Позначка: нерухомість

  • Квартиру російського пропагандиста Лебедєва в центрі Києва продали

    Квартиру російського пропагандиста Лебедєва в центрі Києва продали

    Фонд державного майна України успішно реалізував на відкритому онлайн-аукціоні конфісковану квартиру російського пропагандиста Артемія Лебедєва. За результатами конкурентних торгів трикімнатне дворівневе помешкання у самому центрі Києва було продано за 13 500 001 гривню. Виручені кошти поповнять Фонд ліквідації наслідків збройної агресії Росії проти України та будуть використані для відновлення держави після масштабних руйнувань, спричинених війною.

    Про це повідомив Фонд державного майна України.

    У ФДМУ зазначили, що йдеться про трикімнатну дворівневу квартиру загальною площею 138,5 квадратного метра, яка розташована в історичному центрі столиці та має вид на Золоті Ворота. Саме ця нерухомість стала одним із конфіскованих активів російського пропагандиста, які були передані державі за рішенням суду в межах санкційної політики України.

    Під час проведення відкритого аукціону за право придбати квартиру змагалися два учасники. Конкуренція дозволила суттєво збільшити вартість лота — остаточна ціна продажу майже на три мільйони гривень перевищила стартову. Переможцем торгів стало ТОВ “Центр досліджень безпілотних систем”, яке запропонувало найбільшу суму та стало новим власником квартири.

    У Фонді державного майна наголосили, що продаж санкційних активів є не лише інструментом ефективного управління державною власністю, а й одним із практичних механізмів відновлення країни. Кожна гривня, отримана від реалізації такого майна, спрямовується на фінансування заходів із ліквідації наслідків російської агресії, відбудову зруйнованої інфраструктури, житла та інших об’єктів, які постраждали внаслідок повномасштабної війни.

    “Ця квартира більше не є символом безкарності російського пропагандиста. Відтепер це ще один приклад того, як майно осіб, які підтримували війну проти України, перетворюється на ресурс для відновлення нашої держави. Санкції мають не лише політичні, а й цілком реальні економічні наслідки”, — наголосили у Фонді державного майна.

    У відомстві також підкреслили, що активи осіб, які працювали проти України та підтримували агресію Росії, більше не служать своїм колишнім власникам. Натомість вони переходять у власність держави та починають працювати на потреби українського суспільства, допомагаючи фінансувати післявоєнне відновлення.

    Продаж квартири став черговим прикладом реалізації державної політики щодо використання конфіскованого майна підсанкційних осіб. Україна продовжує застосовувати механізми стягнення активів тих, хто підтримував російську агресію, а отримані від їх реалізації кошти спрямовує на компенсацію збитків, яких країна зазнала через війну.

    Артемій Лебедєв є російським дизайнером, підприємцем та блогером, який заснував “Студію Артемія Лебедєва” — одну з найвідоміших дизайнерських компаній у Росії. Протягом останніх років він активно підтримує політику Кремля та регулярно поширює антиукраїнські заяви й пропагандистські матеріали у своїх соціальних мережах, де його аудиторія налічує сотні тисяч підписників.

    Ще у 2017 році Лебедєву заборонили в’їзд на територію України після його публічних заяв про те, що російська окупація Криму нібито була “ідеальною”. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він продовжив відкрито підтримувати дії Кремля та виправдовувати війну, у зв’язку з чим потрапив під українські санкції.

    Особливий резонанс викликали його поїздки на тимчасово окуповані українські території. Зокрема, він відвідував територію металургійного комбінату “Азовсталь” у Маріуполі після його руйнування російськими військами, робив фотографії на даху захопленої Запорізької атомної електростанції та знімав пропагандистські сюжети про окупацію ЗАЕС для російських медіа. Ці матеріали використовувалися кремлівською пропагандою для виправдання незаконної окупації українських територій та дискредитації України на міжнародній арені.

    У червні 2022 року Лебедєв незаконно прибув на територію Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під контролем російських військових. Там він підготував пропагандистський репортаж для російських інформаційних ресурсів, у якому поширював кремлівські наративи щодо ситуації на стратегічному об’єкті.

    У березні 2023 року Служба безпеки України повідомила Артемію Лебедєву про підозру за частиною третьою статті 436-2 Кримінального кодексу України — виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України та глорифікація її учасників.

    Підставою для конфіскації його активів стало рішення Вищого антикорупційного суду, який у липні 2023 року повністю задовольнив позов Міністерства юстиції України щодо застосування санкції у вигляді стягнення майна на користь держави. Суд визнав обґрунтованими доводи про підтримку Лебедєвим російської агресії та ухвалив рішення про конфіскацію належних йому українських активів.

    До переліку конфіскованого майна увійшли дві квартири у Києві площею 138,5 та 193,2 квадратного метра. Одне помешкання перебувало у безпосередній власності Лебедєва, тоді як інше він контролював опосередковано через свого бізнес-партнера Костянтина Моршнева.

    Після завершення всіх юридичних процедур Кабінет Міністрів України у вересні 2023 року передав конфісковані активи до управління Фонду державного майна. Відтоді ФДМУ отримав повноваження здійснювати їхню приватизацію або передачу в оренду відповідно до чинного законодавства. Водночас уряд визначив, що всі кошти, отримані від реалізації санкційного майна, мають надходити до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

    У Фонді державного майна наголошують, що продаж квартири Артемія Лебедєва є ще одним підтвердженням того, що санкційна політика України має не лише політичне чи символічне значення, а й приносить конкретний економічний результат. Конфісковані активи осіб, які підтримували війну проти України, поступово перетворюються на фінансовий ресурс для відбудови країни, допомагаючи фінансувати проєкти з реконструкції житла, соціальної та критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії.

  • Голова Закарпатського суду задекларувала майже $1 млн у криптовалюті

    Голова Закарпатського суду задекларувала майже $1 млн у криптовалюті

    Голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош задекларувала значні інвестиції в криптовалюту, нерухомість в Ужгороді та мільйонні доходи. Найбільшу увагу привернули дані про вкладення майже 1 мільйона доларів у цифрові активи протягом 2024–2025 років. Відомості містяться в електронній декларації посадовиці за минулий рік.

    Згідно з оприлюдненими даними, упродовж останніх двох років суддя здійснила масштабні інвестиції у криптовалюту. Загальний обсяг задекларованих вкладень становить майже один мільйон доларів США в еквіваленті. На тлі зростання популярності цифрових активів в Україні така сума стала однією з найбільш помітних серед декларацій представників судової системи.

    Окрім криптовалютних активів, Ганна Фазикош задекларувала низку об’єктів нерухомості. У 2025 році вона придбала квартиру в Ужгороді площею 70,85 квадратного метра. Задекларована вартість житла становить 531 588 гривень.

    Також у власності голови суду перебуває житловий будинок у селі Минай Ужгородського району площею понад 255 квадратних метрів. Його вартість у декларації зазначена на рівні понад 1 млн гривень.

    Крім житлової нерухомості, суддя володіє двома земельними ділянками. Одна з них розташована у селі Минай та має площу 1000 квадратних метрів. Інша знаходиться в Ужгороді та також займає 1000 квадратних метрів.

    Окремо в декларації вказано кілька об’єктів незавершеного будівництва. Зокрема, йдеться про житловий будинок в Ужгороді площею понад 276 квадратних метрів, який наразі перебуває на стадії будівництва. Також задекларовано недобудовану квартиру площею 126,81 квадратного метра та ще один об’єкт незавершеного будівництва.

    Серед рухомого майна Ганна Фазикош вказала право користування автомобілем Skoda Kodiaq 2020 року випуску. Вартість транспортного засобу становить понад 1 мільйон гривень. Водночас власником автомобіля вказаний Ігор Чемодуров.

    Також у декларації зазначено, що у 2022 році суддя придбала кооперативні права в житлово-будівельному кооперативі «Нікос».

    Основним джерелом доходу посадовиці залишається робота в судовій системі. За 2025 рік Ганна Фазикош отримала понад 2,57 млн гривень заробітної плати на посаді голови Закарпатського апеляційного суду. Таким чином середньомісячний дохід становив близько 214 тисяч гривень.

    Крім суддівської винагороди, у декларації зазначені й інші джерела доходів. Зокрема, від Ужгородського національного університету суддя отримала 7638 гривень заробітної плати. Також понад 36 тисяч гривень було отримано за продаж електроенергії за «зеленим тарифом».

    Ще одним суттєвим джерелом надходжень стали кошти від Анни Чемодурової. У декларації вказано отримання 780 тисяч гривень як часткове повернення фінансової допомоги.

    Готівкою голова суду зберігає 10 тисяч доларів США. На банківських рахунках розміщено понад 886 тисяч гривень та понад 1300 євро.

    Поява значних криптовалютних активів у деклараціях державних службовців останніми роками стала помітною тенденцією. Україна входить до числа держав із найвищим рівнем використання криптовалют серед населення, а після запуску електронного декларування цифрові активи стали обов’язковими для відображення у фінансових звітах чиновників.

    Водночас експерти у сфері фінансового моніторингу наголошують, що криптовалютні активи залишаються одними з найскладніших для оцінки через високу волатильність ринку та різницю у методиках визначення вартості.

    Оприлюднення декларацій посадовців є частиною антикорупційної системи України та механізмом громадського контролю за статками осіб, які займають державні посади. Усі подані дані можуть перевірятися Національним агентством з питань запобігання корупції у межах повної перевірки декларацій.

    Наразі інформація про криптовалютні активи, нерухомість та доходи голови Закарпатського апеляційного суду залишається відкритою у відповідних державних реєстрах і вже викликала активне обговорення в інформаційному просторі через масштаби задекларованих інвестицій у цифрові активи.

  • Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін

    Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін

    Ринок оренди житла в Україні може опинитися на порозі суттєвих змін. Після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №15111-д експерти прогнозують поступовий вихід орендного ринку з тіні, однак попереджають: частину нових витрат власники квартир можуть перекласти на орендарів. У результаті вартість оренди житла може зрости вже найближчим часом.

    Про це заявила співзасновниця «Українського клубу нерухомості» Ольга Соловей в ефірі телеканалу «Інтер».

    За її словами, нові правила мають стимулювати орендодавців працювати офіційно та укладати легальні договори оренди. Головним стимулом стане суттєве зниження податкового навантаження.

    Зараз багато власників житла уникають офіційного оформлення оренди через необхідність сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та військовий збір. Загальне податкове навантаження сягає близько 23%.

    Після набуття чинності нових норм ставка фактично може знизитися до 10%.

    «Поступово буде більше легальних договорів оренди. Це дуже суттєве зниження ставки оподаткування. Замість 23% фактично буде близько 10%», – пояснила Соловей.

    Експерти називають новий механізм своєрідним «батогом і пряником». З одного боку, держава пропонує значно нижче податкове навантаження. З іншого – посилює контроль за доходами громадян та операціями з орендою нерухомості.

    Однією з ключових новацій стане автоматичний обмін інформацією між банками, податковими органами та цифровими платформами.

    Йдеться як про довгострокову оренду квартир, так і про короткострокову здачу житла через міжнародні сервіси на кшталт Airbnb та Booking.com.

    У результаті податкові органи отримають значно більше можливостей для виявлення випадків приховування доходів від оренди.

    «Ризик виявлення нелегальної діяльності суттєво збільшується. Тому працювати офіційно стане вигідніше, ніж залишатися в тіні», – зазначає експертка.

    Разом із тим учасники ринку не виключають, що частину нових витрат власники житла намагатимуться компенсувати за рахунок підвищення орендних ставок.

    Саме тому вже зараз фахівці говорять про можливе подорожчання оренди у великих містах України.

    Особливо це стосується регіонів із високим попитом на житло, де ринок продовжує відчувати дефіцит якісних квартир.

    За даними платформи ЛУН, за останній рік вартість оренди двокімнатних квартир в Україні вже суттєво зросла.

    Вартість оренди двокімнатних квартир в Україні в 2026 році. Скріншот: ЛУН

    Найдорожчим містом для орендарів залишається Ужгород. Середня вартість оренди двокімнатної квартири тут досягла 33 тисяч гривень на місяць.

    Зростання пояснюється стабільним попитом з боку внутрішньо переміщених осіб, обмеженою пропозицією житла та відносною безпекою регіону.

    Водночас у Києві темпи подорожчання були значно нижчими. За рік середня вартість оренди двокімнатного житла в столиці збільшилася приблизно на 4%.

    Експерти пояснюють це поступовим насиченням ринку після хвиль внутрішньої міграції попередніх років.

    Нові правила можуть вплинути не лише на ринок квартир.

    Законопроєкт також охоплює сегмент невеликих комерційних об’єктів, які часто здавалися без офіційного оформлення. Йдеться про гаражі, склади, офісні приміщення та іншу нерухомість.

    Уряд розраховує, що реформа дозволить одночасно досягти кількох цілей: збільшити податкові надходження, зробити ринок прозорішим та забезпечити більший захист прав орендарів і власників житла.

    Перевагою легальної оренди стане наявність офіційного договору, який дозволяє сторонам захищати свої права в судовому порядку, а також спрощує врегулювання конфліктних ситуацій.

    Втім, для багатьох українців головним питанням залишається можливе зростання цін.

    Якщо значна частина власників квартир вирішить перекласти податкові витрати на орендарів, ринок може отримати нову хвилю подорожчання вже наприкінці 2026 року.

    Остаточний вплив реформи стане зрозумілим після її повноцінного запуску та початку роботи механізму обміну даними між банками, податковою службою та цифровими платформами.

    Поки ж експерти радять орендарям уважно стежити за змінами на ринку, адже найближчими місяцями умови оренди житла в Україні можуть суттєво змінитися.

  • Маєтки для обраних на заповідному острові: журналісти знайшли впливових власників елітної нерухомості на Трухановому

    Маєтки для обраних на заповідному острові: журналісти знайшли впливових власників елітної нерухомості на Трухановому

    Труханів острів у Києві давно вважається однією з найпривабливіших локацій столиці. Унікальне розташування фактично в центрі міста, поруч із Дніпром та зеленими зонами, робить його надзвичайно цінним для забудови. Проте є одна важлива деталь: відповідно до законодавства значна частина острова належить до природно-заповідного фонду та рекреаційних територій, де житлова забудова суттєво обмежена або заборонена.

    Попри це журналістське розслідування видання «Телеграф» виявило на острові низку об’єктів, які фактично використовуються як приватні маєтки. Серед власників та користувачів цієї нерухомості фігурують донька колишнього народного депутата, колишній високопосадовець податкової служби та родина покійного ректора одного з провідних спортивних університетів країни.

    Розслідувачі звернули увагу на територію, яка за документами має використовуватися для обслуговування навчально-оздоровчої водної бази «Десенка». Саме тут розташовані кілька великих об’єктів нерухомості, які зовні більше нагадують приватні заміські резиденції, ніж базу відпочинку чи спортивний комплекс.

    Як виглядає ділянка. Фото: earth.google

    Донька екснардепа та маєток майже на 600 квадратів

    Однією з власниць нерухомості на острові журналісти називають Альону Гуменюк. Згідно з даними державних реєстрів, у жовтні 2025 року вона стала власницею двох будівель площею 589,6 та 113,4 квадратного метра на вулиці Труханівській.

    На кого оформили ділянку. Фото: витяг з ДЗК

    Земельну ділянку жінка отримала в оренду від Київської міської ради ще у 2022 році. Формально об’єкти нерухомості зареєстровані як «будинки відпочинку». Водночас супутникові знімки та зовнішній вигляд території, на думку журналістів, свідчать про використання її як приватного домоволодіння.

    Альона Гуменюк відома як керівниця мережі розважальних парків Galaxy, які працюють у київських торговельно-розважальних центрах Lavina Mall та Blockbuster Mall.

    Будинок Гуменюк

    Особливу увагу привертають її родинні зв’язки. Батьком бізнесвумен є Ігор Гуменюк — колишній народний депутат від Партії регіонів та ексрадник Віктора Януковича під час його роботи на посаді прем’єр-міністра.

    Чоловік Альони Гуменюк — Северіон Дангадзе, який раніше був соратником Міхеіла Саакашвілі. У 2017 році його ім’я фігурувало у кримінальному провадженні щодо організації акцій протесту за фінансової підтримки бізнесмена Сергія Курченка. Нині Дангадзе відомий як засновник компанії-виробника засобів індивідуального захисту UKRTAC.

    За даними журналістів, у власності Альони Гуменюк також перебувають елітні квартири у столиці та кілька дорогих автомобілів, серед яких Rolls-Royce Phantom.

    Сусід із податкової

    Поруч із маєтком Гуменюк розташована нерухомість, яка належить Анатолію Брезвіну.

    Брезвін — колишній голова Державної податкової адміністрації України та почесний президент Федерації хокею України. Йому належить будівля площею понад 400 квадратних метрів.

    Як і у випадку з іншими об’єктами на Трухановому острові, за документами будівля має статус «будинку відпочинку». Власником нерухомості Брезвін став у 2023 році.

    Крім того, колишній чиновник володіє великим будинком у Конча-Заспі та має корпоративні права в аграрному бізнесі.

    Спадщина покійного ректора

    Третій об’єкт на території колишньої бази «Десенка» пов’язаний із родиною покійного ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України Євгенія Імаса.

    Будівля площею понад 274 квадратні метри після смерті Імаса у 2024 році перейшла його спадкоємцям.

    Саме родина Імасів, як зазначають журналісти, відігравала ключову роль у функціонуванні громадської організації «Десенка», якій у 2015 році було передано майже два гектари землі на Трухановому острові.

    Цікаво, що між Імасом та Ігорем Гуменюком існували й фінансові зв’язки. В останній декларації ректора була зазначена позика від колишнього народного депутата на суму понад 8 мільйонів гривень.

    Журналісти також звернули увагу на схему придбання нерухомості Імасом у 2023 році. Згідно з відкритими даними, оплата проводилася кількома траншами, значна частина яких була меншою за 400 тисяч гривень. Саме з цієї суми починається обов’язковий фінансовий моніторинг операцій банками.

    Як працювала схема

    За даними розслідування, земельна ділянка спочатку перебувала в оренді громадської організації «Десенка», створеної для обслуговування навчально-оздоровчої водної бази.

    У різні роки серед засновників організації були члени родини Імасів. Після поділу земельної ділянки окремі її частини перейшли в користування нинішнім орендарям.

    При цьому формально на території продовжують існувати не приватні будинки, а «будинки відпочинку». Саме ця юридична конструкція, на думку журналістів та експертів, дозволила обійти обмеження щодо житлової забудови заповідної території.

    Додатковим підтвердженням фактичного проживання людей у цих будівлях журналісти називають матеріали судових справ. Зокрема, в одній із судових ухвал щодо діяльності компанії UKRTAC зазначалося, що Северіон Дангадзе фактично проживає на території об’єкта на вулиці Труханівській.

    Чому це важливо

    Труханів острів залишається однією з найбільш цінних рекреаційних зон столиці. Будь-яка забудова на його території традиційно викликає гостру реакцію громадськості через ризики втрати природних територій та обмеження доступу киян до громадського простору.

    Юристи наголошують, що ключове питання полягає не лише у праві власності на будівлі, а й у відповідності їхнього фактичного використання тому цільовому призначенню, яке визначене документами.

    Якщо об’єкти, зареєстровані як бази відпочинку чи рекреаційні споруди, фактично використовуються як приватні маєтки, це може стати підставою для додаткових перевірок з боку правоохоронних органів, прокуратури та органів місцевого самоврядування.

    Саме тому історія з елітною нерухомістю на Трухановому острові вже виходить далеко за межі звичайного майнового спору та може стати однією з найгучніших земельних історій Києва останніх років.

     

  • Юрист Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах Андрія Єрмака

    Юрист Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах Андрія Єрмака

    Відомий київський юрист, позаштатний радник АО “Саєнко Харенко”  Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах екс-глави ОП Андрія Єрмака.

    Зокрема, мова йде про складну схему навколо володіння семи будинками та 40 га землі в елітному Козині, що під Києвом.

    Так, Дмитро Тараник у 2022 році став власником  ТОВ “Тімекс-Інвест”, яка володіє  61,1% компанії ТОВ “Берег”. Ще 39% ТОВ “Берег” через ТОВ “Мідал” нажеть Максиму Кріппі, якого також називають “гаманцем” Андрія Єрмака.

    Нагадаємо, Дмитро Тараник фактично є партнером в АО “Саєнко Харенко”, де працював радник Єрмака Олександр Бевз.

    Засновник АО “Саєнко Харенко” Михайло Харенко являється також засновником в БФ “Дихай” разом з Юрієм Кривошеєм. Серед активів що належать Юрію Кривошеї – ТОВ “Ресткор”, створене разом з Артемом Кривошеєм. Останній близький до Максима Кріппи та працював керівником в його ТОВ “Клуб Ягуар”.

  • Путін дозволив арештовувати квартири та рахунки росіян за кордоном

    Путін дозволив арештовувати квартири та рахунки росіян за кордоном

    Російська влада продовжує посилювати контроль над громадянами, які залишили країну після початку повномасштабної війни проти України. Президент Росії Володимир Путін підписав новий закон, який суттєво розширює можливості держави щодо переслідування росіян, які перебувають за межами країни. Документ дозволяє накладати арешт на квартири, будинки, земельні ділянки, автомобілі, банківські рахунки та інші активи громадян РФ, якщо їхні дії будуть визнані такими, що суперечать інтересам держави.

    Про ухвалення закону повідомило видання The Moscow Times. Нові правила набудуть чинності з 1 вересня 2026 року і можуть стати одним із наймасштабніших інструментів тиску на російську еміграцію за весь час правління Путіна.

    Фактично Кремль отримує можливість застосовувати фінансові санкції проти власних громадян навіть у тому випадку, якщо вони давно залишили територію Росії та проживають в інших країнах. При цьому для застосування обмежень достатньо, щоб людина була визнана винною у так званому адміністративному правопорушенні, перелік яких останніми роками в Росії суттєво розширився.

    Згідно з новим законом, підставою для арешту майна можуть стати звинувачення у “дискредитації” російської армії, публічні заклики до посилення міжнародних санкцій проти Росії, поширення матеріалів, які влада відносить до екстремістських, демонстрація або пропаганда нацистської символіки, а також інші адміністративні порушення, які Кремль пов’язує із загрозою державним інтересам. Під санкції можуть потрапити навіть особи, які не сплатили раніше призначений штраф за подібні дії.

    Особливу увагу експерти звертають на те, що закон не встановлює чітких обмежень щодо вартості майна, яке може бути арештоване. Це означає, що у разі накладення штрафу на кілька десятків тисяч рублів під обмеження потенційно може потрапити нерухомість вартістю у мільйони рублів або значні суми на банківських рахунках. Фактично новий механізм дозволяє державі використовувати майновий тиск як інструмент покарання та стримування політичної активності.

    Новий закон став продовженням політики, яку російська влада послідовно проводить після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. За цей час у країні було ухвалено десятки нормативних актів, спрямованих на обмеження свободи слова, діяльності незалежних медіа, правозахисних організацій та опозиційних рухів. Особливо активно застосовуються статті про “дискредитацію армії” та поширення так званих фейків про Збройні сили РФ.

    Саме за цими статтями протягом останніх років були оштрафовані або засуджені тисячі росіян, серед яких журналісти, політики, громадські активісти, діячі культури та звичайні громадяни. У багатьох випадках приводом для переслідування ставали антивоєнні публікації в соціальних мережах, участь у протестах або навіть висловлювання у приватних розмовах.

    З початком війни Росію залишили сотні тисяч громадян. За різними оцінками, хвилі еміграції охопили представників ІТ-сектору, журналістів, науковців, підприємців, студентів та політичних активістів. Значна частина з них оселилася в країнах Європи, на Кавказі та в Центральній Азії, однак продовжує володіти майном на території Росії.

    Саме ця категорія громадян, на думку експертів, може стати головною ціллю нового закону. Навіть перебуваючи за кордоном, люди ризикують втратити доступ до власних активів у Росії через публічну критику війни або влади. Таким чином Кремль фактично поширює механізми внутрішнього контролю за межі країни та демонструє намір зберігати вплив на громадян незалежно від того, де вони проживають.

    Окремо документ регулює питання судового розгляду справ щодо осіб, які перебувають за кордоном. Якщо людину неможливо повідомити про відкриття провадження, суд отримує право самостійно призначити їй захисника. Формально це подається як гарантія права на захист, однак правозахисники побоюються, що така практика може дозволити проводити розгляд справ фактично без участі самих обвинувачених.

    У пояснювальній записці до закону прямо зазначається, що він спрямований проти громадян, які після виїзду з Росії займаються діяльністю, що нібито суперечить інтересам держави. Автори документа стверджують, що новий механізм необхідний для боротьби із закликами до порушення територіальної цілісності Росії, підриву конституційного ладу та іншими діями, які влада вважає небезпечними.

    Водночас критики закону наголошують, що поняття “інтереси держави” в російському законодавстві трактуються надзвичайно широко. Це створює можливості для довільного застосування нових норм і використання їх проти будь-яких громадян, які відкрито висловлюють незгоду з офіційною політикою Кремля.

    На думку аналітиків, ухвалення такого закону свідчить про посилення репресивних тенденцій у Росії. Якщо раніше влада робила ставку на кримінальне переслідування, оголошення опозиціонерів у розшук або надання їм статусу “іноземних агентів”, то тепер дедалі більшого значення набувають економічні механізми тиску. Арешт майна може стати значно болючішим інструментом впливу, ніж традиційні штрафи або заборони.

    Ухвалення нового документа також відбувається на тлі складної соціально-економічної ситуації всередині Росії. Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що через гострий дефіцит кадрів російська влада планує активніше залучати до роботи пенсіонерів та громадян передпенсійного віку. За даними української розвідки, нестача працівників спостерігається у промисловості, транспорті, логістиці, медицині та низці інших галузей.

    Економісти пов’язують кадрову кризу з наслідками війни, мобілізації, значними втратами на фронті та масштабною еміграцією населення. Саме тому останні рішення Кремля дедалі частіше розглядаються як спроба не лише посилити політичний контроль, а й стримати подальший відтік громадян за кордон.

    Новий закон може стати ще одним сигналом для росіян, які залишили країну після початку війни. Відтепер критика дій влади або підтримка міжнародного тиску на Росію потенційно може загрожувати не лише штрафами чи забороною на повернення до країни, а й втратою житла, заощаджень та іншого майна, що залишається на території РФ.

  • Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли прямі зв’язки між бізнесменом з Броварів Максимом Кріппою та екс-главою Офісу президента Андрієм Єрмаком через мережу пов’язаних компаній та адвокатських об’єднань.

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання компанією ТОВ “Мідал” Максима Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за  311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія ТОВ “Берега” пов’язана з близькими до Кріппи екс-регіоналами Анатолієм Шалоплутом і Сергієм Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників – партнер Кріппи Олександр Зеленюк. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Серед активів Ігоря Фоміна також  компанія “Київ Глобал” повязана з близьким до Андрія Єрмака послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком. Євгена Корнійчука в ЗМІ  називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Адвуокат екс-глави ОП Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко – колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з близьким до Єрмака  партнером адвокатської компанії Sayenko Kharenko  Михайлом Харенком.

    Максим Кріппа має давні інтереси на ринку онлайн казино, ще з часів роботи на російського православного олігарха Костянтина Малофєєва. Свої інтереси на українському ігорному ринку Кріппа лобіює через Данила Гетманцева, та людей з оточення кума Єрмака – Миколи Тищенка.

  • Елеватор за ціною кварталу квартир: у Кропивницькому продають аграрний комплекс за $950 тисяч

    Елеватор за ціною кварталу квартир: у Кропивницькому продають аграрний комплекс за $950 тисяч

    У Кропивницькому на продаж виставили великий елеваторний комплекс із повним циклом обробки та зберігання зерна. Об’єкт площею понад 5 тисяч квадратних метрів, який включає зерносховища, сушильне господарство, млин, комбікормовий цех та власну електропідстанцію, оцінили у 950 тисяч доларів. Пропозиція вже привернула увагу представників аграрного бізнесу та інвесторів, адже йдеться про готовий виробничий майданчик у центрі одного з найважливіших аграрних регіонів України.

    Інформацію про продаж оприлюднила інвестиційна компанія InVenture. Комплекс розташований у промисловій зоні Кропивницького на проспекті Інженерів і займає земельну ділянку площею 2,84 гектара. Земля перебуває в оренді до 2035 року, що дозволяє новому власнику одразу розпочати роботу без додаткових земельних процедур.

    Загальна площа будівель та споруд становить 5186 квадратних метрів. Основна спеціалізація підприємства — приймання, очищення, сушіння, зберігання та часткова переробка зернових, зернобобових та олійних культур. Комплекс свого часу будувався як багатофункціональний аграрний об’єкт і може забезпечувати практично весь виробничий цикл роботи із сільськогосподарською продукцією.

    Однією з головних переваг об’єкта є його логістичне розташування. Кропивницький традиційно вважається одним із центрів українського аграрного виробництва. Кіровоградська область входить до числа регіонів-лідерів за вирощуванням зернових та олійних культур, а також має розвинену мережу автомобільних та залізничних шляхів. Саме тому елеваторна інфраструктура в області залишається стратегічно важливою навіть в умовах воєнного часу.

    До складу комплексу входять зерносховища та складські приміщення загальним об’ємом понад 9 тисяч кубічних метрів. Потужності дозволяють одночасно зберігати до 15 тисяч тонн пшениці або близько 7 тисяч тонн соняшнику. Для аграрного сектору це досить суттєвий показник, особливо з огляду на постійний попит на послуги зі зберігання зерна.

    На території також працює сушильний комплекс із двома зерносушарками продуктивністю до 32 та 50 тонн на годину. Це дозволяє швидко підготувати врожай до тривалого зберігання або реалізації. Додатково встановлено обладнання для очищення та сепарації зерна, що дає можливість доводити продукцію до необхідних стандартів якості.

    Логістичний блок підприємства включає приймальні навіси, авторозвантажувачі, ваговий комплекс та систему внутрішнього транспортування зерна. Така інфраструктура дозволяє оперативно обслуговувати великі партії сільськогосподарської продукції під час сезону збору врожаю.

    Окрім елеваторної частини, на території розташовані млинний комплекс та комбікормовий цех. Це відкриває для потенційного інвестора додаткові можливості для диверсифікації бізнесу та створення виробництва з більшою доданою вартістю. Також на майданчику є ремонтні майстерні, гаражі та допоміжні приміщення для обслуговування вантажного транспорту.

    Важливою перевагою є наявність власної трансформаторної підстанції потужністю 400 кВА. В умовах високих тарифів та потреби в безперебійному електропостачанні для аграрних підприємств така інфраструктура має значну цінність.

    Продаж об’єкта відбувається на тлі зростання інтересу до українського аграрного сектору. Незважаючи на війну, агропромисловий комплекс залишається одним із ключових драйверів української економіки. За даними Міністерства аграрної політики, аграрна продукція забезпечує значну частину валютних надходжень держави, а попит на зернову логістику та елеваторні потужності залишається стабільним.

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що вартість у 950 тисяч доларів для подібного об’єкта виглядає конкурентною. Для порівняння, будівництво нового елеватора із подібними потужностями сьогодні може коштувати у декілька разів дорожче через зростання цін на металоконструкції, обладнання та будівельні роботи.

    Водночас покупець має враховувати необхідність модернізації окремих виробничих потужностей та оновлення частини обладнання. Саме тому продавець позиціонує комплекс не лише як готовий елеватор, а й як перспективний майданчик для розвитку зернової логістики, агропереробки або створення великого складського центру.

    На тлі активної приватизації державних активів та пожвавлення інвестиційного ринку в Україні подібні пропозиції викликають дедалі більший інтерес серед українських і міжнародних інвесторів. Особливо це стосується аграрної інфраструктури, яка залишається одним із найстабільніших сегментів економіки навіть під час війни.

    Таким чином, елеваторний комплекс у Кропивницькому може стати не лише черговим об’єктом нерухомості на ринку, а й важливим інвестиційним активом для компаній, які планують розширювати свою присутність в аграрному секторі України. З огляду на масштаби інфраструктури, вигідне розташування та готовність до роботи, об’єкт уже називають однією з найцікавіших аграрних пропозицій літа 2026 року.

  • Ринок нерухомості лихоманить: у яких областях квартири різко подорожчали, а де ціни обвалилися

    Ринок нерухомості лихоманить: у яких областях квартири різко подорожчали, а де ціни обвалилися

    Ринок житлової нерухомості в Україні продовжує демонструвати неоднорідну динаміку. Попри війну, економічну нестабільність та безпекові ризики, вартість житла у більшості регіонів країни у травні 2026 року знову зросла. Водночас попит залишається нерівномірним: в одних областях покупці активно цікавляться новими квартирами, тоді як в інших ринок поступово охолоджується.

    Про це свідчать результати аналітичного дослідження маркетплейса нерухомості DIM.RIA.

    Найбільше зростання цін на первинному ринку житла у травні зафіксовано в Чернігівській області. Тут середня вартість квадратного метра у новобудовах за місяць збільшилася одразу на 13%. Така динаміка стала найбільшою серед усіх регіонів України.

    Якщо ж аналізувати ситуацію за останній рік, абсолютним лідером стала Івано-Франківська область. Тут квадратний метр у новобудовах подорожчав на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значне зростання також продемонстрували Тернопільська та Житомирська області, де ціни збільшилися на 19%. У Кіровоградській, Вінницькій та Хмельницькій областях житло подорожчало на 14%.

    Експерти пояснюють таку тенденцію насамперед переміщенням населення до відносно безпечних регіонів, а також обмеженою пропозицією якісного нового житла. Водночас забудовники продовжують поступово піднімати ціни через зростання вартості будівельних матеріалів, логістики та робочої сили.

    Попри загальну тенденцію до подорожчання, у столиці відбулося незначне коригування цін. У травні середня вартість квадратного метра в київських новобудовах становила 1429 доларів, що на 0,6% менше порівняно з квітнем.

    Київ, однак, залишається найдорожчим містом України за вартістю первинного житла. Найвищі ціни традиційно фіксуються у Печерському районі, де квадратний метр коштує в середньому 2729 доларів. Для порівняння, у Деснянському районі столиці новобудови продаються майже втричі дешевше — в середньому по 882 долари за квадратний метр.

    Не менш цікавою є ситуація з попитом на новобудови. У травні найбільше зріс інтерес покупців у Кіровоградській області — одразу на 29%. Значне пожвавлення також зафіксували у Волинській області, де кількість звернень потенційних покупців збільшилася на 25%.

    До переліку регіонів із високою активністю також увійшли Миколаївська область із приростом попиту на 22% та Хмельницька область із показником 18%.

    Водночас у низці областей спостерігалося помітне зниження інтересу до новобудов. Найбільше скорочення попиту відбулося у Харківській області — мінус 13%. Також зменшення кількості звернень зафіксовано у Рівненській області (-8,6%) та Дніпропетровській (-8,4%).

    На вторинному ринку житла ситуація виявилася ще більш контрастною. У травні найбільше зростання кількості нових оголошень спостерігалося у Волинській та Сумській областях, де пропозиція збільшилася на 10%. У Чернігівській області кількість об’єктів на продаж зросла на 8%.

    Водночас у Києві власники почали виставляти на продаж менше квартир. Кількість оголошень на вторинному ринку столиці скоротилася на 11%, що стало одним із найбільших спадів серед усіх регіонів країни.

    Попри коливання попиту та пропозиції, ціни на вторинному ринку в більшості областей продовжили рухатися вгору. Найбільше житло подорожчало у Чернівецькій області — плюс 12% за місяць. Значне зростання також зафіксовано в Кіровоградській області (+9%) та Рівненській області (+8%).

    Водночас у прифронтових та прикордонних регіонах ситуація залишається складною. Найбільше падіння цін зафіксовано у Херсонській області, де квартири подешевшали на 9%. У Чернігівській області вартість житла знизилася на 8%.

    Саме Херсонщина залишається регіоном із найдоступнішою нерухомістю в Україні. Середня ціна однокімнатної квартири тут у травні становила лише 15,5 тисячі доларів.

    Для порівняння, у Києві середня вартість однокімнатної квартири на вторинному ринку вже досягла 89 тисяч доларів. При цьому найбільш дорогим районом столиці залишається Печерський, де середня ціна однокімнатного житла сягає 180 тисяч доларів. Найдешевші квартири продаються у Деснянському районі — приблизно за 48 тисяч доларів.

    Попит на вторинне житло в більшості регіонів країни продовжує скорочуватися. Найбільше падіння інтересу покупців зафіксовано у Херсонській області — мінус 18%. У Сумській області попит зменшився на 11%, а в Чернівецькій — на 9%.

    Серед регіонів, де покупці навпаки почали активніше шукати житло, лідирує Закарпатська область. Тут попит зріс на 15%. У Рівненській області зафіксовано зростання на 9%.

    Аналітики зазначають, що ринок нерухомості дедалі більше залежить від безпекової ситуації. Західні області та відносно безпечні регіони продовжують приваблювати покупців і демонструють стійке зростання цін. Натомість прифронтові території стикаються зі зниженням вартості житла та скороченням попиту.

    Водночас соціологічні дослідження свідчать, що інтерес українців до купівлі власного житла залишається високим. За останніми опитуваннями, понад половина громадян — 51,1% — планують придбати нерухомість у найближчій перспективі. При цьому дедалі більше українців звертають увагу не лише на квартири, а й на приватні будинки. Найпопулярнішим бюджетом для майбутньої покупки залишається сума від 30 до 60 тисяч доларів.

    Експерти прогнозують, що до кінця року ринок житла залишатиметься активним, однак темпи зростання цін багато в чому залежатимуть від ситуації на фронті, макроекономічної стабільності та доступності іпотечних програм для населення.

  • Українці масово скуповують квартири у Польщі: придбали більше житла, ніж громадяни 115 країн разом

    Українці масово скуповують квартири у Польщі: придбали більше житла, ніж громадяни 115 країн разом

    Громадяни України стали найбільшими іноземними покупцями житла у Польщі, суттєво випередивши всіх інших іноземців. За підсумками 2025 року українці придбали в сусідній країні близько 9300 квартир — це більше, ніж сумарно купили громадяни ще 115 держав.

    Про це свідчать дані аналітичного звіту польського сервісу GetHome.pl, які наводить InPoland.

    За останні роки польський ринок нерухомості переживає справжній бум іноземних покупців, а українці стали його головною рушійною силою. Якщо порівнювати з попереднім десятиліттям, кількість угод за участю іноземців у Польщі зросла приблизно у п’ять разів.

    Аналітики зазначають, що різке зростання попиту на польське житло серед українців почалося після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Частина українців виїхала до Польщі як біженці, однак із часом багато хто почав закріплюватися там надовго — шукати роботу, відкривати бізнес, перевозити родини та інвестувати у власне житло.

    Загалом у 2025 році іноземці придбали у Польщі понад 17,7 тисячі квартир. Це приблизно на 2% більше, ніж роком раніше. Майже кожна друга квартира серед усіх покупок іноземців припала саме на громадян України.

    Сумарна площа житла, яке українці придбали у Польщі протягом минулого року, сягнула близько 548 тисяч квадратних метрів. Для порівняння — це більше, ніж загальна площа житла, купленого громадянами інших 115 країн світу разом узятих.

    Другими за активністю серед іноземців стали громадяни Білорусі. У 2025 році вони придбали близько 2700 квартир загальною площею 192 тисячі квадратних метрів. Польські експерти пов’язують це з політичною ситуацією у Білорусі та еміграцією після протестів і репресій режиму Олександра Лукашенка.

    Також помітно активізувалися покупці з Індії. За рік вони придбали у Польщі житло загальною площею приблизно 16 тисяч квадратних метрів. Переважно йдеться про спеціалістів у сферах IT, технологій та бізнес-послуг, які працюють у польських компаніях або міжнародних корпораціях.

    Громадяни Туреччини купили близько 10 тисяч квадратних метрів житла. Подібні показники зафіксували й серед чеських покупців. Експерти вважають, що чехи часто розглядають польську нерухомість як інвестицію або варіант другого житла поблизу кордону.

    Найбільш популярними містами серед іноземних покупців залишаються Варшава, Краків, Вроцлав, Гданськ та Познань. Саме там найбільш активно розвивається ринок праці та зосереджені великі міжнародні компанії.

    Польські рієлтори зазначають, що українці найчастіше купують квартири середнього сегмента — як для власного проживання, так і для інвестицій. Частина покупців орієнтується на новобудови, інші — на вторинний ринок у районах із розвиненою інфраструктурою.

    Водночас експерти звертають увагу, що інтерес до польської нерухомості з боку громадян Західної Європи поступово слабшає. Причинами називають різке подорожчання квартир, зниження прибутковості оренди та погіршення умов іпотечного кредитування.

    За даними польських аналітиків, за останні кілька років ціни на житло у великих містах Польщі суттєво зросли. Найбільше подорожчали квартири у Варшаві та Кракові, де попит стабільно перевищує пропозицію.

    Окремо польські економісти наголошують, що активність українців суттєво вплинула на ринок оренди житла. Через збільшення кількості мешканців у багатьох містах ціни на оренду різко пішли вгору, а дефіцит доступного житла став однією з головних проблем великих польських мегаполісів.

    Водночас частина експертів вважає, що присутність українців позитивно впливає на польську економіку. Українські громадяни активно працюють, сплачують податки, відкривають підприємства та підтримують внутрішній попит.

    На цьому тлі в Україні ситуація на ринку нерухомості залишається складною. Через війну, економічну нестабільність та високі ризики частина українців відкладає купівлю житла в країні або шукає можливості для інвестицій за кордоном.

    Паралельно в Україні продовжують зростати ціни на оренду. У деяких містах оренда однокімнатної квартири вже перевищує середню заробітну плату, що додатково стимулює частину громадян розглядати переїзд до ЄС.

    Аналітики прогнозують, що попит українців на польську нерухомість залишатиметься високим і надалі, особливо якщо війна затягнеться, а Польща збереже стабільний ринок праці та програми підтримки іноземців.