Golovnitemu.com

Позначка: НАЗК

  • ВАКС конфіскував майно голови селищної ради на Рівненщині: будинок, земля, катер

    ВАКС конфіскував майно голови селищної ради на Рівненщині: будинок, земля, катер

    26 листопада Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення у власність держави майна, яким користувався голова Млинівської селищної ради Рівненської області Дмитро Левицький. Загальна вартість конфіскованих активів сягає близько 5,8 млн грн.

    Як повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, підставою для розгляду справи стали матеріали Нацполіції Рівненщини та перевірка, проведена НАЗК. Хоча САП офіційно не називала імені посадовця, джерела «Української правди» підтвердили, що йдеться саме про очільника Млинівської селищної ради Дмитра Левицького.

    Суд визнав необґрунтованим походження низки активів, оформлених на членів сім’ї чиновника:

    • житлового будинку площею 230 кв. м і земельної ділянки майже 9 соток у центральній частині Рівного, які вартують близько 4,2 млн грн та були придбані тещою Левицького наприкінці 2019 року;
    • катера ціною майже 1 млн грн;
    • земельної ділянки площею 0,25 га;
    • спеціального вантажного автомобіля — усе це сім’я набула у 2023 році.

    На думку суду, посадовець не зміг довести легальність походження коштів, необхідних для придбання майна, тому активи визнали необґрунтованими й вирішили конфіскувати.

    Рішення ВАКС може бути оскаржене протягом 30 днів із моменту складення повного тексту судового вердикту.

    Це не перший випадок, коли антикорупційні органи через суд домагаються конфіскації сумнівних активів чиновників. Раніше ВАКС визнав необґрунтованими понад 5,3 млн грн майна колишнього керівника Головного управління ДПС в Одеській області. Тоді під конфіскацію потрапили дві елітні автівки — Toyota Land Cruiser 200 (2018 р.) і Audi RSQ8 (2020 р.), куплені родиною ексчиновника за значно заниженими цінами — 300 тис. грн і 1,4 млн грн відповідно.

  • Суд конфіскував активи ексочільника одеської податкової на понад 5 млн грн

    Суд конфіскував активи ексочільника одеської податкової на понад 5 млн грн

    Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активи родини колишнього керівника Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на суму понад 5,3 млн грн. Йдеться про два елітні автомобілі, які були придбані за цінами, що не відповідали реальній ринковій вартості. Про це повідомили Спеціалізована антикорупційна прокуратура, НАЗК та Державне бюро розслідувань.

    Як встановило НАЗК у процесі моніторингу способу життя, родина екскерівника ДПС придбала Toyota Land Cruiser 200 (2018 року випуску) всього за 300 тис. грн та Audi RSQ8 (2020 року випуску) за 1,4 млн грн. За оцінками агентства, реальна ринкова вартість цих автомобілів була значно вищою.

    Згодом родина продала Audi RSQ8 вже за ринковою ціною, а отримані кошти спрямувала на купівлю нового автомобіля — BMW X7 xDrive.

    Суд, розглянувши позов прокурора САП, частково його задовольнив. У дохід держави стягнули Toyota Land Cruiser та частину вартості Audi — понад 2,8 млн грн. Рішення може бути оскаржене в апеляції протягом 30 днів після оприлюднення повного тексту.

    Офіційно ім’я фігуранта не розкривається. Водночас джерела LIGA.net повідомляють, що йдеться про Руслана Хвана, який у різні роки очолював податкові підрозділи в Одеській та Львівській областях. До травня 2024 року він працював керівником ДПС в Одеській області, а до квітня 2025-го — заступником начальника Львівської податкової.

  • Генерал Сергій Мул прибрав свою декларацію з реєстру: фігурант скандалів знову ховається

    Генерал Сергій Мул прибрав свою декларацію з реєстру: фігурант скандалів знову ховається

    Скандально відомий генерал-майор Держприкордонслужби Сергій Мул тихо видалив свої декларації з відкритого реєстру НАЗК. Те, що для пересічного держслужбовця було б неможливим, для генерала стало черговою «технічною деталлю». Мул знову демонструє: в українській силовій системі існують дві реальності — одна для громадян, інша для обраних.

    У 2024 році Вищий антикорупційний суд виправдав Мула за звинуваченням у недостовірному декларуванні. Формально справа закрита, але зміст підозр нікуди не зник. Видатки, стиль життя, контакти — усе це й далі викликає питання, на які держава так і не отримала відповідей.
    Після рішення суду генерал просто повернувся у систему — тихо й впевнено, так, наче резонансних скандалів не було взагалі.

    Про Мула заговорили ще у 2023 році, коли в мережу потрапило відео його конфлікту з патрульними. Поліцейські зупинили його авто серед ночі та попросили пройти тест на алкоголь. Мул відмовився, а тон його розмови з інспекторами прозвучав як пряма демонстрація недоторканності.
    Після суспільного тиску його зняли з посади начальника Південного регіонального управління — але не усунули, а перевели до Києва, де він фактично зберіг повноваження і вплив.

    Ще один скандал — поїздка його пресофіцерки до Парижа на Новий рік у розпал вторгнення. Резонансну історію завершили звільненням співробітниці. Мул, який курував її роботу, жодної відповідальності не поніс. Усі стрілки перевели вниз по вертикалі, а сам генерал знову залишився безкарним.

    І тепер — новий епізод. Декларації Мула зникли з відкритого реєстру НАЗК. Жодних пояснень, юридичних підстав або реакції від державних органів. Створюється враження, що генерал просто вирішив викреслити непотрібні рядки зі свого публічного досьє — і йому за це нічого не буде.

    У країні, яка вимагає прозорості та підзвітності від кожного, особливо у час війни, дії Мула демонструють системну проблему. Поки силова еліта може безкарно «йти в тінь», будь-які розмови про справедливість, реформи та оновлення виглядають цинічно.

    Українцям знову показали: у державній системі є люди, для яких дія закону — опція, а не зобов’язання.

  • Депутати, керівники ОДА та аудитслужби: НАЗК оприлюднило топ порушень в деклараціях

    Депутати, керівники ОДА та аудитслужби: НАЗК оприлюднило топ порушень в деклараціях

    Національне агентство з питань запобігання корупції у жовтні 2025 року завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованою системою. Порушення виявили в кожній із них.

    У 61 декларації встановлено ознаки недостовірних відомостей на суму понад 417,2 млн грн, що підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу або частину 4 статті 172-6 КУпАП. Ще у двох випадках зафіксовано необґрунтовані активи на понад 13 млн грн.

    За результатами місяця до компетентних органів скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК, 21 матеріал щодо адмінправопорушень, а також два висновки до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо активів без підтверджених джерел походження.

    НАЗК також оприлюднило найрезонансніші порушення серед перевірених декларацій. Зокрема, у директора департаменту фінансів Одеської ОДА виявили ознаки необґрунтованих активів на понад 7,3 млн грн та недостовірні відомості ще на понад 8 млн грн за два роки. Посадовець не задекларував 37 земельних ділянок неповнолітнього сина та не підтвердив походження готівки.

    Колишній заступник начальника Південного офісу Держаудитслужби, за даними НАЗК, не зміг пояснити появу понад 4,4 млн грн готівкових заощаджень та вказав недостовірні дані про криптовалюту. ДБР вже розпочало кримінальне провадження.

    Суттєві розбіжності виявили і в деклараціях колишнього заступника Бориспільського міського голови, який не підтвердив походження 5,5 млн грн готівки, а також депутата Черкаської міськради, що «забув» про будинок майже за 9 млн грн і дивіденди зі США на 39,4 млн грн. Матеріали щодо цих випадків передано до Нацполіції.

    У декларації депутата сільради Житомирщини виявили необґрунтовані активи більш ніж на 5,7 млн грн та недостовірні дані на десятки мільйонів у двох звітних періодах. Депутат Полтавської облради, за даними НАЗК, не задекларував водне судно та не підтвердив збереження понад 29 млн грн готівки.

    Порушення на мільйонні суми також зафіксовано у деклараціях депутата Бучанської райради, начальника управління Закарпатської облради, колишніх керівників Київської та Запорізької ОДА. У кожному випадку матеріали передані відповідним правоохоронним органам.

  • Голова фракції «Слуги народу» в Черкасах записав елітні авто на доньку, маючи підозру від НАЗК

    Голова фракції «Слуги народу» в Черкасах записав елітні авто на доньку, маючи підозру від НАЗК

    Голова фракції «Слуга народу» в Черкаській обласній раді Араік Мкртчян у розпал повномасштабної війни поповнив сімейний «автопарк» одразу трьома елітними позашляховиками, оформивши їх на доньку Анну Араіківну. Про це повідомив журналіст Василь Крутчак, посилаючись на дані з реєстрів транспортних засобів та офіційних документів.

    За його інформацією, 20 червня 2023 року на доньку депутата було зареєстровано BMW X4 2022 року випуску. Уже 2 серпня 2023-го сім’я Мкртчяна оформила наступну покупку – BMW X5 2023 року. Третє авто, ще дорожчий MERCEDES-BENZ GLS 450 D 2024 року, записали на Анну 18 квітня 2025 року. Таким чином, за менш ніж два роки великої війни донька обласного політика формально стала власницею трьох люксових іномарок преміум-класу.

    ФОТО: Анна Араіківна

    Це не перший раз, коли статки Мкртчяна та майно його родини опиняються в центрі уваги антикорупційних органів і медіа. Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що депутат Черкаської міськради (де Мкртчян також був обранцем) не задекларував понад 9,7 млн грн заощаджень і занизив майже на 3,5 млн грн вартість елітного автомобіля BMW, оформленого на дружину. Про це йшлося, зокрема, в розслідуванні черкаського видання «18000», а згодом в офісі генерального прокурора повідомили йому про підозру у неправдивому декларуванні.

    Сам Мкртчян тоді заявляв, що вартість автомобіля була вказана з огляду на особливості угоди купівлі-продажу, а різницю з ринковою ціною пояснював «домовленістю всередині сім’ї». Однак саме цей епізод зробив його «клієнтом» НАЗК і поставив під сумнів прозорість його декларацій.

    Нинішня історія з трьома люксовими автівками, оформленими на доньку, лише посилює суспільні питання до походження статків політика. Вона особливо контрастує з реаліями повномасштабної війни, коли значна частина українців втрачає майно, бізнес і житло, а військові та волонтери збирають кошти на автомобілі для фронту буквально по гривні.

    Журналісти й місцеві активісти звертають увагу й на політичний контекст. Араік Мкртчян вважається близьким до заступниці мера Черкас Анастасії Чубіної, а його вплив у місцевих радах виходить далеко за межі формального статусу голови фракції. У поєднанні з історією про незадекларовані мільйони та занизену вартість BMW, оформленого на дружину, нові дані про автівки доньки формують для нього стійкий імідж «багатого депутата», який активно переписує активи на членів родини.

    Формально реєстрація майна на доньку не є прямим порушенням закону. Однак у контексті вже наявних претензій НАЗК та підозри в неправдивому декларуванні така поведінка сприймається як спроба розпорошити активи в родині й зменшити ризики додаткових запитань від контролюючих органів. Антикорупційні експерти наголошують: подібні кейси мають перевірятися не лише за лінією декларування, а й з погляду можливого незаконного збагачення та відповідності доходів рівню витрат.

    Поки що сам Мкртчян публічно не коментував інформацію журналіста Крутчака про автівки доньки. Однак з огляду на резонанс, який спричинила історія з «дешевим BMW» дружини, нова хвиля запитань до його майна та стилю життя, ймовірно, лише посилить тиск на правоохоронні органи з вимогою надати публічну і вичерпну відповідь.

  • Скандальний прикордонник Мул зник із деклараційного реєстру

    Скандальний прикордонник Мул зник із деклараційного реєстру

    Скандально відомий посадовець Державної прикордонної служби України, генерал-майор Сергій Мул, видалив свої декларації з публічного доступу в реєстрі НАЗК. Про це повідомляє видання 368.media.

    У 2024 році Вищий антикорупційний суд ухвалив виправдувальний вирок у справі проти Мула, визнавши його невинуватим у недостовірному декларуванні. Тепер же, після зняття обвинувачень, його декларації зникли з відкритого доступу.

    Генерал Мул став відомим на всю країну у 2023 році після того, як у мережі з’явилося відео його конфлікту з патрульними поліцейськими. Інцидент стався восени 2022 року, коли правоохоронці зупинили автомобіль Мула під час комендантської години. Посадовець відмовився проходити перевірку на алкогольне сп’яніння, а на зауваження патрульного відповів фразою, що стала мемом: «Принциповий? Ризикуйте!».

    Після публічного розголосу Мула звільнили з посади начальника Південного регіонального управління ДПСУ, але невдовзі перевели до Києва — на посаду заступника директора департаменту організації роботи, планування та контролю адміністрації ДПСУ.

    Прізвище Мула фігурувало і в іншій історії 2023 року. Його підлегла, пресофіцерка управління, поїхала до Парижа святкувати Новий рік під час повномасштабного вторгнення. Подія викликала широкий суспільний резонанс, і згодом її звільнили.

    Зникнення декларацій Сергія Мула з реєстру НАЗК викликало нову хвилю критики. Експерти з антикорупційного середовища зазначають, що такі дії знижують прозорість у системі державної служби й створюють ризики для довіри до посадовців у силових структурах.

    Наразі невідомо, з яких причин документи були прибрані, однак факт їхнього зникнення підтверджено безпосередньо в базі НАЗК.

  • Київ і Вінниччина поступилися Львівській області у корупційному антирейтингу

    Київ і Вінниччина поступилися Львівській області у корупційному антирейтингу

    Львівська область очолила антирейтинг регіонів України за кількістю викритих корупціонерів у 2025 році. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) із посиланням на дані офіційного Реєстру корупціонерів.

    У Реєстрі фіксуються всі випадки, коли особа притягнута до відповідальності за корупційне правопорушення — як у кримінальному, так і в адміністративному або дисциплінарному порядку. Саме на основі цих записів НАЗК формує статистику, що демонструє рівень боротьби з корупцією по регіонах.

    За даними агентства, у 2025 році перше місце посіла Львівська область, де зафіксовано найбільшу кількість осіб, внесених до Реєстру. На другому місці — Вінницька область, а Київ замкнув трійку «лідерів». Також серед регіонів із високим рівнем виявлених корупційних порушень — Одеська, Дніпропетровська та Чернівецька області.

    Внесення особи до Реєстру корупціонерів означає, що вона була визнана винною судом або отримала дисциплінарне стягнення за дії, пов’язані з корупцією. Це може бути як хабар, так і зловживання службовим становищем, недостовірне декларування чи конфлікт інтересів.

    Такі дані не лише формують загальнонаціональну статистику, а й впливають на майбутнє самої особи: внесення до Реєстру унеможливлює зайняття певних посад у державному секторі та унеможливлює повторний вступ на державну службу.

    За словами експертів, перше місце Львівської області у цьому рейтингу може свідчити не лише про рівень корупції, а й про активну роботу правоохоронців і місцевих антикорупційних структур, які фіксують і доводять такі справи до суду.

    Разом з тим, показник залишається тривожним сигналом щодо системних проблем у публічному секторі регіону.

  • Слончак може стати наступником Кличка: хто він і які скандали за ним тягнуться

    Слончак може стати наступником Кличка: хто він і які скандали за ним тягнуться

    У Київській міській раді стартував збір підписів за призначення Володимира Слончака секретарем. За інформацією з джерел у КМДА, Банкова розглядає його не лише як технічного кандидата, а й як можливого виконувача обов’язків мера Києва у разі відсторонення Віталія Кличка.

    Посада секретаря — друга за значенням у столичній владі: саме він автоматично стає в.о. міського голови, якщо чинного мера усувають від посади.

    Проте кандидатура Слончака викликає чимало запитань — за останні роки його ім’я неодноразово з’являлося у корупційних розслідуваннях, кримінальних провадженнях та журналістських викриттях.

    Володимир Слончак — юрист і колишній заступник голови КМДА. У квітні 2020 року поліція затримала його після конфлікту на дорозі — посадовець напав на патрульного, який зупинив автомобіль через неувімкнені фари. Після інциденту Слончака повідомили про підозру за ч. 2 ст. 345 КК України та відправили під нічний домашній арешт. Наступного дня Кличко звільнив його з посади.

    У серпні 2023 року НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення депутата Київради на суму 8,5 млн грн. Слончак задекларував “подарунок” від матері — 300 тисяч доларів, хоча її офіційні доходи за два десятиліття не могли забезпечити такі накопичення. Матеріали передано до НАБУ.

    Попри війну, декларації Слончака свідчать про активні покупки елітного майна. У 2022–2024 роках родина придбала Range Rover, Audi Q7, кілька об’єктів нерухомості в Києві та області, земельну ділянку в Українці та квартиру вартістю близько 3 млн грн.
    При цьому сім’я отримувала державні соціальні виплати, а журналісти Bihus.Info зафіксували будівництво маєтку на понад 1000 м², не вказаного в декларації.

    Слончак фігурує в розслідуванні НАБУ “Чисте місто”, де згадувався бізнесмен Денис Комарницький. На оприлюднених Bihus.Info аудіозаписах, за словами журналістів, депутат нібито приносить Комарницькому хабар у 40 млн грн. Сам Слончак підтверджує знайомство, але заперечує зв’язок із роботою.

    У декларації за 2020 рік Слончак не вказав дочку Софію серед членів сім’ї, а також зазначив недостовірні дані про місце проживання — фактично мешкав у ЖК «Новопечерські Липки», хоча за документами був прописаний у Василькові.

    Попри скандали, Слончак залишається депутатом від партії «Батьківщина» і має підтримку впливових груп у Київраді. Його можливе призначення на ключову посаду може стати випробуванням для Банкової — чи готова вона закривати очі на репутаційні ризики задля політичної доцільності.

  • Як керівник харківської податкової отримував допомогу для переселенців, живучи за кордоном

    Як керівник харківської податкової отримував допомогу для переселенців, живучи за кордоном

    Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку декларацій керівника Головного управління ДПС у Харківській області Владислава Селезня. Його офіційні доходи не збігаються з розкішним способом життя, який родина чиновника демонструє у соцмережах.

    Селезень понад десять років працює у податковій системі — від районної інспекції до керівних посад. Його місячна зарплата коливається в межах 15–20 тисяч гривень, однак реальний рівень добробуту виглядає зовсім інакше. У деклараціях — будинки, земельні ділянки, позашляховики, доларові заощадження. У реальному житті — подорожі Європою, закордонні шопінги й життя на широку ногу.

    Його дружина Наталія офіційно безробітна, але регулярно декларує готівкові кошти у доларах, які то зникають, то повертаються на рахунки без пояснень. Син податківця, студент Харківського університету радіоелектроніки, отримав на 18-річчя Ford Mustang.

    У 2019 році родина Селезнів придбала житловий будинок і дві земельні ділянки. При цьому річний дохід Владислава становив лише 180 тисяч гривень. Того ж року дружина продала дві квартири та автомобіль, а вже через кілька тижнів купила новий позашляховик — Toyota Highlander.

    Та найбільше обурення викликала інформація, що родина Селезня отримувала державну допомогу для внутрішньо переміщених осіб. Наталія оформила статус ВПО, вказавши місце проживання у Харківській області, й отримала 48 тисяч гривень допомоги. Водночас вона перебувала у Лондоні, де, за даними джерел, сім’я намагалася отримати політичний притулок. Аналогічні виплати отримали і Владислав (16 тис. грн), і їхній син (20 тис. грн).

    Фактично родина, яка жила за кордоном, користувалася виплатами, призначеними для переселенців, що втратили житло через війну.

    Крім того, у структурі харківської податкової під керівництвом Селезня працюють його близькі знайомі — мати та донька Подсохи. Це створює очевидний конфлікт інтересів і підкреслює «сімейний» характер кадрової політики.

    Будинки, дорогі авто, готівкові долари, лондонський притулок і «допомога переселенцям» — усе це частини однієї схеми виживання українських чиновників «на одну зарплату».

    НАЗК вже взялося за перевірку декларацій Владислава Селезня, але чи матиме ця історія реальні наслідки — покаже час. Поки ж українські переселенці рахують копійки, харківські податківці з комфортом «переживають війну» за кордоном.

  • Начальник митного поста «Рава-Руська» володіє бізнесом і елітною нерухомістю у Львові

    Начальник митного поста «Рава-Руська» володіє бізнесом і елітною нерухомістю у Львові

    Начальник третьої зміни митного поста «Рава-Руська» Віктор Пархоменко володіє або контролює низку бізнес-об’єктів і дорогого майна у Львові, вартість якого перевищує 1 мільйон доларів США. Про це свідчать дані, отримані з відкритих джерел та ЗМІ.

    За наявною інформацією, Пархоменко контролює барбершоп “KODEKC твій барбер” і кафе “Плетиво”, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 30. Заклади працюють щонайменше з жовтня 2024 року. Обсяг інвестицій у цей бізнес, за оцінками джерел, становить близько 200 тисяч доларів.

    Крім комерційної діяльності, Пархоменко та його родина володіють значною кількістю нерухомості. До активів належать:
    – будинок із земельною ділянкою у селі Верхня Рожанка;
    – особняк у селі Наварія;
    – дві квартири у Львові;
    – два нежитлові приміщення;
    – кілька паркомісць у підземних паркінгах.

    Родина користується позашляховиком Audi Q7 2018 року випуску, який у декларації зазначено придбаним за 16 тисяч доларів, тоді як реальна ринкова вартість аналогічного авто становить щонайменше 45–50 тисяч доларів. Таке заниження вартості може вказувати на маніпуляції з декларуванням доходів або непрозоре походження коштів.

    Сукупна вартість майна, пов’язаного з родиною митника, оцінюється у понад мільйон доларів США, що суттєво перевищує офіційні доходи державного службовця.

    За інформацією джерел, Віктор Пархоменко є кумом колишнього високопосадовця Львівської митниці Назарія Ворожбита, який входив до кола впливу покійного Василя Пісного — екскерівника у ДБР і батька дружини Ворожбита. Саме ці зв’язки, за оцінками експертів, могли забезпечити Пархоменку стабільне перебування на посаді та створення умов для ведення бізнесу під прикриттям державної служби.