Позначка: НАЗК

  • 100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    Нова заступниця міністра оборони України Любов Галан до переходу на державну службу очолювала правозахисний центр «Принцип», який працює у сфері захисту прав військовослужбовців і ветеранів. За даними декларації Галан, за попередній рік вона отримала від громадської організації близько 1,4 млн грн заробітної плати — тобто в середньому понад 100 тис. грн на місяць.

    Інформація про доходи Галан привернула увагу після її переходу до керівництва Міністерства оборони. Ще на початку червня стало відомо, що вона подала декларацію як кандидатка на посаду заступника міністра оборони. На той момент Галан офіційно була головою та співзасновницею ГО «Принцип», а також співзасновницею благодійної організації Frontline.Care.

    Як випливає з оприлюднених даних, основним джерелом фінансування «Принципу» є не комерційна діяльність. Організація залучає кошти партнерів та донорів для реалізації правозахисних і дослідницьких проєктів. Серед партнерів організації зазначаються міжнародні та українські донорські структури, зокрема Міжнародний фонд «Відродження».

    Водночас сам факт фінансування громадської організації грантами чи пожертвами не свідчить про порушення: така модель є стандартною для значної частини українського неприбуткового сектору. Донорські кошти можуть спрямовуватися не тільки безпосередньо на окремі проєкти, а й на оплату праці команди, дослідження, юридичну допомогу, комунікації та адміністративні витрати відповідно до умов конкретних грантових програм.

    Чим займається «Принцип»

    Правозахисний центр «Принцип» був створений після початку повномасштабної війни. Серед його співзасновників — Любов Галан та юрист і військовослужбовець Масі Найєм. Основним напрямом діяльності організації став захист прав військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин.

    Центр працював над питаннями проходження військово-лікарських комісій, оформлення статусів і виплат, лікування та реабілітації поранених, звільнення зі служби, соціальних гарантій, роботи системи рапортів і захисту військових від можливих порушень із боку командування.

    Діяльність організації була достатньо помітною, щоб «Принцип» потрапив до офіційного порадника Міністерства оборони з прав і соціальних гарантій військовослужбовців. У документі Міноборони серед громадських правозахисних організацій вказано Правозахисний центр «Принцип», а його очільниками зазначені Любов Галан і Масі Найєм.

    Галан також систематично брала участь у публічній дискусії щодо реформування військової сфери. Зокрема, вона порушувала питання військово-лікарських комісій, статусу обмежено придатних, захисту прав військовослужбовців та створення механізмів повідомлення про можливі порушення з боку командирів.

    У 2026 році «Принцип» продовжував дослідницьку діяльність. Зокрема, організація аналізувала практику залучення до війська людей, які були умовно-достроково звільнені з місць позбавлення волі для проходження військової служби. За наведеними організацією оцінками, цей механізм дозволив залучити приблизно 12 тисяч осіб.

    Від громадського сектору до Міноборони

    Перехід Галан до Міністерства оборони фактично означає, що тепер вона має можливість впливати на частину тих процесів, які раніше критикувала та пропонувала реформувати як представниця громадського сектору.

    У Міноборони до сфери її відповідальності віднесли розвиток і збереження людського капіталу Сил оборони. Йдеться про соціальний захист військовослужбовців та їхніх сімей, підготовку особового складу, питання охорони здоров’я, а також формування правил, які визначають права й обов’язки військових.

    Це безпосередньо перетинається з напрямами, якими «Принцип» займався протягом попередніх років. Галан ще до приходу у відомство публічно виступала за зміну системного підходу до військовослужбовця — від проходження ВЛК та оформлення документів до взаємодії з командуванням і державними органами.

    Співпраця Галан із державними структурами також почалася задовго до її призначення. Представники «Принципу» брали участь у заходах і робочих дискусіях із представниками Міністерства оборони та Міністерства у справах ветеранів. Частина рекомендацій громадських організацій щодо ветеранської політики згодом була врахована в урядових рішеннях.

    Що відомо про 1,4 млн грн доходу

    Окрему увагу після призначення привернула декларація Галан. За інформацією, оприлюдненою українськими медіа на підставі деклараційних даних, за рік вона отримала в ГО «Принцип» приблизно 1,4 млн грн заробітної плати. У перерахунку на 12 місяців це становить у середньому близько 117 тис. грн щомісяця.

    Втім, середній місячний показник не обов’язково означає, що Галан щомісяця отримувала однакову суму: декларація відображає сукупний річний дохід, а не помісячні виплати.

    Також повідомлялося, що у декларації нової заступниці міністра не зазначено значних грошових заощаджень. Водночас протягом звітного періоду вона придбала електромобіль. Ці відомості стали предметом уваги ЗМІ після її переходу на високу державну посаду.

    Важливо й те, що відкриті деклараційні дані самі по собі не вказують на незаконність отриманих доходів. Заробітна плата керівника громадської організації може фінансуватися з грантових та інших дозволених джерел, якщо це відповідає умовам фінансування та законодавству.

    Чому призначення Галан важливе для Міноборони

    Кар’єрний перехід Любові Галан цікавий насамперед через зміну її ролі. Протягом кількох років вона представляла організацію, яка вимагала від держави реформувати систему взаємодії з військовими, а тепер сама стала частиною керівництва відомства, відповідального за реалізацію цих змін.

    Одним із ключових питань стане те, чи зможе Міноборони перенести напрацювання громадського сектору в масштаб державної системи. Йдеться про сотні тисяч військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей, а отже — про значно більші масштаби відповідальності, ніж у межах окремої громадської організації.

    Сама Галан має багаторічний досвід саме в проблематиці прав військових. Її публічні матеріали свідчать, що серед питань, які вона систематично порушувала, були корупційні ризики у ВЛК і військкоматах, процедури подання рапортів, захист поранених та обмежено придатних військовослужбовців, а також механізми реагування на можливі зловживання командирів.

    Таким чином, історія із зарплатою у понад 100 тис. грн на місяць є лише одним із аспектів біографії нової заступниці міністра. Значно важливішим для оцінки її роботи стане те, чи вдасться їй уже на державній посаді реалізувати ті зміни у сфері захисту військовослужбовців, за які «Принцип» виступав із моменту свого створення.

  • Чи може депутат Київради Георгій Ясинський співпрацювати з НАБУ?

    Чи може депутат Київради Георгій Ясинський співпрацювати з НАБУ?

    Депутат Київради від партії “Європейська Солідарність” Георгій Ясинський, незважаючи на серію гучних корупційних скандалів, пов’язаних з оформленням багатомільйонних активів на родичів, офіційно так і не став фігурантом антикорупційного розслідування.

    Нагадаємо, згідно даних декларацій у Георгія Ясинського офіційно не має у власності нерухомості. Водночас у власності родини Ясинського, за даними держреєстрів,  квартири у київських ЖК бізнес-класу, земельні ділянки, компанії у сфері забудови та 3 автомобілі Mercedes з однаковими “сімейними” номерними знаками.

    Незважаючи на те, що згідно офіційних даних Георгій Ясинський являється “безхатьком”, фактично депутат проживає в квартирі площею 115 кв. м на безоплатній основі, яка належить його матері Олені Ясинській.

    Також, у 2019 році у депутата Київради Георгія Ясинського вкрали дорогий годинник Breguet Marine Automatic Chronograph в корпусі з 18-каратного рожевого золота, за ціною однокімнатної квартири у Києві. Тобто фактичний рiвень життя Ясинського явно не відповідає декларації.

    Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ може “не помічати” факти незаконного збагачення родини Георгія Ясинського у разі співпраці депутата з “антикорупціонерами”.

  • Дружина нового міністра юстиції користується будинком Орбана біля кордону зі Словаччиною — декларація

    Дружина нового міністра юстиції користується будинком Орбана біля кордону зі Словаччиною — декларація

    У декларації новопризначеного міністра юстиції Дениса Маслова за 2025 рік зазначено, що його дружина Анна Маслова та їхні діти з лютого 2025 року мають право користування житловим будинком площею 150 кв. м у селі Сторожниця Закарпатської області поблизу кордону зі Словаччиною. Згідно з документом, власником нерухомості є громадянин України Віктор Вікторович Орбан, а орендарем будинку вказаний Борис Калюта.

    Відповідно до декларації, Анна Маслова користується будинком «з дозволу користувача», тобто орендаря. Сам Денис Маслов права користування цим об’єктом не декларував.

    Окрім цього, дружина міністра задекларувала незавершене будівництво житлового будинку площею 280 кв. м у Дніпрі та квартиру в Києві, придбану в кредит. Також вона є власницею двох автомобілів — Mercedes-Benz ML 350 та Lexus LX450, а її грошові активи становлять 136 тис. доларів США, 6,6 тис. євро та 140 тис. грн готівкою.

    Сам Денис Маслов задекларував 734 тис. грн доходу, отриманого у 2025 році як народний депутат, а також 24 тис. доларів США та 1,6 тис. євро готівкою. Загальний дохід його дружини за минулий рік, згідно з декларацією, перевищив 5 млн грн.

    Денис Маслов був призначений міністром юстиції у складі нового уряду, сформованого Верховною Радою у липні 2026 року. До цього він очолював парламентський Комітет з питань правової політики.

  • Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління Нацбанку на фоні ймовірної відставки

    Як повідомляє близький до фінансових кіл ТГ канал ВІЙ, глава НБУ Андрій Пишний, на фоні ймовірної відставки, намагається приховати мільйонні зарплати правління та директорів департаментів Нацбанку.

    Зокрема, у фінансових колах відмічають цікаву тенденцію з приховування доходу менеджменту Нацбанку та уникнення декларування майнових змін у відповідності до ЗУ “Про запобігання корупції”.

    Так, згідно даних НАЗК доходи правління НБУ у вигляді зарплат за 2025 рік склали:

    Голова НБУ Андрій Пишний – 7,02 млн гривень;

    Перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук – 6,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Юрій Гелетій – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський- 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Ярослав Матузка – 5,6 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ  Дмитро Олійник – 5,8 млн гривень;

    Заступник Голови НБУ Олексій Шабан – 5,6 млн гривень.

    Нагадаємо, Законом «Про запобігання корупції» передбачається, що у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку декларантом на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів декларант повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єктів декларування.

    Тобто, якщо разова місячна виплата менеджменту НБУ становить більше 166 тис гривень, оприлюднюється в реєстрі НАЗК.

    Але у Правління Нацбанку, як і у директорів департаментів, не спостерігаються регулярні повідомлення, хоча їх зарплата становить в середньому 400-500 тис гривень на місяць.

    Важливими аспектами при визначенні суттєвої зміни є саме разова операція одержання доходу, купівля майна чи здійснення видатку, а не сукупний дохід чи витрати за певний період.

    За інформацією джерел в Нацбанку, щоб не привертати увагу до мільйонних виплат Андрій Пишний дав вказівку бухгалтерії здійснювати дроблення зарплат на декілька виплат до граничної суми. Виключення – соціальні виплати, дохід та проценти від погашення ОВДП, тобто те, що це приховати неможливо.

    Водночас, аванс має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час (50%). У розрахунку авансу бере участь «голий» оклад, без надбавок, доплат, у тому числі й доплати до МЗП та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

    Таким чином бухгалтерія Андрія Пишного вимальовує особисті схеми та щотижнево виплачує менеджменту Нацбанку зарплату з метою не перевищення граничної суми в 166 тис гривень.

    Це є свідченням повного ігнорування антикорупційних законів, а також приховування неймовірної індексації зарплат під час військового стану.

    На прикладі директора департаменту внутрішнього аудиту Олени Авраменко, яка була призначена у 2024 році, можна відслідкувати «індексацію» зарплати даній категорії. В порівнянні з зарплатою попереднього директора Вадима Миронюка її дохід збільшився на 2 млн гривень на рік. Тепер він на рівні Правління – 6 млн гривень на рік.

    Аналогічна ситуація з подругою Пишного – директором департаменту комунікацій Юлією Євтушенко.

    Наведені у матеріалі факти мають стати підґрунтям для вивчення операції бухгалтерії Нацбанку яки започаткував Андрій Пишний.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний.

    Про основні скандали за участі Андрія Пишного на посаді глави Нацбанку читайте у нашому журналістському розслідуванні: Під главою НБУ “захиталось крісло”.

     

     

     

     

  • Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця купив будинок на Київщині за понад 4 млн грн

    Перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця повідомив про суттєві зміни у своєму майновому стані, задекларувавши придбання житлового будинку в Київській області. Відповідна інформація з’явилася в Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Згідно з повідомленням, посадовець придбав будинок у селі Богданівка Броварського району Київської області, а його вартість перевищила чотири мільйони гривень.

    Відповідно до декларації про суттєві зміни в майновому стані, яку Сергій Кислиця подав 10 липня, договір купівлі-продажу було укладено 3 липня 2026 року. Об’єктом придбання став житловий будинок загальною площею 137,9 квадратного метра, розташований у селі Богданівка. Задекларована вартість нерухомості становить 4 135 000 гривень, тоді як фактичні витрати на її придбання склали 4 230 000 гривень. Саме через перевищення встановленого законом порогу для значних витрат посадовець був зобов’язаний повідомити НАЗК про зміни у майновому стані.

    Сергій Кислиця обіймає посаду першого заступника керівника Офісу президента з початку 2026 року. До цього він працював першим заступником міністра закордонних справ України та багато років представляв Україну на міжнародній арені, зокрема як Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй. У січні Президент Володимир Зеленський призначив його до Офісу президента, де він відповідає за міжнародний напрям та координацію дипломатичної роботи.

    Остання щорічна декларація Кислиці за 2025 рік також свідчить про суттєві доходи посадовця. За підсумками минулого року він задекларував понад 2,7 млн гривень доходів. Основну частину становила заробітна плата, отримана під час роботи в Міністерстві закордонних справ, а також інші передбачені законом виплати. Крім цього, у декларації зазначено інше майно, яке перебуває у його власності.

    Зокрема, ще з 2006 року Сергій Кислиця володіє квартирою у Києві площею 42,5 квадратного метра. У 2024 році він також придбав ще одну квартиру в столиці площею 106,4 квадратного метра, вартість якої, відповідно до декларації, становила близько 8 млн гривень. Таким чином, новий будинок у Богданівці став черговим об’єктом нерухомості, який офіційно з’явився у майновій декларації посадовця.

    Окрім нерухомості, цього року Кислиця вже декларував придбання нового транспортного засобу. На початку року він повідомив про купівлю автомобіля Citroën C3 2020 року випуску, який, згідно з декларацією, коштував 658 тисяч гривень. Інформація про транспортний засіб також була внесена до Єдиного державного реєстру декларацій відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

    В Україні чиновники, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, зобов’язані повідомляти НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані. Такий обов’язок виникає у разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатків, сума яких перевищує встановлений законом поріг. Подання такого повідомлення не означає виявлення будь-яких порушень, а є передбаченою законом процедурою фінансового контролю за статками посадових осіб.

    Система електронного декларування, яка функціонує під адмініструванням НАЗК, передбачає відкритий доступ до відомостей про майновий стан високопосадовців. Завдяки цьому суспільство може відстежувати зміни у складі майна, доходів та фінансових зобов’язань представників державної влади. У разі необхідності агентство має право проводити повну перевірку декларацій та встановлювати відповідність задекларованих активів законодавству.

    Наразі Сергій Кислиця публічно не коментував придбання нового будинку чи джерела фінансування покупки. Водночас інформація про угоду офіційно відображена у державному реєстрі декларацій, а тому є відкритою для громадськості. Станом на сьогодні будь-яких повідомлень від НАЗК або інших правоохоронних органів про порушення, пов’язані з цією декларацією, не надходило. Відомості про будинок є частиною виконання посадовцем вимог фінансового контролю та прозорості, встановлених українським законодавством.

  • Новий міністр економіки задекларував нуль заощаджень: куди пішли понад 11 млн грн доходів

    Новий міністр економіки задекларував нуль заощаджень: куди пішли понад 11 млн грн доходів

    Новопризначений міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко оприлюднив декларацію кандидата на посаду, яка привернула увагу незвичним поєднанням високих доходів і повної відсутності задекларованих заощаджень. Згідно з документом, у 2025 році нинішній урядовець отримав понад 11,3 млн грн доходів, працюючи керівним партнером міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company в Україні. Водночас у декларації не зазначено жодних грошових активів — ні готівки, ні коштів на банківських рахунках, ні депозитів чи інших фінансових накопичень.

    Електронну декларацію Кравченко подав після призначення на посаду міністра економіки та довкілля у складі нового уряду прем’єр-міністра Сергія Корецького. Документ охоплює фінансовий стан посадовця за 2025 рік і був оприлюднений у Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції.

    Основним джерелом доходу Кравченка стала заробітна плата в українському офісі McKinsey & Company, яка становила 9 368 548 гривень. Крім цього, він задекларував 844 649 гривень пенсійних внесків у межах програми недержавного пенсійного забезпечення, 1 114 918 гривень додаткових виплат від роботодавця та ще 10 270 гривень інших виплат. Загальний дохід за рік склав 11 338 385 гривень.

    Водночас найбільше уваги привернув розділ декларації, присвячений грошовим активам. У ньому відсутні будь-які записи про готівкові кошти, банківські рахунки, депозити, інвестиційні активи чи інші заощадження. Це означає лише те, що таких активів не було задекларовано станом на кінець звітного періоду. Декларація сама по собі не містить пояснень, чому грошові активи відсутні. Вона також не дає підстав стверджувати, що всі отримані доходи були витрачені саме на особисті потреби чи потреби сім’ї, адже документ не деталізує структуру витрат за рік.

    Серед нерухомості новий міністр задекларував квартиру площею 113,6 квадратного метра у Києві та паркомісце площею 17,7 квадратного метра. Інших об’єктів нерухомості у декларації не зазначено. Також документ не містить інформації про володіння автомобілями, корпоративними правами, цінними паперами чи іншими значними активами.

    До приходу в уряд Олександр Кравченко очолював український офіс міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company як керівний партнер. Саме досвід роботи у сфері стратегічного консалтингу став одним із ключових аргументів на його користь під час формування нового Кабінету Міністрів. 16 липня Верховна Рада підтримала його кандидатуру на посаду міністра економіки та довкілля України, після чого він офіційно розпочав виконання своїх обов’язків.

    Під час представлення колективу міністерства прем’єр-міністр Сергій Корецький окреслив головні завдання нового очільника відомства. Серед пріоритетів були названі підготовка економіки до проходження наступного опалювального сезону, підтримка українського бізнесу, розвиток прифронтових територій, євроінтеграція, залучення інвестицій та реалізація програм зеленого відновлення країни. Сам Кравченко тоді заявив, що планує зосередитися на економічному розвитку, підтримці підприємництва та відбудові України.

    Публікація декларацій новопризначених членів уряду традиційно викликає значний суспільний інтерес, адже дозволяє оцінити майновий стан посадовців до вступу на державну службу. Законодавство України зобов’язує осіб, які претендують на державні посади, подавати декларації про майно, доходи та фінансові зобов’язання. Після призначення такі чиновники також подають щорічні декларації, а їхні дані можуть перевірятися НАЗК у межах повної перевірки.

    Опублікована декларація не містить відомостей про порушення законодавства чи ознаки неправомірних дій з боку міністра. Водночас відсутність задекларованих заощаджень при доходах понад 11 млн грн стала предметом активного обговорення у медіа та соціальних мережах. Сам Олександр Кравченко публічно не коментував особливості своєї декларації або причини відсутності грошових активів у документі.

    Після призначення до уряду Кравченко відповідатиме за реалізацію економічної політики держави, розвиток підприємництва, залучення інвестицій, підтримку українських виробників, екологічну політику та координацію програм післявоєнного відновлення. Його робота також охоплюватиме взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями та інвесторами, що робить питання прозорості майнового стану особливо важливим для суспільної довіри.

  • Понад 30 млн доходу і мільйони доларів: що приховує декларація фаворита на посаду прем’єра

    Понад 30 млн доходу і мільйони доларів: що приховує декларація фаворита на посаду прем’єра

    Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький, якого низка українських ЗМІ та джерел у владі називають одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра України, опинився в центрі уваги не лише через можливі кадрові зміни в уряді, а й через свою електронну декларацію. Документ свідчить, що за минулий рік посадовець отримав понад 30 млн гривень доходів, володіє значними валютними активами та має багатомільйонні фінансові вимоги до компаній в Україні й за кордоном.

    Корецький серед головних кандидатів на посаду прем’єра

    Після заяв президента Володимира Зеленського про масштабне оновлення уряду в українському політикумі розпочалося активне обговорення можливого нового складу Кабінету Міністрів. За інформацією джерел, одним із фаворитів на посаду глави уряду є саме Сергій Корецький — нинішній керівник державної компанії «Нафтогаз України». Його кандидатуру називають як українські, так і міжнародні медіа, хоча офіційного рішення щодо нового прем’єра наразі ще не ухвалено.

    Корецький очолив «Нафтогаз» у травні 2025 року після відкритого конкурсу, до цього керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», де проводив реформування державних підприємств та займався питаннями енергетичної безпеки країни.

    Понад 30 мільйонів гривень доходів

    Згідно з електронною декларацією, основну частину доходів Сергія Корецького у 2025 році сформували зарплати на керівних посадах державних компаній.

    Найбільше він отримав як голова правління НАК «Нафтогаз України» — майже 14,5 млн гривень.

    Крім того:

    • 8,5 млн грн — заробітна плата в ПАТ «Укрнафта»;
    • 5,6 млн грн — зарплата в ПАТ «Укртатнафта»;
    • 2,3 млн грн — роялті;
    • близько 6 тис. грн — заробітна плата в ОСББ «Замок на Паньківській».

    Саме останній пункт привернув найбільшу увагу користувачів соцмереж, адже, попри багатомільйонні доходи, Корецький офіційно отримував невелику зарплату також як працівник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

    Сумарно його офіційні доходи за рік перевищили 30 млн гривень.

    Валютні активи вимірюються мільйонами

    Не менш вражаючим виглядає обсяг заощаджень та фінансових активів кандидата.

    Відповідно до декларації, Корецький:

    • зберігає понад 1 млн євро готівкою;
    • має 275 тис. доларів США готівкою;
    • тримає на банківських рахунках понад 500 тис. євро;
    • має на рахунках понад 200 тис. доларів США.

    Крім безпосередніх заощаджень, значну частину його статків становлять видані позики.

    Зокрема:

    • понад 2,2 млн доларів США він позичив юридичній особі за кордоном;
    • понад 42 млн гривень — українським компаніям.

    Частину цих коштів отримала компанія його дружини «Санеко», яка працює у сфері ресторанного бізнесу та продажу кави.

    Бізнес родини

    Дружина Сергія Корецького також є підприємницею.

    За даними декларації, її компанія займається ресторанним бізнесом та реалізацією кавової продукції.

    Протягом минулого року вона отримала близько 3,5 млн гривень доходу, а також продала один із власних автомобілів.

    Крім того, у декларації зазначено, що вона також надавала позики третім особам на значні суми.

    Автомобілі та майно

    Родина користується трьома автомобілями.

    Один транспортний засіб перебуває у власності, ще два — орендовані у компанії, що належить дружині посадовця.

    Окремо зазначено, що дружина Корецького є власницею автомобіля Maserati.

    Подібна схема користування автомобілями не є порушенням законодавства, однак традиційно викликає суспільний інтерес під час аналізу декларацій високопосадовців.

    Кар’єра в державному секторі

    До призначення головою правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький очолював найбільші державні нафтові компанії — «Укрнафту» та «Укртатнафту».

    Після приходу до «Нафтогазу» уряд визначив для нового керівництва кілька стратегічних пріоритетів:

    • підготовку до опалювального сезону;
    • збільшення власного видобутку газу;
    • відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак;
    • забезпечення достатніх запасів газу;
    • розвиток когенераційних потужностей.

    За останній рік Корецький неодноразово представляв Україну на міжнародних переговорах щодо енергетичної безпеки та співпрацював із західними партнерами у питаннях відновлення енергетичного сектору.

    Кадрові зміни в уряді

    Президент Володимир Зеленський уже підтвердив намір провести масштабне оновлення Кабінету Міністрів та заявив про необхідність реалізації нової політичної стратегії держави.

    Упродовж останніх днів глава держави провів серію зустрічей із потенційними кандидатами на ключові державні посади, серед яких був і Сергій Корецький. Після зустрічі президент заявив, що обговорив із керівником «Нафтогазу» кроки, необхідні для зміцнення стійкості України та реалізації оновленої державної політики.

    Попри активні обговорення у медіа, офіційного подання кандидатури нового прем’єр-міністра до Верховної Ради станом на зараз ще не відбулося. Остаточне рішення щодо складу нового уряду ухвалюватиметься після завершення консультацій між президентом, парламентською більшістю та політичним керівництвом держави.

  • Голова Закарпатського суду задекларувала майже $1 млн у криптовалюті

    Голова Закарпатського суду задекларувала майже $1 млн у криптовалюті

    Голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош задекларувала значні інвестиції в криптовалюту, нерухомість в Ужгороді та мільйонні доходи. Найбільшу увагу привернули дані про вкладення майже 1 мільйона доларів у цифрові активи протягом 2024–2025 років. Відомості містяться в електронній декларації посадовиці за минулий рік.

    Згідно з оприлюдненими даними, упродовж останніх двох років суддя здійснила масштабні інвестиції у криптовалюту. Загальний обсяг задекларованих вкладень становить майже один мільйон доларів США в еквіваленті. На тлі зростання популярності цифрових активів в Україні така сума стала однією з найбільш помітних серед декларацій представників судової системи.

    Окрім криптовалютних активів, Ганна Фазикош задекларувала низку об’єктів нерухомості. У 2025 році вона придбала квартиру в Ужгороді площею 70,85 квадратного метра. Задекларована вартість житла становить 531 588 гривень.

    Також у власності голови суду перебуває житловий будинок у селі Минай Ужгородського району площею понад 255 квадратних метрів. Його вартість у декларації зазначена на рівні понад 1 млн гривень.

    Крім житлової нерухомості, суддя володіє двома земельними ділянками. Одна з них розташована у селі Минай та має площу 1000 квадратних метрів. Інша знаходиться в Ужгороді та також займає 1000 квадратних метрів.

    Окремо в декларації вказано кілька об’єктів незавершеного будівництва. Зокрема, йдеться про житловий будинок в Ужгороді площею понад 276 квадратних метрів, який наразі перебуває на стадії будівництва. Також задекларовано недобудовану квартиру площею 126,81 квадратного метра та ще один об’єкт незавершеного будівництва.

    Серед рухомого майна Ганна Фазикош вказала право користування автомобілем Skoda Kodiaq 2020 року випуску. Вартість транспортного засобу становить понад 1 мільйон гривень. Водночас власником автомобіля вказаний Ігор Чемодуров.

    Також у декларації зазначено, що у 2022 році суддя придбала кооперативні права в житлово-будівельному кооперативі «Нікос».

    Основним джерелом доходу посадовиці залишається робота в судовій системі. За 2025 рік Ганна Фазикош отримала понад 2,57 млн гривень заробітної плати на посаді голови Закарпатського апеляційного суду. Таким чином середньомісячний дохід становив близько 214 тисяч гривень.

    Крім суддівської винагороди, у декларації зазначені й інші джерела доходів. Зокрема, від Ужгородського національного університету суддя отримала 7638 гривень заробітної плати. Також понад 36 тисяч гривень було отримано за продаж електроенергії за «зеленим тарифом».

    Ще одним суттєвим джерелом надходжень стали кошти від Анни Чемодурової. У декларації вказано отримання 780 тисяч гривень як часткове повернення фінансової допомоги.

    Готівкою голова суду зберігає 10 тисяч доларів США. На банківських рахунках розміщено понад 886 тисяч гривень та понад 1300 євро.

    Поява значних криптовалютних активів у деклараціях державних службовців останніми роками стала помітною тенденцією. Україна входить до числа держав із найвищим рівнем використання криптовалют серед населення, а після запуску електронного декларування цифрові активи стали обов’язковими для відображення у фінансових звітах чиновників.

    Водночас експерти у сфері фінансового моніторингу наголошують, що криптовалютні активи залишаються одними з найскладніших для оцінки через високу волатильність ринку та різницю у методиках визначення вартості.

    Оприлюднення декларацій посадовців є частиною антикорупційної системи України та механізмом громадського контролю за статками осіб, які займають державні посади. Усі подані дані можуть перевірятися Національним агентством з питань запобігання корупції у межах повної перевірки декларацій.

    Наразі інформація про криптовалютні активи, нерухомість та доходи голови Закарпатського апеляційного суду залишається відкритою у відповідних державних реєстрах і вже викликала активне обговорення в інформаційному просторі через масштаби задекларованих інвестицій у цифрові активи.

  • «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Ровецький опинився у центрі уваги після оприлюднення його електронної декларації. Документ свідчить, що родина військового посадовця володіє значними заощадженнями, нерухомістю та отримує стабільні доходи, а дружина керівника ТЦК заробляє у кілька разів більше за чоловіка.

    Інформацію про майновий стан сім’ї оприлюднили «Українські Новини» з посиланням на дані електронної декларації посадовця.

    Що задекларував керівник ТЦК

    Згідно з декларацією, сім’я Андрія Ровецького володіє квартирою у Чернівцях та автомобілем Nissan Rogue 2015 року випуску.

    За минулий рік сам посадовець отримав близько 445 тисяч гривень заробітної плати за місцем служби. Натомість його дружина Оксана задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі понад 1,6 млн грн. Таким чином, основним джерелом надходжень у родині є саме бізнес дружини.

    Окрім поточних доходів, родина має суттєві грошові заощадження. За даними декларації, йдеться приблизно про 65 тисяч доларів США та понад мільйон гривень, які зберігаються як у готівковій формі, так і на банківських рахунках.

    За поточним курсом валют загальна сума заощаджень родини перевищує кілька мільйонів гривень.

    Хто такий Андрій Ровецький

    Андрій Ровецький нині виконує обов’язки начальника Чернівецького міського ТЦК та СП. Останніми місяцями він неодноразово коментував резонансні випадки мобілізації у Чернівцях та представляв позицію територіального центру комплектування під час засідань парламентської тимчасової слідчої комісії.

    Зокрема, на початку червня Ровецький пояснював обставини гучного інциденту на будівельному майданчику в Чернівцях, де працівники ТЦК проводили перевірку військово-облікових документів. За його словами, мобілізовані чоловіки перебували у розшуку як порушники військового обліку та не мали права на відстрочку.

    Тема декларацій ТЦК залишається резонансною

    Останнім часом суспільну увагу привертають декларації посадовців територіальних центрів комплектування по всій Україні. На тлі воєнного стану та мобілізаційних процесів громадськість особливо уважно стежить за майновим станом керівників ТЦК та членів їхніх сімей.

    Протягом останніх місяців правоохоронні органи також повідомляли про низку кримінальних проваджень щодо окремих посадовців системи комплектування. Зокрема, навесні цього року Державне бюро розслідувань затримало посадовця одного з районних ТЦК Чернівецької області за підозрою у вимаганні грошей за сприяння у знятті військовозобов’язаних із розшуку.

    Водночас сама наявність значних доходів або заощаджень у декларації не свідчить про порушення закону. Законодавство України зобов’язує посадовців лише відкрито декларувати майно, доходи та активи членів сім’ї. Оцінку законності походження коштів можуть надавати виключно уповноважені органи в межах перевірок НАЗК або правоохоронних розслідувань.

    На цей момент інформації про претензії правоохоронних органів до самого Андрія Ровецького або його декларації немає.

  • Новий заступник голови КОДА Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості в Декларації

    Новий заступник голови КОДА Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості в Декларації

    Новопризначений заступник голови Київської ОДА Миколи Калашника – Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості у своїй Декларації.

    Зокрема, в Декларації Наталії Мельничук зазначено, що вона отримала від свого чоловіка в безоплатне користування  авто марки  TOYOTA C-HR 2018 року випуску, яке було придбане у 2021 році за 212 549 грн., тобто за 7 800 долларів США по курсу на рік придбання.

    Варто відзначити, що станом на сьогодні дана модель 2018-го року  згідно даних ресурсу AUTO RIA вартує в діапазоні від 17 500 до 25 000 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею. 

    ФОТО: Скріншот даних ресурсу AUTO RIA

    В Декларації Наталії Мельничук вказане  авто LAND ROVER RENGE ROVER SPORT 2013 року випуску за 414 953  грн., що по курсу року покупки складає 11 300 доларів США.

    Водночас, згідно даних ресурсу AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 14 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею. 

    ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA

    Авто MAZDA 6 2016 року випуску, вказане в декларації Наталії Мельничук на праві власності, вартістю 50 000 грн. на дату набуття у 2024 році., що по курсу на рік придбання складає всього 1 250 доларів США.

    За даними ресурсу  AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 11 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею в десятки разів.

    ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA

    Нагадаємо, Наталія Мельничук була призначена заступником голови КОДА   розпорядженнями Кабміну вчора, 20 травня, про що стало відомо після публікації представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука.

    Згідно з даними КОДА, раніше Наталія Мельничук обіймала посаду керівника патронатної служби.