Позначка: НАБУ

  • Справи НАБУ розвалюються у судах

    Справи НАБУ розвалюються у судах

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про скасування підозри, пред’явленої НАБУ колишньому народному депутату Олександру Грановському. Це рішення стало черговим свідченням того, що резонансні розслідування антикорупційних органів часто закінчуються провалом у судовій системі.

    Резонансні розслідування, які обіцяли гучні викриття і притягнення до відповідальності, нерідко закінчуються повним провалом в суді.

    НАБУ з розголосом оголосило про підозру Олександру Грановському ще у жовтні 2022 року. У своєму пресрелізі антикорупціонери відразу заявили, що “народний депутат України VIII скликання організував схему, за якою “Одеський припортовий завод” продавав мінеральні добрива наперед визначеній компанії за цінами, нижчими від ринкових”.

    Однак, за 2,5 роки детективи так і не знайшли достатньо доказів і 20 серпня ВАКС скасував повідомлення про підозру Грановському.

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила, що вважає це рішення судді незаконним і необґрунтованим та готує його оскарження до Апеляційної палати ВАКС. Як ця справа буде розвиватися далі, поки не відомо.

    Однак, це далеко непоодинокий випадок, коли справи антикорупціонерів розвалюються у суді. Ще одним наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

    Схоже, подібна ситуація буде і зі справою НАБУ проти ексміністра агрополітики Миколи Сольського, якого звинуватили у тому, що він вісім років тому сприяв ветеранам АТО у приватизації земельних ділянок у Сумській області. На думку детективів, ці землі були у користуванні Національної аграрної академії (НААН) і не могли бути приватизованими.

    Проте версію детективів спростував Верховний суд, який постановив відсутність прав НААН на ці землі, а також експерти, які дослідили історичну хронологію цих земель аж з 50-років минулого століття і також наголосили, що ці землі ніяк не могли потрапити в земельний банк НААН.

    Ймовірно, довгий час НААН міг користуватися землею, яку самозахопив і вважав її своєю. Про це свідчать зокрема матеріали деяких кримінальних проваджень, де співробітники НААН звинувачувалися у самозахопленні інкримінованих Сольському та ветеранам АТО земель. Ці землі НААН здавав у приховану оренду фермерам для вирощування їх врожаїв, хоча це прямо заборонено робити.

    Тож наразі головна інтрига справи НАБУ проти ексміністра Сольського – чи зможуть детективи довести своє припущення, що землі дійсно перебували у користуванні НААН. Якщо не зможуть, а вірогідність велика – ексміністр буде виправданий.

  • Коломойський  намагається вплинути на розслідування НАБУ

    Коломойський намагається вплинути на розслідування НАБУ

    26 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд розгляне скаргу українського олігарха Ігоря Коломойського на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо зупинення досудового розслідування у справі про заволодіння 9,2 мільярда гривень Приватбанку. Відповідне рішення про відкриття провадження було ухвалене судом 20 серпня.

    Відповідно до рішення суду, засідання відбудеться у відкритому форматі, що дозволяє громадськості спостерігати за ходом розгляду скарги. Участь у засіданні візьмуть не лише представники Ігоря Коломойського, але й детективи НАБУ, які займалися розслідуванням цієї справи.

    НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) раніше висунули Коломойському підозру в організації схеми, яка передбачала незаконне заволодіння коштами Приватбанку через підробку документів та фіктивні операції. За даними слідства, олігарх разом із іншими підозрюваними фактично не вніс до каси банку 5,8 мільярда гривень, а також заволодів понад 5,3 мільярдами гривень, які згодом були легалізовані через різні фінансові операції.

    Детективи Бюро економічної безпеки завершили досудове розслідування щодо самого Коломойського, проте слідчі дії щодо інших підозрюваних у цій справі тривають.

    Це не перший випадок, коли Коломойський опиняється під слідством. Шевченківський районний суд Києва нещодавно продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 2 вересня 2024 року, з можливістю внесення застави в розмірі 1,9 мільярда гривень. У рамках іншого кримінального провадження, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід для Коломойського за підозрою в організації замовного вбивства директора українсько-американської консалтингової компанії «Фарго», Сергія Карпенка. У цій справі Коломойський перебуває під вартою без права на заставу до 7 липня.

    Справа Коломойського також привернула увагу міжнародних організацій. Експерти моніторингової місії IAC ISHR заявили про порушення одразу трьох статей Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) у ході провадження проти олігарха.

  • Галущенко відмовився від доповіді в Раді через розслідування НАБУ

    Галущенко відмовився від доповіді в Раді через розслідування НАБУ

    Міністр енергетики Герман Галущенко не з’явився в Верховну Раду для доповіді з приводу корупції в Міністерстві енергетики через те, що сам став об’єктом розслідування НАБУ. Це підтвердив журналіст Юрій Ніколов на своїй сторінці в Facebook.

    “Отримав підтвердження від джерел в енергетичній галузі, що міністр енергетики Галущенко побоявся прийти на доповідь у парламент не тільки через питання про корупціонерів у його вертикалі. А через те, що сам став об’єктом НАБУ. Детективи 15 серпня провели обшуки у нього вдома та на роботі за тим же справою Хейла, якого, за версією Міненерго, правоохоронці спіймали на хабарі “за сприяння міністра”, — розповів він.

    За словами Ніколова, в парламентській залі могли б прозвучати питання про обшук і його причини, що, в свою чергу, потрапило б у міжнародні медіа.

    “Тож зараз ще очевидніше, яку нісенітницю розповідали через телемарафон піар-асистенти міністра та лояльні до нього представники СБУ про те, що заступника міністра Хейла затримали за сприяння Галущенка. Адже було відомо, що Галущенко дізнався про затримання свого заступника на хабарі постфактум.

    Більше того, з обставин корупційної справи Хейла було цілком зрозуміло, що під дахом Міненерго діє досить організована система корупційних потоків. Наприклад, як можна вимагати хабар у півмільйона доларів готівкою з державної шахти на Волині за те, щоб перевезти комбайни з донецьких шахт, які ось-ось будуть окуповані? Тобто питання не про цинізм (у тих гнид зрозуміло, що совісті немає), а про те, звідки там взагалі готівка, якщо державна шахта повинна віддавати весь свій вугілля по безналу міністерському власнику? Загалом, цілком очевидно, що Галущенко просто намагалися зберегти обличчя.”

  • В Одеській області чиновниця відмовилася від дітей, щоб її чоловік зміг виїхати за кордон

    В Одеській області чиновниця відмовилася від дітей, щоб її чоловік зміг виїхати за кордон

    Як стало відомо з інформації, наданої виданням «Думська», в Одеській області чиновниця міськради прийняла рішення відмовитися від своїх дітей, щоб її чоловік зміг виїхати за кордон. Це рішення ухвалив Белгород-Дністровський міськрайонний суд, який, за даними джерела, систематично приймає подібні рішення, що стало причиною для розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). В рамках цього розслідування був затриманий один з суддів.

    У цьому випадку чоловік начальника відділу з питань молоді та спорту Белгород-Дністровської міськради Марії Головченко подав до суду на розлучення, наполягаючи на тому, щоб їхні двоє спільних дітей залишилися з ним. Зазвичай суди ухвалюють рішення на користь матері у подібних справах, проте в Белгород-Дністровську протягом 2022-2023 років було ухвалено понад тисячу рішень на користь батьків. Так сталося і в цьому випадку: у чиновниці забрали дітей, зберігши за нею батьківські права.

    Через пів року після розлучення чиновниця привітала чоловіка з днем народження у Facebook: «Найкраща людина в моєму житті сьогодні святкує свій день народження. З днем народження, моя душа, моє міцне плече, Геннадій Головченко».

    «Думська» припускає, що це рішення було ухвалене для того, щоб чоловік зміг виїхати за кордон, хоча сам факт не підтверджено виданням.

  • Керівник державного органу підозрюється в корупційних злочинах на 56 мільйонів гривень

    Керівник державного органу підозрюється в корупційних злочинах на 56 мільйонів гривень

    Україна знову опинилася під світлом прожекторів через гучний корупційний скандал. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про розслідування справи, в якій фігурує керівник одного з державних органів. Відомо, що цей посадовець, перебуваючи на посту голови однієї з обласних державних адміністрацій, нібито незаконно збагатився на понад 56 мільйонів гривень.

    У слідстві ім’я чиновника не вказується. Однак ЗМІ повідомляють, що йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який раніше очолював Донецьку ОДА.

    У 2020-2023, обіймаючи посаду керівника Донецької ОВА, Кириленко придбав 21 об’єкт нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши майно на родичів своєї дружини.

    Серед незаконно придбаного:

    ▫️7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м;
    ▫️дом під Києвом площею понад 220 кв. м;
    ▫️2 гаражних боксу;
    ▫️6 паркувальних місць;
    ▫️3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
    ▫️автомобиль ВМW Х3.

    Придбане майно не було вказано в деклараціях Кириленка за 2020, 2021, 2022 і 2023 роки.

  • Петро Оленич і гроші на цифровізацію Києва

    Петро Оленич і гроші на цифровізацію Києва

    “Київ цифровий” – популярний застосунок, що спрощує життя мільйонів жителів столиці України. З моменту свого запуску він досяг вражаючих результатів: понад 3 мільйони користувачів, оновлений інтерфейс, три десятки нових сервісів і мільярдний бюджет на розробку та впровадження. Проте, поза цими успіхами стоїть важливе питання: хто ж управляє цими великими витратами?

    Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

    Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

    Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

    Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

    Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

    Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

    Бюджет та Розподіл Коштів

    Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

    Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

    Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

    Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.

  • Цінні землі під Києвом потрапили в руки високопосадовців та їхніх родичів

    Цінні землі під Києвом потрапили в руки високопосадовців та їхніх родичів

    Уже понад десять років триває розслідування, яке виявило масштабну земельну оборудку в Україні, де майже 140 особливо цінних земельних ділянок під Києвом незаконно опинилися у приватній власності посадовців Національної академії аграрних наук України (НААН), Служби безпеки України (СБУ) та Міністерства аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики). Справу підняли детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), і хоча розслідування триває вже кілька років, нові деталі справи продовжують шокувати.

    Як Сформувалася Схема

    В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

    Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

    Процес Виведення Земель з Державного Обліку

    В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

    Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

    Кому Достались Ділянки?

    Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

    1. Посадовці НААН та їх родичі: Це включає чинного президента НААН Ярослава Гадзала, його родину, а також інших високопосадовців Академії, таких як Олександр Іщук та Анатолій Заришняк.
    2. Співробітники СБУ: Зокрема, керівництво Головного управління контррозвідувального захисту СБУ та їх родичі.
    3. Високопосадовці Мінагрополітики: Зокрема, особи, пов’язані з заступником міністра аграрної політики.
    4. Місцеві чиновники: Включаючи представників Чабанівської селищної ради та інших місцевих посадовців.

    За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

    Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

    Що Чекати Далі?

    Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

    Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.

  • Клан Поворозника: Як заступник Кличка став частиною будівельних афер

    Клан Поворозника: Як заступник Кличка став частиною будівельних афер

    Микола Поворозник – Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації розпочав свою кар’єру в столичній мерії в жовтні 2015 року з посади головного спеціаліста відділу у справах підприємництва. Пізніше став заступником начальника управління ліцензування, а згодом очолив це управління.

    Його робота була пов’язана з видачею ліцензій, що дозволяло йому отримувати додаткову винагороду за “прискорення процесу”. До прикладу, за ліцензію вартістю 255 гривень він міг брати до 5000 доларів. Поворозник також мав зв’язки з УБОП, що допомагало йому зберігати свою посаду, незважаючи на можливі корупційні практики.

    Микола Поворозник, формально не займаючись бізнесом, оформив сімейні компанії на свою дружину. Сам Поворозник є співзасновником Благодійного фонду «Ніхто, крім нас», який займається волонтерською та благодійною допомогою, що також може бути пов’язане з його фінансовими інтересами.

    Ще одним співзасновником фонду «Ніхто, крім нас» є Віктор Олександрович Білич – добре відома постать у Києві. Разом з Михайлом Голицею, Миколою Негричем та В’ячеславом Непопом його часто називають членом так званого «будівельного клану» в керівництві Київської міської державної адміністрації (КМДА). Цей клан, який утворився навколо будівельного бізнесу, зайшов у київську владу за часів мера-будівельника Олександра Омельченка і до сьогодні контролює найбільші будівельні компанії Києва, такі як «Житлоінвестбуд-УКБ», «Київміськбуд», «Фундамент» та інші.

    Віктор Білич народився 13 березня 1964 року в селі Святець Теофіпольського району Хмельницької області, тобто він односелець Миколи Поворозника. Дружина Віктора Білича, Наталія Миколаївна, працювала начальником Відділу по роботі з персоналом КМДА завдяки чоловікові та його односельцю Поворознику, а також є засновницею ТОВ «Сіті-Прайм».

    Віктор Білич раніше працював на Київському заводі «Антонов» і мав освіту авіаційного інженера. Після цього, у 1994 році, він став заступником керівника Київського Фонду державного майна, а з 2000 по 2006 рік очолював Головне управління з питань підприємництва КМДА. Саме Віктор Білич у 2001 році запросив Миколу Поворозника до свого управління, просуваючи його кар’єру. Відзначимо, що якщо інформація про «заробітки» Поворозника на видачі ліцензій відповідає дійсності, то частина цих грошей, ймовірно, діставалася і Біличу.

    При Леоніді Черновецькому Білич перейшов працювати в «Житлоінвестбуд», а Поворозник залишився в КМДА. У грудні того ж року Поворозник став начальником Головного управління з питань регуляторної політики і підприємництва, розширивши «торгівлю» дозволами та ліцензіями. У 2012 році він став заступником начальника Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики КМДА і продовжував очолювати відділ видачі дозволів. У 2013 році Поворозник став заступником начальника Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, а через кілька місяців – директором Департаменту економіки та інвестицій КМДА.

    У січні 2016 року Поворозника призначили заступником голови КМДА з координацією департаменту економіки та інвестицій, бюджету та фінансів, податкової політики та банківської діяльності, а також тендерних закупівель. Це призначення здійснив Віталій Кличко. Дивно, що Поворознику завжди доручають посади, де гроші йдуть до рук, і хоча корупція процвітає, сам він виглядає як чесний службовець, що живе на зарплату.

    Поворозник довгий час залишався в тіні, і лише в 2016 році став фігурантом невеликого скандалу. Журналісти звернули увагу на його дорогий годинник Hublot Big Bang, вартість якого коливається від 6700 до 8400 доларів. Ця покупка виглядала особливо підозріло на тлі його декларацій, де він зазначав, що його річний дохід за 2015 рік складав всього 222 тисячі гривень, що відповідає вартості годинника. До того ж, його дружина Валентина Поворозник за 2015 рік заробила 36 тисяч гривень, а за 2016 рік – лише 27 тисяч гривень, незважаючи на те, що вона є співвласницею двох компаній.

    Поворозник також неодноразово отримував матеріальну допомогу з міського бюджету, в тому числі двічі у 2017 році. Це, ймовірно, стало для нього звичною практикою, адже у 2016 році він вже звертався за такою допомогою, стверджуючи, що вона необхідна для вирішення соціально-побутових питань.

    З грудня 2017 року Микола Поворозник став першим заступником мера столиці, фактично керуючи Києвом у відсутності Кличка. Призначення заступників голови КМДА узгоджуються з Кабінетом Міністрів. Микола Поворозник регулярноз  2015 року відвідує Кабмін з майже “приватними візитами”, що може свідчити про наявність там його “покровителів”.

    З ким ще пов’язаний Микола Поворозник? Співзасновником фонду є Геннадій Волянек, чия дружина Тетяна Валентинівна Волянек є головним економістом Департаменту банківського нагляду НБУ. Інший співзасновник фонду, Сергій Когут, володіє ТОВ «Спайс АС», яке займається оптовою торгівлею ліками в Києві і є протестантським проповідником. Когут був пов’язаний зі скандалом з закупівлею ліків для онкохворих у обхід системи ProZorro, який, за інформацією, намагався загасити Поворозник.

    Компаньйоном Валентини Поворозник по ТОВ «ЛЕСТА-А» є Олеся Козлова, дочка чиновника МЗС Володимира Козлова. Її компаньйон по ТОВ «Електронний розрахунковий центр» Дмитро Стеценко був радником Леоніда Черновецького, займаючись продажем залізничних квитків через термінали. Ще одним співзасновником цієї фірми був Олександр Густавович Вінницький – скандальний підприємець з обширними зв’язками, в тому числі з колишнім прем’єр-міністром Анатолієм Кінахом. Його дружина Людмила Денисюк, яка працювала в КМДА з 2006 по грудень 2014 року, прославилася низкою корупційних скандалів.

    У серпні 2016 року, за досить підозрілих обставин, пішов у відставку начальник КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (БТІ) Василь Сенчук, який очолював установу протягом 15 років (з 2001 року). Відставка цього беззмінного керівника викликала безліч чуток, а справжні причини залишилися загадкою. За інформацією наших джерел, ініціатором цієї відставки став новий заступник мера Микола Поворозник, який відомий своєю здатністю ретельно маскувати свої наміри і дії.

    Київрада своїм рішенням №786 призначила відкритий конкурс на посаду нового директора БТІ. Але за три дні до конкурсу Поворозник, який контролює роботу столичного БТІ, призначив на цю посаду свого односельчанина Віктора Білича. Після звільнення з КГГА у 2006 році Білич працював у КП «Житлоінвестбуд – УКБ», одному з ключових підприємств будівельного клану Непопа-Негрича-Голиці-Білича, відомого також як «будівельна мафія». Логічно, що цей клан поставив свого представника на чолі БТІ.

    Білич, провівши масштабну чистку під приводом реорганізації та скорочення, призначив своїм заступником Дениса Гаврикова. Гавриков мав досвід роботи у приватних БТІ, зокрема в таких компаніях, як «Горспецексперт», «ЖилЕксперт», «БТІ-Столиця», «БТІ Юкрейніан Груп», «Всеукраїнське БТІ, реєстрації та оцінки нерухомого майна». Одна з його особливостей – видача самим собі довідок про відсутність кримінальної відповідальності, які він використовував для обману клієнтів приватних БТІ. Крім того, джерела SKELET-info стверджують, що Гавриков часто вживає наркотики і психотропні речовини, що може впливати на його адекватність.

    Отримавши посаду в державному БТІ, Гавриков ініціював укладення меморандуму про співпрацю з громадською організацією «Офіційне суспільство БТІ України», заснованою двома приватними БТІ, де він працював. Меморандум передбачав вільний доступ цієї організації до архівів столичного БТІ, навіть для «недопущення крадіжок». Це було досить дивно, враховуючи, що архіви БТІ охороняються МВД.

    Після цього Билич пішов у відпустку, офіційно призначивши Гаврикова в.о. начальника БТІ, а потім у відставку. Преса побачила в цьому прояв небажання Білича брати участь у корупційних схемах, але ця версія є сумнівною. Білич – авторитет у порівнянні з Гавриковим і міг легко його звільнити. Здається, Гавриков міг бути людиною Поворозника, який спробував реалізувати свою схему, але не знайшов спільної мови з Біличем. Однак, чому ж не призначити Гаврикова відразу на посаду начальника БТІ?

    Неофіційні джерела пропонують іншу, більш правдоподібну версію: будівельний клан вирішив взяти під контроль або навіть знищити столичне державне БТІ. Спочатку Поворозник призначив Білича, який розставив потрібних людей, а потім пішов у відставку, залишивши Гаврикова на чолі.

    У БТІ почалися проблеми: призначення на посади людей Гаврикова, зникнення документів, підробка документів, реєстрація «заднім числом», дорогий ремонт офісу приватною фірмою без тендера (незаконно). Гавриков швидко опинився в скандалі, і обурені ним люди звернулися до Кличка. 25 січня 2017 року новим в.о. начальника БТІ став Микола Сушка, але він пробув лише дві тижні. Поворозник приклав зусилля, і 10 лютого 2017 року замість Сушки в.о. начальника БТІ стала Надія Ященко, одна з найстарших працівників БТІ, яку Гавриков зробив своїм заступником. Ященко продовжила справи Гаврикова: розірвала договір з МВД про охорону і уклала новий з приватною фірмою, що дозволило корупціонерам отримати доступ до архівів БТІ, проводила тендери в обхід системи ProZorro, уклала мільйонний контракт на закупівлю комп’ютерів з фірмою, засновником якої є росіянин.

    Однак найбільше насторожує те, що і при Гаврикові, і при Ященко в БТІ часто з’являється Юлія Петрощук – особа з багатим кримінальним минулим. Її чоловік був засуджений за шахрайство з нерухомістю, а сама вона працює в цьому бізнесі «неофіційно», є зв’язковою між «чорними ріелторами», шахраями, приватними фірмами і державними установами. Її поява в головному столичному БТІ, де архіви опинилися в руках корупціонерів, схожа на запуск лисиці в курник. Петрощук також часто бачать не тільки в БТІ, але й у КМДА, де вона відвідує Миколу Поворозника, який навіть видав їй постійний пропуск.

    Отже, столичне БТІ стало центром масштабної афери, де з одного боку присутні «чорні ріелтори», з іншого – перший заступник голови КМДА Поворозник, а за всім цим стоїть «будівельна мафія».

    Справа про Хабарництво

    14 квітня 2020 року співробітники СБУ зафіксували факт вимагання хабара у 125 тисяч доларів (понад 3 мільйони гривень) від представника будівельної компанії Миколою Поворозником через посередника.

    Посадовець вимагав гроші за вплив на рішення щодо погодження містобудівних умов і обмежень. Спеціалісти СБУ затримали посередника після отримання частини хабара в сумі 60 тисяч доларів.

    Згідно із задокументованими даними, посередник діяв за вказівкою та узгодженням з Миколою Поворозником. Разом вони планували отримати також 246 тисяч доларів за інший будівельний проект. Також в рамках розслідування СБУ провели обшуки у КМДА.

    Тоді ж Микола Поворозник був відсторонений від посади першого заступника голови КМДА.

    Але вже через рік заступник мера га своїй сторінці в Facebook повідомив, що досудове розслідування у його справі завершено і справа передана до суду з обвинувальним актом.

    Поворозник заявив, що не є стороною кримінального провадження, і наголосив, що ані він, ані інші працівники КМДА не є учасниками справи. Для підтвердження своїх слів він оприлюднив відповідь на запит від керівника слідчого управління СБУ в Києві Ігоря Хоменка.

    Чиновник також повідомив, що подав заяву про поновлення на посаді міському голові Києва Віталію Кличку. “Я готовий повернутися до виконання своїх обов’язків і вважаю, що моє поновлення буде справедливим і законним”, – зазначив Поворозник.

    Розкрадання на ремонті військового шпиталю

    Весною цього року Кличко та Поворозник здійснили філігранну схему – вкрали гроші на ремонті військового шпиталю, а потім взяли на контроль розслідування факту завищених цін і показали себе господарниками, що економлять державні кошти.

    У січні 2023 року Київський міський клінічний шпиталь ветеранів уклав угоди на ремонт приміщень 1, 2, 3 та 12 поверхів на загальну суму 288 мільйонів гривень з генеральним підрядником ТОВ «Абсолют-клімат».

    24 січня у системі «Прозорро» з’явилось повідомлення про розірвання угоди на ремонт фасаду лікарні на суму 504 мільйони гривень. Причини розірвання угоди не уточнюються, відомо лише, що розрив відбувся за згодою сторін.

    Але повернемось до угод на суму 852 мільйони гривень. На цих поверхах створюють реабілітаційний центр для військових, поранених на війні з Росією.

    Хронологія тендерів на ремонт шпиталю:

    • UA-2023-11-10-015097-a – ремонт 12-го поверху: 72 015 000 грн (19.01.2024)
    • UA-2023-11-10-015072-a – ремонт 3-го поверху: 72 070 500 грн (19.01.2024)
    • UA-2023-10-26-014687-a – ремонт 2-го поверху: 71 835 000 грн (10.01.2024, можливе нікчемне через порушення строків укладання)
    • UA-2023-11-03-013515-a – ремонт 1-го поверху: 71 760 000 грн (18.01.2024)
    • UA-2023-08-24-010456-a – ремонт фасадів, покрівлі та заміна вікон головного корпусу: 504 232 927 грн (03.10.2023, розірвано 24.01.2024)
    • UA-2023-08-24-010357-a – ремонт 11-го поверху: 71 883 600 грн (04.10.2023)
    • UA-2023-08-16-012487-a – ремонт 9-го поверху: 71 835 000 грн (14.09.2023)
    • UA-2023-08-08-011411-a – ремонт 10-го поверху: 71 889 000 грн (05.09.2023)
    • UA-2023-07-03-010804-a – ремонт 8-го поверху: 71 950 800 грн (28.07.2023)
    • UA-2023-06-21-001686-a – ремонт 7-го поверху: 71 860 500 грн (21.07.2023)
    • UA-2023-06-06-010591-a – ремонт 6-го поверху: 72 064 500 грн (27.06.2023)
    • UA-2023-05-29-013946-a – ремонт 5-го поверху: 72 301 500 грн (19.06.2023)
    • UA-2023-05-25-014262-a – ремонт 4-го поверху (коригування): 16 255 740 грн (25.05.2023)
    • UA-2022-12-05-017914-a – ремонт 4-го поверху: 45 159 286 грн (23.12.2022)

    У грудні «Центр протидії корупції» подав заяву до Офісу Генерального прокурора, яку було скеровано до НАБУ, щодо цих закупівель. Раніше «Наші гроші» виявили завищення цін на будівельні матеріали в кошторисах ремонту шпиталю.

    Зокрема, у ремонті 1, 3 та 12 поверхів було виявлено завищені ціни на матеріали. Легковирівнювальна стяжка Cerezit CN-178 у нових угодах коштує 33,7-34,8 грн/кг, тоді як у «Хенкель Баутехнік (Україна)» вона продається по 25,2 грн/кг, а у «Інтербудсервіс» – по 21,5 грн/кг.

    Лінолеум для цих поверхів оцінюють по 2 424 грн/кв. м, що більше ніж у два рази дорожче, ніж у угоді на ремонт 4-го поверху, де його вартість була 1 031 грн/кв. м.

    Плити стельові «Армстронг» для нових поверхів враховані по 906 грн/кв. м, тоді як для 4-го поверху ці плити оцінювались у 426 грн/кв. м.

    Загальна переплата за цими матеріалами на 1, 3 та 12 поверхах становить близько 13 мільйонів гривень, що могло б забезпечити щоденне триразове харчування пацієнтів шпиталю протягом року.

    Ціни на інші матеріали в ремонті також були значно завищені. Наприклад, алюмінієві композитні панелі для фасаду закуповували по 5 674 грн/кв. м, тоді як в «Епіцентрі» їх ціна варіюється від 566 до 1 356 грн/кв. м. Сталеві радіатори замовляли по 14 912 грн, хоча в магазинах «Ромстал Україна» та «Тепло Опт» їх ціна становила 6 008 грн.

    «Наші гроші» зацікавились таким стрибком і подали запити щодо цін будматеріалів Госпіталю ветеранів, Департаменту охорони здоров’я КМДА і міському голові Віталію Кличку, який у липні особисто перевіряв, як іде ремонт. Однак жоден з адресатів такої інформації не надав.

    Відтак до них полетіли запити вже від народного депутата Ярослава Юрчишина ( партія “Голос”).  Віталій Кличко не зміг відмовити нардепу і надав підсумкові відомості ресурсів. Вочевидь його підлеглі знали, які відкриття зроблять «Наші гроші» у цих документах. Тому в супровідному листі вказали, що мер особисто не має відношення до цієї історії, а Департамент здоров’я і комунальний госпіталь самостійно виконують покладені на них функції.

    Але вже в липні 2024 виявилось, що координацію роботи Департаменту охорони здоров’я КМДА здійснював перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

    У квітні 2024 року Віталій Кличко вирішив очолити “боротьбу з розкраданням”:  голова Києва звернувся до НАБУ з результатами внутрішнього аудиту ремонту госпіталю. Аудитори виявили порушення на суму 820 тисяч гривень, які вже були усунені шляхом коригування документації та монтажу обладнання. Замовник також розірвав договір на ремонт фасадів, покрівлі та заміни вікон на суму 102,19 мільйона гривень, щоб уникнути подальших ризиків втрат.

    Кумівство

    Створивши клан при КМДА Микола Паворозник почав допомагати і своїм родичам.

    Наприклад невістка Поворозника виграла тендери на 560 млн гривень. Про це розповів колишній радник мера Києва Бахматов.

    Скромна журналістка Олександра Ринг у 2017 році (коли Поворозник став першим заступником) раптово вирішила змінити рід діяльності та стала співзасновницею ТОВ «Нідком», яке займається будівництвом.

    Цю суму компанія отримала на 21 тендері в період з 2019 по липень 2021 року. За підрахунками Бахматова, навіть без врахування відкатів і розкрадань родина Поворозника заробила на цих підрядах не менше ніж 100 млн грн.

    Але хіба можна повірити, що чиновники і їхні партнери не вкрали нічого? Ймовірно, реальний прибуток родини першого заступника Кличка перевищив 250 млн гривень.

    Цікаво, що офіційно син Поворозника одружився з Олександрою лише в 2020 році, і через два тижні вона відмовилася від участі в «Нідкомі», щоб не піддавати підозрі своє прізвище.

    Виїзд за кордон

    Також Поворозник регувлярно користується службовим становищем для безперешкодного виїзду за кордон під час війни. Він сім разів виїжджав з воюючої країни і щоразу мужньо повертався (на відміну від іншого заступника мера, Костянтина Усова, який після виїзду на навчання до США минулого літа більше не з’являвся на Хрещатику, 36).

    Дати виїздів Миколи Поворозника за кордон: 18.09.2022, 02.10.2022, 25.11.2022, 14.12.2022, 25.03.2023, 26.04.2023 та 17.06.2023. Він подорожував за листами з КМВА та на підставі законодавства про відрядження чиновників, нібито у службових справах. При цьому лише перший перетин кордону здійснювався автотранспортом – мікроавтобусом. Всі інші подорожі Поворозник здійснював залізничним транспортом.

  • Заступника міністра енергетики затримано на хабарі в півмільйона доларів

    Заступника міністра енергетики затримано на хабарі в півмільйона доларів

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) затримало заступника міністра енергетики України за підозрою в отриманні хабара у розмірі півмільйона доларів. За даними слідства, посадовець вимагав і отримував гроші від керівника вугільного підприємства, розташованого на заході України.

    За версією слідства, гроші він брав від керівника вугільного підприємства на Заході України за вивезення гірничодобувного обладнання з прифронтового району з можливістю його використання.

    У справі також проходять голова енергетичної компанії з Миколаївської області та керівник державного вугільного підприємства Донецької області.

    Заявлено, що сприяння його затриманню надавав сам міністр енергетики.

    За версією слідства, представники вугільної галузі звернулися до заступника міністра для отримання дозволу на евакуацію унікального і дефіцитного устаткування з державної шахти на покровському напрямку, де йде активний наступ РФ.

    Однак чиновник зажадав гроші, за які пообіцяв керівникам держпідприємств Львівсько-Волинського вугільного басейну безперешкодно передати в користування дане гірничодобувне обладнання.

    До схеми він залучив спільників, через яких передавалися гроші. Вирішується питання про обрання всім чотирьом запобіжних заходів.

  • НАБУ відкрило кримінальне провадження проти голови “Укренерго” Володимира Кудрицького

    НАБУ відкрило кримінальне провадження проти голови “Укренерго” Володимира Кудрицького

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало кримінальне провадження стосовно голови “Укренерго” Володимира Кудрицького. Це рішення було прийнято на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 17 липня 2024 року. Журналісти видання “Комерсант український” повідомляють про цю ситуацію.

    Згідно з офіційною інформацією від НАБУ, провадження було зареєстроване за статтею 209 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Бюро уточнило, що розслідування розпочато після отримання заяви про ймовірне вчинення кримінального правопорушення Володимиром Кудрицьким.

    Позиція ВАКС

    ВАКС ухвалив рішення зобов’язати НАБУ відкрити кримінальне провадження проти Кудрицького за кількома статтями Кримінального кодексу України, включаючи ст. 209, ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ст. 368 (одержання неправомірної вигоди). Ухвала суду ґрунтувалася на оскарженні бездіяльності уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) інформації про можливе правопорушення.

    Обставини розслідування

    ЗМІ повідомляють, що НАБУ розслідує кілька епізодів, пов’язаних із діяльністю Кудрицького на посаді голови “Укренерго”. Серед них — формування безнадійної заборгованості для компанії через безоплатне постачання електроенергії компанії “Юнайтед Енерджі” та закупівля бронежилетів за завищеними цінами.

    Реакція Кудрицького

    Володимир Кудрицький вважає, що відкриття провадження проти нього є “спробою створити інформаційний привід і вкид”. За його словами, справу було відкрито після ухвали ВАКС від 17 липня, і вона стосується закупівлі державним підприємством бронежилетів.

    Провадження проти Кудрицького набуває резонансу на фоні останніх скандалів у державних компаніях України. Далі буде видно, чи зможе розслідування НАБУ пролити світло на можливі порушення та зловживання з боку керівництва “Укренерго”.