Позначка: НАТО

  • Центр протидії дезінформації: Москва готується воювати до 2027 року

    Центр протидії дезінформації: Москва готується воювати до 2027 року

    Російське керівництво не має наміру завершувати війну проти України шляхом серйозних переговорів, натомість активно накопичує ресурси для продовження бойових дій до 2027 року. Про це в етері телеканалу “Еспресо” заявив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

    Андрій Коваленко наголосив, що робота російського військово-промислового комплексу, економічні акценти та заяви Путіна свідчать про підготовку РФ до тривалої війни. За словами експерта, Кремль прагне не лише воювати, а й водночас вести інформаційні маніпуляції, дискредитуючи українське керівництво на міжнародній арені.

    “Вони намагаються використовувати наратив про нелегітимність президента України, аби вести переговори щодо війни без участі України. У цьому контексті Москва покладає надії на новообраного президента США Дональда Трампа”, – зазначив Коваленко.

    Попри амбіції Кремля, його ресурси не безмежні. РФ залежить від підтримки партнерів, таких як Китай, які допомагають обходити санкції та підтримувати військово-промисловий комплекс.

    “Якщо вдасться залучити Китай до переговорів і переконати його зайняти нейтральну або проукраїнську позицію, це може змінити риторику Москви”, – вважає Коваленко.

    Ще одним важливим аспектом є спроби Росії змінити міжнародну позицію щодо євроінтеграції України. Кремль активно просуває ідею, що Україна не повинна стати членом НАТО, та намагається нав’язати ці думки команді Трампа.

    “Наше завдання – запобігти маніпуляціям із безпековими гарантіями, щоб вони не включали поступок, які могли б ослабити євроінтеграцію України чи гарантії її безпеки”, – акцентував Коваленко.

    Росія прагне затягнути війну, посилити свою дипломатичну гру та скористатися потенційними змінами у світовій політиці. Утім, українська дипломатія разом із міжнародними партнерами має попереджати спроби Москви використати переговори як інструмент маніпуляцій.

  • Вступ України до НАТО: питання на порядку денному, але без пріоритету

    Вступ України до НАТО: питання на порядку денному, але без пріоритету

    Україна продовжує розглядати можливість вступу до НАТО як важливу стратегічну ціль, однак на сьогоднішній день цей напрямок не є ключовим пріоритетом державної політики. Про це в інтерв’ю німецькому виданню Berliner Morgenpost повідомив постійний представник України в Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник.

    За словами дипломата, угода про гарантії безпеки для України має виходити за межі “чисто політичних обіцянок” на кшалт Будапештського меморандуму 1994 року.

    “Наші партнери повинні ретельно записати, які військові засоби вони використовуватимуть для захисту України, якщо Росія знову нападе на неї”, – наголосив Мельник.

    Він додав, що гарантії безпеки можуть бути як двосторонніми, так і багатосторонніми договорами з країнами Євросоюзу та НАТО. Гарантії безпеки можуть бути частиною великого мирного договору із Росією. За словами Мельника, Україна потребує “твердих зобов’язань” від партнерів у сфері оборони.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що запрошення до НАТО має отримати вся територія України. Водночас він зазначив, що дія 5 статті Альянсу може не поширюватися на тимчасово окуповані території.

    Тим часом у Білому Домі заявили, що питання вступу України до НАТО буде вирішувати вже нова адміністрація президента США. Водночас там відзначили, що не наразі вони “не впевнені в успіху подібних переговорів” і у 2025 році.

  • У Західній Європі знижується підтримка України «до перемоги»

    У Західній Європі знижується підтримка України «до перемоги»

    У семи країнах Західної Європи зафіксовано різке падіння підтримки України у війні проти російської агресії. Як свідчать опитування, більшість європейців тепер надають перевагу мирним переговорам, навіть якщо це означає поступки росії щодо контролю над частиною українських територій.

    Грудневе опитування YouGov у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Швеції, Данії та Великій Британії засвідчило, що бажання населення підтримувати Україну до перемоги – навіть якщо це означає  продовження війни – впало у всіх семи країнах за останні 12 місяців.

    Підтримка припинення бойових дій шляхом переговорів, навіть якщо це залишить за росією контроль над частиною України, – зросла в кожній країні. Як показало опитування, в чотирьох країнах цей варіант виявився найбільш бажаним.

    Image

    Опитування показало, що готовність підтримати Україну до перемоги над росією залишається високою у Швеції (50%) і Данії (40%), а у Великій Британії – 36%, але ці показники знизилися на 14 пунктів порівняно з січневими цифрами 57%, 51% і 50%.

    За той самий період відсоток опитаних, які віддають перевагу миру, досягнутому шляхом переговорів, зріс до 55% з 45% в Італії, 46% (38%) в Іспанії, 43% (35%) у Франції та 45% (38%) у Німеччині, що супроводжувалося відповідним падінням готовності підтримувати Україну до перемоги.

    Незрозуміло, чи цей зсув відображає зниження інтересу, чи зростання втоми. У Франції, Німеччині та Швеції частка тих, хто бажає перемоги України і турбується про неї, залишається стабільною з початку 2023 року, хоча в інших країнах вона знизилася.

    ImageImage

    Менш ніж за місяць після повернення Трампа більшість або майже більшість опитаних у всіх країнах, крім однієї, вважають, що обраний президент США, найімовірніше, припинить підтримку України: 62 % німців, 60 % іспанців, 56 % британців, 52 % французів і 48 % італійців.

    Менш упевненими виявилися опитані в тому, що Трамп виведе США з оборонного альянсу НАТО: данці, німці, італійці, іспанці та шведи вважають, що цього не станеться, а думки британців і французів розділилися порівну.

    Люди також розділилися в думках щодо того, як вони поставляться до мирного врегулювання, яке залишить за росією контроль хоча б над деякими частинами України, незаконно захопленими нею після вторгнення в лютому 2022 року, як, за деякими даними, планує Трамп.

    Більшість опитаних у Швеції (57%), Данії (53%) і Великій Британії (51%), а також значна меншість (43%) в Іспанії заявили, що поставилися б до такої угоди дуже або доволі негативно, тоді як у Франції таких 37%, а в Німеччині та Італії – 31%.

    Опитування показало, що більшість західноєвропейців вважають, що союзники України не зробили достатньо, як у плані економічних санкцій проти москви, так і в плані військової та іншої допомоги Києву.

    Близько 66 % данців, 63 % шведів та іспанців, 59 % британців, 53 % німців та італійців і 52 % французів заявили, що загальна допомога Україні була або не зовсім, або майже не достатньою. Однак лише деякі вважають, що їхня країна має збільшити підтримку.

    Меншість – від 29 % у Швеції, 21 % у Великій Британії та Німеччині, 14 % у Франції і лише 11 % в Італії – вважають, що їхній уряд повинен збільшити допомогу Україні, при цьому більша частина опитаних у кожній країні заявила, що допомога має бути або збережена, або скорочена.

    Що стосується конкретних заходів, таких як посилення санкцій, постачання більшої кількості зброї, відправлення додаткових військ для підтримки членів НАТО у Східній Європі або координація авіаударів по російських цілях в Україні, то їхня підтримка залишилася незмінною або була нижчою, ніж раніше.

    На запитання про те, якою, на їхню думку, буде ситуація через рік, мало хто із західноєвропейців вважає, що росія або Україна переможуть, більшість вважає, що дві країни або все ще воюватимуть, або вестимуть переговори про мир.

    Закінчення війни вважають вірогіднішим жителі Данії (47 %), Німеччини (40 %), Великої Британії та Франції (38 %) й Італії (36 %), а продовження бойових дій розглядають як дещо вірогідніший сценарій жителі Іспанії (36 %) і Швеції (35 %).

  • Європа в розбіжностях перед приходом Трампа

    Європа в розбіжностях перед приходом Трампа

    Перед інавгурацією обраного президента США Дональда Трампа в європейських столицях потрібно розкол думок щодо підтримки України. В центрі уваги – питання коаліції миротворців для стабілізації ситуації в Україні та перспективи її членства в НАТО.

    При цьому президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважають, що тільки членство в Північноатлантичному альянсі може гарантувати суверенітет України, пише Financial Times.

    Повідомляється, що деякі дипломати вважають, що коаліцію миротворців неможливо організувати без підтримки Сполучених Штатів Америки – зокрема, в галузі рекогносцировки (розвідки для отримання відомостей про противника).

    “І, можливо, без остаточного підкріплення безпеки у вигляді американської ядерної парасольки”, – йдеться в матеріалі.

    Нідерландський політик і 11-й генеральний секретар НАТО Де Хооп Схеффер називає членство України в Альянсі “найекономічно найефективнішим рішенням”. Однак, за його словами, обраний президент США Дональд Трамп не пропонуватиме Україні цей варіант, щоб посадити кремлівського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.

    “Він дуже чітко дав зрозуміти, що європейцям доведеться розмістити війська на землі, а Сполучені Штати цього робити не будуть”, – зазначив він.

    Директор київського аналітичного центру “Нова Європа” Альона Гетманчук заявляє, що тільки “запрошення та поступовий вступ до НАТО” є єдиною надійною гарантією, яка переконає Україну підтримати мирну угоду.

    За її словами, європейським союзникам потрібно буде надати “перехідні” зобов’язання, починаючи з військових інструкторів і радників і закінчуючи “місією стримування у вигляді боєготових військ”.

    ЗМІ пише, що саме з “очікуваннями” пов’язані найбільші розбіжності в думці. У Східній і Північній Європі більш спектично ставляться до готовності Росії сісти за стіл переговорів, ніж жителі Південної Європи.

    “Скептики самі розходяться в думках щодо того, що робитиме Трамп, якщо Путін відкине його вмовляння: одні сподіваються, що він подвоїть підтримку України, інші побоюються, що він може взагалі відмовитися від неї. Це ускладнює пошук спільних позицій, які можна було б представити Білому дому як доказ готовності Європи взяти на себе більший тягар підтримки Києва”, – йдеться в матеріалі.

    Раніше ми повідомляли, що за якої умови в Україні можуть з’явитися німецькі миротворці. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що це станеться тільки після того, як припиниться вогонь.

    “Я хочу чітко заявити одну річ: поки війна не закінчиться, на українській землі не буде жодного німецького солдата”, – зазначив він.

  • Глава Офісу президента Єрмак зустрівся з представниками команди Трампа: що відомо?

    Глава Офісу президента Єрмак зустрівся з представниками команди Трампа: що відомо?

    Глава Офісу президента України Андрій Єрмак провів зустріч із Майклом Волтцем і Кітом Келлогом, двома впливовими політиками, які, за даними джерела агентства Reuters , можуть зайняти ключові посади в адміністрації Дональда Трампа, якщо він переможе на президентських виборах у США у 2024 році.

    Анонімне джерело розповіло агентству Reuters, що українська делегація на чолі з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком зустрілася у Вашингтоні з Майком Волтцем, якого обраний президент Дональд Трамп має намір призначити своїм радником із національної безпеки, і Кітом Келлогом, який за часів Трампа обійме посаду посланця з урегулювання конфлікту в Україні.

    Додаткових подробиць джерело не повідомило. Перехідна адміністрація Трампа відмовилася від коментарів.

    Плани миру в Україні, які розглядає команда Трампа, не передбачають запрошення України до НАТО і розміщення західних військ на лінії розмежування.

  • НАТО аналізує сценарії завершення війни в Україні через переговори — Bloomberg

    НАТО аналізує сценарії завершення війни в Україні через переговори — Bloomberg

    Північноатлантичний альянс (НАТО) розпочав оцінку різних можливих сценаріїв завершення війни в Україні дипломатичним шляхом. За даними Bloomberg, обговорення цих варіантів відбувається в контексті тривалої підтримки України та з урахуванням нових геополітичних реалій.

    Як зазначається, союзники України змістили акцент на «пошуку шляхів перемоги» на спроби поставити президента Зеленського в кращу позицію для протидії російським наступам або для переговорів про можливе припинення вогню.

    «Майбутнє повернення Дональда Трампа в Білий дім спонукало союзників по НАТО зосередитися на зміцненні політичної підтримки в умовах тривалої війни», – пише Bloomberg.

    Водночас уряди країн Альянсу почали обговорювати різні сценарії припинення війни. Обговорення включає такі гарантії безпеки, які захистили б Україну, не провокуючи при цьому Путіна.

    За словами одного з джерел Bloomberg, одним із можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони, яку, імовірно, охоронятимуть і патрулюватимуть європейські війська, заявив один із високопосадовців НАТО.

    Інший західний дипломат зазначив, що ці обговорення відбуваються на тлі усвідомлення нестабільності ситуації в Україні, а переговори щодо врегулювання мають розпочатися «найближчим часом».

    Агентство додає, що ці обговорення відбувалися тоді, коли генеральний секретар НАТО Марк Рютте намагався зосередити увагу на збільшенні поставок зброї в Україну, відклавши поки що вбік будь-яке припинення вогню.

    Нагадаємо, що у відомих наразі проєктах врегулювання в Україні, які запропоновані Трампу його радниками, ніде немає пункту про відправлення європейських військ в Україну.

  • У 2025 році війна може завершитися – Зеленський

    У 2025 році війна може завершитися – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський висловив оптимізм щодо можливості завершення війни в 2025 році. У своєму інтерв’ю він акцентував на низці ключових аспектів, які можуть вплинути на подальший розвиток подій.

    Головні тези заяви Зеленського

    1. Ризики для НАТО та вплив України
      Президент зазначив, що амбіції Володимира Путіна можуть загрожувати країнам-членам НАТО. Однак можливість подальшої агресії Росії безпосередньо залежить від результату війни в Україні:

      • Перемога України зупинить Путіна.
      • Нав’язаний Україні несправедливий мир збільшить ризики нападу на НАТО.

      “Багато чого вирішиться саме цього року”, – підкреслив Зеленський.

    2. Дефіцит далекобійної зброї

      Президент визнав, що надання далекобійної зброї суттєво допомагає Україні, але рішення надати її ухвалили із запізненням, а кількість поставок поки що недостатня.

    3. Майбутнє України в НАТО
      Зеленський наголосив, що реальна незалежність України можлива лише за умови вступу до НАТО. У своїй заяві він запропонував:

      • Запрошення до НАТО в міжнародно визнаних кордонах України.
      • Тимчасове “взяття під парасольку НАТО” тих територій, які перебувають під контролем України, для завершення гарячої фази війни. Інші території можуть бути повернуті дипломатичними методами.
  • Залужний: Росія може виснажити західні системи ППО за кілька місяців у разі конфлікту

    Залужний: Росія може виснажити західні системи ППО за кілька місяців у разі конфлікту

    Генерал Валерій Залужний, екс-головнокомандувач Збройних сил України, заявив, що Росія здатна виснажити ресурси західних систем протиповітряної оборони (ППО) у разі масштабного конфлікту. На його думку, сучасні ППО, які використовують країни НАТО, є високотехнологічними, але водночас залежними від регулярних постачань боєприпасів, що може стати їхнім слабким місцем.

    За того темпу повітряних ударів, який російські війська зберігають наразі проти України, ЗС РФ зможуть розрядити протиповітряну оборону Європи протягом 2-3 місяців.

    Також екс-головком зазначив, що країни НАТО поки що не почали шукати альтернативні методи протидії дронам і ракетам, покладаючись на авіацію і ЗРК.

  • Зеленський хоче продовжувати наносити удари по РФ

    Зеленський хоче продовжувати наносити удари по РФ

    Президент України Володимир Зеленський налаштований продовжити ракетні удари по території Росії, проте реалізація цих планів залежить від погодження нових цілей із Пентагоном. За інформацією нашого джерела в Офісі президента, такі рішення ухвалюються у тісній координації з міжнародними партнерами, зокрема через використання супутникових систем НАТО.

    Ключова роль у цьому процесі належить саме технологіям альянсу, які забезпечують наведенню ракет в режимі реального часу. Завдяки цим можливостям українські сили отримують точні координати для ураження, але це також означає, що без узгодження з НАТО продовження таких операцій ускладнене.

    Такий підхід не тільки підвищує ефективність ударів, але й дозволяє уникнути потенційних політичних ризиків. Водночас, затримки з узгодженням цілей можуть вплинути на оперативність українських атак.

    Ракетні удари, які здійснювалися раніше, спричинили значний резонанс у міжнародній спільноті та викликали очікувану хвилю обурення з боку Кремля. Попри це, Зеленський залишається прихильником рішучих дій, спрямованих на ослаблення російського військового потенціалу.

  • Державне телебачення Білорусі заявило про «план опозиції та Заходу» атакувати південний захід країни

    Державне телебачення Білорусі заявило про «план опозиції та Заходу» атакувати південний захід країни

    Державне телебачення Білорусі повідомило про існування нібито «плану опозиції та західних держав» щодо нападу на чотири території на південному заході країни. Ця інформація була озвучена у спеціальному випуску новин, де ведучі заявили про «зростаючу загрозу безпеці» країни.

    Згідно з повідомленням, залучати до нападу збираються озброєні групи з Польщі, Литви та України.

    Стверджується, що за планом на Білорусь спочатку мають напасти «банди націоналістів», потім будуть залучені найманці та сили НАТО.

    Готувати потенційних учасників нападу допомагають польські спецслужби, заявляє білоруське держТБ.