Позначка: Офіс генпрокурора

  • Мільйони, землі та дорогі авто: чим володіє суддя Печерського суду Хайнацький

    Мільйони, землі та дорогі авто: чим володіє суддя Печерського суду Хайнацький

    Ми звернули увагу на майнові та процесуальні аспекти, пов’язані з суддею Печерського районного суду Києва Євгеном Хайнацьким. У декларації його сім’ї фігурують земельні наділи, квартири та елітні автомобілі, тоді як низка рішень судді — зокрема відмови у скаргах щодо бездіяльності прокурорів — викликає питання щодо прозорості й неупередженості у резонансних справах.

    Аналізуючи публічні декларації та судову практику можна знайти кілька потенційно неоднозначних моментів у діяльності судді Печерського районного суду Києва Євгена Хайнацького.

    За даними декларації за 2024 рік, родина судді володіє значним майном. У документі вказані два земельні наділи — у Чернігівській та Київській областях. Більшість нерухомості задекларована на дружину Юлію Кияновську: квартира в Києві, заміський маєток під столицею, десятки земельних ділянок у Чернігівській області та селах Київщини, а також частка у спільній власності будинку. У 2024 році, ідеться у публікаціях, Кияновська придбала ще одну столичну квартиру за понад 2,3 млн грн.

    Автопарк родини також виглядає представницьким: згадується Lexus RX 350, зареєстрований на дружину, а BMW X5 і BMW X7 — якими сім’я користується нібито безоплатно від підприємств, пов’язаних із нею. Окрім того, у відкритих реєстрах Кияновська фігурує як акціонерка ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», тоді як у декларації судді відсутні відомості про корпоративні права.

    Разом із майновими деклараціями увагу привертає й судова практика Хайнацького. Суддя систематично відмовляє в скаргах на бездіяльність прокурорів у випадках, коли йдеться про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Як приклад можна навести скаргу, пов’язану з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером: матеріали розслідування містили ознаки можливих протиправних дій — від використання підконтрольних схем до розкрадань і рейдерських захоплень. Офіс Генерального прокурора відмовився вносити відомості до ЄРДР, а суддя Хайнацький залишив без задоволення скаргу, пославшись на «недостатність обʼєктивних відомостей».

    У низці інших резонансних справ суддя також ухвалював рішення, які ускладнюють доступ до ефективного розслідування і тим самим можуть захищати інтереси впливових осіб та бізнес-кіл. Поєднання великого майна родини й судової практики, яка часто спричиняє відсутність слідчих дій, викликає занепокоєння щодо можливих конфліктів інтересів та прозорості рішень.

  • Мустафа Найєм може виступити свідком у справі екс-керівника “Укренерго” Кудрицького

    Мустафа Найєм може виступити свідком у справі екс-керівника “Укренерго” Кудрицького

    За інформацією наших джерел, в Офісі продовжується “пошук винних” за провал програм будівництва укриттів об’єктів енергетики, а затримання екс-керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького тільки початок.

    Зокрема, за інформацією джерела, існує велика ймовірність, що екс-голову Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найема викличуть як свідка у справі Володимира Кудрицького.

    Нагадаємо, раніше екс-нардеп Андрій Павловський заявив, що Олександр Кубраков та Мустафа Найем, “мають звітувати куди і як використали десятки мільярдів гривень виділених на будівництво укриттів для української енергосистеми”, фактично звинувативши чиновників у розкраданні.

  • В Одесі викрили схему крадіжки грошей на потреби ЗСУ: посадовцям міськради оголосили підозри

    В Одесі викрили схему крадіжки грошей на потреби ЗСУ: посадовцям міськради оголосили підозри

    В Одесі викрили схему привласнення коштів, які мали йти на забезпечення потреб Збройних сил України. За даними слідства, посадовці міської ради разом з підконтрольними підприємцями штучно завищували вартість контрактів, незаконно включаючи ПДВ туди, де він не мав нараховуватися. Таким чином вони вивели з бюджету понад 1,6 млн грн. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора та Нацполіції 31 жовтня 2025 року.

    За даними слідства, організаторами схеми були колишній директор Департаменту муніципальної безпеки Одеської міськради та його перший заступник. Вони діяли у змові з керівниками приватних компаній, з якими укладали договори на постачання товарів для військових підрозділів. Зокрема, йшлося про закупівлю 300 радіостанцій із додатковими акумуляторами.

    Схема працювала так: до ціни контрактів штучно додавали суму податку на додану вартість. Але постачання продукції для ЗСУ в умовах воєнного стану звільняється від ПДВ за законом. Тобто податок насправді не мав нараховуватися і не мав сплачуватися, але фігуранти закладали його у вартість договорів, фактично «накручуючи» бюджетні витрати. Ця різниця і була привласнена. Сума збитків становить 1 661 510 гривень.

    31 жовтня правоохоронці одночасно провели 12 обшуків — в Одесі, в Одеській області та в Київській області. Слідчі прийшли за місцями проживання підозрюваних, в офіси приватних структур і до самого департаменту муніципальної безпеки міськради. Під час обшуків вилучили фінансову документацію, договори, чорнові записи та цифрові носії, які, за даними прокуратури, підтверджують незаконний механізм.

    Чотирьом фігурантам уже повідомили про підозру. Серед підозрюваних — колишні посадовці Одеської міської ради та керівники комерційних структур. Їм інкримінують привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах, вчинені за попередньою змовою групи осіб із використанням службового становища (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади.

    Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів. За даними слідства, клопотання стосуються тримання під вартою.

    Справу кваліфікують як розкрадання коштів громади Одеси, виділених на військові потреби. Правоохоронці прямо пов’язують розкрадені гроші з обороною: ідеться не про умовний благоустрій чи ремонт, а про постачання обладнання для підрозділів, які працюють на фронті.

    Це вже не перший корупційний епізод, зафіксований у структурах одеської міської влади. Протягом жовтня правоохоронні органи повідомляли про інші кримінальні провадження щодо посадовців та підрядників, пов’язані з нецільовими закупівлями та розтратою міських коштів — від будівельних контрактів до використання гуманітарних генераторів у приватних цілях. У низці справ фігурують саме колишні керівники департаменту муніципальної безпеки.

  • Маєток співробітника ОГП Дмитра Петрова продають за 1,1 млн доларів

    Маєток співробітника ОГП Дмитра Петрова продають за 1,1 млн доларів

    Співробітник Офісу генпрокурора Дмитро Петров, який раніше приховав свої декларації з публічного доступу, виставив на продаж свій маєток під Києвом за 1,1 млн доларів. Про це повідомляє 368.media з посиланням на відкриті реєстри майнових прав та сайти оголошень.

    За даними реєстрів, Петров володіє кількома об’єктами нерухомості в селі Ходосівка Києво-Святошинського району:

    • Ділянка 0,22 га (вул. Ягідна, 18), оформлена у жовтні 2018 року, ринкова вартість — 1,5–2 млн грн;

    • Будинок 222,1 м² на тій же ділянці з гаражем, господарчим блоком, басейном, свердловиною та іншими спорудами (зареєстрований 13 вересня 2017), орієнтовна вартість — 5–7 млн грн;

    • Будинок 150,4 м² (вул. Ягідна, 20), зареєстрований 15 серпня 2018 року, орієнтовна ціна — 3–4 млн грн.

    У середині жовтня 2025 року на сайтах оголошень з’явилося повідомлення про продаж елітної садиби з басейном, сауною та двома будинками на ділянці 0,22 га за 1,1 млн доларів (2 957 доларів за квадратний метр).

    Житловий будинок №1 (222,1 м²) має дві кімнати, гараж, господарський блок і підвальний поверх із сауною та сучасними комунікаціями, включно з твердопаливним котлом. Будинок №2 (150,4 м²) включає шість кімнат.

    Серед переваг комплексу: критий басейн 49 м², гараж на два авто, навіс на чотири авто з електрозарядкою, генератор 50 кВт, сонячні панелі та свердловина. У оголошенні зазначено можливість викупу додаткової земельної ділянки до 3 га.

    Водночас у попередніх деклараціях прокурор не вказував витрати на проживання у такому комплексі, а фото свідчать, що наразі Петров там не мешкає.

  • Депутата Полтавської міськради Олександра Калуцького підозрюють у брехні в декларації через криптоактиви

    Депутата Полтавської міськради Олександра Калуцького підозрюють у брехні в декларації через криптоактиви

    На Полтавщині депутату міської ради повідомили про підозру у декларуванні недостовірної інформації: за даними СБУ та Офісу Генпрокурора, він не вказав у деклараціях за 2022–2024 роки наявність криптоактивів та операції з ними на суму понад 200 млн грн. Йдеться про депутата Полтавської міської ради Олександра Калуцького, повідомляє УНН із посиланням на власні джерела, цю ж інформацію підтверджують джерела «Української правди».

    Слідство стверджує, що Калуцький і близькі родичі володіли криптовалютою та проводили з нею фінансові операції, але ці дані не були відображені у деклараціях. У 2025 році депутат подав виправлені документи й частково задекларував нематеріальні активи та транзакції, але, за версією СБУ, навіть оновлені цифри не відповідали реальності.

    Правоохоронці провели обшуки за місцями проживання депутата, його родичів і наближених осіб. Під час слідчих дій вилучили чорнові записи, квитанції валютних операцій, банківські картки, телефони й інші фінансові документи, які, за твердженням слідства, підтверджують незаконне походження активів.

    Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора. Калуцькому оголошено підозру за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування. Ця стаття передбачає до 2 років позбавлення волі плюс заборону обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років. Зараз вирішується питання про запобіжний захід.

    Слідство також вважає, що завдяки доступу до міжнародних криптобірж депутат і його дружина систематично конвертували готівку у віртуальні активи після початку повномасштабної війни. Саме ці цифрові активи, за версією правоохоронців, він намагався приховати від декларування.

  • Мер Первомайська Олег Демченко отримав підозру у приховуванні активів дружини на понад 5 мільйонів гривень

    Мер Первомайська Олег Демченко отримав підозру у приховуванні активів дружини на понад 5 мільйонів гривень

    На Миколаївщині міському голові Первомайська Олегу Демченку повідомлено про підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації за 2023 рік. Про це йдеться у повідомленні Офісу генерального прокурора.

    За даними слідства, посадовець не задекларував частину майна, фінансових активів та зобов’язань, що належать його дружині. Загальна вартість незадекларованого, за попередньою оцінкою, перевищує 5,3 мільйона гривень.

    Підозра оголошена за ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України — подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

    Наразі тривають слідчі дії під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора за участі Державного бюро розслідувань. Правоохоронці встановлюють усі обставини можливого правопорушення, а також перевіряють походження незадекларованих коштів.

    Демченко обіймає посаду міського голови Первомайська з 2020 року. За інформацією з відкритих джерел, раніше він працював у комунальних структурах та займався підприємницькою діяльністю.

    Остаточну правову оцінку діям посадовця надасть суд.

  • СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

    СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

    За інформацією джерел, Офіс Генерального прокурора спільно з Службою безпеки України готують повідомлення про підозру міністру Віктору Ляшку. Йдеться про можливе нецільове використання державних коштів і схеми, пов’язані з відчуженням санаторіїв на користь осіб, наближених до керівництва міністерства.

    За даними джерел у правоохоронних органах, слідчі перевіряють низку фінансових операцій, пов’язаних із реорганізацією санаторно-курортних закладів, які перебували у підпорядкуванні МОЗ. Йдеться про можливу передачу державних об’єктів у користування приватним структурам, пов’язаним із представниками міністерства.

    Слідчі дії, за інформацією джерел, тривають уже кілька тижнів. У межах розслідування вивчаються контракти на десятки мільйонів гривень, а також документи, що стосуються використання коштів міжнародної допомоги у сфері медицини.

    На тлі розслідування, за словами інсайдерів, в Офісі Президента вже розглядають варіанти заміни Ляшка. Серед головних кандидатів називають його нинішнього заступника Ігоря Копача, який може тимчасово очолити МОЗ у разі усунення або відставки чинного міністра.

  • Суд дозволив забудову історичної будівлі, де Грушевський проголосив IV Універсал

    Суд дозволив забудову історичної будівлі, де Грушевський проголосив IV Універсал

    Київський окружний адміністративний суд відмовився повернути історичний статус будівлі на вул. Софіївській, 20/21, відомої як «Будинок Незалежності». Це рішення фактично відкриває шлях до знищення одного з символів української державності у центрі столиці.

    Суддя Ігор Лиска відхилив позов Офісу Генерального прокурора, який вимагав визнати незаконним рішення Міністерства культури про позбавлення будівлі статусу пам’ятки. Таким чином, суд підтвердив чинність рішення Мінкульту, що визначило історичну споруду «неісторичною».

    Пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомив, що тепер «Будинок Незалежності» може бути знесений. На його місці забудовник планує звести офісний центр. Це вже не перший випадок подібного рішення: раніше статус пам’ятки втратили історичні будинки на Михайлівській, 20, та Великій Васильківській, 50/23.

    Будинок на Софіївській, 20/21, має величезне символічне значення. За легендою, саме з його балкону 22 січня 1918 року Михайло Грушевський урочисто проголосив IV Універсал Центральної Ради — документ, який юридично закріпив незалежність Української Народної Республіки. Тоді ж українців закликали до боротьби проти більшовицької окупації.

    У різні роки в цій будівлі працював відомий київський готель «Давня Русь», а сама споруда зберегла архітектурні риси початку ХХ століття. Тепер її може спіткати доля десятків історичних об’єктів, що поступово зникають під тиском сучасної забудови в центрі столиці.

  • Трьох посадовців Київського авіаційного інституту підозрюють у привласненні бюджетних коштів

    Трьох посадовців Київського авіаційного інституту підозрюють у привласненні бюджетних коштів

    Трьом посадовцям Державного університету «Київський авіаційний інститут» повідомлено про підозру у привласненні понад 16,6 млн грн бюджетних коштів. За даними Офісу Генпрокурора, злочинна схема діяла упродовж трьох років і базувалася на фіктивному працевлаштуванні.

    Слідство встановило, що колишній начальник відділу безпекової діяльності служби охорони, начальник служби охорони та його заступник оформили на роботу 89 «мертвих душ». Цим людям нараховувалася зарплата, хоча жодних обов’язків вони фактично не виконували. Кошти, що надходили на банківські картки, знімалися і привласнювалися учасниками схеми.

    Внаслідок таких дій держава зазнала збитків на понад 16,6 млн грн. Ці гроші надходили з бюджету Міністерства освіти і науки України.

    Під час обшуків за місцями проживання підозрюваних вилучено документи та електронні носії, які підтверджують їхню причетність до злочину.

    Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Нацполіції за оперативного супроводу Департаменту внутрішньої безпеки. Посадовцям інкримінують привласнення коштів у складі організованої групи, що карається до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Протеже заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко Даниїл Трунін очолив департамент в ОГП

    Протеже заступниці Генерального прокурора Марії Вдовиченко Даниїл Трунін очолив департамент в ОГП

    Заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко розставляє своїх людей в Офісі Генпрокурора, які пізніше стають фігурантами гучних антикорупційних розслідувань.

    Так, черговий протеже Марії Вдовиченко – виходець з Київської міської прокуратури Даниїл Юрійович Трунін зайняв посаду Начальника Департаменту в Офісі Генерального прокурора.

    Марія Вдовиченко – також колишня посадова особа Київської прокуратури – була призначена заступницею Генерального прокурора. У розпорядженні Генпрокурора щодо розподілу обов’язків їй доручено кураторство над напрямом, що стосується Державного бюро розслідувань (ДБР).

    Спільна робота Вдовиченко та Труніна в Київській міській прокуратурі, подальше підвищення Вдовиченко до заступниці Генпрокурора та одночасне просування Труніна на посаду начальника департаменту в ОГП – створює передумови для висновків про кадрові зв’язки й вертикалі впливу в межах правоохоронної системи.

    Підтвердженням корупційного спрямування такого роду зв’язків може слугувати нещодавній скандал в ЗМІ, коли журналістам стало відомо про отримання фактичним керівником Київської міської прокуратури Сергієм Ходаківським хабара у розмірі 200 тисяч доларів за сприяння рейдерському захопленню.

    За інформацією журналістів, частину з цих коштів було передано особисто Марії Вдовиченко, як заступнику Генпрокурора. Як бачимо, старання Марії Вдовиченко по просуванню вихідців з Київської міської прокуратури на топові посади в ОГП  вже дають свої результати.