Golovnitemu.com

Позначка: Офіс Генерального прокурора

  • Гетманцев закликає декриміналізувати контент для дорослих задля податків

    Гетманцев закликає декриміналізувати контент для дорослих задля податків

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що створювачі контенту на платформі OnlyFans можуть приносити бюджету близько 1 млрд грн на рік. Для реалізації цього потенціалу, за його словами, необхідно припинити політичне «псевдоморалізаторство» і вирішити питання декриміналізації статті 301 ККУ.

    Голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев виступив із різкою критикою поточної політики щодо творців контенту для дорослих. Він наголосив, що держава витрачає мільйони на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, замість того щоб легалізувати сферу й отримувати податкові надходження, оцінні ним у приблизно 1 млрд грн на рік.

    Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.

    Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.

    Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.

    Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».

    Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.

    Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.

  • Як суд повернув Олену Таможню до прокуратури після провалу перевірки

    Як суд повернув Олену Таможню до прокуратури після провалу перевірки

    Заступниця керівника Київської обласної прокуратури Олена Таможня отримала цю посаду влітку 2025 року, хоча раніше вже потрапляла в центр уваги через невдале проходження атестації. До призначення вона працювала прокуроркою Бучанської окружної прокуратури.

    Ще у 2020 році Таможня, яка тоді обіймала посаду прокурорки відділу забезпечення діяльності керівника регіональної прокуратури Київщини, не змогла пройти атестацію прокурорів. Процедура, запроваджена наказом генерального прокурора Руслана Рябошапки, передбачала три етапи перевірки: тестування на знання законодавства, перевірку загальних здібностей і навичок, а також співбесіду з оцінкою доброчесності.

    Саме на останньому етапі — під час співбесіди — прокурорка не пройшла перевірку. За інформацією журналістів, однією з можливих причин могли бути сумнівні джерела походження майна родини Таможніх. Вартість нерухомості та активів значно перевищувала офіційні доходи сім’ї, що викликало питання щодо їхньої доброчесності.

    Попри це, після звільнення Таможній вдалося поновитися на посаді через суд. Суд не лише скасував рішення про відсторонення, а й зобов’язав Офіс Генерального прокурора виплатити їй компенсацію за період вимушеного прогулу.

    Зараз Олена Таможня обіймає одну з ключових посад у Київській обласній прокуратурі. Проте історія її атестаційного “фіаско” та судового повернення викликає запитання: чи дійсно система очищення прокуратури працює, якщо на високі посади знову повертаються ті, хто не пройшов перевірку на доброчесність?

  • Офіс Генпрокурора і БЕБ викрили ухилення від сплати податків на понад 30 млн грн

    Офіс Генпрокурора і БЕБ викрили ухилення від сплати податків на понад 30 млн грн

    За даними Офісу генерального прокурора та Бюро економічної безпеки (БЕБ), за процесуального керівництва прокурорів ОГП завершено досудове розслідування щодо схеми ухилення від сплати податків, через яку державний бюджет недоотримав понад 30 мільйонів гривень.

    У встановлених слідством обставинах директорка одного з підприємств не відобразила в податковій звітності кошти, отримані від Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації за поставку габіонних конструкцій — інженерних споруд, що використовуються для захисту від ракетних та артилерійських обстрілів. Як наслідок, бюджет недоотримав понад 30 млн грн.

    Досудове розслідування завершено; обвинувальний акт щодо підозрюваної скеровано до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області. Дії жінки кваліфіковано за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах). Подальший процес визначить коло доказів і можливі санкції.

  • Колишній київський слідчий із мільйонним доходом претендує на посаду в Генпрокуратурі

    Колишній київський слідчий із мільйонним доходом претендує на посаду в Генпрокуратурі

    Колишній начальник слідчого відділу Деснянського управління поліції Києва Станіслав Сєрєбряк претендує на посаду в Офісі Генерального прокурора. Попри скромну кар’єру у правоохоронних органах, він і його родина задекларували мільйонні доходи, дороговартісну нерухомість і автопарк преміумкласу.

    Згідно з декларацією, сім’я Сєрєбряка володіє п’ятьма об’єктами нерухомості у Києві, Вишгородському районі та на Луганщині. Серед них — квартира у столиці площею 48 квадратних метрів, що належить дружині Ксенії, будинок у селі Осещина та квартира у Катеринівці на Луганщині, якою він володіє спільно з батьками. У 2024 році дружина придбала земельну ділянку в Хотянівці за 800 тисяч гривень, де вже зводиться новий будинок на 239 квадратних метрів.

    Родина користується трьома автомобілями. Сам Сєрєбряк у 2023 році придбав Ford Bronco 2022 року за 850 тисяч гривень, хоча ринкова ціна авто становить щонайменше 1,5 мільйона. Його дружина у 2024 році купила Dodge Journey 2019 року за 200 тисяч гривень — утричі дешевше за середню ринкову вартість. Крім того, вона орендує Mercedes-Benz GLS 400 2022 року випуску, який коштує близько 4 мільйонів гривень, у компанії «Торговий дім “Укрлада”».

    За 2024 рік сім’я задекларувала доходи на 9,33 мільйона гривень. Основну частину — понад 7 мільйонів — становлять підприємницькі прибутки Сєрєбряка. Також він отримав понад пів мільйона гривень від наукової діяльності в установах НАН України та університеті, а ще 552 тисячі — як страхові виплати. Дружина Ксенія заробила понад 1,25 мільйона гривень у тому ж університеті й отримала 77 тисяч гривень допомоги як внутрішньо переміщена особа.

    Родина зберігає значні заощадження: 200 тисяч доларів готівкою, 1,15 мільйона гривень у готівці та понад пів мільйона гривень на рахунках у банках.

    Фахівці звертають увагу на низку суперечностей у декларації. Зокрема, вказані занижені ціни на автомобілі та відсутність оцінки більшості об’єктів нерухомості, що може свідчити про спробу приховати реальні масштаби статків.

    Раніше стало відомо, що подібну декларацію подала й Юлія Полтавець, яка змінила ім’я на Аміну, претендуючи на посаду в ДБР. Вона також задекларувала майно, вартість якого викликає сумніви.

  • Кандидат у прокурори з мільйонними статками: що задекларував Станіслав Сєрєбряк

    Кандидат у прокурори з мільйонними статками: що задекларував Станіслав Сєрєбряк

    Екскерівник слідчого відділу Деснянського управління поліції Києва Станіслав Сєрєбряк офіційно претендує на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора. Характер і масштаб задекларованих у родини Сєрєбряків активів викликають питання — як щодо джерел походження коштів, так і щодо прозорості можливого призначення.

    У декларації родини вказані численні об’єкти нерухомості в різних регіонах, три автомобілі, земельна ділянка та недобудований дачний будинок. Серед житлових площ — квартира в Києві площею 48 м², квартира 71,6 м² у смт Катеринівка (Спільна часткова власність 33,3%) та ще одна квартира 54,2 м² у Луганській області. Окремі об’єкти офіційно належні дружині, інші — мають складні показники прав користування.

    Сім’я володіє земельною ділянкою площею 0,18 га у селі Хотянівка (Вишгородський район), придбаною торік за 800 тис. грн; саме на цій ділянці, за даними декларації, споруджується будинок площею 239 м². Крім того, у звітах згадуються й інші об’єкти, до яких члени родини мають доступ або право проживання.

    Автомобільний парк родини також виглядає примітним: дружина з 2024 року користується Mercedes-Benz GLS 400 4MATIC (оренда від ТОВ «Торговий дім ‘Укрлада’»), придбано Dodge Journey 2019 року за 200 тис. грн, а сам Станіслав їздить на Ford Bronco (2022) за 850 тис. грн. Зауважимо, що ринкова вартість згаданих моделей часто перевищує ті суми, які зазначені в декларації, що породжує додаткові питання про оцінку та джерела коштів при придбанні.

    За підсумками 2024 року родина задекларувала загальний дохід у розмірі 9,33 млн грн. Основну частину цієї суми — 7,1 млн грн — становлять доходи саме Станіслава, що, як зазначено, походять від підприємницької діяльності. Крім того, у декларації фігурують доходи від наукової діяльності в Інституті економіко-правових досліджень НАН та Східноукраїнському університеті (понад півмільйона гривень), страхові виплати на 552 тис. грн і доходи дружини від роботи в університеті (понад 1,25 млн грн). Родина декларує також 200 тис. доларів та 1,15 млн грн готівкою, а на банківських рахунках — понад 550 тис. грн.

    Окрему увагу привертає розбіжність між задекларованими цінами придбань деяких автомобілів і типовими ринковими цінами на аналогічні моделі. Dodge Journey 2019 року, зазначений у декларації за 200 тис. грн, за оцінками експертів мав би коштувати значно більше; схожа невідповідність простежується для Ford Bronco, ринкова вартість якого часто перевищує суму, вказану в декларації. Такі різниці зазвичай викликають питання про реальність трансакцій, оцінювання майна та можливі механізми приховування доходів або оптимізації оподаткування.

    Подана кандидатура на посаду прокурора в ОГП у контексті описаних статків родини створює суспільний інтерес і наперед підлягає підвищеній увазі з боку антикорупційних органів, журналістських розслідувань та громадськості. Призначення на такі посади зазвичай супроводжується перевірками декларацій, перевіркою відповідності задекларованих доходів і витрат та можливих конфліктів інтересів.

  • На Київщині викрили схему торгівлі людьми: іноземців примушували працювати на фермі в жахливих умовах

    На Київщині викрили схему торгівлі людьми: іноземців примушували працювати на фермі в жахливих умовах

    На Київщині викрили чергову схему примусової праці, в якій постраждали 13 громадян Узбекистану. За даними Офісу Генерального прокурора, двоє громадян КНР, громадянин Узбекистану та українка організували незаконне переміщення та експлуатацію людей на фермерському господарстві в області.

    Потерпілих вербували за межами України, обмежували їхню свободу пересування та примушували працювати в нелюдських умовах. Працівникам забороняли навіть вільно відвідувати вбиральню, створивши спеціальний “туалетний графік”, а за порушення правил застосовували штрафи та інші методи примусу.

    17 вересня правоохоронці провели обшуки на фермі, де утримували 13 іноземців. Приміщення, у яких жили робітники, прокуратура назвала “нелюдськими”, а умови проживання — небезпечними для життя та здоров’я.

    Затриманим уже повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину — трудової експлуатації за ч. 2 ст. 149 КК України. Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів.

    Ця справа стала черговим сигналом про необхідність посилення контролю за трудовою міграцією та боротьби з примусовою працею на території України.

  • ВАКС конфіскував у прокурорки активи на 1,64 млн грн

    ВАКС конфіскував у прокурорки активи на 1,64 млн грн

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію частини майна прокурорки одного з департаментів Офісу Генерального прокурора. Йдеться про активи на суму 1,64 млн грн, які суд визнав необґрунтованими.

    Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що посадовиця отримала від матері подарунок у розмірі близько 1,95 млн грн для купівлі квартири. Водночас аналіз доходів і витрат її матері показав, що законним шляхом вона не могла накопичити більшу частину цієї суми.

    Таким чином, за даними НАЗК, саме 1,64 млн грн не мали підтвердженого легального походження. На підставі цього суд ухвалив рішення про їхню конфіскацію в дохід держави відповідно до ст. 290 ЦПК України.

    Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів від дати складення повного тексту.

  • Керівнику управління НАБУ Руслану Магамедрасулову оголосили нову підозру

    Керівнику управління НАБУ Руслану Магамедрасулову оголосили нову підозру

    Служба безпеки України, Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань повідомили про нову підозру Руслану Магамедрасулову, керівнику одного з міжрегіональних управлінь детективів НАБУ. Чиновник уже перебуває під вартою за справою щодо співпраці з державою-агресором, однак тепер став фігурантом ще одного кримінального провадження.

    За версією слідства, Магамедрасулов використовував свої службові контакти, аби впливати на податкові й правоохоронні органи. Зокрема, він нібито погодився за 900 тисяч гривень допомогти десяти компаніям вийти з «ризикового» списку. Це дозволило б підприємствам провести фінансові операції на суму близько 30 мільйонів гривень.

    Правоохоронці стверджують, що зазначені компанії мають ознаки діяльності «конвертаційних центрів». За даними слідчих, інформація з телефона підозрюваного та свідчення окремих осіб підтверджують, що він звертався до своїх колишніх і нинішніх колег із проханням сприяти у цих схемах.

    Наразі Руслану Магамедрасулову повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України («зловживання впливом»). Розслідування продовжується.

  • Прокуратура викрила масштабні зловживання на Харківщині: 27 осіб підозрюють у збитках на десятки мільйонів

    Прокуратура викрила масштабні зловживання на Харківщині: 27 осіб підозрюють у збитках на десятки мільйонів

    Офіс Генерального прокурора повідомив про масштабну антикорупційну операцію в Харківській області. Викрито 27 осіб, серед яких колишні чиновники, керівники комунальних і приватних підприємств, а також бізнесмени. За даними слідства, їхні дії завдали громаді збитків на майже 45 мільйонів гривень.

    Серед фігурантів — колишній заступник мера Харкова, який разом із керівниками комунального підприємства організував закупівлю труб для водопостачання за завищеними цінами. Збитки від цієї схеми сягнули 7 мільйонів гривень.

    У Лозовій директор приватної компанії та керівництво локомотивного депо завищили вартість ремонту будівлі, що коштувало бюджету ще 860 тисяч гривень. Інші директори привласнювали кошти під час постачання вугілля чи підписували фіктивні акти ремонту доріг.

    Слідчі встановили, що державний реєстратор Малоданилівської селищної ради незаконно змінив склад засновників підприємства та призначив “нового директора”. Власниця з іноземними інвестиціями втратила частку вартістю 8,4 мільйона гривень.

    Окремі посадовці в Харкові фіктивно працевлаштували 16 осіб, частина з яких отримала бронь від мобілізації. Заступник директора комунального підприємства користувався їхніми банківськими картками і привласнив понад 3 мільйони гривень.

    Харківський підприємець роками нелегально складував відходи, завдавши шкоди ґрунтам на 4,8 мільйона гривень. У Богодухівському районі директор КП допустив скиди шкідливих речовин у річку, збитки оцінено у 400 тисяч гривень.

    Керівники підприємств самовільно займали землі, зокрема ділянку вартістю понад 10 мільйонів гривень у Харкові, де облаштували стоянку. В іншому випадку — захопили землю “Укрзалізниці” та звели об’єкти без дозвільних документів.

    Найбільші збитки зафіксовані у сфері освіти: директор товариства привласнив майже 7,5 мільйона гривень, виділених на технічну документацію для будівництва укриттів у школах. Начальниця управління освіти Чугуївської міськради також завдала втрат на понад 1,4 мільйона.

    У медицині недобросовісний підрядник завдав збитків у 1,3 мільйона, а у “Жовтневому лісгоспі” колишній в.о. директора продав лісопродукцію без передоплати, що коштувало понад 5,5 мільйона гривень.

    Крім того, фіксувалися закупівлі електроенергії за завищеними цінами, порушення при встановленні теплового обладнання, а також незаконне виробництво тютюнових виробів для продажу.

    У прокуратурі наголосили, що підозрювані фігурують у кримінальних провадженнях за статтями про привласнення коштів, службові зловживання, рейдерство, злочини проти довкілля, ухилення від сплати податків і недбалість. Підготовлено клопотання до суду про обрання запобіжних заходів та відсторонення від посад.

  • Для «Київводоканалу» постачали дешеві реагенти замість якісних: підозрюваним загрожує в’язниця

    Для «Київводоканалу» постачали дешеві реагенти замість якісних: підозрюваним загрожує в’язниця

    За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора правоохоронці викрили організовану групу, яка налагодила схему постачання для ПрАТ «АК «Київводоканал» реагентів, що не відповідали умовам договору та фактично були непридатними для ефективного очищення води.

    Слідство встановило, що організатор злочинної групи залучив до справи директора товариства з обмеженою відповідальністю, яке постачало підприємству хімічні реагенти.
    За допомогою своїх підлеглих керівник компанії підмінював дорогий і якісний коагулянт хлориду заліза на дешеві реагенти сумнівної якості.

    Щоб приховати факт підміни, у звітній документації вносили неправдиві відомості про нібито виконання умов контракту. У результаті учасники групи заволоділи понад трьома мільйонами гривень коштів підприємства.

    Організатору та директору ТОВ інкримінують:

    • заволодіння чужим майном (ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 ККУ),

    • службове підроблення (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 ККУ).

    Підлеглих працівників товариства підозрюють у пособництві в тих самих злочинах.

    Усім підозрюваним вручили клопотання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Остаточне рішення ухвалить суд.

    Ця справа вкотре демонструє масштаби зловживань у сфері постачання стратегічно важливих ресурсів, від яких напряму залежить якість питної води для мешканців столиці.