Golovnitemu.com

Позначка: Ормузька протока

  • Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Річна інфляція в країнах єврозони у березні 2026 року зросла до 2,6%, досягнувши найвищого рівня з липня 2024 року. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на оновлені статистичні дані. Таким чином, показник не лише суттєво перевищив лютневі 1,9%, а й виявився вищим за попередні очікування аналітиків, які прогнозували інфляцію на рівні 2,5%.

    Різке прискорення інфляції вказує на відновлення цінового тиску в економіці єврозони після періоду відносної стабілізації. Одним із головних чинників зростання стали енергоносії. У березні ціни в цьому секторі зросли на 5,1% у річному вимірі, тоді як ще місяць тому вони демонстрували зворотну динаміку — у лютому енергоносії були дешевшими на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Аналітики пов’язують цей розворот із загостренням ситуації на Близькому Сході. Зокрема, на ринки вплинули військові дії та напруженість навколо Ірану, а також обмеження судноплавства через Ормузьку протоку — стратегічний маршрут, через який транспортується значна частина світових поставок нафти. Будь-які перебої або ризики для цього коридору одразу позначаються на цінах енергоресурсів у світі, що, у свою чергу, впливає на інфляцію в Європі.

    Попри це, базова інфляція, яка не враховує ціни на енергію та продукти харчування, залишилася стабільною на рівні 2,3%. Це може свідчити про те, що внутрішній попит і фундаментальні цінові процеси в економіці поки що не перегріті. Водночас економісти застерігають: якщо високі ціни на енергію збережуться довше, це може призвести до так званих «вторинних ефектів» — подорожчання товарів і послуг у ширшому спектрі економіки.

    Головний економіст Pantheon Macroeconomics Клаус Вістесен прогнозує, що інфляція найближчим часом може утримуватися поблизу 3%. За його словами, навіть помірні вторинні ефекти здатні створити новий інфляційний тиск, особливо в умовах нестабільної геополітичної ситуації.

    Зростання інфляції створює додаткові виклики для монетарної політики Європейський центральний банк. Раніше регулятор сигналізував про можливість пом’якшення політики у разі стабілізації цін, однак нові дані можуть змусити його діяти обережніше. Якщо інфляція залишатиметься вищою за цільовий рівень у 2%, це може відтермінувати рішення про зниження процентних ставок.

    Окрім енергетики, на інфляційні процеси впливають і ширші економічні фактори. Зокрема, Міжнародний валютний фонд нещодавно погіршив прогноз зростання економіки єврозони з 1,3% до 1,1%. Це свідчить про уповільнення економічної активності, що може частково стримувати інфляцію, але водночас створює ризики для ринку праці та інвестицій.

    На тлі цих подій ситуація на нафтовому ринку залишається волатильною. Станом на 17 квітня ціни на нафту дещо знизилися через ознаки можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході. Після оголошення 10-денного припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем котирування Brent трималися на рівні близько 98 доларів за барель, тоді як WTI — близько 93,4 долара. Це може тимчасово послабити ціновий тиск, однак ситуація залишається нестійкою.

    Експерти також звертають увагу на структурні виклики для європейської економіки. Серед них — залежність від імпортних енергоресурсів, повільне відновлення промислового виробництва та вплив глобальних конфліктів на логістичні ланцюги. У таких умовах навіть короткострокові шоки можуть мати довготривалий ефект.

    Таким чином, нинішнє зростання інфляції в єврозоні є результатом поєднання зовнішніх геополітичних факторів та внутрішніх економічних процесів. Подальша динаміка залежатиме від розвитку ситуації на енергетичних ринках, рішень центральних банків і загального стану світової економіки.

  • Трамп заявив про «відкриття» Ормузької протоки

    Трамп заявив про «відкриття» Ормузької протоки

    Президент Дональд Трамп заявив, що «назавжди відкриває» Ормузька протока — один із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою, через який проходить значна частина глобальних енергопоставок. Відповідну заяву він оприлюднив у своїй соцмережі Truth Social на тлі загострення ситуації навколо Ірану та зростання напруженості в регіоні Перської затоки. У своєму дописі Трамп наголосив, що таке рішення нібито позитивно сприйняв Китай, адже стабільність судноплавства у протоці є критично важливою для світової економіки. Він також заявив, що Китай погодився не постачати зброю Іран, і додав, що розраховує на подальшу співпрацю з лідером КНР Сі Цзіньпін.

    Втім фактичний контекст цієї заяви значно складніший. За інформацією міжнародних медіа та офіційних повідомлень, США не «відкрили» протоку в буквальному сенсі, а розгорнули масштабну військово-морську операцію в регіоні після провалу переговорів із Іраном у квітні 2026 року. Американська сторона оголосила про контроль судноплавства в акваторії та почала обмежувати рух суден, пов’язаних з Іраном, водночас декларуючи забезпечення безпечного транзиту для інших країн. Це означає, що фактично мова йде про спробу встановлення контролю над ключовим морським маршрутом, а не про зміну його міжнародно-правового статусу.

    Ормузька протока є стратегічною точкою глобальної економіки: через неї проходить до 20% світових поставок нафти. Будь-яке загострення в цьому регіоні одразу впливає на світові ринки, викликаючи коливання цін на енергоносії та зростання вартості логістики. На тлі нинішньої кризи судноплавство в протоці вже зазнало ускладнень: окремі судна змушені були змінювати маршрути, а страхові ставки для перевізників зросли через підвищені ризики.

    Ескалація ситуації розпочалася після військових дій США та їхніх союзників проти Ірану наприкінці лютого 2026 року. У відповідь Тегеран неодноразово погрожував перекриттям протоки, що створило ризик глобальної енергетичної кризи. У березні Трамп висунув Ірану ультиматум щодо забезпечення вільного судноплавства, а вже у квітні після провалу переговорів США перейшли до активних дій, включно з розгортанням військових кораблів і авіації в регіоні.

    На цьому тлі заява про «назавжди відкриту» протоку виглядає радше політичним сигналом, ніж описом реальних змін. Фактично Вашингтон намагається продемонструвати контроль над ситуацією та гарантувати союзникам безпеку постачання енергоносіїв, одночасно чинячи тиск на Іран. Сам Трамп у своїх заявах також наголошував, що США здатні забезпечити безпеку в регіоні, але водночас підкреслював готовність до військового сценарію, якщо це буде необхідно.

    Міжнародна реакція на ці дії залишається неоднозначною. Деякі країни закликають до деескалації, побоюючись, що будь-яке загострення в Ормузькій протоці може призвести до масштабних економічних наслідків. Особливу увагу до ситуації проявляє Китай як один із найбільших імпортерів нафти, для якого стабільність цього маршруту є критичною.

    Таким чином, попри гучну заяву Трампа, Ормузька протока не зазнала формальних змін у своєму статусі. Натомість ситуація навколо неї залишається напруженою через військову активність і політичне протистояння. Заява американського президента відображає прагнення продемонструвати контроль над стратегічним регіоном, однак реальний стан речей свідчить про складний і потенційно небезпечний баланс сил, який продовжує формуватися в умовах конфлікту між США та Іраном.

  • США не отримали підтримки союзників щодо Ормузької протоки

    США не отримали підтримки союзників щодо Ормузької протоки

    Попри заяви президента США Дональда Трампа про підтримку з боку союзників, європейські партнери Вашингтона наразі не демонструють готовності до активної участі у військово-морській операції, спрямованій на розблокування Ормузької протоки. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на європейських та дипломатичних посадовців.

    За інформацією агентства, питання безпеки в Ормузькій протоці планують обговорити Велика Британія та Франція під час окремої зустрічі. Однак, як зазначають джерела, попри інтенсивні консультації, прогрес у формуванні спільної військово-морської місії залишається обмеженим і не наблизив сторони до конкретних рішень.

    Європейські країни наголошують, що не готові розгортати військові сили до моменту досягнення більш стабільного політичного врегулювання між США та Іраном. Наразі основна увага дипломатичних зусиль зосереджена на спробах деескалації конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, а не на військових сценаріях.

    Джерела Bloomberg підкреслюють, що союзники США розглядають ситуацію як вкрай чутливу, а будь-які кроки в напрямку військової присутності можуть призвести до подальшого загострення. Саме тому більшість європейських столиць обирають обережну позицію, очікуючи розвитку дипломатичних переговорів.

    Окремо зазначається, що Велика Британія та Франція поки не мають спільного бачення того, як саме може функціонувати потенційна військово-морська місія. Сторони обговорюють як формат операції, так і ступінь участі різних країн, включно з можливим залученням США.

    За даними джерел, Велика Британія схиляється до більш обмеженого підходу, розглядаючи можливість використання вже наявних автономних систем для розмінування морських маршрутів. Йдеться про технічну підтримку без повноцінного військового супроводу комерційних танкерів у зоні протоки.

    Франція натомість просуває концепцію “системи супроводу”, яка передбачає ширшу координацію міжнародних сил для захисту судноплавства. При цьому Париж наголошує, що будь-яка операція має бути максимально узгодженою з регіональними умовами, зокрема з урахуванням позиції Ірану.

    Французька сторона також пропонує залучення до потенційної місії країн, які не є прямими учасниками конфліктів на Близькому Сході. Серед можливих партнерів називаються держави на кшталт Індії або окремих європейських країн, які не мають прямого конфліктного досвіду з Іраном.

    Окремим предметом дискусій залишається участь США у можливій місії. Частина європейських посадовців, за даними Bloomberg, вважає, що надмірна присутність Вашингтона може ускладнити ситуацію, оскільки це потенційно підштовхне Іран до більш жорсткої позиції та зменшить простір для переговорів.

    Водночас США наполягають на чітких зобов’язаннях союзників у сфері безпеки морських шляхів і очікують більшої конкретики щодо їхньої участі. Це створює додаткову напругу в трансатлантичних обговореннях.

    Ще одним ключовим елементом дискусії є можливість створення місії під егідою Організації Об’єднаних Націй. Франція та Велика Британія підтримують ідею міжнародного мандата, який міг би надати операції легітимності та ширшої підтримки.

    Однак, як визнають дипломатичні джерела, реалізація такого сценарію є складною, оскільки для ухвалення відповідного рішення необхідна згода постійних членів Ради Безпеки ООН, зокрема США, Китаю та Росії. У нинішніх геополітичних умовах досягти такого консенсусу буде вкрай важко.

    Напруженість навколо Ормузької протоки зросла після повідомлень про посилення контролю над морськими маршрутами та обмеження руху суден у регіоні. США заявляють про необхідність забезпечення свободи судноплавства та безпеки танкерів, тоді як Іран звинувачується у створенні перешкод для комерційного трафіку.

    Раніше також повідомлялося про різні підходи союзників до участі в потенційних операціях: частина країн наполягає на дипломатії, інші — на обмеженій військово-технічній присутності без прямого залучення до бойових дій.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається невизначеною та політично чутливою. Попри тиск США щодо формування спільної місії, європейські союзники не готові до швидкого розгортання військових сил і продовжують робити ставку на дипломатичні механізми врегулювання.

    Основні розбіжності стосуються формату потенційної операції, ступеня залучення США, а також міжнародно-правового статусу можливої місії. У результаті переговори тривають без остаточних рішень, а ситуація в регіоні залишається напруженою та залежною від подальших політичних кроків усіх сторін.

  • США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    Ціни на нафту можуть досягти свого піку вже протягом найближчих кількох тижнів на тлі підвищеної невизначеності на світовому енергетичному ринку та ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Економічному форумі Semafor у Вашингтоні, повідомляє Reuters.

    За його словами, ринок залишається вразливим до перебоїв у постачанні, а подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від відновлення стабільного руху танкерів через ключові морські маршрути постачання нафти. Райт наголосив, що наразі спостерігається висока волатильність, і ціни можуть зростати до моменту нормалізації ситуації із судноплавством, зокрема в районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. Водночас він зазначив, що раніше очікував зниження вартості енергоносіїв, однак геополітичні фактори суттєво змінили прогноз.

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ціни на нафту та бензин можуть залишатися високими щонайменше до проміжних виборів у США у листопаді. За оцінками аналітиків, енергетичний ринок США залишається чутливим до коливань світових цін, оскільки вартість пального безпосередньо впливає на інфляцію та споживчі витрати населення. У таких умовах навіть короткострокові перебої в постачанні або ризики їх виникнення здатні викликати різкі коливання котирувань.

    Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі, і будь-які загрози її стабільній роботі традиційно призводять до зростання цін через побоювання скорочення глобальної пропозиції. Аналітики зазначають, що ринок реагує не лише на фактичні перебої, а й на очікування та політичні заяви, які формують так звану «ризикову премію» у вартості нафти.

    На тлі цих процесів український ринок пального також демонструє чутливість до світових коливань. Після вихідних середня вартість бензину А-95 в Україні зросла до близько 73,13 грн за літр, при цьому на різних мережах АЗС ціни коливаються залежно від постачальника та регіону. Аналітики зазначають, що суттєвого здешевлення пального наразі не очікується, оскільки внутрішній ринок уже частково відображає поточні світові котирування, а подальша динаміка залежатиме від стабільності міжнародного нафтового ринку та геополітичної ситуації.

    Окремо міністр енергетики США повідомив про зростання видобутку нафти у Венесуелі та збільшення експорту, що також впливає на глобальний баланс пропозиції. За його словами, активізація інвестицій у нафтову галузь цієї країни може підтримати збільшення обсягів постачання на світовий ринок. Водночас експерти зазначають, що загальна ситуація залишається нестабільною через поєднання геополітичних ризиків, змін у логістиці та політики ключових країн-виробників нафти.

  • Трамп пригрозив знищенням іранських кораблів на тлі заяв про морську блокаду

    Трамп пригрозив знищенням іранських кораблів на тлі заяв про морську блокаду

    Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові готові знищувати іранські кораблі у разі їх наближення до зони морської блокади, яку, за його словами, Сполучені Штати запровадили в районі іранських портів. Про це він написав у соціальній мережі Truth Social.

    За словами Трампа, будь-які іранські військові судна, що становитимуть потенційну загрозу або спробують наблизитися до району блокади, будуть знищені. Він наголосив, що США готові застосувати силу за аналогією до операцій проти морських цілей, пов’язаних із наркоторгівлею.

    Трамп також заявив, що військово-морські сили Ірану зазнали значних втрат, а їхній бойовий потенціал нібито суттєво обмежений. Водночас він визнав, що частина швидкісних ударних катерів залишається у строю, але не розглядається США як серйозна загроза.

    Раніше Центральне командування Збройних сил США оголосило про запровадження морських обмежень, які передбачають контроль над рухом суден у напрямку і з іранських портів. Початок дії цих заходів було заплановано на 10:00 за східноамериканським часом.

    Окремо Трамп заявив, що під обмеження можуть потрапити судна, які, за його словами, сплачували Тегерану за прохід через Ормузьку протоку. За його твердженням, такі платежі могли сягати до 2 мільйонів доларів за один танкер. Ормузька протока є одним із ключових світових маршрутів постачання нафти, через який проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів із Перської затоки.

    У своїх заявах президент США також припустив можливу участь інших країн у забезпеченні операцій, зокрема союзників по НАТО. Серед можливих напрямів співпраці він згадав розмінування Ормузької протоки, однак конкретних держав не назвав.

    За словами Трампа, перед цим відбулися тривалі переговори між США та Іраном, які, як він стверджує, тривали близько 21 години в Пакистані. Перемовини, за його оцінкою, завершилися безрезультатно через відмову Тегерана згортати ядерну програму.

    Водночас він заявив, що очікує повернення Ірану до переговорного процесу, але попередив про можливість подальшої ескалації, включно з ударами по території Ірану.

    Контекстом для цих заяв залишається тривала напруга між Вашингтоном і Тегераном, яка останніми роками періодично загострюється через іранську ядерну програму, санкції США та ситуацію в Перській затоці, де регулярно фіксуються інциденти за участю військово-морських сил обох країн.

  • Британія не приєднається до анонсованої США блокади іранських портів

    Британія не приєднається до анонсованої США блокади іранських портів

    Велика Британія не братиме участі в морській блокаді іранських портів, яку раніше анонсували Сполучені Штати після провалу переговорів із Тегераном. Про це повідомляють британські медіа з посиланням на урядові джерела.

    Водночас Лондон підтвердив, що зберігає військово-морську присутність у регіоні, але з обмеженим мандатом: британські мінні тральщики та підрозділи, які спеціалізуються на протидії безпілотникам, продовжують виконувати завдання з безпеки судноплавства та захисту критичних морських маршрутів.

    У британському уряді наголошують, що головним пріоритетом залишається забезпечення свободи морської навігації, зокрема в районі Ормузької протоки — одного з ключових світових енергетичних маршрутів.

    Саме через Ормузьку протоку проходить значна частина глобальних поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-яка ескалація в регіоні може мати прямий вплив на світові енергетичні ринки та вартість пального.

    «Ми продовжуємо підтримувати свободу судноплавства та відкриття Ормузької протоки, що вкрай необхідно для підтримки світової економіки та зниження вартості життя вдома», — заявив речник уряду Великої Британії.

    Раніше Сполучені Штати оголосили про намір запровадити морську блокаду іранських портів після того, як переговори з Іраном не завершилися досягненням довгострокової угоди щодо ядерної програми Тегерана та припинення бойових дій на Близькому Сході.

    За заявами Вашингтона, обмеження мали б розпочатися 13 квітня о 10:00 за східноамериканським часом (15:00 за Києвом). Американська сторона також заявляла про можливе залучення союзників до операції, зокрема Великої Британії, яка, за словами представників США, могла б надати мінні тральщики.

    Однак Лондон фактично дистанціювався від участі у бойових або блокадних діях, залишивши лише технічну та оборонну присутність у регіоні.

    За повідомленнями ЗМІ, рішення США про жорсткі заходи стало наслідком провалу тривалих переговорів із Іраном, які, за попередніми даними, тривали близько 21 години в Пакистані.

    Американська сторона заявляє, що ключовою причиною розриву переговорів стала відмова Тегерана зупинити або суттєво обмежити свою ядерну програму. Після цього Вашингтон публічно заявив про можливість жорсткої відповіді, включно з військовими сценаріями.

    Президент США Дональд Трамп також заявив, що очікує повернення Ірану до переговорного процесу, однак паралельно попередив про можливість силових дій у разі подальшої ескалації.

    Рішення Лондона не приєднуватися до блокади демонструє обережніший підхід до ескалації конфлікту в регіоні. Попри союзницькі відносини зі США в межах НАТО, Велика Британія традиційно намагається розмежовувати участь у місіях із забезпечення безпеки судноплавства та прямі військово-політичні дії, які можуть бути трактовані як блокада або агресія.

    Водночас збереження британських кораблів у регіоні свідчить про те, що Лондон не планує повністю виходити з ситуації, особливо з огляду на ризики для глобальної торгівлі та енергетичних ринків.

    Експерти відзначають, що будь-яке загострення в районі Ормузької протоки може призвести до різких коливань цін на нафту та збільшення витрат на страхування морських перевезень. Це, у свою чергу, може вплинути на вартість енергоносіїв у Європі та світі.

    Ситуація залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежить від реакції Ірану, позиції США та ступеня залучення міжнародних партнерів.

  • Ціни на нафту перевищили $100 після заяви Трампа про блокаду Ормузької протоки — ринки реагують на провал переговорів США та Ірану

    Ціни на нафту перевищили $100 після заяви Трампа про блокаду Ормузької протоки — ринки реагують на провал переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту різко зросли та перевищили позначку у 100 доларів за барель після заяви президента США Дональда Трампа про намір запровадити морську блокаду Ормузької протоки. Як повідомляє Axios, тригером для ринку став провал переговорів між США та Іраном щодо ядерної програми, які відбулися 11 квітня в Пакистані та завершилися безрезультатно.

    Реакція енергетичних ринків була миттєвою. Нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 7 доларів і досягла 102,29 долара за барель. Американська WTI зросла майже на 8 доларів — до 104,56 долара. Це один із найрізкіших стрибків за короткий період, що свідчить про високу чутливість ринку до геополітичних ризиків у регіоні Перської затоки.

    Трейдери практично проігнорували попередні сигнали про можливу деескалацію, зокрема домовленості про припинення вогню. Інвестори не вірять, що ці кроки здатні гарантувати відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку — один із найважливіших енергетичних коридорів світу.

    Ормузька протока має критичне значення для глобального ринку нафти. Через неї проходить значна частина світового експорту енергоносіїв із країн Перської затоки, включно з Саудівською Аравією, Іраком, Кувейтом та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Будь-які перебої в цьому регіоні миттєво впливають на глобальні ціни, оскільки альтернативні маршрути транспортування обмежені.

    На цьому тлі Іран вже фактично використовує протоку як інструмент геополітичного тиску. Тегеран встановив додаткові збори для суден і обмежив транзит, що вже знизило обсяги перевезень. У відповідь на це Дональд Трамп оголосив про намір встановити морську блокаду, в межах якої американські військові кораблі перехоплюватимуть судна, що сплатили Ірану мито за прохід.

    Такий крок різко підвищує ризики прямого військового зіткнення в регіоні. Сам Трамп заявив, що у разі атак з боку Ірану Сполучені Штати дадуть жорстку відповідь. Риторика Вашингтона стала значно жорсткішою після провалу переговорів, що лише посилило нервозність на ринках.

    Аналітики Eurasia Group, яких цитує Axios, попереджають, що поєднання іранських обмежень та потенційної американської блокади може фактично паралізувати судноплавство через Ормузьку протоку. За їхніми оцінками, обсяги транспортування можуть впасти до менш ніж 10% від довоєнного рівня. Такий сценарій означає різке скорочення пропозиції на світовому ринку та тривалий тиск на ціни.

    Експертка RBC Capital Markets Геліма Крофт звертає увагу на ще один важливий аспект. На її думку, дії США можуть бути спрямовані не лише проти Ірану, а й на Китай — одного з найбільших імпортерів іранської нафти. Якщо поставки будуть зірвані, китайські нафтопереробні заводи можуть зіткнутися з дефіцитом сировини, що змусить Пекін активніше включитися в дипломатичний процес.

    На тлі цих подій ринок закладає не лише короткостроковий шок, а й ризик тривалої нестабільності. Навіть часткове обмеження транзиту через Ормузьку протоку може створити дефіцит нафти, який складно швидко компенсувати. Інші виробники, включно зі США чи країнами ОПЕК, не завжди мають можливість оперативно наростити видобуток у необхідних обсягах.

    Зростання цін уже має прямі наслідки для споживачів. У США середня ціна бензину досягла приблизно 4,13 долара за галон (3,78 літра), і експерти не прогнозують швидкого зниження. Подорожчання енергоносіїв може вплинути на інфляцію, транспортні витрати та загальну економічну ситуацію, особливо в країнах, залежних від імпорту нафти.

    У Тегерані різко відреагували на заяви Вашингтона. Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що нинішні ціни на пальне можуть здатися низькими в майбутньому, натякнувши на можливе подальше зростання вартості енергоресурсів у разі ескалації конфлікту.

    Ситуація ускладнюється тим, що дипломатичний трек наразі фактично заблокований. Переговори між США та Іраном, які відбулися 11 квітня в Пакистані, завершилися без досягнення компромісу. Іран відмовився прийняти вимоги американської сторони щодо ядерної програми, що стало ключовим фактором подальшого загострення.

    На цьому фоні Ормузька протока знову опинилася в центрі глобальної уваги як один із найвразливіших вузлів світової економіки. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи перейдуть заяви про блокаду у практичну площину, а також від реакції Ірану та інших гравців, включно з Китаєм і країнами Перської затоки.

    Аналітики сходяться на думці, що навіть без повномасштабного конфлікту сама загроза обмеження судноплавства вже є достатнім фактором для утримання високих цін на нафту. Ринок увійшов у фазу підвищеної турбулентності, де будь-яка нова заява або інцидент у регіоні може спричинити новий стрибок котирувань.

  • Україна домовилася про річні обсяги нафти з країнами Близького Сходу — Зеленський

    Україна домовилася про річні обсяги нафти з країнами Близького Сходу — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна досягла домовленостей із низкою країн Близького Сходу щодо постачання нафти та нафтопродуктів у разі глобального дефіциту.

    Про це глава держави повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    За його словами, йдеться про формування резервного обсягу енергоресурсів на рік, який може бути використаний у разі перебоїв на світових ринках.

    «Ми домовилися з деякими країнами, що зможемо на всяк випадок мати об’єм на рік, якщо дефіцит буде всюди», — зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що домовленості стосуються саме обсягів постачання, а не фіксованої ціни, оскільки в енергетичному секторі вона визначається за формульним принципом і залежить від ринкової ситуації.

    Він також висловив очікування щодо можливого зниження цін на енергоресурси за умови стабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема припинення вогню та розблокування Ормузької протоки.

    Зеленський наголосив, що Україна не залишиться без пального, зокрема дизельного, навіть у разі ускладнень на глобальному ринку.

  • США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на європейських союзників, вимагаючи від них перебрати на себе ключову роль у забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

    За даними видання, Вашингтон очікує від партнерів конкретних планів і зобов’язань уже найближчими днями. Це питання стало одним із центральних під час закритих консультацій у Білому домі, Пентагоні та Державному департаменті за участю генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

    У США наголошують, що більше не готові обмежуватися загальними заявами про підтримку. Американська сторона вимагає чіткої стратегії дій після завершення активної фази конфлікту навколо Ірану, включно з розподілом відповідальності між союзниками.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається напруженою. Через ризики для судноплавства та періодичні обмеження руху вже фіксувалися коливання цін на нафту та зростання напруги на глобальних енергетичних ринках.

    До міжнародної коаліції, яка має сприяти забезпеченню безпеки в регіоні, входять понад 40 країн, зокрема держави Європи, Японія та Канада. Коаліцію очолює Велика Британія.

    Водночас Вашингтон наполягає, що саме європейські країни повинні взяти на себе основний тягар забезпечення безпеки в протоці, зменшуючи пряме залучення американських військових сил.

    Цей підхід відображає ширшу політику США щодо перерозподілу відповідальності за регіональну безпеку на користь союзників, які залежать від стабільності постачання енергоресурсів.

  • США можуть посилити санкції проти Росії після 11 квітня: рішення вплине на ринки та війну

    США можуть посилити санкції проти Росії після 11 квітня: рішення вплине на ринки та війну

    11 квітня спливає термін дії тимчасового винятку із санкцій США щодо російської нафти, запровадженого на тлі ескалації на Близькому Сході. Подальше рішення Вашингтона щодо цього механізму наразі не оголошене.

    Послаблення було введене після ударів США та Ізраїлю по Ірану для стабілізації світових енергетичних ринків і стримування цін на нафту. Міністр фінансів США Скотт Бессент зазначав, що відстрочка не має суттєво вплинути на доходи російського бюджету.

    Водночас, за оцінками аналітиків, Росія отримувала близько 510 млн євро на день від експорту нафти та зрідженого газу. Під час загострення на Близькому Сході доходи від нафти зросли приблизно на 14% порівняно з попередніми періодами.

    За даними ринку, у разі завершення дії винятку обмеження на постачання російської нафти можуть бути посилені.

    На цьому тлі ситуація на енергетичних ринках залишається нестабільною. Після оголошення двотижневого перемир’я на Близькому Сході та заяв Ірану про можливе відкриття Ормузької протоки ціни на нафту знизилися. Водночас ознаки напруження зберігаються, а перспективи стабільної роботи протоки залишаються невизначеними.

    Паралельно очікується новий раунд переговорів між США та Іраном, який може відбутися в Ісламабаді за посередництва Пакистану. За попередніми даними, американську делегацію може очолити віцепрезидент Джей Ді Венс, до складу також можуть увійти спеціальні представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

    Віткофф і Кушнер беруть участь у переговорах, пов’язаних із війною Росії проти України. Очікується, що вони можуть відвідати Київ пізніше цього місяця.

    У Кремлі заявили, що вітають перемир’я на Близькому Сході та очікують відновлення переговорів щодо України. Президент України Володимир Зеленський також зазначив, що деескалація може вплинути на активізацію дипломатичних процесів.

    Окремо президент США Дональд Трамп заявив про можливість введення 50% мит проти країн, які постачають зброю Ірану. Конкретні держави не були названі.