Golovnitemu.com

Позначка: оборонна промисловість

  • НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Північноатлантичного альянсу мають намір суттєво наростити виробництво озброєння та посилити координацію в оборонно-промисловій сфері, реагуючи на зростання глобальних безпекових загроз і тривалу війну Росії проти України. Про це він повідомив у Вашингтоні під час публічного виступу, присвяченого підготовці до майбутнього саміту НАТО, який запланований на 5–7 липня та має стати одним із ключових політичних заходів року для Альянсу.

    Рютте наголосив, що країни-члени НАТО дедалі більше зосереджуються не лише на політичних домовленостях, а й на практичному зміцненні оборонного потенціалу, зокрема через збільшення виробничих потужностей, довгострокові контракти та розширення співпраці між урядами та приватним сектором оборонної промисловості. За його словами, нинішній етап вимагає від союзників переходу до масштабнішої моделі виробництва озброєнь, яка дозволить швидше реагувати на виклики та забезпечувати стабільне постачання як для власних армій, так і для партнерів.

    Окрему увагу генеральний секретар приділив підготовці до саміту, зазначивши, що одним із центральних елементів стане так званий «день оборонної промисловості», який відбудеться в перший день зустрічі. Саме в межах цього заходу, за його словами, очікується підписання великої кількості нових контрактів, меморандумів про наміри та масштабних угод між державами-членами Альянсу та оборонними компаніями. Рютте підкреслив, що ці домовленості мають продемонструвати не декларативний, а реальний рівень готовності НАТО інвестувати в оборону та розширювати виробництво сучасних систем озброєння.

    Генсек НАТО наголосив, що такі кроки мають подвійне значення: з одного боку вони спрямовані на зміцнення обороноздатності самих країн Альянсу, а з іншого — покликані стати чітким сигналом для зовнішніх гравців щодо здатності НАТО швидко мобілізувати ресурси. Він підкреслив, що йдеться про демонстрацію сили та технологічної переваги, яка має стримувати потенційні загрози та запобігати подальшій ескалації конфліктів.

    У своїй заяві Рютте також звернувся безпосередньо до Росії, наголосивши, що Альянс уважно відстежує дії Москви та усвідомлює довгостроковий характер викликів, які постають перед європейською та глобальною безпекою. Він зазначив, що НАТО має перевагу в оборонному виробництві та здатне не лише підтримувати високий рівень готовності власних збройних сил, а й забезпечувати довготривалу перевагу у стратегічному вимірі.

    «Це також сигнал росіянам: ми знаємо, що ви робите, і ми в цьому кращі», — заявив генеральний секретар НАТО, коментуючи майбутні оборонні ініціативи Альянсу.

    Очікується, що під час липневого саміту країни НАТО оголосять про нові багатомільярдні контракти у сфері оборонного виробництва та розширення потужностей військово-промислового комплексу. Частина домовленостей, як прогнозується, буде прямо або опосередковано пов’язана з підтримкою України, яка продовжує протистояти російській агресії та потребує стабільних і довгострокових поставок озброєнь і боєприпасів.

    Аналітики зазначають, що нинішні ініціативи НАТО є продовженням більш широкого процесу трансформації Альянсу, який розпочався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Війна виявила структурні обмеження оборонної промисловості країн Заходу, зокрема недостатню швидкість виробництва та залежність від окремих постачальників, що змусило союзників переглянути свої підходи до довгострокового планування.

    У цьому контексті майбутній саміт розглядається як ключовий етап формування нової оборонної стратегії НАТО, яка передбачає не лише збільшення витрат на оборону, а й системну перебудову промислових ланцюгів, стандартизацію виробництва та розширення кооперації між країнами-членами. Рютте підкреслив, що лише така модель дозволить Альянсу зберегти стратегічну перевагу в умовах довготривалих глобальних викликів та забезпечити стабільність у Європі.

  • €3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони

    €3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони

    Україна отримала перший транш нової масштабної фінансової підтримки від Європейського Союзу. До державного бюджету вже надійшло 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги, а найближчими днями ЄС розпочне окреме фінансування українського виробництва безпілотників, виділивши ще 6 млрд євро. Про це оголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час відкриття Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка 25 червня проходить у польському Ґданську.

    Виступаючи перед учасниками міжнародного форуму, Урсула фон дер Ляєн повідомила, що сьогодні Європейський Союз офіційно перерахував Україні перший транш у рамках нового кредитного механізму обсягом 90 млрд євро, який розрахований на найближчі два роки.

    «Завдяки кредиту на підтримку України ми надамо ще 90 млрд євро протягом наступних двох років. І сьогодні ми перераховуємо перший транш цієї позики – понад 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги», – заявила глава Єврокомісії.

    За словами фон дер Ляєн, ця виплата стала черговим підтвердженням довгострокової підтримки України з боку Європейського Союзу. Вона наголосила, що ЄС продовжуватиме допомагати Україні як у фінансуванні державного бюджету, так і в розвитку власного оборонно-промислового комплексу.

    Однією з найважливіших новин конференції стало оголошення про окрему програму підтримки українського виробництва безпілотників. Президентка Єврокомісії повідомила, що вже найближчими днями Україна почне отримувати перші 6 млрд євро, які будуть спрямовані саме на розвиток виробництва дронів.

    Фактично йдеться про новий напрямок європейської допомоги, який дозволить Україні масштабувати виробництво сучасних безпілотних систем, що стали одним із ключових елементів війни проти російської агресії. Останні два роки українські дрони регулярно завдають ударів по військовій, логістичній та енергетичній інфраструктурі Росії, а також активно використовуються для оборони українських позицій на фронті.

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко підтвердила, що кошти вже офіційно надійшли до державного бюджету.

    За її словами, отримані 3,2 млрд євро будуть використані для фінансування найважливіших державних потреб, серед яких зміцнення обороноздатності країни, забезпечення соціальних виплат та підтримка функціонування економіки в умовах повномасштабної війни.

    «Кошти вже зараховані до державного бюджету України та будуть спрямовані на посилення обороноздатності й соціальної стійкості нашої держави», – повідомила Свириденко.

    Новий пакет допомоги став можливим після того, як 23 квітня 2026 року Європейський Союз остаточно схвалив новий механізм кредитної підтримки України на суму 90 млрд євро.

    Особливістю цього фінансового інструменту є його механізм погашення. Як повідомляли європейські інституції, обслуговування кредиту здійснюватиметься за рахунок бюджету Європейського Союзу, а остаточне погашення передбачається після виплати Росією репарацій Україні за завдані війною збитки.

    Таким чином країни ЄС фактично взяли на себе фінансові гарантії підтримки України, не перекладаючи навантаження безпосередньо на український бюджет у найближчі роки.

    Напередодні конференції європейські посадовці вже повідомляли, що першим етапом стане виділення 3,2 млрд євро бюджетної підтримки, після чого буде запущене окреме фінансування оборонної промисловості, зокрема виробництва українських безпілотників.

    Конференція з відновлення України (URC 2026), яка проходить у польському Ґданську, стала одним із найбільших міжнародних майданчиків, присвячених післявоєнному відновленню країни. У заході беруть участь представники урядів країн-партнерів, міжнародних фінансових організацій, бізнесу та інвестиційних фондів.

    Під час форуму також обговорюються нові проєкти відбудови української інфраструктури, залучення приватних інвестицій, підтримка малого та середнього бізнесу, модернізація енергетики та розвиток українського оборонно-промислового комплексу.

    Європейська комісія наголошує, що фінансова підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів ЄС. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз уже надав Україні десятки мільярдів євро у вигляді бюджетної підтримки, гуманітарної допомоги, військового фінансування та програм економічної стабілізації.

    Окрему увагу в Євросоюзі приділяють розвитку українського виробництва озброєння. Європейські партнери дедалі частіше заявляють, що інвестиції у виробництво українських дронів, боєприпасів та іншої військової техніки дозволять не лише посилити обороноздатність України, а й зміцнити безпеку всієї Європи.

    Для України отримання нового пакета фінансової допомоги має стратегічне значення. В умовах війни бюджет країни продовжує потребувати значної міжнародної підтримки для фінансування соціальних програм, виплати зарплат і пенсій, забезпечення роботи державних інституцій та підтримки економічної стабільності.

    Водночас фінансування виробництва дронів відкриває нові можливості для розвитку української оборонної промисловості. За останні роки саме безпілотні технології стали одним із ключових факторів успішних операцій Сил оборони України як на лінії фронту, так і в глибокому тилу противника.

    Нові європейські кошти дозволять збільшити виробничі потужності українських підприємств, наростити випуск сучасних безпілотних систем та посилити технологічну незалежність України у сфері оборони. Таким чином Європейський Союз демонструє готовність підтримувати Україну не лише фінансово, а й допомагати створювати власні оборонні можливості, необхідні для протидії російській агресії.

  • Вибухи у Воронежі: під удар міг потрапити ключовий оборонний завод РФ

    Вибухи у Воронежі: під удар міг потрапити ключовий оборонний завод РФ

    У російському Воронежі 22 червня вдень пролунала серія потужних вибухів, після яких у місті виникла пожежа на території одного з промислових об’єктів і почалося масштабне задимлення. Інцидент стався близько 12:00 за місцевим часом і спричинив паніку серед жителів кількох районів міста, які повідомляли про гучні звуки вибухів, вібрацію та роботу систем протиповітряної оборони. Про подію масово писали російські Telegram-канали, публікуючи відео з густими стовпами диму, що піднімалися над промисловою зоною.

    За даними російських пабліків, під удар міг потрапити Воронезький завод напівпровідникових приладів «Сборка», який є одним із підприємств, що працюють у сфері електронної промисловості. У повідомленнях із соцмереж зазначається, що саме в районі цього об’єкта було зафіксовано найбільше задимлення та роботу екстрених служб. Водночас офіційного підтвердження конкретного ураженого об’єкта російська влада не надала, обмежившись загальними формулюваннями про пошкодження «одного з підприємств» у регіоні.

    Російські джерела також повідомляють, що у небі над Воронезькою областю нібито працювали системи ППО, які збивали «високошвидкісні повітряні цілі». При цьому частина місцевих каналів припускає, що по місту могли бути застосовані ракети далекого радіусу дії, зокрема Storm Shadow, однак ці твердження не підтверджені жодними офіційними структурами і базуються виключно на неперевірених повідомленнях у соціальних мережах.

    Губернатор Воронезької області підтвердив сам факт атаки та заявив, що над регіоном нібито було знищено кілька повітряних цілей. За його словами, внаслідок події постраждали троє людей, яким надається медична допомога. Водночас він не уточнив, який саме об’єкт зазнав пошкоджень, і не надав детальної інформації про масштаби руйнувань, що лише посилило невизначеність навколо інциденту.

    Паралельно у мережі з’являється інформація про можливу атаку на підприємство, яке може бути пов’язане з виробництвом електронних компонентів, зокрема транзисторів, діодів, інтегральних мікросхем і силових модулів. Такі компоненти у відкритих джерелах пов’язують із використанням у російській оборонній промисловості, включно з системами управління ракетами, радіолокаційними комплексами та засобами протиповітряної оборони. Однак ці дані походять із відкритих довідкових матеріалів і не є підтвердженням фактичного ураження саме цього виробництва під час інциденту.

    Очевидці також повідомляють про значну кількість пожежної техніки та екстрених служб, які прибули до району вибухів. У деяких районах міста спостерігалися перебої у роботі зв’язку та підвищена активність силових структур. Місцеві жителі зазначають, що вибухи були настільки потужними, що їх було чутно на значній відстані від епіцентру події.

    Наразі ситуація у Воронежі залишається напруженою, офіційні структури продовжують уточнювати інформацію щодо характеру пошкоджень і причин вибухів. Дані про масштаб руйнувань, тип використаних засобів ураження та точний об’єкт атаки залишаються непідтвердженими і можуть змінюватися у міру надходження нової інформації.

  • Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що сьогодні, 18 червня, може відбутися важлива подія на шляху до створення спільної з європейськими партнерами антибалістичної системи. За його словами, Україна та союзники готуються зробити перший практичний крок у напрямку розвитку нової системи захисту від балістичних загроз.

    Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами.

    Зеленський подякував Німеччині та іншим європейським країнам за підтримку України, а також за рішення й ініціативи, які планують обговорити під час чергового засідання у форматі «Рамштайн». Особливу увагу, за словами президента, сторони приділять питанню створення європейської антибалістичної системи, яка в майбутньому може суттєво посилити безпеку не лише України, а й усього континенту.

    «Сьогодні у нас повинна бути дуже важлива подія, коли німецькі представники зможуть поділитися з українцями тим, що нам потрібно, а ми поділимося тим, що їм потрібно, для того, щоб зробити перший крок до майбутньої антибалістичної системи», — заявив Зеленський.

    Президент не розкрив деталей майбутньої співпраці, однак із його слів випливає, що йдеться про обмін технологіями, досвідом та напрацюваннями між українською та німецькою сторонами. Україна за понад чотири роки повномасштабної війни накопичила значний практичний досвід протидії російським ракетним атакам, тоді як європейські партнери мають потужну виробничу та технологічну базу для розробки сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активізації співпраці України із західними союзниками у сфері оборонної промисловості. Напередодні за підсумками саміту країн G7 було досягнуто домовленостей щодо видачі ліцензій, які дозволять виробляти на території України не лише системи протиповітряної оборони, а й далекобійне озброєння. Це рішення може стати одним із ключових кроків до локалізації виробництва сучасних оборонних технологій та посилення обороноздатності держави.

    Паралельно партнери продовжують оголошувати нові пакети військової допомоги. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив про виділення Україні додаткових 400 мільйонів доларів військової підтримки. Передбачається, що кошти будуть спрямовані на закупівлю систем протиповітряної оборони, боєприпасів та ракет для комплексів Patriot.

    Крім того, Бельгія підтвердила намір передати Україні до кінця 2026 року сім винищувачів F-16 Fighting Falcon. Із них три літаки мають надійти у бойовій конфігурації, ще чотири будуть використані як джерело запасних частин для підтримки авіапарку.

    На тлі постійних російських ракетних атак питання створення багаторівневої системи протиракетної оборони залишається одним із пріоритетів для України. Саме тому анонсована Зеленським подія може стати важливим етапом у розвитку спільних оборонних проєктів із європейськими партнерами та наблизити появу нових механізмів захисту від балістичних ракет.

  • Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Україна та Нідерланди досягли стратегічної домовленості про запуск виробництва українських безпілотних систем на території Нідерландів у межах масштабної міжнародної ініціативи Build with Ukraine, яка передбачає не лише постачання озброєнь, а й глибоку інтеграцію українських оборонних технологій у виробничі потужності країн-партнерів. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації України Mykhailo Fedorov, який зазначив, що новий етап співпраці відкриває можливість для фактичного перенесення частини українського оборонного виробництва до Європейського Союзу.

    За словами Федорова, під час робочого візиту до Нідерландів він провів комплексні переговори з міністеркою оборони країни, керівництвом уряду, представниками парламенту, оборонної промисловості та науково-дослідної організації TNO, яка спеціалізується на технологічних інноваціях. Основною темою зустрічей стало розширення оборонної співпраці, прискорення постачання критично важливих військових технологій для України та залучення додаткових фінансових і виробничих ресурсів до сектору безпілотних систем.

    У результаті переговорів сторони погодили запуск виробництва українських безпілотних систем безпосередньо на території Нідерландів, що фактично означає створення спільної індустріальної платформи для випуску сучасних дронів української розробки в європейському виробничому середовищі. Йдеться про виробництво як mid-strike, так і deep-strike безпілотних рішень, які використовуються для ураження цілей на середній та великій оперативній глибині, що має ключове значення для сучасних бойових дій високої інтенсивності.

    Фінансування першого етапу проєкту здійснюватиметься Міністерством оборони Нідерландів, що свідчить про пряме залучення державного сектору країни до створення виробничих потужностей для українських оборонних технологій. При цьому на початковій фазі вся продукція, виготовлена на території Нідерландів, буде спрямована виключно на потреби України, що має на меті оперативне посилення обороноздатності українських Сил оборони та стабілізацію постачання високотехнологічних систем на фронт.

    Окремо підкреслюється, що в межах візиту було підписано угоду про розвиток оборонних інновацій та співпрацю між оборонними підприємствами України та Нідерландів. Документ передбачає розширення кооперації у сфері досліджень і розробок, прискорення впровадження нових технологій у виробництво, а також масштабування рішень, які вже довели свою ефективність у бойових умовах. Особливу увагу сторони приділили питанню технологічного обміну між оборонними секторами та створенню умов для довгострокових спільних виробничих програм.

    Федоров наголосив, що основною метою домовленостей є не лише збільшення обсягів виробництва безпілотних систем, а й підвищення їхньої технологічної якості та швидкості адаптації до змін на полі бою. За його словами, сучасна війна значною мірою визначається темпами інновацій, і саме тому інтеграція українських рішень у виробничі ланцюги європейських країн дозволяє суттєво пришвидшити цикл «розробка–виробництво–застосування».

    На тлі цієї угоди також повідомляється, що Нідерланди раніше анонсували пакет військової допомоги Україні на суму 500 мільйонів євро, який включає закупівлю безпілотників та систем протиповітряної оборони. Це демонструє поступовий перехід від класичної моделі військової допомоги до більш інтегрованої системи оборонного партнерства, у якій країни ЄС не лише фінансують закупівлі, а й беруть участь у виробництві українських технологій.

    Додатково у політичному та оборонному дискурсі обговорюється запит України на збільшення фінансування оборонних потреб приблизно на 20 мільярдів доларів, який може бути винесений на розгляд чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Це підкреслює, що нові виробничі домовленості з Нідерландами є частиною ширшої стратегії масштабування оборонного потенціалу України за рахунок міжнародного партнерства.

    Таким чином, запуск виробництва українських безпілотних систем у Нідерландах стає важливим етапом формування нової моделі європейсько-української оборонної співпраці, яка поєднує технології, фінансування та спільне виробництво в єдину систему швидкого реагування на сучасні безпекові виклики.

  • Трамп хоче запуску виробництва зброї США в Європі та Україні

    Трамп хоче запуску виробництва зброї США в Європі та Україні

    Президент США Дональд Трамп заявив про намір адміністрації розглянути новий підхід до організації оборонного виробництва, який може суттєво змінити глобальну систему постачання озброєнь. Йдеться про можливість залучення провідних американських оборонних корпорацій до надання ліцензій на виробництво зброї в Європі та Україні, що дозволило б розгорнути виробничі потужності безпосередньо ближче до зони попиту та прискорити постачання критично важливих систем озброєння.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на посадовців, обізнаних із перебігом обговорень, а також на заяви, зроблені під час саміту «Групи семи» у Франції. За даними джерел, у Білому домі розглядають механізм, за яким американські оборонні компанії зможуть передавати технології та ліцензії європейським і українським підприємствам, що мають відповідні виробничі можливості. Такий крок, за оцінками учасників дискусій, може стати відповіддю на затяжний дефіцит ракет-перехоплювачів та іншого високотехнологічного озброєння, яке є критично важливим для систем протиповітряної оборони України.

    Ключовою причиною обговорення цього підходу є обмеженість виробничих потужностей у самих Сполучених Штатах та значне виснаження запасів після попередніх етапів військової підтримки союзників. Водночас розгортання нового виробництва всередині США потребує тривалого часу, що у нинішніх умовах війни та високої інтенсивності бойових дій розглядається як критичний фактор. Саме тому ліцензійне виробництво за межами США розглядається як більш швидкий та гнучкий інструмент забезпечення союзників необхідним озброєнням.

    Дональд Трамп, коментуючи можливість такого кроку, зазначив, що американські оборонні компанії потенційно зацікавлені у співпраці з іноземними виробниками, і що адміністрація готова детально вивчити цю ініціативу. «Вони хотіли б це зробити, ми розглянемо це питання», — заявив він, підкресливши, що мова йде про практичний інструмент зміцнення обороноздатності союзників.

    Обговорення ініціативи відбувається на тлі активних консультацій у межах «Групи семи», де однією з ключових тем стала нестача систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів, необхідних для захисту від балістичних та крилатих ракет. Лідери країн G7 у Франції наголошували на необхідності збільшення виробництва та пришвидшення постачань Україні, яка щоденно стикається з масованими повітряними атаками.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що питання видачі ліцензій на виробництво озброєнь уже перебуває на стадії детального міждержавного обговорення. За його словами, модель може передбачати залучення як великих європейських оборонних підприємств, так і українських виробників, які вже мають досвід у випуску сучасних систем озброєння або їхніх компонентів. Він підкреслив, що це дозволить суттєво збільшити обсяги виробництва без необхідності повного перенесення технологічних ланцюгів у США.

    Президент Франції Емманюель Макрон також підтвердив, що під час дискусій американська сторона наполягала на активнішій мобілізації оборонної промисловості для підтримки союзників. За його словами, особливу увагу приділено системам ППО та засобам перехоплення повітряних цілей, які залишаються найбільш дефіцитними у поточній безпековій ситуації.

    Аналітики зазначають, що традиційно США дуже обережно підходять до передачі оборонних технологій та ліцензій через ризики, пов’язані з інтелектуальною власністю, контролем за виробництвом та безпекою ланцюгів постачання. Однак у сучасних умовах війни в Європі та глобального зростання попиту на озброєння ця модель поступово трансформується. Уже зараз частина американських систем, зокрема компоненти до ракет для комплексів Patriot, виробляється на території Німеччини, що демонструє можливість розширення географії оборонного виробництва.

    Очікується, що наступним етапом стануть додаткові консультації між США, країнами ЄС та Україною щодо конкретних механізмів ліцензування, юридичних гарантій та контролю за технологіями. У разі реалізації цієї ініціативи може бути створена нова модель міжнародної оборонної кооперації, яка дозволить значно скоротити час виробництва озброєнь і підвищити стійкість постачань у період тривалих конфліктів.

    Таким чином, ініціатива адміністрації Трампа потенційно може стати одним із наймасштабніших переформатувань світового оборонного ринку за останні десятиліття, оскільки передбачає не лише експорт озброєнь, а й фактичну децентралізацію їхнього виробництва з залученням партнерських країн, включно з Україною.

  • Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українська оборонна галузь отримала потужний міжнародний сигнал довіри. Один із найбільших оборонних концернів світу Airbus Defence and Space офіційно уклав угоду про стратегічне партнерство з українською компанією SkyFall, яка виробляє відомі дрони-перехоплювачі P1-Sun, повідомляє Forbes. Відповідний меморандум сторони підписали 12 червня під час міжнародної авіакосмічної виставки ILA Berlin Air Show у Німеччині.

    Співпраця між українським виробником безпілотників та європейським оборонним гігантом може стати одним із найважливіших технологічних партнерств для української оборонної промисловості від початку повномасштабної війни. Йдеться не лише про спільні розробки, а й про інтеграцію українських бойових технологій у майбутню систему протиповітряної оборони Європи.

    Згідно з домовленостями, сторони працюватимуть над інтеграцією українських дронів-перехоплювачів P1-Sun із системою управління повітряним простором Airbus Air C2. Це комплексне рішення для командування, координації та контролю засобів протиповітряної та протиракетної оборони.

    Фактично мова йде про створення нової моделі захисту повітряного простору, де перевірені в реальних бойових умовах українські безпілотники працюватимуть у зв’язці з сучасними цифровими системами управління НАТОвського рівня.

    У SkyFall наголошують, що дрони P1-Sun вже продемонстрували свою ефективність на полі бою. За даними компанії, від початку використання цих перехоплювачів було знищено близько 10 000 російських безпілотників різних типів. Саме цей бойовий досвід став головною причиною інтересу з боку Airbus.

    Генеральний директор Airbus Defence and Space Міхаель Шелльгорн заявив, що партнерство дозволить поєднати багаторічний досвід Airbus у сфері командування та управління військами із технологіями, які Україна створила під час війни.

    За його словами, сучасні конфлікти змінюються настільки швидко, що традиційні оборонні системи вже не завжди встигають адаптуватися до нових загроз. Саме тому європейські компанії дедалі активніше звертають увагу на українські розробки, які проходять випробування безпосередньо на фронті.

    Особливу увагу експертів привертає саме P1-Sun. Україна сьогодні має найбільший у світі практичний досвід боротьби з дронами типу Shahed, які Росія спочатку закуповувала в Ірану, а згодом налагодила власне виробництво під назвою «Герань».

    Масовані атаки ударних безпілотників змусили українських інженерів шукати дешевші та ефективніші способи протидії. Так з’явився новий клас безпілотників-перехоплювачів, які коштують значно дешевше за ракети ППО та здатні збивати повітряні цілі без використання дорогих комплексів.

    За оцінками експертів, вартість одного ударного дрона Shahed може становити від 20 000 до 50 000 доларів залежно від модифікації. Натомість українські дрони-перехоплювачі обходяться значно дешевше, що дозволяє ефективніше витрачати ресурси під час відбиття атак.

    SkyFall є одним із лідерів цього напрямку. Компанія відома не лише перехоплювачем P1-Sun, а й ударними безпілотниками Vampire, які військові часто називають «Баба Яга», а також FPV-дронами Shrike.

    За останній рік українські виробники безпілотників дедалі активніше виходять на міжнародний ринок. Раніше стало відомо, що SkyFall веде переговори про запуск виробництва окремих моделей у Данії, а українські виробники дронів зверталися до уряду з проханням частково відкрити експорт оборонної продукції для масштабування виробництва та залучення нових інвестицій.

    Підписання угоди з Airbus може стати важливим кроком на цьому шляху. У компаніях наголошують, що партнерство відповідає завданням Європейської ініціативи Sky Shield (ESSI), яка передбачає посилення спільної системи протиповітряної оборони європейських держав.

    Крім того, співпраця сприятиме розвитку так званого технологічного суверенітету Європи — здатності самостійно створювати сучасні оборонні рішення без критичної залежності від зовнішніх постачальників.

    Для України ж ця угода має ще ширше значення. Вперше один із найбільших оборонних концернів світу не просто купує український досвід чи окремі технології, а фактично інтегрує їх у власні системи.

    Це свідчить про те, що українські військові розробки поступово переходять із категорії локальних рішень воєнного часу до рівня технологій, які можуть використовуватися для захисту всієї Європи.

    На тлі зростання загроз з боку ударних безпілотників та розвитку нових форм повітряної війни досвід України стає дедалі ціннішим для західних партнерів. А підписаний у Берліні меморандум може стати лише першим кроком до масштабнішої інтеграції українських оборонних технологій у європейську систему безпеки.

  • «Вони відчують це так само, як ми»: Зеленський зробив гучну заяву про удари по РФ

    «Вони відчують це так само, як ми»: Зеленський зробив гучну заяву про удари по РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна нарощує виробництво далекобійної зброї та безпілотників настільки швидкими темпами, що в перспективі зможе завдавати по Росії до 600 ударів дронами та ракетами на добу. За словами глави держави, саме такий рівень вогневих можливостей дозволить змусити країну-агресора відчути наслідки війни так само гостро, як їх щодня відчувають українці.

    Відповідну заяву Зеленський зробив 9 червня під час пресконференції за підсумками саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який відбувся в Естонії. Президент наголосив, що сьогодні Росія має значну перевагу за кількістю засобів ураження, однак Україна поступово скорочує цей розрив завдяки розвитку власного оборонно-промислового комплексу та підтримці міжнародних партнерів.

    «Росія розуміє, що якщо буде 600 дронів і ракет на день, то вони відчують цю війну так, як відчуваємо її ми», – заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що Україна вже зараз системно відповідає на російські атаки по військових об’єктах, складах боєприпасів, нафтобазах, аеродромах та логістичних центрах ворога. Водночас українські можливості ще не дозволяють забезпечити симетричну відповідь на кожен масований удар, який Росія завдає по українських містах.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі рекордного нарощування українського виробництва безпілотників. За останні місяці Україна значно збільшила випуск ударних дронів різних типів, включно з далекобійними апаратами, які здатні долати сотні й навіть тисячі кілометрів. Саме такі безпілотники дедалі частіше атакують військові та промислові об’єкти на території Росії.

    Російська влада регулярно повідомляє про атаки на нафтопереробні заводи, склади пального, аеродроми стратегічної авіації та підприємства оборонної промисловості. У низці випадків українські дрони долітали до цілей, розташованих за понад тисячу кілометрів від українського кордону.

    Водночас Зеленський ще на початку року анонсував масштабну програму розвитку української оборонної промисловості за кордоном. За його словами, у 2026 році Україна відкриває десять експортних центрів озброєнь у країнах Європи, а українські дрони вже почали вироблятися на партнерських підприємствах у Німеччині та Великій Британії.

    Президент наголошував, що українські технології стали одним із ключових елементів безпеки Європи, а попит на них постійно зростає.

    Паралельно Україна активно працює над розвитком власних ракетних програм. Останніми місяцями влада неодноразово повідомляла про успішні випробування нових далекобійних засобів ураження. Також триває розробка нових крилатих ракет, безпілотних комплексів та плануючих авіабомб українського виробництва.

    Заява про можливість запускати до 600 дронів і ракет на добу пролунала також на тлі зростання інтенсивності російських атак. За даними президента, Росія здатна виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця, не враховуючи інших типів ракетного озброєння. Саме тому Україна робить ставку на масштабування власного виробництва високоточної зброї та безпілотних систем.

    На думку військових експертів, головна перевага українських дронів полягає у значно нижчій вартості порівняно з традиційними ракетами. Це дозволяє здійснювати масовані атаки по стратегічних об’єктах противника без надмірного навантаження на оборонний бюджет. Крім того, безпілотники постійно модернізуються та стають дедалі менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Окрему увагу Зеленський приділив необхідності посилення української протиповітряної оборони. Президент вкотре наголосив, що партнери повинні пришвидшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них. За його словами, лише поєднання потужної оборони та можливостей для далекобійних ударів дозволить ефективно стримувати агресора.

    У Кремлі поки офіційно не коментували заяву українського президента. Водночас російська влада останніми місяцями активно посилює захист стратегічних підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. За даними західних ЗМІ, Москва навіть розглядає можливість залучення приватних компаній до організації протиповітряної оборони власних об’єктів через зростання кількості українських атак.

    Експерти зазначають, що якщо Україна справді зможе досягти рівня виробництва та застосування сотень далекобійних засобів ураження на добу, це може суттєво змінити характер війни. У такому разі під постійною загрозою опиняться логістичні маршрути, військові склади, підприємства ВПК та енергетична інфраструктура Росії далеко від лінії фронту.

    Сам Зеленський переконаний, що Росія повинна зрозуміти ціну війни не лише на фронті, а й у власному тилу. Саме тому Україна продовжує інвестувати в розвиток ракетних технологій, безпілотних систем та нових засобів ураження, які здатні змінити баланс сил у війні.

     

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.

  • ЄС перевіряє поставки до Росії: ірландський завод опинився в центрі гучного скандалу

    ЄС перевіряє поставки до Росії: ірландський завод опинився в центрі гучного скандалу

    В Ірландії стрімко набирає обертів політичний та економічний скандал, який може мати далекосяжні наслідки не лише для самої країни, а й для всієї санкційної політики Європейського Союзу щодо Росії. У центрі уваги опинився найбільший у Європі виробник глинозему – завод Aughinish Alumina, який належить російській алюмінієвій корпорації «Русал». За даними Financial Times, продукція підприємства продовжує постачатися до Росії, де може використовуватися для виробництва алюмінію, необхідного для військової техніки, ракет, безпілотників та інших елементів російського військово-промислового комплексу.

    Публікація британського видання викликала широкий резонанс серед політиків, експертів із санкційної політики та українських дипломатів. На тлі війни Росії проти України дедалі більше європейських політиків ставлять питання про те, як стратегічна сировина з території Європейського Союзу продовжує потрапляти до країни-агресора, незважаючи на численні пакети санкцій та заяви про необхідність максимального обмеження можливостей Кремля фінансувати війну.

    Завод Aughinish, розташований у графстві Лімерик на південному заході Ірландії, є найбільшим виробником глинозему в Європі та одним із найбільших подібних підприємств у світі. Глинозем є ключовою сировиною для виробництва алюмінію, який використовується практично в усіх галузях сучасної промисловості – від будівництва й автомобілебудування до авіації та військового виробництва.

    Сам завод формально не перебуває під санкціями Європейського Союзу. Водночас його власником є російська компанія «Русал», яку заснував олігарх Олег Дерипаска. Сам Дерипаска перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії та США через зв’язки з Кремлем і підтримку російських економічних інтересів. Хоча у 2019 році США вивели «Русал» з-під санкцій після зміни структури власності та зменшення формального впливу Дерипаски, компанія продовжує залишатися одним із найбільших промислових активів Росії та важливим елементом її економіки.

    Особливе занепокоєння викликали митні документи Російської Федерації за 2025 рік, які проаналізували журналісти Financial Times. З них випливає, що найбільшим отримувачем глинозему, виробленого в Ірландії, є алюмінієвий комбінат «Русала» у Красноярську. Саме цей регіон українські аналітики відносять до переліку стратегічно важливих центрів російського військово-промислового комплексу.

    Експерти Київської школи економіки наголошують, що Красноярськ відіграє важливу роль у забезпеченні російської оборонної промисловості. Підприємства регіону залучені до виробництва продукції для військових програм, а алюміній є одним із найважливіших матеріалів для сучасної зброї.

    За даними журналістських розслідувань, вироблений у Красноярську алюміній надалі постачається через торговельні компанії до підприємств, які працюють на потреби російської армії. Зокрема, згадується торговий дім ASK, який, за інформацією Irish Times, співпрацює з російським військово-промисловим комплексом.

    Фахівці пояснюють, що значення алюмінію для сучасної війни важко переоцінити. Цей метал використовується у виробництві танків, бронетехніки, літаків, вертольотів, крилатих ракет, артилерійських систем та різноманітних безпілотних літальних апаратів. Особливо важливими є високочисті алюмінієві сплави, які використовуються у високотехнологічному озброєнні.

    Експерт із санкційної політики Київської школи економіки Павло Шкуренко зазначив, що алюміній став одним із критично важливих компонентів для російської військової промисловості. За його словами, новітні модифікації безпілотників, включаючи реактивні версії ударних дронів типу «Герань», потребують саме високоякісних алюмінієвих сплавів, без яких виробництво таких систем значно ускладнюється.

    На цьому тлі особливу увагу привертають масштаби експорту з Ірландії до Росії. Згідно з даними Посольства України в Дубліні, обсяг експорту глинозему зріс із 196 мільйонів євро у 2021 році до 315 мільйонів євро у 2025 році. Таким чином, попри повномасштабну війну, санкційний режим та міжнародну ізоляцію Росії, торгівля стратегічною сировиною фактично не припинилася, а вартість поставок навіть зросла.

    Після появи цієї інформації в Ірландії розпочалася гостра політична дискусія. Представники правлячих партій і депутати Європарламенту почали вимагати від уряду негайного розслідування ситуації та оцінки можливих ризиків для національної репутації країни.

    Євродепутатка Реджина Догерті заявила, що навіть найменша ймовірність того, що вироблена в Ірландії продукція може бути використана для виготовлення зброї, яка застосовується проти України, вимагає негайних дій з боку влади. На її думку, уряд не може дозволити, щоб країна опосередковано ставала частиною ланцюга постачання для російської військової машини.

    До критики приєдналися й представники інших політичних сил. Співголова Європейської партії зелених Кіаран Каффе заявив, що стає дедалі очевиднішим зв’язок між поставками матеріалів із Європи та виробництвом російського озброєння. Він закликав Європейську комісію розглянути можливість запровадження нових санкцій проти всіх товарів подвійного призначення та стратегічної сировини, яка може використовуватися у військовій сфері.

    На тлі суспільного резонансу уряд Ірландії був змушений відреагувати. Міністр оборони країни Міхеал Мартін визнав важливість заводу Aughinish для місцевої економіки та зайнятості населення, однак наголосив, що Ірландія не зацікавлена в тому, щоб будь-яка продукція, вироблена на її території, використовувалася для створення зброї або боєприпасів, які потім застосовуються у війні проти України.

    Українська дипломатія також активно відреагувала на ситуацію. Посольство України в Дубліні виступило із заявою про серйозне занепокоєння через продовження експорту глинозему до Росії. Українські дипломати наголосили, що кожен подібний канал поставок потенційно допомагає російському військово-промисловому комплексу підтримувати виробництво зброї, яка використовується для атак на українські міста.

    У посольстві нагадали, що лише за останній тиждень Росія застосувала проти України понад 2900 ударних безпілотників, майже 1560 керованих авіаційних бомб та понад 150 ракет різних типів. На думку дипломатів, будь-які поставки стратегічних матеріалів до РФ мають оцінюватися з урахуванням того, що вони можуть бути використані для продовження війни.

    Скандал набуває особливої ваги ще й тому, що вже з 1 липня Ірландія головуватиме в Раді Європейського Союзу. Критики уряду зазначають, що країні буде складно одночасно виступати за підтримку України та збереження санкційного тиску на Росію, якщо на її території продовжує працювати підприємство, продукція якого може опинятися у виробничих ланцюгах російського ВПК.

    Наразі уряд Ірландії проводить перевірку обставин експорту, однак конкретних термінів завершення розслідування не називає. Тим часом дискусія навколо Aughinish та «Русала» може стати одним із найгучніших санкційних скандалів у Європі за останні місяці та вкотре поставити питання про ефективність контролю за експортом стратегічної сировини до Росії в умовах триваючої війни проти України.