Позначка: Нацгвардія

  • У столиці спрацювала саморобна вибухівка: поліція відкрила провадження за теракт

    У столиці спрацювала саморобна вибухівка: поліція відкрила провадження за теракт

    У четвер, 11 грудня, у Дарницькому районі Києва сталися два вибухи, унаслідок яких загинув військовослужбовець Національної гвардії України та постраждали кілька людей. Інцидент кваліфіковано як терористичний акт. Про це повідомили у Київській міській прокуратурі.

    Перший вибух пролунав під час патрулювання. Двоє нацгвардійців оглядали територію, коли стався раптовий підрив саморобного вибухового пристрою. Один військовий загинув на місці. Його напарник та охоронець, який перебував поруч, отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Другий вибух стався вже після прибуття поліції та медиків. Під час документування події і надання допомоги стався повторний підрив, іще двоє працівників поліції отримали поранення. Правоохоронці зазначають, що в обох випадках спрацювали саморобні вибухові пристрої, закладені заздалегідь.

    Подію кваліфіковано як терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України). На місці продовжують працювати слідчі, вибухотехніки та оперативні підрозділи.

    Цей інцидент відбувся на тлі подібних диверсій, які фіксують по всій Україні. Нагадаємо, 23 листопада у Дніпрі затримали 16-річного хлопця, який на завдання російських спецслужб заклав вибухівки у громадських місцях. Внаслідок теракту загинув 35-річний чоловік, а під час повторного вибуху поранень зазнав поліцейський, який прибув на виклик.

    У Києві тривають заходи з посилення безпеки, а правоохоронці перевіряють можливий зв’язок між диверсіями.

  • ТОВ «Артденбуд» знову виграв тендер без конкуренції — ремонт за 438 млн грн

    ТОВ «Артденбуд» знову виграв тендер без конкуренції — ремонт за 438 млн грн

    МВС під керівництвом Клименка та Нацгвардія Півненка значно збільшили бюджет ремонтних робіт у тилу Києва, використовуючи схему без конкуренції та з єдиним підрядником.

    За даними тендерів, у 2024 році був укладений основний контракт на ремонт будівлі вартістю 254,4 млн грн. У 2025 році було оголошено про «додаткові роботи» ще на 125 млн грн. На тендер заявився лише один учасник — ТОВ «Артденбуд». 29 вересня Нацгвардія підписала додаткову угоду, і загальна вартість робіт зросла до 437,81 млн грн.

    Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

    ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

    Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

  • Екскомандир Нацгвардії Кулик знову у центрі скандалу: махінації з армійськими ліжками

    Екскомандир Нацгвардії Кулик знову у центрі скандалу: махінації з армійськими ліжками

    Першого заступника голови Золочівської районної військової адміністрації та колишнього командира військової частини Нацгвардії Михайла Кулика викрили у нових зловживаннях. Правоохоронці заявляють, що під час закупівлі армійських ліжок у травні 2022 року було завдано мільйонних збитків державі.

    За даними слідства, вартість кожного комплекту була завищена на 30%. Підряднику перерахували 6,5 млн грн за постачання тисячі ліжок, але реально на склади надійшло лише 180 одиниць на суму 1,1 млн грн. У підсумку держава втратила щонайменше 2,6 млн грн.

    Це не перший випадок, коли ім’я Кулика опиняється у гучній корупційній історії. У 2023 році йому висунули обвинувачення у справі про закупівлю резервуарів для зберігання пального за завищеними цінами, через що держава втратила понад 37 млн грн. Наразі ця справа перебуває на розгляді в суді.

    Нові обвинувачення свідчать про системність корупційних схем, у яких фігурує чиновник. Чи вдасться правоохоронцям довести провину посадовця цього разу — покаже суд.

  • Ексміністр економіки Шеремета добровільно пішов служити в Нацгвардію

    Ексміністр економіки Шеремета добровільно пішов служити в Нацгвардію

    Колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета повідомив про свою мобілізацію до Сил оборони України. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

    «Це рішення я прийняв свідомо. Не буду поки розкривати деталей, але так, я мобілізований і служитиму у складі Нацгвардії», — зазначив Шеремета.

    Відомий економіст, реформатор і публічний інтелектуал долучився до оборони держави в умовах повномасштабної війни. У своєму дописі він не уточнив, в якому саме підрозділі проходитиме службу.

    Що відомо про Павла Шеремету

    Павло Шеремета очолив Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у лютому 2014 року — після Революції Гідності, в уряді Арсенія Яценюка. До цього він був відомим фахівцем у сфері бізнес-освіти та реформ: заснував Києво-Могилянську бізнес-школу, був деканом Львівської бізнес-школи, працював у міжнародних проєктах.

    Однак уже у вересні 2014 року Шеремета подав у відставку через незгоду з принципами кадрової політики уряду. Зокрема, він виступив проти призначення Валерія П’ятницького на посаду заступника міністра без погодження з ним. Свою позицію він публічно пояснив небажанням повертатися до «старих підходів» і відсутністю системної підтримки реформ.

    Після звільнення Шеремета повернувся до викладацької діяльності, займався консалтингом та просував ідеї економічної модернізації. Його публічні виступи часто стосувалися стратегічного розвитку України, інституційної спроможності та інновацій.

    Наразі, у 2025 році, він приєднався до оборонців України вже не як експерт, а як військовослужбовець. Його рішення служити у Нацгвардії стало неочікуваним, але символічним жестом від людини, яка не раз закликала до відповідальності, прозорості та дій.

  • Обшуки у керівництва Нацгвардії можуть бути пов’язані з політичним тиском

    Обшуки у керівництва Нацгвардії можуть бути пов’язані з політичним тиском

    Обшуки, проведені НАБУ у керівництва Національної гвардії України, можуть бути пов’язані не лише з антикорупційним розслідуванням, а й із політичним тиском.

    За інформацією наших джерел, наприкінці квітня відбулась закрита нарада силовиків на якій від керівництва Нацгвардії вимагали попередньої згоди на жорстке придушення масових заворушень у разі їх виникнення.

    Варто відзначити, що очільник НГУ відразу відповів категоричною відмовою та заявив, що “його хлопці не будуть каральними органами та не братимуть участі в силовому розгоні мирних протестів”. На що керівника НГУ начебто відразу попередили: якщо він і надалі буде “артачитись” — його відсторонять, а наступник діятиме за новими правилами.

    Нагадаємо, раніше Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності погодив законопроєкт №10311, який суттєво розширював повноваження Нацгвардії та передбачав в тому числі використання вогнепальної зброї проти цивільного населення під час “масових заворушень”.

    Пізніше законопроєкт №10311 був знятий з розгляду після широкого резонансу в ЗМІ та його порівняння із “диктаторськими” законами режиму Януковича.

  • Компанія, яка фігурувала в справі про розкрадання, отримала новий підряд від Нацгвардії

    Компанія, яка фігурувала в справі про розкрадання, отримала новий підряд від Нацгвардії

    Військова частина 3061 Національної гвардії України уклала договір з ТОВ «Артемзбуд» на будівництво об’єкта спеціального призначення вартістю майже 56 мільйонів гривень. Але аналіз закупівельної документації показує, що лише за кількома позиціями ціни завищені щонайменше на 2,8 мільйона гривень.

    За даними системи «Прозорро», підрядник до жовтня 2026 року має побудувати об’єкт на території військового містечка. Серед робіт — фундамент, бетонування, фасади, монтаж інженерних мереж і навіть IP-відеоспостереження.

    Але ціни викликають питання. Наприклад:

    • бетон класу C40/50 обійдеться держбюджету у 6 714 грн за кубометр, тоді як на ринку — від 5 178 грн;

    • бетон В25/30 коштує в кошторисі 5 502 грн/м³, на ринку — від 3 343 грн;

    • арматура — понад 39 тис. грн/т, хоча ринкова ціна — 32–34 тис. грн;

    • шпаклівка Ceresit CD 24 — 79 грн/кг, при ринкових 53–60 грн;

    • IP-відеокамера Tiandy TC-C35WS — 11 964 грн, замість реальних 8 695–9 131 грн.

    Ймовірна переплата лише на цих позиціях становить близько 2,8 млн грн.

    В тендері взяв участь лише один учасник — сам «Артемзбуд». Замовник встановив доволі жорсткі умови: щонайменше два аналогічні договори, ISO-сертифікація, звітність із виручкою на рівні очікуваної вартості, підтверджений парк техніки та персоналу. Це значно звузило коло потенційних претендентів.

    ТОВ «Артемзбуд» зареєстроване у Черкасах у 2018 році. Його керівник і власник — Артем Науменко. З 2021 року фірма отримала держзамовлень на суму майже 770 млн грн. Але за нею тягнеться шлейф скандалів:

    • У 2020-му згадувалась у кримінальному провадженні щодо розкрадання майна військової частини 3070.

    • У 2024 році «Наші гроші» викрили завищення вартості матеріалів на понад 7 млн грн у контракті з Нацгвардією. Після цього договір розірвали.

    Попри це, «Артемзбуд» продовжує вигравати тендери на мільйони гривень.

  • Антикорупціонери влаштували скандал навколо законопроєкту про Нацгвардію

    Антикорупціонери влаштували скандал навколо законопроєкту про Нацгвардію

    Дискусії навколо законопроєкту №10311, який передбачає розширення повноважень Національної гвардії України, несподівано перетворилися на черговий скандал. “Центр протидії корупції”, який очолює Віталій Шабунін, звинуватив владу у підготовці до жорсткого придушення протестів, вкинувши в суспільний простір тезу про те, що НГУ нібито отримає право застосовувати вогнепальну зброю, сльозогінний газ і безпілотники проти мітингувальників. Відповідний допис організації у Facebook викликав хвилю обговорень.

    Однак ця заява виявилася маніпулятивною. Як пояснив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий, основна мета законопроєкту – юридично врегулювати вже чинні норми використання заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії. Фактично, те, що зараз намагаються подати як “узаконення репресій”, уже давно передбачено підзаконними актами, постановами уряду та іншими законодавчими нормами. Просто тепер ці положення пропонують закріпити на рівні профільного закону.

    Варто зазначити, що аналогічні положення вже давно діють у законах про Національну поліцію та Державну прикордонну службу. Йдеться не про “запровадження диктатури”, а про приведення законодавства у відповідність до сучасних реалій, зокрема, в умовах війни.

    Серед ключових змін – дозвіл на використання безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для протидії повітряним загрозам. Також документ передбачає можливість конвоювання заарештованих осіб, охорону важливих державних об’єктів та супроводження військовополонених.

    Окремо законопроєкт регламентує процес супроводження осіб, які достроково вийшли з місць позбавлення волі і добровільно виявили бажання служити в армії. Подібні норми вже прописані в Кримінальному кодексі, але потребують чіткішого законодавчого врегулювання.

    Попри зрозумілу аргументацію, “ЦПК” свідомо спотворив суть документу, створюючи враження, що влада готується до придушення акцій протесту. Однак офіційні представники МВС і правники вже спростували ці твердження.

    При цьому сам “ЦПК” все частіше опиняється в центрі скандалів, пов’язаних не лише з дезінформацією, а й з ухиленням від мобілізації. Зокрема, серед антикорупційних активістів знайшли чимало осіб, які всіма можливими методами намагаються уникнути військової служби. До цього списку, крім Віталія Шабуніна, входять також чоловік керівниці “ЦПК” Дарії Каленюк – Орест Рудий, блогер Юрій Бутусов, журналіст “Бігус.Інфо” Данило Мокрик та низка інших представників громадського сектору.

    Додатково ситуація загострюється тим, що представники “ЦПК” неодноразово були помічені у тісних зв’язках із міжнародними організаціями, які часто критикують українську владу. Це породжує питання про справжні мотиви їхньої діяльності та чи дійсно вони працюють на благо країни, а не на зовнішні інтереси.

    Таким чином, історія із законопроєктом про Нацгвардію стала черговим прикладом того, як деякі активісти намагаються маніпулювати суспільною думкою, використовуючи страх і недовіру до влади. Насправді ж ідеться лише про приведення чинного законодавства у відповідність до реальних потреб української армії та правоохоронних органів під час війни.

  • Нацгвардії дозволили використовувати службових собак для оперативних завдань

    Нацгвардії дозволили використовувати службових собак для оперативних завдань

    У Верховній Раді України вчора було ухвалено в першому читанні законопроєкт, який передбачає розширення повноважень Національної гвардії. Серед нововведень – дозвіл на використання службових собак для різних оперативних завдань, включаючи затримання адмінпорушників та розгін мітингів.

    Законопроєкт дозволяє використання службових собак для:

    1. Патрулювання Службові собаки будуть залучені до патрулювання вулиць, що підвищить безпеку громадян та ефективність роботи Нацгвардії.
    2. Поверхневої перевірки або огляду Використання собак для перевірки осіб, речей, товарів (вантажів) та транспортних засобів дозволить швидше та точніше виявляти потенційно небезпечні предмети.
    3. Переслідування та затримання Службові собаки допомагатимуть у переслідуванні та затриманні осіб, які вчинили адміністративні правопорушення або підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень.
    4. Охорони військових об’єктів Собаки будуть використовуватися для охорони стратегічно важливих військових об’єктів, що підвищить їхню безпеку.
    5. Відбиття нападу Службові собаки будуть залучені для відбиття нападів на людей або військовослужбовців, що підвищить захищеність громадян та військових.
    6. Припинення масових заворушень Однією з найбільш дискусійних новацій є можливість використання собак для припинення масових заворушень, що може мати значний вплив на дотримання громадського порядку під час протестів та мітингів.

    Документ учора було ухвалено в першому читанні.

  • 26 березня відзначають День Нацгвардії України

    26 березня відзначають День Нацгвардії України

    З 26 березня 2015 року військовослужбовці та цивільний персонал Національної гвардії України святкують своє професійне свято. Сім ключових фактів про цю формацію, яка є частиною Міністерства внутрішніх справ.

      1. Національна гвардія має дві дати народження. 4 листопада встановлено у 1993 році на вшанування другої річниці прийняття Закону України Про Національну гвардію. 26 березня – чинне свято, запроваджене у 2015 році указом президента Петра Порошенка, яке раніше відзначалося як День внутрішніх військ.
      2. У початковий період історії гвардії вона мала іншу назву. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 серпня 1991 року передбачав створення Республіканської гвардії. Однак 4 листопада 1991 року Верховна Рада прийняла рішення змінити назву на Національна гвардія. Ідея підпорядкувати Нацгвардію президенту виникла ще на початку її існування. Однак це було відхилено, оскільки президентська влада ще не була створена. Таким чином, гвардія підпорядковувалася Раді, а керівництво здійснював командувач. У 1995 році Леонід Кучма домігся зміни законодавства, що передбачало перехід Національної гвардії України під його безпосереднє керівництво.
      3. Першим героєм-нацгвардійцем, нагородженим найвищою (на той момент) державною відзнакою (Почесна відзнака президента України), став (посмертно) 39-річний майор Володимир Ігнатьєв. У ніч на 15 липня 1992 року майор Володимир Ігнатьєв, начальник зв’язку Запорізького полку Національної гвардії України, виявив героїзм, що коштував йому життя. Повертаючись додому з відрядження у плацкартному вагоні потяга Одеса — Ясинувата, Ігнатьєв став свідком вчинення терористичного акту п’яним пасажиром. Молодий чоловік, вихопив з мішка гранату  Ф-1 та загрожував пасажирам. Не маючи зброї, майор Ігнатьєв не вагаючись відповів на виклик, відштовхнув терориста в тамбур та прикрив своїм тілом гранату. Внаслідок вибуху він загинув миттєво, захищаючи пасажирів від смертельної небезпеки.
      4. Національна гвардія запобігла захопленню Криму російськими силами в травні 1994 року. Тоді на півострові панував загострений конфлікт, спровокований підбурюванням Москви. Під впливом російської пропаганди місцеві шовіністи виступили проти влади України, а російські війська були готові до втручання. У такий критичний момент нацгвардійці з 7-ї дивізії, розташованої під Севастополем, вирішили втрутитися. 22 травня 1994 року вони організували демонстраційну акцію у Сімферополі, що вразила російську адміністрацію Криму та спричинила паніку серед сепаратистів. Завдяки діям Національної гвардії та прибуттю додаткових українських військ конфлікт було зупинено, а Крим залишився частиною України.
      5. День Нацгвардії могли святкувати в іншу дату! Так би сталося, якби президент Віктор Ющенко домігся відновлення підрозділу за своєї каденції. У січні 2000-го Леонід Кучма розпустив Національну гвардію — це був компромісний крок після його переобрання, на тлі побоювань опозиції, що президент матиме власне збройне формування і може скористатися цим для встановлення диктатури. 10 січня 2008 року Ющенко запропонував відродити НГУ. Згідно з законопроєктом, який глава держави подав у Раду, безпосереднє керівництво Національною гвардією України мав здійснювати командувач, якого призначав би на посаду та звільняв з неї президент України. Також президент мав контролювати діяльність НГУ. Однак проєкт закону не пройшов профільний комітет — з питань нацбезпеки та оборони. Його тоді очолював екссоратник президента Анатолій Гриценко. Згідно з висновком комітету, резону створювати «ще одні збройні сили» не було.
      6. Нацгвардія — перший збройний підрозділ України, який прийняв у свої лави добровольців. Це сталося 14 березня 2014 року, на наступний день після відновлення НГУ на базі внутрішніх військ МВС. 500 бійців Самооборони Майдану вирушили у навчальний центр у Нових Петрівцях під Києвом. 5 квітня 2014-го цей перший добровольчий батальйон оперативного призначення Нацгвардії склав присягу, а 15 квітня заступив на бойове чергування в районі Слов’янська, захопленого російськими проксі. Восени 2014 року у складі Нацгвардії діяло вже чотири добровольчих батальйони: 1-й імені генерала Кульчицького, Донбас, Крук та Азов.
      7. Рекрутинг став одним з найпоширеніших термінів у ЗМІ, вказуючи на ненасильницьку мобілізацію та залучення фахівців різного профілю до Сил оборони. Національна гвардія успішно застосовувала ці методи. Рекрутингова кампанія Міністерства внутрішніх справ отримала назву “Гвардія наступу”. Її метою було створення штурмових бригад для звільнення окупованих територій. Згідно з планом, Збройні сили України просувалися б на передову, а частини Гвардії наступу мали відповідати за очищення визволених міст від противника. Набір добровольців розпочався 2 лютого 2023 року, і вже першого дня було подано понад 5000 заявок. На базі з’єднань Національної гвардії було сформовано сім рекрутських бригад: Азов, Буревій, Кара-Даг, Рубіж, Спартан, Хартія та Червона Калина.