Golovnitemu.com

Позначка: НАТО

  • США та союзники відправлять Україні зброї на півмільярда доларів

    США та союзники відправлять Україні зброї на півмільярда доларів

    США та союзники по НАТО створили новий фінансовий інструмент, який дозволить значно швидше постачати зброю Україні. За даними агентства Reuters, перші пакети допомоги вже отримали офіційне схвалення.

    Йдеться про програму під назвою PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — «Список пріоритетних потреб України». У її межах Київ визначає першочергові потреби у зброї, а союзники з НАТО фінансують їх закупівлю. Кошти надходять на спеціальний рахунок Альянсу, після чого озброєння купується безпосередньо у США. Такий підхід дозволяє уникнути затримок і спрямовувати ресурси саме на ті системи, які найпотрібніші українській армії.

    За інформацією джерел, заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі вже затвердив два перших пакети допомоги загальною вартістю 500 мільйонів доларів. Це озброєння буде відправлене найближчим часом.

    Таким чином, адміністрація Дональда Трампа відновлює постачання зброї Україні, але вже у форматі спільного фінансування із союзниками по НАТО. Новий механізм може стати ключовим для того, щоб швидко посилювати ЗСУ у війні проти Росії.

  • Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

    Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

    Європейський Союз готується інвестувати мільярди євро у створення масштабної “антидронної стіни” на кордонах із Росією, використовуючи технології, випробувані у бойових умовах в Україні. Це рішення стало реакцією на останні вторгнення російських дронів у повітряний простір країн НАТО, які виявили слабкі місця європейської оборони.

    За даними Financial Times, останні атаки продемонстрували критичну проблему: Альянс змушений використовувати надто дорогі ракети й винищувачі для перехоплення дешевих безпілотників типу “Шахед”. У Брюсселі визнають, що така асиметрія може стати серйозною вразливістю, яку Москва й надалі намагатиметься використати. Саме тому ЄС закликає держави-члени об’єднувати кошти для спільних закупівель ефективних систем, які вже довели свою дієвість в Україні.

    Польща, країни Балтії та Фінляндія оголосили про плани укріпити свої кордони. Водночас європейські чиновники наголошують: ізольовані кроки не принесуть результату, потрібна єдина й інтегрована система. “Не можна, щоб одна держава будувала своє, а інша — зовсім інше. Росія одразу скористається нашими слабкостями”, — заявив представник ЄС.

    Україна стала піонером у дешевих та ефективних методах боротьби з дронами. Оскільки класичні радари часто не виявляють малорозмірні “Шахеди”, українські компанії створили мережу акустичних сенсорів, здатних визначати їхній звук. Ці дані отримують мобільні групи з великокаліберними кулеметами та зенітними гарматами — набагато дешевше й швидше, ніж запуск ракет-перехоплювачів.

    Цим досвідом вже зацікавилися союзники. Президент Володимир Зеленський запропонував Польщі пройти навчання з боротьби з російськими дронами, а заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса підтвердив: його країна переймає український підхід із мобільними групами. Подібні системи запускають у Латвії, а Румунія аналізує, як використати українські напрацювання в межах власної програми Safe.

    Таким чином, “антидронна стіна” ЄС фактично стане розширенням українського досвіду на всю Східну Європу, а сам Київ отримає роль не лише союзника, а й технологічного донора безпеки для НАТО.

  • Кремль не зупинить війну навіть після України – Politico

    Кремль не зупинить війну навіть після України – Politico

    Російський диктатор Володимир Путін дав чіткий сигнал: він не планує припиняти протистояння із Заходом найближчим часом. Запуск щонайменше 19 безпілотників у бік Польщі став демонстрацією намірів Кремля вести довгострокову гібридну війну проти США та їхніх союзників.

    Аналітики та критики в РФ відзначають: Путін не може повернутися до ролі президента мирного часу, адже його політичне виживання напряму залежить від війни. Зупинка бойових дій або мирна угода під тиском США, зокрема Дональда Трампа, створює для Кремля політичні ризики.

    Хоча втрати серед росіян значні, Путін обіцяв не просто перемогу над Україною, а й над “колективним Заходом”. Заради цього Кремль готовий розгортати виробництво подалі від кордонів НАТО, проводити навчання з Білоруссю та нагнітати риторику проти ЄС і сусідніх країн.

    Після зустрічі Путіна з Трампом у серпні на Алясці Москва посилила гібридні атаки на Європу. А перед вторгненням дронів у Польщу Дмитро Медведєв пригрозив Фінляндії “крахом державності” у разі конфлікту. Це повторює сценарій кремлівських заяв перед лютим 2022 року.

    Журналісти наголошують: подібні акції проти Польщі мають на меті перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Адже неоднозначна позиція Трампа щодо санкцій і альянсу лише додає Путіну впевненості.

    За оцінками Politico, конфронтація не обмежиться Україною. Кремль намагається розхитати єдність Заходу, а бездіяльність Вашингтона лише стимулює подальші провокації. Війна набуває затяжного характеру, і Росія готується тримати Європу в постійній напрузі.

  • Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

    Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

    Масоване вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі стало першим випадком, коли сили НАТО безпосередньо вступили у протидію РФ від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Інцидент, що стався в ніч на 10 вересня, показав: європейська система протиповітряної оборони залишається вразливою.

    Винищувачі проти дронів-приманок

    За даними польської влади, у повітряний простір країни зайшло 19 безпілотників, із яких збито лише чотири. Решта були іранськими «Шахедами» без боєголовок — так званими «Герберами», які Росія використовує для виснаження ППО. Винищувачі НАТО піднімалися на перехоплення, однак більшість дронів виконали свою роль приманок.

    Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес різко розкритикував стан підготовки Альянсу:

    «Москва мала б звернути увагу на те, що ми досі не навчилися з того, з чим Україна стикається роками. Ми абсолютно не готові до цього… а тепер вони біля наших дверей».

    Реакція союзників

    Генсек НАТО Марк Рютте назвав дії Альянсу «успішною реакцією», але визнав необхідність додаткових інвестицій у створення багаторівневої інтегрованої ППО. Адже використання винищувачів за мільйони доларів для знищення дронів із дерева та пінопласту — невиправдана стратегія, наголошують експерти.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив, що частина дронів була запущена з території Білорусі, яка напередодні готується до масштабних навчань біля кордонів із Польщею та Литвою.

    Підвищений рівень тривоги

    Німеччина одразу підняла рівень бойової готовності, передала дані зі своїх систем Patriot поблизу Жешува та попередила про загрозу провокацій з боку РФ. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив:

    «Це нас вчить, що ми постійно перебуваємо під загрозою провокацій з боку російських збройних сил».

    Інцидент продемонстрував: загроза масованих атак дронами для європейських країн не є теоретичною — вона вже реальність. НАТО доведеться швидко адаптувати свою систему ППО, аби уникнути сценарію, з яким Україна стикається щодня.

  • Кремль висунув умову для «сталого миру» в Україні – Путін знову згадав НАТО

    Кремль висунув умову для «сталого миру» в Україні – Путін знову згадав НАТО

    Російський диктатор Володимир Путін вкотре повторив тезу про те, що довгостроковий мир в Україні нібито неможливий без «усунення питання розширення НАТО на схід».

    Таку заяву він зробив на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), що відбувається у Тяньцзіні, повідомляє Sky News. За словами Путіна, Захід намагався «втягнути Україну у свою орбіту», а Київ прагнув до членства в альянсі, «який очолюють США».

    «Для того, щоб українське врегулювання було сталим і довгостроковим, необхідно усунути корінні причини кризи, про які я щойно згадав, і про які я неодноразово згадував раніше», – заявив глава Кремля.

    Його виступ пролунав після зустрічей із президентом Китаю Сі Цзіньпіном та прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.

    Раніше президент США Дональд Трамп висловив сумніви щодо швидкої зустрічі між Путіним та президентом України Володимиром Зеленським. Водночас він не виключив можливість тристоронніх переговорів за своєю участю.

    Аналітик Bloomberg Макс Гастінгс зазначає, що Трамп більше переймається ідеєю здобути Нобелівську премію миру, ніж пошуком реальних важелів для зупинення російської агресії. На думку експерта, саме довіра Трампа до слів Путіна створює розбіжності між США та європейськими союзниками.

  • Перед перетином кордону Латвії доведеться завчасно внести дані про родичів

    Перед перетином кордону Латвії доведеться завчасно внести дані про родичів

    З 1 вересня 2025 року всі іноземці, які не мають візи чи посвідки на проживання, виданих Латвією, повинні заздалегідь заповнити спеціальну онлайн-анкету. Це стосується й громадян України.

    Як повідомили в Міністерстві внутрішніх справ Латвії, мета нововведення – посилення контролю та гарантування безпеки. Форму необхідно подати не пізніше ніж за 48 годин до в’їзду до країни.

    У анкеті потрібно вказати:

    • мету поїздки, тривалість та маршрут подорожі;

    • місце перебування в Латвії;

    • біографічні дані, включно з інформацією про участь у виборах, займані виборні посади заявника чи його близьких родичів;

    • належність до державних, муніципальних чи військових структур у минулому або теперішньому часі.

    Після подачі даних достатньо отримати підтвердження на електронну пошту. Окремого дозволу на в’їзд чекати не потрібно. Водночас за неповні чи неправдиві відомості передбачений адміністративний штраф.

    Контроль за заповненням анкети здійснюватиметься під час перетину кордону. Перевірку проводитимуть прикордонники та поліція в межах своєї компетенції.

    Правила поширюються на іноземців, які не є громадянами ЄС, НАТО, країн-членів ОЕСР, Європейської економічної зони, Швейцарії чи Бразилії. Вони також діятимуть для осіб, які мають дозвіл на проживання в інших державах ЄС (але не в Латвії), а також для транзитних мандрівників.

    Зібрана інформація, за словами МВС Латвії, може використовуватися спецслужбами для виявлення та запобігання загрозам державній і громадській безпеці. У разі виявлення ризиків компетентні органи матимуть право обмежити в’їзд іноземця.

    Сайт для заповнення анкети почав працювати 29 серпня о 23:00 за центральноєвропейським часом.

  • МЗС Німеччини заявило, що гарантії для України мають бути як у НАТО

    МЗС Німеччини заявило, що гарантії для України мають бути як у НАТО

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль наголосив, що майбутні гарантії безпеки для України після укладення мирної угоди мають бути максимально наближені до стандартів НАТО. Про це він заявив в інтерв’ю DW.

    За його словами, від Києва неможливо вимагати територіальних поступок, якщо країна не отримає реальних гарантій, що решта її територій буде захищена.

    «Ми не можемо вимагати від України серйозно думати про територіальні поступки, якщо вона не отримає як мінімум реальні гарантії безпеки від якомога більшої кількості держав», — підкреслив Вадефуль.

    Німецький дипломат переконаний, що саме надання таких гарантій є ключем до тиску на Володимира Путіна й може стати основою для тривалого миру. Він наголосив: ідея не спрямована проти Росії, але є запорукою стабільності.

    Окремо Вадефуль підкреслив необхідність залучення ширшого кола держав-гарантів. Серед них — не лише країни Європи, але й США та партнери в Азії. Уже близько 30 держав, включно з Японією, висловили готовність підтримати Україну.

    Він також застеріг від небезпеки «диктаторського миру», який би нав’язувався Україні на умовах Кремля. На його думку, гарантії безпеки мають бути чітко зафіксовані: їх порушення автоматично означатиме напад на Україну.

  • Трамп шукає обхідну формулу для допомоги Україні

    Трамп шукає обхідну формулу для допомоги Україні

    Президент США Дональд Трамп розглядає нову непряму схему військової допомоги Україні: за даними джерел Axios, йдеться про продаж американського озброєння союзникам по НАТО з умовою, що вони передадуть його Києву.

    За словами джерел, близьких до адміністрації Трампа, ця модель обговорювалася під час нещодавнього саміту НАТО. Суть ідеї — Вашингтон продає зброю країнам Альянсу, не фіксуючи її кінцеве використання, а вже союзники самостійно вирішують, чи передавати її Україні.

    “Президент США постачає оборонну зброю НАТО. НАТО може вирішувати, що з нею робити. Ми не постачаємо зброю в Україну“, — цитує Axios одного з американських чиновників.

    За даними співрозмовників, у схемі розглядається не лише оборонне, а й наступальне озброєння — тобто та зброя, яку за адміністрації Байдена передавали обмежено або з запізненням.

    Один з європейських чиновників, з яким говорило видання, підтвердив факт обговорення, однак наголосив: остаточного плану або формального погодження наразі немає. Невідомо також, коли така схема може бути запущена і в якому обсязі.

    Ідея непрямого озброєння дозволяє формально уникати прямих поставок США Україні, але водночас не залишати Київ без підтримки, — принаймні на рівні союзників.

    Крім того, Axios повідомляє, що Трамп вивчає варіанти нових санкцій проти Росії, зокрема пакет, запропонований сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом. Утім, представник Білого дому уточнив, що Трамп підпише документ лише за умови, що отримає “100% гнучкість” у питанні введення і скасування санкцій. Інакше кажучи, він наполягає на повному контролі над механізмом обмежень.

  • Україна може отримати Patriot навіть без прямої допомоги США

    Україна може отримати Patriot навіть без прямої допомоги США

    Заява експрезидента США Дональда Трампа під час саміту НАТО в Гаазі щодо можливого передання Україні зенітно-ракетних комплексів Patriot залишила багато простору для тлумачень. Як зазначив в інтерв’ю “Укрінформу” колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко, уникнення прямої відмови з боку Трампа – вже позитивний сигнал, що дає шанс дипломатії.

    «Трамп не сказав чітке “так”, але й не сказав “ні”. Це означає, що ситуація ще не закрита і ми можемо продовжити роботу в цьому напрямі», – зазначив Огризко. Він наголосив, що вже зараз у політичних колах циркулює інформація про можливу передачу Україні п’яти установок Patriot, найімовірніше — на умовах продажу.

    На думку дипломата, завдання української сторони — зробити цю ідею політично вигідною для Трампа, аби вона залишалася в центрі його зовнішньополітичної риторики.

    Самі ж підсумки саміту в Гаазі Огризко оцінив позитивно. Зокрема, рішення про зняття бар’єрів у сфері військового виробництва може відкрити нові канали для постачання озброєнь. Навіть якщо адміністрація США вирішить не надавати зброю безпосередньо, вона може реалізувати це через союзників у Європі.

    Цей гнучкий підхід дозволяє адаптуватися до політичної ситуації у Вашингтоні, яка, судячи з заяв міністра оборони США Піта Гегсета, рухається у бік дипломатичного врегулювання війни, з фокусом на компроміс між Києвом і Москвою.

    Втім, навіть у цьому контексті тема Patriot лишається живою: під час пресконференції Трамп підтвердив, що США розглядають можливість постачання боєприпасів до цих систем. І хоча The Telegraph пише про наміри змінити підхід до війни в Україні, повна відмова від допомоги поки що не відбулася.

    Аналітики зазначають, що саме зараз критично важливо утримати питання Patriot у політичному порядку денному США. І дипломатична гнучкість, як показує досвід, може стати ключовим інструментом у цій боротьбі.

  • Трамп змінив риторику щодо війни в Україні

    Трамп змінив риторику щодо війни в Україні

    Президент США Дональд Трамп почав виявляти м’якше ставлення до президента України Володимира Зеленського, натомість заговорив жорсткіше щодо очільника Кремля. Про це повідомляє британське видання Financial Times із посиланням на джерела у команді Трампа.

    За даними видання, під час саміту НАТО у Вашингтоні відбулася неформальна зустріч між Трампом і Зеленським. Після неї Трамп назвав українського президента «дуже милим», а розмову — «дуже приємною». Він зазначив, що бесіда тривала майже годину й була присвячена загальній ситуації в Україні.

    Водночас він заперечив, що обговорював із Зеленським умови припинення вогню, хоча не виключив, що питання війни порушувалося в ширшому контексті. За словами Трампа, Зеленський пережив «важкі часи» і тепер перебуває в складній ситуації.

    Натомість щодо Росії риторика Трампа стала помітно жорсткішою. У розмовах із союзниками він почав озвучувати розчарування позицією Путіна, зокрема через його максималістські вимоги, які блокують будь-які шанси на припинення вогню. Трамп заявив, що Путін повинен «покласти край війні, оскільки люди гинуть у небачених раніше масштабах».

    Журналісти FT зазначають, що в команді Трампа побоюються, що війна в Україні затягується і може стати токсичним фактором у його кампанії, якщо не буде чіткого сигналу про бажання миру. Саме тому, як припускають аналітики, президент поступово змінює свою позицію — балансуючи між критикою Путіна і конструктивом у відносинах із Києвом.