Golovnitemu.com

Позначка: нафтовий ринок

  • Одна заява Ірану сколихнула світ: під загрозою головний нафтовий маршрут планети

    Одна заява Ірану сколихнула світ: під загрозою головний нафтовий маршрут планети

    Іран заявив про повне перекриття Ормузької протоки та пригрозив перетворити Близький Схід на «пекло» після нової хвилі американських ударів по військових об’єктах країни. Ця заява стала черговим етапом стрімкої ескалації конфлікту між Тегераном і Вашингтоном, який останніми днями набув рис відкритого військового протистояння. Водночас американська сторона заперечує інформацію про фактичне блокування стратегічного морського маршруту та наголошує, що міжнародне судноплавство через протоку триває у звичайному режимі.

    Про нові погрози Ірану повідомляє CNN із посиланням на заяви Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) та американських військових. За даними телеканалу, Тегеран оголосив про закриття Ормузької протоки для всіх типів суден, включаючи нафтові танкери, торговельні кораблі та інші цивільні й військові плавзасоби.

    У КВІР заявили, що будь-яке судно, яке спробує пройти через протоку після оголошення про її закриття, може стати законною військовою ціллю. Особливо різкою була заява командувача Повітряно-космічних сил КВІР Саєда Хоссейна Мусаві Ефтехарі, який пригрозив масштабною відповіддю на будь-які спроби поставити під сумнів контроль Ірану над регіоном.

    За його словами, якщо безпека Ормузької протоки буде порушена або якщо противники Ірану продовжать військовий тиск, Тегеран готовий завдати ударів із усієї своєї території. У заяві пролунали погрози перетворити регіон на «пекло» для супротивників Ісламської Республіки.

    Нова заява Ірану пролунала на тлі різкого загострення американо-іранського конфлікту. Напередодні президент США Дональд Трамп повідомив про інцидент в районі Ормузької протоки, під час якого, за його словами, іранські сили збили американський військовий вертоліт AH-64 Apache. Після цього американський лідер пообіцяв жорстку відповідь та заявив, що Тегеран заплатить високу ціну за свої дії.

    Вже в ніч на 10 червня американські війська завдали ударів по низці іранських військових об’єктів. За повідомленнями американських ЗМІ, під удар потрапили системи протиповітряної оборони, командні пункти, склади озброєння та інші стратегічні об’єкти військової інфраструктури.

    Іранська сторона підтвердила факт атак та заявила про відповідні удари по американських цілях на Близькому Сході. Тегеран стверджує, що його сили завдали шкоди об’єктам, пов’язаним зі Сполученими Штатами, хоча незалежного підтвердження цих заяв наразі немає.

    Ситуація ще більше загострилася після того, як Дональд Трамп звинуватив Іран у навмисному затягуванні переговорів та пригрозив новими ударами. За даними американських медіа, у Білому домі відбулася термінова нарада за участю керівництва Пентагону та Ради національної безпеки, де обговорювалися варіанти подальших дій щодо Ірану.

    Згодом міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що американські військові готові до проведення нової масштабної операції в найкоротші терміни. Уже в ніч на 11 червня США відновили серію ударів по території Ірану, що стало приводом для нових жорстких заяв із боку Тегерана.

    Попри повідомлення про закриття Ормузької протоки, Центральне командування США (CENTCOM) виступило із запереченням цієї інформації. Американські військові заявили, що міжнародне судноплавство через протоку продовжується, а жодних підтверджень фактичного блокування руху немає.

    Також Вашингтон спростував заяви іранських державних медіа про нібито бойові зіткнення між американськими та іранськими силами в акваторії протоки. У США наголосили, що жоден американський військовий корабель не був пошкоджений і не зазнав атак.

    Водночас сама поява подібних заяв викликала серйозне занепокоєння на світових ринках. Ормузька протока є одним із найважливіших морських маршрутів планети та фактично головною артерією для експорту нафти з країн Перської затоки. Через цей вузький морський коридор щодня проходять десятки танкерів, які перевозять близько п’ятої частини світового обсягу нафти та значну частину зрідженого природного газу.

    Саме тому будь-які загрози перекриття протоки автоматично впливають на світові ціни на енергоносії. Після заяв Ірану нафтотрейдери почали закладати у вартість сировини додаткову премію за ризик, побоюючись можливих перебоїв у постачанні.

    Експерти наголошують, що навіть якщо Ормузька протока фактично не заблокована, сам ризик військових дій у цьому районі може суттєво вплинути на глобальну економіку. Будь-яке загострення в регіоні Перської затоки здатне спричинити зростання цін на нафту, збільшення транспортних витрат та нові проблеми для світових ланцюгів постачання.

    Особливу тривогу викликає той факт, що нинішнє загострення відбувається на тлі нестабільності в інших регіонах світу. Аналітики попереджають, що тривале протистояння між США та Іраном може призвести до ширшої регіональної кризи із залученням союзників обох сторін та створити додаткові ризики для міжнародної безпеки.

    На цьому тлі світова спільнота уважно стежить за розвитком подій навколо Ормузької протоки, яка вкотре опинилася в центрі глобальної геополітичної напруги. Подальші кроки Вашингтона і Тегерана можуть визначити не лише майбутнє конфлікту між двома країнами, а й вплинути на стан світової економіки та безпеки далеко за межами Близького Сходу.

  • США вперше стали найбільшим експортером нафти у світі, обігнавши Росію

    США вперше стали найбільшим експортером нафти у світі, обігнавши Росію

    Сполучені Штати Америки вперше в сучасній історії вийшли на перше місце у світі за обсягами експорту нафти, обігнавши традиційних лідерів ринку — Саудівську Аравію та Російську Федерацію. Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані аналітичної компанії Vortexa та власні розрахунки щодо глобальних енергетичних потоків.

    Згідно з оприлюдненою статистикою, у травні Сполучені Штати експортували приблизно 10,5 мільйона барелів нафти на добу. Це дозволило їм впевнено закріпитися на першій позиції серед світових експортерів. Для порівняння, Росія за той самий період експортувала близько 7 мільйонів барелів на добу, тоді як Саудівська Аравія — близько 5,9 мільйона барелів.

    Аналітики зазначають, що цей результат є безпрецедентним з точки зору глобального енергетичного балансу, оскільки ще кілька десятиліть тому США були одним із найбільших імпортерів нафти у світі та значною мірою залежали від постачання з інших регіонів, насамперед Близького Сходу.

    Історично ситуація була кардинально іншою: у 1970-х роках Сполучені Штати пережили енергетичні кризи, зокрема нафтове ембарго ОПЕК у 1973 році, яке суттєво вплинуло на економіку країни. Тоді США розглядалися як одна з найбільш вразливих країн у глобальній системі постачання нафти.

    Перелом у ситуації почався у 2010-х роках, коли в США відбувся стрімкий розвиток технологій видобутку сланцевої нафти та газу. Завдяки технологіям гідророзриву пласта та горизонтального буріння країна змогла різко наростити внутрішній видобуток, що поступово перетворило її з імпортера на експортера енергоносіїв.

    Додатковим важливим фактором стало рішення 2015 року про скасування багаторічної заборони на експорт сирої нафти, яка діяла близько 40 років і була запроваджена після нафтових криз 1970-х. Це відкрило для американських компаній можливість повноцінно виходити на світові ринки та конкурувати з традиційними нафтовими державами.

    Поступове нарощування експорту також підтримувалося розвитком інфраструктури: розширенням терміналів для експорту нафти, модернізацією портів на узбережжі Мексиканської затоки та зростанням приватних інвестицій у нафтогазовий сектор. США стали одним із головних центрів глобального нафтового трейдингу, а американська нафта — важливою складовою світових цінових індикаторів.

    У матеріалі Reuters також зазначається, що на зміну розподілу сил вплинули геополітичні фактори. Зокрема, скорочення експорту Саудівської Аравії пов’язують із війною в регіоні Перської затоки, зокрема протистоянням з Іраном, що вплинуло на стабільність постачання.

    Водночас російський нафтовий експорт зазнає тиску через міжнародні санкції, обмеження доступу до західних ринків, а також коливання попиту з боку ключових покупців в Азії. Додатковим фактором стали удари по енергетичній інфраструктурі та логістичних маршрутах, що ускладнює стабільність постачання та збільшує витрати на транспортування.

    Аналітики відзначають, що світовий нафтовий ринок поступово входить у фазу перерозподілу впливу, де традиційні експортери втрачають частину своєї частки, а США зміцнюють позиції як головного постачальника. Це також змінює механізми формування цін на нафту та посилює роль американських компаній у глобальній енергетичній архітектурі.

    Окремо звертається увага на те, що структурні зміни в енергетиці США пов’язані не лише з технологічним проривом, але й із довгостроковою державною політикою енергетичної незалежності, яка послідовно реалізується протягом останніх двох десятиліть.

    На цьому тлі Росія продовжує втрачати частину своєї традиційної ринкової позиції. Зокрема, повідомляється про зниження стабільності цін на російську нафту марки Urals, яка знову почала торгуватися з дисконтом на ключових ринках, зокрема в Індії, після періоду відносної стабільності.

    Також на глобальному ринку фіксується зниження ціни на іранську нафту для китайських покупців, що свідчить про загальне посилення конкуренції серед постачальників та тиск на маржинальність переробних підприємств.

    У підсумку, вихід США на перше місце у світовому експорті нафти експерти розглядають як один із найважливіших зсувів у глобальній енергетичній системі за останні десятиліття, який має довгострокові наслідки для ринків, геополітики та енергетичної безпеки у світі.

  • У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон прагне найближчим часом відмовитися від тимчасових послаблень санкцій щодо російської нафти. За його словами, основною політикою Сполучених Штатів залишається санкційний тиск на російський енергетичний сектор, а чинні винятки мають виключно тимчасовий характер.

    Виступаючи перед Комітетом Сенату США з міжнародних відносин, Рубіо відповів на запитання сенаторки Джин Шахін щодо подальшої долі спеціального винятку, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що перебуває в танкерах.

    Очільник американської дипломатії зазначив, що остаточне рішення щодо продовження або припинення дії послаблень ухвалюватиме Міністерство фінансів США. Водночас він наголосив, що адміністрація зацікавлена у якнайшвидшому поверненні до повноцінного режиму санкцій.

    «Ми хотіли б припинити це якомога швидше, оскільки основною політикою цієї країни є санкції щодо російської нафти. Це тимчасові винятки, що мають на меті розширити глобальні поставки», – заявив Рубіо.

    Йдеться про механізм, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що вже перебуває на морських танкерах. США вперше вдалися до такого кроку у березні цього року на тлі різкого загострення ситуації на світовому нафтовому ринку.

    Причиною стали побоювання щодо дефіциту енергоресурсів та стрімкого зростання цін після порушення логістичних маршрутів у регіоні Близького Сходу. Зокрема, значний вплив на ринок мала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів для транспортування нафти у світі.

    У травні американська влада вирішила тимчасово продовжити дію цього винятку, аргументуючи рішення необхідністю стабілізації глобального ринку енергоносіїв та недопущення нового цінового шоку.

    Водночас така політика викликала критику з боку частини західних партнерів Вашингтона. Зокрема, єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс раніше висловив невдоволення рішенням США продовжити дію винятків для російської нафти, вважаючи, що це може послаблювати ефективність міжнародного санкційного режиму проти Росії.

    Заява Рубіо може свідчити про готовність американської адміністрації повернутися до більш жорсткого підходу щодо російського енергетичного сектору. Після початку повномасштабної війни проти України експорт нафти залишається одним із головних джерел надходжень до російського бюджету, а обмеження на продаж енергоносіїв є одним із ключових інструментів економічного тиску Заходу на Кремль.

    Подальша доля санкційних винятків залежатиме як від ситуації на світовому нафтовому ринку, так і від політичних рішень у Вашингтоні. Наразі американська влада наголошує, що послаблення не є постійними та можуть бути скасовані, щойно дозволять ринкові умови.

  • Іран захлинається нафтою: танкери перетворилися на плавучі сховища через блокаду США

    Іран захлинається нафтою: танкери перетворилися на плавучі сховища через блокаду США

    Іран опинився перед серйозною нафтовою кризою через різке ускладнення експорту нафти після посилення тиску з боку США. Тегеран уже змушений використовувати десятки старих танкерів як плавучі сховища для мільйонів барелів сировини, яку неможливо оперативно продати на світовому ринку. Ситуація стає дедалі напруженішою на тлі фактичної морської блокади, посилення санкцій та загострення геополітичного протистояння між Вашингтоном і Тегераном.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані аналітичної організації United Against Nuclear Iran (UANI), яка відстежує іранський нафтовий експорт та рух танкерів у регіоні Перської затоки.

    За інформацією аналітиків, у водах навколо Ірану наразі перебувають щонайменше 39 танкерів, завантажених нафтою та нафтохімічною продукцією. До початку нової хвилі американського тиску 13 квітня таких суден було приблизно 29. Таким чином лише за кілька тижнів кількість плавучих нафтових сховищ зросла майже на третину.

    Найбільше скупчення суден спостерігається поблизу острова Харг — ключового нафтового термінала Ірану в Перській затоці. Саме через цей вузол традиційно проходила основна частина іранського експорту нафти до Китаю та інших азійських країн.

    Окрім цього, журналісти FT разом із аналітиками UANI зафіксували ще близько 13 потенційних нафтових танкерів біля порту Чабахар в Оманській затоці. Це свідчить про те, що Іран намагається використовувати альтернативні маршрути та логістичні точки, однак і вони вже перевантажені.

    У United States Central Command заявили, що після початку блокади американські сили змусили повернутися до іранських портів 72 судна, а ще чотири танкери були виведені з ладу. Вашингтон офіційно пояснює такі дії необхідністю посилення санкційного режиму та тиску на іранську владу через ядерну програму й регіональну політику Тегерана.

    Аналітична компанія Kpler оцінює, що зараз на танкерах у регіоні Близького Сходу накопичено близько 42 мільйонів барелів іранської нафти. Це приблизно на 65% більше, ніж до загострення ситуації навесні 2026 року.

    Одночасно Іран активно заповнює і наземні резервуари. За даними компанії Kayrros, додатково у сховищах накопичено ще приблизно 10 мільйонів барелів нафти. Таким чином країна намагається підтримувати безперервний видобуток та уникнути консервації свердловин, оскільки зупинка нафтовидобутку може призвести до серйозних технологічних проблем та величезних фінансових втрат.

    Втім, експерти зазначають, що така модель не може працювати довго. Якщо експорт залишатиметься заблокованим, Ірану доведеться або різко скорочувати видобуток, або шукати нові тіньові схеми продажу нафти через посередників та “тіньовий флот”.

    Особливе занепокоєння викликала ситуація біля острова Харг у період із 6 до 14 травня. За даними FT, у цей час там не було зафіксовано завантаження жодного танкера. Це безпрецедентна ситуація для головного нафтового термінала країни.

    Додаткової тривоги додав інцидент із великою нафтовою плямою неподалік термінала, яку зафіксували супутники. Поки офіційної інформації про причини появи плями немає, однак експерти припускають як технічні проблеми через перевантаження інфраструктури, так і можливі інциденти, пов’язані з блокадою.

    Основним покупцем іранської нафти залишається Китай. Однак навіть Пекін дедалі обережніше працює з іранськими постачальниками через ризик вторинних американських санкцій. Частина поставок досі здійснюється через складні схеми перевантаження у відкритому морі та використання танкерів із вимкненими транспондерами.

    На цьому тлі риторика Вашингтона стає дедалі жорсткішою. Президент США Donald Trump заявив, що “час для Ірану спливає”, а у разі відсутності нової угоди Тегеран може отримати “набагато сильніший удар”.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація є однією з найскладніших для іранського нафтового сектору за останні роки. Попри адаптацію до санкцій після 2018 року, нинішній тиск США вже починає створювати реальні логістичні та фінансові проблеми.

    Водночас це впливає і на глобальний нафтовий ринок. Іран залишається одним із найбільших експортерів нафти у світі, а будь-які перебої з його поставками можуть провокувати стрибки цін, особливо на тлі нестабільності на Близькому Сході та ризиків навколо Ормузької протоки.

    Експерти також попереджають: якщо конфронтація між США та Іраном продовжить загострюватися, Тегеран може вдатися до асиметричних кроків у регіоні, зокрема через союзні угруповання або спроби тиску на міжнародне судноплавство у Перській затоці.

  • США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    Міністерство фінансів США ухвалило рішення ще на місяць продовжити дію тимчасової ліцензії, яка дозволяє окремим країнам купувати російську нафту, що вже перебуває у морі на танкерах. У Вашингтоні пояснили це необхідністю уникнути нової хвилі нестабільності на світовому енергетичному ринку та запобігти дефіциту поставок нафти для найбільш залежних держав.

    Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент у соцмережі X.

    За його словами, нове рішення передбачає продовження дії загальної ліцензії ще на 30 днів. Вона стосується поставок російської нафти, які вже були завантажені на танкери та фактично “застрягли” через санкційні обмеження та геополітичну кризу на Близькому Сході.

    Бессент наголосив, що США ухвалили це рішення для підтримки стабільності глобального нафтового ринку та допомоги країнам, які найбільше залежать від імпорту енергоносіїв.

    “Це продовження забезпечить додаткову гнучкість, і ми будемо співпрацювати з цими країнами для надання конкретних ліцензій за потреби. Ця загальна ліцензія допоможе стабілізувати ринок фізичної нафти та забезпечити, щоб нафта досягла країн, які найбільше потребують енергоносіїв”, — заявив глава Мінфіну США.

    Рішення стало несподіваним, оскільки лише за кілька днів до цього США фактично повернули частину санкційних обмежень щодо російської нафти, не продовживши попередній виняток. Однак стрімке загострення ситуації на глобальному ринку енергоносіїв змусило Вашингтон переглянути свою позицію.

    Причиною кризи стала ескалація конфлікту на Близькому Сході та майже повне блокування Іраном Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей морський коридор проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із країн Перської затоки.

    Після обмеження судноплавства світові ринки почали щодня втрачати мільйони барелів нафти. Це спричинило різке зростання цін на нафту, загрозу дефіциту пального та посилення ризиків для світової економіки.

    Саме на цьому тлі США вперше 12 березня 2026 року погодилися тимчасово пом’якшити санкції проти російської нафти, дозволивши окремим державам завершити вже розпочаті поставки. Спочатку ліцензія діяла до 11 квітня, пізніше її продовжили до 16 травня, а тепер — ще на один місяць.

    За даними міжнародних медіа, найбільше у продовженні винятків були зацікавлені країни Азії, зокрема Індія та Індонезія. Вони залишаються великими імпортерами російської нафти й суттєво залежать від стабільних поставок енергоресурсів.

    Індія після початку повномасштабної війни Росії проти України стала одним із головних покупців російської нафти. Москва, втративши значну частину європейського ринку, почала продавати нафту азійським країнам із великими знижками, що зробило російську сировину надзвичайно привабливою для азійських нафтопереробних компаній.

    На цьому тлі рішення США викликало суперечки серед західних союзників. У Європейському Союзі частина політиків та експертів вважає, що будь-яке пом’якшення санкцій дозволяє Росії продовжувати отримувати значні доходи від продажу енергоносіїв, які Кремль може використовувати для фінансування війни проти України.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також критикував подібні рішення Вашингтона. Він заявляв, що пом’якшення санкцій щодо російської нафти виглядає незрозумілим на тлі триваючої агресії РФ та постійних ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    У самих США наголошують, що нинішні винятки мають тимчасовий характер і пов’язані винятково з необхідністю стабілізувати глобальний енергетичний ринок. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що жорсткі санкції проти російського нафтового сектору будуть повністю відновлені після стабілізації ситуації на Близькому Сході та завершення кризи навколо Ормузької протоки.

    Аналітики зазначають, що Вашингтон зараз намагається балансувати між двома стратегічними цілями. З одного боку — послабити фінансові можливості Кремля через санкції, а з іншого — не допустити різкого стрибка світових цін на нафту, який може спровокувати глобальну економічну кризу та внутрішні проблеми для самих США і союзників.

    Експерти також звертають увагу, що ситуація демонструє складність сучасного енергетичного ринку: навіть країни, які підтримують санкційний тиск на Росію, змушені враховувати ризики для світової економіки та залежність багатьох держав від стабільних поставок енергоносіїв.

  • США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США у майбутньому можуть знову тимчасово пом’якшити або навіть частково скасувати санкційні обмеження щодо російської нафти, яка транспортується морськими шляхами, зокрема танкерами. Такі можливі кроки не означатимуть повного перегляду санкційної політики, однак можуть стати інструментом ситуативного регулювання глобального енергетичного ринку.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на оцінки ринкової ситуації та політичні сигнали з Вашингтона.

    За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа 16 травня ухвалила рішення не продовжувати дію ліцензії, яка раніше дозволяла низці країн-імпортерів тимчасово здійснювати закупівлю російської нафти, попри чинні санкційні обмеження. Це рішення стало черговим кроком у напрямку посилення економічного тиску на Російську Федерацію та скорочення її доходів від енергетичного експорту.

    Водночас Bloomberg наголошує, що така політика не є остаточною та може змінюватися залежно від низки факторів. Серед ключових причин потенційного перегляду обмежень називають, по-перше, активне лобіювання з боку окремих азійських союзників США, які залежать від стабільних постачань енергоносіїв і можуть виступати за більш гнучкий підхід до санкцій. По-друге, важливим фактором є ситуація на світовому нафтовому ринку: у разі різкого зростання цін, дефіциту пропозиції або енергетичної нестабільності Вашингтон може бути змушений тимчасово дозволити певні операції з російською нафтою, щоб уникнути глобальних економічних шоків.

    Таким чином, санкційна політика США щодо російського енергетичного сектору залишається інструментом, який може коригуватися залежно від геополітичної та економічної кон’юнктури. Попри загальний курс на обмеження доходів Москви від експорту енергоресурсів, у Вашингтоні зберігають можливість тактичних винятків у разі необхідності стабілізації ринку.

    Що передувало

    Ще 13 березня Міністерство фінансів США тимчасово пом’якшило частину нафтових санкцій проти Росії, дозволивши завершення операцій із вже відвантаженою сировиною. Це рішення фактично стало короткостроковим винятком із загального санкційного режиму та викликало дискусії щодо послідовності політики Вашингтона.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-яке послаблення санкцій проти Росії є передчасним і небезпечним, адже воно може створити додаткові ресурси для продовження війни проти України.

    Згодом міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що Сполучені Штати не планують продовжувати винятки, які дозволяли закупівлю окремих сортів російської нафти. Проте вже через кілька днів американське Міністерство фінансів знову видало тимчасовий дозвіл, що продемонструвало зміну підходів у короткі строки.

    Наприкінці квітня Бессент також заявляв про намір США поступово «перекрити кисень» російському та іранському нафтовому експорту, підкреслюючи, що Вашингтон більше не має наміру робити поступки, які могли б стабілізувати доходи країн-агресорів.

  • Ціни на нафту знижуються на тлі невизначеності між США та Іраном

    Ціни на нафту знижуються на тлі невизначеності між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили зниження на тлі підвищеної геополітичної невизначеності та очікувань щодо розвитку ситуації навколо крихкого перемир’я між США та Іраном. Додатковим фактором для ринку стали очікування ключового міжнародного саміту в Китаї за участю президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна, який може вплинути на глобальну енергетичну політику. Про це повідомляє Reuters.

    Інвестори уважно стежать за розвитком подій на Близькому Сході, де ситуація залишається нестабільною після тривалого періоду військової ескалації. Ринок нафти реагує на будь-які сигнали щодо можливого припинення вогню або, навпаки, відновлення конфлікту, оскільки це безпосередньо впливає на постачання енергоносіїв через один із найважливіших світових логістичних маршрутів — Ормузьку протоку.

    Ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 1,22 долара, або 1,1%, до 106,55 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на 1,16 долара, або 1,1%, до 101,02 долара за барель. Попри це, обидва еталонні сорти залишаються на високих рівнях, утримуючись поблизу позначки у 100 доларів за барель, що свідчить про збереження структурно напруженого ринку.

    Аналітики відзначають, що ринок нафти перебуває в стані підвищеної чутливості до політичних і військових новин. Після початку ескалації між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого, а також на тлі часткових перебоїв у роботі Ормузької протоки, інвестори закладають у ціни премію за геополітичний ризик. Через це навіть короткострокові заяви або дипломатичні сигнали здатні спричиняти різкі коливання котирувань.

    За словами старшої ринкової аналітикині Phillip Nova Пріянки Сачдеви, нинішня ситуація на ринку характеризується відсутністю чіткого тренду, оскільки трейдери балансують між ризиком ескалації та потенційною деескалацією конфлікту. Вона зазначає, що невизначеність навколо Близького Сходу продовжує підтримувати ціни на підвищених рівнях, навіть попри короткострокові корекції.

    Експертка також підкреслила, що будь-яке нове загострення або загроза для постачання нафти через Ормузьку протоку може швидко повернути ринок до стрімкого зростання цін як на Brent, так і на WTI. Через цей стратегічний морський шлях проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого природного газу, що робить його критично важливим для глобальної енергетичної стабільності.

    Окремо на ринок впливають і санкційні кроки США. Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) нещодавно запровадило санкції проти 12 фізичних та юридичних осіб, які, за даними Вашингтона, сприяли експорту іранської нафти до Китаю. Це посилює тиск на іранський енергетичний сектор і додає додаткову невизначеність щодо подальших постачань.

    Водночас попередні торгові сесії демонстрували протилежну динаміку: напередодні ціни на нафту зросли більш ніж на 3%, продовживши ралі, яке було підтримане ослабленням очікувань щодо стабільного припинення вогню між США та Іраном. Це, своєю чергою, знову підняло ризики перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку та посилило побоювання щодо дефіциту енергоносіїв на глобальному ринку.

    Таким чином, нафтовий ринок залишається у фазі високої волатильності, де ключовими драйверами виступають геополітичні події, дипломатичні процеси та ризики для глобальної логістики енергоносіїв. Інвестори продовжують уважно стежити за розвитком ситуації на Близькому Сході та сигналами з великих економічних центрів, які можуть визначити подальший рух цін у коротко- та середньостроковій перспективі.

  • Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    У Сполучених Штатах обговорюють можливий початок нового етапу війни з Іраном. Пентагон розглядає варіант офіційного перейменування чинної військової кампанії США проти Тегерана на “Операцію Кувалда” (Operation Sledgehammer), якщо нинішній режим припинення вогню буде остаточно зірваний, а президент Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення масштабних бойових дій. Про це повідомляє NBC News із посиланням на кількох американських посадовців, обізнаних із внутрішніми дискусіями у Білому домі та Міністерстві оборони США.

    За інформацією телеканалу, нова назва має не лише символічне або пропагандистське значення. В адміністрації Трампа та Пентагоні її розглядають як важливий юридичний механізм, який може дозволити Вашингтону фактично “обнулити” часові обмеження на ведення війни без формального дозволу Конгресу США.

    Йдеться про Резолюцію про військові повноваження 1973 року (War Powers Resolution), ухвалену після війни у В’єтнамі. Закон обмежує право президента США проводити бойові дії без погодження Конгресу терміном до 60 днів. Після завершення цього періоду глава держави зобов’язаний або припинити операцію, або отримати офіційний дозвіл законодавців.

    Як зазначає NBC News, бойові дії в межах нинішньої кампанії “Epic Fury” (“Епічна лють”) тривали приблизно 40 днів. Операцію було фактично призупинено на початку квітня після досягнення тимчасового припинення вогню та старту дипломатичних переговорів між США та Іраном. Саме ця пауза тепер може стати ключовим аргументом для адміністрації Трампа у разі запуску “Операції Кувалда”.

    Американські посадовці пояснюють, що формальне перейменування кампанії дозволить Білому дому стверджувати, ніби йдеться вже не про продовження старої війни, а про абсолютно нову військову операцію. Це, своєю чергою, фактично дасть президенту ще один 60-денний період для ведення бойових дій без схвалення Конгресу.

    Такий підхід уже викликав серйозні дискусії у Вашингтоні. Частина юристів та політичних експертів вважає, що адміністрація Трампа може використати зміну назви операції як спосіб обійти конституційний контроль Конгресу над рішеннями про війну.

    NBC News зазначає, що в самому Білому домі поки не ухвалили остаточного рішення щодо відновлення масштабних ударів по Ірану. Попри це, військове командування активно готується до можливого нового етапу конфлікту.

    На тлі формального перемир’я ситуація між США та Іраном залишається надзвичайно напруженою. За словами американських посадовців, сторони продовжують обмінюватися локальними ударами, а американські сили зберігають жорсткий контроль над Ормузькою протокою — одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу.

    Саме Ормузька протока нині стала одним із центральних елементів конфлікту. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке масштабне блокування судноплавства в цьому районі може спричинити різкий стрибок цін на нафту, дестабілізацію світових ринків та глобальну економічну кризу.

    Американські чиновники пояснюють, що нинішня морська блокада дозволяє Вашингтону зберігати потужний тиск на Тегеран без негайного переходу до повномасштабної війни.

    “Блокада дає простір для прийняття рішень без проведення великих бойових операцій і не наражаючи багатьох людей на ризик”, — заявив один із посадовців NBC News.

    Водночас джерела телеканалу визнають, що Дональд Трамп дедалі скептичніше оцінює перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту. У Білому домі вважають, що Іран навмисно затягує переговори та намагається виграти час для збереження частини своїх військових можливостей.

    За даними NBC News, саме через це у Пентагоні вже готують сценарії швидкого відновлення масштабної кампанії авіаударів по іранських об’єктах.

    Американська військова присутність у регіоні зараз є значно масштабнішою, ніж на початку “Операції Епічна лють” у лютому. Міністр оборони США Піт Гегсет раніше підтвердив, що Сполучені Штати перекинули до Близького Сходу додаткову авіаносну ударну групу, а також здійснили ротацію та переозброєння частини сил, які брали участь у попередніх етапах конфлікту.

    За словами американських чиновників, Пентагон суттєво посилив систему протиповітряної оборони, морське угруповання та авіаційну компоненту в регіоні. Також США збільшили кількість розвідувальних місій та патрулювання в районі Перської затоки.

    NBC News наголошує, що нове нарощування сил має подвійне значення. З одного боку, це спроба тиску на Іран під час переговорів, а з іншого — підготовка до потенційної масштабної кампанії у разі провалу дипломатії.

    Окремим фактором, який впливає на рішення Трампа, є міжнародна дипломатія. Минулого місяця представник Білого дому повідомив NBC News, що на позицію президента США впливає його майбутня поїздка до Китаю, яка розпочинається 12 травня.

    У Вашингтоні побоюються, що новий масштабний конфлікт із Іраном напередодні переговорів із Пекіном може різко загострити міжнародну ситуацію, спровокувати нову хвилю економічної нестабільності та негативно вплинути на глобальні енергетичні ринки.

    На цьому тлі переговори між США та Іраном продовжуються, однак залишаються надзвичайно складними. 10 травня Тегеран через посередника передав Вашингтону свою останню пропозицію щодо припинення війни.

    Деталі документа офіційно не оприлюднювалися, однак американські ЗМІ повідомляють, що Іран наполягає на частковому збереженні ядерної програми, поступовому послабленні санкцій та гарантіях безпеки для режиму.

    Дональд Трамп майже одразу жорстко відреагував на іранський план. У своїй соцмережі Truth Social президент США написав великими літерами, що запропонований Іраном варіант є “АБСОЛЮТНО НЕПРИЙНЯТНИМ!”.

    У Білому домі вважають, що Тегеран намагається зберегти ключові елементи своєї ядерної інфраструктури та виграти час для подальшого розвитку військових програм.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота дедалі більше побоюється нового масштабного конфлікту на Близькому Сході. Аналітики попереджають, що пряме відновлення повномасштабної війни між США та Іраном може втягнути у протистояння союзників обох сторін, включно з регіональними угрупованнями та сусідніми державами.

    Особливе занепокоєння викликає ризик атак на нафтову інфраструктуру, порти та морські маршрути у Перській затоці. Експерти зазначають, що навіть короткочасне блокування Ормузької протоки може мати катастрофічні наслідки для світової економіки, оскільки через цей маршрут проходить значна частина глобального нафтового експорту.

    Крім того, нова війна може суттєво вплинути на внутрішньополітичну ситуацію у США. У Конгресі вже лунають заяви про необхідність жорсткішого контролю над військовими рішеннями Білого дому, особливо якщо адміністрація спробує використати перейменування операції для обходу законодавчих обмежень.

    Попри це, у Пентагоні, за даними NBC News, продовжують активно опрацьовувати сценарії “Операції Кувалда”, розглядаючи її як можливий наступний етап американської кампанії проти Ірану.

  • Трамп жорстко відкинув умови Ірану

    Трамп жорстко відкинув умови Ірану

    Президент США Donald Trump жорстко розкритикував відповідь Ірану на американські пропозиції щодо припинення війни та фактично поставив під сумнів подальшу долю переговорного процесу між Вашингтоном і Тегераном. Американський лідер назвав позицію Ірану «абсолютно неприйнятною», а його коментарі вже спричинили нову хвилю напруження на Близькому Сході та занепокоєння серед міжнародних партнерів США.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на телефонну розмову з Трампом, а також низка американських і близькосхідних медіа. За даними журналістів, адміністрація США очікувала офіційну відповідь Ірану близько десяти днів. У Білому домі сподівалися, що Тегеран погодиться на частину умов Вашингтона або хоча б продемонструє готовність до компромісу. Однак після ознайомлення з документом Трамп публічно продемонстрував своє невдоволення.

    «Мені не подобається їхній лист. Він є недоречним. Мені не подобається їхня відповідь», — заявив президент США в коментарі Axios. Пізніше він повторив свою позицію у власній соцмережі Truth Social, де написав: «Я щойно прочитав відповідь так званих “представників” Ірану. Мені вона не подобається — це абсолютно неприйнятно».

    Американський президент також звинуватив Іран у багаторічній агресивній політиці на Близькому Сході. За словами Трампа, Тегеран «протягом 47 років атакував багато країн», натякаючи на діяльність іранських проксі-груп у Сирії, Лівані, Іраку та Ємені, а також на регулярні конфлікти навколо Ормузької протоки.

    За інформацією іранських державних ЗМІ, відповідь Тегерана зосереджувалася насамперед на гарантіях припинення війни та недопущенні нової ескалації після можливого підписання угоди. У документі, як стверджують іранські медіа, містяться вимоги про негайне припинення бойових дій на всіх фронтах, скасування американських санкцій та забезпечення іранського контролю над Ормузькою протокою — одним із найважливіших морських маршрутів у світі, через який транспортується значна частина глобального експорту нафти.

    Тегеран також наполягав на негайному припиненні морської блокади з боку США після підписання меморандуму про взаєморозуміння. Крім того, Іран вимагав розморожування своїх заморожених активів та скасування нафтових санкцій уже під час перших 30 днів переговорного процесу. Саме ці вимоги, за даними американських медіа, викликали найбільше роздратування у Вашингтоні.

    Журналісти Axios зазначають, що умови, озвучені Іраном, виявилися значно жорсткішими, ніж очікували американські перемовники. Особливе занепокоєння у США викликало те, що у відповіді Тегерана майже не було конкретики щодо ядерної програми країни. Американська сторона наполягала на обмеженні збагачення урану, посиленні міжнародного контролю та частковому демонтажі ядерної інфраструктури Ірану, однак у документі Тегерана ці питання або не згадувалися, або були сформульовані максимально розмито.

    За інформацією західних медіа, Вашингтон просував 14-пунктний проєкт угоди, який передбачав поступове зняття санкцій в обмін на суттєві поступки Ірану у сфері ядерної програми та регіональної безпеки. Проте Тегеран фактично відкинув вимоги щодо демонтажу частини своїх ядерних об’єктів та наполіг на тому, що будь-які переговори мають відбуватися виключно з урахуванням «прав іранського народу».

    Іранські державні медіа також процитували джерело, близьке до переговорного процесу, яке заявило, що «ніхто в Ірані не пише пропозицій, щоб догодити Трампу». За словами співрозмовника, переговорна команда Ірану повинна керуватися лише національними інтересами країни, а не очікуваннями Вашингтона.

    На цьому тлі ситуація у регіоні залишається надзвичайно напруженою. Напередодні військово-морські сили Islamic Revolutionary Guard Corps попередили, що будь-яка атака на іранські нафтові танкери або торговельні судна отримає «масовану відповідь» по американських військових базах та кораблях у регіоні. У заяві КВІР також йшлося про готовність Ірану завдати ударів навіть попри чинне хитке перемир’я.

    Такі заяви викликали нові побоювання щодо можливого масштабного конфлікту в районі Перської затоки. Особливу увагу міжнародна спільнота приділяє ситуації навколо Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. Будь-яке загострення у цьому районі може серйозно вплинути на глобальні енергетичні ринки та спричинити різке зростання цін на нафту.

    Після заяв Трампа міжнародні трейдери вже почали реагувати на ризики нової ескалації. Світові ціни на нафту продемонстрували зростання через побоювання, що переговори між США та Іраном можуть остаточно провалитися, а військове протистояння — відновитися з новою силою.

    Водночас дипломатичні контакти між сторонами поки не припинені. За інформацією американських медіа, спеціальний посланець США Стів Віткофф та держсекретар Марко Рубіоo провели переговори у Маямі з прем’єр-міністром Катару Мохаммедом Бінем Абдулрахманом Бінем Яссімом аль Тані. Катар останніми місяцями виступає одним із ключових посередників у переговорах між Вашингтоном і Тегераном.

    Окрім цього, американські та близькосхідні медіа повідомляють, що вже найближчим часом новий раунд переговорів між США та Іраном може відбутися в Ісламабаді за участі пакистанських посередників. Саме через Пакистан Іран наприкінці квітня передавав оновлені пропозиції Вашингтону.

    Нагадаємо, ще 1 травня Білий дім офіційно повідомив Конгрес США, що активна фаза бойових дій проти Ірану «завершилася», хоча американські військові сили продовжують залишатися у регіоні. Попри це, вже через кілька днів стало зрозуміло, що ключові суперечності між сторонами залишаються невирішеними.

    Сам Трамп наразі не відповів прямо, чи готовий він продовжувати дипломатичний процес, чи адміністрація США почне розглядати більш жорсткі сценарії, включно з військовим тиском. Водночас американські медіа повідомляють, що у Вашингтоні вже обговорюють можливі кроки на випадок остаточного зриву переговорів. Серед варіантів називають посилення санкцій, збільшення військової присутності США у регіоні та нові обмеження щодо іранського нафтового експорту.

    Аналітики зазначають, що нинішній етап переговорів може стати одним із найскладніших за останні роки. Обидві сторони демонструють жорстку позицію, а взаємна недовіра після багаторічного конфлікту лише посилює ризики нової ескалації. У разі провалу дипломатичних зусиль ситуація на Близькому Сході може знову перейти у фазу відкритого військового протистояння, що матиме наслідки далеко за межами регіону.

  • Нафта знову дорожчає на тлі невизначеності щодо миру на Близькому Сході

    Нафта знову дорожчає на тлі невизначеності щодо миру на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту знову пішли вгору після різкого падіння напередодні, оскільки інвестори продовжують оцінювати перспективи можливої мирної угоди на Близькому Сході та її потенційний вплив на глобальний енергетичний ринок. Про це повідомляє Reuters, зазначаючи, що ринок залишається надзвичайно чутливим до будь-яких сигналів із Вашингтона та Тегерана.

    У четвер ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 78 центів, або приблизно на 0,8%, до 102,05 долара за барель. Американська West Texas Intermediate (WTI) також подорожчала — на 76 центів, до 95,84 долара за барель. Таким чином ринок частково компенсував масштабне падіння, зафіксоване днем раніше.

    У середу котирування Brent і WTI пережили один із найглибших обвалів за останні тижні. Обидва основні нафтові еталони втратили понад 7% вартості та опустилися до мінімумів за два тижні. Причиною стала хвиля оптимізму серед трейдерів після повідомлень про активізацію дипломатичних контактів між США та Іраном, а також появу потенційного плану мирного врегулювання війни на Близькому Сході.

    Однак уже за кілька годин ринок почав переглядати свої очікування після нових заяв американської та іранської сторін, які показали, що перспективи швидкої угоди залишаються невизначеними. Президент США Дональд Трамп заявив, що для початку прямих переговорів із Тегераном “ще занадто рано”, фактично охолодивши очікування інвесторів щодо швидкого дипломатичного прориву.

    Додатково напруження посилили коментарі з Ірану. Один із високопоставлених іранських депутатів заявив, що американська мирна ініціатива більше нагадує “список побажань”, ніж реальний механізм завершення конфлікту. За інформацією Reuters, Тегеран наразі вивчає запропонований США план, однак ключові суперечності між сторонами залишаються невирішеними.

    Йдеться насамперед про вимоги Вашингтона щодо згортання іранської ядерної програми, а також про питання відкриття Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світового експорту нафти та скрапленого газу. Через Ормузьку протоку проходить значна частина глобальних поставок енергоносіїв, тому будь-які загрози її блокування або дестабілізації традиційно викликають миттєву реакцію світових ринків.

    Експерти зазначають, що нинішня ситуація демонструє надзвичайну залежність нафтового ринку від геополітики. За останні місяці війна на Близькому Сході неодноразово ставала причиною різких коливань цін на нафту через побоювання перебоїв із поставками та ризики втягнення у конфлікт нових країн регіону.

    Головний стратег Nissan Securities Investment Хіроюкі Кікукава заявив, що мирні переговори, найімовірніше, триватимуть щонайменше до саміту США–Китай, який має відбутися наступного тижня. Очікується, що у зустрічі візьмуть участь Дональд Трамп та Сі Цзіньпін. Саме цей саміт багато аналітиків розглядають як один із ключових факторів, який може вплинути не лише на геополітичну ситуацію, а й на глобальні ринки енергоносіїв.

    За словами Кікукави, попри дипломатичні контакти, базовий сценарій для нафтового ринку залишається “високим ціновим”. Інвестори продовжують враховувати ризики для світового постачання нафти, особливо через нестабільність на Близькому Сході та невизначеність навколо майбутніх домовленостей між США й Іраном.

    Аналітики також нагадують, що нинішнє зростання цін відбувається на тлі загального посилення ролі енергетичного фактору у світовій політиці. Війна в регіоні вже вплинула на маршрути постачання, страхові витрати для судноплавства, а також на стратегії великих імпортерів нафти в Європі та Азії. Країни почали активніше шукати альтернативних постачальників і нарощувати стратегічні запаси через побоювання подальших потрясінь.

    На ринку також звертають увагу на те, що навіть потенційне досягнення мирної угоди не гарантує швидкого повернення до стабільності. Будь-яке врегулювання вимагатиме часу для реалізації, а питання ядерної програми Ірану та безпеки судноплавства у Перській затоці залишатимуться одними з головних викликів для міжнародної дипломатії.

    Попри короткострокові коливання, трейдери та інвестори продовжують готуватися до тривалого періоду нестабільності на нафтовому ринку. Саме тому навіть після різкого падіння котирувань ринок швидко повернувся до зростання, демонструючи, що геополітична премія у цінах на нафту залишається надзвичайно високою.