Позначка: оборона

  • Свириденко у Польщі: переговори з Туском про оборону, енергетику і нові правила на кордоні

    Свириденко у Польщі: переговори з Туском про оборону, енергетику і нові правила на кордоні

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко здійснила робочий візит до польського Жешува, де провела переговори з главою уряду Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили широкий спектр питань — від оборони та енергетики до торгівлі, логістики та розвитку прикордонної інфраструктури. Про це очільниця українського уряду повідомила в Телеграм у понеділок, 27 квітня.

    За підсумками зустрічі українська сторона повідомила, що співпраця між країнами має насичений і практичний порядок денний, орієнтований на вирішення конкретних економічних і безпекових завдань. Основну увагу приділили посиленню оборонної взаємодії, що залишається ключовим напрямом співпраці в умовах війни.

    Окремим блоком переговорів стала енергетика. Україна і Польща домовилися активізувати взаємодію між державними та приватними компаніями, зокрема йдеться про розширення співпраці у сфері постачання енергоресурсів, обміну інфраструктурними можливостями та спільних проєктів. У цьому контексті планується поглиблення партнерства між енергетичними компаніями обох країн, що може зміцнити енергетичну безпеку регіону.

    Важливою темою стала і двостороння торгівля. Україна та Польща працюють над зменшенням бар’єрів для перевізників і спрощенням процедур перетину кордону. Найближчим часом очікується підписання угоди щодо контролю на спільних пунктах пропуску. Це дозволить оптимізувати митні процедури, скоротити час проходження кордону та зменшити навантаження на логістичні маршрути.

    Також сторони обговорили технічні питання, пов’язані з реєстрацією українських перевізників у польських системах контролю, що є важливим для стабільності вантажоперевезень. Врегулювання цих процедур має знизити напругу у транспортній сфері та забезпечити більш передбачувані умови для бізнесу.

    Значну увагу приділили розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Йдеться про модернізацію пунктів пропуску, розширення їх пропускної спроможності та створення нових транспортних коридорів. Це питання є критично важливим для експорту української продукції та стабільного функціонування економіки в умовах війни.

    Окремо обговорювалася участь польських компаній у приватизаційних процесах в Україні. Польща розглядається як один із ключових партнерів у відбудові економіки, і залучення іноземного бізнесу має стати важливим фактором післявоєнного розвитку.

    У ході переговорів українська сторона подякувала Польщі за підготовку до проведення міжнародної конференції з відновлення України, яка цього року відбудеться у Гданську. Цей захід розглядається як ключова платформа для залучення інвестицій і координації міжнародної допомоги.

    Крім того, польського прем’єра запросили взяти участь у міжнародному саміті міст і регіонів України, який запланований у Києві. Очікується, що цей захід стане майданчиком для розвитку регіонального співробітництва та обговорення конкретних проєктів відбудови.

    Переговори відбулися на тлі активного розвитку українсько-польських відносин, які за останні роки значно поглибилися. Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки, економіки та гуманітарної підтримки.

    Раніше польська сторона також заявляла про наміри розвивати власні оборонні спроможності із залученням українського досвіду, зокрема у сфері безпілотних технологій. Це свідчить про взаємний обмін знаннями та практиками між країнами.

    Загалом зустріч у Жешуві підтвердила, що Україна і Польща переходять від декларацій до практичної реалізації спільних рішень. Основний акцент робиться на інфраструктурі, енергетиці та безпеці — сферах, які мають визначальне значення як під час війни, так і у період післявоєнного відновлення.

    У підсумку переговори продемонстрували прагнення обох країн до поглиблення стратегічного партнерства, яке охоплює не лише політичний діалог, а й конкретні економічні та безпекові проєкти.

  • NYT: Україна стає новим центром глобальної безпеки

    NYT: Україна стає новим центром глобальної безпеки

    Україна дедалі більше утверджується як один із ключових центрів формування нової глобальної архітектури безпеки. Про це йдеться в авторській колонці американського ветерана та оглядача Девіда Френча для The New York Times, у якій аналізується трансформація ролі України після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Автор наголошує, що Україна не лише вистояла в умовах масштабної війни проти значно більшого противника, але й стала фактором, який змінює підходи до ведення сучасних бойових дій. За його словами, український досвід уже впливає на військові доктрини інших держав і змушує переосмислювати традиційні уявлення про силу, технології та організацію армії.

    Одним із ключових аспектів, на які звертає увагу Френч, є стрімка еволюція українських збройних сил у ході війни. Україна, за його оцінкою, стала своєрідною “лабораторією сучасного бою”, де в реальному часі відбувається тестування нових підходів до ведення війни.

    Особливу увагу він приділяє розвитку безпілотних технологій. Українські сили масово інтегрували дрони у розвідку, коригування артилерії, ударні операції та морські місії. Це дозволило компенсувати перевагу противника в техніці та чисельності, а також суттєво підвищити точність і ефективність бойових дій.

    Окремо зазначається, що Україна стала однією з перших країн, яка системно використовує дрони як базовий елемент тактичного планування, а не лише як допоміжний інструмент.

    У колонці підкреслюється, що роль України у світі змінюється: вона поступово переходить від позиції держави, яка отримує допомогу, до країни, що сама формує безпекові рішення та передає досвід іншим.

    Йдеться про поглиблення оборонної співпраці з країнами Європи та іншими партнерами, які дедалі активніше цікавляться українськими практиками ведення війни. Українські інструктори, військові та експерти залучаються до спільних навчань, програм підготовки та обміну досвідом.

    Френч наголошує, що такий процес фактично створює новий тип партнерства, де Україна виступає не лише отримувачем підтримки, а й джерелом знань і практик для союзників.

    Окремий блок матеріалу присвячений ширшому геополітичному контексту. Автор зазначає, що війна в Україні вплинула не лише на Європу, а й на глобальний баланс сил, включно зі США та їх союзниками.

    На його думку, внутрішні політичні процеси у Сполучених Штатах та дискусії щодо зовнішньої політики призводять до того, що частина союзників починає шукати більш автономні підходи до власної безпеки. Це стимулює посилення європейської оборонної політики та збільшення ролі регіональних центрів сили.

    У цьому новому балансі Україна дедалі частіше розглядається як ключовий елемент європейської безпекової системи.

    Френч підкреслює, що унікальність українського досвіду полягає не лише в технологіях, а й у швидкості адаптації до нових загроз. Українські сили постійно змінюють тактику, реагують на нові типи озброєнь противника та впроваджують інновації без тривалих бюрократичних процедур.

    Це, на думку автора, робить Україну прикладом для вивчення у військових академіях і центрах стратегічного планування по всьому світу. Окремо він зазначає, що сучасні конфлікти дедалі більше залежать від технологічної гнучкості, а не лише від класичної військової потужності.

    У підсумку автор колонки стверджує, що Україна вже стала одним із ключових елементів формування нової системи міжнародної безпеки. Йдеться не лише про її роль у протистоянні агресії, а й про вплив на майбутні стандарти ведення війни та оборонної співпраці.

    Френч зазначає, що українська держава дедалі частіше виступає як ініціатор нових підходів у сфері безпеки, а не лише як учасник уже існуючих форматів.

    За оцінкою The New York Times, Україна вже вийшла за межі ролі регіонального учасника конфлікту і перетворилася на державу, яка формує нові правила глобальної безпеки. Її досвід війни, технологічні рішення та міжнародна активність створюють основу для довгострокових змін у світовій оборонній політиці.

    У результаті, як підкреслюється в матеріалі, центр ваги у питаннях захисту демократії та стримування агресії поступово зміщується, і Україна відіграє в цьому процесі дедалі більш визначальну роль.

  • $150 млрд для України: допомога “Рамштайн”

    $150 млрд для України: допомога “Рамштайн”

    Коаліція держав у форматі Рамштайн за чотири роки роботи надала Україні військової допомоги на суму понад 150 мільярдів доларів. Про це повідомило Міністерство оборони України з нагоди четвертої річниці створення цього міжнародного механізму координації підтримки, яка відзначається 26 квітня.

    Формат “Рамштайн” був створений у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну як платформа для регулярної координації оборонної допомоги. Його учасниками стали понад 50 країн із Європи, Північної Америки, Азії та інших регіонів, які спільно визначають пріоритети постачання озброєння, боєприпасів, техніки та систем військової підтримки для України.

    У Міністерстві оборони наголошують, що саме в межах рішень, ухвалених під час зустрічей “Рамштайну”, Україна отримала найбільш критично важливі види озброєння, які суттєво вплинули на перебіг бойових дій та обороноздатність держави.

    Серед переданого озброєння — сучасні системи протиповітряної оборони NASAMS, Patriot missile system та IRIS-T, які відіграють ключову роль у захисті українських міст і критичної інфраструктури від російських ракетних та дронових атак.

    Окрему роль у посиленні сухопутних військ відіграли поставки основних бойових танків Leopard 2 та M1 Abrams. Ці машини значно підвищили мобільність і вогневу міць українських підрозділів на фронті, особливо під час контрнаступальних операцій.

    Важливим компонентом допомоги стали реактивні системи залпового вогню HIMARS, які дозволили Україні завдавати високоточних ударів по ворожих складах боєприпасів, командних пунктах і логістичних вузлах на значній глибині фронту.

    Крім того, партнери передали самохідні артилерійські установки PzH 2000, бронетранспортери M113, а також бойову авіацію, зокрема винищувачі F-16 Fighting Falcon і Dassault Mirage 2000, які поступово інтегруються в систему української оборони.

    У Міноборони зазначають, що загальний обсяг допомоги, наданої через формат “Рамштайн”, уже перевищив 150 мільярдів доларів. Окремо ще близько 5 мільярдів доларів було спрямовано через додаткову ініціативу PURL, яка дозволяє прискорювати постачання критично необхідного озброєння.

    Українська сторона підкреслює, що формат став ключовим інструментом міжнародної координації військової підтримки. Завдяки регулярним зустрічам міністрів оборони та військових керівників країн-учасниць забезпечується оперативне реагування на потреби України на полі бою.

    Окремо наголошується, що “Рамштайн” дозволив перейти від ситуативної допомоги до системного постачання озброєння. Це включає не лише передачу техніки, але й навчання українських військових, ремонт озброєння, забезпечення боєприпасами та розвиток оборонної інфраструктури.

    У Міноборони підкреслюють, що саме завдяки цій координації Україна змогла суттєво посилити свої оборонні спроможності у найкритичніші періоди війни, зокрема під час масованих ракетних атак та активних бойових дій на фронті.

    Формат “Рамштайн” залишається одним із ключових елементів міжнародної підтримки України, а його подальша робота, за словами українських посадовців, буде зосереджена на посиленні протиповітряної оборони, забезпеченні довгострокових поставок озброєнь та розвитку оборонно-промислового партнерства між Україною та союзниками.

  • Зеленський в Азербайджані: Україна підписала 6 угод і посилює співпрацю у сфері безпеки

    Зеленський в Азербайджані: Україна підписала 6 угод і посилює співпрацю у сфері безпеки

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про підписання шести двосторонніх документів під час офіційного візиту до Азербайджану. Про це глава держави заявив на спільній пресконференції після переговорів із президентом країни Ільхамом Алієвим, підсумовуючи результати зустрічі на найвищому рівні.

    За словами Зеленського, підписані документи охоплюють одразу кілька ключових напрямків співпраці, однак їхні деталі будуть оприлюднені згодом після опрацювання профільними урядовими структурами обох держав. Президент наголосив, що нинішній етап українсько-азербайджанських відносин характеризується прагненням до практичних результатів, а не лише політичних декларацій, і підписані угоди мають стати основою для подальшого поглиблення партнерства.

    Водночас Зеленський окремо підкреслив, що в умовах повномасштабної війни ключовим пріоритетом для України залишається безпека, тому особливу увагу під час переговорів було приділено оборонному співробітництву та розвитку оборонно-промислового комплексу. За його словами, Україна за роки війни накопичила унікальний практичний досвід, який може бути корисним для партнерів, зокрема у питаннях протиповітряної оборони, організації захисту критичної інфраструктури та ефективного використання сучасних технологій на полі бою.

    Президент зазначив, що під час візиту провів зустріч із українськими експертами, які вже залучені до проєктів у сфері безпеки в Азербайджані, зокрема до роботи над зміцненням систем захисту повітряного простору. За його словами, така взаємодія є прикладом практичного партнерства, коли український досвід застосовується для посилення обороноздатності дружніх держав.

    Зеленський також наголосив на важливості розвитку спільних оборонних проєктів, включно з копродакшином, тобто спільним виробництвом продукції військового та подвійного призначення. Він підкреслив, що така співпраця дозволить не лише підвищити рівень безпеки обох країн, але й сприятиме розвитку економіки, створенню нових робочих місць і збільшенню технологічного потенціалу.

    Окрім безпекового блоку, значна частина переговорів була присвячена економічній взаємодії. Україна та Азербайджан розглядають можливості для розширення товарообігу, який, за словами українського президента, має значний потенціал для зростання. Сторони обговорили перспективи реалізації спільних інфраструктурних та енергетичних проєктів, а також розвиток логістичних маршрутів, що можуть посилити економічні зв’язки між країнами та регіонами.

    Окремо Зеленський подякував азербайджанській стороні за підтримку енергетичного сектору України, яка була особливо важливою в період зимових атак на енергетичну інфраструктуру. Він підкреслив, що Україна високо цінує допомогу, надану в умовах енергетичної кризи, і розраховує на продовження співпраці в цій сфері.

    У контексті енергетики сторони також могли обговорювати можливості диверсифікації постачання енергоресурсів та участь Азербайджану у відновленні української енергетичної інфраструктури. Хоча деталі не розкриваються, сам факт акценту на цій темі свідчить про стратегічне значення енергетичного партнерства для обох держав.

    Візит Зеленського до Азербайджану відбувся на тлі активізації дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення міжнародної підтримки, розширення партнерств і залучення нових можливостей для післявоєнного відновлення. У цьому контексті співпраця з країнами Південного Кавказу розглядається як важливий елемент ширшої зовнішньополітичної стратегії Києва.

    Експерти відзначають, що Азербайджан є важливим партнером України з огляду на свій енергетичний потенціал, географічне розташування та роль у регіональних транспортних коридорах. Поглиблення співпраці може сприяти як економічній стабільності, так і зміцненню безпекової архітектури в ширшому регіоні.

    Зі свого боку, розвиток відносин із Україною також відповідає інтересам Азербайджану, який прагне посилити міжнародні зв’язки, диверсифікувати партнерства та розширити свою присутність у європейському політичному та економічному просторі.

    Таким чином, підписання шести двосторонніх документів стало важливим кроком у розвитку українсько-азербайджанських відносин, які поступово переходять на новий рівень — від традиційної дипломатичної взаємодії до більш глибокого стратегічного партнерства, що охоплює безпеку, економіку, енергетику та технології.

  • Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Саудівської Аравії, де проведе переговори зі спадкоємним принцом і прем’єр-міністром країни Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. Візит відбувається на тлі активізації міжнародних контактів України та посилення співпраці з країнами Близького Сходу.

    Про свій приїзд глава держави повідомив особисто, зазначивши, що ключовою подією стане зустріч із саудівським лідером. За словами Зеленського, переговори зосереджені на питаннях безпеки, енергетики та інфраструктури — напрямах, які є критично важливими для України в умовах повномасштабної війни.

    Президент підкреслив, що цей візит є продовженням домовленостей, досягнутих напередодні під час переговорів із європейськими партнерами. Йдеться, зокрема, про фінансові гарантії для підтримки економічної стійкості України. Тепер Київ прагне розширити співпрацю з країнами Перської затоки, залучаючи їх до спільних проєктів у стратегічних галузях.

    «Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним», — наголосив президент.

    Це вже другий візит Зеленського до Саудівської Аравії за останні два місяці, що свідчить про помітне поглиблення відносин між країнами. Аналітики відзначають, що Ер-Ріяд поступово стає важливим партнером Києва не лише у політичній, а й у безпековій та економічній площині.

    Одним із ключових напрямів співпраці є оборонна сфера. Раніше Зеленський повідомляв, що Україна веде переговори з низкою країн Близького Сходу щодо взаємодії у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, обговорюється можливість обміну українських дронів-перехоплювачів на ракети для систем ППО.

    За його словами, до України зверталися не лише США, а й низка держав регіону — серед них Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. У деяких із цих країн уже працюють українські експертні команди, які оцінюють можливості співпраці та діляться досвідом протидії дроновим атакам.

    Особливий інтерес до українських технологій виник на тлі зростання загроз у регіоні, зокрема через активне використання безпілотників у конфліктах на Близькому Сході. Український досвід у боротьбі з дронами, здобутий у війні проти Росії, нині розглядається як один із найефективніших у світі.

    Водночас прямий експорт українських дронів-перехоплювачів до країн регіону поки що обмежений на рівні державної політики. Україна намагається балансувати між потребами власної оборони та можливостями міжнародного співробітництва.

    Не менш важливим напрямом переговорів є енергетика. Саудівська Аравія, як один із ключових гравців на світовому енергетичному ринку, може відіграти значну роль у стабілізації енергетичної ситуації в Україні. Йдеться як про потенційні інвестиції, так і про співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

    Інфраструктурні проєкти також залишаються у фокусі двостороннього діалогу. Україна зацікавлена у залученні іноземних інвесторів до відновлення зруйнованих об’єктів, а країни Перської затоки розглядають це як можливість розширити свою економічну присутність у Європі.

    Загалом нинішній візит Зеленського до Саудівської Аравії відображає ширшу стратегію України щодо диверсифікації міжнародних партнерств. Умови війни змушують Київ шукати нові формати співпраці та зміцнювати зв’язки не лише з традиційними союзниками в Європі та США, а й з країнами Глобального Півдня.

    Експерти зазначають, що активізація контактів із Саудівською Аравією також має геополітичне значення. Ер-Ріяд відіграє дедалі важливішу роль у глобальній політиці, виступаючи посередником у міжнародних конфліктах і формуючи нові альянси.

    Переговори між Україною та Саудівською Аравією можуть мати довгострокові наслідки як для двосторонніх відносин, так і для ширшого міжнародного контексту. В умовах війни кожна нова домовленість у сфері безпеки, енергетики чи оборони стає важливим елементом загальної стратегії виживання та відновлення держави.

  • 181 тисяча дронів і техніки для фронту: як працює система «єБали» і що вона змінила на війні

    181 тисяча дронів і техніки для фронту: як працює система «єБали» і що вона змінила на війні

    У 2026 році українські військові отримали понад 181 тисячу одиниць техніки через інноваційну систему «єБали», яка працює в межах платформи Brave1. Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

    За його словами, загальна сума замовлень у межах програми вже сягнула 14 мільярдів гривень. Йдеться про дрони, наземні роботизовані комплекси (НРК), системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та іншу критично важливу техніку, яка постачається безпосередньо під потреби підрозділів на фронті.

    Система «єБали» дозволяє військовим самостійно обирати та замовляти перевірені у бойових умовах рішення через спеціалізований маркетплейс. Це принципово відрізняється від традиційної моделі централізованого забезпечення, адже підрозділи отримують саме ту техніку, яка їм потрібна тут і зараз.

    Федоров підкреслив, що такі поставки є додатковими до державного забезпечення і значно підсилюють оперативні можливості Збройних сил.

    «Готуємо нові рішення для посилення ефекту програми на фронті», — зазначив він після зустрічі з командою, яка розвиває систему.

    Станом на квітень 2026 року до програми вже долучено близько 95% дронових підрозділів. Це свідчить про високу ефективність інструменту та його швидке впровадження у військову практику.

    Одним із ключових елементів системи є механізм нарахування балів за підтверджені результати бойової роботи. Військові отримують «єБали» за ураження цілей, які підтверджуються відео. Ці бали можна використати для замовлення нової техніки.

    Зокрема, пів року тому було змінено підхід до пріоритетів: основний акцент зробили на ураженні особового складу противника. Кількість балів за ліквідованих або важкопоранених окупантів збільшили, що дало відчутний результат.

    У березні 2026 року було зафіксовано рекордні показники: понад 35 тисяч ліквідованих і важкопоранених російських військових, а також понад 151 тисячу уражених цілей.

    Окрім дронових підрозділів, до програми поступово долучаються й інші компоненти Сил оборони. Нещодавно почали нараховувати бали за бойову роботу армійської авіації, мобільних вогневих груп, які протидіють дронам типу Shahed, а також снайперів.

    У найближчій перспективі програму планують розширити на нові напрями, що дозволить охопити ще більше підрозділів і типів озброєння.

    Важливу роль у функціонуванні системи відіграє цифрова платформа DELTA. Вона забезпечує збір і аналіз верифікованих даних із поля бою. Кожне ураження має відеопідтвердження, що дозволяє формувати точну картину бойових дій.

    Цей масив даних уже використовується не лише для внутрішнього аналізу, а й у співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, на його основі тренуються системи штучного інтелекту, які допомагають вдосконалювати тактику та технології ведення війни.

    Експерти відзначають, що система «єБали» фактично створює нову модель війни — так звану «математику бою», де ефективність вимірюється у конкретних результатах, підтверджених даними.

    Такий підхід дозволяє не лише підвищити мотивацію військових, а й оптимізувати використання ресурсів. Підрозділи, які демонструють високу ефективність, отримують більше можливостей для посилення.

    Крім того, система сприяє розвитку українського оборонного технологічного сектору. Виробники отримують прямий зворотний зв’язок від військових і можуть швидше вдосконалювати свої рішення.

    «єБали» стали важливим елементом сучасної військової екосистеми України. Вони поєднують технології, аналітику та мотиваційні механізми, створюючи новий стандарт ведення війни.

    У Міністерстві цифрової трансформації наголошують, що розвиток цієї системи триватиме, адже вона вже довела свою ефективність у реальних бойових умовах.

  • Мільярд євро, ППО і дрони: Україна та Іспанія посилюють співпрацю

    Мільярд євро, ППО і дрони: Україна та Іспанія посилюють співпрацю

    Україна та Іспанія виходять на новий рівень оборонної співпраці, зосереджуючись на критично важливих напрямах — посиленні протиповітряної оборони, стабільному постачанні артилерійських боєприпасів, а також розвитку і масштабуванні виробництва українських безпілотників. Відповідні домовленості були досягнуті під час зустрічі міністра оборони України Михайла Федорова з міністеркою оборони Іспанії Маргаритою Роблес у Києві.

    Одним із ключових результатів перемовин стало підтвердження Іспанією наміру надати Україні близько 1 млрд євро допомоги у 2026 році. Йдеться не лише про фінансову підтримку, а й про комплексні оборонні рішення, які дозволять зміцнити спроможності української армії на різних рівнях.

    За словами Федорова, сторони детально обговорили підходи до розподілу цих ресурсів, щоб вони максимально відповідали актуальним потребам фронту. Пріоритет віддається тим напрямам, які мають негайний вплив на ситуацію на полі бою та захист критичної інфраструктури.

    Важливою частиною співпраці залишаються вже оголошені пакети військової допомоги. Іспанія планує передати Україні сотню броньованих тактичних машин VAMTAC — мобільної техніки, яка використовується для перевезення особового складу, евакуації поранених та виконання бойових завдань у складних умовах.

    Крім того, Україна отримає партії 155-мм артилерійських боєприпасів стандарту НАТО. Саме цей калібр є основою для більшості сучасних артилерійських систем, які використовують українські військові, включаючи західні гаубиці.

    На тлі виснажливої війни на сході та півдні України стабільне постачання снарядів залишається одним із ключових факторів стримування російських військ.

    Окрему увагу сторони приділили розвитку протиповітряної оборони. Україна продовжує зміцнювати багаторівневу систему захисту неба, яка включає як радянські модернізовані комплекси, так і сучасні західні системи.

    У цьому контексті важливу роль відіграють системи Patriot, які здатні перехоплювати балістичні та крилаті ракети. За даними ЗМІ, Іспанія також розглядає можливість передачі додаткових ракет до цих комплексів.

    Федоров підкреслив, що Україна працює над інтеграцією різних типів ракет у єдину систему ППО, що дозволить підвищити ефективність відбиття повітряних атак. Крім того, триває модернізація застарілих систем, які раніше були зняті з виробництва, але можуть бути повернуті до строю після оновлення.

    Важливим елементом співпраці є участь Іспанії у механізмі PURL, який забезпечує координацію міжнародної допомоги Україні.

    Цей механізм дозволяє ефективніше розподіляти ресурси між партнерами, уникати дублювання постачань і швидше реагувати на запити української сторони. Зокрема, саме через такі формати забезпечується постачання критично важливих компонентів для систем ППО, включаючи ракети.

    Окремий акцент було зроблено на забезпеченні України далекобійними артилерійськими боєприпасами. Це дозволяє українським силам уражати цілі на значній відстані, включаючи логістичні вузли, склади боєприпасів і командні пункти противника.

    Розширення таких можливостей розглядається як ключовий фактор зміни балансу сил на фронті, особливо в умовах позиційної війни.

    Ще одним стратегічним напрямом співпраці стало масштабування виробництва українських безпілотників. Україна вже є одним із світових лідерів у сфері бойового застосування дронів, але потребує подальшого нарощування виробничих потужностей.

    Іспанія може долучитися до цього процесу як у фінансовому, так і в технологічному вимірі. Йдеться про обмін досвідом, підтримку виробництва компонентів і можливу інтеграцію українських рішень у європейські оборонні ланцюги.

    Безпілотники різних типів — від розвідувальних до ударних — відіграють вирішальну роль на полі бою, забезпечуючи оперативну інформацію та точкові удари по противнику.

    Крім двосторонньої співпраці, Україна та Іспанія обговорили участь у спільних європейських оборонних проєктах. Зокрема йдеться про розробку протибалістичних систем, які можуть стати відповіддю на нові виклики безпеці в Європі.

    Такі ініціативи є частиною ширшого процесу формування нової архітектури безпеки на континенті, в якій Україна поступово інтегрується як ключовий партнер.

    Візит Маргарити Роблес до Києва має не лише практичне, а й символічне значення. Він демонструє збереження та посилення підтримки України з боку Іспанії на тлі затяжної війни з Росією.

    Іспанія, як член Європейського Союзу та НАТО, відіграє важливу роль у формуванні спільної позиції Заходу щодо підтримки України. Її внесок у вигляді військової техніки, фінансування та участі в міжнародних ініціативах підсилює обороноздатність української держави.

    Таким чином, досягнуті домовленості свідчать про системне поглиблення українсько-іспанської співпраці. Поєднання фінансової допомоги, військових поставок і технологічного партнерства створює основу для довгострокового зміцнення оборонного потенціалу України в умовах війни, що триває.

  • Трамп формує “чорний список” НАТО

    Трамп формує “чорний список” НАТО

    Адміністрація президента США Дональда Трампа сформувала неформальний перелік країн-членів НАТО, поділивши їх на “зразкових” і “неслухняних” союзників, та обговорює можливі кроки впливу на тих, хто не підтримав дії Вашингтона під час конфлікту з Іраном. Про це повідомляє Politico із посиланням на трьох європейських дипломатів і представника Міністерства оборони США.

    За інформацією джерел, робота над таким “рейтингом” активізувалася напередодні візиту генерального секретаря Альянсу Марк Рютте до Вашингтона. Ідея полягає у системній оцінці внеску кожної країни у колективну безпеку, включно з рівнем військових витрат, участю в операціях США та готовністю підтримувати ініціативи Вашингтона у кризових ситуаціях.

    За словами дипломатів, у Білому домі фактично створюється система градації союзників, яка нагадує поділ на “надійних” і “проблемних”. Такий підхід, за оцінками співрозмовників Politico, відображає загальну логіку адміністрації Трампа, яка прагне більш прагматичних і транзакційних відносин із партнерами.

    У центрі уваги — не лише виконання базових зобов’язань у межах НАТО, а й рівень політичної лояльності до зовнішньополітичного курсу США, зокрема щодо Близького Сходу.

    Серед “зразкових союзників” називають Польщу, Румунію та країни Балтії. Зокрема, Румунія надала США можливість використовувати авіабазу імені Михайла Когелнічану під час операцій, пов’язаних з Іраном, що значно спростило логістику.

    Польща, за даними джерел, бере на себе значну частину витрат на розміщення американських військових — йдеться приблизно про 10 тисяч осіб. Це робить її одним із ключових партнерів США у Східній Європі.

    Країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — отримали високу оцінку за стабільно високий рівень оборонних витрат і активну участь у спільних ініціативах Альянсу.

    Також у позитивному контексті згадуються держави, які забезпечували логістичну або непряму підтримку операцій США на Близькому Сході.

    Водночас низка ключових європейських союзників, за інформацією Politico, або відмовилися підтримати дії США, або зробили це із затримкою. Серед них — Іспанія, Франція та Велика Британія.

    У Вашингтоні це розцінюють як небажання брати на себе частину відповідальності за спільну безпеку, особливо у ситуації, коли США очікували більшої солідарності від провідних держав Європи.

    Джерела зазначають, що саме позиція цих країн стала одним із факторів, які підштовхнули адміністрацію до ідеї створення “рейтингу союзників”.

    Хоча остаточні рішення ще не ухвалені, у Вашингтоні розглядають кілька можливих сценаріїв реагування на “недостатню підтримку”:

    • передислокація американських військ із країн, які не виконують очікувань США, до більш лояльних партнерів;
    • скорочення або скасування спільних навчань у межах НАТО;
    • перегляд або припинення контрактів на постачання американського озброєння;
    • зміна пріоритетів у сфері безпекової співпраці.

    Водночас деякі європейські чиновники скептично оцінюють ефективність таких заходів. Один із дипломатів зазначив, що, наприклад, виведення військ може мати стратегічні наслідки і для самих США, зменшуючи їхню присутність у Європі.

    Офіційна риторика Вашингтона вже свідчить про жорсткіший підхід. Речниця Білого дому Анна Келлі заявила, що Сполучені Штати “пам’ятатимуть”, які союзники не підтримали їхні дії.

    Сам Дональд Трамп неодноразово критикував країни НАТО за недостатні витрати на оборону та вимагав підвищення внесків. Раніше він також називав Альянс “застарілим” і допускав можливість перегляду ролі США у ньому.

    Ідея створення “рейтингу союзників” виникла на тлі загострення відносин між США та європейськими партнерами після операцій, пов’язаних із Іраном. Частина союзників утрималася від прямої підтримки, що підкреслило розбіжності у підходах до міжнародної безпеки.

    Аналітики вважають, що подібна ініціатива може мати довгострокові наслідки для єдності НАТО. З одного боку, вона може стимулювати окремі країни до збільшення оборонних витрат і активнішої участі у спільних операціях. З іншого — ризикує поглибити розкол між США та частиною європейських союзників.

    На цьому тлі візит Марк Рютте до Вашингтона розглядається як важливий етап у спробах зберегти баланс інтересів усередині Альянсу та уникнути подальшого загострення відносин.

    Наразі офіційних рішень щодо запровадження конкретних заходів проти “неслухняних” країн не оголошено, однак сам факт підготовки подібних списків свідчить про зміну підходів США до союзницьких відносин у сфері безпеки.

  • США вичерпали до половини запасів ракет Patriot під час війни з Іраном

    США вичерпали до половини запасів ракет Patriot під час війни з Іраном

    Збройні сили США суттєво виснажили запаси ключових ракет-перехоплювачів у ході нещодавніх бойових дій проти Ірану. Про це повідомляє CNN.

    За даними джерел видання, американські військові за кілька тижнів активного застосування озброєнь могли витратити близько 45–50% запасів окремих типів високоточних ракет, включно з перехоплювачами для систем протиповітряної оборони.

    Найбільше скорочення, за оцінками аналітиків, торкнулося ракет для системи Patriot, а також перехоплювачів комплексу THAAD, які використовуються для знищення балістичних ракет на великій висоті.

    У матеріалі CNN зазначається, що такі темпи витрат створили “негайний ризик” дефіциту боєприпасів у разі нового масштабного конфлікту. Експерти попереджають: навіть короткочасне інтенсивне бойове застосування високотехнологічної ППО швидко виснажує запаси, які формувалися роками.

    Окремі оцінки, на які посилається видання, вказують, що США могли використати щонайменше половину запасів THAAD і майже половину ракет-перехоплювачів Patriot. Ці цифри, за словами співрозмовників, корелюють із внутрішніми даними Пентагону, які не оприлюднюються офіційно.

    Аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень CSIS наголошують: проблема полягає не лише у масштабі витрат, а й у швидкості відновлення запасів.

    Навіть за умови нових контрактів Міністерства оборони США на розширення виробництва, термін виготовлення сучасних ракет-перехоплювачів становить від 3 до 5 років. Це означає, що швидко компенсувати витрачені боєприпаси неможливо.

    Експерти підкреслюють, що у короткостроковій перспективі США все ще мають достатньо ресурсів для обмежених операцій, однак у разі тривалого конфлікту або одночасних криз у різних регіонах світу ситуація може ускладнитися.

    Окрему стурбованість викликає оцінка здатності США вести війну проти рівного за потужністю противника. За висновками CSIS, поточні запаси вже можуть бути недостатніми для масштабного конфлікту з державою рівня Китай, де очікується значно більша інтенсивність ракетних ударів.

    Аналітики зазначають, що у разі ескалації США можуть зіткнутися з необхідністю пріоритизації використання систем ППО, що потенційно вплине на захист як власних сил, так і союзників.

    Дефіцит боєприпасів у США вже має зовнішні наслідки. За даними ЗМІ, деякі європейські країни отримували попередження про можливі затримки постачання американських систем озброєнь через високе навантаження на виробництво.

    Це питання також має значення для країн, які залежать від американських систем протиповітряної оборони. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що глобальні конфлікти впливають на доступність перехоплювачів для систем Patriot, які є критично важливими для української ППО в умовах війни.

    Міністерство оборони США вже підписало низку контрактів із оборонними компаніями для збільшення виробництва ракет. Однак навіть за умови модернізації виробничих ліній темпи залишаються обмеженими через складність технологій і дефіцит компонентів.

    Експерти зазначають, що сучасні системи ППО є одними з найдорожчих і технологічно складних у світі, тому їхнє масове виробництво неможливе у короткі терміни.

    Ситуація, описана CNN, демонструє структурну проблему сучасної війни: інтенсивність бойових дій зростає швидше, ніж можливості оборонної промисловості їх компенсувати. Витрата значної частини ракет Patriot і THAAD у короткий період підкреслює вразливість навіть найбільш технологічно розвинених армій.

    Попри це, у Вашингтоні наголошують, що США зберігають достатній потенціал для виконання поточних завдань, але визнають необхідність довгострокового розширення виробництва критично важливих боєприпасів.

  • Росія виснажена війною і не готова до нових атак: Волкер оцінив ризики для Європи

    Росія виснажена війною і не готова до нових атак: Волкер оцінив ризики для Європи

    Після завершення повномасштабної війни проти України Росія не зможе швидко розпочати нові військові кампанії проти інших держав. Країна зазнала серйозного виснаження і потребуватиме років для відновлення свого військового, економічного та політичного потенціалу. Про це заявив колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю українським медіа.

    За словами дипломата, нинішній стан Росії є результатом тривалих бойових дій, значних людських втрат і масштабного навантаження на економіку. Він підкреслив, що російське керівництво опинилося у складній ситуації: продовжувати війну стає дедалі важче, але й завершити її без політичних втрат також непросто.

    «Росія серйозно виснажилася. Їй доведеться відновлюватися політично, економічно, військово і фінансово. Вона не готова починати нову війну десь ще», — зазначив Волкер.

    Експерт наголошує, що після завершення бойових дій Росії знадобиться тривалий період для відновлення ресурсів. Йдеться не лише про переозброєння армії, а й про стабілізацію фінансової системи, відновлення міжнародних зв’язків і внутрішньополітичну перебудову.

    Водночас Волкер не виключає, що в середньостроковій перспективі Москва може вдатися до обмежених провокацій або локальних дій. Зокрема, він припустив, що через кілька років Росія може спробувати невелику військову операцію проти країн Балтії — наприклад, Литви чи Естонії — щоб перевірити реакцію НАТО.

    Такі сценарії, за словами експерта, не обов’язково передбачають повномасштабне вторгнення, а можуть бути спрямовані на тестування готовності Альянсу до колективної оборони. У цьому контексті важливим фактором залишається єдність союзників і швидкість ухвалення рішень у кризових ситуаціях.

    Країни Балтії вже враховують подібні ризики. Зокрема, Естонія посилила заходи безпеки та обмежила в’їзд для значної кількості громадян Росії, пов’язаних із військовими структурами. У регіоні також триває зміцнення оборонних спроможностей і координація з партнерами по НАТО.

    На тлі цих оцінок аналітики звертають увагу на ширший контекст безпеки в Європі. Деякі експертні прогнози припускають, що за певних умов Росія може намагатися впливати на Балтійський регіон навіть без прямого вторгнення — через гібридні методи, інформаційні операції або кібератаки.

    Однак Волкер підкреслює: ключовим фактором стримування залишається саме стан Росії після війни в Україні. Виснаження ресурсів, санкційний тиск і міжнародна ізоляція суттєво обмежують її можливості для нових масштабних агресивних дій у найближчій перспективі.

    Оцінки дипломата узгоджуються з позицією багатьох західних експертів, які вважають, що війна проти України стала для Росії стратегічно витратною і послабила її військовий потенціал. Водночас вони наголошують: навіть ослаблена Росія може залишатися джерелом ризиків, особливо у форматі обмежених або гібридних операцій.

    Таким чином, за словами Курт Волкер, після завершення війни Україна і її союзники матимуть певне «вікно часу», протягом якого Росія буде зайнята внутрішнім відновленням і не зможе швидко розширювати військову агресію. Водночас цей період слід використати для посилення безпеки, зміцнення оборони та консолідації міжнародної підтримки.