Позначка: наступ рф

  • Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    На тлі посилення наступальних дій російських військ на сході та півдні України влада готується до можливого розширення евакуації цивільного населення з прифронтових територій. Йдеться насамперед про окремі населені пункти Донецької та Запорізької областей, де безпекова ситуація продовжує погіршуватися.

    За оцінками аналітиків та повідомленнями українських військових, російські підрозділи намагаються утримувати високий темп бойових операцій одразу на кількох ділянках фронту. Основний тиск зосереджений на Донеччині — у районах Слов’янська, Костянтинівки, Покровська та Новопавлівки, де тривають інтенсивні бої.

    У районі Покровська противник робить ставку на піхотні штурмові групи, намагаючись максимально скоротити дистанцію до українських позицій. Паралельно фіксується переміщення артилерії ближче до лінії бойового зіткнення, що дозволяє підвищити щільність вогню та ускладнює оборону.

    Попри це, українські сили продовжують стримувати наступ і проводять локальні контратаки, зберігаючи контроль над ключовими позиціями. На окремих ділянках фронту зафіксовано тактичні просування.

    На цьому тлі місцева влада розглядає сценарій розширення евакуації. У пріоритеті — вивезення родин із дітьми та інших вразливих категорій населення із зон підвищеного ризику. Рішення ухвалюватимуть залежно від розвитку ситуації на фронті та рівня загрози для цивільних.

  • РФ почала весняно-літню наступальну кампанію на Донеччині одразу з двох напрямків, – ISW

    РФ почала весняно-літню наступальну кампанію на Донеччині одразу з двох напрямків, – ISW

    Російські війська розпочали активну фазу весняно-літнього наступу на Донеччині, змінивши тактику ведення бойових дій та зосередивши зусилля одразу на кількох напрямках. Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW), зазначаючи, що ключовою ціллю окупантів є прорив українського «поясу фортець».

    Йдеться про стратегічну лінію оборони, яка включає такі важливі міста, як Слов’янськ, Краматорськ і Костянтинівка. Саме ці населені пункти залишаються ключовими для стримування подальшого просування російських військ у регіоні.

    Одним із головних напрямків наступу став Лиманський. За даними українських військових, лише 19 березня росіяни провели масштабну атаку, залучивши понад 500 піхотинців, десятки одиниць бронетехніки, а також значну кількість легкої мобільної техніки — мотоциклів, баггі та всюдиходів. Такий формат наступу суттєво відрізняється від попередньої тактики масованих механізованих колон.

    Експерти зазначають, що російська армія дедалі частіше використовує розосередження сил: техніка та підрозділи діють паралельно на різних ділянках фронту. Це ускладнює оборону та змушує українські сили реагувати одночасно на кілька загроз.

    Водночас суттєво посилилися авіаційні удари та атаки безпілотниками. Зокрема, активно застосовуються керовані авіабомби КАБ-3000, а також дрони типу «Ланцет» і «Молнія». За оцінками аналітиків, такі удари спрямовані на руйнування логістики та виснаження оборонних можливостей ЗСУ перед наземними атаками.

    Паралельно російські війська нарощують активність і на південному напрямку — у районах Краматорська та Костянтинівки. Там фіксується перекидання додаткових сил, посилення артилерійських обстрілів і збільшення кількості ударів тактичною авіацією.

    Українські військові зазначають, що противник готує умови для масштабнішого наступу, намагаючись охопити «пояс фортець» одразу з двох боків — з північного сходу та півдня.

    Крім того, триває системна кампанія з ураження українських ліній постачання. Удари по транспортній інфраструктурі та прифронтових населених пунктах мають на меті ускладнити забезпечення українських підрозділів і послабити їхню обороноздатність.

    За оцінками військових, найближчі тижні можуть стати визначальними для ситуації на цьому відрізку фронту, адже російська армія намагається використати погодні умови та накопичені ресурси для досягнення тактичних і оперативних результатів.

  • Росія планує війну щонайменше до виборів у Держдуму – ISW

    Росія планує війну щонайменше до виборів у Держдуму – ISW

    Росія планує продовжувати війну проти України щонайменше до виборів у Державну думу, які мають відбутися у вересні 2026 року. Водночас у Кремлі можуть розраховувати на ще довший період бойових дій.

    Про це повідомляється у звіті Інституту вивчення війни (ISW), аналітики якого посилаються на інсайдерську інформацію з російських джерел.

    За даними джерела, адміністрація президента Росії провела спеціальний семінар для віцегубернаторів, присвячений внутрішній політиці та підготовці до майбутніх виборів у Держдуму. Учасники мали опрацювати ключові сценарії розвитку ситуації в країні з урахуванням повномасштабної війни проти України.

    Як зазначають аналітики, планування виборчої кампанії у Росії напряму пов’язують із перебігом бойових дій.

    “Джерело інсайдера стверджувало, що планування виборів буде зосереджено на прогресі Росії в повномасштабному вторгненні“, – йдеться у звіті.

    За інформацією ISW, у Кремлі розглядають три основні сценарії розвитку подій. Усі вони передбачають продовження війни щонайменше до виборів у вересні 2026 року. Відмінність між ними полягає лише у ступені військового успіху Росії або необхідності мобілізації суспільної підтримки.

    Найбільш імовірним аналітики називають сценарій, за якого ситуація на фронті залишатиметься відносно стабільною без кардинальних змін у військовій чи економічній сферах.

    “Ці заяви інсайдерів свідчать про те, що Кремль планує продовження війни щонайменше до вересня, але, ймовірно, набагато довше“, – наголошують аналітики.

    Водночас, як зазначають у звіті, російська влада може використати будь-яке потенційне мирне врегулювання до виборів як політичну перемогу. Однак наразі ознак підготовки до такого сценарію не фіксується.

    Про довгострокові плани Росії раніше говорив і президент України Володимир Зеленський. За його словами, Москва розглядає можливість продовження війни ще протягом двох років.

    Президент повідомив, що українська сторона отримала документи з планами Росії на 2025–2027 роки. З них випливає, що Кремль не відмовляється від спроб окупації східних регіонів України, а також розглядає подальший тиск на південному напрямку.

    За словами Зеленського, серед ключових цілей Росії залишаються повна окупація Донецької та Луганської областей, просування у Запорізькій області та спроби тиску на Дніпропетровський регіон. Також окупанти продовжують розглядати Одеський напрямок.

    Водночас український президент наголосив, що ці плани не відповідають реальній ситуації на фронті, оскільки російські війська не змогли виконати поставлені раніше завдання.

    Крім того, глава держави попередив про можливі нові тактики тиску з боку Росії. За його словами, після важкої зими ворог може активізувати масовані атаки по інфраструктурі, зокрема по системах водопостачання, намагаючись створити гуманітарну кризу.

    Зеленський закликав місцеві громади приділити особливу увагу захисту водних об’єктів і резервних систем, а Сили оборони – бути готовими до відбиття нових атак.

  • У ISW оцінили плани Кремля щодо захоплення півдня України

    У ISW оцінили плани Кремля щодо захоплення півдня України

    Російське військове командування продовжує встановлювати для своїх операцій терміни, які не відповідають реальним можливостям армії РФ. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни.

    Експерти проаналізували заяву президента України Володимира Зеленського, який раніше повідомив, що Кремль може планувати у 2025–2027 роках повне захоплення Донецької та Луганської областей, подальший наступ у Запорізькій і Херсонській областях, а також спробу взяти під контроль усю Одеську область.

    Водночас аналітики наголошують, що конкретні строки виконання цих планів залишаються незрозумілими. На їхню думку, сам факт планування подальших атак на півдні України свідчить про небажання Кремля погоджуватися на заморожування лінії фронту в Запорізькій та Херсонській областях.

    У звіті також зазначається, що заявлені російські цілі щодо Одеської області демонструють ширші територіальні амбіції Москви. Йдеться про прагнення Кремля поширити контроль на території за межами п’яти українських регіонів, які Росія раніше незаконно оголосила анексованими.

    При цьому експерти Інституту вивчення війни вважають, що Росія навряд чи зможе навіть просунутися до Одеси, не кажучи вже про захоплення всієї області. На їхню думку, подібні плани не враховують реального стану російських військ і ситуації на полі бою.

    Аналітики нагадують, що російське військове керівництво вже неодноразово встановлювало надто амбітні та нереалістичні цілі. Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Москва планувала захопити Київ упродовж кількох днів.

    Схожі приклади стосуються й Донбасу. Російське командування кілька разів визначало конкретні дати для захоплення всієї території Донецької області, однак ці плани щоразу зривалися. Попри значні витрати техніки та людських ресурсів, за останні роки російські війська не змогли досягти значного стратегічного прориву.

    У звіті також зазначається, що навіть російські військові блогери критикують командування за нереалістичні завдання, які призводять до великих втрат серед особового складу.

    Аналітики додають, що попри невдачі Москва не відмовляється від своїх амбітних заяв. За їхніми словами, президент Росії Володимир Путін намагається представляти ці цілі міжнародним партнерам як неминучі, зокрема для того, щоб вплинути на позицію Сполучених Штатів щодо подальшої підтримки України.

  • Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    Ситуація навколо Краматорська на Донеччині продовжує ускладнюватися через поступове просування російських військ із напрямку Часового Яру. За останні два місяці лінія фронту наблизилася до міста приблизно на п’ять кілометрів, що вже дозволяє окупантам активніше застосовувати артилерію та ударні безпілотники по житлових районах.

    Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс». За його словами, мешканці дедалі частіше чують артилерійські обстріли, а дрони у східних районах міста фактично стали повсякденним явищем.

    «Артилерійська канонада стає все ближче і ближче, а дрони у східній частині Краматорська вже стали буденністю», — зазначив військовий.

    Він попередив, що у разі подальшого просування російської армії місто може зіткнутися з особливо складним літнім періодом бойових дій.

    За оцінками аналітиків української OSINT-спільноти DeepState, російським підрозділам наразі залишається близько 14,5 кілометра до Краматорська. Це створює передумови для системного вогневого тиску на місто навіть без безпосереднього штурму.

    Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» також підтвердив посилення обстрілів. Він заявив, що російська артилерія вже почала діставати до міста, і висловив побоювання, що Краматорськ може повторити долю зруйнованих прифронтових населених пунктів Донбасу.

    За даними міського голови Олександра Гончаренка, від початку повномасштабного вторгнення Росія обстріляла Краматорськ щонайменше 853 рази. Внаслідок атак загинули 146 мирних жителів, ще 695 отримали поранення.

    Обстрілами повністю зруйновано 11 багатоквартирних та 126 приватних будинків, пошкоджено сотні житлових об’єктів, десятки навчальних закладів, лікарень і культурних установ.

    Додаткову небезпеку, за словами військового 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Станіслава Бунятова з позивним «Осман», становлять так звані «ждуни» — ворожі дрони, які можуть тривалий час очікувати ціль і атакувати техніку навіть із дахів багатоповерхівок.

    Він наголосив, що питання встановлення антидронових сіток над містами Донеччини піднімається ще з 2023 року, однак системних рішень досі не ухвалено. На його думку, лише суспільний резонанс може прискорити посилення захисту прифронтових міст.

    На тлі активізації російських наступальних дій Краматорськ залишається одним із ключових логістичних і оборонних центрів українських сил на Донбасі, а подальший розвиток ситуації напряму залежатиме від стабільності фронту на напрямку Часового Яру.

  • Військові пояснили чи існує реальна загроза наступу Росії на Одесу

    Військові пояснили чи існує реальна загроза наступу Росії на Одесу

    В Одеській області триває облаштування інженерних укріплень і формування елементів кругової оборони на тлі зростання безпекових ризиків на півдні України. Посилення оборонних позицій відбувається через обговорення можливого розширення російських наступальних дій із потенційною загрозою для Миколаєва та Одеси.

    Про необхідність підготовки регіону до можливих атак заявив військовослужбовець Збройних сил України та політолог Кирило Сазонов в ефірі телеканалу «24 канал». За його словами, укріплення є превентивним і правильним кроком, однак характер загрози наразі не варто перебільшувати.

    Сазонов зазначив, що реальна небезпека для Одеської області сьогодні пов’язана передусім із ракетними та дроновими ударами, а не з масштабною наступальною операцією чи морським десантом. За оцінкою військового, російська армія наразі не має необхідних можливостей для проведення великої десантної операції на узбережжі.

    Для висадки військ противнику необхідне використання великих десантних кораблів або значної кількості спеціалізованих катерів, які повинні зайти в акваторію Чорного моря поблизу українського узбережжя. У такому випадку вони одразу опинилися б під вогневим контролем українських Сил оборони.

    Крім того, після серії успішних ударів України по Чорноморському флоту Росії російське командування суттєво обмежило активність своїх кораблів, що додатково знижує ймовірність масштабної морської операції.

    Водночас військові наголошують, що відсутність прямої загрози наступу не означає зниження ризиків для регіону. Південні області залишаються однією з ключових цілей російських атак, тому підготовка оборонної інфраструктури розглядається як необхідний запобіжний крок.

    За словами Сазонова, оборону потрібно посилювати незалежно від поточної ситуації на фронті, адже стратегічне завдання полягає у готовності до будь-якого сценарію розвитку подій.

    Таким чином, укріплення Одеської області є елементом довгострокової оборонної підготовки, спрямованої на мінімізацію ризиків можливих атак, навіть якщо сценарій масштабного наступу Росії на Одесу наразі оцінюється як малоймовірний.

  • Командир Третього корпусу Білецький: “Темпи наступу РФ найгірші з 2023 року”

    Командир Третього корпусу Білецький: “Темпи наступу РФ найгірші з 2023 року”

    Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький вважає, що у діях Росії з’являється дедалі більше ознак стратегічних проблем, які можуть змусити Кремль переглянути підхід до війни. Серед ключових сигналів він називає різке сповільнення наступу російських військ та перехід до енергетичного терору проти цивільного населення України.

    За словами Білецького, нинішні темпи просування армії РФ є найгіршими з 2023 року на більшості напрямків фронту. Саме невдачі на полі бою, на його думку, стали причиною посилення ударів по енергетичній інфраструктурі України, які Росія використовує як інструмент тиску на тил і мирне населення.

    Він зазначає, що енергетичний терор є спробою компенсувати відсутність оперативних успіхів на фронті. Водночас російське командування пов’язує певні надії з весняним періодом, коли поява зелених насаджень може знову зробити ефективною тактику прихованого просування малих штурмових груп.

    Разом з тим Білецький скептично оцінює ці розрахунки. На його переконання, навіть із настанням весни російські війська не зможуть кардинально змінити ситуацію, або ж такі спроби матимуть обмежений ефект.

    Командир корпусу також назвав «смішним» чергове перенесення так званого дедлайну захоплення Донецької області до 1 квітня. Він вважає, що Сили оборони України мають можливість поставити противника у ситуацію, коли подальший наступ стане безперспективним, а рівень втрат — критичним.

    За такого розвитку подій, переконаний Білецький, у Росії з’являться реальні стимули для переговорів і пошуку шляхів завершення війни. Ключовою умовою він називає повну зупинку російського просування навесні.

    Військовий також звернув увагу на вплив погодних умов на бойові дії. Сильні морози, які тримаються останніми днями, ускладнили наступальні дії російських військ через проблеми з логістикою та побутовим забезпеченням. Водночас складні умови залишаються спільними для обох сторін, оскільки постійні обстріли не дозволяють облаштувати надійні укриття для обігріву на передових позиціях.

    Окремо Білецький зазначив, що на фронті фіксується погіршення стану забезпечення російських підрозділів. За даними української розвідки, у перехоплених розмовах військові РФ скаржаться на нестачу їжі, води та базових умов для виживання, що додатково впливає на боєздатність противника.

    Таким чином, на думку командира Третього корпусу, поєднання слабких темпів наступу, проблем із забезпеченням і зростаючих втрат може стати для Кремля сигналом, що продовження війни в нинішньому форматі втрачає сенс.

  • Кремль планує масштабні наступальні дії в Україні влітку

    Кремль планує масштабні наступальні дії в Україні влітку

    Ситуація на фронті в Україні свідчить про підготовку Росії до нового етапу бойових дій одразу на кількох напрямках. Ознаки активізації російських військ вказують на те, що Кремль не розглядає сценарій завершення війни дипломатичним шляхом і продовжує робити ставку на силове нав’язування власних умов.

    Згідно з останніми оцінками західних аналітиків, у літній період Росія планує розгорнути масштабні наступальні операції на півдні України та на Донбасі. Для цього російське військове командування має намір залучити стратегічні резерви, формування яких триває ще з 2025 року.

    Аналітики зазначають, що сам факт накопичення резервів і планування широкомасштабних операцій свідчить про небажання Москви припиняти війну. Навпаки, Кремль розглядає 2026 рік як можливість змінити ситуацію на полі бою шляхом концентрації сил і спроби прориву української оборони.

    Водночас експерти звертають увагу на серйозні обмеження, з якими стикається російська армія. Основною проблемою залишається нестача живої сили. Постійні втрати на фронті ускладнюють здатність Росії підтримувати високий темп бойових дій упродовж тривалого часу.

    За оцінками аналітиків, наявні резерви можуть виявитися недостатніми для досягнення заявлених військових цілей. Труднощі з поповненням особового складу, логістичні проблеми та виснаження підрозділів знижують потенціал Росії для проведення довготривалих і масштабних наступальних операцій.

    Таким чином, попри підготовку до нового наступу, можливості Кремля залишаються обмеженими, а ставка на силовий сценарій не гарантує Росії стратегічного успіху у війні проти України.

  • Росія повторює тактику Покровська для атаки на Костянтинівку

    Росія повторює тактику Покровська для атаки на Костянтинівку

    Російські війська намагаються відтворити схему підготовки наступу, яку раніше вже застосовували на Покровському напрямку, цього разу — для атаки на Костянтинівку. Про це йдеться у черговому звіті Інституту вивчення війни.

    Аналітики зазначають, що в районі Костянтинівка–Дружківка російські сили активізували кампанію повітряного перехоплення, створюючи умови для майбутніх наступальних дій на Костянтинівку. Основний акцент наразі робиться не на безпосередніх штурмах, а на порушенні української логістики та знищенні систем постачання.

    Командир української бригади, яка діє на цьому напрямку, повідомив 4 лютого, що останнім часом російські війська зосередилися саме на перехопленні логістики, а не на активних бойових діях. Частково це пов’язано з низькими температурами, які обмежують можливості для масштабних наземних операцій. За його словами, такі дії змушують українські підрозділи дедалі більше покладатися на наземні безпілотники для постачання особового складу і позицій у районі Костянтинівки. У січні 2026 року використання таких дронів бригадою зросло вдвічі.

    Російські сили, за словами українського командира, системно перехоплюють логістичні маршрути, поєднуючи спостереження, удари та дистанційне мінування наземних ліній зв’язку за допомогою FPV-дронів. Крім того, вони влаштовують засідки з використанням безпілотників та цілеспрямовано знищують українські наземні безпілотні апарати. Окрему увагу противник приділяє ураженню операторів дронів, застосовуючи плануючі авіабомби, безпілотники типу «Молнія» та FPV-дрони. Це ускладнює ротацію і виведення українських операторів із міста.

    Представник іншої української бригади, що діє в тактичному районі Костянтинівка–Дружківка, повідомив 8 січня, що у 2025 році дальність дії російських безпілотників значно зросла. Це серйозно ускладнює маневри та просування українських сил у районі Костянтинівки.

    Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що російські війська свідомо намагаються відтворити модель кампанії, яку раніше успішно застосували спочатку на Покровському напрямку, а згодом і в східній частині Запорізької області. Тоді РФ завдавала ударів по різних цілях у тилу України на оперативній глибині від 25 до 100 кілометрів і більше, перш ніж переходити до активних наземних наступів.

    Окремим елементом цієї стратегії були удари по українських операторах безпілотників, що дозволяло створювати вразливі місця в українській системі протидії дронам. За оцінками ISW, протягом кількох місяців російські війська проводили такі повітряні кампанії для підготовки наступів на Покровському та Гуляйпольському напрямках, що зрештою дозволило їм просунутися там восени 2025 року.

  • Російські війська мають локальні успіхи на Покровському напрямку

    Російські війська мають локальні успіхи на Покровському напрямку

    Російські окупаційні війська продовжують наступальні дії на Покровському напрямку в Донецькій області та за останню добу досягли локальних успіхів у районах одразу кількох населених пунктів. Про це повідомляють аналітики проєкту DeepState.

    За їхніми даними, противник просунувся у Мирнограді, Покровську та селищі Світле. Зазначається, що Світле розташоване на північний захід від Мирнограда. Окрім цього, аналітики уточнили лінію бойового зіткнення безпосередньо в межах Покровська.

    Водночас у Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що на Покровському напрямку українські захисники за минулу добу зупинили 26 штурмових дій агресора. Бої тривали в районах населених пунктів Нове Шахове, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Удачне, Філія, Дачне, а також у напрямку Новопавлівки.

    Начальник управління комунікацій Угруповання об’єднаних сил підполковник Віктор Трегубов повідомив, що у Харківській, Луганській та Сумській областях інтенсивність бойових дій дещо знизилася. Водночас, за його словами, російські війська постійно проводять перегрупування, готуючись до подальших наступальних дій.

    Трегубов зазначив, що армія РФ нині намагається створити для себе умови для активізації наступу вже у січні. На цьому тлі повідомлялося і про перекидання російських сил у район Покровська. Зокрема, окупанти намагалися скористатися логістичним маршрутом між Шевченковим та Покровськом для перекидання додаткових сил і засобів.

    Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою, українські сили оборони продовжують стримувати наступ противника та завдавати йому втрат.