Golovnitemu.com

Позначка: Національна гвардія України

  • Нацгвардійці, прикордонники та поліцейські на фронті отримають нові бойові виплати

    Нацгвардійці, прикордонники та поліцейські на фронті отримають нові бойові виплати

    Міністерство внутрішніх справ затвердило порядок виплати додаткових винагород військовослужбовцям Національної гвардії України, Державної прикордонної служби та поліцейським підрозділів особливого призначення, які виконують бойові завдання. Нові виплати запроваджуються в межах експериментального проєкту мотиваційного забезпечення та будуть нараховуватися заднім числом — з 1 червня 2026 року.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський.

    За його словами, відповідні накази вже підписані та передані на державну реєстрацію. Після завершення цієї процедури документи офіційно набудуть чинності.

    Новий механізм передбачає додаткові виплати залежно від складності, небезпеки та результативності виконання бойових завдань. Загальна сума мотиваційних виплат може сягати до 460 тисяч гривень на місяць.

    Зокрема, передбачені такі винагороди:

    • до 100 тис. грн на місяць — за безпосередню участь у бойових діях;
    • 170 тис. грн на місяць — за виконання бойових завдань безпосередньо на лінії зіткнення;
    • 70 тис. грн на місяць — за виконання завдань на інших ділянках фронту в межах ротного опорного пункту;
    • 50 тис. грн на місяць — за службу на пунктах управління;
    • від 15 до 30 тис. грн — для військових інструкторів;
    • до 10 тис. грн — для інших категорій військовослужбовців.

    Окрім щомісячних виплат, накази передбачають окремі винагороди за виконання конкретних бойових завдань. Так, військовослужбовці зможуть отримати 40 тис. грн за добу за захоплення ворожих позицій, 20 тис. грн за добу — за повернення раніше втрачених позицій, 100 тис. грн — за кожного взятого в полон російського військового та 15 тис. грн — за знищення противника у стрілецькому або рукопашному бою.

    Як пояснили в МВС, військовослужбовці Нацгвардії, Державної прикордонної служби та поліцейські підрозділів особливого призначення виконують бойові завдання нарівні з підрозділами Збройних сил України, однак порядок їхнього грошового забезпечення регулюється окремими наказами Міністерства внутрішніх справ, а не Міністерства оборони.

    Підставою для запровадження нових виплат стала постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня 2026 року, яка раніше ввела аналогічну систему мотиваційних виплат для військовослужбовців Збройних сил України. Тепер відповідний механізм поширюється й на інші складові Сил оборони України, що перебувають у системі МВС. Нові виплати нараховуватимуться за період, починаючи з 1 червня 2026 року.

  • На командира «Хартії» Ігоря Оболєнського скоїли замах: Зеленський повідомив про затримання нападників

    На командира «Хартії» Ігоря Оболєнського скоїли замах: Зеленський повідомив про затримання нападників

    На командира 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» Ігоря Оболєнського було скоєно замах. Нападника та його спільника вже затримали, а правоохоронці проводять необхідні слідчі дії.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    «Говорив із командиром “Хартії” Ігорем Оболєнським. Була сьогодні спроба замаху на Ігоря. Нападник і його спільник затримані. Ведуться необхідні процесуальні дії», — зазначив глава держави.

    За словами президента, він уже заслухав доповідь виконувача обов’язків голови Служби безпеки України Олександра Поклада щодо обставин інциденту.

    «На цю спробу удару по Україні та українському командиру обов’язково відповімо», — наголосив Зеленський.

    Наразі правоохоронні органи не розголошують деталей замаху, а також не повідомляють про можливі мотиви чи осіб, які могли стояти за його організацією.

    Ігор Оболєнський очолює 2-й корпус Національної гвардії України «Хартія». У липні 2026 року йому було присвоєно звання Героя України.

    Військову службу він розпочав ще у 2014 році, коли служив в артилерійській бригаді Збройних сил України та спецпідрозділі «Омега». Згодом став командиром 1-го батальйону 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії та брав участь у боях за Слов’янськ і Краматорськ.

    Після звільнення зі служби у 2019 році Оболєнський працював у бізнесі, однак із початком повномасштабного вторгнення Росії повернувся до війська. У 2022 році він очолив добровольче формування територіальної громади «Хартія», на базі якого пізніше було створено 13-ту бригаду оперативного призначення НГУ «Хартія». Згодом Оболєнський став її командиром.

    Підрозділ виконував бойові завдання на Луганщині, зокрема в районі Серебрянського лісництва, а пізніше був перекинутий на Харківський напрямок.

    Обставини замаху наразі встановлюють правоохоронці. Офіційна інформація щодо перебігу розслідування очікується після завершення першочергових слідчих дій.

  • Міноборони України стане «єдиним вікном» для військової допомоги

    Кабінет Міністрів України затвердив новий механізм координації міжнародної військової допомоги, який суттєво змінює підхід до взаємодії з країнами-партнерами та розширює повноваження Міністерства оборони як головного координатора цього процесу. Про це повідомляє Міністерство оборони України.

    Головна зміна полягає в тому, що відтепер міжнародні донори зможуть спрямовувати фінансування не лише на потреби Збройних сил України, а на всі складові Сил оборони. Це означає, що допомога може охоплювати також Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України та інші формування, які беруть участь у захисті держави.

    Раніше система була більш фрагментованою: Міністерство оборони мало можливість формувати запити до країн-донорів лише щодо структур, які безпосередньо підпорядковуються йому. Інші силові відомства комунікували з міжнародними партнерами окремо або через інші механізми. Це створювало ризики дублювання потреб, різних стандартів планування та менш узгодженого розподілу допомоги.

    Після ухвалення нового рішення уряду Міноборони фактично стає «єдиним вікном» для взаємодії з міжнародними партнерами у сфері військової допомоги. Це означає централізацію запитів, узгодження потреб усіх складових Сил оборони в одному форматі та єдину точку координації для держав-донорів.

    У Міністерстві оборони пояснюють, що такий підхід дозволить краще синхронізувати військові потреби різних структур, зробити процес більш прозорим і прогнозованим, а також підвищити ефективність використання ресурсів, які надають міжнародні партнери. Крім того, очікується, що це дозволить швидше реагувати на зміну ситуації на фронті та оперативно коригувати пріоритети постачання.

    Окремим блоком уряд врегулював механізм роботи з фінансовими ресурсами, які надходять від країн-партнерів. Передбачається створення узгоджених пропозицій для закупівель озброєння, техніки та матеріально-технічних засобів, які фінансуватимуться за кошти іноземних донорів. Йдеться про уніфікований підхід до формування замовлень, що має мінімізувати розпорошення ресурсів і забезпечити їх спрямування на найбільш пріоритетні потреби оборони.

    Усі закупівлі за кошти міжнародних партнерів для різних складових Сил оборони здійснюватиме Агенція оборонних закупівель. Вона виступатиме центральним оператором у процесі придбання озброєння та техніки, що має забезпечити єдині стандарти закупівель, контроль ефективності витрат і зменшення бюрократичних процедур.

    Уряд нагадує, що реформа системи оборонних закупівель розпочалася раніше. На початку квітня Агенція оборонних закупівель отримала статус централізованої закупівельної організації, що дозволило об’єднати процеси постачання та спростити логістику забезпечення Сил оборони. Це стало одним із кроків до формування більш єдиної та керованої системи оборонного забезпечення.

    Ще одним важливим етапом стало оновлення порядку закупівель для потреб Збройних сил України наприкінці березня. Тоді уряд і Міністерство оборони запровадили нові правила, спрямовані на пришвидшення процедур і підвищення ефективності використання бюджетних і міжнародних ресурсів.

    Новий механізм координації міжнародної допомоги є продовженням цих змін і фактично завершує формування централізованої моделі управління оборонними закупівлями в умовах повномасштабної війни.

    Аналітики відзначають, що така система може мати кілька ключових наслідків. По-перше, вона посилює роль Міністерства оборони як головного координатора взаємодії з міжнародними партнерами. По-друге, вона створює більш структуровану модель розподілу допомоги між різними силовими відомствами. По-третє, вона може підвищити прозорість використання коштів, що є важливим фактором для довіри з боку держав-донорів.

    Водночас ефективність нової моделі залежатиме від практичної реалізації: швидкості обробки запитів, узгодженості між різними структурами та здатності системи оперативно реагувати на потреби фронту. У разі успішного впровадження Україна отримає більш інтегровану систему управління міжнародною військовою допомогою, що може підсилити її оборонні спроможності в довгостроковій перспективі.

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • Під виглядом медикині ЗСУ жінка обдурила військового на понад 930 тисяч гривень

    Під виглядом медикині ЗСУ жінка обдурила військового на понад 930 тисяч гривень

    Жидачівський районний суд Львівської області виніс вирок уродженці села Мазурівка Журавненської громади Наталії Мазур, яка ошукала військовослужбовця Національної гвардії України майже на мільйон гривень. За скоєне жінці призначили п’ять років позбавлення волі.

    Як встановив суд, у 2023 році обвинувачена створила у TikTok фейкову сторінку під назвою «Ангелочок ЗСУ». Для профілю вона використала фотографії іншої дівчини та видавала себе за бойову медикиню. Під час листування з військовослужбовцем жінка повідомляла неправдиві дані про себе, надсилала чужі фото та поступово увійшла в довіру потерпілого, створивши ілюзію близьких стосунків.

    Згодом вона повідомила військовому, що на війні нібито загинув її брат і їй потрібні гроші на поховання. Потерпілий переказав 15 тис. грн. Пізніше жінка вигадала історію про намір придбати будинок у Дрогобичі для їхнього спільного проживання. На ці потреби військовий надіслав близько 80 тис. грн.

    Надалі обвинувачена повідомила, що потрапила у ДТП і потребує коштів для «вирішення проблем». Військовий перерахував ще 35 тис. грн. Згодом, на прохання жінки, він передав їй банківську картку для користування та повідомив пін-код. Упродовж 2023–2024 років вона знімала з рахунку значні суми.

    Загалом Наталія Мазур заволоділа приблизно 932 тис. грн, якими розпорядилася на власний розсуд.

    У судовому засіданні обвинувачена визнала свою вину та розкаялася. Вона підтвердила, що листувалася з потерпілим від імені іншої дівчини. Потерпілий наголосив, що жодного разу не бачив її особисто та був переконаний, що спілкується з іншою людиною. Він також заявив, що гроші йому не повернули, і просив призначити суворе покарання.

    Суддя Святослав Сливка визнав жінку винною у шахрайстві, привласненні чужого документа та крадіжці. Їй призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.