Golovnitemu.com

Позначка: Олена Сосєдка

  • Світлана Івахів увійшла до топ-10 найбагатших бізнесменів, а WOG знову опинилася в центрі скандалу

    Світлана Івахів увійшла до топ-10 найбагатших бізнесменів, а WOG знову опинилася в центрі скандалу

    Світлана Івахів посіла дев’яте місце у рейтингу найбагатших бізнесменів України за 2025 рік із прибутком у 48 мільярдів гривень. Формально це — історія про фінансовий успіх мережі АЗС WOG та групи «Континіум». Проте за фасадом мільярдних показників знову спливають питання щодо якості пального, забудови заповідних територій і зв’язків із фігурантами фінансових розслідувань.

    До редакції звернувся водій, який повідомив про проблему після заправки на одній із АЗС WOG на трасі Київ–Чоп. За його словами, після заправки на 127-му кілометрі автомобіль менш ніж за десять кілометрів почав диміти та видавати сторонні звуки. Власник транспортного засобу заявив, що звернувся до правоохоронних органів, а за фактом можливого продажу неякісного пального розпочато перевірку.

    Офіційних висновків експертизи наразі не оприлюднено. Компанія ситуацію публічно не коментувала. Водночас подібні скарги періодично з’являються у відкритих джерелах, що формує репутаційний тиск на бренд.

    Окремий резонанс викликала історія із забудовою ботанічного заказника загальнодержавного значення «Воротнів». За даними місцевих активістів та відкритих реєстрів, на землях держлісфонду, де законодавством заборонене капітальне будівництво та рух автотранспорту, зведено котедж із басейном та зоною відпочинку.

    У публікаціях згадувалося ім’я директора з цифрової трансформації WOG Олега Кушіля як особи, пов’язаної з користуванням цією нерухомістю. Офіційно будинок оформлений на іншу людину, яка, за реєстрами, тривалий час проживає за кордоном. Водночас у соціальних мережах з’являлися фото, де особи з оточення групи «Континіум» відпочивають на цій території.

    Контролюючі органи поки не оприлюднили публічних результатів перевірок щодо можливого порушення природоохоронного законодавства.

    У медіапросторі також обговорюються зв’язки групи «Континіум» та її співвласника Степана Івахіва з Банком інвестицій та заощаджень. Журналісти неодноразово звертали увагу на співпрацю установи з бізнес-структурами, які раніше фігурували в розслідуваннях щодо фінансових порушень.

    Серед них — банкірка Олена Сосєдка, пов’язана з банком «Конкорд», який було ліквідовано після претензій регулятора. У публічному полі також звучали твердження про можливе використання афілійованих структур для фінансових операцій мережі «Ябко», яка раніше згадувалася у матеріалах про податкові претензії.

    Офіційні представники банку та групи «Континіум» публічно заперечували будь-які порушення.

    Потрапляння Світлани Івахів до топ-10 найбагатших бізнесменів країни демонструє масштаби паливного бізнесу навіть в умовах війни та економічної турбулентності. Однак паралельно з фінансовими досягненнями зростає й кількість запитань — від якості послуг до дотримання екологічного законодавства та прозорості фінансових потоків.

    Чи переростуть ці історії у кримінальні провадження або залишаться в інформаційній площині — залежатиме від дій правоохоронних і контролюючих органів. Поки ж розрив між мільярдними рейтингами та репутаційними ризиками лише поглиблюється.

  • Кредит «Укргазбанку» не повернено: Олена Сосєдка вивела мільйони в Австрію

    Кредит «Укргазбанку» не повернено: Олена Сосєдка вивела мільйони в Австрію

    Олена Сосєдка, колишня іпотекодавиця ТОВ «Біо Енерджі Дніпро», опинилася в центрі скандалу через можливе виведення мільйонів гривень державного «Укргазбанку» до Австрії. За даними відкритих джерел, протягом трьох років повномасштабної війни РФ проти України Сосєдка 26 разів виїжджала за кордон, зокрема до Швейцарії, Франції, Італії, Ізраїлю та Австрії, де проживають її діти та сестра Юлія.

    З Австрією Олену Сосєдку пов’язують не лише родинні зв’язки. Батько її другого сина, Сергій Довгалюк, колишній керівник асоційованого об’єднання «Промислово-фінансова група Конкорд», у різні періоди був керуючим директором австрійських компаній Concord Engineering GmbH, APS Power Technology GmbH та Concord Solutions Lab GmbH, пов’язаних з Concord bank та сестрами Сосєдками.

    У 2018 році Сосєдка виступила іпотекодавцем за кредитом «Біо Енерджі Дніпро» у «Укргазбанку» для будівництва біогазової електростанції. Проєкт так і не був реалізований, але кредит у сумі майже 3,4 млн євро було видано. Частина коштів, включно з 100 тис. доларів, зафіксованих у базі експортно-імпортних операцій у 2019 році, була перерахована компанії Concord Solutions Lab GmbH, що, ймовірно, свідчить про виведення грошей за межі України.

    Суд заборонив ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» будувати біогазову електростанцію, а кредит державного банку не був повернений. Директором австрійських компаній у 2016–2018 роках був Alexandre Egger, адвокат експрем’єр-міністра Миколи Азарова у ЄСПЛ, що дозволяє припустити, що він міг бути залучений до схем виведення коштів «Укргазбанку» за кордон.

    Ця справа підкреслює ризики фіктивних проєктів та потенційних схем виведення державних коштів за кордон, а також необхідність ретельного контролю за використанням кредитних ресурсів державних банків.

  • Журналісти викрили масштабну схему виводу грошей в офшори

    Журналісти викрили масштабну схему виводу грошей в офшори

    Протягом останніх 20 років імена двох сестер-бізнесменок із Дніпра, Юлії та Олени Сосєдок, неодноразово з’являлися у контексті масштабних банківських схем, які спричинили мільярдні збитки українській державі. Нещодавні розслідування показали, що сестри Сосєдки брали участь у складних фінансових схемах з використанням офшорних компаній та банківських установ, які зрештою були ліквідовані за підозрою у відмиванні грошей та фінансуванні незаконних операцій.

    Історія почалась ще на початку 2000-х років, коли Юлія та Олена Сосєдки стали засновницями ЗАТ «Фінансовий союз банк» у Дніпрі. Спочатку цей банк виглядав як звичайна фінансова установа, однак вже за кілька років його діяльність привернула увагу правоохоронних органів. З 2007 по 2009 рік банк потрапив під підозру в організації масштабного конвертаційного центру, через який з України вивели понад 2,2 мільярда доларів США. Гроші переводились на закордонні фірми-одноденки, зареєстровані у Великій Британії, які фактично існували тільки на папері. Попри гучні скандали та розслідування, жодних реальних вироків чи покарань у справі банку винесено не було.

    Цікаво, що британські компанії, на які виводилися мільярди гривень, створювалися за посередництва компанії International Overseas Service (I.O.S.), яка спеціалізується на відкритті фірм в офшорних зонах. Одна з таких компаній, Phill Trade Limited, була заснована у Лондоні в той самий період, коли сестри Сосєдки увійшли до керівництва «Фінансового союзу». Ця компанія й досі залишається активною, а серед її засновників окрім Юлії Сосєдки фігурує також Дмитро Фоменко, її бізнес-партнер в Україні. Фоменко згодом заявляв про погрози з боку відомого кримінального авторитета Олександра Петровського («Наріка»), однак це не завадило йому продовжувати партнерство з сестрами.

    Після втрати банком «Фінансовий союз» ліцензії у 2015 році, Юлія та Олена Сосєдки не лише уникли відповідальності, а й змогли відкрити новий банк – «Конкорд». Проте і ця установа не уникла скандалів: у 2023 році НБУ відкликав ліцензію в «Конкорду» через системні порушення законодавства щодо запобігання відмиванню доходів та фінансуванню тероризму. Це вже друга банківська установа, яку сестри втратили через порушення законодавства, але знову ж таки без кримінальних наслідків для себе.

    Сьогодні справи щодо попередніх банківських махінацій родини Сосєдок так і залишаються незакритими, проте правоохоронці й досі не винесли жодного обвинувального вироку. Тим часом, як показують останні розслідування, за участі цих бізнесменок було незаконно виведено з країни понад 2 мільярди доларів. Незважаючи на численні розслідування, сестри Сосєдки й далі успішно ведуть фінансову та благодійну діяльність, що викликає серйозні питання щодо ефективності правоохоронної системи в Україні.

    Поки правоохоронці шукають докази, сестри Сосєдки продовжують вести бізнес, використовуючи офшори та формуючи нові схеми з ухилення від податків, а держава продовжує втрачати мільярди гривень, які могли б піти на її відновлення.

  • Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

    Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

    Економіст Андрій Новак попереджає про потенційні ризики для банківського сектору України у зв’язку з можливістю легалізації криптовалют, що може відбутися вже наступного року. Хоча легалізація має свої переваги, зокрема прозорість та приток інвестицій, експерт вказує на серйозні загрози для традиційних банків.

    “Коли відбудеться легалізація криптовалют – у фінансовій системі відбудеться досить значний відтік капіталу з банківського сектору, на криптовалюту”, – зазначив Новак.

    За його словами, відтік грошей може відбутися з кількох причин. Одна з них – це можливість отримати значно більший дохід, в разі успішної гри на коливаннях вартості криптовалюти, ніж по депозитах у банках.

    “По-друге, для, скажімо, багатої частини українського суспільства, особливо тих, хто пов’язаний з політикою, важливо приховати свої капітали, статки. І найлегше це зробити через криптовалюту. І пояснити свої статки тим, що колись я дуже гарно і вправно грав на криптовалюті”, – зазначив Новак.

    Співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка зазначила, що легалізація криптовалют в Україні матиме й свої переваги для української економіки. Зокрема, за її словами, такий крок забезпечить більшу прозорість для інвесторів та користувачів криптовалют, що дозволить здійснювати операції в рамках чітких правових норм, не наражаючи себе на регуляторні ризики.

    Окрім того, на думку Олени Сосєдки, офіційне визнання крипти створить сприятливі умови для притоку міжнародних інвестицій, які є надзвичайно важливими для розвитку української економіки, а також надасть поштовх для розвитку інноваційних фінансових технологій. Зокрема, це сприятиме розвитку блокчейн-платформ, а також дозволить уряду краще контролювати транзакції та оподаткування в цьому секторі.

    На думку фінтехексперта, додатково важливою є роль криптовалют у стимулюванні малого і середнього бізнесу, оскільки багато компаній зможуть здійснювати операції з використанням криптоактивів, обходячи складнощі банківських процедур. Це підвищить гнучкість і швидкість фінансових операцій.

    Водночас Олена Сосєдка додала, що для того щоб уникнути незаконних транзакцій, таких як відмивання коштів чи фінансування тероризму, необхідно впровадити чіткі механізми контролю за криптовалютними ринками.

    “Легалізація криптовалют в Україні — це надзвичайно важливий крок, який відкриває нову еру в розвитку фінансової системи країни”, – резюмувала фінтехексперт.

  • Податкова служба затягує перевірку банку “Конкорд” через підозру у фальсифікації

    Податкова служба затягує перевірку банку “Конкорд” через підозру у фальсифікації

    Податкова служба України продовжує перевірку банку “Конкорд” вже понад рік, з’ясувавши можливу фальсифікацію фінансових результатів установи. Ця тривала перевірка викликала серйозні суперечки та суперечливі заяви з боку акціонерів банку.

    Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення про відкликання ліцензії у банку “Конкорд” 1 серпня 2023 року, після чого розпочалася процедура його ліквідації. Відповідно до законодавства, у таких випадках обов’язковою є податкова перевірка, яка зазвичай триває кілька місяців. Однак у випадку з “Конкордом” перевірка затягнулася на понад рік.

    Насправді перша перевірка, як і годиться, тривала три місяці. За її результатами податківці склали акт на 700 тисяч гривень. Однак, за словами співвласниці банку “Конкорд” Олени Сосєдки, голова Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев змусив збільшити суму штрафу в акті до майже 400 мільйонів гривень.

    Ми знаємо, що за її результатами (за результатами першої податкової перевірки – ред.) був складений акт на суму 700 тисяч гривень, до якого за особистою вказівкою голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева незаконно домалювали 392 млн грн, а чому не мільярд, не 3 чи 10 мільярдів?”,

    – зазначила співвласниця банку “Конкорд” Олена Сосєдка.

    Таким чином, як стверджують акціонери банку, результати першої податкової перевірки були сфальсифіковані.Ліквідатор банку, призначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, також не погодився з актом перевірки і подав свої заперечення, після чого була призначена додаткова перевірка. Ця перевірка досі триває, що, на думку експертів, свідчить про свідоме затягування процесу з боку податкових органів, адже є розумні строки проведення аудиту.

    Не виключено, що тривала затримка перевірки у випадку з “Конкордом” може бути пов’язана з побоюваннями податківців бути притягнутими до відповідальності за фальсифікацію результатів аудиту. Адже за порушення їх можуть притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.

    У випадку, якщо суд встановить факт необґрунтованого нарахування, він може стягнути з податкової судові витрати, витрати на правову допомогу та моральну шкоду. До самих працівників може бути застосоване дисциплінарне стягнення,

    розповів УНН  президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський.

    Водночас адвокат Олександр Байдик зазначив, що податківці можуть відповідати й за Кримінальним кодексом України.

    Якщо підроблення документів відбулося – це може бути і кримінальна відповідальність, якщо просто помилка – адміністративна. Все залежить від того, які збитки завдано потерпілому. Якщо податківці це все (акт перевірки – ред.) підробили – це буде однозначно кримінальна відповідальність, якщо вони щось там неправильно порахували – адміністративна,

    – пояснив юрист.

    Єдиним способом змусити податкові органи завершити перевірку, на думку юристів, є звернення до суду. Суд може зобов’язати податківців завершити перевірку у визначені строки та забезпечити прозорість і об’єктивність процесу. Це не лише прискорить процес ліквідації банку, але й стане важливим кроком у відновленні довіри до податкової системи країни.

    Повинна діяти процедура верховенства права: є порядок, передбачений законом, ви повинні дотримуватися. Ви не дотримуєтесь цього порядку – зацікавлені особи, права чи інтереси яких порушуються, – повинні звертатися до суду. На превеликий жаль прокурорський нагляд за додержанням законів при Петру Олексійовичу (Порошенко- ред.) був скасований, тому сьогодні одне: суд. А там, на жаль, процедура така, що там довго треба чекати рішення судів, бо суди сьогодні переповнені, вакансій маса не заповнених, тому звичайно судовий порядок захисту прав в Україні обмежений на жаль,

    – зазначив у коментарі УНН колишній заступник генерального прокурора Олексій Баганець.

    Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.

    Акціонери “Конкорду” оскаржили в суді рішення Національного банку України про виведення банку з ринку. Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку “Конкорд”. Проте українське законодавство виписане таким чином, що процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротним.