Golovnitemu.com

Позначка: Національна поліція

  • Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Колишнього міського голову Рахова Віктора Медвідя, якого українські правоохоронці розшукували понад два роки, екстрадували з Румунії до України. Після повернення суд відправив його під варту, однак дозволив внести заставу у розмірі 332,8 тисячі гривень. Ексмер уже скористався цією можливістю та вийшов із-під варти. Прокуратура вважає визначену судом суму занадто малою і готується оскаржувати рішення.

    Про екстрадицію повідомили Закарпатська обласна прокуратура та Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції. За даними правоохоронців, компетентні органи Румунії передали українській стороні колишнього посадовця, який після повідомлення про підозру у 2023 році залишив Україну й перебував у міжнародному розшуку.

    Правоохоронці офіційно не називали його ім’я у частині повідомлень, однак джерело «Української правди» підтвердило, що йдеться саме про Віктора Медвідя.

    Після екстрадиції 10 вересня підозрюваного доставили до України. Уже наступного дня Ужгородський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 332 800 гривень.

    Медвідь заставу вніс і залишив слідчий ізолятор.

    Саме ця сума тепер стала новим предметом спору між прокуратурою та судом. У прокуратурі вважають, що вона не відповідає ризикам у справі, адже підозрюваний уже тривалий час перебував за кордоном і, за версією слідства, намагався уникнути українського правосуддя.

    Прокурори заявили про намір оскаржити рішення в апеляційному порядку.

    Їхній головний аргумент — попередня поведінка Медвідя. За даними слідства, історія його перебування за кордоном почалася ще у 2023 році.

    Тоді поліція Закарпаття повідомила, що колишній міський голова оформив собі службове відрядження до сусідньої Румунії. Воно мало тривати лише три доби, однак назад в Україну посадовець не повернувся. Через це правоохоронці відкрили окреме кримінальне провадження за фактом можливого незаконного переправлення через державний кордон.

    На той момент Медвідя вже розшукували у справі про ймовірну розтрату бюджетних коштів і службове підроблення.

    Після виїзду з України його оголосили у міжнародний розшук через канали Інтерполу.

    Подальша історія виявилася ще заплутанішою.

    За даними українського слідства, наприкінці 2025 року Медвідя затримали на території Чехії. Місцеві органи застосували до нього судовий контроль і заборонили залишати територію країни.

    Проте згодом він опинився в Румунії.

    Українські правоохоронці стверджують, що ексмер порушив встановлені в Чехії обмеження та втік до сусідньої держави, де його знову затримали. Румунська сторона почала процедуру екстрадиції до України.

    На початку вересня 2026 року ця процедура фактично завершилася. Вища палата касації та юстиції Румунії відхилила скаргу Медвідя на рішення про передачу Україні. Після цього рішення стало остаточним і вже не підлягало оскарженню.

    Тож історія, яка почалася з триденного відрядження ще у 2023 році, завершилася примусовим поверненням ексмера через понад два роки.

    Основна кримінальна справа стосується будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру.

    За версією слідства, під час реалізації проєкту могли бути завищені обсяги фактично виконаних робіт та їхня вартість. У документах, як стверджують правоохоронці, роботи були оформлені як повністю виконані, однак експертиза встановила невідповідності.

    Слідство вважає, що таким чином могли бути розтрачені бюджетні кошти.

    Медвідю заочно повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366.

    Перша стосується привласнення або розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинених у значному розмірі чи за попередньою змовою групою осіб. Друга — службового підроблення.

    У разі доведення вини за сукупністю інкримінованих дій підозрюваному може загрожувати до восьми років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

    Водночас сама підозра не означає доведення вини. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду справи по суті.

    Цікаво, що проблеми з законом щодо Медвідя виникли фактично одразу після його виїзду.

    Ще 9 серпня 2023 року поліція Закарпаття офіційно повідомляла про перевірку законності перетину ним державного кордону. Слідчі тоді встановили, що він сам оформив триденне службове відрядження до Румунії, однак у передбачений строк в Україну не повернувся.

    Цей епізод правоохоронці кваліфікували за ч. 3 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Окремо правоохоронці нагадували, що вже тоді Медвідь перебував у розшуку за основними статтями щодо розтрати та службового підроблення.

    Таким чином, нинішня екстрадиція стала результатом довготривалої міжнародної процедури.

    Спочатку українська сторона ініціювала міжнародний розшук. Потім ексмера затримали у Чехії, після чого він опинився в Румунії. Там питання його передачі Україні розглядали судові органи, аж поки остаточне рішення не ухвалила найвища судова інстанція.

    Тепер справа знову повернулася в українську юрисдикцію.

    Найбільше запитань наразі викликає саме запобіжний захід.

    Прокуратура наголошує, що людина, яка вже один раз залишила країну, тривалий час перебувала в міжнародному розшуку, була затримана в одній державі ЄС і після цього опинилася в іншій, має очевидний ризик повторного ухилення від слідства.

    Саме тому прокурори вважають заставу в 332,8 тисячі гривень недостатнім запобіжником.

    В апеляції сторона обвинувачення, імовірно, проситиме або збільшити суму застави, або переглянути сам запобіжний захід.

    При цьому суд, визначаючи заставу, мав оцінювати не лише тяжкість підозри, а й майновий стан особи, ризики втечі, впливу на свідків, знищення доказів або перешкоджання кримінальному провадженню.

    Що саме стало підставою для визначення саме 332,8 тисячі гривень, можна буде повноцінно оцінити після оприлюднення мотивувальної частини судового рішення.

    Історія Медвідя привернула увагу ще й через статус колишнього місцевого посадовця.

    У відкритих державних деклараціях Віктор Васильович Медвідь раніше декларував доходи від Рахівської міської ради та Рахівської районної державної адміністрації.

    Зараз, однак, вирішальним буде вже не його політичне минуле, а докази у кримінальному провадженні.

    Правоохоронцям належить довести, що завищення вартості робіт було не просто господарською або бухгалтерською помилкою, а результатом умисної схеми із розтратою коштів.

    Так само слідство має встановити роль кожного учасника й довести наявність попередньої змови, якщо саме така версія зазначена у повідомленні про підозру.

    Після екстрадиції Медвідь тепер зобов’язаний брати участь у процесуальних діях в Україні. Вихід під заставу не припиняє розслідування і не скасовує його статусу підозрюваного.

    Натомість наступним важливим етапом стане апеляційний перегляд запобіжного заходу.

    Якщо прокуратура переконає суд, що нинішня застава не здатна запобігти повторному ухиленню, умови можуть бути посилені.

    Якщо ж апеляція залишить рішення без змін, ексмер і надалі перебуватиме на волі під визначеними судом процесуальними обов’язками.

    Після більш ніж двох років міжнародного розшуку справа Віктора Медвідя фактично лише починає рухатися в українському суді по суті.

    А її перший етап уже виявився резонансним: людину, яку довелося повертати з Румунії через процедуру екстрадиції, суд відправив під варту — але менш ніж за кілька днів вона змогла вийти після внесення порівняно невеликої застави.

  • 47 таунхаусів на захопленій землі біля моря: в Одесі розкрили схему на понад 50 млн грн

    47 таунхаусів на захопленій землі біля моря: в Одесі розкрили схему на понад 50 млн грн

    В Одесі правоохоронці розслідують масштабну забудову морського схилу, де, за версією слідства, на самовільно зайнятій комунальній землі звели 47 триповерхових таунхаусів. Площа ділянки перевищує 7,5 тисячі квадратних метрів, а збитки територіальній громаді оцінили у 50 млн 615 тисяч гривень.

    Важлива деталь: у первинному матеріалі йдеться про підозру посадовцям місцевого самоврядування, однак офіційна інформація прокуратури та поліції цього не підтверджує. Підозру повідомили засновнику будівельної компанії, якому інкримінують самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Все почалося з оренди землі під готель

    За даними слідства, у 2019 році компанія отримала від Одеської міської ради в оренду понад 2,3 гектара землі на вулиці Дача Ковалевського. Офіційне призначення ділянки — будівництво та обслуговування готельного комплексу.

    Однак правоохоронці стверджують, що забудовник вийшов за межі законно орендованої території та додатково зайняв понад 0,75 гектара комунальної землі.

    Йдеться про схил берегоукріплювальних споруд біля моря, який не був переданий компанії для забудови. За результатами експертиз точна площа самовільно зайнятої ділянки становить 7538 квадратних метрів.

    На ділянці з’явилися 47 триповерхових таунхаусів

    За матеріалами слідства, у період з жовтня 2022 року до лютого 2024 року на цій території побудували 47 триповерхових таунхаусів.

    При цьому правоохоронці заявляють, що документи, які використовували для оформлення будівництва, фактично стосувалися іншої — законно орендованої — земельної ділянки.

    Нові об’єкти, за версією слідства, були оформлені як «реконструкція» готельного комплексу без зміни геометричних розмірів фундаменту. Саме таким чином забудовник нібито отримав декларації про готовність будівель до експлуатації.

    Фактично ж, як стверджують слідчі, на сусідній землі громади з’явився окремий комплекс із десятків житлових об’єктів.

    Як правоохоронці описують схему легалізації

    Наступний етап, за версією слідства, стосувався оформлення вже побудованої нерухомості.

    Підозрюваний нібито створив нове товариство з обмеженою відповідальністю, а потім як керівник будівельного кооперативу укладав договори купівлі-продажу майнових прав.

    Більшість таунхаусів таким чином переходила до пов’язаної з ним компанії. Слідчі розглядають ці операції як частину механізму легалізації майна, яке, за їхньою версією, було отримане внаслідок незаконної забудови.

    При цьому частина нерухомості вже встигла перейти стороннім покупцям.

    Прокуратура уточнює, що чотири таунхауси продали добросовісним набувачам. Це може суттєво ускладнити подальший юридичний процес навколо об’єктів, оскільки права таких покупців також мають бути враховані судами.

    Збитки — понад 50,6 млн гривень

    Після проведення експертиз правоохоронці оцінили шкоду, завдану Одеській міській територіальній громаді, у 50 млн 615 тис. грн.

    Цю суму пов’язують саме із самовільним зайняттям та забудовою комунальної земельної ділянки.

    Таким чином, йдеться не про вартість усіх 47 будинків, а про оцінені збитки громади через використання землі, яка залишалася у комунальній власності та не була передана забудовнику.

    Які статті інкримінують забудовнику

    Засновнику будівельної компанії повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 3 ст. 197-1 — самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці;
    • ч. 3 ст. 209 — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.

    За інформацією поліції, максимальне покарання за інкримінованими статтями може сягати 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Водночас це лише підозра. Винуватість особи може бути встановлена виключно обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    На таунхауси вже наклали арешт

    Прокуратура повідомила, що за її клопотанням на збудовані об’єкти нерухомості накладено арешт.

    Водночас станом на 7 вересня відповідна судова ухвала ще не набрала законної сили.

    Правоохоронці також вирішують питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу.

    Подальша доля самих таунхаусів залежатиме від результатів розслідування та судових рішень. Автоматично говорити про їх знесення або повернення всієї нерухомості громаді наразі не можна.

    Чому ця справа показова для Одеси

    Будівництво на прибережних схилах Одеси протягом багатьох років залишається однією з найбільш конфліктних містобудівних тем.

    У цьому випадку правоохоронці звертають увагу одразу на кілька обставин: забудову землі, яка не входила до орендованої території, використання документів для іншої ділянки, оформлення нового будівництва як реконструкції та подальше переоформлення нерухомості через пов’язані компанії.

    Особливого значення справі додає розташування ділянки — на схилі біля моря на вулиці Дача Ковалевського.

    При цьому офіційні повідомлення правоохоронців наразі фокусуються саме на діях забудовника. Даних про оголошення підозр посадовцям Одеської міськради у межах цієї конкретної справи в оприлюднених 7 вересня матеріалах немає.

    Тому коректніше говорити не про доведену «схему посадовців», а про версію слідства щодо незаконної забудови та подальшої легалізації нерухомості засновником будівельної компанії.

    Розслідування триває.

  • Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    У мережі з’явилися нові кадри масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області, де після російського удару по складу Сил оборони сталася одна з найтрагічніших подій останніх місяців. Відео, зняте з дуже близької відстані, зафіксувало потужний спалах, ударну хвилю та подальшу серію вибухів. Саме вторинна детонація боєприпасів після влучання російського безпілотника призвела до величезної зони руйнувань навколо складу.

    На оприлюднених кадрах видно різкий спалах, після якого до камери доходить потужна вибухова хвиля. Практично одразу чути нові вибухи — починається детонація боєприпасів. Точне місце, з якого було зроблено запис, а також особу автора відео офіційні служби не повідомляли. Тому визначати відстань до епіцентру лише за кадрами некоректно. Водночас відео дозволяє побачити, наскільки стрімко після першого вибуху ситуація перетворилася на масштабну надзвичайну подію.

    Трагедія сталася ввечері 28 серпня. Російський ударний безпілотник влучив у місце зберігання озброєння в селі Мила. СБУ повідомила, що йдеться про російський дрон типу «Герань-4». Після його влучання виникла пожежа, яка спричинила вторинну детонацію боєприпасів.

    Президент Володимир Зеленський згодом підтвердив, що на цьому об’єкті зберігалися снаряди, міни, інші боєприпаси та безпілотники Сил оборони. Він наголосив, що такого складу біля житлової забудови «точно не повинно було бути», а масштаб руйнувань безпосередньо пов’язаний із подальшою детонацією.

    Наслідки виявилися катастрофічними. За даними Національної поліції, станом на вечір 29 серпня було відомо про 37 загиблих. Ще четверо людей вважалися зниклими безвісти. Поліція на той момент повідомляла про 19 травмованих, серед яких двоє дітей, двоє поліцейських та співробітники ДСНС.

    Водночас у різних офіційних та медійних повідомленнях протягом 29 серпня фігурували різні цифри постраждалих — зокрема 42 людини. Це пояснюється тим, що інформація оновлювалася в міру роботи медиків і рятувальників. Тому для актуального матеріалу коректніше вказувати конкретний час, до якого належить та чи інша цифра, а не об’єднувати різні зведення в один показник.

    Найбільша кількість жертв припала на розташований поруч приватний пансіонат для людей похилого віку та людей з інвалідністю. За повідомленнями місцевої влади та ЗМІ, 34 із 37 загиблих перебували саме у цьому закладі. Пансіонат знаходився фактично навпроти території складів.

    Серед загиблих також був голова Дмитрівської громади Тарас Дідич. Зеленський повідомив, що він загинув, коли допомагав під час рятувальної операції. За свідченням одного з місцевих мешканців, яке наводить Суспільне, під час хаотичної детонації один зі снарядів влучив у його автомобіль.

    Масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж можна було очікувати від самого влучання безпілотника. Поліція повідомила про пошкодження близько 130 будинків, 18 автомобілів, двох гаражів, складського та двох нежитлових приміщень, двох магазинів, трьох автозаправних станцій, підприємства, закладу та пансіонату.

    Репортери, які працювали в Милі після трагедії, описували на дорогах та подвір’ях уламки боєприпасів, патрони та частини боєголовок. У деяких місцях снаряди вилітали далеко за територію складу. Мешканцям доводилося залишати будинки буквально під час детонації. Суспільне наводить свідчення родини, яка спочатку ховалася в будинку, а потім була змушена тікати, коли споруда почала горіти й уламки боєприпасів падали поруч із людьми.

    Вибухи тривали багато годин. Ще вдень 29 серпня у районі складів періодично лунала детонація, залишалися осередки відкритого вогню, а рятувальники не могли безпечно потрапити на окремі ділянки. До ліквідації наслідків залучили піротехнічні підрозділи та роботизовану техніку, щоб працювати там, де перебування людей було занадто небезпечним.

    Через вибухи тимчасово перекривали ділянку міжнародної траси М-06 Київ — Чоп, відомої як Житомирська траса. Дорогу очищали від уламків та вибухонебезпечних предметів. Після перевірки піротехніками рух транспортних засобів відновили.

    Трагедія спричинила не лише рятувальну операцію, а й кримінальне розслідування. СБУ відкрила провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу — статтею 437 про злочин агресії та статтею 425 про недбале ставлення до військової служби. Слідство має встановити як обставини російського удару, так і те, чому значна кількість вибухових матеріалів зберігалася настільки близько до житлових будинків.

    Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив, що правоохоронці разом із СБУ та Офісом генерального прокурора з’ясовують усі деталі. Станом на ранок 30 серпня було опитано близько 40 свідків, а вилучені речові докази направили на експертизи. Слідство окремо перевіряє обставини розміщення боєприпасів серед цивільної забудови.

    Міністерство оборони після трагедії закликало керівників складових Сил безпеки й оборони та підприємств українського оборонно-промислового комплексу провести повний аудит місць зберігання зброї та боєприпасів. У відомстві підкреслили: склади з вибухонебезпечними матеріалами не повинні розташовуватися біля житлових будинків.

    Особливо гостро ситуація сприймається через те, що це вже не перша схожа трагедія на Київщині. Президент нагадав про випадок у Вишневому 6 липня 2026 року, де після російського удару також почалася детонація складів із боєприпасами. Тоді загинули люди й були пошкоджені сотні будинків. Саме тому Зеленський назвав повторення такого сценарію «абсолютно неприпустимим».

    Водночас Генеральний штаб ЗСУ наголосив, що першопричиною трагедії залишається російська агресія та удар по українській території. Тобто розслідування можливих порушень правил зберігання боєприпасів не змінює факту, що детонацію запустило влучання російського ударного безпілотника.

    Масштаб події привернув і міжнародну увагу. Reuters та Associated Press повідомили про щонайменше 37 загиблих, причому AP називає удар у Милі найсмертоноснішою російською атакою в Україні у 2026 році станом на кінець серпня. За інформацією агентства, з небезпечної зони евакуювали понад 370 людей.

    30 серпня на Київщині оголошено Днем жалоби за загиблими.

    Нові відео з місця трагедії тепер дозволяють побачити те, що сухі цифри передати не можуть: після першого спалаху починається ланцюг вибухів, а ударна хвиля буквально накриває територію навколо. Саме вторинна детонація перетворила російське влучання в катастрофу, яка забрала десятки життів і залишила після себе великий сектор зруйнованої житлової забудови.

    Втім, слідство ще триває, тому остаточні висновки про відповідальних за розміщення складу, дотримання правил безпеки та всі обставини трагедії робити зарано. Вже підтверджені дві ключові обставини: удар завдала Росія, а боєприпаси, які після нього детонували, зберігалися у безпосередній близькості до цивільної забудови. Саме поєднання цих факторів і призвело до такого масштабного числа жертв.

  • Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    На Київщині розгортається масштабна справа навколо соціальної програми «Турбота», яка мала допомагати людям у складних життєвих обставинах, зокрема тим, хто потребує дороговартісного лікування або пережив тяжке захворювання. За версією правоохоронців, частина депутатів Київської обласної ради перетворила програму на механізм отримання бюджетних грошей власними родичами та довіреними особами. У справі вже дев’ять підозрюваних, а встановлена сума ймовірно незаконно отриманих виплат перевищила 3 млн гривень.

    27 серпня Національна поліція повідомила, що підозри отримали депутати Київської обласної ради та їхні близькі родичі. Справу розслідують оперативники Департаменту стратегічних розслідувань разом зі слідчими Головного слідчого управління Нацполіції, а процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора.

    За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, серед депутатів, яким оголосили підозри, — Хвича Мепарішвілі, Євгенія Полікарпова, Станіслав Поліщук, Олександр Поляруш та Юрій Савчук. Разом із п’ятьма депутатами підозрюваними стали четверо їхніх родичів. Водночас важливо наголосити: йдеться саме про підозри та версію слідства, а винуватість кожного фігуранта може встановити лише суд.

    Сама програма «Турбота» створювалася з зовсім іншою метою. Вона передбачає матеріальну підтримку жителів Київщини, які потребують додаткового соціального захисту, дорогого лікування, перенесли тяжкі захворювання або втратили близьких. Такі люди можуть раз на рік претендувати на матеріальну допомогу.

    Однак, за даними слідства, депутати систематично ініціювали виділення коштів близьким людям — зокрема власним батькам та батькам подружжя. Після цього керівниця профільного відділу облради, як стверджує поліція, погоджувала відповідні звернення та готувала проєкти розпоряджень про виплату грошей з обласного бюджету. Правоохоронці вважають, що в низці випадків не було належного обґрунтування ані самої необхідності матеріальної допомоги, ані її розміру.

    Особливо показовою для слідства стала історія з батьками одного з фігурантів. Упродовж 2021–2025 років вони неодноразово отримували гроші за програмою нібито для лікування. При цьому, за даними поліції, до заяв додавали фактично лише копії паспортів та пенсійних посвідчень — документів, які б підтверджували необхідність саме запитуваних сум, не було.

    Більше того, правоохоронці заявляють, що ці люди фактично не перебували у скрутному матеріальному становищі. Мати одного з депутатів протягом останніх років придбала нерухомість і дорогий автомобіль, сукупна вартість яких перевищувала 3,5 млн гривень. На цьому тлі отримання бюджетної соціальної допомоги й привернуло особливу увагу слідчих.

    Але одна з найважливіших деталей з’явилася безпосередньо у повідомленні Нацполіції. Слідчі простежили, що відбувалося з грошима вже після їхнього надходження на рахунки родичів.

    За даними поліції, після зарахування матеріальної допомоги гроші могли зніматися готівкою або повністю чи частково повертатися на банківський рахунок депутата, який до цього ініціював надання допомоги. Саме ця обставина дала правоохоронцям підстави говорити не просто про сумнівне призначення соціальних виплат, а про використання родичів як фіктивних отримувачів бюджетних коштів.

    Ще одна деталь стосується того, на що витрачали отримані гроші. Після аналізу руху коштів правоохоронці встановили окремі випадки, коли матеріальна допомога використовувалася для оплати послуг естетичної медицини та стоматології, а також інших витрат, які, за оцінкою слідства, не відповідали тим підставам, що зазначалися під час звернення за бюджетною допомогою.

    При цьому контраст між виплатами окремим звичайним заявникам і наближеним до депутатів особам, за версією поліції, був суттєвим. Правоохоронці стверджують, що деякі мешканці Київщини зі складними діагнозами отримували від кількох сотень до кількох десятків тисяч гривень, тоді як виплати родичам та довіреним особам депутатів в окремих випадках могли сягати сотень тисяч гривень без належного документального підтвердження.

    Масштаб самої програми значний. За даними правоохоронців, лише протягом 2021–2025 років мешканцям столичного регіону в межах «Турботи» виплатили майже 384 млн гривень бюджетних коштів. Наразі слідство говорить про доказову базу щодо ймовірного незаконного заволодіння понад 3 млн гривень. Саме на таку суму, за версією поліції, було завдано збитків Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

    У межах розслідування правоохоронці провели обшуки за місцями проживання та роботи фігурантів, а також у їхніх автомобілях. Поліція повідомляє про вилучення мобільних телефонів, грошей, документації та чорнових записів, які тепер досліджуються у кримінальному провадженні.

    Усього підозри повідомили дев’ятьом особам — п’ятьом депутатам та чотирьом їхнім близьким родичам. Залежно від ролі кожного фігуранта правоохоронці кваліфікували їхні дії за частинами 3, 4 та 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Слідство розглядає різні ролі: від організації та безпосереднього виконання до пособництва.

    За найбільш тяжкою з інкримінованих кваліфікацій у разі доведення вини фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    І ця справа, схоже, ще не завершена. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до аналогічного використання бюджетних коштів програми «Турбота». Генеральний прокурор Руслан Кравченко також повідомив, що слідство встановлює інших потенційних учасників схеми.

    Таким чином, справа може виявитися ширшою за вже встановлені понад 3 млн гривень та дев’ятьох підозрюваних. Слідчим тепер належить з’ясувати, скільки саме виплат за кілька років могли бути оформлені з порушеннями, хто погоджував такі рішення і чи існували інші фіктивні отримувачі соціальної допомоги.

    Поки ж головний контраст цієї історії особливо разючий: програма, створена для людей, яким потрібні гроші на лікування та допомога у важких життєвих обставинах, за версією слідства, могла використовуватися для виплат людям із найближчого оточення депутатів. І якщо висновки правоохоронців будуть доведені в суді, «Турбота» для частини її учасників справді виявиться турботою насамперед про своїх.

  • Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Українські правоохоронці розкрили нові подробиці зухвалого замаху на керівника одного з підприємств оборонно-промислового комплексу на Київщині. За версією слідства, російська ФСБ планувала підірвати чоловіка просто у його автомобілі, а для контролю за майбутньою жертвою неподалік встановили замаскований мобільний телефон із камерою.

    Під автомобілем правоохоронці виявили саморобний вибуховий пристрій, споряджений приблизно одним кілограмом гексогену. За оцінкою СБУ, за потужністю це відповідає приблизно двом кілограмам тротилу.

    Сам пристрій вдалося виявити й знешкодити до вибуху. А чоловік, якого слідство вважає безпосереднім виконавцем російського замовлення, після встановлення бомби залишив Україну. Його затримали вже в Польщі, коли він, за даними СБУ, намагався через Білорусь дістатися Росії. Україна тепер домагається його екстрадиції.

    Замах готували в Ірпені

    З оприлюднених Київською обласною прокуратурою матеріалів випливає, що події розгорталися в Ірпені Київської області.

    За даними слідства, підозрюваний заздалегідь придбав мобільний телефон та стартовий пакет, а згодом виготовив саморобний вибуховий пристрій.

    Окремою частиною плану стало спостереження за потенційною жертвою. Поблизу будинку керівника оборонного підприємства чоловік встановив телефон із камерою. Об’єктив був спрямований у бік виходу з подвір’я, що дозволяло відстежувати пересування людини.

    У СБУ додають ще одну важливу деталь: замаскований телефон був під’єднаний до павербанка. За версією спецслужби, пристрій забезпечував російським кураторам онлайн-трансляцію з місця, щоб вони могли контролювати ситуацію та обрати момент для активації вибухівки.

    Тобто йшлося не просто про закладання бомби з розрахунком на випадковий момент. За версією правоохоронців, була створена система дистанційного спостереження за ціллю.

    Бомбу прикріпили до автомобіля 28 липня

    Ключовий епізод стався вранці 28 липня 2026 року.

    Як повідомляє прокуратура, підозрюваний прикріпив саморобний вибуховий пристрій знизу автомобіля, яким користувався керівник підприємства.

    Після цього на номер телефону, що був частиною пристрою, неодноразово телефонували. Однак вибух не стався з причин, які, за формулюванням прокуратури, не залежали від волі підозрюваного.

    Правоохоронці зрештою завчасно виявили небезпечний пристрій та знешкодили його.

    СБУ повідомляє, що вибухівка містила приблизно 1 кг гексогену. У спецслужбі зазначили, що така кількість за потужністю еквівалентна приблизно двом кілограмам тротилу.

    Особу керівника підприємства та назву самого оборонного підприємства правоохоронні органи у відкритих повідомленнях не розкривають.

    Виконавцем виявився 63-річний чоловік

    За версією українських правоохоронців, організатором операції була саме ФСБ Росії.

    Безпосереднім виконавцем слідство називає 63-річного чоловіка, який переїхав до Київської області з Луганщини.

    Особливо показовим є спосіб, яким, за твердженням СБУ, російська спецслужба отримала доступ до майбутнього виконавця. У Службі безпеки заявляють, що чоловіка завербували в лютому 2026 року через його сина.

    Син фігуранта, за інформацією української спецслужби, виїхав із тимчасово окупованої території України та проживає в Росії. Саме через нього ФСБ нібито залучила батька до співпраці.

    Після отримання завдання чоловік почав збирати необхідне обладнання.

    За даними правоохоронців, він придбав два мобільні телефони та павербанк. Приблизно за місяць до запланованого злочину забрав зі спеціально підготовленого схрону інші компоненти, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою.

    Потім, як стверджує слідство, чоловік самостійно зібрав пристрій і встановив його на автомобіль потенційної жертви.

    Після встановлення бомби чоловік одразу поїхав за кордон

    План передбачав і маршрут відходу.

    За інформацією СБУ, одразу після закладання вибухівки фігурант сів на автобус та виїхав до Польщі.

    Однак Польща, за версією слідства, не була кінцевою точкою його маршруту. Чоловік мав продовжити шлях через Білорусь та зрештою потрапити до Росії.

    Завершити цей маршрут йому не вдалося.

    Польські правоохоронці затримали 63-річного українця. Про його затримання стало відомо ще 20 серпня, коли польське Агентство внутрішньої безпеки повідомило про операцію щодо чоловіка, якого підозрювали в участі у спробі вбивства представника української оборонної промисловості на замовлення російських спецслужб. Українські правоохоронці 26 серпня розкрили значно більше деталей самої підготовки замаху.

    Тепер Київська обласна прокуратура підготувала та направила необхідні документи для екстрадиції підозрюваного з Польщі в Україну.

    Яке покарання може загрожувати підозрюваному

    63-річному чоловікові вже заочно повідомили про підозру.

    Його дії кваліфікували за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу України — закінчений замах на терористичний акт.

    Досудове розслідування проводять слідчі Головного управління СБУ в Києві та Київській області. В операції також були задіяні Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    Важливо, що наразі йдеться саме про версію українського слідства щодо причетності ФСБ та механізму вербування фігуранта. Остаточну юридичну оцінку його діям має надати суд.

    Ця справа особливо показова

    Розкриті правоохоронцями деталі показують багаторівневу схему підготовки операції.

    За версією слідства, спочатку було завербовано виконавця, потім він отримав обладнання та компоненти вибухового пристрою через заздалегідь організований схрон. Далі проводилося спостереження за потенційною жертвою, для чого біля її будинку встановили окремий телефон із камерою та зовнішнім живленням.

    Наступним етапом стало встановлення вибухового пристрою безпосередньо на автомобіль. Після цього виконавець залишив Україну, а дистанційний механізм мав дозволити активувати бомбу без його фізичної присутності на місці.

    Саме комбінація цих деталей — кілограм гексогену, дистанційне спостереження через камеру, телефон як елемент системи підриву, схрон із компонентами та заздалегідь підготовлений маршрут втечі через Польщу і Білорусь до Росії — робить справу значно масштабнішою за звичайну кримінальну спробу вбивства.

    При цьому головне — запланований вибух так і не відбувся. Вибуховий пристрій вдалося знайти та знешкодити, керівник підприємства залишився живим, а ймовірного виконавця затримали за межами України.

    Тепер наступним етапом справи має стати процедура його екстрадиції з Польщі. Якщо чоловіка передадуть Україні, розслідування продовжиться вже за його безпосередньої участі.

    Правоохоронці поки не називають ані підприємство українського ОПК, керівника якого планували вбити, ані його ім’я. Так само у відкритих повідомленнях немає інформації про те, чому саме ця людина стала ціллю російської спецслужби. Тому будь-які припущення щодо конкретного підприємства чи особи наразі були б спекуляцією.

  • Масова сутичка з ТЦК у Тернополі: військового госпіталізували, авто розтрощили, а речі забрали

    Масова сутичка з ТЦК у Тернополі: військового госпіталізували, авто розтрощили, а речі забрали

    У Тернополі ввечері 25 серпня стався серйозний конфлікт між групою місцевих жителів та військовослужбовцями територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інцидент, який розпочався під час роботи мобільної групи оповіщення на вулиці Леся Курбаса, переріс у сутичку: люди били по службовому автомобілю, військовослужбовці отримали тілесні ушкодження, а одного з них довелося госпіталізувати.

    Крім того, за версією Тернопільського ТЦК, невстановлені особи заволоділи особистими речами одного з військовослужбовців. Правоохоронці тепер встановлюють усіх учасників події, характер отриманих травм та суму завданих збитків. Окремо перевіряється інформація про те, що в деяких учасників конфлікту могли бути предмети, схожі на бити та ножі.

    Що сталося на вулиці Леся Курбаса

    Конфлікт розпочався близько 20:00 25 серпня на вулиці Леся Курбаса в Тернополі.

    За інформацією поліції, представники ТЦК проводили заходи з виявлення осіб, які можуть ухилятися від виконання військового обов’язку. Військовослужбовці спілкувалися з одним із чоловіків, коли до їхнього службового автомобіля почали підходити інші громадяни.

    Ситуація швидко загострилася. Між людьми та представниками ТЦК почалася суперечка, після чого громадяни стали бити по службовому автомобілю. Внаслідок сутички працівники територіального центру комплектування отримали тілесні ушкодження.

    Версію подій окремо оприлюднив Тернопільський обласний ТЦК та СП. Там заявили, що на момент інциденту мобільна група оповіщення виконувала службові завдання — перевіряла військово-облікові документи громадян мобілізаційного віку та проводила заходи оповіщення.

    У ТЦК стверджують, що конфлікт був спровокований місцевими жителями та був спрямований проти військовослужбовців групи оповіщення. Водночас остаточні обставини події має встановити поліція.

    Один військовий потрапив до лікарні

    Після конфлікту один із військовослужбовців Тернопільського ОМТЦК та СП був госпіталізований.

    У територіальному центрі повідомили, що він отримав тілесні ушкодження і перебуває у медичному закладі. Які саме травми діагностували військовому та наскільки тяжким є його стан, у доступних офіційних повідомленнях не уточнюється.

    Водночас у первинному повідомленні поліції йшлося про тілесні ушкодження у працівників ТЦК, тобто не лише одного військовослужбовця. Точну кількість травмованих та характер їхніх ушкоджень правоохоронці встановлюють.

    Ще одна суттєва деталь з’явилася вже в повідомленні ТЦК. За даними центру комплектування, під час конфлікту невстановлені особи заволоділи особистими речами військовослужбовця.

    Крім того, було пошкоджено службовий автомобіль. ТЦК уточнив, що йдеться про Nissan X-Trail.

    Таким чином, слідству належить встановити не тільки обставини фізичного протистояння, а й осіб, які могли бути причетними до пошкодження транспортного засобу та заволодіння речами.

    Поліція стягнула додаткові наряди

    Через загострення ситуації на місце події викликали правоохоронців.

    Для припинення конфлікту прибули слідчо-оперативна група та додаткові наряди Національної поліції. Правоохоронцям вдалося стабілізувати ситуацію та припинити протистояння.

    Тепер поліцейські встановлюють усіх осіб, які брали участь у подіях на вулиці Леся Курбаса. Правоохоронці також з’ясовують розмір матеріальних збитків і характер тілесних ушкоджень потерпілих.

    За результатами перевірки має бути надана правова оцінка діям кожного з учасників.

    Поліція повідомляла, що розглядається питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 350 Кримінального кодексу України. Вона стосується погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок.

    Тобто на момент появи перших офіційних повідомлень остаточна юридична кваліфікація подій ще не була визначена.

    ТЦК перевіряє інформацію про бити та ножі

    Одна з найсерйозніших деталей з’явилася в повідомленні територіального центру комплектування.

    Там заявили, що перевіряється інформація про можливу наявність у деяких учасників конфлікту предметів, схожих на бити та ножі.

    При цьому ТЦК не повідомляв, що застосування таких предметів уже підтверджене. Тому на цьому етапі йдеться саме про інформацію, яку мають перевірити правоохоронці.

    У територіальному центрі наголосили, що застосування фізичного насильства щодо військовослужбовців, пошкодження службового транспорту, заволодіння їхнім майном та перешкоджання виконанню службових обов’язків можуть мати кримінально-правові наслідки.

    Представники ТЦК також закликали громадян уникати агресії та провокацій і вирішувати спірні ситуації у правовому полі.

    У мережі з’явилися кадри конфлікту

    Після інциденту в соціальних мережах та українських медіа почали поширюватися фото й відео з місця події. На оприлюднених кадрах можна побачити скупчення людей біля автомобіля та присутність правоохоронців.

    Водночас окремі повідомлення в соцмережах містять різні версії того, як саме почалася сутичка та що їй передувало. Офіційно підтвердженими наразі варто вважати дані поліції та ТЦК: конфлікт виник під час роботи групи оповіщення, службовий автомобіль пошкодили, військовослужбовці отримали травми, а один із них перебуває в лікарні.

    Поліція продовжує встановлювати повну послідовність подій.

    Напади на військових ТЦК останнім часом привертають особливу увагу

    Інцидент у Тернополі стався на тлі інших резонансних випадків, пов’язаних із нападами на військовослужбовців територіальних центрів комплектування.

    Зокрема, напередодні у Львові правоохоронці повідомили про смертельний напад на військовослужбовця ТЦК. За інформацією «Української правди», 25-річному місцевому жителю оголосили підозру після того, як військовослужбовець отримав смертельні ножові поранення.

    Такі випадки відбуваються на тлі мобілізації, яка залишається однією з найбільш чутливих суспільних тем під час повномасштабної війни.

    Водночас конкретний конфлікт у Тернополі потребує окремого розслідування: на момент публікації правоохоронці ще встановлюють учасників, збирають матеріали та визначають правову кваліфікацію їхніх дій.

    Тому твердження, які поширюються у соціальних мережах, але не підтверджені поліцією, наразі не можна вважати встановленими фактами.

    Відомо напевно, що ввечері 25 серпня під час роботи мобільної групи оповіщення на вулиці Леся Курбаса виник конфлікт між військовослужбовцями ТЦК і групою громадян. Службовий Nissan X-Trail був пошкоджений, представники ТЦК отримали тілесні ушкодження, один військовослужбовець опинився в лікарні, а його особисті речі, за інформацією ТЦК, забрали невстановлені особи.

    Окремо правоохоронцям належить перевірити повідомлення про можливі бити та ножі, встановити всіх учасників сутички та з’ясувати, хто саме завдавав ударів військовослужбовцям і пошкоджував автомобіль.

    Розслідування обставин резонансного інциденту триває.

  • Майже 300 номерів і рахунки 25 осіб: слідство розширило справу про замах на Єрмолаєва в Монако

    Майже 300 номерів і рахунки 25 осіб: слідство розширило справу про замах на Єрмолаєва в Монако

    Українські правоохоронці суттєво розширили розслідування замаху на бізнесмена Вадима Єрмолаєва, який стався наприкінці червня у Монако. Слідчі отримали доступ до даних майже 300 мобільних номерів, інформації про банківські операції десятків осіб, а також перевіряють, хто з представників державних органів цікавився даними про пересування Єрмолаєва та його родини. Паралельно триває окреме розслідування вбивства Анастасії Березовської — жінки, яку влада Монако підозрювала у безпосередньому виконанні замаху.

    Столичний суд дозволив слідчим Національної поліції отримати значний масив телекомунікаційної та фінансової інформації в рамках кримінального провадження щодо вибуху у Монако 29 червня 2026 року.

    Як повідомляє «Главком» із посиланням на дані судового реєстру, слідство має намір дослідити з’єднання 292 абонентських номерів за тривалий період — з 1 січня 2025 року до 5 серпня 2026 року.

    Йдеться не про прослуховування змісту розмов чи SMS, а про так звані метадані зв’язку: інформацію про вхідні та вихідні з’єднання, факти надсилання SMS без розкриття їхнього змісту, GPRS-трафік, підключення до Інтернету та IP-адреси.

    Такий обсяг інформації може дозволити слідчим відновити контакти між особами, які перевіряються, визначити приблизну географію використання номерів та простежити комунікації до і після вибуху.

    Окремо правоохоронці перевіряють, чи не було витоку конфіденційної інформації про самого Єрмолаєва та членів його родини.

    Хто цікавився Єрмолаєвим у державних базах

    Суд дозволив слідству отримати відомості про працівників державних органів, які з січня по травень 2026 року переглядали інформацію про Єрмолаєва та членів його сім’ї в Єдиному державному демографічному реєстрі.

    Також перевіряються звернення до системи «Аркан», яка містить відомості про перетин державного кордону.

    Таким чином, слідство фактично намагається встановити, чи міг хтось із доступом до державних інформаційних систем передавати стороннім особам дані про пересування бізнесмена або його близьких.

    Наразі публічно не повідомлялося, що слідство вже встановило факт такого витоку або конкретного чиновника, який міг передати інформацію. Йдеться саме про перевірку версії та збір доказів.

    Ще один великий блок розслідування стосується грошей.

    За даними судового реєстру, правоохоронцям дозволили отримати копії документів у дев’яти фінансових установах щодо руху коштів 25 осіб, яких перевіряють у справі.

    Так слідство намагається простежити фінансові зв’язки між фігурантами та з’ясувати, чи могли через банківські або інші рахунки оплачувати підготовку замаху.

    Вибух у Монако: що сталося 29 червня

    Замах стався ввечері 29 червня у житловому будинку в центрі Монако.

    За даними Reuters, біля входу до будівлі спрацював саморобний вибуховий пристрій. Унаслідок вибуху постраждали три людини. Міжнародні ЗМІ повідомили, що серед них був Вадим Єрмолаєв, його партнерка та син.

    Прокуратура Монако від самого початку розслідувала інцидент як замах на вбивство, а не як терористичний акт. Генпрокурор князівства Стефан Тібо повідомляв, що перед вибухом камери спостереження зафіксували людину, яка залишила сумку у вестибюлі будинку.

    Після цього підозрюваний залишив місце події та, за даними слідства, перетнув кордон із Францією пішки.

    Почалася масштабна операція за участю правоохоронців Монако і Франції.

    Reuters повідомляв, що двоє постраждалих дістали небезпечні для життя травми.

    Згодом з’ясувалося, що людиною, яку правоохоронці Монако розшукували у зв’язку з вибухом, була 39-річна громадянка України Анастасія Березовська.

    За версією слідства Монако, вона могла замаскуватися під чоловіка, принести вибухівку до будинку та залишити її біля входу.

    Березовську оголосили у міжнародний розшук Інтерполу за підозрою у замаху на вбивство, використанні вибухового пристрою та участі у злочинній змові.

    Остаточно її вину суд не встановлював.

    Повернулася в Україну — і була вбита

    Події отримали новий драматичний розвиток уже після вибуху.

    Березовська залишила Західну Європу та 1 липня легально в’їхала в Україну.

    На момент перетину кордону відповідного спрацювання міжнародних баз, яке дозволило б її затримати, не було.

    Через кілька днів жінку вбили.

    За даними українського слідства, 3 липня Березовську вивезли до лісового масиву поблизу селища Юрів на Київщині, де її застрелили кількома пострілами в голову, після чого тіло закопали.

    Його знайшли 6 липня.

    Українська правда з посиланням на прокурора повідомляла, що до вбивства, за версією слідства, причетні Владислав Реут і Віталій Жикович.

    9 липня Печерський районний суд Києва відправив обох під варту.

    Reuters уточнював, що один із затриманих був чинним військовослужбовцем української військової розвідки, інший — колишнім правоохоронцем. При цьому один із підозрюваних пізніше заявив, що відмовляється від попереднього зізнання та стверджує, що воно було отримане під тиском.

    Тому твердження про їхню причетність наразі є версією слідства, а не встановленим судом фактом.

    Слідчі перевіряють зв’язок між двома злочинами

    Саме можливий зв’язок убивства Березовської із замахом у Монако став одним із центральних напрямків розслідування.

    За даними українських правоохоронців, підозрювані у вбивстві жінки раніше могли мати з нею фінансові контакти.

    У суді прокурор повідомляв, що слідство отримало інформацію про перекази на банківські та криптовалютні рахунки Березовської. Через це правоохоронці не виключають, що затримані можуть мати інформацію не тільки про її смерть, а й про організацію самого замаху на Єрмолаєва.

    Проте станом на зараз публічно не представлено судового рішення, яке б доводило участь цих осіб в організації вибуху в Монако.

    Україна та Монако домовилися координувати слідчі дії.

    Українська сторона пропонувала створити міжнародну слідчу групу, щоб правоохоронці обох країн могли оперативно обмінюватися доказами щодо вибуху та вбивства Березовської.

    СБУ відновила відео, яке намагалися знищити

    Ще одним важливим епізодом стало відновлення відеозапису з камери спостереження.

    За інформацією українських правоохоронців, після злочину запис намагалися знищити, однак спеціалістам СБУ вдалося відновити дані.

    Такий матеріал може мати значення для встановлення переміщень фігурантів справи та їхніх контактів.

    Сам вибух у Монако також був добре задокументований камерами. Правоохоронці князівства простежили рух людини, яка залишила сумку, аж до сусіднього французького міста Босолей.

    Тепер українське слідство фактично намагається поєднати кілька масивів доказів: відеозаписи, дані мобільних операторів, банківські транзакції, криптовалютні перекази, відомості про перетин кордону та звернення до державних баз.

    Хто такий Вадим Єрмолаєв

    Вадим Єрмолаєв — бізнесмен родом із Дніпра та засновник торгово-виробничої корпорації «Алеф».

    До його бізнесових інтересів входили нерухомість, аграрний сектор, виробництво алкоголю та інші напрями.

    У рейтингу Forbes Ukraine за 2021 рік Єрмолаєв посідав 45-те місце серед 100 найбагатших українців. Його статки тоді оцінювали приблизно у 220 млн доларів.

    З його бізнес-групою пов’язували низку відомих об’єктів у Дніпрі, зокрема торговельно-розважальний комплекс «Мост-Сіті», Cascade Plaza та інші девелоперські проєкти.

    Згодом Єрмолаєв відмовився від українського громадянства та став громадянином Кіпру.

    У грудні 2023 року Україна запровадила проти нього персональні санкції. Згодом їх було продовжено. В офіційних санкційних документах він зазначений як громадянин Республіки Кіпр, а серед обмежень передбачене, зокрема, блокування активів.

    Українські правоохоронні органи пов’язували санкції з діяльністю його алкогольного бізнесу на окупованій території Криму та сплатою податків до російського бюджету.

    Мотив замаху досі залишається ключовою загадкою

    Попри значний прогрес у встановленні можливого виконавця та пов’язаних із нею людей, головне питання справи досі залишається відкритим: хто замовив напад на Єрмолаєва і навіщо.

    Після вибуху у міжнародних медіа та українських виданнях з’явилося кілька версій — від конфліктів навколо бізнесу до можливої діяльності організованих злочинних груп.

    Зокрема, Українська правда з посиланням на власні джерела повідомляла про версію конфлікту, пов’язаного з так званими шахрайськими колцентрами. Проте ця версія офіційно не підтверджена і не може вважатися встановленим мотивом.

    Прокуратура Монако на початковому етапі прямо заявляла, що мотив залишається невідомим.

    Саме тому нинішнє рішення українського суду про перевірку майже 300 мобільних номерів може виявитися одним із найважливіших етапів справи.

    Слідству належить встановити не тільки зв’язки й переміщення окремих фігурантів, а й можливий ланцюг між замовником, організаторами та виконавцем вибуху.

    Особливу увагу привертає паралельна перевірка банківських рахунків і державних реєстрів. Якщо слідчим вдасться знайти збіг між фінансовими переказами, телефонними контактами та отриманням інформації про переміщення Єрмолаєва, це може суттєво наблизити розслідування до відповіді на питання, хто стояв за нападом у Монако.

    Поки ж справа залишається відкритою, а всі особи, яким оголошено підозру, відповідно до закону вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

  • Вбивство у Львові: під час перевірки документів нападник смертельно поранив військовослужбовця ТЦК

    Вбивство у Львові: під час перевірки документів нападник смертельно поранив військовослужбовця ТЦК

    Уночі на вулиці Степана Бандери у Львові під час виконання службових обов’язків загинув 55-річний військовослужбовець Личаківсько-Залізничного районного ТЦК та СП. На нього скоїв напад місцевий житель під час проведення заходів з оповіщення населення.

    Ключові деталі та перебіг події

    • Смертельний напад: Під час перевірки військово-облікових документів 25-річний мешканець Львова напав на військовослужбовця та завдав йому ножового поранення. Попри проведені реанімаційні заходи, 55-річний потерпілий помер у кареті швидкої допомоги.
    • Застосування зброї поліцією: Для відвернення загрози життю працівника ТЦК поліцейський зі складу групи оповіщення застосував табельну вогнепальну зброю відповідно до ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію». Правоохоронець здійснив два постріли, поціливши нападнику в ногу.
    • Затримання та розслідування: Зловмисника госпіталізовано під охороною. На місці події працювали слідчо-оперативна група Львівського районного управління поліції №1 та патрульні. Наразі встановлюються всі обставини злочину.

    З офіційного повідомлення поліції Львівської області:

    «25-річний мешканець Львова напав на військовослужбовця та завдав йому ножового поранення. Поліцейський, який входив до складу групи оповіщення, відповідно до статті 46 Закону України “Про Національну поліцію” застосував табельну вогнепальну зброю для відвернення загрози життю та здоров’ю військовослужбовця. 55-річний військовослужбовець ТЦК помер у кареті швидкої допомоги».

     

  • Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Російські війська 19 серпня атакували Житомир реактивними безпілотниками. Один із ударів припав на будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Внаслідок атаки загинули двоє поліцейських, щонайменше десятеро людей постраждали.

    Про наслідки російської атаки повідомили голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко та тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    За словами очільника області, російські війська застосували для атаки на місто реактивні дрони.

    «Ворог атакував Житомир реактивними дронами. Є влучання у будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області», — повідомив Бунечко.

    Загинули двоє поліцейських

    У Національній поліції підтвердили загибель правоохоронців.

    За словами Максима Цуцкірідзе, російський удар забрав життя двох поліцейських. Щонайменше десятеро людей дістали поранення.

    Інформація щодо кількості постраждалих уточнюється.

    За попередніми даними Нацполіції, для атаки російські війська використали безпілотники типу «Бандероль».

    Після влучання спалахнула пожежа

    Унаслідок удару було пошкоджено будівлю обласного управління поліції. Після влучання виникла пожежа на покрівлі та четвертому поверсі.

    На місце оперативно прибули рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, медики та інші екстрені служби.

    Фахівці ліквідовують наслідки російської атаки та обстежують пошкоджену будівлю.

    Інформація про масштаби руйнувань та остаточну кількість потерпілих наразі уточнюється.

  • ДБР розслідує жорстке затримання таксиста у Кропивницькому: поліцейських відсторонили після скандального відео

    ДБР розслідує жорстке затримання таксиста у Кропивницькому: поліцейських відсторонили після скандального відео

    У Кропивницькому розгорівся скандал через дії правоохоронців під час затримання водія таксі. На оприлюднених у соцмережах відео зафіксовано силове затримання чоловіка, конфлікт із його пасажиркою та погрози з боку одного з поліцейських. Після розголосу працівників поліції відсторонили від виконання службових обов’язків, а Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження.

    Інцидент стався 12 серпня у Кропивницькому під час роботи групи оповіщення, до складу якої входили представники поліції та ТЦК. Про це повідомили в поліції Кіровоградської області. Відеозаписи події згодом з’явилися у місцевих Telegram-каналах та інших соціальних мережах.

    На кадрах видно суперечку між водієм та правоохоронцями. Чоловік говорить про намір показати документи, однак після нетривалої розмови його силоміць витягують з автомобіля та затримують.

    Частина подальших дій відбувається поза полем зору відеореєстратора. На записі чути звуки конфлікту, однак достеменно встановити лише за цими кадрами, чи завдавали водієві ударів і хто саме це міг робити, неможливо.

    Окремий епізод стосується пасажирки таксі. На відео видно, як під час конфлікту жінка опиняється на землі. Вона вимагає повернути телефон та пояснює, що прямувала до лікарні.

    У відповідь один із поліцейських використовує грубу нецензурну лексику та висловлює погрози на адресу жінки. Саме цей фрагмент відео викликав значний резонанс після його появи у соцмережах.

    У поліції Кіровоградської області підтвердили сам факт події та повідомили, що водій мав порушення правил військового обліку, після чого його доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    Правоохоронці також визнали, що на поширеному відео зафіксовано використання поліцейським нецензурної лексики під час спілкування з пасажиркою.

    Начальник Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Андрій Діброва заявив про початок службового розслідування. За його словами, подібна форма спілкування є неприпустимою.

    На час проведення перевірки поліцейських, причетних до інциденту, відсторонили від виконання службових обов’язків. У поліції також заявили, що телефон, який забрали у пасажирки, повернули їй того ж дня.

    Ситуацією зацікавилося і Державне бюро розслідувань. Слідчі відкрили кримінальне провадження через можливе безпідставне застосування сили правоохоронцями, які працювали у складі групи оповіщення.

    У ДБР мають встановити повну послідовність подій та надати правову оцінку діям правоохоронців, зокрема перевірити, чи були законні підстави для застосування фізичної сили.

    Провадження відкрито за частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України — перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою його застосування.

    Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із додатковим позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

    Водночас відкриття кримінального провадження саме по собі не означає встановлення вини конкретних поліцейських — остаточні обставини інциденту та відповідальність причетних мають бути встановлені під час розслідування та, за наявності відповідних підстав, судового розгляду.