Golovnitemu.com

Позначка: НАТО

  • Воєнні цілі Путіна виходять за межі України – ISW

    Воєнні цілі Путіна виходять за межі України – ISW

    Воєнні цілі російського диктатора Володимира Путіна не обмежуються війною проти України. До такого висновку дійшли американські аналітики, проаналізувавши його останні публічні заяви.

    У звіті наголошується, що Кремль і надалі подає повномасштабну війну як нібито «прямий наслідок» ігнорування Заходом інтересів Росії. Йдеться передусім про розширення Північноатлантичного альянсу, яке Москва намагається представити як загрозу власній безпеці.

    Аналітики зазначають, що така риторика свідчить: Путіна не влаштує жодне мирне врегулювання, яке стосується лише України. На їхню думку, Кремль наполягає на значно ширших вимогах, зокрема на радикальній зміні всієї системи європейської безпеки та фактичному перегляді ролі НАТО.

    У матеріалі також пояснюється, що виконання ультиматумів, які Росія висунула наприкінці 2021 року і які Путін знову згадав у своїй промові 15 січня 2026 року, призвело б до руйнування Альянсу. Це, у свою чергу, означало б кардинальний перегляд архітектури безпеки в Європі на користь Москви.

    Аналітики наголошують, що Путін неодноразово демонстрував: його вимоги значно ширші, ніж ті, що фігурували в запропонованих мирних планах. Він залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021–2022 років, які виходять за межі територіальних питань і не обмежуються лише Україною.

    Заяви Путіна

    15 січня під час церемонії прийому вірчих грамот від послів 34 країн Путін заговорив про «мир», водночас фактично пригрозив Україні продовженням війни. Він запропонував «повернутися до предметного обговорення ініціатив Росії щодо нової і справедливої архітектури безпеки» та вкотре поклав відповідальність за війну на Київ.

    За словами диктатора, «криза навколо України стала прямим наслідком ігнорування інтересів Росії» та просування НАТО до її кордонів, попри нібито публічні обіцянки Заходу цього не робити. Окремо він заявив про «деградацію» міжнародної ситуації, звинувативши західні країни в підміні дипломатії односторонніми й небезпечними діями.

    Аналітики вважають ці заяви черговим підтвердженням того, що Кремль використовує мирну риторику не для пошуку компромісу, а для просування значно ширших геополітичних цілей.

  • Конфлікт у ЄС через використання 90 млрд євро, виділених Україні

    Конфлікт у ЄС через використання 90 млрд євро, виділених Україні

    У Євросоюзі виникли розбіжності щодо використання 90 мільярдів євро, виділених Україні на підтримку у грудні 2025 року. Як повідомляє Politico з посиланням на джерела в дипломатичних колах, суперечки стосуються передусім розподілу контрактів на закупівлю озброєння.

    Президент Франції Еммануель Макрон пропонує скоротити закупівлі американської зброї та передати контракти європейським виробникам. На думку Парижа, це зменшить наростаючий розкол у НАТО та підтримає європейську промисловість. Проте такий підхід може призвести до затримок у постачанні озброєння для України, зазначає видання.

    Більшість країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, виступають проти зміни напрямку контрактів, наголошуючи на пріоритеті швидкої допомоги Києву. Позицію Франції підтримують лише Греція та Кіпр.

    За словами дипломатів ЄС, понад дві третини виділених коштів, ймовірно, буде спрямовано на військові потреби, а не на звичайну бюджетну допомогу. Німеччина при цьому наполягає на пріоритеті для компаній тих країн, які надають Україні найбільшу фінансову допомогу, включно з Німеччиною.

    «Це викликає велике розчарування. Ми втрачаємо з виду нашу головну мету, а вона полягає не в тому, щоб займатися бізнесом», — зазначив один із європейських дипломатів.

    Напруженість у відносинах між ЄС і США зростає на тлі дискусій про підтримку України, а також після заяв колишнього президента США Дональда Трампа про можливе захоплення Гренландії.

  • Керівництво Словаччини заявило про припинення військової підтримки України

    Керівництво Словаччини заявило про припинення військової підтримки України

    Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем’єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші погодилися відмовитися від подальшої військової підтримки України. Про це повідомляє словацьке видання Aktuality.

    За інформацією медіа керівники держави зустрілися за спільним обідом, під час якого обговорили ключові питання внутрішньої та зовнішньої політики Словаччини. Петер Пеллегріні зазначив, що розмова була «відкритою, конструктивною і прагматичною» та стосувалася всіх важливих для країни тем.

    Президент повідомив журналістам, що Словаччина все ж матиме свого представника на переговорах так званої «коаліції рішучих», однак при цьому Братислава не планує продовжувати військову допомогу Україні і не направлятиме своїх військових.

    Крім того, Пеллегріні заявив, що Словаччина не братиме участі у наданні гарантій за позикою Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро.

    Позиція словацької влади щодо України посилюється і в риториці оборонного відомства. Раніше міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна, за його словами, ніколи не стане членом НАТО, а також зіткнеться з великими труднощами на шляху до вступу в Європейський Союз.

    Каліняк також стверджував, що Україна нібито «мала шанс» завершити війну ще у 2022 році, але не скористалася ним. Ці заяви викликали гостру реакцію з боку українських політиків та експертів, які розцінюють таку позицію як фактичне підігравання російській риториці.

  • Волкер розповів про компроміс США і України щодо безпекових гарантій

    Волкер розповів про компроміс США і України щодо безпекових гарантій

    Найефективнішою гарантією безпеки у світі є членство в Північноатлантичному альянсі, однак вступ України до НАТО наразі не перебуває на порядку денному. Про це заявив американський дипломат Курт Волкер, який раніше був постійним представником США при НАТО та спецпредставником Державного департаменту з питань України у 2017–2019 роках, в ефірі телеканалу «Еспресо».

    За його словами, членство в НАТО залишається найпотужнішим стримувальним фактором у сфері міжнародної безпеки. Волкер наголосив, що Росія ніколи не наважувалася на прямий напад на державу-члена Альянсу, що свідчить про визнання стримувального ефекту цієї організації.

    Водночас дипломат підкреслив, що членство України в НАТО наразі не розглядається, і надзвичайно важливо не робити кроків, які могли б остаточно закрити таку можливість у майбутньому. На його думку, найдоцільніше зараз — не порушувати це питання публічно й виходити з того, що воно тимчасово не стоїть на порядку денному.

    Натомість, за словами Волкера, триває обговорення альтернативної моделі гарантій безпеки, яка за своєю суттю максимально наближена до статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про формат, за якого будь-який новий напад на Україну автоматично супроводжувався б колективною військовою відповіддю всіх країн, що приєднаються до відповідної безпекової угоди разом зі Сполученими Штатами.

    Дипломат зазначив, що саме ця рамка нині є предметом активних консультацій. Він звернув увагу на зустріч у Мар-а-Лаго з президентом України Володимиром Зеленським та українською делегацією, у якій брали участь ключові представники американської влади — державний секретар, міністр оборони, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, президент США, керівник апарату Білого дому, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер. За словами Волкера, це свідчить про те, що всі ключові фігури у США, які братимуть участь у прийнятті такого безпекового зобов’язання, були безпосередньо залучені до обговорення.

    Окремо він згадав дискусію щодо тривалості майбутніх гарантій. За його словами, президент США Дональд Трамп запропонував формат гарантій безпеки строком на 15 років, тоді як українська сторона наполягає на значно довшому терміні — до 50 років. Волкер припустив, що остаточний компроміс, імовірно, буде знайдений десь посередині.

    На його думку, навіть у такому вигляді йдеться про серйозну гарантію безпеки, яка потребуватиме ратифікації Сенатом США. Волкер вважає, що ухвалення такого рішення стане ефективним інструментом стримування майбутньої агресії з боку Росії. Він також переконаний, що після цього до відповідної угоди долучаться європейські союзники, що створить передумови для можливого розгортання їхніх сил в Україні у перспективі.

    Водночас дипломат наголосив, що союзники по НАТО не ухвалюватимуть подібних рішень до досягнення припинення вогню. Однак після встановлення перемир’я така система стримування може стати реалістичним елементом ширшої архітектури безпеки.

    Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн виступають проти вступу України до Альянсу. Водночас він підкреслював, що зараз триває активна робота над гарантіями безпеки для України, які мають унеможливити повторний напад Росії.

  • 2026 рік може принести Україні справедливий мир – The Telegraph

    2026 рік може принести Україні справедливий мир – The Telegraph

    Єдиним реальним важелем впливу, який залишається у президента РФ Володимира Путіна, є спроба вбити клин у відносини між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським. Втім, нині американський лідер значно менш сприйнятливий до маніпуляцій Кремля, ніж ще кілька тижнів тому. Таку оцінку наводить оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бреттон-Гордон.

    За його словами, уперше за багато років з’явилися реальні підстави для обережного оптимізму, а 2026 рік може принести Україні справедливий і тривалий мир. Аналітик звертає увагу, що заяви Дональда Трампа про готовність мирної угоди щодо України на 95 відсотків, імовірно, викликали паніку в Москві.

    Ця реакція, зазначає Бреттон-Гордон, проявилася у традиційній для Кремля формі — через брутальну дезінформацію та малопереконливі наративи. Як приклад він наводить твердження про атаку одного з палаців Путіна десятками безпілотників, що, за оцінкою американської розвідки, майже напевно було операцією під фальшивим прапором.

    Аналітик наголошує, що такі дії є незграбною спробою зірвати мирний процес, який стрімко виходить з-під контролю Кремля. При цьому дедалі небезпечнішим для російської влади стає те, що навіть усередині країни населення починає сумніватися в офіційних версіях подій. На думку Бреттон-Гордона, руйнування пропаганди зсередини часто стає передвісником краху режимів.

    Найгіршим сценарієм для Путіна, за оцінкою оглядача, є збереження єдності між Вашингтоном і Києвом. Хоча мирний план Трампа може бути неідеальним для України, для Москви він виглядає значно небезпечнішим. Особливе занепокоєння Кремля викликає той факт, що запропоновані гарантії безпеки США і НАТО на 15 років фактично означають довгостроковий захист України за стандартами Альянсу.

    Ще більш тривожним сигналом для Москви є публічні обговорення можливості присутності західних військ на території України. Бреттон-Гордон зазначає, що жодна, навіть найпотужніша пропагандистська кампанія не змогла б подати такий результат інакше, ніж як стратегічну поразку Росії.

    Економічні наслідки можливого мирного врегулювання також виглядають украй несприятливими для РФ. За умов замороженої лінії фронту саме США, а не Кремль, вестимуть переговори з Україною щодо доступу до родовищ рідкоземельних мінералів на Донбасі. До цього додається ймовірність виплати репарацій, а також ризик арешту заморожених російських активів на суму близько 200 мільярдів доларів.

    Аналітик також звертає увагу на два ключові чинники, які посилюють позиції Вашингтона. По-перше, у Москві дедалі чіткіше усвідомлюють, що російська армія не здатна протистояти НАТО навіть без прямої участі США. По-друге, падіння цін на нафту нижче 60 доларів за барель суттєво скорочує фінансові можливості, які живлять російську військову машину.

    Бреттон-Гордон підкреслює, що побоювання щодо ядерної ескалації залишаються, однак традиційні ядерні погрози Кремля за останні тижні практично зникли. За його словами, Москва розуміє, що ядерне брязкання більше не справляє враження на європейських лідерів.

    Оглядач вважає, що за умови подальшого тиску з боку США та одночасного відновлення реальної військової спроможності європейських країн НАТО 2026 рік може стати переломним і принести Україні справедливий та стабільний мир.

  • Адміністрація Трампа виступає проти референдуму як умови мирних переговорів

    Адміністрація Трампа виступає проти референдуму як умови мирних переговорів

    Адміністрація Дональда Трампа виступає проти проведення референдуму як елемента можливого мирного врегулювання та розглядає таку ініціативу як свідоме затягування переговорного процесу. Про це повідомляють джерела, обізнані з перебігом консультацій.

    За інформацією співрозмовників, позицію Вашингтона було донесено під час контактів на високому рівні. У Білому домі вважають, що винесення ключових питань на референдум не наближає сторони до домовленостей, а лише відкладає ухвалення рішень у межах переговорного треку.

    Водночас спецпредставник США Стів Віткофф передав міністру оборони України Рустему Умєрову позицію Кремля щодо основних положень мирного плану, який обговорюється в американській адміністрації. За даними джерел, російська сторона одразу окреслила перелік пунктів, які не готова навіть виносити на дискусію.

    Йдеться, зокрема, про розміщення миротворчого контингенту країн Європейського Союзу, питання статусу Донбасу та Криму, а також будь-які аспекти, пов’язані з подальшим розширенням НАТО. У Кремлі ці теми вважають неприйнятними для обговорення в межах запропонованого формату.

    Співрозмовники зазначають, що саме ці розбіжності залишаються ключовим бар’єром для просування переговорів. Американська сторона, зі свого боку, розглядає їх як базові елементи довгострокової безпеки в регіоні, тоді як Москва наполягає на їх повному виключенні з порядку денного.

    За оцінками джерел, ситуація свідчить про глибоку різницю у підходах сторін до майбутньої архітектури безпеки та робить перспективу швидкого досягнення домовленостей малоймовірною без зміни вихідних позицій.

  • Румунія підтримає оборону України у межах механізму PURL

    Румунія підтримає оборону України у межах механізму PURL

    Румунія приєднається до механізму підтримки оборони України PURL, який координується Сполученими Штатами та вже отримав підтримку з боку низки європейських партнерів. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Цою.

    За її словами, уряд Румунії ухвалив рішення долучитися до держав, які підтримують ініціативу США щодо «Пріоритетного списку придбань для оборони України». Внесок Бухареста у межах цього механізму становитиме 50 мільйонів євро і буде здійснений разом з іншими європейськими союзниками та країнами, що надають допомогу Україні.

    Цою наголосила, що участь Румунії в механізмі PURL сприятиме зміцненню оборонного потенціалу України та створенню умов для досягнення справедливого і тривалого миру. За її словами, залучення Румунії до ініціативи під егідою США безпосередньо посилює регіональну безпеку та повністю відповідає зобов’язанням країни в межах НАТО і стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами.

    Міністр також зазначила, що нещодавній дипломатичний діалог у США, який відбувся за участі американського керівництва, європейських лідерів та президента України, надав новий імпульс зусиллям, спрямованим на досягнення миру.

    За словами Цою, Румунія й надалі підтримуватиме європейський та союзницький дипломатичний діалог, а також спільні ініціативи, спрямовані на формування надійних гарантій безпеки як для України, так і для всього регіону.

  • Як бездіяльність Європи підштовхує війну до нової фази

    Як бездіяльність Європи підштовхує війну до нової фази

    2025 рік може увійти в історію як момент, коли поняття «Захід» перестало існувати як єдина політична та стратегічна сила. Таку оцінку висловлює британський оглядач, застерігаючи: якщо Європа не змінить свій підхід уже зараз, 2026 рік може виявитися ще більш небезпечним і дестабілізуючим.

    На думку автора, символом стратегічної слабкості Європейського Союзу став так званий «історичний саміт» наприкінці 2024 року. Попри гучні заяви про непохитну підтримку України, лідери ЄС так і не спромоглися ухвалити рішення, здатні завдати Росії відчутного удару. Заморожені російські активи залишилися недоторканими, а потенційні фінансові ризики фактично переклали на європейських платників податків.

    Аналітик звертає увагу, що Європа фактично прив’язала власну безпеку та майбутнє України до волі союзника, який може виявитися ненадійним. Уже за рік наслідки такого підходу стали очевидними. Росія відчула безкарність і активізувала гібридні атаки проти країн ЄС. Інцидент із російським безпілотником у повітряному просторі Польщі, за оцінкою оглядача, став безпрецедентним моментом прямої взаємодії між НАТО та Москвою, що ще кілька років тому здавалося немислимим.

    Паралельно Сполучені Штати, як зазначається в аналізі, демонструють дедалі меншу солідарність із європейськими партнерами. Адміністрація Дональда Трампа надсилає сигнали про можливе зближення з Кремлем, водночас публічно критикуючи як європейських союзників, так і президента України. Однією з ключових помилок Європи автор вважає віру в сумлінність Москви за столом переговорів і небезпечні ілюзії щодо «швидкого завершення» війни.

    Оглядач підкреслює, що російська економіка вже давно перебудована на тривалу війну. Зростання військових витрат не стримує агресію, а навпаки — створює додаткові стимули для її продовження. У такій ситуації будь-які поступки принципами, на його думку, неминуче призводять до нових втрат територій і людських життів.

    Головний висновок аналізу полягає в тому, що ціна європейської бездіяльності може виявитися значно вищою, ніж здається сьогодні. Якщо Європа не усвідомить масштаб загрози та не почне діяти рішучіше, наслідки російської агресії можуть безпосередньо торкнутися вже не лише України, а й самих європейців.

  • Зеленський пояснив деталі плану завершення війни

    Зеленський пояснив деталі плану завершення війни

    Президент України Володимир Зеленський вперше розповів про зміст мирного плану з 20 пунктів, який наразі обговорюється між Україною, США, європейськими партнерами та Росією. За його словами, документ є попереднім драфтом базового політичного плану щодо завершення війни і визначає рамкові принципи, які можуть доповнюватися іншими угодами та документами.

    Зеленський наголосив, що реакція Росії після консультацій із США визначить подальші кроки та можливі часові рамки ухвалення рішень. Україна готова до зустрічі на рівні лідерів для обговорення найчутливіших питань, зокрема територіальних.

    Перші пункти плану стосуються підтвердження суверенітету України, укладення угоди про ненапад та надання країні міцних гарантій безпеки, включно з участю США, НАТО та європейських держав. Декілька пунктів передбачають законодавче закріплення політики ненападу Росією, членство України в ЄС, масштабний пакет глобального розвитку, створення фондів для відновлення економіки та укладення угоди про вільну торгівлю з США.

    Окремі пункти присвячені Запорізькій атомній електростанції, впровадженню освітніх програм для подолання расизму та упереджень, а також питанням територій та гарантіям їхнього недоторканного статусу. План також передбачає свободу судноплавства Дніпром і Чорним морем, створення гуманітарного комітету для обміну військовополоненими та цивільними заручниками, проведення виборів, юридичну обов’язковість угоди та негайне повне припинення вогню після її погодження.

    Документ передбачає, що після підписання угоди вона має бути винесена на ратифікацію Верховною Радою та/або на всеукраїнський референдум, а гарантії безпеки набудуть чинності лише після повного схвалення угоди всіма сторонами.

  • Зеленський готовий до відмови від НАТО в обмін на гарантії США

    Зеленський готовий до відмови від НАТО в обмін на гарантії США

    Гарантії безпеки з боку США залишаються єдиним життєздатним шляхом до миру для України, попри бажання європейських союзників пропонувати альтернативні моделі. Про це пише Politico, наголошуючи, що без матеріально-технічної підтримки Вашингтона європейські країни навіть не здатні самостійно розгорнути багатонаціональні сили.

    Видання зазначає, що на тлі провалу Будапештського меморандуму президент України Володимир Зеленський у нинішніх переговорах змушений враховувати низку принципових моментів. Зокрема, Київ готовий розглянути відмову від прагнення до членства в НАТО в обмін на надійні й дієві гарантії безпеки.

    За інформацією Politico, серед можливих елементів таких гарантій обговорюється постачання Україні крилатих ракет Tomahawk із дальністю до 1000 кілометрів. Це дало б змогу завдавати ударів по російських політичних і військових центрах та потенційно стримувати Кремль від відновлення активних бойових дій.

    Окремий акцент робиться на юридичному статусі можливих домовленостей. На відміну від Будапештського меморандуму, який був політичною угодою виконавчої влади, нинішні гарантії, за очікуванням Києва, мають бути юридично зобов’язуючими. Йдеться про ратифікацію Палатою представників і Сенатом США та подальше схвалення президентом. У такому разі зобов’язання щодо України могли б бути прирівняні до двосторонніх безпекових договорів США з Японією та Південною Кореєю.

    У Politico зазначають, що формальна ратифікація дала б Україні додаткові можливості впливу на Конгрес і сприяла б збереженню стабільної двопартійної підтримки у США.

    Водночас видання підкреслює, що навіть такий сценарій не позбавлений ризиків. Зокрема, нагадується заява Дональда Трампа дорогою на саміт НАТО в Гаазі про те, що «існує багато визначень статті 5». Ця стаття Альянсу була навмисно сформульована так, щоб уникнути автоматичного втягування США у велику війну в Європі.

    На цьому тлі Politico сумнівається, що Вашингтон погодився б на гарантії, які зобов’язували б його до прямого військового втручання в Україні. Особливо з огляду на те, що з 2022 року США фактично блокують шлях України до вступу в НАТО та роблять пріоритетом уникнення прямої участі у війні.

    Додаткову невизначеність створюють і паралельні контакти між США та Росією, які тривають одночасно з європейськими та українськими переговорами. Видання наголошує, що позиція Володимира Путіна у будь-якому разі залишатиметься ключовою.

    Москва, за оцінкою Politico, прагне значно ширшої угоди зі США щодо всієї системи європейської безпеки, що було продемонстровано її початковим 28-пунктним «мирним планом». Водночас Путін не демонструє готовності відмовлятися від своїх максималістських вимог, через що досі незрозуміло, на які компроміси Росія може піти.

    У підсумку видання зазначає, що незалежно від того, наскільки сильними виглядатимуть американські гарантії безпеки для України, їхня реальна ефективність може залежати не лише від юридичних формулювань у США, а й від того, як ці гарантії інтерпретуватиме Москва.