Російські пабліки активно публікують інформацію про захоплення вогнетривкого заводу в Красногорівці, розташованому в Донецькій області.
У своїх публікаціях вони наводять відео, яке демонструє встановлення прапора Російської Федерації над одним із корпусів заводу. Російський військовий експерт Сладков заявив, що весь підприємство тепер перебуває під російським контролем.
Україна цього не підтверджувала. На карті пабліка Deep State територія заводу розташована в сірій зоні.
Цегельний завод є ключовою точкою оборони в Красногорівці. Інша частина міста – переважно приватний сектор.
Газета “Київ Індепендент” зафіксувала початок напруженої ситуації у місті Часів Яр, яке вважається воротами в агломерацію чотирьох міст на сході України – від Костянтинівки на півдні до Слов’янська на півночі, через Дружківку та Краматорськ.
Однак з огляду на той факт, що українські військовослужбовці перебувають на лінії фронту без ротації, а також з огляду на затримку підготовки укріплених оборонних ліній на Донеччині, залишається незрозумілим, наскільки сили Києва здатні організувати надійну оборону, навіть за сприятливіших умов.
Адже підрозділи перевантажені і недостатньо укомплектовані, а піхота часто бореться так довго без ротації, що її боєздатність починає падати.
Насичення фронту безпілотниками не тільки змінило характер отриманих поранень, а й, що важливіше, зробило евакуацію поранених з нульових позицій складнішою і небезпечнішою. “90% поранених стають ціллю або FPV, або боєприпасів, що скидаються з дронів”, – розповідають медики.
В умовах обмеженості живої сили втрати на одній ділянці часто ставлять під загрозу оборону іншої.
Бійці кажуть, що хочуть миру, “люди втомилися, вони хочуть повернутися до своїх сімей, до нормального життя”.
За заголовком відомого німецького видання Bild стоїть серйозне питання щодо здатності України забезпечити достатню кількість солдат для відстоювання своєї території в разі ескалації конфлікту з Росією. В статті наголошується на тому, що зараз армія України стикається з серйозними викликами, пов’язаними з мобілізацією та забезпеченням потрібного чисельного складу.
Повідомляється при цьому, що в армії зараз перебуває 15% чоловіків призовного віку.
“Ми тримаємося, але в нас проблема. Раніше я говорив, що найбільша проблема – це нестача артилерійських снарядів, але сьогодні це нестача людських ресурсів”, – заявив офіцер 3-ї окремої бригади Дмитро Кухарчук.
Український морський піхотинець із позивним “Військовий дослідник” скаржиться, що “після того, як президент так довго відкладав мобілізацію”, Захід тепер “постачає зброю і техніку, але ніхто не навчений ними користуватися”.
Про це говорять і окремі спікери на Заході.
“Крім повільної і недостатньої військової, фінансової та політичної підтримки з боку Заходу, великою дилемою України є мобілізація. Одним із головних завдань Зеленського є створення мобілізаційної стратегії та моделі, яка призведе до більшої справедливості, передбачуваності та підтримання високої бойової цінності. Такої системи поки що не існує в Україні”, – заявив експерт ЄС з оборони Родеріх Кізеветтер.
Колишній чиновник Міноборони Німеччини, а нині військовий експерт Ніко Ланге заявляє, що українське керівництво “витратило багато часу на тактичні обговорення” і закликає Зеленського проявити “лідерство”.
“Якою б не була почесною українська ідея не призивати молодих людей, фізичне навантаження високе, спорядження і боєприпаси дуже важкі, молоді солдати впораються з цим краще, ніж багато сорокап’ятирічних, яких ви зараз зустрічаєте на фронті”, – сказав він.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що ситуація на фронті “загострилась”. Однак, за його словами, сили оборони України не лише відступають під тиском росіян, але й наступають на деяких ділянках.
Головком наголошує, що Росія намагається захопити стратегічну ініціативу та прорвати лінію фронту. Для цього вона зосередила основні зусилля на декількох напрямках, створивши значну перевагу в силах та засобах.
Слід зауважити, раніше президент Володимир Зеленський говорив, що українцям вдалось стабілізувати ситуацію на фронті, але Кремль готується до “великого наступу” наприкінці травня – початку червня.
За словами очільника військової розвідки Кирила Буданова, через декілька тижнів Україну очікує “важка ситуація”.
“Нас чекає досить важка, за нашою оцінкою, ситуація найближчим часом. Але вона не катастрофічна, це теж треба розуміти. Армагеддон не відбудеться, як багато хто зараз починає казати. Але проблеми з середини травня будуть”, – сказав він в інтерв’ю ВВС Україна.
Що зараз відбувається на фронті?
Де Росія наступає?
АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото,Часів Яр – це висота, яку РФ прагне захопити до 9 травня, за словами головкома Сирського
Генерал Сирський наголошує, що російська армія атакує по всій лінії фронту. Але є ділянки, де вона зосередила більше зусиль.
Зокрема, РФ активно діє на Куп’янському напрямку – біля сіл Стельмахівка та Берестове.
“Там ворог мав частковий успіх, але діями наших підрозділів був зупинений”, – повідомив Сирський.
На цій ділянці фронту війська РФ намагаються відтіснити ЗСУ від дороги Куп’янськ – Сватове, а також вийти на берег річки Оскіл.
Російські воєнні блогери повідомили 28 квітня, що ЗС РФ вдалося захопити село Кислівка за 20 км на південний схід від Куп’янська, але український аналітичний портал DeepState це спростовує.
“Бої в Кислівці тривають, ворог продовжує тиск, але село не захопив”, – наголошує він.
Також Росія продовжує наступ на село Терни на Лиманському напрямку, де намагається витіснити Сили оборони України за річку Чорний Жеребець.
На Сіверському напрямку РФ наступає в районі Білогорівки та Роздолівки, де намагається прорватися і блокувати Сіверськ, щоб створити умови для продовження наступу на Слов’янськ.
“Успіхів не має, його просування на цьому напрямку зупинене”, – повідомив головком Сирський.
На Краматорському напрямку найгарячішими точками залишаються Іванівське та Часів Яр. Також росіяни намагаються повернути під свій контроль Кліщіївку та вийти на рубіж по каналу “Сіверський Донець-Донбас”.
Росіяни змогли наблизитись до каналу тільки на одній ділянці – між Іванівським і мікрорайоном Часового Яру під назвою “Квартал”. Ще в березні міноборони РФ заявило, що повністю захопило село Іванівське (росіяни його називають за старою назвою – “Красне”), але українська сторона це спростовує.
Зокрема, Михайло Онуфер, заступник командира батальйону 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, в інтерв’ю “Українській правді” від 29 квітня наголосив, що половина села досі під контролем українців.
“Напевно, 50 на 50 (контроль над селом, – Ред.), усе відбувається хвилями – десь вони продавлять, десь ми. Насправді росіянам не дуже цікаво тримати Іванівське, це низина. Для них це просто ще один шлях, аби вийти на рубіж Часового Яру. А от Часів Яр, ні для кого вже не секрет, це висота”, – пояснив він.
Найбільш складна ситуація на Покровському та Курахівському напрямках.
За оцінками Сирського, Росія тут задіяла до чотирьох бригад (орієнтовно до 20-25 тисяч військових) і намагається розвинути наступ західніше від Авдіївки та Мар’їнки, пробиваючись до Покровська та Курахового.
Зокрема, росіянами вдалося прорвати оборону біля Очеретиного. Цей прорив змусив українців відійти від рубежу сіл Бердичі – Семенівка, які вони утримували останні 2 місяців після відходу з Авдіївки. Цей рубіж був достатньо зручний для оборони, оскільки проходив вздовж водних перешкод – річки Дурної і низки ставків.
Тепер українська лінія оборони перемістилась західніше і проходить лише в 30 км від стратегічно важливого міста Покровськ.
“В цілому, на цих напрямках противник досяг певних тактичних успіхів, але оперативної переваги отримати не зміг. Українські війська завдають ворогу максимальних втрат, як в особовому складі, так і у військовій техніці”, – наголошує генерал Сирський.
Він також повідомив, що для посилення оборони на цих напрямках, заміни підрозділів, що зазнали втрат, здійснюється переміщення бригад, які відновили боєздатність.
На Курахівському напрямку ЗСУ були змушені відступити від села Новомихайлівка (18 км на південний схід від Курахового). Основна небезпека тут в тому, що росіяни наближають до дороги Вугледар – Костянтинівка – Курахове. Якщо вони її переріжуть, то ситуація з гарнізоном українських військ, що утримує Вугледар буде значно ускладнена.
Армія РФ також намагається нівелювати здобутку українців, які були досягнуті в ході контрнаступу 2023 року біля сіл Роботине і Старомайорське, а також атакує плацдарм ЗСУ в Кринках на Херсонщині.
“Успіху не має на жодному з напрямків”, – запевняє головком Сирський.
Однак, Україна фіксує нарощування чисельності та перегрупування військ РФ на Харківському напрямку.
АВТОР ФОТО,DEEPSTATE Підпис до фото,Росіяни прорвали оборону ЗСУ біля Очеретиного і рухаються в бік Покровська
Де наступає Україна?
За словами Сирського, на деяких ділянках ЗСУ “вдалося покращити тактичне положення”.
Зокрема, українцям вдалося покращити своє тактичне положення в районі Синьківки (Куп’янський напрямок) та Серебрянського лісництва (Лиманський напрямок).
“Більше того, на Херсонському напрямку нашим підрозділам вдалося просунутися в районі Велетенського та встановити контроль над островом Нестрига”, – повідомив головком ЗСУ.
Село Велетенське на правому березі Дніпра розташоване за 15 км на південний захід від Херсона і було звільнене ще в листопаді 2022 року.
Однак між цим селом і окупованим росіянами лівим берегом Херсонщині в дельті Дніпра знаходиться велика кількість заплав і островів. Тривалий час вони були позначені як “сіра зона”, тобто жодна зі сторін не могла взяти їх під контроль.
АВТОР ФОТО,DEEPSTATE Підпис до фото,Острів Нестрига – один з десятків островів в дельті Дніпра
Тепер, за словами Сирського, острів Нестрига повністю звільнено українськими військами.
Речник Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук пояснив, що деокупація цього острову має не стратегічне, а тактичне значення. Це пов’язано з тим, що росіяни використовували його для встановлення вогневих позицій і ударів по населених пунктах на правобережжі Херсонщини.
“Це у першу чергу важливо для якості контрдиверсійних заходів. Цю локацію було звільнено від можливої присутності ворога на ній”, — сказав він в ефірі “Громадського радіо”.
За словами Плетенчука, цей острів ближче до правобережжя Херсонської області та був фактично останнім перед гирлом річки Дніпро.
За інформацією, оприлюдненою у виданні Financial Times, Російська Федерація готує великий наступ на Україну наприкінці травня або у червні цього року. Джерела, посилаючись на інформацію з Головного управління розвідки (ГУР), стверджують, що перед цією операцією РФ планує завдати ракетних ударів по Харкову та іншим стратегічно важливим містам України, “пом’якшуючи поле бою”.
Джерело Bild у ЗСУ заявило, що побоюється нападу на Харків за участю 20-40 тис. російських солдатів.
“Тоді нам доведеться вирішити, хочемо ми захищати північ чи схід. І те, й інше робити неможливо”, – сказав він.
Інший український військовий також сказав виданню, що вважає саме Харків найімовірнішою метою майбутнього наступу РФ.
Американський Інститут вивчення війни вважає, що “добре оснащені українські сили, ймовірно, зможуть запобігти наступу Росії”.
“Через два роки росіяни зрозуміли, як ефективно використовувати свої сили для наступальних операцій. Зараз на фронт часто скидають незліченну кількість бомб. Не як раніше – тільки в кілька незначних ангарів, а в кожну будівлю, яку ми утримуємо”, – прокоментував ситуацію для BILD український офіцер.
За його словами, ЗСУ “не можуть нічого зробити” без боєприпасів і ракет для систем ППО. При цьому зараз українські військові зводять кілометри протитанкових загороджень – не тільки на півдні країни, а й на кордонах із Бєлгородською, Курською та Брянською областями.
Нагадаємо, що українська влада неодноразово заявляла, що не бачить ознак підготовки РФ до наступу на Харків.
Сирський не може стабілізувати фронт на Авдіївському напрямку, що загрожує оточенням оборонних позицій ЗСУ, які будували три місяці.
Російські війська прорвали українську оборону на північний захід від Авдіївки і зайшли в селище Очеретине, заявляє військовий аналітик Bild Юліан Репке.
За його даними, армія РФ просунулися вздовж залізниці на 3 км углиб українських позицій і увійшла в селище.
Він зазначає, що ЗСУ кілька місяців успішно тримали оборону на цьому напрямку, але тепер залишили позиції “з невідомої причини”.
Як підкріплення в Очеретине було перекинуто 47-ту ОМБр, важкі бої зав’язалися за довколишнє село Новокалинове.
Рьопке вважає, що РФ хоче посилити прорив і розширити плацдарм навколо Очеретина.
Про прорив армії РФ пишуть сьогодні і російські військові пабліки, які стверджують, що російські війська закріпилися вже в центральній частині населеного пункту. Про просування противника тут писав останніми днями й український військовий паблік DeepState. Україна офіційно цього не підтверджувала.
Очеретине є ключовим пунктом оборони ЗСУ на північ від Авдіївки, оскільки розташоване на панівній висоті. Втрата Очеретиного створить для українських військ загрозу удару в тил і на фланги одразу за кількома напрямками. З одного боку на південь і на захід – у тил підрозділам, які зараз намагаються вибудувати нову лінію оборони в Бердичах і на захід від них. З іншого боку – на північний схід із перспективою виходу в тил українським військам у Нью-Йорку та Торецьку.
Володимир Зеленський повторив свій прогноз про те, що Росія до 1 червня планує мобілізувати 300 000 військових, а потім почати наступ на фронті.
“Україна до цього готується. Ми чекаємо відповідної зброї”, – заявив Володимир Зеленський.
Також президент слідом за головкомом ЗСУ Сирським заявив, що Росія хоче до 9 травня захопити Часів-Яр.
Зазначимо, що РФ заперечує плани оголошувати мобілізацію найближчими місяцями (як мінімум, до середини липня – до кінця призову на строкову службу). Також сумніваються в намірах Кремля оголосити мобілізацію і в НАТО.
Про наміри взяти Часів Яр до 9 травня в РФ також не заявляли. Судячи з нинішніх темпів просування росіян, це малоймовірно, якщо тільки ЗСУ самі не підуть із міста, що навряд чи станеться, оскільки Часів Яр є центром української оборони на півночі Донецької області.
За останніми звітами, у Збройних Силах України (ЗСУ) виникли серйозні проблеми з обороною Часового Яру через відсутність зенітних ракет. Цю тривожну ситуацію висвітлив відомий німецький журнал BILD за допомогою аналітика Юліана Рьопке.
Аналітик прокоментував відео, на якому російський штурмовик Су-25 пролетів над селом Іванівське та атакував Часів Яр. Літак рухався на низькій висоті.
Зазначається, що штурмовик наблизився до українських позицій менш ніж на три кілометри. Однак спроб збити його не було, тож, випустивши теплові пастки, літак повернувся у бік Бахмута.
Маршрут Су-25 в районі Часового Яру
Фото: Bild
“Кілька місяців тому не можна було уявити, щоб над контрольованим ЗСУ містом літав російський штурмовик, а його не збивали з ПЗРК”, — підкреслив Рьопке.
З його слів, вважалося, що Україна має в арсеналі тисячі американських ПЗРК Stinger та радянських аналогів.
“Але, здається, вони добігли кінця. Дуже тривожно, що Україна, очевидно, не має зенітних ракет, щоб оборонятися тут”, — додав аналітик.
Ситуація в Часовому Ярі: що кажуть в ЗСУ?
Оборону Часового Яру 21 квітня прокоментував в ефірі телемарафону речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця”підполковник Назар Волошин.
“Часів Яр тримається. Ворог тисне на Бахмутському напрямку і зокрема на Часів Яр. Але ситуація повністю контрольована підрозділами Сил оборони. Противника в місті немає”, — запевнив він.
Волошин розповів, що російські штурмовики заїжджають на БМП та атакують за підтримки дронів, артилерії. Ворожа авіація закидає КАБами й ФАБами як цивільну інфраструктуру, так і українські позиції по всій лінії оборони. Також “досить щільно” та постійно працює артилерія ЗС РФ. За добу було зафіксовано приблизно 120 мінометних і артилерійських обстрілів.
“Для обстрілів Часового Яру та інших населених пунктів наразі Росія використовує боєприпаси корейського та китайського виробництва. Північнокорейського, так точніше буде”, — додав речник ОСУВ “Хортиця”.
Ситуація на фронті може бути невдалою для ЗСУ “в найближчі тижні”, навіть якщо США почнуть постачати військову допомогу.
Про це пише “Інститут вивчення війни” (США).
“Нова допомога США не почне впливати на ситуацію на лінії фронту протягом кількох тижнів. Таким чином, ситуація на лінії фронту, ймовірно, продовжить погіршуватися в цей час, особливо якщо російські війська посилять свої атаки”, – пишуть військові експерти.
“Українські сили можуть зазнати додаткових невдач найближчими тижнями”, але швидше за все “вони, ймовірно, зможуть стримати нинішній російський наступ, якщо відновлена допомога США надійде швидко”.
Також вказується, що поки незрозуміло, наскільки великим буде перший транш допомоги і що він включатиме. Але в будь-якому разі доставка допомоги займе “кілька тижнів”, крім того, знадобиться час, щоб розподілити отримане по частинах.
Росіяни готуються взяти Работине в оточення, для чого облаштовують позиції з боку Вербового. Про це заявив український військовий із позивним “Алекс”.
За його словами, російські війська за останні півтора місяця мали просування на північний захід від Вербового. На захопленій території облаштовуються мінометні позиції.
“Алекс” вважає, що мета цього – підійти до Работиного зі східного боку (тобто, від Вербового).
Росіяни, на думку військового, “зрозуміли, що в лоб Работине їм не взяти, бо там не можуть закріпитися, а ось обійти і взяти в кільце набагато легше”.
Військовий паблік Deep State пише, що зараз тривають бої в південній частині села. Також, судячи з карти, із заходу його “підпирають” позиції РФ. Якщо те ж саме буде на сході, оборона села стане вкрай проблематичною.
