуги з доміциляції, тобто реєстрації юридичних адрес для компаній, секретарського й управлінського обслуговування, а також продажу вже готових зареєстрованих компаній. За цією ж адресою значаться десятки різних юридичних осіб.

    Саме через це журналісти ставлять питання, чи є вказана адреса реальним місцем проживання Кравченків.

    УП припускає, що використання такої адреси могло дозволити не розкривати фактичне місце проживання подружжя у Відні. Водночас це саме версія журналістів: публічних пояснень Кравченка щодо реєстрації за цією адресою наразі немає, так само немає рішення австрійських органів про будь-яке порушення ним місцевого законодавства.

    Олександра Кравченко виїхала з України ще раніше за чоловіка — 12 вересня. За даними джерел УП, вона пішки перетнула кордон із Молдовою через Паланку, а наступного дня виїхала через молдовсько-румунський кордон на Mercedes. Журналісти також не виявили інформації про придбання нею авіаквитків, через що припускають, що до Австрії вона могла доїхати автомобілем.

    Таким чином, маршрути подружжя були різними, але, за даними австрійського реєстру, зрештою вони опинилися в одному місті.

    Уся ця історія відбувається на тлі масштабної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з ймовірним прикриттям шахрайських колцентрів окремими посадовцями Офісу генерального прокурора.

    «Ненька інфо» детально писала про оприлюднені антикорупційними органами матеріали: Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських колцентрів посадовцями ОГП

    Сам Кравченко після розголосу публічно заперечував причетність до можливого прикриття незаконних колцентрів. Згадки про нього в чужих розмовах, за його позицією, не доводять участі в будь-якому злочині. Цю обставину важливо враховувати, оскільки матеріали журналістських розслідувань і оперативні записи не є обвинувальним вироком.

    Окремий резонанс викликало майно родини Кравченка. «Ненька інфо» раніше писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходів дружини ексгенпрокурора, які аналізував Центр протидії корупції на тлі справи «Карфаген».

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще раніше «Ненька інфо» повідомляла, що навколо Кравченка могли готуватися жорсткі кроки у відповідь на дії НАБУ і САП, зокрема йшлося про повідомлення ЗМІ щодо можливого стеження за представниками антикорупційних структур. І ці твердження також залишалися журналістською інформацією, а не встановленими судом фактами.

    Окремої обережності потребує тема можливої екстрадиції.

    У матеріалі УП Австрія описується як складна юрисдикція для повернення українських фігурантів. Але говорити, що Австрія взагалі не видає підозрюваних Україні, було б неточно. Австрія та Україна є сторонами Європейської конвенції про видачу, а австрійські суди розглядають українські запити індивідуально. Наприклад, у 2025 році ДБР повідомляло, що австрійський суд мав розглядати питання про екстрадицію колишнього генерала СБУ в Україну.

    Водночас практика справді показує, що такі процедури можуть бути складними і тривалими. Найвідоміший приклад — Дмитро Фірташ, чию екстрадицію до США австрійський апеляційний суд остаточно заблокував у 2025 році після багаторічного процесу. Це, однак, не означає, що аналогічне рішення автоматично буде ухвалено в будь-якій іншій справі.

    А у випадку Кравченка питання екстрадиції наразі взагалі передчасне: для цього потрібні відповідні процесуальні рішення в Україні, міжнародний запит і окремий розгляд австрійською стороною. Публічно підтвердженої підозри Кравченку в «Карфагені» станом на цей момент немає.

    Отже, нові дані дозволяють говорити про кілька встановлених речей. Кравченко залишив Україну 14 вересня, офіційно був звільнений із посади 15 вересня, до Києва після завершення заявленого відрядження не повернувся, а в австрійському реєстрі з’явилася його реєстрація разом із дружиною у Відні. Адреса, яку вони зазначили як основне місце проживання, веде до офісу компанії, що спеціалізується на корпоративному сервісі.

    Історія, яка починалася як п’ятиденне службове відрядження до Франції, тепер перетворилася на значно більший політико-правовий сюжет: колишнього генпрокурора шукають уже не в Парижі, а слід його документів веде просто до центру Відня.

  • Мільйон доларів на дронах: посадовець ДПСУ отримав нову підозру у гучній справі НАБУ

    Мільйон доларів на дронах: посадовець ДПСУ отримав нову підозру у гучній справі НАБУ

    Гучна справа про можливий мільйонний хабар на закупівлі безпілотників для Державної прикордонної служби отримала нове продовження. 23 вересня НАБУ і САП повідомили про нові підозри посадовцю ДПСУ та власнику приватної компанії, яких ще навесні викрили у провадженні щодо вимагання $1 млн за безперешкодне укладення та виконання контракту на постачання дронів. Тепер слідство говорить не лише про вимагання грошей, а й про окремий епізод передачі неправомірної вигоди та можливу легалізацію незаконних доходів через криптовалюту й придбання дорогого автомобіля.

    За даними НАБУ, історія почалася ще в серпні 2025 року, коли одна з військових частин ДПСУ розпочала закупівлю партії безпілотних авіаційних комплексів. До переговорної процедури допустили приватну компанію, яка спочатку запропонувала поставити техніку за 825 млн грн.

    У процес втрутився власник іншої компанії-виробника дронів. За версією слідства, він переконував конкурента не знижувати ціну, посилаючись на нібито попередні домовленості з Адміністрацією ДПСУ і очікуючи, що саме його компанія отримає контракт.

    Однак конкурент таки подав дешевшу пропозицію і виграв закупівлю.

    Саме після цього, стверджують НАБУ і САП, сценарій змінився: власник компанії, яка програла, у змові з представниками прикордонної служби нібито почав вимагати від переможця $1 млн за те, щоб із укладенням договору та прийманням техніки не виникало проблем.

    Для переконливості директору компанії-переможця навіть організували телефонну розмову з представником ДПСУ. За версією детективів, той заявив, що вимоги щодо передачі грошей нібито погоджені з Адміністрацією відомства.

    У травні 2026 року посадовцю прикордонної служби та власнику компанії повідомили перші підозри. Тоді дії фігурантів кваліфікували в межах статей про одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Про цю справу раніше детально писала і «Ненька інфо»:

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    Тоді Вищий антикорупційний суд обрав підозрюваним запобіжні заходи. За даними «Ненька інфо», посадовця ДПСУ взяли під варту з альтернативою застави у 4 млн грн, а для підприємця визначили значно більшу заставу — понад 44 млн грн.

    Але на цьому справа не зупинилася.

    Слідство знайшло ще один переказ — $50 тисяч у криптовалюті

    23 вересня НАБУ повідомило, що детективи встановили додатковий епізод передачі неправомірної вигоди.

    За версією слідства, власник приватної компанії переказав посадовцю ДПСУ 50 тисяч USDT — криптовалюти Tether, прив’язаної до долара США.

    За курсом НБУ на відповідний момент це становило понад 2,1 млн грн.

    Саме цей епізод став підставою для нової кваліфікації дій фігурантів. Тепер у справі йдеться, зокрема, про надання неправомірної вигоди за ч. 2 ст. 369 Кримінального кодексу.

    А щодо посадовця ДПСУ слідство пішло ще далі.

    15,4 млн грн перевели в USDT

    НАБУ заявляє, що прикордонник міг неодноразово отримувати незаконні доходи та приховувати їх у криптоактивах.

    За даними Бюро, у період із січня по квітень 2026 року він перевів у Tether кошти на суму понад 15,4 млн грн.

    Детективи проаналізували транзакції і дійшли висновку, що частину криптовалюти надалі конвертували у готівку.

    Один із криптогаманців правоохоронці, за інформацією НАБУ, виявили під час обшуку за місцем проживання посадовця.

    Саме тому йому додатково інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 КК України.

    Із крипти — у Mercedes

    Ще одна яскрава деталь нового епізоду — автомобіль.

    За версією НАБУ, частину грошей, які були виведені з криптовалюти у готівку, використали для придбання Mercedes-Benz GLC 300.

    Автомобіль при цьому оформили не на самого посадовця, а на його дружину.

    Саме цей ланцюжок — можливі незаконні доходи, криптовалюта, переведення в готівку і подальша купівля майна на близьку особу — слідство розглядає як один із епізодів потенційної легалізації коштів.

    Водночас НАБУ не називає прізвища посадовця чи підприємця у своєму офіційному повідомленні, тому пов’язувати справу з конкретними особами без додаткового підтвердження некоректно.

    Контракт на сотні мільйонів перетворився на мільйонний хабар

    Особливого резонансу історії додає сама логіка закупівлі.

    Компанія, яка зрештою виграла тендер, за даними слідства, зробила те, що за нормальної конкуренції мало б бути вигідним державі — знизила ціну.

    У попередньому матеріалі «Ненька інфо» йшлося, що закупівля стосувалася 270 безпілотних авіаційних комплексів, а після зниження ціни вартість контракту могла становити близько 760 млн грн замість початкових 825 млн.

    Саме після того, як дешевша пропозиція зруйнувала попередній сценарій, за версією слідства, і виникла вимога заплатити $1 млн за подальше безперешкодне виконання контракту.

    Тобто фактично йдеться про ситуацію, коли компанія виграла закупівлю завдяки нижчій ціні, але потім могла зіткнутися з вимогою заплатити окремо за те, щоб державний контракт узагалі нормально запрацював.

    Справи навколо закупівлі дронів множаться

    Це не єдине велике антикорупційне провадження навколо безпілотників.

    У серпні НАБУ і САП повідомили про нові підозри у справі Держспецзв’язку щодо закупівлі дронів у 2023 році. За даними слідства, загальна сума збитків у тому провадженні зросла з 90 млн до 254 млн грн, а ціни на техніку могли завищуватися на 60–90%.

    В іншому провадженні НАБУ вже завершило слідство щодо закупівель БПЛА та засобів РЕБ, де правоохоронці підозрюють групу посадовців і бізнесменів у системному заволодінні бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування направляли на потреби Сил оборони.

    На «Ненька інфо» також виходили матеріали про інші скандали навколо ринку безпілотників.

    Зокрема:

    Виробник дронів «Генерал Черешня» погрожував БФ «Твій Крок» через відмову купувати продукцію за завищеними цінами

    А ще:

    Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Є й окрема справа вже всередині самої прикордонної служби:

    Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Там, щоправда, йдеться про інше кримінальне провадження і не пов’язаних із нинішньою справою осіб.

    Що далі

    Після нових підозр історія з мільйоном доларів фактично перестала бути лише справою про ймовірне вимагання хабаря за контракт.

    Тепер детективи відстежують криптовалютні перекази, походження десятків мільйонів гривень, конвертацію USDT у готівку та придбання дорогого майна.

    При цьому НАБУ наголошує, що слідство ще триває і правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, які могли бути причетними до схеми.

    Тож справа, яка навесні почалася з підозри у вимаганні $1 млн за «безперешкодне» постачання дронів, до осені обросла новими епізодами — 50 тисячами USDT, понад 15,4 млн грн у криптовалюті та Mercedes-Benz, оформленим на дружину посадовця.

    І це може бути ще не фінал: НАБУ прямо зазначає, що коло можливих учасників продовжують встановлювати.

    Водночас усі описані обставини є версією слідства. Відповідно до Конституції України, підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в законному порядку обвинувальним вироком суду.

  • Стало очевидним як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank

    Стало очевидним як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank

    Історія формування наглядової ради державного Sense Bank отримала новий скандальний поворот. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки директор рекрутингової компанії Executive Search Ukraine Вієстурс Лієгіс заявив, що кандидатуру Миколи Гладишенка спочатку не включили до шортлиста через низькі результати оцінювання, але після дзвінка тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої його профіль переглянули ще раз. Невдовзі Гладишенко отримав співбесіду, став членом наглядової ради банку, а згодом очолив її.

    За словами Лієгіса, конкурс на посади незалежних членів наглядової ради Sense Bank був масштабним: рекрутингова компанія отримала 111 заявок. Усіх кандидатів оцінювали за методологією, погодженою конкурсною комісією.

    Саме за результатами цієї оцінки Гладишенко не потрапив до початкового списку претендентів.

    Директор Executive Search Ukraine на засіданні ТСК прямо заявив, що Гладишенко набрав менше балів, ніж інші кандидати, серед яких були люди з більшим досвідом та компетенціями. За даними «Слідства.Інфо», він отримав фактично найнижчу оцінку серед претендентів, яких розглядали на цьому етапі.

    Після цього зателефонувала Мудра

    Ключовим став епізод 11 квітня 2025 року.

    Лієгіс заявив, що йому особисто зателефонувала Ірина Мудра, яка тоді була членкинею номінаційного комітету та обіймала посаду заступниці керівника Офісу президента.

    За його словами, Мудра попросила додатково розглянути кандидатури Миколи Гладишенка та Олександра Щура. При цьому жодного письмового чи електронного звернення щодо включення цих кандидатів до шортлиста компанія не отримувала.

    Після цього конкурсна комісія попросила рекрутерів переглянути список і розглянути додаткових українських кандидатів.

    Executive Search Ukraine передала комісії профілі та результати оцінювання, зокрема Гладишенка. Невдовзі його запросили на співбесіду.

    Саме тут історія стає особливо цікавою: 16 квітня 2025 року рекрутингова компанія надіслала номінаційному комітету лист, у якому не рекомендувала Гладишенка для призначення в наглядову раду Sense Bank.

    Попри це, його кандидатура залишилася в процесі.

    У підсумку він не просто потрапив у раду — а очолив її

    Гладишенко зрештою став членом наглядової ради державного банку, а згодом — її головою.

    Саме цей ланцюжок і викликав найбільше запитань у членів ТСК: кандидат спочатку не проходить у шортлист через низьку оцінку, після персонального дзвінка його кандидатуру переглядають, рекрутери все одно письмово не радять його призначати, однак він не лише проходить далі, а в підсумку очолює наглядову раду.

    Водночас представники рекрутингової компанії наголосили на важливій деталі: вони не ухвалювали остаточного кадрового рішення.

    Executive Search Ukraine виступала консультантом і оцінювала претендентів, а рішення щодо того, кого саме допустити до подальших етапів і кого призначати, ухвалювала конкурсна комісія.

    Тому сам факт дзвінка Мудрої ще не є автоматичним доказом незаконного втручання. Але він став важливим епізодом для парламентської перевірки того, як саме формувалася наглядова рада державного банку.

    У серпні Гладишенка достроково прибрали з банку

    Історія отримала ще більший резонанс уже у серпні 2026 року.

    21–22 серпня уряд достроково припинив повноваження Миколи Гладишенка у наглядовій раді Sense Bank. Сам банк офіційно повідомив, що 22 серпня він припинив повноваження, а 24 серпня до наглядової ради призначили нового незалежного члена — Петера Новака.

    Ще раніше, 6 травня, Гладишенко вже оголошував про самовідсторонення від виконання обов’язків голови наглядової ради на час з’ясування обставин негативної інформації навколо банку.

    А згодом його ім’я з’явилося у контексті однієї з найгучніших антикорупційних справ року.

    Sense Bank опинився у центрі «Форест Гампа»

    19–20 серпня НАБУ та САП оголосили про операцію «Форест Гамп».

    За версією слідства, злочинна організація за участі чинного і колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб займалася рейдерськими захопленнями, махінаціями з майном та легалізацією злочинних активів.

    Один із центральних епізодів — 150 млн грн готівки, які, за даними НАБУ, через рахунки підставних компаній ввели в легальний обіг для внесення застави за одного з фігурантів іншої справи — «Мідас».

    НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у цій справі є, зокрема, голова наглядової ради Sense Bank, голова правління банку та керівник підрозділу фінансового моніторингу. В офіційній публікації Бюро не всі ці особи були названі поіменно, тому важливо відділяти підтверджені посади від журналістської ідентифікації конкретних фігурантів.

    Про цю історію детально писала «Ненька інфо»: 150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    У матеріалі йшлося про версію НАБУ щодо використання інфраструктури державного Sense Bank у схемі легалізації коштів, а також про слідчі дії щодо тодішньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.

    Мудра теж опинилася у справі

    Після початку операції «Форест Гамп» Ірина Мудра залишила посаду в Офісі президента.

    «Ненька інфо» повідомляла, що у неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Сама Мудра наголошувала, що її не затримували і що вона захищатиме свою позицію в суді.

    Пізніше «Ненька інфо» писала і про внесення частини застави за Мудру після рішення ВАКС. За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    Сам факт підозри не означає доведення вини. НАБУ окремо наголошує, що відповідно до Конституції особа вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Навколо Sense Bank уже спливали й інші дивні кадрові історії

    Це не перший епізод, який ставить питання про неформальний вплив на державний Sense Bank.

    10 вересня на засіданні ТСК колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер заявив, що саме голова НБУ Андрій Пишний нібито познайомив його з бізнесменом Василем Веселим у момент, коли банк шукав людину для поліпшення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.

    Про це також писала «Ненька інфо»: «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    При цьому сам факт знайомства або рекомендації людини не доводить втручання в кадрові рішення. Але на тлі «Форест Гампа» депутати на ТСК дедалі детальніше перевіряють, хто саме впливав на призначення у державному банку та якими каналами ці рішення просувалися.

    Чому історія з Гладишенком особливо показова

    У цій історії є дуже чіткий набір фактів, які можна поставити поруч.

    Спочатку рекрутингова компанія оцінила 111 кандидатів. Гладишенко не потрапив до первинного шортлиста через низький результат. Після цього Ірина Мудра, за словами директора рекрутингової компанії, особисто попросила розглянути його кандидатуру ще раз.

    Рекрутери виконали прохання, але через кілька днів письмово повідомили номінаційному комітету, що не рекомендують його до наглядової ради. Попри це, Гладишенко пройшов співбесіду, став членом ради, а потім її головою.

    Саме тому зараз питання вже не лише в тому, наскільки сильним був конкретний кандидат. Головне питання — наскільки прозорим був сам конкурс і чи могли окремі члени номінаційного комітету фактично змінювати його результати через неформальні звернення.

    Поки що це питання перебуває у площині парламентського розслідування та кримінальних проваджень. Але після «Форест Гампа», кадрових змін у Sense Bank та нових свідчень на ТСК історія одного телефонного дзвінка вже виглядає не дрібною кадровою деталлю, а важливим епізодом значно більшої історії навколо державного банку.

  • 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    У справі НАБУ і САП «Карфаген» з’явилася нова деталь, яка привернула увагу журналістів до фінансів родини одного з фігурантів. Дружина колишнього начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора Івана Тимошенка — Тетяна Тимошенко — за даними декларацій чоловіка отримала майже 17 млн грн підприємницького доходу за два з половиною роки. Однак у розмові зі «Слідством.Інфо» сама жінка заявила, що таких великих сум не заробляла.

    До бізнесу Тетяна Тимошенко працювала лікаркою у Рівненському пологовому будинку. За даними журналістів, у серпні 2023 року вона зареєструвала ФОП. Серед заявлених напрямів діяльності були, зокрема, постачання готових страв і торгівля меблями.

    Уже за перші чотири місяці роботи ФОП у декларації її чоловіка з’явився дохід дружини на 4,7 млн грн.

    Далі суми продовжили зростати: у 2024 році — 5,9 млн грн, у 2025-му — ще 6,4 млн грн. Таким чином, за приблизно два з половиною роки загальний задекларований підприємницький дохід склав близько 17 млн грн.

    У жовтні 2025 року Тетяна Тимошенко закрила ФОП, однак у серпні 2026-го зареєструвала підприємницьку діяльність знову. Тепер одним із напрямів є здавання нерухомості в оренду.

    «Я не заробляла таких величезних сум»

    Найбільше запитань викликала відповідь самої Тимошенко.

    Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували їй, щоб з’ясувати, яким саме бізнесом вона займалася та як за кілька місяців після відкриття ФОП вдалося вийти на мільйонні обороти.

    На запитання про перші 4,7 млн грн вона спочатку поцікавилася доходами журналістки, а потім заявила, що «не заробляла таких сум величезних». Коли їй нагадали, що цифри містяться у деклараціях її чоловіка, жінка пригрозила звернутися до адвоката в разі подальших дзвінків.

    Тимошенко також заявила, що не вважає «Карфаген» настільки важливою справою, щоб журналісти розпитували її про фінанси, і запропонувала займатися іншими, на її думку, більш нагальними темами.

    Саме тут і виникає ключова суперечність: мільйонні доходи містяться в офіційних деклараціях чоловіка, але сама жінка заперечує, що заробляла такі суми.

    Це поки не доводить незаконного походження грошей, однак створює питання, які тепер можуть бути важливими для слідства.

    Хто такий Іван Тимошенко

    До 11 вересня Іван Тимошенко очолював Департамент інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора.

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»
    ФОТО: 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    «Слідство.Інфо» повідомляє, що на цю посаду його міг привести Сергій Кропива — один із центральних фігурантів операції «Карфаген». Раніше обидва працювали в Одеській обласній державній адміністрації.

    Кропиву призначили заступником голови Одеської ОДА у липні 2023 року. А вже у вересні того року Тимошенко виконував обов’язки директора департаменту цифрового розвитку, інформаційної політики та кіберзахисту ОВА.

    Показово, що ФОП його дружини був відкритий саме у серпні 2023 року — приблизно в той самий період.

    Сам цей збіг нічого не доводить, однак слідство вже перевіряє фінансові операції людей із близького оточення фігурантів справи.

    Що саме перевіряє САП

    Прокурор САП Микола Карась повідомив журналістам, що антикорупційні органи досліджують не тільки епізоди, пов’язані з роботою Сергія Кропиви в Офісі Генпрокурора.

    Слідство також вивчає період його роботи в Одеській ОДА з 2023 року.

    За версією правоохоронців, вони мають встановити, коли саме відкривалися ФОПи близьких людей, чи відбувалася через них реальна господарська діяльність і чи не використовувалися вони для маскування інших грошових потоків.

    САП перевіряє банківські операції, активи, оформлені на родичів і довірених осіб, внесення готівки на рахунки та можливі фіктивні операції.

    Цей напрям прямо пов’язаний із механізмом, який НАБУ описало під час презентації операції «Карфаген».

    За офіційною версією Бюро, учасники ймовірної злочинної організації систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів, а частину грошей легалізовували через майно та рахунки близьких людей.

    НАБУ заявляє, що понад 10 млн грн могли бути розміщені на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. Ще десятки мільйонів, за даними слідства, витрачали на нерухомість, коштовності й інше майно.

    При цьому офіційне повідомлення НАБУ не встановлює, що саме доходи Тетяни Тимошенко є частиною цієї схеми. Це питання наразі лише перевіряється.

    Що таке «Карфаген»

    На початку вересня НАБУ та САП оголосили про масштабну операцію під кодовою назвою «Карфаген».

    За даними Бюро, злочинна організація могла діяти всередині системи Офісу Генпрокурора. Її учасників підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів за те, щоб правоохоронці не перешкоджали їхній діяльності.

    НАБУ стверджує, що організатором був один із керівників структурного підрозділу ОГП, який у середині 2025 року залучив до схеми як співробітників прокуратури, так і наближених осіб.

    Станом на оприлюднення деталей справи статус підозрюваних мали п’ятеро людей.

    Про цю історію вже детально писала «Ненька інфо»:

    Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів посадовцями ОГП

    У матеріалі йшлося про аудіозаписи та версію слідства щодо можливої системи «захисту» шахрайських кол-центрів.

    «Карфаген» уже зачепив верхівку прокуратури

    Справа швидко вийшла далеко за межі кількох підозрюваних.

    Після початку операції тодішній генпрокурор Руслан Кравченко заперечував свою причетність до ймовірного прикриття незаконних кол-центрів та оголосив внутрішні перевірки в ОГП. Про це також писала «Ненька інфо»:

    «Справа про шахрайські колцентри»: Генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення та ініціював перевірки ОГП на поліграфі

    Окремо «Ненька інфо» писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходу дружини Кравченка, які привернули увагу Центру протидії корупції на тлі розслідування «Карфагену»:

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще один пов’язаний матеріал стосувався можливого поширення слідчих дій на колишніх колег фігурантів в інших державних структурах:

    «Метастази “Карфагену”»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    Чому історія з 17 мільйонами важлива

    У цій історії є одна дуже проста, але принципова невідповідність.

    Офіційні декларації Івана Тимошенка містять дані про багатомільйонний підприємницький дохід його дружини. Саме на підставі цих документів журналісти порахували близько 17 млн грн за 2023–2025 роки.

    А Тетяна Тимошенко публічно говорить, що «таких величезних сум» вона не заробляла.

    Чому дані декларацій і слова людини, на ім’я якої записаний дохід, не збігаються — наразі невідомо.

    Водночас ця розбіжність виникла саме тоді, коли САП перевіряє, чи могли близькі до фігурантів «Карфагену» особи та їхні ФОПи використовуватися для легалізації коштів.

    Наразі немає судового рішення, яке б встановлювало незаконність доходів Тетяни Тимошенко або її участь у злочинній схемі. Але сама суперечність між її словами та офіційною декларацією чоловіка вже стала новим резонансним епізодом однієї з найгучніших антикорупційних справ вересня.

  • «Операція Карамель», в ОП запустили кампанію проти Юлії Мендель

    «Операція Карамель», в ОП запустили кампанію проти Юлії Мендель

    Юлію Мендель не пустили до Європарламенту за кілька годин до запланованого виступу на заході, який AfD анонсувала ще 9 вересня. Мендель пов’язала відмову з указом від 13 вересня. Хронологія збігається надто щільно, щоб вважати її випадковою. За три дні до Страсбурга президент увів у дію рішення РНБО. Мендель виявилася єдиною громадянкою України в пакеті з десяти прізвищ — поряд із російськими пропагандистами і людьми, пов’язаними з «Ростехом». Офіційне формулювання: поширення дезінформації та російської пропаганди, підтримка агресивної політики Росії. Офіс президента окремо повідомив, що матеріали передадуть партнерам «для синхронізації санкцій у міжнародних юрисдикціях». Це вже не внутрішній український жест. Це спроба зробити ім’я токсичним за межами країни.

    Захід у Страсбурзі не був сесією Європарламенту. Його організовував євродепутат AfD Ганс Нойгофф, вітальне слово мав сказати Тіно Хрупалла. На афіші стояв логотип групи «Європа суверенних націй». Мендель заздалегідь дякувала Аліс Вайдель і Хрупаллі й повторювала, що «мир не може бути проросійським». Для Києва це виглядало інакше: колишня прессекретарка президента на майданчику партії, яка системно виступає проти військової допомоги Україні, у будівлі європейського законодавчого органу, у перший пленарний тиждень після канікул.

    За відомостями, отриманими редакцією, на Банковій послідовність проти Юлії Мендель обговорювали як окрему інформаційну кампанію. Робоча назва — «операція Карамель». Ініціативу пов’язують із нинішнім прессекретарем Сергієм Нікіфоровим, який змінив Мендель у 2021 році і відтоді відповідає за публічний контур президента. Особистий конфлікт Зеленського з колишньою прессекретаркою співрозмовники не заперечують. Вирішальним імпульсом, однак, став не він, а скандал навколо генпрокурора: саме тоді Нікіфоров запропонував президенту не паузу і не точкове спростування, а кампанію, мету якої описували прямо — політично знищити Мендель як самостійну спікерку.

    Задум будувався в три етапи. Спочатку рішення РНБО, яке мало офіційно позначити її. Потім розміщення цього маркування в українських і дружніх західних медіа. Потім міжнародна ізоляція. Про плани Мендель виступити на майданчику, пов’язаному з Європейським парламентом у Страсбурзі, на Банковій знали заздалегідь. До третього етапу підключили МЗС. Кампанія не дала очікуваного ефекту. Тему відставки і втечі Руслана Кравченка відтіснити не вдалося, вона й надалі перекриває спробу перемкнути увагу.

    Відкриті сліди цієї логіки видно. Після серпневого інтерв’ю Мендель французькому Le Journal du Dimanche, де вона назвала Зеленського «головним вигодонабувачем» війни, МЗС випустило спеціальне попередження французькою. Георгій Тихий нагадав, що Мендель давно не в команді і «систематично повторює наративи російської пропаганди». Санкції 13 вересня лягли на вже підготовлений дипломатичний ґрунт.

    Мендель працювала поруч із Зеленським із червня 2019-го по липень 2021-го. Після відходу вона спочатку трималася осторонь, потім, уже з-за кордону, перейшла у відкриту критику: інтерв’ю Такеру Карлсону в травні, французька преса в серпні, теза про те, що Україні для виживання потрібен мир, а не «чергова диктатура». Влада відповіла не спростуванням по пунктах, а санкційним списком і спробою позбавити її західної сцени.

    Кампанія зіткнулася з перешкодою, яку в тій самій розмові всередині влади називають прямо: тему Руслана Кравченка перебити не вдалося. Операція НАБУ і САП «Карфаген» розкрила схему «кришування» шахрайських кол-центрів за участі людей з Офісу генпрокурора. Кравченко 7–8 вересня подав у відставку, потім оголосив підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, виїхав із країни у відрядження, яке підписав сам собі, і з-за кордону пообіцяв «розплющити очі» міжнародним партнерам. Верховна Рада 15 вересня проголосувала за звільнення 317 голосами.

    Указ президента вийшов того самого дня. 17 вересня обов’язки генпрокурора поклали на Антона Ковальського. Це конкуруюча історія про контроль над силовиками, незалежність антикорупційних органів і те, як виглядає Київ для донорів. Поки Мендель записувала відео біля зачинених дверей у Страсбурзі, українська стрічка все ще крутила втечу генпрокурора, підозру голові НАБУ і голосування Ради. Санкції проти колишньої прессекретарки цей шум не перекрили. Вони лягли поряд із ним і зробили картину ще нервовішою, влада водночас гасить зовнішнього критика і втрачає внутрішнього силовика. Далі або Київ дотисне синхронізацію санкцій і Мендель залишиться спікеркою для маргінальних європейських майданчиків. Або історія Кравченка, що вже вийшла за контур внутрішньої кадрової чистки, далі забиратиме увагу партнерів — і тоді кампанія проти колишнього голосу президента виявиться не головним сюжетом вересня, а спробою перемкнути канал у момент, коли канал уже зайнятий.

  • 137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявили про викриття схеми, через яку комунальне підприємство «Київський метрополітен» могло втратити 137,5 млн грн. За версією слідства, гроші вивели під час організації доставки 60 вагонів метро, які Варшава передала Києву безоплатно як технічну допомогу. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг при цьому сягнула близько 190 млн грн.

    Історія почалася ще у 2022 році, коли Київ та Варшава домовилися про безоплатну передачу українській столиці рухомого складу. Йшлося про 60 вагонів серії 81, які раніше експлуатувалися у варшавському метро. Для Києва така допомога була особливо важливою, оскільки вагони цієї серії сумісні з інфраструктурою столичної підземки, а значна частина київського рухомого складу має великий вік. Польська сторона фактично передала десять шестивагонних поїздів, виведених з експлуатації у Варшаві, але придатних для подальшого використання.

    У 2023 році вагони почали поетапно перевозити з Польщі до України. Перша партія прибула навесні, а вся доставка тривала близько семи місяців. Останній поїзд прибув до Києва 24 жовтня 2023 року. Офіційний портал столиці тоді повідомляв, що всі 60 вагонів Київ отримав безкоштовно як технічну допомогу від Варшавського метрополітену. Частину вагонів планували використовувати як повноцінний рухомий склад, інші — як донори запчастин для ремонту чинного парку.

    Втім, саме на етапі доставки, за версією НАБУ і САП, і могла виникнути масштабна корупційна схема. У 2023 році «Київський метрополітен» оголосив тендери на транспортно-експедиційні послуги для перевезення вагонів з Польщі. За даними слідства, перемогу отримала компанія, яку учасники схеми нібито визначили наперед. Загальна вартість транспортування становила близько 190 млн грн.

    Розслідувачі DOZORRO ще раніше звертали увагу на ці закупівлі. За їхніми даними, спочатку у березні 2023 року метрополітен уклав угоду з ТОВ «Будінтехно» на перевезення перших шести вагонів за 17 млн грн, але договір згодом розірвали. Після цього кілька закупівель виграло ТОВ «Порто Трейд»: у квітні — на перевезення 18 вагонів, у липні — ще 18, а у вересні — ще 24. Загальна сума транспортних послуг у 2023 році становила близько 190 млн грн.

    НАБУ стверджує, що вартість цих послуг була істотно завищеною. Після надходження грошей від комунального підприємства їх, за матеріалами слідства, переказали на рахунки підконтрольної компанії за кордоном. Реальному перевізнику нібито заплатили лише частину отриманої суми, а рештою коштів — приблизно 137,5 млн грн — учасники групи заволоділи.

    Фактично йдеться про ситуацію, коли самі вагони Київ отримав від Варшави безоплатно, але їх транспортування стало предметом закупівлі на сотні мільйонів гривень. Саме різниця між сплаченою «Київським метрополітеном» сумою та реальною вартістю перевезення тепер є одним із ключових предметів кримінального провадження.

    За повідомленням НАБУ, підозри оголосили шістьом фігурантам. Серед них — колишній посадовець «Київського метрополітену», троє чинних службовців комунального підприємства, співорганізатори схеми та директор компанії, яка, за версією слідства, використовувалася для руху коштів. Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння або розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.

    Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України всі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд обвинувальним вироком.

    Історія з перевезенням польських вагонів привертала увагу ще задовго до нинішніх підозр. Сам факт того, що транспортні послуги коштували місту близько 190 млн грн, тоді вже викликав питання у громадських організацій, які аналізували закупівлі комунальних підприємств. Особливо на тлі того, що сам рухомий склад був подарунком.

    При цьому передача вагонів справді була для Києва важливою. У 2023 році міська влада повідомляла, що близько 80% парку столичного метро складали вагони радянського виробництва. Отримані з Варшави машини належали до сумісної серії, тому могли використовуватися і для формування поїздів, і як джерело комплектуючих для капітальних ремонтів.

    Перший адаптований поїзд із польських вагонів вийшов на Сирецько-Печерську лінію вже у листопаді 2023 року. Пізніше на маршрути випустили ще кілька таких складів. Це підтверджує, що сама допомога Варшави була реальною та використовувалася за призначенням, тоді як претензії правоохоронців стосуються саме організації і вартості логістики.

    Справу варто розглядати і в ширшому контексті. «Київський метрополітен» уже не вперше потрапляє в поле зору правоохоронців через закупівлі. В одному з судових рішень у 2024 році згадувалося розслідування НАБУ щодо можливих зловживань службових осіб підприємства при укладенні договорів у 2017–2024 роках із пов’язаними структурами. Там ішлося про підозри у систематичному укладанні контрактів на будівництво, ремонт і обслуговування ліній із підконтрольними компаніями та можливу розтрату коштів у особливо великих розмірах. Це інше кримінальне провадження, але воно показує, що закупівлі метрополітену вже неодноразово ставали об’єктом уваги антикорупційних органів.

    Саме підприємство тим часом залишається одним із ключових транспортних операторів столиці та отримує значні кошти з міського бюджету. Через соціальний тариф на проїзд Київ регулярно компенсує різницю між реальною собівартістю перевезень і ціною квитка. Тому будь-які втрати десятків чи сотень мільйонів гривень у закупівлях мають безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства й міський бюджет.

    Особливо показовою нинішню справу робить походження самих вагонів. Варшава передала їх безоплатно на знак підтримки української столиці під час війни. Польське метро у своєму звіті за 2023 рік підтверджувало, що Києву передали десять шестивагонних складів серії 81 — загалом ті самі 60 вагонів.

    Тому суть підозри виглядає особливо резонансно: міжнародна допомога, яка мала заощадити Києву значні кошти та підтримати роботу метро, за версією слідства, стала основою для схеми з заволодіння бюджетними грошима вже на етапі доставки.

    Тепер детективам НАБУ та прокурорам САП належить довести не лише факт завищеної вартості, а й узгодженість дій усіх учасників, попереднє визначення переможця тендеру, рух коштів через іноземну компанію та кінцеве привласнення 137,5 млн грн. Також важливим буде питання можливого відшкодування збитків «Київському метрополітену».

    На цьому етапі справа перебуває на стадії досудового розслідування. Імена більшості підозрюваних у відкритому повідомленні не розкриваються, тому робити висновки про персональну відповідальність до рішення суду передчасно.

    Втім, уже зараз масштаби справи роблять її однією з найпомітніших корупційних історій довкола столичного громадського транспорту за останній час. Адже йдеться не просто про сумнівну закупівлю, а про гроші, які, за версією слідства, могли бути виведені під час перевезення техніки, отриманої Україною як безоплатну допомогу від європейського партнера.

  • Кравченко готує собі притулок в Австрії? Сюмар заявила про можливий план ексгенпрокурора

    Кравченко готує собі притулок в Австрії? Сюмар заявила про можливий план ексгенпрокурора

    Навколо колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка виникла нова гучна версія. Народна депутатка Вікторія Сюмар заявила, що його останні публічні дії можуть бути спрямовані на формування аргументів для отримання політичного захисту в Австрії. За її словами, Кравченко нібито готується до можливого майбутнього спору щодо екстрадиції та може переконувати іноземний суд, що в Україні йому загрожують політичне переслідування і помста.

    Водночас важливо відразу зазначити: публічних підтверджень того, що Кравченко вже звернувся по притулок в Австрії або перебуває там, станом на 15 вересня немає. Це твердження наразі є оцінкою Вікторії Сюмар, оприлюдненою у Facebook.

    Сюмар пов’язала свою версію з активними публічними заявами Кравченка останніх днів. Вона припускає, що ексгенпрокурор може збирати матеріали, які в майбутньому дозволять йому доводити в іноземній юрисдикції політичний характер можливого кримінального переслідування.

    На тлі цієї заяви увагу привертає вже підтверджений факт: Кравченко дійсно залишив Україну. За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, у ніч на 14 вересня він перетнув державний кордон на службовому автомобілі приблизно о 2:30. Попередньо повідомлялося, що підставою для виїзду стало службове відрядження.

    Сам Кравченко виїзд не заперечував. Він заявив, що перебуває за кордоном у відрядженні та планує зустрічі з міжнародними партнерами, яким хоче представити свою оцінку ситуації навколо НАБУ і САП. За даними джерел «Української правди», на момент цієї заяви він перебував у Литві.

    Ця деталь принципова, адже вона не підтверджує версію про Австрію. Відкриті джерела, які вдалося знайти станом на 15 вересня, підтверджують лише перебування Кравченка за межами України та повідомлення про Литву як його місце перебування. Даних про подання заяви на притулок до австрійських органів, початок відповідної процедури або судовий процес щодо екстрадиції немає.

    Скандал навколо Кравченка різко загострився після розслідування НАБУ і САП та операції «Карфаген». 7 вересня він подав заяву про відставку. У матеріалах справи, про які повідомляли українські медіа, Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко згадуються у контексті негласних слідчих дій.

    Сам Кравченко провину або причетність до незаконних дій заперечує.

    Перед виїздом за кордон конфлікт між тодішнім генпрокурором та антикорупційними органами перейшов у відкриту фазу. Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він звинуватив керівника Бюро у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Крім того, Кравченко заявив, що НАБУ і САП під час слідчих дій нібито отримали доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо працівників антикорупційних органів і таким чином намагалися заблокувати процесуальні рішення.

    НАБУ та САП категорично відкинули ці звинувачення.

    В антикорупційних органах заявили, що директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручали жодної підозри, а твердження Кравченка розцінили як продовження системної атаки на незалежність НАБУ і САП. Також у відомствах заперечили твердження про незаконне вилучення кримінальних проваджень.

    Саме цей конфлікт тепер став одним із аргументів для версії Сюмар. На її думку, різкі заяви Кравченка про антикорупційні органи можуть у майбутньому використовуватися для формування образу посадовця, якого нібито переслідують через його професійну діяльність.

    Однак це лише припущення.

    Для отримання міжнародного захисту недостатньо самого твердження про політичне переслідування. Таке рішення ухвалюють компетентні органи конкретної держави на підставі заяви особи, документів, обставин справи та оцінки того, чи існує реальний ризик переслідування у країні походження.

    Наразі немає інформації, що така процедура щодо Кравченка розпочалася в Австрії.

    Паралельно політична кар’єра Кравченка в Україні фактично завершилася. Президент Володимир Зеленський 14 вересня відсторонив його від посади генерального прокурора на час дії воєнного стану. Відповідний указ був оприлюднений на сайті президента.

    До Верховної Ради також надійшло президентське подання про надання згоди на звільнення Кравченка. У парламенті зареєстрували проєкт постанови №16064.

    Президент напередодні публічно закликав депутатів невідкладно підтримати відставку генпрокурора. На тлі протистояння Кравченка з НАБУ та САП Зеленський дав зрозуміти, що не бачить можливості для його подальшого перебування на посаді.

    Міжнародні агентства також звернули увагу на ситуацію. Reuters писав, що відставка Кравченка відбувається на тлі нового загострення конфлікту між правоохоронними та антикорупційними структурами України, що особливо чутливо в умовах руху країни до ЄС і залежності від міжнародної підтримки. Водночас агентство наголошувало, що самому Кравченку на той момент офіційних кримінальних звинувачень не висували.

    Це важлива деталь і в контексті припущень про майбутню екстрадицію. Щоб говорити про реальну процедуру екстрадиції, має існувати конкретне кримінальне провадження, відповідний процесуальний статус особи та офіційний міжнародний запит. Даних про те, що Австрія вже отримала такий запит щодо Кравченка, у відкритих джерелах немає.

    Не підтверджено також, що правоохоронні органи України оголосили його в міжнародний розшук.

    Водночас обставини його виїзду продовжують викликати питання.

    «Українська правда» повідомляла, що Кравченко перетнув кордон на службовому автомобілі. Спочатку джерела говорили про відрядження до Литви. Пізніше видання опублікувало копію наказу, згідно з яким генпрокурор відрядив себе до Парижа на п’ять днів для участі у слуханнях ПАРЄ щодо українських дітей. При цьому журналісти зазначали, що у програмі заходу серед заявлених спікерів його не було.

    Центр протидії корупції висунув ще жорсткішу версію, заявивши, що Кравченко нібито підписав підозру директору НАБУ в обмін на можливість залишити Україну. Це твердження ЦПК, а не встановлений слідством факт. Інтерфакс-Україна прямо зазначав, що на момент публікації не мав офіційного підтвердження цієї інформації.

    Тому зараз навколо історії існують одразу кілька рівнів інформації.

    Підтверджено, що Кравченко подав у відставку, виїхав за кордон, публічно атакував керівництво НАБУ та заявив про підписану підозру Кривоносу. Підтверджено також його відсторонення президентом та запуск парламентської процедури звільнення.

    За даними журналістських джерел, він залишив Україну на службовому автомобілі та після виїзду перебував у Литві.

    Натомість твердження про те, що Кравченко вже працює над отриманням статусу політичного біженця саме в Австрії, наразі походить від Вікторії Сюмар і незалежного підтвердження не має.

    Сам Кравченко публічно про намір просити притулок в Австрії не повідомляв.

    Австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тому подавати це як встановлений факт було б передчасно.

    Разом із тим сама версія Сюмар може пояснювати політичну логіку останніх заяв ексгенпрокурора: якщо надалі проти нього буде відкрито провадження і постане питання повернення до України, публічні твердження про конфлікт з антикорупційними органами теоретично можуть стати частиною його аргументації про нібито політичну мотивацію переслідування.

    Але чи справді Кравченко йде саме цим шляхом, можна буде стверджувати лише після появи документального підтвердження — заяви самого ексгенпрокурора, інформації від австрійської влади або офіційних матеріалів майбутньої процедури.

    Поки ж найгучніша частина цієї історії залишається не фактом, а політичною версією.