Позначка: ООН

  • Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість загиблих і поранених серед цивільних в Україні зросла на 31% за дев’ять місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець із посиланням на новий звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

    Згідно з даними місії, лише у вересні 2025 року загинули щонайменше 214 цивільних осіб, ще 916 отримали поранення. Найбільша кількість жертв припадає на прифронтові регіони — Донецьку та Херсонську області, які зазнають систематичних обстрілів російських військ.

    За словами Лубінця, атаки на енергетичну інфраструктуру України, що активізувалися у вересні, тривали й у жовтні, створюючи додаткові ризики для цивільного населення. Омбудсман наголосив, що такі дії порушують міжнародне гуманітарне право та мають бути кваліфіковані як воєнні злочини.

    Тим часом Генеральний прокурор Руслан Кравченко ініціював зміни до Кримінального кодексу України, які передбачатимуть довічне позбавлення волі за особливо тяжкі злочини проти дітей. Пропозицію вже направлено до профільного комітету Верховної Ради.

    Експерти наголошують, що поєднання воєнних загроз і внутрішніх реформ у сфері правосуддя демонструє спробу держави захищати громадян не лише на фронті, а й на законодавчому рівні.

  • Запорізька АЕС шосту добу працює без зовнішнього живлення — під загрозою ядерна безпека

    Запорізька АЕС шосту добу працює без зовнішнього живлення — під загрозою ядерна безпека

    Запорізька атомна електростанція вже шосту добу залишається повністю відключеною від української енергомережі. Наразі її критичні системи функціонують виключно за рахунок резервних дизельних генераторів. При цьому точна кількість пального, яке є в наявності на станції, залишається невідомою.

    Про це повідомила Державна інспекція ядерного регулювання України. За словами голови інспекції Олега Корікова, електропостачання було втрачено внаслідок обстрілів і пошкодження ліній передач російськими військовими. Українські фахівці не мають доступу до ліній, щоб здійснити ремонт, оскільки окупанти блокують будь-які роботи.

    Голова Держатомрегулювання також зазначив, що невідомість запасів пального створює серйозні ризики. Якщо генератори зупиняться через відсутність пального, наслідки можуть бути катастрофічними: від радіаційної аварії на самій АЕС до забруднення територій за межами України. У ДІЯРУ підкреслили, що дії окупантів грубо порушують основні принципи ядерної та радіаційної безпеки, зокрема ті, які озвучив очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Надійне зовнішнє енергопостачання — ключовий елемент для запобігання аваріям на ядерних об’єктах, і його відсутність робить ситуацію на ЗАЕС надзвичайно небезпечною.

    Попри неодноразові резолюції МАГАТЕ, Генасамблеї ООН та заклики світової спільноти до деокупації та демілітаризації ЗАЕС, Росія продовжує ігнорувати міжнародні вимоги й фактично перетворює найбільшу атомну станцію Європи на об’єкт підвищеної загрози для всього континенту.

  • ООН фіксує нову хвилю міграції з України: ще 100 тисяч за перші місяці 2025 року

    ООН фіксує нову хвилю міграції з України: ще 100 тисяч за перші місяці 2025 року

    Попри те, що основний відтік населення з України відбувся у перші місяці повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, еміграція українців триває і сьогодні. Про це свідчать оновлені дані Агентства ООН у справах біженців та аналітика Мінекономіки, оприлюднена в моніторингу економічних подій за березень 2025 року.

    Станом на 17 квітня 2025 року у світі зафіксовано 6,918 мільйона українських біженців. З них 6,358 мільйона перебувають у країнах Європи, ще понад пів мільйона — за її межами. З початку 2025 року кількість українців у Європі зросла ще на понад 100 тисяч осіб.

    Країни, які прийняли найбільше українців:

    • Німеччина — 1,443 млн осіб

    • Польща — 999,7 тис.

    • Чехія — 401,4 тис.

    • Велика Британія — 254 тис.

    • Іспанія — 235,7 тис.

    • Італія — 171 тис.

    • Франція — 70,1 тис.

    Також значна кількість українців залишилася у Росії — за даними на середину 2022 року там перебувало близько 1,2 млн осіб, а в Білорусі — 44 тис. станом на березень 2025 року.

    Соціальний портрет біженця

    Згідно з дослідженням Агентства ООН у справах біженців, проведеним у жовтні 2024 – квітні 2025 років серед 6471 респондента, 99% з яких є громадянами України:

    • 77% опитаних — жінки

    • Середній вік — 44 роки

    • 36% жінок і 17% чоловіків перебувають у віці 18–59 років

    • 28% виїхали у першому кварталі 2022 року, 14% — у другому

    • До війни 52% були працевлаштовані, нині працюють 42%

    • Рівень безробіття серед мігрантів у країнах перебування виріс утричі: з 5% до 16%

    Прогнози на майбутнє

    Національний банк України оцінює, що у 2024 році з країни виїхали ще близько 500 тисяч осіб. Прогноз на 2025 рік — додатковий відтік ще 200 тисяч українців.

    Утім, з 2026 року очікується початок зворньої міграції: близько 200 тисяч осіб повернуться в Україну, а у 2027 році — ще 500 тисяч.

    Єврокомісія прогнозує поступове зменшення кількості біженців, які отримують тимчасовий захист у ЄС: з 4,3 млн на початку 2025 року до 3,8 млн до кінця 2026 року.

  • Росія назвала припинення вогню “нереалістичним” і звинуватила Україну

    Російська Федерація не бачить можливості запровадження режиму припинення вогню у війні проти України. Про це заявив постпред РФ в ООН Василь Небензя під час брифінгу, коментуючи перспективи перемир’я.

    За словами Небензі, головною «перешкодою» для домовленостей він вважає дії України. Зокрема, він звинуватив Київ у порушенні начебто досягнутого мораторію на удари по об’єктах енергетичної інфраструктури.

    “У нас була спроба обмеженого припинення вогню щодо об’єктів енергетичної інфраструктури, яке не було дотримано українською стороною. За нинішніх обставин говорити про припинення вогню просто нереалістично на цьому етапі”, – заявив Небензя.

    Представник країни-агресора також додав, що Росія нібито «з першого дня не завдає ударів по енергетичних об’єктах» — попри численні докази і масові обстріли української критичної інфраструктури, які неодноразово спричиняли блэкаути в країні.

    Нагадаємо, 11 березня, за результатами переговорів між США та Україною в Саудівській Аравії, з’явилась інформація про ініціативу запровадити 30-денне припинення вогню. Україна погодилась на пропозицію, остаточне рішення мало бути за Росією.

    Згодом сторони нібито досягли окремої домовленості щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Проте того ж дня РФ вдарила по Донецькій області, що призвело до масштабних перебоїв з електропостачанням. Це був не поодинокий випадок: за останній місяць Росія неодноразово обстрілювала українські ТЕС, ГЕС та підстанції.

  • “Тимчасове управління” від Путіна: нова спроба маніпулювати мирними процесами в Україні

    “Тимчасове управління” від Путіна: нова спроба маніпулювати мирними процесами в Україні

    Володимир Путін знову виступив із провокаційною заявою, запропонувавши обговорити можливість введення “тимчасового управління” в Україні. За словами російського лідера, таке управління можна було б здійснити під егідою ООН та за участі інших країн, включаючи США та європейських партнерів Росії. Путін запевнив, що таке управління було б необхідним для проведення “демократичних виборів”, а під його контролем можна було б почати мирні переговори та підписати “легітимні документи”, які будуть визнані в усьому світі.

    Заява Путіна прозвучала під час його спілкування з моряками атомного підводного крейсера “Архангельськ”, і була направлена на створення вигляду мирного процесу та розширення російської сфери впливу в Україні. Проте, така пропозиція викликала різку реакцію з боку США та Європи. Представник Ради національної безпеки Білого дому зазначив, що питання влади в Україні визначається Конституцією країни та її народом, і тому про “тимчасове управління” не може бути й мови. Сполучені Штати підкреслили, що влада в Україні є суверенним правом її громадян і жодні пропозиції ззовні не можуть вплинути на цей процес.

    Тим часом, Путін не оминув і питання українського батальйону “Азов”, який, за його словами, “набуває фактичної влади”. Це, на думку російського лідера, є однією з проблем для стабільності в Україні. Однак у Білому домі швидко відреагували на його заяви, заявивши, що Україна не погодиться на жодне “тимчасове управління” і що ці розмови є неприпустимими.

    Ці заяви, зокрема, ставлять під сумнів саму концепцію мирних переговорів і додають ще більше напруги в міжнародну політичну ситуацію. Путін намагається повернутися до дипломатичних ініціатив, але його пропозиції є неприйнятними для Києва та його західних союзників, що підкреслює суверенітет України та її право самостійно визначати політичне майбутнє.

    Головним питанням залишається, чи зможе Путін знайти компроміс або нові шляхи досягнення своїх цілей, при цьому не порушуючи міжнародних норм та законів. У той же час його амбіції щодо контролю над Україною продовжують розчаровувати не лише українців, але й міжнародну спільноту, яка налаштована на підтримку незалежності та територіальної цілісності України.

  • ООН і Захід розглядають варіант введення миротворців в Україну

    ООН і Захід розглядають варіант введення миротворців в Україну

    Світові лідери обговорюють можливість створення двох окремих миротворчих місій для України: одна під егідою ООН, друга – із військовими контингентами країн Заходу. Про це повідомляє італійська газета La Repubblica з посиланням на джерела.

    Згідно з попередніми планами, перша місія під патронатом ООН може складатися з військових контингентів країн Азії та Південної Америки, зокрема Індії, Бразилії, Індонезії та Саудівської Аравії. Передбачається, що ці сили контролюватимуть лінію зіткнення між українськими та російськими військами. Однак уже зараз Індонезія спростувала, що отримувала запит на розміщення своїх миротворців.

    Другий контингент складатиметься з військових із західних країн, які будуть розміщені на кордоні України з Європейським Союзом. Ймовірно, їхня роль полягатиме у зміцненні безпеки та контролі за ситуацією на заході країни.

    За повідомленнями джерел, США готові надати всебічну підтримку для реалізації цього плану, включно з постачанням сучасного обладнання, супутникового моніторингу, радарних систем та іншої логістичної допомоги.

    Цей проєкт викликає неоднозначні реакції. З одного боку, залучення міжнародних миротворчих сил може зменшити ризики подальшої ескалації. З іншого – виникають питання щодо реальної ефективності таких місій та їхньої взаємодії з українськими військовими.

  • Програмам гуманітарної допомоги в Україні загрожує припинення через рішення США

    Програмам гуманітарної допомоги в Україні загрожує припинення через рішення США

    Організація Об’єднаних Націй була змушена призупинити частину своїх гуманітарних програм в Україні через рішення США скоротити фінансування міжнародної допомоги. За словами генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, адміністрація президента США Дональда Трампа вирішила зменшити витрати на міжнародні ініціативи, що призвело до зупинки деяких важливих проектів, зокрема грошової допомоги для українців. За цією програмою допомоги користувалися близько одного мільйона осіб у критичних регіонах України.

    Гутерріш зазначив, що зменшення фінансування суперечить інтересам США, оскільки воно може позначитися на стабільності в Україні, де гуманітарна допомога є важливим фактором виживання для багатьох громадян, які постраждали від війни. Генсек ООН висловив надію, що це рішення буде переглянуте, і міжнародна допомога відновиться.

    У Вашингтоні пояснили своє рішення переглядом зовнішньої допомоги, яка повинна відповідати національним інтересам США. Держсекретар Марко Рубіо зазначив, що США мають орієнтувати свою підтримку на досягнення своїх власних стратегічних цілей, що також вплинуло на скорочення фінансування гуманітарних ініціатив.

    Програми, що фінансувалися Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), тепер також підлягають скороченню. Це означає, що українці, які отримували фінансову допомогу через ці ініціативи, тимчасово залишаться без виплат, а подальша підтримка залежатиме від можливості перегляду цього рішення Вашингтоном або від залучення інших донорів для фінансування гуманітарних програм.

  • Швейцарія заявила про готовність направити миротворців до України

    Швейцарія заявила про готовність направити миротворців до України

    Швейцарія висловила готовність виставити до 200 своїх солдатів для миротворчої місії в Україні, якщо буде надано офіційне прохання і отримано згоду уряду. Про це заявив командувач швейцарських збройних сил Томас Зюсслі, уточнивши, що військові можуть бути розгорнуті протягом 9–12 місяців. Однак наразі питання про відправлення миротворців є гіпотетичним, оскільки ситуація між Росією та Україною ще не стабільна, а мир у регіоні ще не настав.

    “Ми, ймовірно, могли б виставити близько 200 солдатів за дев’ять-дванадцять місяців”, – заявив Зюсслі. Він також зазначив, що поки немає офіційного запиту від ООН щодо миротворців для України. Нейтральна Швейцарія вже бере участь у кількох миротворчих місіях по всьому світу, зокрема в Косово, де її солдати підтримували НАТО.

    Також, за інформацією міжнародних джерел, Великобританія і Франція розробляють план щодо розміщення до 30 тисяч європейських миротворців в Україні у разі досягнення угоди про припинення вогню між Росією і Україною. Миротворці не будуть розгорнуті вздовж лінії фронту, але захищатимуть важливі міста та інфраструктуру, зокрема в Чорному морі. Важливою частиною цієї місії є використання безпілотників і супутників для контролю за дотриманням режиму припинення вогню.

    Швеція також не виключає можливості відправлення своїх миротворців у складі міжнародного контингенту після завершення війни. У той же час прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Польща не буде направляти свої війська в Україну, навіть якщо миротворча місія буде затверджена.

  • США представили в ООН проєкт резолюції до третьої річниці війни в Україні: три ключові пункти

    США представили в ООН проєкт резолюції до третьої річниці війни в Україні: три ключові пункти

    До третьої річниці війни Росії проти України Сполучені Штати Америки представили в ООН проект резолюції, яка має на меті підтримати територіальну цілісність України та засудити агресію Росії. Проект містить три основні пункти, які спрямовані на посилення міжнародної підтримки України та тиску на країну-агресора.

    Документ, представлений Вашингтоном, містить три основні пункти. У ньому, зокрема, йдеться про скорботу за людськими життями, втраченими в ході війни, та закликається до мирного врегулювання конфлікту. США підкреслюють необхідність якомога швидшого припинення бойових дій та встановлення довготривалого миру між Україною і агресором. Водночас рф вже внесла поправку, вимагаючи акцентувати увагу на “усуненні першопричин конфлікту”, що відображає позицію кремля щодо ключових аспектів війни.

    Представники терористів в ООН позитивно оцінили проект США, висловивши готовність підтримати його за умови внесення російської поправки. Водночас у Нью-Йорку вже тривають консультації щодо українсько-європейської резолюції, яка закликає до негайного припинення бойових дій і відновлення дипломатичних зусиль для мирного врегулювання конфлікту на основі міжнародного права.

    Позиція України і ЄС більш конкретно орієнтована на досягнення миру та деескалацію насильства, підкреслюючи важливість дипломатії. У свою чергу, текст США має менш конкретні вимоги і більше зосереджений на загальних принципах ООН щодо миру та безпеки.

  • З початку війни в Україні загинуло понад 12 тисяч цивільних, зокрема 673 дитини

    З початку війни в Україні загинуло понад 12 тисяч цивільних, зокрема 673 дитини

    З початку війни в Україні Моніторингова місія ООН з прав людини зафіксувала 12 654 загиблих та 29 392 поранених серед цивільного населення. Серед загиблих — 673 дитини, а також 1865 осіб, які отримали поранення.

    Зазначається, що ці дані можуть не відображати реальну кількість жертв, оскільки багато випадків смерті та поранень, зокрема в перші дні повномасштабного вторгнення, залишаються непідтвердженими через обмежений доступ до постраждалих регіонів і великий обсяг повідомлень. Організація також підкреслює, що серед загиблих та поранених серед цивільного населення значну частину складають особи старшого віку, які складають лише 25% від загальної кількості населення, але у 2024 році на них припадало майже половина загиблих та понад третина поранених у прифронтових громадах.

    Окрім цього, з лютого 2022 до лютого 2025 року зафіксовано принаймні 790 атак російських військ на медичні заклади, внаслідок яких було пошкоджено або знищено медичні установи, а також 1670 атак на навчальні заклади.