Golovnitemu.com

Позначка: Одеська область

  • Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Російські війська в ніч проти 11 серпня знову атакували українську енергетичну інфраструктуру, через що споживачі одразу в кількох регіонах залишилися без електропостачання. Найскладніша ситуація склалася в Одеській області, де енергетика ще не встигла повністю відновитися після попередніх ударів РФ. Станом на ранок аварійно-відновлювальні роботи тривали, а для стабільної роботи пошкоджених мереж у регіоні застосовували спеціальні мережеві обмеження.

    За даними Міністерства енергетики, після нічної атаки знеструмлення були зафіксовані у Сумській, Харківській, Запорізькій, Чернігівській, Херсонській та Одеській областях. Масштаб пошкоджень у різних регіонах відрізняється, однак енергетики розпочинають ремонт одразу після того, як це дозволяє безпекова ситуація.

    Найбільше проблем залишається на Одещині. Саме цей регіон останніми днями систематично опиняється під ударами російських дронів та ракет, а пошкодження енергетичних об’єктів уже призводили не лише до відключення електрики, але й до перебоїв із водопостачанням та мобільним зв’язком.

    У Міненерго повідомили, що станом на ранок 11 серпня енергетикам вдалося повернути електропостачання майже всім споживачам регіону, які були знеструмлені після масованої атаки. Однак мережа поки залишається пошкодженою, тому повністю повернутися до звичайного режиму роботи ще неможливо.

    Саме з цієї причини в Одеській області застосовуються мережеві обмеження. Це не тотожне звичайним погодинним графікам відключення. Такі обмеження вводяться локально там, де після пошкодження окремих елементів мережі передати достатню кількість електроенергії споживачам технічно неможливо без ризику нової аварії.

    ДТЕК також попереджав мешканців Одеси та області, що після попередніх російських атак можливі тимчасові відключення через саме такі мережеві обмеження, та просив ощадливо використовувати електроенергію.

    Ситуація у регіоні залишається складною вже кілька днів. Після однієї з попередніх атак російські війська серйозно пошкодили енергетичні об’єкти, внаслідок чого частина Одеси та Одеського району залишилася без світла. Енергетики тоді повідомляли, що характер ушкоджень вимагатиме тривалого ремонту.

    Лише протягом одного дня фахівцям вдалося повернути електроенергію 128,4 тисячі родин, а загалом після останніх ударів світло вже відновили для сотень тисяч споживачів.

    Додаткові ремонтні роботи проводять і безпосередньо 11 серпня. ДТЕК повідомив, що для безпечного виконання робіт після ворожих атак із 09:00 до 17:00 тимчасово без світла залишатиметься частина Приморського району Одеси. Компанія наголошує, що це саме технічне відключення, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    У решті України ситуація станом на ранок стабільніша. Міненерго повідомляє, що загальнонаціональні графіки погодинних відключень 11 серпня не застосовуються. Тобто обмеження, які діють у певних районах, пов’язані безпосередньо з локальними пошкодженнями мереж після російських атак, а не із загальним дефіцитом електроенергії в системі.

    Проблеми залишаються і в Запорізькій області. Після нічних ударів Росії були знеструмлені три населені пункти Біленьківської громади, ще один залишився без електропостачання частково. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомляв, що енергетики зможуть розпочати повноцінні відновлювальні роботи одразу після покращення безпекової ситуації.

    При цьому впродовж попереднього дня бригади вже відновлювали електропостачання в Кушугумській громаді, яка також постраждала від російських обстрілів. Це демонструє характер нинішньої ситуації: енергетики часто ремонтують мережі в одному населеному пункті буквально напередодні нового удару по іншому.

    Окремі знеструмлення після нічних атак зафіксували також на Сумщині, Харківщині, Чернігівщині та Херсонщині. Детальна кількість абонентів без світла по кожній із цих областей станом на ранок офіційно не оприлюднювалася, тому називати конкретні цифри без підтвердження некоректно.

    Російські удари по енергетиці залишаються системною проблемою вже четвертий рік повномасштабної війни. За підрахунками DiXi Group, від початку повномасштабного вторгнення РФ здійснила щонайменше 64 масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру, застосувавши тисячі ударних безпілотників і ракет різних типів.

    Цілями стають електростанції, трансформаторні підстанції, високовольтні мережі, об’єкти розподілу, газова інфраструктура та інші вузли, необхідні для нормальної роботи енергосистеми.

    Навіть коли генерації електроенергії в країні достатньо, руйнування конкретної підстанції або високовольтної лінії може спричинити локальний дефіцит. Електроенергію фізично неможливо передати споживачам у потрібному обсязі, поки не буде відновлено пошкоджене обладнання або перебудовано схему живлення.

    Саме така проблема зараз спостерігається на Одещині.

    Після ударів регіон може отримувати електроенергію з об’єднаної енергосистеми, однак пропускна здатність пошкоджених мереж залишається обмеженою. Тому одночасне масове ввімкнення бойлерів, кондиціонерів, пральних машин та іншої потужної техніки може перевантажити мережу.

    Через це ДТЕК закликав жителів області після появи світла не вмикати всі енергоємні прилади одночасно. Таке обмеження споживання допомагає знизити ризик повторних аварій, доки система працює за тимчасовими схемами.

    Ускладнює ситуацію й літня спека. У спекотні дні споживання електроенергії традиційно зростає через кондиціонери та холодильне обладнання, тоді як частина енергоблоків у цей період може перебувати на планових ремонтах перед зимою.

    Саме тому «Укренерго» раніше попереджало, що в серпні повернення графіків відключення можливе у разі поєднання двох факторів — нових масштабних російських ударів та значного зростання споживання через спеку.

    Водночас станом на 11 серпня вводити такі графіки для всієї України потреби немає. Обмеження залишаються точковими та прив’язаними до конкретних пошкоджених мереж.

    Нічна атака вкотре продемонструвала ще одну особливість російської тактики: удари по енергетиці часто відбуваються одночасно з атаками на інші об’єкти. У ніч проти 11 серпня Росія застосовувала балістичні ракети та ударні безпілотники по кількох регіонах. У Києві ракета пошкодила територію дитячої лікарні та складські приміщення, у Запорізькій області були пошкоджені житлові будинки та енергетична інфраструктура.

    Таким чином, енергетика залишається лише одним із напрямів комбінованих російських ударів.

    На Одещині ситуація особливо чутлива ще й через важливість регіону для української логістики. Тут розташовані морські порти, великі промислові підприємства, транспортні вузли та критична інфраструктура, для роботи яких необхідне стабільне електропостачання.

    Серйозні пошкодження електромереж можуть впливати не лише на побутових споживачів, але й на роботу водоканалів, зв’язку, транспорту, портових об’єктів та підприємств. Після попереднього удару перебої з електроенергією в Одесі вже спричиняли проблеми з водопостачанням та мобільним зв’язком.

    Енергетики продовжують працювати цілодобово, однак точні строки повного відновлення пошкоджених об’єктів не називають. Частину обладнання можна відремонтувати відносно швидко, тоді як заміна великих трансформаторів або відновлення високовольтних підстанцій може потребувати значно більше часу.

    Саме тому навіть після повернення світла мешканцям Одещини варто бути готовими до локальних технічних відключень у найближчі дні.

    На цей момент головний висновок для споживачів такий: загальноукраїнських графіків відключень 11 серпня немає, але після нічних атак локальні знеструмлення залишаються у шести областях. Найскладніша ситуація — в Одеській області, де пошкоджена мережа працює з обмеженнями, а ремонтні бригади продовжують відновлювати енергооб’єкти.

    Якщо нових ударів не буде і ремонтні роботи просуватимуться за планом, мережеві обмеження на Одещині мають скасувати після відновлення необхідної пропускної здатності електромереж. Однак саме безпекова ситуація залишається головним фактором, від якого залежатиме швидкість повернення регіону до нормального режиму електропостачання.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • Понад тисяча зруйнованих об’єктів і сотні атакованих суден: Україна озвучила в ОБСЄ масштаби ударів РФ по портах

    Понад тисяча зруйнованих об’єктів і сотні атакованих суден: Україна озвучила в ОБСЄ масштаби ударів РФ по портах

    Російські війська за чотири з половиною роки повномасштабної війни знищили 1054 об’єкти української портової інфраструктури та завдали ударів по 232 цивільних суднах. Такі дані українська делегація оприлюднила під час засідання Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки, наголосивши, що систематичні атаки Росії становлять загрозу не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки.

    За озвученими даними, лише протягом літа 2026 року російські війська атакували понад 30 цивільних суден. Унаслідок цих обстрілів загинули або отримали поранення 307 громадян України та інших держав. У Києві наголошують, що йдеться про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та торговельному флоту, який забезпечує міжнародні перевезення продовольства.

    Українська делегація заявила, що Росія продовжує систематично атакувати цивільні вантажні судна в акваторії Чорного моря, морські порти України, зерносховища та інші об’єкти, які є критично важливими для функціонування української економіки та забезпечення світового ринку продовольством. Такі дії, за словами представників України, свідчать про спроби Кремля паралізувати морську логістику країни та зірвати експорт сільськогосподарської продукції.

    Особливу увагу українська сторона звернула на події, що сталися напередодні екстреного засідання Ради Безпеки ООН. Тоді російські війська завдали удару по цивільному судну під прапором Палау, яке перевозило кукурудзу. Уже в день проведення засідання під обстріл також потрапили судна, які залишалися заблокованими в портах Миколаївської області ще з 2022 року.

    У делегації наголосили, що такі атаки відбуваються саме в період активного збирання врожаю, коли український аграрний сектор найбільше залежить від стабільної роботи морських портів. На думку української сторони, Кремль намагається максимально ускладнити експорт українського зерна та заблокувати функціонування портів у найважливіший для аграріїв сезон.

    Україна попередила міжнародних партнерів, що подальші російські удари можуть мати далекосяжні наслідки для світової продовольчої безпеки. У заяві зазначається, що зрив поставок українського зерна може спричинити дефіцит продовольства для мільйонів людей у країнах Африки, Латинської Америки, Азії та Близького Сходу. Саме ці регіони значною мірою залежать від українського експорту зернових культур.

    У Києві підкреслили, що Україна не відмовиться від захисту своїх морських шляхів і продовжить забезпечувати свободу судноплавства. Представники делегації заявили, що держава використовуватиме всі доступні засоби для захисту портової інфраструктури, цивільного населення, торговельних суден і національної безпеки відповідно до статті 51 Статуту ООН, яка гарантує право держави на самооборону у разі збройної агресії.

    Українська сторона також наголосила, що безперервні атаки Росії на цивільне судноплавство виходять далеко за межі двостороннього конфлікту, адже створюють додаткові ризики для міжнародної торгівлі, судноплавства у Чорному морі та глобальних ланцюгів постачання продовольства.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка вже отримала інформацію про підготовку Росією нових ударів по території України, зокрема по цивільних суднах. За його словами, українські сили безпеки та оборони вже працюють над заходами протидії цим загрозам.

    Наприкінці липня російські війська двічі атакували цивільне судно під прапором Палау, яке перевозило майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи з портів Одеської області. Цей випадок став ще одним підтвердженням того, що цивільні морські перевезення та українська портова інфраструктура залишаються одними з ключових цілей російських ударів.

  • 83 військових будували приватний будинок командира: на Одещині майору загрожує до 12 років в’язниці

    83 військових будували приватний будинок командира: на Одещині майору загрожує до 12 років в’язниці

    На Одещині правоохоронці викрили командира військової частини, який, за даними слідства, протягом кількох місяців використовував підлеглих військовослужбовців для будівництва власного приватного будинку. Під час проведення слідчих дій на об’єкті правоохоронці виявили 83 військових, які виконували будівельні роботи замість проходження служби.

    Про це повідомили генеральний прокурор Руслан Кравченко та Національна поліція України.

    За даними слідства, майор систематично залучав особовий склад військової частини до зведення свого будинку, розташованого в Подільському районі Одеської області. Правоохоронці вважають, що до будівництва було залучено близько 80 підлеглих, а під час обшуку на території приватного об’єкта перебували 83 військовослужбовці, які виконували різноманітні будівельні роботи.

    Слідчі також встановили, що для забезпечення будівництва використовувався військовий вантажний транспорт, яким перевозили будівельні матеріали. Таким чином службову техніку, призначену для виконання військових завдань, використовували в особистих цілях.

    За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, зібрані докази свідчать про системний характер таких дій.

    «Йдеться не лише про незаконне використання державних ресурсів. Це відволікання військовослужбовців від виконання їхніх прямих обов’язків, що в умовах війни напряму впливає на боєготовність підрозділу», — наголосив він.

    У Національній поліції зазначили, що командир діяв у власних інтересах, не зважаючи на наслідки для обороноздатності підрозділу та авторитету держави.

    Після проведення слідчих дій офіцера затримали. За процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону йому повідомили про підозру за частиною п’ятою статті 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень в умовах воєнного стану, що спричинило істотну шкоду.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Наразі суд розглядає питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу, а досудове розслідування триває.

    Це вже не перший подібний випадок, який викривають українські правоохоронці. У вересні 2025 року на Рівненщині Державне бюро розслідувань повідомило про командира, який понад півтора року використовував підлеглих для будівництва власного житла. Крім того, у квітні 2025 року правоохоронці викрили схему, за якою заступнику командира військової частини фактично збудували будинок за кошти, отримані як “бойові” виплати: військовослужбовців документально оформлювали як учасників бойових дій, хоча вони виконували будівельні роботи.

  • Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Офісом генерального прокурора та Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони повідомили про підозру начальнику складу одного з прикордонних загонів на Одещині. За даними слідства, військовослужбовець упродовж кількох років незаконно продавав військове майно, а загальна сума збитків державі перевищила 6,2 млн гривень.

    Про це повідомили ДБР, Офіс генерального прокурора та Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони.

    За версією слідства, нестачу військового майна виявили під час інвентаризації складу. Правоохоронці встановили, що 28-річний начальник складу, користуючись службовим становищем, незаконно розпоряджався технікою, яка перебувала на балансі прикордонного загону.

    Серед майна, якого бракувало, слідчі називають розвідувальні безпілотники, обладнання для боротьби з ворожими дронами, фотообладнання, ноутбук і зарядну станцію.

    За інформацією ДБР, злочинна схема діяла з червня 2023 року до вересня 2025 року. Слідство стверджує, що підозрюваний забирав частину техніки зі складу та розпоряджався нею на власний розсуд.

    Зокрема, зарядну станцію він нібито залишив для особистого користування вдома, службовий ноутбук передав до ломбарду, а безпілотники, обладнання радіоелектронної боротьби та іншу військову техніку продавав цивільним особам, підприємцям і навіть окремим волонтерам. За даними слідства, покупцям техніку надсилали через поштові служби.

    Гроші витрачав на автомобіль та азартні ігри

    За версією правоохоронців, частину отриманих від продажу військового майна коштів підозрюваний використав для придбання автомобіля Lexus.

    Як повідомляють слідчі, у червні 2025 року він купив автомобіль приблизно за 400 тисяч гривень. Згодом, за інформацією ДБР, машину перепродали майже удвічі дорожче, що, на думку слідства, могло бути способом легалізації незаконно отриманих доходів.

    Окрім цього, у Державному бюро розслідувань заявили, що ще частину грошей чоловік програв в азартні ігри.

    Наразі ці обставини входять до предмета досудового розслідування.

    Які статті інкримінують

    Підозрюваному повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Зокрема, йому інкримінують:

    • викрадення військового майна із використанням службового становища;
    • привласнення та розтрату майна;
    • легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

    У прокуратурі зазначають, що під час розслідування чоловік почав частково компенсувати завдані державі збитки.

    Водночас це не звільняє його від кримінальної відповідальності, якщо суд визнає його винним.

    Суд обрав запобіжний захід

    За клопотанням прокурорів суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Разом із тим суд визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 5,4 млн гривень.

    Станом на момент оприлюднення інформації підозрюваний перебуває під вартою.

    Якщо його провину буде доведено в суді, йому загрожує до 15 років позбавлення волі з додатковими санкціями, передбаченими законодавством.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

  • Кількість постраждалих після удару по парку розваг на Одещині зросла: серед них дворічна дитина

    Кількість постраждалих після удару по парку розваг на Одещині зросла: серед них дворічна дитина

    Кількість постраждалих унаслідок російського удару по парку розваг в Одеській області ввечері 18 липня зросла до 12 осіб. За уточненими даними, внаслідок атаки загинув 16-річний хлопець. Про це повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

    За словами очільника області, серед постраждалих є дворічний хлопчик та 17-річна дівчина. Загалом десятеро людей наразі перебувають у лікарнях, а стан чотирьох із них медики оцінюють як важкий.

    Дворічна дитина отримала гостру реакцію на стрес. Після надання необхідної медичної допомоги хлопчика перевели на амбулаторне лікування, його життю нічого не загрожує.

    Олег Кіпер також повідомив, що пошуково-рятувальні роботи на місці російського удару вже завершено. Екстрені служби завершили обстеження території та ліквідацію наслідків атаки.

    Раніше повідомлялося про двох загиблих та чотирьох постраждалих. Згодом прокуратура уточнила інформацію, підтвердивши загибель 16-річного хлопця та повідомивши про сімох поранених. Після додаткового уточнення даних кількість постраждалих зросла до 12 осіб.

    Російський удар по цивільному об’єкту в Одеській області вкотре призвів до жертв серед мирного населення. На місці атаки працювали рятувальники, медики та правоохоронці, які документують наслідки чергового воєнного злочину РФ проти цивільних українців.

  • Навчала рятувати життя, але сама загинула від ракети РФ: Одеса прощається з волонтеркою Червоного Хреста

    Навчала рятувати життя, але сама загинула від ракети РФ: Одеса прощається з волонтеркою Червоного Хреста

    Під час російської ракетної атаки на Одесу загинула волонтерка та інструкторка з першої допомоги Українського Червоного Хреста Олена Архіпова. У момент удару жінка разом зі своїми трьома дітьми намагалася дістатися до укриття. Діти вижили, однак врятувати їхню матір не вдалося.

    Про загибель волонтерки 17 липня повідомив Український Червоний Хрест. В організації розповіли, що Олена Архіпова була не лише активною учасницею гуманітарних ініціатив, а й професійною інструкторкою, яка навчала інших людей діяти в ситуаціях, коли від правильних рішень залежать життя і здоров’я постраждалих.

    Російський удар по Одесі стався пізно ввечері 16 липня. За оновленими даними Одеської обласної військової адміністрації, внаслідок атаки загинули двоє мирних жителів, ще десятеро людей зазнали поранень. Серед постраждалих були троє дітей. Пошкоджень зазнали житлові будинки, дитячий садок, релігійна споруда, сквер, автомобілі та інша цивільна інфраструктура.

    Однією із загиблих виявилася Олена Архіпова. Під час оголошеної повітряної тривоги вона перебувала разом із дітьми та поспішала до безпечного місця. Усі троє дітей залишилися живі. У Червоному Хресті повідомили, що їм надають необхідну допомогу, однак додаткових подробиць про їхній стан з міркувань приватності не оприлюднювали.

    Хто така Олена Архіпова

    Олена Архіпова жила в Одесі та самостійно виховувала трьох дітей. До команди Українського Червоного Хреста вона приєдналася у 2023 році. Її основним напрямом стала перша допомога — вона пройшла необхідну підготовку та почала працювати інструкторкою.

    За час волонтерської діяльності Олена проводила навчання для працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, співробітників Національної поліції, дорослих і дітей. Під час таких тренінгів вона пояснювала, як оцінювати стан постраждалого, викликати екстрені служби, зупиняти кровотечу, проводити серцево-легеневу реанімацію та діяти до прибуття медиків.

    Її робота була особливо важливою в умовах повномасштабної війни, коли вміння надати базову допомогу може стати вирішальним після обстрілу, аварії або іншої надзвичайної події.

    У 2026 році Олена також стала інструкторкою з першої допомоги для тварин. Вона навчала людей правильно реагувати у випадках травмування домашніх або безпритульних тварин, зокрема під час обстрілів, пожеж та евакуації.

    Саме 17 липня, у день, коли стало відомо про її загибель, волонтерка мала розпочати ще один етап навчання. Вона планувала здобути кваліфікацію інструкторки з першої допомоги для роботи з людьми з фізичною інвалідністю. Цей напрям передбачав адаптацію навчальних програм до потреб слухачів, які мають порушення мобільності або інші особливості.

    Однак до запланованого навчання Олена вже не дісталася.

    Колеги згадують її як людину, яка завжди приходила на допомогу

    В Українському Червоному Хресті Олену Архіпову назвали світлою, щирою та відповідальною людиною. Колеги наголосили, що вона була готова допомагати не лише в межах своїх безпосередніх обов’язків.

    Окрім проведення навчань, волонтерка брала участь в інших гуманітарних проєктах Одеської обласної організації. Йшлося про підтримку людей, які постраждали від війни, допомогу вразливим категоріям населення, участь у заходах і поширення знань, необхідних для порятунку життя.

    В організації зазначили, що Олена щодня власним прикладом доводила важливість людяності, небайдужості й турботи. Вона вчила інших рятувати життя, але сама стала жертвою російського удару по цивільному місту. Український Червоний Хрест висловив співчуття її рідним, друзям, колегам і всій волонтерській спільноті.

    Що відомо про атаку на Одесу

    Російські війська атакували Одесу ракетами ввечері 16 липня. У місті пролунали вибухи, після яких стало відомо про влучання та руйнування у цивільній забудові.

    Унаслідок удару пошкоджень зазнав триповерховий житловий будинок. Також були понівечені інші будинки, дитячий садок, церква, сквер та припарковані автомобілі. На місцях працювали рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Спочатку повідомлялося про двох загиблих і шістьох поранених, однак упродовж ранку кількість постраждалих збільшилася до десяти. Серед них троє дітей. Частині поранених допомогу надали на місці, інших доправили до медичних закладів.

    Окремо російські війська атакували Одеський район. Там була зруйнована будівля станції технічного обслуговування, однак, за даними місцевої влади, обійшлося без загиблих і поранених.

    Росія запустила по Україні ракети та 130 дронів

    У ніч проти 17 липня Росія здійснила комбіновану повітряну атаку на Україну. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник застосував одну протирадіолокаційну ракету Х-31П, сім керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 130 безпілотників різних типів.

    Серед запущених дронів були ударні апарати типу Shahed, зокрема реактивні версії, а також «Гербера», «Італмас» і безпілотники-імітатори. Запуски здійснювалися з території Росії, тимчасово окупованого Донецька та окупованого Криму.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Станом на ранок Сили оборони збили або придушили п’ять ракет Х-59/69 і 115 безпілотників. Протирадіолокаційна ракета Х-31П, за даними військових, не досягла своєї цілі. Водночас було зафіксовано влучання двох ракет та восьми ударних дронів на семи локаціях, а також падіння уламків збитих цілей у п’яти місцях.

    Діти Олени залишилися без матері

    Найболючішим наслідком атаки стала доля трьох дітей Олени Архіпової. Вони вижили під час удару, проте втратили матір, яка виховувала їх сама.

    Червоний Хрест повідомив, що дітям надають усю необхідну допомогу. В організації не уточнили, хто надалі опікуватиметься ними, а також не розкрили їхній вік чи медичний стан.

    Загибель Олени стала важкою втратою для її родини, одеської волонтерської спільноти та людей, яких вона встигла навчити першої допомоги. Її знали як інструкторку, яка пояснювала, як не розгубитися в критичну мить і врятувати людину до приїзду лікарів.

    Вона присвятила свою роботу порятунку інших, допомагала правоохоронцям, рятувальникам, дітям, дорослим і власникам тварин бути готовими до надзвичайних ситуацій. Проте російська ракета забрала її життя, коли вона сама намагалася врятувати найдорожчих — своїх дітей.

  • Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Російська армія в ніч проти 13 липня здійснила чергову комбіновану атаку на Україну, застосувавши керовані авіаційні ракети та 134 безпілотники різних типів. Українська протиповітряна оборона знешкодила всі три ракети Х-59/69 і 123 ворожі дрони, однак повністю уникнути наслідків удару не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання шести ударних безпілотників у п’яти місцях, а уламки збитих цілей упали ще на чотирьох локаціях.

    Основний удар припав на південні регіони. В Одесі були пошкоджені автотранспортне підприємство, санаторій, приватні будинки та десятки транспортних засобів. Один із російських дронів під час атаки перетнув українсько-молдовський кордон, упав і вибухнув поблизу села Копанка. Молдовська влада попередньо ідентифікувала апарат як російську «Герань-2», яка є версією іранського Shahed-136.

    Чим Росія атакувала Україну

    За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний напад розпочався приблизно о 18:00 12 липня і тривав упродовж усієї ночі та ранку.

    Російські війська запустили три керовані авіаційні ракети Х-59/69 з території тимчасово окупованого Криму. Також противник застосував 134 безпілотники, серед яких були ударні Shahed, зокрема реактивні модифікації, дрони «Гербера» й «Італмас», а також імітатори типу «Пародія».

    Безпілотники запускали з російських Курська, Орла та Міллерового, а також із тимчасово окупованих районів Донецької області й Криму — з районів Гвардійського та мису Чауда.

    Для відбиття атаки залучалися українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сили безпілотних систем.

    Станом на 09:30 було підтверджено знищення або подавлення 126 повітряних цілей: усіх трьох ракет Х-59/69 та 123 безпілотників. Цілі нейтралізували на півночі, півдні та сході України.

    Чому збита ціль не завжди означає відсутність руйнувань

    Термін «збито або подавлено» охоплює різні способи нейтралізації повітряної цілі. Частину дронів фізично знищують ракети, мобільні групи або авіація. Інші втрачають керування під впливом засобів радіоелектронної боротьби, відхиляються від маршруту й падають.

    Навіть успішне перехоплення не гарантує повної безпеки. Уламки дрона, його двигун і бойова частина можуть впасти на будинки, автомобілі або інфраструктурні об’єкти. Якщо вибухівка не здетонувала в повітрі, вона здатна вибухнути вже після падіння.

    Саме тому Повітряні сили окремо повідомляють про прямі влучання та падіння уламків. У ніч проти 13 липня шість ударних дронів досягли п’яти локацій, а фрагменти знешкоджених апаратів зафіксували ще у чотирьох місцях.

    Одеса опинилася під головним ударом

    Найсерйозніші відомі наслідки зафіксували в Одесі. Російські безпілотники атакували територію автотранспортного підприємства та санаторію.

    На території автопарку внаслідок удару та пожежі згоріли шість пасажирських автобусів. Вибухова хвиля й уламки пошкодили ще 11 автобусів і шість легкових автомобілів. Також руйнувань зазнали чотири приватні житлові будинки.

    Окреме влучання зафіксували на території санаторію. Там було пошкоджено будівлю закладу. За попередніми даними обласної влади, загалом постраждали четверо людей: двоє на території автотранспортного підприємства і ще двоє в санаторії.

    Раніше повідомлялося про трьох поранених чоловіків віком 58, 62 та 66 років. Уточнені дані місцевої влади згодом вказали на чотирьох постраждалих. Вони отримали необхідну медичну допомогу.

    Знищення або пошкодження автобусів може вплинути на роботу міського та приміського транспорту. Автопідприємства у воєнний час також використовують транспорт для евакуації населення й забезпечення роботи критичних служб, тому удар має не лише матеріальні, а й логістичні наслідки.

    Вранці росіяни повторно атакували Одещину

    Після завершення основної нічної хвилі російські війська завдали повторного авіаційного удару по Одеській області. Повітряні сили попередили, що дані про його наслідки уточнюються.

    Саме Одещина регулярно стає однією з головних цілей російських атак через морські порти, дунайську логістику, склади, транспортні підприємства та енергетичні об’єкти.

    Росія використовує комбіновану тактику: спершу запускає дрони-імітатори та дешевші апарати, щоб перевантажити українську систему виявлення, а потім спрямовує ударні Shahed і ракети на визначені цілі.

    Додаткову небезпеку створюють реактивні модифікації Shahed. Вони можуть рухатися швидше за звичайні гвинтові безпілотники, скорочуючи час на виявлення та перехоплення.

    Російський Shahed вибухнув у Молдові

    Під час нічного удару один із безпілотників залишив український повітряний простір і залетів до Молдови.

    Близько 01:03 літальний апарат упав та вибухнув неподалік села Копанка Каушанського району, приблизно за 30 кілометрів від українського кордону. На місце прибули поліцейські, пожежники та вибухотехніки. Територію оточили, постраждалих не виявили.

    Міністерство оборони Молдови попередньо встановило, що йдеться про російську «Герань-2». У відомстві прямо пов’язали порушення повітряного простору країни з атакою Росії на Одеську область.

    Міністерство закордонних справ Молдови засудило інцидент як чергове порушення суверенітету держави.

    Молдовська влада закликала громадян не наближатися до уламків дронів, не пересувати їх і не користуватися мобільними телефонами поблизу. Такі апарати можуть містити бойову частину або вибухові компоненти, які не здетонували під час падіння.

    Російські дрони дедалі частіше виходять за межі України

    Падіння безпілотника біля Копанки вкотре показало, що російські атаки становлять небезпеку не лише для України.

    Під час попередніх ударів уламки Shahed знаходили в Молдові, Румунії та інших сусідніх країнах. Частина апаратів може відхилятися через технічні несправності, роботу українських засобів РЕБ або навмисно прокладені маршрути поблизу кордонів.

    Незалежно від причини, перетин кордону бойовим апаратом є порушенням повітряного простору та створює ризик для цивільного населення. У випадку Копанки вибух стався біля населеного пункту, однак цього разу люди не постраждали.

    Росія нарощує інтенсивність повітряних ударів

    Атака 13 липня стала продовженням серії великих нічних обстрілів.

    У ніч проти 11 липня Росія застосувала шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні Х-31 і 121 безпілотник. Тоді українські сили знешкодили дві керовані ракети та 111 дронів.

    Наступної ночі, 12 липня, противник запустив 13 ракет і 115 безпілотників. ППО знешкодила сім ракет Х-59/69 та 95 дронів, однак були зафіксовані влучання у двох десятках локацій.

    Таким чином, лише за три ночі Росія використала сотні дронів і десятки ракет. Така інтенсивність має на меті виснажити українські запаси боєприпасів, перевантажити мобільні групи й системи ППО та знайти слабкі ділянки в захисті.

    ППО впоралася з більшістю цілей, але загроза залишається

    У ніч проти 13 липня українська оборона показала високий результат: усі ракети Х-59/69 та понад 91% запущених безпілотників були збиті або подавлені.

    Проте шість дронів досягли цілей, а уламки спричинили додаткові пошкодження. Атака продемонструвала, що навіть незначна частка безпілотників, які прорвалися крізь оборону, може спричинити пожежі, поранення людей і знищення десятків одиниць транспорту.

    Повітряні сили вранці попереджали, що в небі залишаються окремі ворожі безпілотники. Громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Нічний удар засвідчив одразу дві тенденції: українська ППО здатна знешкоджувати абсолютну більшість російських цілей, але Москва продовжує компенсувати низьку частку проривів масовістю запусків.

    Цього разу Росія відправила на Україну 137 засобів повітряного нападу. Сто двадцять шість із них були знешкоджені. Однак решти вистачило, щоб пошкодити цивільну інфраструктуру Одеси, поранити людей і створити небезпеку вже на території сусідньої Молдови.

  • Румунія оголосила повітряну тривогу через атаку РФ на Україну

    Румунія оголосила повітряну тривогу через атаку РФ на Україну

    Румунія вранці 11 липня була змушена оголосити повітряну тривогу через чергову масовану атаку Росії на південь України. Після того як військові радари зафіксували повітряні цілі поблизу українських міст Кілія та Ізмаїл, розташованих біля румунського кордону, сили протиповітряної оборони країни перевели у стан бойової готовності, а жителів прикордонних районів терміново попередили про можливу небезпеку через систему екстреного оповіщення RO-Alert. Військові також підготували до негайного зльоту бойовий вертоліт, який мав бути задіяний у разі зміни оперативної обстановки. Після ретельного моніторингу повітряної ситуації румунська сторона повідомила, що порушення її повітряного простору не зафіксовано, а повітряну тривогу було скасовано менш ніж за пів години.

    Про це повідомило Міністерство оборони Румунії.

    У румунському оборонному відомстві зазначили, що повітряна загроза виникла на тлі чергової масштабної комбінованої атаки Росії на українські населені пункти, розташовані на Дунаї неподалік державного кордону з Румунією.

    За інформацією військових, о 4:39 за місцевим часом системи радіолокаційного спостереження виявили повітряні цілі поблизу українських міст Кілія та Ізмаїл Одеської області.

    Обидва міста розташовані лише за кілька кілометрів від території Румунії, тому будь-яка повітряна активність у цьому районі автоматично перебуває під посиленим контролем румунських військових.

    Після отримання інформації про наближення повітряних цілей Національний військовий командний центр Румунії негайно розпочав виконання передбачених протоколів реагування.

    Сили протиповітряної оборони були переведені у стан повної бойової готовності для оперативного реагування у разі можливого порушення державного кордону або входження повітряних цілей до повітряного простору країни.

    Одночасно до можливого виконання бойових завдань підготували військовий вертоліт IAR 330 Puma SOCAT.

    Цей багатоцільовий бойовий вертоліт використовується румунськими Збройними силами для патрулювання, розвідки, супроводу військових операцій та реагування на надзвичайні ситуації. Підготовка машини до негайного вильоту є стандартною процедурою у випадках, коли існує ризик наближення повітряних цілей до державного кордону.

    Паралельно Національний військовий командний центр повідомив Головне управління з надзвичайних ситуацій про необхідність негайного інформування населення прикордонних районів.

    Вже о 4:41 жителі північної частини повіту Тулча отримали повідомлення через державну систему екстреного оповіщення RO-Alert.

    У повідомленні громадян закликали зберігати спокій, уважно стежити за розвитком ситуації та виконувати рекомендації органів влади у разі виникнення небезпеки.

    Система RO-Alert регулярно використовується в Румунії для попередження населення про надзвичайні ситуації, включаючи стихійні лиха, техногенні аварії та можливі загрози безпеці, пов’язані з російськими атаками поблизу державного кордону.

    У Міністерстві оборони Румунії наголосили, що протягом усього часу військові безперервно контролювали повітряну обстановку, використовуючи засоби радіолокаційного спостереження та інші системи моніторингу.

    Після завершення аналізу траєкторій польоту повітряних цілей румунська сторона підтвердила, що вони не перетнули державний кордон.

    «Випадків несанкціонованого вторгнення в повітряний простір країни або падіння будь-якого літального апарата на землю не зафіксовано. Повітряна тривога була скасована о 5:07», – повідомили у Міністерстві оборони.

    Таким чином, повітряна тривога тривала близько 30 хвилин.

    Після її завершення військові продовжили моніторинг повітряної ситуації вздовж українсько-румунського кордону.

    Черговий випадок стався на тлі масштабної російської атаки по території України в ніч на 11 липня.

    За даними Повітряних сил Збройних сил України, російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння та понад сотню ударних безпілотників.

    Під ударом опинилися різні регіони України, зокрема південні райони Одеської області, де розташовані важливі дунайські порти.

    Саме атаки по Ізмаїлу, Кілії, Рені та інших населених пунктах українського Придунав’я регулярно створюють потенційну загрозу для сусідньої Румунії через безпосередню близькість до кордону.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії подібні інциденти відбуваються дедалі частіше.

    Румунські військові неодноразово фіксували наближення російських дронів до державного кордону, а інколи на території країни навіть знаходили уламки безпілотників.

    Наприкінці червня у повіті Тулча місцевий житель виявив у полі фрагменти російського ударного дрона.

    Після обстеження місцевості сапери провели контрольований підрив знайдених уламків, щоб унеможливити будь-яку небезпеку для населення.

    Аналогічна ситуація виникла і в ніч на 26 червня.

    Тоді Румунія також оголосила повітряну тривогу через чергову російську атаку на українські міста, розташовані над Дунаєм.

    Жителі прикордонних районів отримали повідомлення RO-Alert, а військові привели сили протиповітряної оборони у підвищену готовність.

    Останніми роками влада Румунії значно посилила заходи безпеки вздовж кордону з Україною.

    У прикордонних районах було збільшено кількість військових патрулів, модернізовано систему спостереження, розширено мережу радіолокаційного контролю та вдосконалено механізми оперативного оповіщення населення.

    Окрему увагу приділяють саме повіту Тулча, який межує з Одеською областю та найближче розташований до українських портів на Дунаї.

    Румунія, як член НАТО, регулярно інформує союзників про всі подібні інциденти та підтримує постійний обмін інформацією з партнерами щодо ситуації у повітряному просторі Чорноморського регіону.

    Попри те, що цього разу повітряний простір Румунії порушений не був, кожен такий випадок свідчить про те, наскільки близько бойові дії наблизилися до кордонів Північноатлантичного альянсу.

    Через це румунські військові продовжують працювати у режимі підвищеної готовності, а влада закликає мешканців прикордонних районів уважно ставитися до сигналів системи RO-Alert та беззаперечно виконувати рекомендації служб безпеки у разі виникнення нових загроз.

  • До 500 тисяч гривень на власний бізнес: уряд розширив грантову програму ще на два регіони

    До 500 тисяч гривень на власний бізнес: уряд розширив грантову програму ще на два регіони

    Кабінет Міністрів України розширив дію державної грантової програми «Власна справа», додавши до переліку територій, які можуть отримати підвищену фінансову підтримку, Одеську область та місто Славутич. Відтепер підприємці цих регіонів також матимуть можливість отримати до 500 тисяч гривень на відкриття або розвиток власного бізнесу.

    Про зміни 29 червня повідомили у сервісі «Дія». Рішення уряду стало частиною державної політики підтримки малого та середнього бізнесу в регіонах, які зазнали найбільшого впливу війни або мають підвищене стратегічне значення.

    До цього часу програма з підвищеним розміром грантів діяла у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській та Сумській областях. Після ухвалення урядового рішення до цього переліку офіційно приєдналися Одеська область і місто Славутич.

    Розмір державної підтримки залежить від того, скільки нових робочих місць планує створити підприємець. До 300 тисяч гривень можуть отримати заявники, які працевлаштують щонайменше одного працівника. Максимальний грант у розмірі до 500 тисяч гривень надаватиметься тим, хто створить не менше двох нових робочих місць.

    Окремий напрямок програми діє для молодих українців віком до 25 років. Вони можуть претендувати на грант до 150 тисяч гривень для запуску власної справи без обов’язкової вимоги створювати нові робочі місця. Водночас у межах оновленої політики «Зроблено в Україні» уряд уже анонсував поступове збільшення максимальної суми підтримки для молодих підприємців до 200 тисяч гривень.

    Грантові кошти можна використовувати на придбання обладнання, виробничої техніки, сировини, матеріалів, а також оплату оренди приміщень для ведення бізнесу. Витрачати їх на особисті потреби або цілі, не передбачені бізнес-планом, заборонено.

    Подати заявку можуть громадяни, які лише планують започаткувати власну справу, чинні фізичні особи-підприємці та юридичні особи. Однією з головних умов участі є відсутність податкової заборгованості та ведення діяльності поза тимчасово окупованими територіями України.

    Процедура отримання гранту передбачає кілька етапів. Спочатку необхідно подати заявку разом із бізнес-планом через портал «Дія». Після цього кандидат проходить співбесіду в центрі зайнятості, де оцінюють реалістичність бізнес-ідеї та перспективи її реалізації. Остаточне рішення про виділення фінансування ухвалюють після аналізу всіх документів.

    Грантова програма «Власна справа» працює з липня 2022 року в межах державного проєкту «єРобота», який реалізує Міністерство економіки України. Її головна мета — стимулювати розвиток мікро- та малого підприємництва, створення нових робочих місць і підтримку економічної активності навіть в умовах повномасштабної війни.

    Протягом останніх двох років умови програми неодноразово розширювалися. Наприкінці 2024 року уряд спростив доступ до грантів для ветеранів, людей з інвалідністю внаслідок війни, членів їхніх сімей та родин загиблих Захисників і Захисниць України. Для окремих категорій учасників також були збільшені максимальні суми фінансування залежно від кількості створених робочих місць.

    За даними Міністерства економіки, у межах політики «Зроблено в Україні» програмою «Власна справа» вже скористалися понад 34 тисячі українців. Завдяки державним грантам вдалося створити близько 60 тисяч нових робочих місць, а загальний обсяг інвестицій у розвиток малого бізнесу перевищив 6,8 млрд гривень.

    В уряді наголошують, що розширення географії програми має допомогти активніше розвивати підприємництво в регіонах, які потребують додаткової економічної підтримки через наслідки війни. Очікується, що нові можливості для підприємців Одещини та Славутича сприятимуть відкриттю нових виробництв, сервісних компаній, закладів сфери послуг та створенню додаткових робочих місць.

    Уряд продовжує розширювати державні програми підтримки бізнесу, роблячи фінансову допомогу доступнішою для підприємців і стимулюючи відновлення української економіки навіть в умовах воєнного часу.