Позначка: НПЗ

  • Зеленський про удари по Москві: це відповідь України на війну РФ

    Зеленський про удари по Москві: це відповідь України на війну РФ

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував масовану атаку безпілотників на Москву та Московську область у ніч на 17 травня, назвавши її «цілком справедливою відповіддю» України на затягування Росією війни та постійні удари по українських містах і цивільній інфраструктурі. За словами глави держави, Україна продовжує демонструвати здатність завдавати ударів по стратегічних об’єктах на великій відстані від свого кордону, попри потужну систему протиповітряної оборони навколо російської столиці.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі після нічної атаки, яка стала однією з наймасштабніших по Москві за весь час повномасштабної війни.

    «Цілком справедливі наші відповіді на російське затягування війни та удари по наших містах і громадах. Цього разу українські далекобійні санкції досягли Московського регіону, і ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну», — написав президент.

    Глава держави наголосив, що український оборонний сектор продовжує активно розвивати виробництво далекобійних дронів і ракет, які здатні вражати цілі за сотні кілометрів від державного кордону. За його словами, саме розвиток власних технологій дозволяє Україні відповідати на російські удари не лише обороною, а й атаками по критично важливих об’єктах на території РФ.

    Окремо президент подякував співробітникам Служба безпеки України, військовим та всім Силам оборони за проведення операції. Він звернув увагу на те, що удари були нанесені по об’єктах, розташованих більш ніж за 500 кілометрів від українського кордону.

    «Вдячний СБУ та всім Силам оборони України за влучність. Дистанція від державного кордону України — понад 500 км. Концентрація російської ППО в Московському регіоні — найбільша. Але долаємо», — наголосив Володимир Зеленський.

    У ніч на 17 травня Москва та Московська область зазнали масованої атаки невідомих безпілотників. Російські Telegram-канали, місцеві чиновники та мешканці повідомляли про численні вибухи в різних районах столиці РФ та передмістях. У мережі з’явилися відео роботи російської ППО, а також кадри пожеж на окремих об’єктах після влучань.

    За інформацією російських джерел, вибухи лунали одразу у кількох районах Московської області. Через загрозу атак тимчасово обмежували роботу деяких аеропортів, а російські силові структури перевели частину систем протиповітряної оборони у посилений режим.

    Перед атакою на Москву вибухи також пролунали в тимчасово окупованому Криму. Російська влада повідомляла про роботу ППО над півостровом, однак офіційних деталей щодо наслідків тоді не наводилося.

    Згодом стало відомо, що внаслідок атаки у Московському регіоні були уражені кілька стратегічних об’єктів. Серед них — технопарк, промислове підприємство, нафтопереробний завод, аеропорт та наливна станція нафтопродуктів. Частина підприємств після ударів тимчасово припинила роботу, а на місцях виникли пожежі.

    Пізніше Міністерство оборони України офіційно підтвердило удари по низці об’єктів у Москві та Московській області. У відомстві повідомили, що серед цілей були нафтобаза, нафтопереробний завод, а також підприємства, пов’язані з виробництвом мікроелектроніки. Саме така продукція, за даними української сторони, використовується у військовій промисловості Росії для виготовлення високоточного озброєння, систем наведення та компонентів для ракет і дронів.

    В українському Міноборони наголосили, що удари були спрямовані виключно по об’єктах, які мають значення для забезпечення російської армії та функціонування військово-промислового комплексу РФ. У Києві неодноразово заявляли, що атаки по території Росії є відповіддю на регулярні масовані обстріли українських міст, енергетичної інфраструктури та цивільних об’єктів.

    На тлі останніх подій аналітики звертають увагу, що атаки українських дронів по території Росії стають дедалі системнішими та технологічно складнішими. Якщо раніше основними цілями були прикордонні регіони РФ, то тепер удари регулярно досягають Москви та центральних областей Росії.

    Крім безпосереднього військового ефекту, такі атаки мають і політичне значення. Вони демонструють, що навіть найбільш захищені регіони Росії залишаються вразливими для ударів, попри масштабну систему ППО та багатомільярдні витрати Кремля на оборону столиці.

    Останні атаки також стали черговим ударом по іміджу російської системи протиповітряної оборони, яку російська влада раніше називала однією з найпотужніших у світі. Попри концентрацію засобів ППО навколо Москви, безпілотники змогли прорватися до низки об’єктів, що викликало значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Водночас українська влада продовжує наголошувати: головною умовою припинення подібних ударів є завершення Росією війни проти України та припинення атак по українських містах і цивільному населенню.

  • Масована атака дронів на Москву та область

    Масована атака дронів на Москву та область

    У ніч проти 17 травня столиця Росії — Москва — та прилегла Московська область зазнали масованої атаки безпілотників. За повідомленнями місцевих жителів, моніторингових каналів та російських посадовців, у регіоні пролунала велика кількість вибухів, а в небі фіксувалася активна робота систем протиповітряної оборони. У російських джерелах стверджується, що йдеться про атаку, в якій могли бути задіяні понад сотню дронів.

    Інформацію про атаку частково підтвердив мер Москви Сергій Собянін, який заявив про роботу ППО та збиття безпілотників, що прямували у бік російської столиці. За його словами, станом на ранок нібито було знищено вже понад сотню повітряних цілей. Водночас незалежно перевірити ці дані наразі неможливо, а різні російські джерела подають різні цифри та оцінки масштабів атаки.

    Місцеві мешканці Москви та підмосковних міст повідомляли про серії гучних вибухів у різних районах. Зокрема, звуки вибухів та роботу ППО чули у Хімках, Лобні та Наро-Фомінську. Очевидці описували ситуацію як одну з найінтенсивніших повітряних тривог останніх місяців, зазначаючи, що вибухи лунали хвилями та тривали протягом тривалого часу.

    У соціальних мережах та моніторингових каналах почали поширюватися відеозаписи, на яких видно рух групи невідомих об’єктів у нічному небі в напрямку Московської області. Частина роликів демонструє роботу російської ППО, а також яскраві спалахи у повітрі, які користувачі пов’язують із перехопленням дронів.

    За попередніми даними, внаслідок атаки виникли пожежі на кількох об’єктах інфраструктури. Зокрема, повідомляється про загоряння на території технопарку «Елма» у Московській області. Це підприємство спеціалізується на виробництві електронної техніки, контрольно-вимірювальних приладів, оптичних систем та інших високотехнологічних компонентів. Також у російських джерелах з’являлася інформація про можливе ураження одного з нафтопереробних заводів у Москві, однак офіційного підтвердження цим повідомленням немає.

    Пожежі, за словами очевидців, супроводжувалися сильним задимленням, а в окремих районах було видно яскраві спалахи вогню. Російські служби екстреного реагування були переведені у посилений режим роботи, а на місцях інцидентів діяли пожежні та рятувальні підрозділи.

    На тлі атаки російська влада запровадила тимчасові обмеження в роботі цивільної авіації. Зокрема, у московських аеропортах Внуково, Домодєдово, Жуковський та Шереметьєво тимчасово призупиняли приймання та відправлення рейсів. Це пояснювали заходами безпеки у зв’язку з масованою атакою безпілотників.

    Попри заяви російської сторони про «успішну роботу ППО», масштаби події викликали значний резонанс у місцевих медіа та соціальних мережах. Користувачі активно обговорюють як кількість дронів, так і ймовірні наслідки ударів по інфраструктурних об’єктах.

    Наразі офіційна інформація залишається суперечливою: частина даних подається російською владою, частина — місцевими очевидцями та моніторинговими каналами, що ускладнює точну оцінку масштабів атаки та її наслідків.

  • Рекордне падіння: нафтопереробка в Росії обвалилася до мінімуму за 17 років після серії атак

    Рекордне падіння: нафтопереробка в Росії обвалилася до мінімуму за 17 років після серії атак

    Нафтопереробна галузь Росії переживає найглибше падіння за останні майже два десятиліття — обсяги переробки нафти скоротилися до найнижчого рівня з 2009 року. За даними аналітиків, різке зниження пов’язане передусім із системними ударами по енергетичній інфраструктурі, які дедалі сильніше впливають на ключовий сектор російської економіки. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на дані OilX.

    Згідно з оцінками, обсяги переробки нафти в країні впали до приблизно 4,69 мільйона барелів на добу. Це означає скорочення на 11% від початку 2026 року, на 12% у річному вимірі та майже на 18% порівняно з довоєнним рівнем 2021 року. Фактично йдеться про втрату близько одного мільйона барелів на добу — суттєвий удар по енергетичному балансу країни.

    Основною причиною падіння стали регулярні атаки безпілотників по об’єктах нафтогазової інфраструктури. За останній місяць було зафіксовано щонайменше два десятки таких ударів, що стало одним із найвищих показників з початку повномасштабної війни. Під обстріли потрапляли не лише нафтопереробні заводи, а й нафтобази, трубопроводи та морська інфраструктура.

    Серед найбільш постраждалих підприємств — великі нафтопереробні заводи в різних регіонах країни. Частина з них була змушена повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження обладнання та ризики повторних ударів. Це спричинило ефект ланцюгової реакції, коли перебої на окремих об’єктах почали впливати на всю систему переробки та постачання пального.

    Окрім заводів, удари зачепили й транспортну інфраструктуру. Російська система нафтопроводів, яка є однією з найбільших у світі, також зазнала атак. Крім того, безпілотники неодноразово вражали морські порти, через які здійснюється експорт нафти. Саме через ці порти проходить значна частина поставок на зовнішні ринки, тому навіть тимчасові зупинки роботи створюють серйозні економічні ризики.

    Зокрема, у квітні тимчасово припиняли відвантаження нафти порти на Балтійському морі, включно з ключовими експортними вузлами. Також фіксувалися перебої в роботі портів на Чорному морі. Хоча частину інфраструктури вдалося швидко відновити, сам факт регулярних атак підриває стабільність логістичних ланцюгів.

    Наслідки цих ударів вже відчутні не лише в промисловості, а й на внутрішньому ринку. Завантаження нафтопереробних заводів опустилося навіть нижче рівнів, зафіксованих під час паливної кризи восени минулого року. Тоді в окремих регіонах виник дефіцит бензину, що призвело до обмежень продажу та різкого зростання цін.

    Аналітики зазначають, що зниження переробки може мати довгострокові наслідки для економіки Росії. Нафтова галузь залишається ключовим джерелом доходів державного бюджету, а будь-яке скорочення обсягів виробництва і експорту безпосередньо впливає на фінансову стабільність.

    Водночас, попри проблеми з переробкою, видобуток нафти в країні частково відновився після тимчасового падіння наприкінці березня та на початку квітня. Експерти пояснюють це тим, що видобувні компанії намагаються компенсувати втрати за рахунок збільшення виробництва, однак без стабільної переробки та логістики ці обсяги складно ефективно реалізувати.

    Ситуація ускладнюється ще й тим, що значна частина інфраструктури була побудована десятки років тому і не розрахована на подібні навантаження або сучасні загрози. Це робить її вразливою до пошкоджень і ускладнює швидке відновлення.

    Експерти також звертають увагу, що удари по енергетичній інфраструктурі можуть змінити підхід до ведення війни, адже вони спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на економічні можливості країни. Зниження обсягів переробки та експорту нафти потенційно обмежує фінансування військових витрат і впливає на загальну стійкість економіки.

    Падіння нафтопереробки до мінімуму за 17 років стало одним із найяскравіших сигналів того, що енергетичний сектор Росії зазнає системного тиску. Подальший розвиток ситуації залежатиме від інтенсивності атак, здатності відновлювати інфраструктуру та адаптуватися до нових умов.

  • Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    Інтенсивність українських атак на російську нафтову інфраструктуру у квітні 2026 року сягнула найвищого рівня щонайменше з грудня 2025-го. Про це повідомляє Bloomberg, яке проаналізувало відкриті дані та зафіксовані удари по об’єктах енергетичного сектору РФ.

    За підрахунками агентства, лише протягом одного місяця Україна здійснила щонайменше 21 атаку на російську нафтову інфраструктуру. Йдеться не лише про нафтопереробні заводи, а й про широку мережу об’єктів, які забезпечують експорт і транспортування сировини: морські термінали, резервуарні парки, насосні станції та елементи трубопровідної системи.

    Особливо показовим є те, що дев’ять із цих ударів були спрямовані безпосередньо на нафтопереробні підприємства. Це найбільший місячний показник із початку 2026 року, що свідчить про системну і цілеспрямовану кампанію з ураження саме виробничих потужностей, а не лише логістики.

    Наслідки цих атак уже відчутні. За оцінками аналітичної компанії OilX, середній рівень переробки нафти в Росії знизився до 4,69 мільйона барелів на добу. Це найнижчий показник із грудня 2009 року — тобто майже за півтора десятиліття. Така динаміка свідчить про серйозні структурні проблеми в роботі галузі, спричинені регулярними ударами.

    Зниження обсягів переробки створює комплексний ефект. З одного боку, воно тисне на внутрішній ринок Росії, де навесні традиційно зростає попит на пальне — як у сільському господарстві, так і в транспортному секторі. З іншого боку, це впливає і на глобальні ринки, адже Росія залишається одним із найбільших експортерів нафтопродуктів. Будь-які перебої в її постачаннях відразу відображаються на світових цінах.

    Аналітики звертають увагу і на зміну тактики українських ударів. За даними Bloomberg, у квітні Україна повернулася до практики повторних атак по тих самих об’єктах. Це дозволяє не лише завдати первинної шкоди, а й максимально ускладнити ремонт і відновлення роботи підприємств. Таким чином, навіть частково пошкоджені заводи або станції довше залишаються поза експлуатацією.

    Крім того, значно посилилися удари по транспортній інфраструктурі. Зокрема, у квітні було уражено щонайменше п’ять насосних станцій нафтопроводів — ключових елементів системи, яка забезпечує переміщення сировини між родовищами, НПЗ і портами. Пошкодження таких об’єктів створює “вузькі місця” у логістиці, навіть якщо самі заводи залишаються відносно неушкодженими.

    Ще однією тенденцією стало розширення географії ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають об’єктів у глибині території РФ. Один із найбільш показових випадків — атака на великий нафтопереробний завод, розташований на відстані понад 1500 кілометрів від українського кордону. Це демонструє зростання дальності та ефективності українських дронів, а також зміну характеру війни, де тилові об’єкти більше не є недосяжними.

    Окремі удари підтверджувалися і офіційно. За даними Генеральний штаб Збройних сил України, у період з 27 по 30 квітня було уражено об’єкти в Орську, Туапсе, а також лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”. Ці об’єкти відіграють важливу роль у переробці та транспортуванні нафти.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що удари по енергетичній інфраструктурі РФ у поєднанні із західними санкціями мають стратегічний ефект. За його словами, це призводить до скорочення експортних можливостей Росії і, відповідно, до зменшення ресурсів, які можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    У цьому контексті експерти говорять про формування нової фази економічного тиску на РФ. Якщо раніше основний акцент робився на санкціях і обмеженнях з боку Заходу, то тепер до них додається системне фізичне ураження інфраструктури. Це поєднання може мати довгострокові наслідки для російської нафтової галузі, яка є ключовим джерелом доходів державного бюджету.

    Водночас такі атаки мають і глобальний вимір. Будь-яке скорочення російського експорту або переробки нафти впливає на баланс попиту і пропозиції у світі. У поєднанні з іншими геополітичними факторами, зокрема напруженістю на Близькому Сході, це може призводити до різких коливань цін на енергоносії.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від інтенсивності атак, здатності Росії швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру, а також від загальної динаміки війни. Однак уже зараз очевидно, що удари по нафтовому сектору стали важливою складовою стратегії, спрямованої на ослаблення економічного потенціалу РФ.

  • Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    У Росії заявили про нову серію атак безпілотників на об’єкти нафтової інфраструктури в різних регіонах, зокрема в містах Орськ Оренбурзької області та в Пермському краї. Відстань від цих територій до українського кордону становить понад 1500–1800 км, що робить ці інциденти одними з найдальших ударів по території РФ, про які повідомлялося останнім часом.

    Про події повідомили російські посадовці, зокрема місцева влада, Росавіація та Міноборони РФ у Telegram, а також російські медіа та пабліки, зокрема канал Astra.

    Голова Орська Артем Воробйов повідомив про «небезпеку атаки БпЛА» та закликав мешканців міста залишатися в укриттях, не виходити на вулицю та триматися подалі від вікон.

    За даними російських та регіональних джерел, удару зазнав нафтопереробний завод «Орськнафтооргсинтез». Після повідомлень про атаку у районі підприємства зафіксовано пожежу.

    ПАТ «Орськнафтооргсинтез» є одним із ключових нафтопереробних підприємств Росії. Завод входить до структури холдингу «ФортеІнвест» групи «Сафмар» бізнесмена Михайла Гуцерієва і переробляє близько 6 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, мазут, бітум, авіаційний гас та інші нафтопродукти.

    Завод має стратегічне значення для постачання пального в Уральський регіон та Поволжя, а також частково працює на експорт. За даними відкритих джерел, це підприємство вже ставало ціллю атак восени 2025 року, що вказує на його повторне ураження.

    Паралельно губернатор Пермського краю Дмитро Махонін повідомив про удар безпілотника по одному з промислових майданчиків у Пермському муніципальному окрузі.

    За його словами, на об’єкті сталася пожежа, працівників було евакуйовано, постраждалих немає. На місці працюють оперативні та екстрені служби.

    Російські Telegram-канали, зокрема Astra, повідомляють, що інцидент міг статися в районі села Башкултаєво, приблизно за 15 км від міста Перм. Очевидці писали про велику кількість пожежних машин та швидких, які прямували в цей район.

    За даними цих джерел, поблизу розташовані великі промислові об’єкти, зокрема нафтопереробна інфраструктура «ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез» — один із найбільших та технологічно розвинених НПЗ у Росії, який відіграє важливу роль у паливному забезпеченні регіону.

    Офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження російська влада наразі не надала, обмежившись повідомленнями про «загоряння на промисловому майданчику».

    На тлі атак Росавіація запровадила тимчасові обмеження на прийом і відправлення рейсів в аеропорту Орська, а також у низці інших аеропортів РФ. Причиною названо загрозу безпеці польотів.

    Міноборони Росії заявило, що в нічний час засоби протиповітряної оборони нібито перехопили та знищили 98 безпілотників над низкою регіонів, зокрема Астраханською, Бєлгородською, Волгоградською, Воронезькою, Курською, Ростовською, Саратовською областями, а також над тимчасово окупованим Кримом.

    При цьому російська сторона традиційно не уточнює, скільки дронів могли досягти цілей або спричинити пошкодження інфраструктури.

    Останні інциденти вписуються в тенденцію регулярних атак на російську нафтову інфраструктуру, яка має ключове значення для постачання пального як внутрішньому ринку, так і експортним операціям РФ. Водночас дедалі більша глибина ураження — понад 1500 км від кордону з Україною — свідчить про розширення географії ударів по території Росії.

    Російська влада посилює авіаційні обмеження та заходи безпеки в регіонах, де фіксуються подібні інциденти, однак повної картини масштабів ушкоджень наразі не оприлюднює.

  • Україну просять обмежити удари по НПЗ Росії на тлі стрибка цін на нафту

    Україну просять обмежити удари по НПЗ Росії на тлі стрибка цін на нафту

    Іноземні партнери України звернулися до Києва з проханням послабити атаки на російські нафтопереробні заводи на тлі різкого зростання світових цін на нафту. Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

    За його словами, Україна отримує «певні сигнали» від міжнародних союзників щодо необхідності зменшити інтенсивність ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії. Водночас він не уточнив, які саме країни виступили з таким проханням.

    Буданов також не повідомив, чи готовий Київ змінювати свою тактику у відповідь на ці звернення. Водночас він висловив сподівання, що загострення ситуації навколо Ірану може завершитися найближчим часом.

    Різке зростання цін на енергоносії пов’язують із ескалацією конфлікту на Близькому Сході. Ситуацію додатково ускладнило перекриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти у світі.

    На цьому тлі удари по російській нафтопереробній інфраструктурі можуть ще більше розхитувати глобальний ринок, що й викликає занепокоєння серед союзників України.

    Водночас Київ вважає нафтопереробні заводи Росії законними військовими цілями, оскільки вони забезпечують паливом армію РФ і є джерелом фінансування війни.

    Останніми тижнями інтенсивність ударів по таких об’єктах зросла. Російська сторона повідомляє про рекордну кількість безпілотників у своєму повітряному просторі.

    Зокрема, було уражено потужності Саратовського та Кіришинського нафтопереробних заводів. Крім того, 3 квітня українські військові підтвердили удар по підприємству «Башнефть-Новойл», яке є одним із найбільших виробників мастильних матеріалів у РФ.

    На тлі подорожчання нафти доходи Росії зростають. За оцінками, лише за перші тижні ескалації на Близькому Сході Москва могла отримати додаткові мільярди доларів.

    Крім того, Сполучені Штати тимчасово послабили окремі обмеження, дозволивши низці країн закуповувати російську нафту для стабілізації світового ринку.

    Ситуація навколо атак на НПЗ та енергетичних ринків стає ще одним фактором, який пов’язує війну в Україні з подіями на Близькому Сході та впливає на глобальну економічну рівновагу.

  • Суд у Франківську оштрафував організатора підпільного НПЗ попри мільйонні схеми

    Суд у Франківську оштрафував організатора підпільного НПЗ попри мільйонні схеми

    Івано-Франківський міський суд виніс вирок у справі щодо організованої групи, яка облаштувала підпільний міні-нафтопереробний завод на території нафтобази у селі Хриплин. Попри масштаб незаконного виробництва пального та мільйонні обороти, організатор схеми відбувся штрафом.

    Про це пише тг-канал Судом по схемах.

    Йдеться про справу № 344/2246/26, у межах якої фігурує директор ТОВ «ЄВРОПЕТРОЛЕУМ» Олександр Алєксєєв. За даними слідства, наприкінці 2024 року він організував незаконне виготовлення та збут пального без відповідних ліцензій. До діяльності він залучив ще трьох осіб, які мали досвід у сфері нафтопереробки, оформивши їх формально як працівників підприємства.

    Схема працювала на базі блочно-модульної установки «УПУС-15» із переробки вуглеводневої сировини. Сировину — нафту та газовий конденсат — закуповували через підконтрольні структури, після чого переробляли на дизельне пальне та бензин.

    Експерти встановили, що виготовлена продукція не відповідала державним стандартам «Євро 5» і фактично була фальсифікатом.

    Загалом група встигла виготовити понад 116 тисяч літрів пального. Частину продукції — близько 60 тисяч літрів — реалізували оптовим покупцям, які приїжджали автоцистернами. За це зловмисники отримали 2,7 мільйона гривень готівкою.

    Окремо слідство встановило факти легалізації коштів. Зокрема, організатор схеми вніс понад 424 тисячі гривень на рахунки підприємства під виглядом внесків до статутного капіталу, після чого кошти використовувалися у легальному обігу.

    Діяльність підпільного НПЗ припинили у вересні 2025 року детективи Бюро економічної безпеки. Під час обшуків правоохоронці вилучили обладнання для переробки нафти, автоцистерни та резервуари з тисячами літрів сировини і готового пального.

    У суді всі фігуранти визнали свою провину та уклали угоди з прокурором Офісу генерального прокурора. Це дозволило їм уникнути реального позбавлення волі.

    Згідно з вироком, організатор Олександр Алєксєєв отримав штраф у розмірі 255 тисяч гривень і заборону обіймати керівні посади протягом одного року. Інші учасники групи — Володимир Кравченко, Сергій Разно та Микола Петрованчук — отримали штрафи по 119 тисяч гривень.

    Крім того, суд постановив конфіскувати та знищити незаконно виготовлене пальне, сировину та обладнання, яке використовувалося для роботи підпільного підприємства.

    Таким чином, попри значні обсяги незаконного виробництва та прибутки, справа завершилася для фігурантів виключно фінансовими санкціями.

  • Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    За інформацією наших джерел, під час тристоронньої зустрічі української, російської та американської переговорних груп в Абу-Дабі будуть обговорюватись “питання територій та припинення ударів по критичній інфраструктурі України”.

    “Попередньо Москва готова на припинення ударів по критичній інфраструктурі України в обмін на припинення ударів по НПЗ та військовим заводам вглиб території РФ” – зазначає джерело.

    Водночас, за інформацією джерела, “питання виведення українських військ з Донбасу залишається головним”.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що основною темою переговорів з американцями на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі стане “обговорення питань отримання безпекових гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та решти Донецької області”.

  • Українські спецслужби нібито використовують нейтральні води для запусків ударних БПЛА по НПЗ Росії

    Українські спецслужби нібито використовують нейтральні води для запусків ударних БПЛА по НПЗ Росії

    Наші джерела повідомляють, що українські спецслужби нібито використовують нейтральні води як майданчики для запуску ударних безпілотних літальних апаратів по російських нафтопереробних заводах. За цією інформацією, низку операцій нібито готували спільно з британською розвідкою.

    Як стверджують джерела, у межах таких операцій бойові комплекти і безпілотники нібито переміщувалися через кілька країн у Європі та Азії, а потім застосовувалися проти об’єктів енергетичної інфраструктури на території Росії. У повідомленнях також фігурує твердження про далекобійність ударів — до близько 2 000 км — і про наміри у подальшому «глибоко» уражати об’єкти на Сибіру та Далекому Сході. Ці відомості наразі не підтверджені офіційними джерелами.

    Паралельно незалежні повідомлення та міжнародні ЗМІ фіксують серію ударів безпілотниками по російських об’єктах енергетичної інфраструктури останніми тижнями — зокрема пофти переробних підприємствах у різних регіонах РФ. Частина таких атак офіційно приписується українським силам, але деталі щодо способів доставки і точних запускових майданчиків офіційно не розкриваються.

  • Українські спецслужби запропонували розширити удари по інфраструктурі Росії – джерела

    Українські спецслужби запропонували розширити удари по інфраструктурі Росії – джерела

    Наші джерела повідомляють, що Головне управління розвідки (ГУР) та Служба безпеки України (СБУ) ініціювали перед Офісом Президента ідею розширення стратегії обмежених ударів по критичній інфраструктурі Російської Федерації. За інформацією співрозмовників, у Банковій вже визнали ефективними удари по нафтопереробним заводам (НПЗ) як інструмент тиску на кремлівське керівництво, і зараз розглядається розширення переліку пріоритетних об’єктів.

    У повідомленні зазначається, що до плану може бути додано електропідстанції — рішення мотивують прагненням посилити економічний і політичний тиск на кремлівське керівництво. Наголошується також, що такі удари мають стати «подразником» для російської влади та сприяти загостренню внутрішньополітичної ситуації в РФ.

    Як стверджують джерела, Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента, шукає механізми посилення тиску на Москву, зокрема через раціоналізовану роботу спецслужб і військових. Уточнюється, що відповідні пропозиції походять від розвідки й контррозвідки і наразі обговорюються на рівні керівництва.