Голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний в інтерв’ю Forbes Ukraine підкреслив, що заплановане підвищення податків в Україні матиме комплексний позитивний ефект для економіки, сприяючи підвищенню економічної активності.
Ефекти підвищення податків
Пишний зазначив, що більшість пропозицій, які вже отримали підтримку парламенту, враховані в липневому макропрогнозі НБУ з точки зору їх впливу на інфляцію. Найбільший вплив на економіку очікується від можливого підвищення податку на додану вартість (ПДВ), хоча на даний момент це питання не розглядається. За його словами, решта впливів від запланованих змін є помірними.
“Можливо, це виглядає дивно, але фіскальне пом’якшення дозволить всім цим додатковим вилученням згодом повертатися в українську економіку у вигляді фінансування з боку уряду. Це може навіть стимулювати економічні процеси”, — пояснив Пишний.
Прогноз інфляційного впливу
Говорячи про можливий інфляційний вплив, голова НБУ зазначив, що він вже врахований у прогнозах і не очікується, що призведе до додаткових негативних наслідків для економіки.
Новини про підвищення податків
Нагадаємо, що 17 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт закону №11416-д про підвищення податків, який передбачає:
Збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5%.
Розповсюдження цього збору на фізичних осіб-підприємців (ФОПів).
Введення додаткового податку на надприбутки банків.
Депутат Ярослав Железняк повідомив, що податки можуть бути підвищені “заднім числом” з 1 жовтня, оскільки закон буде розглянуто у другому читанні не раніше середини жовтня.
Голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний у своєму недавньому інтерв’ю Forbes Ukraine підкреслив важливість курсу валют як одного з основних інструментів, що допомагають поглинати економічні шоки в країні. Він зазначив, що відповідальність за стабільність курсу, цінову та фінансову стабільність покладається на НБУ, згідно з Конституцією України.
Основні функції НБУ
Пишний наголосив, що курс гривні не визначається ні Міжнародним валютним фондом (МВФ), ні урядом; це виключно обов’язок Національного банку. Він пояснив, що курс гривні має виконувати функцію поглинача шоків, які можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори. Для цього НБУ запровадив режим керованої гнучкості, щоб забезпечити стійкість валютного ринку.
“Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні повертатися до усіх економічних агентів — бізнесу, уряду, населення. Це робить нас сильними”, — підкреслив він.
Вплив девальвації на інфляцію
Пишний також зауважив, що девальвація гривні має критичний вплив на інфляційну динаміку. НБУ прагне повернути інфляцію до цільового показника в 5%. Він зазначив, що прискорена інфляція негативно впливає на привабливість гривневих активів, які залишаються одним із стратегічних пріоритетів банку. Це дозволяє ефективно функціонувати ринку внутрішнього боргу, що є важливим у контексті бюджетного дефіциту.
Привабливість гривневих активів для населення
Окремо Пишний підкреслив, що НБУ працює над стимулюванням населення зберігати свої заощадження в гривні, що має бути захищене від інфляції. “Ваш депозит, який ви вклали сьогодні, повинен дати можливість придбати стільки ж товарів, скільки й сьогодні, компенсуючи це за рахунок депозитної ставки”, — зазначив він, додавши, що ставки депозитів залишаються позитивними навіть після помірної девальвації.
Національний банк України прогнозує помірне зростання інфляції в найближчі місяці, але очікує, що вже наступного року ціни почнуть стабілізуватися. Про це розповів голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу, зазначивши, що інфляція буде зростати через декілька ключових факторів, але поступово повернеться до цільового рівня 5%.
Основними причинами зростання цін у найближчі місяці є розширення сукупного попиту через збільшення бюджетних видатків, зростання витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію, а також підвищення акцизів. Проте Пишний наголосив, що виважена монетарна політика Нацбанку та зменшення зовнішнього цінового тиску допоможуть уповільнити інфляцію.
Облікова ставка та інфляція
Правління Національного банку вирішило зберегти облікову ставку на рівні 13%, що, за словами голови НБУ, сприятиме поступовому поверненню інфляції до цільового рівня 5% у найближчі роки. Це рішення також підтримує стабільність валютного ринку, який є важливим елементом для контролю інфляційних процесів.
За даними Держстату, у серпні 2024 року інфляція прискорилася до 7,5% у річному вимірі, що близьке до прогнозів НБУ. Порівняно з липнем, інфляція в серпні зросла на 0,6%, а з початку року – на 4,9%.
Що найбільше подорожчало?
Серпень показав значне зростання цін на деякі продукти. Найбільше подорожчали яйця (на 7,1%) та овочі (на 5,2%). Водночас ціни на фрукти знизилися на 7,4%. Підвищення споживчих цін у серпні зумовлено гіршими врожаями цього року, зростанням витрат на продовольчу сировину, енергію, оплату праці та впливом послабленого курсу гривні.
Прогнози на майбутнє
Попри короткочасне зростання інфляції, Національний банк очікує, що впродовж наступних років вона поступово знизиться до цілі 5%. Це досягатиметься завдяки зменшенню зовнішнього цінового тиску, контролю над валютним ринком та стабілізації економічної ситуації в країні.
З 10 вересня Національний банк України вводить ряд нових обмежень для розрахунків фізичних осіб з валютних карт українських банків, що може суттєво вплинути на фінансові операції громадян. Нові правила, зафіксовані в постанові НБУ №108, мають на меті обмежити певні схеми фінансових транзакцій і підвищити контроль за витратами за кордоном.
Цей документ встановлює два нових ліміти для розрахунків з картками в доларах/євро (та інших іноземних валютах) на еквівалент 100 тисяч гривень та 500 тисяч гривень.
Багатьох це здивувало, адже і раніше діяли обмеження на покупки за кордоном — не більше 100 тисяч гривень на місяць.
Проте є важливий нюанс — обмеження на 100 тисяч стосувалося тільки гривневих карт українських банків. А на валютні картки воно не поширювалося.
Тепер НБУ поширив обмеження і на валютні картки.
Отже, з завтрашнього дня з валютних карт українських банків дозволяється оплачувати не більше ніж на еквівалент 100 тисяч гривень на місяць за трьома категоріями товарів:
Дорогоцінні камені, метали та ювелірні вироби — код 5094;
Годинники, ювелірні вироби та срібні вироби — код 5944;
Магазини монет і марок — код 5972.
Мова йде про торговий MCC-код (Merchant Category Code) — код, який торговцям присвоюють міжнародні платіжні системи (VISA, MasterCard) і він однаковий по всьому світу.
Другий ліміт на операції з валютних карт — на 500 тисяч гривень/місяць — вводиться для оплати за кордоном послуг агентів і менеджерів з нерухомості.
Обмеження будуть стосуватися тільки чотирьох напрямків, і ще раз підкреслюємо, що обмеження стосуються тільки розрахунків і тільки валютних карт. Потрібно розуміти, що банки розділяють два поняття «розрахунків» за товари та послуги, а також p2p-переводів.
Розрахунки валютними картками за кордоном з карт українських банків з початку війни не обмежувалися. Нові заборони зараз стосуються тільки 4 видів оплат, перерахованих вище. Безготівкові валютні оплати всіх інших товарів і послуг нашими громадянами можуть і далі проходити без обмежень.
Що вже обмежувалося не перший місяць:
p2p-переводи (від фізособи до фізособи) з карт в іноземній валюті — не більше 100 тисяч гривень на місяць;
Заграничні розрахунки за товарами і послугами з гривневих карт — не більше 100 тисяч гривень на місяць;
Зняття готівки за кордоном з гривневих карт — не більше 12,5 тисяч гривень на тиждень і 50 тисяч гривень на місяць.
Також були повністю заборонені p2p-переводи з гривневих карт на карти в іноземних банках. Хочете перевести щось на рахунок в іноземному банку — відкрийте в Україні валютний рахунок, зачисліть на нього долари/євро і відправляйте.
НБУ пояснив нові обмеження для валютних карт (на 100/500 тисяч гривень) тим, що українці освоїли схеми легалізації коштів за кордоном. Найчастіше йдеться про повернення раніше куплених дорогих товарів. Валютні покупки товарів українцями за кордоном нашими банками не обмежувалися, тому вони могли придбати, наприклад, дорогі годинники, а потім їх повернути в магазин або перепродати комусь іншому. Потім просити зарахувати кошти не на картку українського банку, а на рахунок іноземної фінансової установи. Багато наших мігрантів відкривали собі такі рахунки за кордоном. Іноземні банки мають жорсткий фінансовий моніторинг і потрібно пояснювати природу коштів, коли людина поповнює свій особистий рахунок готівкою. Коли ж відбувається повернення грошей з офіційного європейського магазину — банки питання не задають і проблем немає. Відбувається легалізація коштів.
У банках здивувалися, що НБУ не обмежив 100-500 тисяч гривень на місяць для інших дорогих покупок, наприклад, автомобілів. Однак не виключають, що нові обмеження можуть з’явитися в майбутньому.
Ужесточуючи розрахунки валютними картками, НБУ постановою №108 пом’якшив правила для ряду валютних покупок/перерахувань для бізнесу. Зокрема, для договорів перестрахування для наших страхових компаній, для суб’єктів ринку електронної комерції, для отримувачів відсотків по єврооблігаціях, для авіаперевізників.
Чернігівський Полікомбанк, який очолює Микола Тарасовець, знаходиться на 56-й сходинці з 63 у рейтингу Національного банку України і наразі готується до ліквідації. В результаті цього перші постраждають вкладники та бюджетники, які опиняться без доступу до своїх коштів через вивід капіталу і зникнення застав.
Банк як інструмент сімейного бізнесу
Полікомбанк був створений у 1990 році для обслуговування бізнесу родини Тарасовців, зокрема будівельної компанії “Основа-буд-7”, що належить синові Миколи Тарасовця, Юрію. Після створення банку, Микола Тарасовець налагодив тісні стосунки з місцевою владою, що дозволило йому скуповувати вигідні земельні ділянки в Чернігові і будувати на них житло.
Тарасовець-старший також обіймав посаду голови Комісії з питань управління та розпорядження об’єктами комунальної власності Чернігівської облради і був депутатом, що дало йому додаткові можливості впливати на процеси в регіоні.
Незавершені проекти і проблеми з об’єктами
Один з найбільших проектів компанії “Основа-буд-7” – елітний 16-поверховий будинок на вулиці Київській, 7, який ще не має електрики, опалення та газу, незважаючи на те, що всі квартири були продані. Мешканці цього будинку змушені просити владу дофінансувати підведення електрики.
На іншому об’єкті компанії, мікрорайоні “Масани” на вул. Незалежності, “Основа-буд-7” вимагала доплату з покупців за вже придбане житло. На третій локації, ЖК “Олександрівському”, Тарасовці продали всі квартири, хоча будинки фактично не були збудовані, частково зруйновані внаслідок обстрілів РФ. Тарасовці знову вимагали доплати від покупців.
Фінансові труднощі
Національний банк України вимагав від Полікомбанку докапіталізації і забезпечення кредитів ліквідними заставами. Проте Тарасовці не мають можливості провести докапіталізацію, а застави, як і раніше, є недобудовами, що ускладнює ситуацію.
У разі ліквідації Полікомбанку, бюджетники і звичайні вкладники стануть першими, хто постраждає. Виплати з Фонду гарантування вкладів компенсуються лише частково, і на їх отримання можна чекати роками до завершення ліквідаційної процедури.
Національний банк України (НБУ) ініціював важливу зміну у грошовій системі країни, запропонувавши замінити назву українських розмінних монет з «копійок» на «шаги». Ця ініціатива спрямована на відновлення історичної справедливості, дерусифікацію та відродження національних традицій у грошовому обігу України.
Чому саме «шаг»?
За словами голови Нацбанку Андрія Пишного, дослідження історії грошового обігу України виявило, що назва «копійка» є символом московської окупації. Натомість «шаг» — це давнє українське слово, яке використовувалося для позначення дрібних монет ще з XVI—XVII століть. Повернення цієї назви допоможе зміцнити національну ідентичність та підтримати процес дерусифікації в Україні.
Законодавчі зміни
Запровадження нової назви для розмінних монет вимагатиме низку змін у законодавстві України. Зокрема, необхідно буде внести поправки до законів «Про пенсійне забезпечення», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також до статті 249 Податкового кодексу України для синхронізації термінології. Найбільш суттєвою зміною стане корекція статті 32 закону «Про Національний банк України», де наразі вказано, що гривня дорівнює 100 копійкам. Крім того, втратять чинність деякі постанови Президії Верховної Ради України, прийняті на початку 90-х років, які закріплювали назву «копійка».
Паралельний обіг монет
Національний банк підкреслив, що зміна назви не призведе до негайного вилучення копійок з обігу. Копійки та шаги будуть перебувати в обігу паралельно, що дозволить уникнути додаткових витрат на утилізацію старих монет і виготовлення нових. Громадянам не доведеться вживати жодних заходів для обміну копійок на шаги.
Національний банк України (НБУ) запровадив зміни до порядку ведення касових операцій у гривні, що безпосередньо торкнуться підприємств. Відтепер, згідно з новими правилами, підприємства більше не зможуть отримувати готівкові кошти від громадян без відкриття рахунку. Ця ініціатива спрямована на підвищення прозорості платіжних операцій та боротьбу з ухиленням від оподаткування.
Нові правила для підприємств
Як пояснили в пресслужбі НБУ, відтепер усі кошти, що надходять підприємствам через перекази без відкриття рахунку, спочатку мають бути зараховані на поточний або платіжний рахунок підприємства. Лише після цього вони можуть бути видані з цих рахунків готівкою.
Ця нова норма запроваджена для мінімізації ризиків використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема, для ухилення від оподаткування під час здійснення операцій купівлі-продажу товарів.
Що це означає для громадян?
Водночас зміни не торкнуться пересічних громадян. Українці, як і раніше, зможуть розраховуватися за послуги та товари у зручний для них спосіб: готівкою чи безготівковими переказами, зокрема під час переказу коштів без відкриття рахунку.
Обмеження на перекази з картки на картку
Окрім цього, з 1 жовтня 2024 року НБУ запроваджує тимчасове обмеження на перекази фізичних осіб “з картки на картку” (P2P, C2C). Протягом пів року діятиме ліміт у 150 000 грн на місяць для вихідних переказів за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Цей ліміт не поширюється на рахунки волонтерів, офіційні доходи яких перевищують обмеження, а також на перекази між власними рахунками клієнта в одному банку та на операції за реквізитами IBAN.
Національний банк України (НБУ) спростував чутки про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів за порушення у сфері фінансового моніторингу. Інформація про можливість накладення штрафів у розмірі 20% від суми коштів на банківських рахунках не відповідає дійсності. Про це йдеться в офіційному повідомленні пресслужби НБУ.
Нещодавно в мережі з’явилися повідомлення, що банки в Україні начебто почали вводити штрафи для клієнтів, які порушують правила фінансового моніторингу. Зокрема, йшлося про можливе стягнення 20% від суми на рахунках клієнтів. Однак Нацбанк категорично заперечив такі заяви, підкреслюючи, що чинне законодавство не передбачає жодних фінансових санкцій з боку банків щодо порушників фінансового моніторингу.
Пресслужба НБУ наголосила, що законодавство України чітко регламентує, що банки не мають права застосовувати штрафні санкції до громадян через порушення у сфері фінансового моніторингу. Водночас, відповідно до закону, банки мають право і зобов’язані припинити обслуговування клієнта, включаючи закриття його рахунків, у випадках, передбачених законодавством.
У випадках припинення співпраці з клієнтом через порушення правил фінансового моніторингу, банки зобов’язані повернути кошти клієнту. Це може бути здійснено як через видачу готівки, так і шляхом переказу на інший рахунок, зазначений клієнтом. При цьому банк має право стягнути стандартну комісію за проведення такої операції.
Національний банк України також не застосовує жодних штрафних санкцій до громадян за порушення у сфері фінансового моніторингу. Всі заходи впливу з боку НБУ спрямовані виключно на фінансові установи, а не на фізичних осіб.
З 1 жовтня 2024 року Національний банк України вводить тимчасове обмеження на перекази фізичних осіб з картки на картку. Ліміт становитиме 150 000 гривень на місяць і діятиме протягом півроку. Це нововведення стосується тільки вихідних переказів між фізичними особами в межах одного банку на рахунки інших фізичних осіб.
У заяві на сайті НБУ зазначається, що новий ліміт поширюється на всі рахунки клієнта, відкриті в одному банку, і призначений для контролю та зменшення ризиків, пов’язаних із фінансовими операціями між фізичними особами. Ліміт не застосовуватиметься у ряді випадків:
Рахунки волонтерів: Обмеження не поширюється на перекази між рахунками волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним відповідною постановою НБУ.
Особи з підтвердженими високими доходами: Ліміт не буде застосовуватись до осіб, щомісячні доходи яких перевищують встановлену суму обмеження і можуть бути підтверджені документально.
Власні перекази між рахунками: Перекази коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, не підлягатимуть обмеженню.
Перекази юридичних осіб: Ліміт не вплине на перекази між юридичними особами.
Операції за реквізитами IBAN: Перекази, виконані за реквізитами IBAN, також не будуть підлягати обмеженням.
Це рішення НБУ спрямоване на підвищення фінансової безпеки та зменшення можливих зловживань в системі переказів між фізичними особами. Обмеження дозволить краще контролювати потоки коштів і зменшити ризики, пов’язані з можливими фінансовими шахрайствами.
Національний банк України пообіцяв надати додаткові роз’яснення та рекомендації щодо нового ліміту, щоб забезпечити безперебійне виконання фінансових операцій та уникнути можливих непорозумінь серед користувачів.
Останні тижні викликали серйозне занепокоєння у суспільстві і серед експертів після того, як стало відомо про відсутність прогресу в розслідуваннях кримінальних справ проти керівництва Національного банку України (НБУ). Державне бюро розслідувань (ДБР), яке відповідає за ведення цих справ, виявилося в центрі уваги через неспроможність знайти та покарати винних у ряді скандальних епізодів, пов’язаних з діяльністю НБУ.
Українські правоохоронці розслідують кілька кримінальних справ, у яких фігурують чиновники, представники колишнього та чинного топ-менеджменту Національного банку України.Проте так виходить, що по кримінальним провадженням, які ведуть слідчі Державного бюро розслідувань, не відбувається жодного руху, а тому виникає логічне запитання: ДБР свідомо зливає ці справи?
Із останнього – кримінальне провадження, у якому фігурує директор юридичного департаменту НБУ Олександр Зима. ДБР вивчає ймовірне його зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків (ч.2 ст. 364 ККУ).
Справа стосується вказівки Зими, яку він дав Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про відкликання чотирьох позовів проти НБУ банку “Конкорд”. В суді банк вимагав від НБУ скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Тут варто зазначити, що Олександр Зима окрім посади в Нацбанку ще є головою адміністративної ради Фонду, яка призначає та звільняє його керівництво. Тож навряд Фонд міг не виконати вказівку шефа. А тому позови, подані банком ще до початку ліквідації, Фонд відкликав. Тобто конфлікт інтересів Зими очевидний.
Попри те, що Територіальне управління ДБР у місті Києві відкрило кримінальне провадження у грудні минулого року, у справі досі не вручено жодної підозри і виникають сумніви, що вона взагалі розслідується. Зима продовжує спокійно працювати як у Нацбанку, так і виконувати свої обовʼязки “наглядача” за Фондом.
Більше того у квітні цього року Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. Проте слідчі ДБР досі не виконали ухвалу суду й не вручили Юлії Сосєдці памʼятку про права та обовʼязки потерпілого.
Експерти припускають, що Зима не реагує на кримінальне провадження, адже відчуває міцний тил у вигляді керівництва Нацбанку, з яким має дружні відносини ще з часів роботи в “Ощадбанку”.
До того ж керівництво Нацбанку і нинішнє, і колишнє теж фігурує в кримінальних провадженнях, які розслідуються за статтями серед яких “зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків”.
Крім справи Зими ДБР повідомляло, що розслідує кримінальне провадження, у якому фігурує перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова, а також уже колишній керівник регулятора Кирило Шевченко.
Відповідно до вимог статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі органи ДБР, крім іншого, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених головою НБУ, його першим заступником та заступником. У межах кримінальних проваджень на цей час слідчими ДБР Рожковій К. В. про підозру не повідомлялось,
У ДБР так і не уточнили, за якими фактами відкрите це кримінальне провадження, за якими статтями ККУ воно розслідується та будь-якої іншої інформації. Не було вручено й підозр у цій справі, тож є підстави вважати, що вона “заглохла”, як і решта.
Варто зазначити, що Рожкова продовжила працювати в НБУ навіть після того, як суд зобовʼязав її разом з іншими членами правління та спостережної ради “Платинум Банку” повернути кошти, незаконно виведенні з банку до визнання його неплатоспроможним.
Не можна не згадати й сумнозвісну справу “ПриватБанку”, за яку бралося ДБР у кінці 2020 року. Тоді Державне бюро розслідувань перевіряло можливу причетність низки посадовців Нацбанку, зокрема ексголови регулятора Валерії Гонтаревої та вже відомої нам Катерини Рожкової, до розкрадання коштів на суму понад 900 млн грн під час націоналізації “ПриватБанку” у 2016 році. Вгадати одну зі статей ККУ, за якими було відкрите кримінальне провадження буде нескладно.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за результатами розгляду звернення однієї з громадських організацій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості від 31.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК Україн,
У цій справі, як і в інших, які розслідує ДБР – ані підозр, ані обшуків, ані посадок…
Ще один цікавий кейс стосується Департаменту фінансового моніторингу НБУ. У 2019 році Нацполіцією було відкрите кримінальне провадження через ймовірним зловживанням владою чи службовим становищем працівниками цього департаменту, саме що вони “зловживаючи владою, умисно з метою отримання неправомірної вигоди, упродовж 2017-2019 рр., діючи в інтересах третіх осіб, здійснюють формальну перевірку походження коштів, що спрямовуються на капіталізацію банків, достовірно знаючи про невідповідність їх походження згідно наданих документів”. Слідчі вказували, що чиновники могли навіть отримувати хабарі.
Службовими особами Департаменту фінансового моніторингу НБУ під час здійснення перевірок банківських установ на предмет дотримання законодавства з питань фінансового моніторингу, дотримання валютного законодавства отримується неправомірна вигода від керівників та власників банківських установ за не відображення у повному обсязі наявних порушень законодавства в банківських установах,
Правоохоронці вважали, що посадовці Нацбанку “з метою особистого збагачення не відображають або вносять недостовірні відомості щодо порушень показників економічних нормативів діяльності банків до довідок про інспекційні перевірки банків”.
Пізніше справа була передана до ДБР. Суди кілька разів продовжували строки її розслідування. Наразі достеменно не відомо, ДБР просто закрило це провадження, чи воно опинилося в довгій і темній шухляді нерозслідуваних справ.
Підсумовуючи, стає зрозуміло, що кримінальних справ у Нацбанку, як бліх у безпритульного пса і не про всі з них відомо в публічному просторі. Але попри таку кількість проваджень і суспільний їхній резонанс, ДБР знову й знову наповнює свою “темну шухляду”. Невже щодо у посадовців Національного банку недоторканність і кримінальні справи щодо них відкривають лише щоб загасити пожежу суспільного обурення?
