Позначка: Одеський порт

  • Контейнер з контрабандними цигарками Григорія Козловського вдруге намагається покинути країну

    Контейнер з контрабандними цигарками Григорія Козловського вдруге намагається покинути країну

    Відомий львівський контрабандист Григорій Козловський продовжує безперешкодно займатись контрабандою цигарок, прикриваючись контактами у владі.

    Підтвердженням того, що Козловський працює під дахом чиновників та силовиків із числа діючої влади може бути той факт, що контейнер MRSU4885915 з близько 1000 ящиків сигарет COMPLIMENT виробництва «Винниківської тютюнової фабрики», який Козловський намагався “відправити в Сирію” з порту «Чорноморськ» не був конфіскований і наразі відбувається уже друга спроба його відправки – на цей раз “до Турції”.

    Як повідомляє журналіст Євген Плінський, “сирійський контейнер” із сигаретами Compliment Григорія Козловського вдруге намагається покинути країну.

    На початку квітня, після розголосу в ЗМІ, вантаж було переміщено з Одеського порту на складський майданчик «6-й кілометр», а напередодні Великодня він «ожив». Але тепер він не сирійський, а турецько-словацький.

    На контейнер TCKU6389333, у якому знаходяться ті самі 1400 ящиків сигарет Compliment, на контейнеровозі MAN ВН4222ІР із синім причепом ВН6447ХК почав рух у бік Одеської митниці, звідки має бути відправлений до Туреччини.

    Відправником та декларантом виступає та сама компанія Григорія Петровича Козловського — ТОВ “НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИРОБНИК”, а отримувачем вказано Teknotaş Uluslararası Nakliyat ve Ticaret Ltd. Şti. (Camişerif Mah. İstiklal Cad. Lina Nasif Sok. No:5/1-2, 33060 Mersin, Türkiye).

    Цікаво те, що ця компанія, найімовірніше, не є реальним отримувачем, адже вона суто логістична. Не виключено, що надалі вантаж сигарет буде нелегально вивезено до однієї з країн ЄС, адже в декларації торговою країною вказано Словаччину.

    Також, на думку Євгена Плінського, існує ймовірність, що експорт спробують провести лише документально, викинувши цю партію на внутрішній ринок. Заявлена вартість вантажу — смішні 63 000 доларів, хоча реальна ринкова вартість такої партії на роздрібному ринку України — 1,2 млн доларів, а на ринку ЄС — 2–3 млн євро.

    Варто відзначити, що Геннадій Козловський уже багато років поспіль безкарно займається контрабандою цигарок. До 2022 року “дахом” Козловського були видні функціонери з Європейської Солідарності Петра Порошенко.

    З втратою Петром Порошенко політичного впливу, Геннадій Козловський знайшов “дах” в особі Андрія Смирнова, який чотири з половиною роки був заступником керівника Офісу Президента. Кажуть, що саме Андрій Смірнов допоміг Геннадію Козловському не попасти до “списку контрабандистів СНБО” та уникнути санкцій.

    Після того, як корупційними схемами Андрія Смірнова зайнялись НАБУ та САП, Григорій Козловський зблизився з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та командою начальника ГУР МО Кирилом Будановим.

    Стосовно зв’язків Козловського з Будановим, то на поверхні “публічна благодійність” львівського контрабандиста: передача військової допомоги спецпідрозділам ГУР з регулярними звітами в ЗМІ. Широкий піар Козловським свого імені разом з начальником ГУР може бути як спробою купити індульгенцію за старі гріхи та зв’язки з РФ, так і реальним “дахом” Козловського в силових структурах.

    Водночас, достовірно відомо про тісні зв’язки Григорія Козловського з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Зокрема Григорій Козловський входить до так званої групи “ТриК” – (Козицький, Козловський, Костюк). Де Козицький Максим – голова Львівської ОВА, Козловський Григорій – львівський бандит, рейдер та тютюновий контрабандист, а Василь Костюк – один з найкрупніших в Україні конвертор та “мийщик”.

    За інформацією джерел, урожениць Львова Денис Шмигаль тісно контактує як з Козицьким, так і з Козловським, допомагаючи отримувати доступ до корупційних схем та уникати кримінальної відповідальності. Яскравим прикладом такої протекції можна назвати забудову компанією Козловського на місці історичної будівлі в центрі столиці.

  • Український аграрний ринок у полоні фіктивних фірм

    Український аграрний ринок у полоні фіктивних фірм

    Після заяв президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана про відновлення “зернової угоди” з Україною, проблема аграрного експорту знову вийшла на перший план. З одного боку, відновлення угоди є важливим для українських фермерів, які потребують ринків збуту для своєї продукції, а з іншого – актуальні питання, які залишаються нерегульованими в Україні, можуть загрожувати національній економіці та підривати довіру до державних інститутів.

    Проблеми з податками та фіктивні компанії

    Останнім часом в Україні триває слідство щодо несплати податків компаніями, що експортують зерно через Одеський порт. Зокрема, йдеться про ТОВ “ТОЛАНС”, ТОВ “ЛІВІОН”, ТОВ “ІНТЕГРА ЛАЙТ” та ТОВ “МЕНТІ”. Виявилося, що ці компанії за допомогою складних схем обходять обов’язкове повернення податків, що завдає значних збитків державному бюджету.

    Наприклад, ТОВ “ТОЛАНС” та ТОВ “ЛІВІОН” не лише мали проблеми з реєстрацією фінансових звітів, а й виявилися залучені до численних маніпуляцій з фіктивними компаніями. Як показало розслідування, ці фірми часто змінюють свої назви і власників, а також використовують фіктивні адреси та реквізити, що ускладнює їх відстеження і контроль.

    Великі обсяги зерна, які проходять через Одеські порти, нерідко стають предметом обговорення через численні порушення митних і податкових норм. Розслідування показало, що багато з цих компаній використовують “фірми-прокладки”, які купують зерно у фермерів, але не платять належних податків.

    Ці фірми часто відзначаються відсутністю реального виробництва або земельних ділянок, що підвищує ризик їх фіктивності. Випадки, коли такі компанії за один рік показують прибуток у розмірі 100 гривень або навіть працюють у збиток, тільки підтверджують підозри щодо їхньої діяльності.

    Після підписання попередньої “зернової угоди” Україна зіткнулася з безліччю проблем. Фермери, які не змогли продати свою продукцію через імпортні обмеження в Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині, зіткнулися з протестами і серйозними економічними труднощами. Водночас, державні органи не змогли належним чином забезпечити контроль за експортом, що призвело до негативних наслідків для економіки країни.

    Проблеми з митним контролем і можливість ухилення від податків через фіктивні компанії не лише завдають збитків державі, а й підривають довіру до системи. Випадки, коли зерно вивозять через схеми, що обходять митні платежі, і коли компанії, що мають підозрілу фінансову історію, продовжують свою діяльність без жодних покарань, показують системні недоліки в управлінні та контролі.

    Окремої уваги заслуговує ситуація з Олексієм Федоричевим, російським бізнесменом, який володіє ТОВ “ТІС-Зерно” і ТОВ “ТІС-Міндобрива”. Попри двічі накладені санкції, Федоричев продовжує активно заробляти на українському зерні. Згідно з офіційними даними, його компанії отримали значний прибуток навіть у період санкцій, що викликає додаткові питання про ефективність санкційного режиму та контроль за їх виконанням.

    В Україні Федоричев не лише зареєстрований як власник компаній, а й активно оскаржує санкції в суді, що ставить під сумнів дієвість таких обмежень.

    Ситуація на українському ринку зерна вимагає термінового реагування з боку державних органів. Необхідно забезпечити суворий контроль за компаніями, що займаються експортом, вдосконалити системи перевірок і запобігання ухиленню від податків. Додатково слід провести комплексну перевірку діяльності підсанкційних бізнесменів і їх компаній.

    Важливо, щоб державні органи не лише активно боролися з існуючими схемами, але й запобігали появі нових фірм-прокладок, які можуть шкодити економічним інтересам України. Для цього потрібно зміцнити взаємодію між митницею, податковими органами та правоохоронними структурами, забезпечити прозорість процесів і підвищити ефективність контролю на всіх етапах — від експорту до надходження податків до державної казни.

    Українська економіка і аграрний сектор потребують надійних механізмів захисту від шахрайства та корупційних схем, які можуть підірвати їхню стабільність і зростання.