Golovnitemu.com

Позначка: Офіс Президента

  • Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    В Офісі президента провели нараду, присвячену можливим наслідкам війни на Близькому Сході для України. За інформацією джерел у владі, під час обговорення президент Володимир Зеленський поцікавився, як новий конфлікт може вплинути на військову підтримку України, енергетичну ситуацію в Європі та загальну міжнародну політику щодо війни з Росією.

    Співрозмовники зазначають, що одним із перших ризиків, які обговорювалися, може стати скорочення поставок ракет для систем протиповітряної оборони. Однак, за словами учасників наради, це розглядається лише як один із можливих викликів і не є найгіршим сценарієм.

    Також у владі звертають увагу на можливе зростання світових цін на нафту і газ. Подібний розвиток подій може вплинути на економічну ситуацію в Європі, що, своєю чергою, позначиться на політичних рішеннях щодо підтримки України.

    Найбільші побоювання, за словами джерел, пов’язані з можливими змінами позиції окремих країн Європейського Союзу у питанні переговорів із Росією. У разі затягування війни на Близькому Сході частина європейських держав може посилити занепокоєння через енергетичну безпеку.

    У цьому контексті в Офісі президента також обговорювали заяви російського керівництва щодо можливості припинення поставок газу до Європи. За словами співрозмовників, на Банковій вважають, що подібний сценарій може створити додатковий тиск на європейські уряди.

  • Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака система влади в Україні почала поступово змінюватися. Новий баланс впливів формується навколо президента Володимира Зеленського, а уряд Юлії Свириденко отримав більше простору для самостійних рішень, хоча ключова роль у системі управління залишається за главою держави.

    Про це йдеться в аналізі “Української правди”, яка дослідила, як змінилася конфігурація влади після корупційного скандалу, відомого як “Міндічґейт”.

    Нова конфігурація влади на Банковій

    2 березня у президентському кабінеті відбулася нарада за участі Володимира Зеленського, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря РНБО Рустема Умєрова. Формально зустріч була присвячена підбиттю підсумків складної зими та підготовці до наступного опалювального сезону.

    Однак сам склад учасників зустрічі демонструє зміни у владній системі. Ще кілька місяців тому подібні наради практично неможливо було уявити без обов’язкової участі керівника Офісу президента. У період керівництва Єрмака політичні рішення проходили через його апарат, а доступ до президента фактично контролювався ОП.

    Після його відставки президент почав проводити більше прямих зустрічей із урядовцями, політиками та громадськими діячами.

    Корупційний скандал у сфері енергетики, який отримав назву “Міндічґейт”, став найбільшим політичним ударом по команді Зеленського за час його президентства. Він призвів до кадрових ротацій у владі та фактичного усунення Єрмака від системи управління.

    Після цього у владній вертикалі виник вакуум впливу, який почали заповнювати різні групи у команді президента.

    Частину функцій колишнього керівника ОП перебрали заступники глави Офісу, частину — силовий блок, а частину — сам президент через прямі доручення чиновникам.

    Роль Юлії Свириденко

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її призначення відбулося за активної підтримки Єрмака, який ще у 2024 році намагався провести зміну прем’єра.

    У той період уряд фактично виконував роль виконавчого органу при Офісі президента. Основні рішення формувалися на Банковій, а Кабмін їх реалізовував.

    Після відставки Єрмака ситуація змінилася. За словами співрозмовників видання у владі, Свириденко спочатку виглядала дезорієнтованою, однак поступово почала працювати з президентом напряму та посилювати свою роль у системі управління.

    В уряді зазначають, що прем’єрка почала жорсткіше контролювати міністрів та вимагати результатів від членів Кабміну.

    Одним із внутрішніх конфліктів у Кабміні залишається напруженість між Свириденко та віцепрем’єром з відновлення Олексієм Кулебою.

    Його вважають людиною, пов’язаною з колишнім керівником ОП. У владних колах обговорюється можливість його заміни.

    Серед потенційних кандидатів на посаду називають голову Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, який має підтримку частини фракції “Слуга народу” та позитивне ставлення президента.

    Попри відставку, джерела видання стверджують, що Єрмак продовжує підтримувати контакти з представниками влади, дипломатами та окремими міністрами.

    Однак характер його впливу змінився. Якщо раніше він мав постійний доступ до президента і міг впливати на ухвалення рішень безпосередньо, то тепер його участь у політичних процесах значно обмежена.

    Ключові фігури в новій системі

    Після кадрових змін у владі зросла роль кількох ключових чиновників.

    Колишній прем’єр Денис Шмигаль повернувся до роботи в енергетичному секторі та отримав завдання стабілізувати ситуацію в галузі після енергетичних скандалів.

    Михайло Федоров, який перейшов до Міністерства оборони, активно просуває технологічні зміни у війську. Зокрема, розвиток систем перехоплення російських дронів.

    За даними військового керівництва, ефективність перехоплення “Шахедів” за допомогою дронів-перехоплювачів за останні місяці зросла з приблизно 30% до понад 70% у Києві.

    Попри кадрові зміни, уряд стикається з низкою системних проблем.

    Однією з головних є нестача сильних управлінців на ключових напрямах. Частина міністрів, за словами співрозмовників у владі, є ефективними менеджерами середнього рівня, але не мають достатнього політичного впливу для масштабних реформ.

    Крім того, складною залишається ситуація у Верховній Раді. У монобільшості дедалі важче знаходити голоси навіть для виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ або Європейським Союзом.

    Показовою є ситуація з призначенням міністра юстиції — посада залишається вакантною вже кілька місяців, хоча кандидатура узгоджена.

    Наразі в Україні фактично зберігається модель, у якій президент відіграє ключову роль у прийнятті рішень, тоді як уряд виступає координатором між Банковою, Кабміном та парламентом.

    У владних колах визнають, що без появи кількох сильних управлінців на критичних напрямах — інфраструктурі, енергетиці та відновленні — уряду буде складно забезпечити помітні результати.

  • В Офісі президента пропонують запровадити державну реєстрацію Telegram-каналів

    В Офісі президента пропонують запровадити державну реєстрацію Telegram-каналів

    В Офісі президента України ініціюють обговорення можливості запровадження державної реєстрації Telegram-каналів, зокрема тих, що виконують функції медіа або мають значний інформаційний вплив. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов, підкресливши, що мова йде про прозорість та відповідальність за контент.

    Буданов зазначив: «Я не проти Telegram-каналів, але, вибачте — зареєструй свій канал, покажи, хто за ним стоїть, і неси відповідальність за той контент, який ти на ньому розміщуєш. Якщо ти хочеш анонімний канал, який за всіма ознаками є класичним ЗМІ і через нього ведеться підривна діяльність або вербування, — це вже зовсім інше питання».

    Ініціатива щодо реєстрації месенджер-каналів виникла на тлі загострення безпекової ситуації в Україні та серії нападів на правоохоронців. У публічному просторі вже лунали пропозиції щодо обмеження діяльності Telegram чи посилення контролю над платформою.

    Зокрема, схильність до жорсткіших заходів висловлювала заступниця керівника ОП Ірина Верещук, яка наголошувала на ризиках використання анонімних каналів для координації ворожої діяльності та дестабілізації.

    Під держреєстрацію пропонують потрапити ті канали, які за ознаками є класичними засобами масової інформації — тобто систематично публікують новини, аналітику та інший інформаційний контент, що має широкий суспільний резонанс. Йдеться не про заборону Telegram як платформи, а про введення механізму прозорості та ідентифікації авторів та адміністрацій таких ресурсів.

    Офіційних законодавчих ініціатив із цього приводу наразі не внесено, проте очікується, що найближчим часом питання може набути політичного продовження. Експерти зазначають, що основними викликами стануть баланс між свободою слова й інформаційною безпекою, а також визначення чітких критеріїв для реєстрації.

  • МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    МВФ висунув вимоги щодо податків і витрат — що відомо

    За інформацією з джерел в Офісі Президента, переговорний процес із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування супроводжується вимогами про перегляд податкової політики та параметрів соціальних видатків. За словами співрозмовника, ключові положення, які обговорювалися, стосуються можливого підвищення окремих податків і оптимізації бюджетних витрат.

    Джерело стверджує, що українська сторона намагалася відтермінувати запровадження частини рішень, які можуть бути непопулярними серед населення. Йдеться про перенесення строків потенційних змін на наступний бюджетний період. Офіційно такі домовленості зазвичай фіксуються в рамках меморандуму про співпрацю та структурних маяків програми.

    Також у повідомленні згадується політичний контекст — за версією джерела, чинна влада може бути зацікавлена у збереженні стабільності до завершення виборчого циклу. У цьому зв’язку називається можливість участі Володимира Зеленського у майбутніх виборах. Водночас жодних офіційних заяв про зміну податкової політики саме з цієї причини наразі не оприлюднювалося.

    Економісти наголошують, що вимоги міжнародних фінансових інституцій зазвичай спрямовані на забезпечення макрофінансової стабільності, зменшення дефіциту бюджету та підтримку боргової стійкості. При цьому конкретні рішення щодо ставок податків або соціальних програм ухвалюються виключно в межах національного законодавства.

    Наразі офіційні сторони не коментували деталі цих тверджень. Остаточні параметри співпраці з МВФ, як правило, публікуються після затвердження відповідних документів і рішення Ради директорів фонду.

  • Виклик для Зеленського: нестача голосів у парламенті

    Виклик для Зеленського: нестача голосів у парламенті

    В оточенні влади зростає занепокоєння через можливі проблеми з голосами у парламенті. За інформацією джерел, на Банковій стикаються з системною нестачею підтримки у Верховна Рада України, що може вплинути на стабільність більшості та ухвалення ключових рішень.

    Йдеться не про поодинокі труднощі під час голосувань, а про більш глибоку проблему, яка, за словами співрозмовників, має системний характер. У разі її загострення можливе переформатування коаліції та навіть створення уряду національної єдності.

    В Офіс Президента України наразі намагаються мінімізувати ризики та стабілізувати ситуацію, однак джерела вказують, що з наближенням виборчого циклу питання парламентської підтримки може знову загостритися. У такому випадку це стане серйозним політичним викликом для президента Володимира Зеленського.

  • Колишнього заступника керівника ОП судитимуть за активи на 17 мільйонів гривень

    Колишнього заступника керівника ОП судитимуть за активи на 17 мільйонів гривень

    Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24 лютого скерував до суду обвинувальний акт стосовно колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії. Ексчиновника обвинувачують у незаконному збагаченні, легалізації незаконно набутого майна та одержанні неправомірної вигоди.

    За даними слідства, у 2019–2021 роках посадовець легалізував незаконно отримані кошти шляхом фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційній зоні на Одещині. Слідчі встановили, що він особисто контролював хід робіт, спілкувався з власником будівельної компанії, визначав обсяг і характер будівельних робіт та передав для їх оплати майже 6,5 мільйона гривень.

    Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності спочатку оформили на товариство. Після повідомлення про підозру нерухомість переоформили на фізичну особу.

    Окремий епізод стосується 2022 року. За версією слідства, власник будівельної компанії звернувся до топпосадовця з проханням вплинути на рішення Антимонопольного комітету України щодо скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу його компанії. В обмін на це він запропонував виконати будівельні роботи в будинку посадовця на узбережжі моря на суму 100 тисяч доларів.

    Слідство вважає, що ексчиновник погодився на пропозицію та, використовуючи службове становище, виконав обіцяне. Відповідні державні органи згодом ухвалили рішення, які були вигідні будівельній компанії.

    Крім того, у 2020–2022 роках, за даними НАБУ і САП, Смирнов набув активи на загальну суму 17,1 мільйона гривень. Йдеться про автомобілі Mercedes-Benz та Volkswagen, мотоцикли Honda і BMW, три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.

    Більшу частину цього майна було оформлено на рідного брата посадовця, однак він зберіг за собою можливість повного розпорядження активами. Один із мотоциклів спершу зареєстрували на знайомого, а згодом переоформили на самого Смирнова.

    Слідство встановило, що офіційних доходів і заощаджень було недостатньо для придбання такого майна. Різниця між задекларованими доходами та вартістю активів становить 15,7 мільйона гривень.

    16 квітня 2025 року колишньому заступнику керівника ОП повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за незаконне збагачення, легалізацію доходів та одержання неправомірної вигоди. Власнику будівельної компанії інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.

    З 6 травня 2025 року сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи. Через затягування процесу детектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення граничного строку. Суд погодився з доводами обвинувачення та визначив кінцеву дату ознайомлення — 23 лютого, після чого обвинувальний акт було направлено до суду.

  • Зеленський доручив Федорову підготувати план війни ще на рік

    Зеленський доручив Федорову підготувати план війни ще на рік

    За інформацією наших джерел в Офісі президента, Володимир Зеленський доручив міністру оборони Михайлу Федорову підготувати детальний план дій, який дозволить Україні ефективно продовжувати бойові дії ще щонайменше протягом року.

    Співрозмовники стверджують, що на Банковій розраховують на технологічні та управлінські нововведення. Йдеться про масштабування виробництва безпілотників, цифровізацію управління військовими процесами, оптимізацію ресурсів і нові підходи до організації оборони. У керівництві держави, за словами джерел, вважають, що це може дозволити Україні досягти певних результатів на фронті та суттєво посилити переговорні позиції.

    Водночас наші співрозмовники повідомляють, що адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на швидкому укладенні мирної угоди та не підтримує затягування процесу. Офіційних заяв із цього приводу з боку Вашингтона наразі немає, однак, за словами джерел, Києву дали обмежений час для визначення подальшої стратегії.

    Крім того, співрозмовники стверджують, що у разі відмови від пришвидшення мирного треку можуть бути оприлюднені матеріали, які нібито стосуються близького соратника президента Сергія Шефіра.

  • Залужний уперше розкрив деталі протистояння з Зеленським

    Залужний уперше розкрив деталі протистояння з Зеленським

    Посол України у Великій Британії Валерій Залужний уперше публічно розповів про глибокий конфлікт із президентом Володимиром Зеленським, який виник після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. В інтерв’ю Associated Press колишній головнокомандувач ЗСУ заявив, що між ним і главою держави існували серйозні розбіжності щодо стратегії ведення війни.

    За словами Залужного, напруження між ним і президентом з’явилося вже в перші місяці вторгнення. Суперечки стосувалися того, як саме слід організовувати оборону країни та проводити наступальні операції. Кульмінацією протистояння він назвав інцидент восени 2022 року, коли до його київського офісу прибули співробітники СБУ.

    Залужний стверджує, що це була спроба тиску та залякування в момент, коли національна єдність була критично важливою. За його словами, під час подій він телефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку й заявив, що готовий залучити військових для захисту командного центру в центрі Києва.

    Водночас у СБУ заперечили факт обшуку в офісі Залужного, зазначивши, що відповідна адреса фігурувала у кримінальному провадженні, не пов’язаному з ним особисто. В Офісі президента від коментарів утрималися. Незалежного підтвердження версії Залужного наразі немає.

    Суперечки щодо контрнаступу

    Окремо колишній головнокомандувач розкритикував підхід до контрнаступу 2023 року. За його словами, первинний план передбачав концентрацію сил для прориву на півдні з виходом до Азовського моря, однак ресурси були розпорошені, що послабило ударний потенціал. У підсумку операція не досягла стратегічних цілей.

    Попри військові успіхи 2022 року та високий рівень довіри в суспільстві, у лютому 2024 року Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача та згодом призначив послом у Лондоні. Політичні аналітики тоді розцінили це як спробу зменшити його вплив усередині країни.

    Опитування громадської думки демонструють, що у гіпотетичних президентських виборах Залужний має дещо вищий рейтинг підтримки, ніж чинний глава держави. Водночас сам він заявляє, що не обговорює політичні амбіції, аби не підривати єдність під час війни.

    «Поки триває війна або діє воєнний стан, я не веду жодної політичної діяльності», — наголосив дипломат.

    Резонанс навколо «гострої» версії інтерв’ю

    Після виходу матеріалу в інформаційному просторі з’явилися твердження, що початкова версія інтерв’ю нібито містила ще більш різкі заяви. Зокрема, йшлося про інформацію, що у 2022 році співробітники СБУ буцімто планували фізичну ліквідацію Залужного.

    Втім, у фінальній версії матеріалу Associated Press таких тверджень немає. За даними джерел, після переговорів редакція агентства та сам Залужний вирішили не включати ці формулювання до публікації.

    Водночас ця інформація почала активно поширюватися в окремих блогерських колах, пов’язаних із політичною орбітою ексголовнокомандувача. Частина публікацій подавала її як нібито вилучений фрагмент інтерв’ю.

    Зокрема, журналістка Яніна Соколова заявила, що має копії судових документів, які стосувалися дозволу на обшук за адресою, де розміщувався командний пункт Залужного.

    За її словами, співрозмовники з оточення генерала розцінювали ті події не лише як обшук, а як можливу спробу фізичного усунення. Водночас жодних офіційних підтверджень версії про підготовку замаху правоохоронні органи не надавали, а СБУ публічно заперечувала проведення будь-яких слідчих дій безпосередньо в офісі Залужного.

    З огляду на ці події можна припустити, що предвиборча кампанія Залужного вже почалась.

  • ОП замовив закриту соціологію щодо виборів президента

    ОП замовив закриту соціологію щодо виборів президента

    За інформацією наших джерел, Офіс Президента замовив проведення закритої соціології, щодо майбутніх президентських виборів.

    “За даними опитування, 81% респондентів готові проголосувати за того кандидата на пост президента, який зупинить мобілізацію та оголосить демобілізацію. Питання мобілізації/демобілізації випередило питання миру/перемир’я, корупції, зростання економіки/зарплат та соціальних гарантій” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що під час зустрічі на полях Мюнхенської конференції з безпеки Президент України Володимир Зеленський та держсекретар США Марк Рубіо обговорювали “питання 30-ти денного енергетичного перемир’я та проведення виборів в Україні”.

  • Арешт ексміністра енергетики Галущенка пов’язують із переговорним процесом та тиском США

    Арешт ексміністра енергетики Галущенка пов’язують із переговорним процесом та тиском США

    У політичних колах активно обговорюють обставини арешту ексміністра енергетики Галущенка та можливий міжнародний контекст цієї справи. За інформацією джерела в Офісі Президента, дії НАБУ та САП могли бути пов’язані з ширшим переговорним треком за участі США.

    За словами співрозмовника, арешт відбувся не лише в межах внутрішнього антикорупційного процесу, а й на тлі активізації контактів із американською стороною. Джерело стверджує, що ініціатива могла бути погоджена в межах політичних консультацій з адміністрацією Дональда Трампа.

    У цій версії подій справа Галущенка розглядається як елемент демонстрації впливу на українські еліти. Мовляв, через публічні антикорупційні кроки Банковій сигналізують про наявність матеріалів щодо ширшого кола осіб, наближених до влади.

    За словами джерела, йдеться про масштабні корупційні схеми, суми в яких вимірюються мільярдами гривень. Таким чином, справа може розглядатися як своєрідне попередження — у контексті майбутніх переговорів та внутрішньополітичних рішень.