Позначка: Ормузька протока

  • «Атакуватимемо дуже жорстко»: Трамп виступив із новою погрозою на адресу Ірану

    «Атакуватимемо дуже жорстко»: Трамп виступив із новою погрозою на адресу Ірану

    Напруження у відносинах між Сполученими Штатами та Іраном продовжує стрімко зростати. Президент США Дональд Трамп заявив про готовність американських військових продовжувати завдавати ударів по іранських цілях та пригрозив новими атаками вже найближчим часом. Водночас глава Білого дому вкотре закликав Тегеран погодитися на укладення угоди зі США, наголосивши, що подальший розвиток подій залежатиме від готовності іранської влади до компромісу.

    Відповідну заяву Трамп зробив під час брифінгу у Білому домі на тлі різкого загострення ситуації в районі Ормузької протоки та серії взаємних ударів між американськими та іранськими силами. За словами американського президента, Вашингтон не має наміру послаблювати тиск на Іран і готовий застосовувати силу доти, доки не буде досягнуто результату, який задовольнить американську сторону.

    Трамп підкреслив, що напередодні США вже здійснили потужну військову операцію проти іранських об’єктів, однак не виключив продовження атак найближчим часом.

    «Ми вчора жорстко вдарили по них, і сьогодні ми знову жорстко вдаримо», — заявив американський лідер, коментуючи останні події навколо Ірану.

    Президент США також наголосив, що Вашингтон вважає свої дії законними та виправданими з точки зору захисту національної безпеки і власних військових сил.

    «Ми атакуватимемо їх — і атакуватимемо дуже жорстко. Ми відновимо бомбардування. Ми маємо на це право. Вони збили наш вертоліт», — сказав Трамп.

    Ця заява стала одним із найжорсткіших сигналів з боку американської адміністрації за останній час та свідчить про готовність США до подальшої військової ескалації, якщо конфлікт не буде врегульований дипломатичним шляхом.

    Одночасно глава Білого дому наголосив, що Вашингтон все ще зацікавлений у досягненні домовленостей з Іраном. За його словами, адміністрація США не відмовляється від переговорного процесу і готова розглядати варіанти політичного врегулювання, однак лише за умови, що майбутня угода відповідатиме інтересам Сполучених Штатів та забезпечить реальні механізми виконання взятих зобов’язань.

    «Іран повинен підписати угоду», — заявив Трамп, наголосивши, що Вашингтон прагне домовленостей, які будуть ефективними та матимуть практичний результат.

    При цьому американський президент утримався від конкретних прогнозів щодо розвитку ситуації, зазначивши, що багато залежатиме від подальших дій Тегерана.

    «Побачимо, що буде з угодою», — додав він.

    Чергове загострення між США та Іраном розпочалося після інциденту над Ормузькою протокою — одним із найважливіших стратегічних морських маршрутів світу. Саме через цей вузький морський коридор проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу, тому будь-які військові події у цьому районі викликають занепокоєння міжнародної спільноти та фінансових ринків.

    За даними американської сторони, напередодні в районі протоки було збито американський ударний вертоліт Apache. Медіа повідомляли, що повітряне судно могло бути уражене іранським безпілотником сімейства Shahed. Офіційний Тегеран своєї відповідальності за інцидент публічно не визнав, однак саме цей випадок став приводом для масштабної відповіді з боку США.

    У відповідь американські військові здійснили серію ударів по військових об’єктах Ірану. За інформацією, яку поширили представники оборонного відомства США, цілями стали системи протиповітряної оборони, радіолокаційні комплекси, вузли зв’язку та командні пункти, розташовані поблизу Ормузької протоки. У Вашингтоні заявили, що операція мала на меті послабити військові можливості Ірану та запобігти подальшим атакам на американські сили.

    Ситуація продовжила загострюватися і в ніч на 10 червня, коли сторони фактично обмінялися новими ударами. За повідомленнями міжнародних медіа, американські сили атакували низку іранських військових об’єктів, тоді як Іран здійснив власні дії у відповідь. Деталі наслідків операцій залишаються обмеженими, однак сам факт взаємних атак свідчить про суттєве підвищення рівня конфронтації між двома державами.

    Аналітики звертають увагу, що нинішнє загострення відбувається на тлі тривалого протистояння між Вашингтоном і Тегераном, яке охоплює питання регіональної безпеки, ядерної програми Ірану, впливу Тегерана на близькосхідні конфлікти та присутності американських військових у регіоні. Будь-яке подальше нарощування військової активності може призвести до масштабніших наслідків не лише для Близького Сходу, а й для глобальної економіки.

    Особливе занепокоєння викликає можливий вплив конфлікту на світовий енергетичний ринок. Через Ормузьку протоку проходить значна частина морських поставок нафти з країн Перської затоки, тому будь-яка загроза безпеці судноплавства автоматично впливає на ціни на енергоносії та настрої інвесторів. Саме тому останні події вже привернули увагу урядів багатьох держав та міжнародних організацій.

    Представники низки країн закликали сторони до стриманості та повернення до дипломатичного діалогу. Міжнародні партнери наголошують, що подальша ескалація може призвести до непередбачуваних наслідків для безпеки всього регіону та створити нові ризики для глобальної торгівлі й енергетичної стабільності.

    Попри це, останні заяви Трампа демонструють, що американська адміністрація готова поєднувати дипломатичний тиск із силовими методами впливу. У Вашингтоні продовжують наполягати на укладенні нової угоди з Іраном, однак водночас не приховують готовності до подальших військових операцій у разі відсутності поступок з боку Тегерана.

    На цьому тлі світова спільнота уважно стежить за розвитком подій, оскільки найближчі дні можуть стати визначальними для подальших відносин між США та Іраном і вплинути на безпекову ситуацію далеко за межами Близького Сходу.

  • США перейшли до дій: Трамп підтвердив удари по Ірану

    США перейшли до дій: Трамп підтвердив удари по Ірану

    Сполучені Штати розпочали військову операцію проти Ірану після того, як Тегеран, за твердженням американської сторони, збив вертоліт Apache армії США, який патрулював район Ормузької протоки. Про початок ударів повідомило Центральне командування США (CENTCOM), заявивши, що операція проводиться у відповідь на дії Ірану та має характер самооборони.

    У повідомленні CENTCOM зазначається, що удари були розпочаті у вівторок о 17:00 за східноамериканським часом, що відповідає опівночі за Києвом. Американські військові наголосили, що діють за наказом Верховного головнокомандувача США та здійснюють «пропорційну відповідь на безпідставну агресію з боку Ірану». Водночас подробиці щодо конкретних цілей операції або масштабу застосованих сил поки не розкриваються.

    Невдовзі після заяви американського командування в Ірані почали надходити повідомлення про вибухи. За інформацією напівофіційного іранського агентства Mehr, серію вибухів було чути в прибережному місті Сірік, розташованому неподалік Ормузької протоки. Місцеві жителі повідомляли про кілька потужних звуків, що пролунали в різних частинах району.

    За даними агентства, вибухи також було чути в Бандар-Аббасі та на острові Кешм. Обидві локації мають стратегічне значення через своє розташування поблизу Ормузької протоки — одного з ключових морських маршрутів світу, через який проходить значна частина міжнародних поставок нафти та скрапленого газу.

    Президент США Дональд Трамп підтвердив, що американські удари є відповіддю на збиття вертольота Apache. У коментарі журналісту ABC News Джонатану Карлу він наголосив, що Вашингтон не міг залишити цей інцидент без реакції.

    «Я вважаю, що дуже важливо відповісти. Вони збили вертоліт, і ми відповідаємо прямо зараз», — заявив американський президент. За його словами, реакція США має бути «дуже рішучою, дуже потужною», і саме такою вона є.

    Напередодні Трамп повідомив, що Іран збив американський вертоліт Apache під час нічного патрулювання Ормузької протоки. Водночас глава Білого дому не навів додаткових подробиць щодо обставин інциденту, можливих втрат або технічних деталей події.

    Останнє загострення відбувається на тлі напруженої ситуації на Близькому Сході та триваючого обміну ударами між Іраном та Ізраїлем. Попри новий виток конфронтації, Трамп продовжує заявляти про можливість дипломатичного врегулювання. Раніше у вівторок він висловив переконання, що мирна угода з Тегераном може бути досягнута вже протягом двох-трьох днів.

    Крім того, американський президент заявив, що Сполучені Штати можуть оголосити про «повну перемогу» над Іраном упродовж найближчих двох тижнів. На момент публікації матеріалу інформація про наслідки американських ударів, можливі жертви чи масштаби руйнувань відсутня. Також немає офіційних заяв іранської влади, які б підтверджували характер вибухів у районах поблизу Ормузької протоки та їхній зв’язок із оголошеною США військовою операцією.

  • США готують відповідь: Іран атакував американський Apache над Ормузькою протокою

    США готують відповідь: Іран атакував американський Apache над Ормузькою протокою

    Напруга на Близькому Сході стрімко зростає після того, як президент США Дональд Трамп заявив про знищення американського ударного гелікоптера AH-64 Apache над Ормузькою протокою. За словами глави Білого дому, машину збили іранські сили під час патрулювання одного з найважливіших морських коридорів світу. Вашингтон уже пообіцяв відповісти на атаку, що може призвести до нового витка конфлікту між США та Іраном.

    Про інцидент Трамп повідомив 9 червня у своїй заяві. Президент США наголосив, що отримав інформацію від американських військових про те, що іранські сили відкрили вогонь по американському бойовому вертольоту під час виконання ним патрульної місії над Ормузькою протокою.

    «Мене щойно поінформували наші великі військові, що минулої ночі іранці збили один із наших високотехнологічних вертольотів Apache, який виконував патрулювання над Ормузькою протокою», — заявив Трамп.

    Президент одразу дав зрозуміти, що США не залишать атаку без відповіді.

    «Сполучені Штати будуть змушені відповісти на цю атаку. Ми змушені відреагувати», — наголосив американський лідер.

    Попри втрату бойової машини, екіпажу вдалося вижити. За інформацією Центрального командування США (CENTCOM), двох пілотів було врятовано менш ніж за дві години після інциденту. Вони перебувають у стабільному стані та не отримали серйозних поранень. Унікальність операції полягала в тому, що для порятунку вперше було використано безпілотний морський апарат ВМС США.

    Інцидент стався поблизу узбережжя Оману в районі Ормузької протоки — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Саме через контроль над цією водною артерією останні місяці триває гостре протистояння між США та Іраном.

    Водночас обставини падіння вертольота залишаються предметом розслідування. Раніше американські військові повідомляли, що не можуть остаточно підтвердити, чи був Apache збитий іранським вогнем, чи причиною стала технічна несправність або інший фактор. Проте після отримання даних розвідки Дональд Трамп прямо поклав відповідальність на Тегеран.

    Подія відбулася на тлі надзвичайно складної ситуації у регіоні. Лише напередодні Трамп заявляв про можливість досягнення нових домовленостей між Іраном та Ізраїлем і навіть говорив про перспективу «повної перемоги» найближчими тижнями. Водночас між сторонами продовжуються локальні удари та взаємні звинувачення.

    За даними Reuters, інцидент із Apache стався після кількох місяців масштабного протистояння, під час якого США та Ізраїль проводили військові операції проти Ірану, а Тегеран відповідав ракетними ударами, атаками дронів та погрозами повністю перекрити Ормузьку протоку.

    Експерти наголошують, що втрата Apache має не лише військове, а й символічне значення. AH-64 Apache є одним із найвідоміших бойових гелікоптерів у світі, який перебуває на озброєнні американської армії понад 40 років. Машина призначена для боротьби з бронетехнікою, прикриття сухопутних військ та виконання ударних операцій. Саме ці вертольоти активно використовувалися США для контролю над ситуацією в районі Ормузької протоки та стримування атак іранських безпілотників і швидкісних катерів.

    Аналітики зазначають, що якщо Вашингтон справді визнає атаку навмисним знищенням американського військового борту, відповідь може бути доволі жорсткою. США вже неодноразово заявляли, що готові завдавати ударів по військовій інфраструктурі Ірану у разі загрози своїм військовим або міжнародному судноплавству.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що інцидент стався саме в Ормузькій протоці. Через цей маршрут проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти, тому будь-яка ескалація миттєво впливає на глобальні ринки енергоносіїв. Попередні загрози перекриття протоки вже викликали стрибки цін на нафту та посилення військової присутності західних країн у регіоні.

    Поки що Пентагон не оголосив про конкретні заходи у відповідь, однак заяви президента США свідчать про те, що рішення може бути ухвалене найближчим часом. На цьому тлі міжнародні спостерігачі побоюються, що інцидент із Apache може перекреслити дипломатичні зусилля щодо деескалації та знову наблизити регіон до масштабного військового протистояння.

  • «Нічого нікому не довів»: експерт жорстко оцінив кампанію Трампа проти Ірану

    «Нічого нікому не довів»: експерт жорстко оцінив кампанію Трампа проти Ірану

    Ситуація навколо конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном дедалі більше нагадує політичний і військовий глухий кут. Попри гучні заяви президента США Дональда Трампа про успішність американської кампанії, повного завершення протистояння досі не відбулося. Війна не перейшла у масштабну фазу, однак і мирного врегулювання сторони поки не досягли. На цьому тлі американські експерти все частіше говорять про затяжну кризу, яка починає створювати проблеми не лише для зовнішньої політики Вашингтона, а й для внутрішньополітичних позицій самого Трампа.

    Про це заявив директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик в ефірі проєкту «СвітОгляд» з Євгеном Магдою.

    За словами експерта, американська адміністрація розраховувала на швидке завершення конфлікту та укладання угоди, яка дозволила б Дональду Трампу оголосити про чергову зовнішньополітичну перемогу. Однак події розвиваються за іншим сценарієм.

    «Трамп давно хотів би все закінчити, поставити крапку і заявити про перемогу. Але наразі триває період ані війни, ані миру», — зазначив Дубовик.

    Експерт наголосив, що між США та Іраном продовжуються окремі обміни ударами, проте масштабних бойових дій немає. Водночас не спостерігається й активного дипломатичного процесу, який міг би привести сторони до повноцінного мирного врегулювання.

    Конфлікт між Вашингтоном і Тегераном різко загострився після масштабної військової операції США та Ізраїлю наприкінці лютого 2026 року. Тоді американські та ізраїльські сили завдали ударів по об’єктах іранської ядерної, ракетної та військової інфраструктури. Після цього Іран пообіцяв відповісти на атаку та пригрозив наслідками для американських інтересів на Близькому Сході.

    Відтоді сторони періодично обмінюються ударами, але жодна з них не переходить до відкритої широкомасштабної війни. Саме тому нинішню ситуацію багато експертів називають «замороженим конфліктом високої інтенсивності».

    Особливу проблему для Білого дому створює внутрішньополітичний фактор. Уже восени у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, а тема війни традиційно залишається чутливою для американського суспільства.

    За словами Дубовика, затягування конфлікту негативно впливає на рейтинги адміністрації Трампа. Значна частина виборців очікувала швидкого завершення кампанії, а натомість отримала тривалий конфлікт із невизначеним фіналом.

    Крім того, війна почала позначатися на економічній ситуації. Насамперед це стосується нафтового ринку та вартості пального. Будь-яка ескалація на Близькому Сході традиційно викликає нервову реакцію світових ринків через ризики для поставок енергоносіїв.

    Саме тому Білий дім опинився перед складним вибором. З одного боку, Трамп прагне швидко завершити кризу. З іншого — будь-яка угода з Іраном може бути сприйнята політичними опонентами як поступка після масштабних військових витрат.

    Не менш складна ситуація і для Тегерана. Іранська влада також зацікавлена у зниженні напруги, однак не готова погоджуватися на умови, які могли б виглядати як капітуляція перед Сполученими Штатами.

    На цьому тлі дедалі активніше проявляють себе міжнародні посередники. Раніше роль медіаторів намагалися виконувати Пакистан, Катар та низка інших держав. Останнім часом до дипломатичних зусиль активно долучається Туреччина, яка підтримує контакти як із Вашингтоном, так і з Тегераном.

    Окрему увагу експерти приділяють позиції Китаю. Пекін уважно стежить за розвитком подій і не приховує своєї стурбованості ситуацією в Ормузькій протоці — одному з найважливіших транспортних коридорів для світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку проходить значна частина світових поставок енергоносіїв, а будь-які бойові дії в регіоні можуть призвести до різкого зростання цін на нафту та перебоїв у міжнародній торгівлі.

    Крім того, Китай залишається одним із головних покупців іранської нафти. Саме тому Пекін не зацікавлений у повній поразці Тегерана.

    Водночас китайське керівництво уважно оцінює й ситуацію навколо США. На думку Дубовика, у Китаї позитивно сприймають той факт, що Вашингтон змушений витрачати ресурси на затяжний конфлікт.

    «У Пекіні бачать, що США витрачають зброю, кошти та політичний ресурс. Наразі Трамп застряг в Ірані й нічого нікому не довів», — зазначив експерт.

    За його словами, нинішня ситуація демонструє, що навіть найпотужніша військова машина світу не завжди здатна швидко досягти політичних цілей лише за допомогою сили.

    Тим часом американський Конгрес уже почав реагувати на розвиток подій. На початку червня Палата представників ухвалила резолюцію, яка обмежує можливості президента самостійно розширювати військову операцію проти Ірану без додаткового схвалення законодавців.

    Аналітики зазначають, що найближчі місяці можуть стати визначальними для подальшого розвитку ситуації. Якщо дипломатичний процес не буде активізований, конфлікт ризикує перетворитися на ще одну довготривалу кризу для американської зовнішньої політики.

    Для Дональда Трампа це означає додаткові політичні ризики напередодні важливих виборів. А для світової економіки — збереження невизначеності на енергетичних ринках та подальшу напругу в одному з найнестабільніших регіонів планети.

  • Ракетна дуель у Перській затоці: Вашингтон і Тегеран перейшли до прямих ударів

    Ракетна дуель у Перській затоці: Вашингтон і Тегеран перейшли до прямих ударів

    Ситуація між Сполученими Штатами та Іраном різко загострилася після взаємного обміну ударами по військових і стратегічних об’єктах у регіоні Перської затоки та поблизу Ормузької протоки. Експерти вже називають події одним із найнебезпечніших витків конфронтації за останній період, оскільки сторони перейшли до прямої військової взаємодії із застосуванням ракет, дронів та ударів по інфраструктурі спостереження.

    Про це повідомляють Reuters та ABC News із посиланням на Центральне командування США (CENTCOM) та Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР).

    За заявою іранської сторони, КВІР здійснив ракетні удари по американських військових об’єктах у регіоні Перської затоки, які Тегеран розглядає як відповідь на попередні дії США проти іранської прибережної інфраструктури. Іранські військові стверджують, що операція мала «обмежений і цільовий характер», спрямований виключно на об’єкти американських сил у регіоні.

    У свою чергу, Центральне командування США повідомило, що Іран випустив щонайменше сім балістичних ракет у напрямку Кувейту та Бахрейну — регіонів, де розташовані ключові американські військові бази та логістичні центри.

    За даними Пентагону, система протиракетної оборони зуміла перехопити щонайменше шість ракет, ще одна не досягла запланованої цілі. Американська сторона наголошує, що суттєвих пошкоджень інфраструктури не зафіксовано.

    Також повідомляється, що сили США брали участь у відбитті комбінованих атак, включно з ракетами та безпілотниками, які були спрямовані на військові об’єкти в Кувейті та Бахрейні.

    Перед іранським ракетним обстрілом американські військові заявили про знищення чотирьох ударних безпілотників Ірану, які рухалися у напрямку Ормузької протоки. У CENTCOM підкреслили, що ці дрони становили пряму загрозу для морського судноплавства в одному з найважливіших енергетичних коридорів світу.

    Після цього Сполучені Штати завдали ударів по іранських радіолокаційних станціях у районах Горука та на острові Кешм. За даними американських військових, ці об’єкти використовувалися для контролю повітряного та морського руху в стратегічно важливій частині Перської затоки.

    У Вашингтоні заявили, що ці дії мали «обмежений оборонний характер» і були спрямовані на нейтралізацію систем спостереження, які могли використовуватися для координації подальших атак.

    Обидві сторони поширюють взаємно суперечливі заяви щодо наслідків ударів. Іранські медіа стверджують про ураження американських об’єктів, включно зі штабом 5-го флоту ВМС США в Бахрейні, однак Пентагон категорично заперечує ці повідомлення.

    Американська сторона наголошує, що втрат серед особового складу немає, а всі ключові об’єкти продовжують функціонувати у штатному режимі. У той же час Тегеран заявляє про «успішне досягнення цілей операції», не надаючи незалежного підтвердження своїх тверджень.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація в районі Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів світових постачань нафти і скрапленого газу. Будь-яке загострення в цьому регіоні здатне миттєво вплинути на глобальні енергетичні ринки, ціни на нафту та логістику міжнародної торгівлі.

    Аналітики зазначають, що обидві сторони дедалі частіше завдають ударів по об’єктах, які пов’язані не лише з військовою інфраструктурою, а й із системами спостереження та контролю морських шляхів.

    Події розгортаються на тлі фактичної стагнації дипломатичних контактів між Вашингтоном і Тегераном. Жодна зі сторін не демонструє готовності до деескалації, натомість риторика стає дедалі жорсткішою.

    За даними західних ЗМІ, у політичному та військовому керівництві США розглядаються різні сценарії подальших дій у разі повторних атак на американські сили в регіоні. Серед них не виключається і розширення масштабів військової операції проти Ірану.

    Експерти попереджають, що подальше загострення може перерости у ширший регіональний конфлікт із потенційним залученням союзників обох сторін та серйозними наслідками для глобальної безпеки та енергетичного ринку.

  • Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Президент США Дональд Трамп різко відреагував на рішення Палати представників, яка підтримала резолюцію про обмеження його повноважень щодо ведення війни проти Ірану. Американський лідер звинуватив демократів у спробі позбавити його політичної перемоги, а республіканців, які підтримали документ, назвав людьми, яким має бути соромно за свої дії.

    Гучна заява пролунала після того, як Палата представників США несподівано схвалила резолюцію про військові повноваження президента щодо Ірану. Документ був ухвалений мінімальною більшістю голосів — 215 проти 208. При цьому разом із демократами за резолюцію проголосували четверо представників Республіканської партії, що стало рідкісним випадком відкритого спротиву політиці Трампа всередині його власної політичної сили.

    У своєму дописі в Truth Social Трамп назвав голосування «безглуздим» і заявив, що воно відбулося саме тоді, коли його адміністрація перебувала на фінальному етапі переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту з Іраном. Президент переконаний, що демократи діють не в інтересах країни, а виключно через політичну неприязнь до нього.

    За словами Трампа, його опоненти готові допустити поразку Сполучених Штатів, аби лише не дозволити йому здобути чергову політичну перемогу. Окремо глава Білого дому розкритикував чотирьох республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у бажанні привернути до себе увагу.

    Рішення Палати представників стало черговим етапом масштабного політичного протистояння навколо війни з Іраном, яка триває вже понад три місяці. Згідно із Законом про військові повноваження 1973 року, президент США повинен отримати згоду Конгресу на продовження бойових дій, якщо вони тривають понад визначений термін без офіційного оголошення війни. Саме на цю норму посилаються автори резолюції.

    Документ вимагає від президента або отримати схвалення Конгресу для подальших військових операцій проти Ірану, або розпочати виведення американських сил із зони конфлікту. Хоча резолюція наразі має переважно політичний і символічний характер, вона демонструє зростання невдоволення війною серед американських законодавців.

    Особливо показовим стало те, що ще наприкінці травня керівництво Палати представників відкладало голосування через побоювання, що документ може отримати достатню підтримку. Проте після повернення конгресменів до роботи резолюція все ж була винесена на голосування і пройшла.

    Напруження навколо іранського питання наростає також у Сенаті. У травні верхня палата Конгресу вже підтримала просування аналогічної резолюції, яку схвалили не лише демократи, а й частина республіканців. Це стало одним із найсерйозніших проявів внутрішньопартійної опозиції Трампу з початку його другого президентського терміну.

    Війна з Іраном залишається однією з найгостріших тем американської політики. Конфлікт розпочався на початку 2026 року та спричинив серйозні наслідки для світової економіки. Через загрозу судноплавству в Ормузькій протоці суттєво зросли ціни на нафту та паливо, що безпосередньо вплинуло на американських споживачів. Саме економічний фактор дедалі частіше називають однією з причин падіння підтримки війни серед населення США.

    Опитування громадської думки свідчать, що більшість американців скептично оцінює рішення адміністрації Трампа щодо початку військової кампанії проти Ірану. За даними американських медіа, близько 60% громадян не підтримують продовження конфлікту, а значна частина виборців вважає, що Білий дім має активніше шукати дипломатичне врегулювання.

    Попри це Трамп продовжує наполягати, що саме його політика дозволить досягти миру. Президент неодноразово заявляв, що переговори з Тегераном тривають і можуть завершитися успішно вже найближчим часом. Саме тому він назвав голосування Конгресу ударом по переговорному процесу та сигналом для Ірану про можливе послаблення позицій Вашингтона.

    Тепер резолюція має пройти подальший розгляд у Сенаті. Навіть якщо вона отримає підтримку обох палат, її подальша юридична доля залишається невизначеною. Водночас політичний ефект уже очевидний: вперше за довгий час частина республіканців відкрито виступила проти позиції президента у питаннях війни та національної безпеки.

    Для Дональда Трампа це голосування стало не лише ударом по зовнішньополітичній стратегії, а й серйозним сигналом про те, що підтримка його курсу в Конгресі вже не є безумовною. На тлі триваючої війни, зростання цін на енергоносії та наближення нових виборчих кампаній іранське питання ризикує перетворитися на одну з головних політичних проблем для чинної адміністрації США.

  • У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон прагне найближчим часом відмовитися від тимчасових послаблень санкцій щодо російської нафти. За його словами, основною політикою Сполучених Штатів залишається санкційний тиск на російський енергетичний сектор, а чинні винятки мають виключно тимчасовий характер.

    Виступаючи перед Комітетом Сенату США з міжнародних відносин, Рубіо відповів на запитання сенаторки Джин Шахін щодо подальшої долі спеціального винятку, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що перебуває в танкерах.

    Очільник американської дипломатії зазначив, що остаточне рішення щодо продовження або припинення дії послаблень ухвалюватиме Міністерство фінансів США. Водночас він наголосив, що адміністрація зацікавлена у якнайшвидшому поверненні до повноцінного режиму санкцій.

    «Ми хотіли б припинити це якомога швидше, оскільки основною політикою цієї країни є санкції щодо російської нафти. Це тимчасові винятки, що мають на меті розширити глобальні поставки», – заявив Рубіо.

    Йдеться про механізм, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що вже перебуває на морських танкерах. США вперше вдалися до такого кроку у березні цього року на тлі різкого загострення ситуації на світовому нафтовому ринку.

    Причиною стали побоювання щодо дефіциту енергоресурсів та стрімкого зростання цін після порушення логістичних маршрутів у регіоні Близького Сходу. Зокрема, значний вплив на ринок мала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів для транспортування нафти у світі.

    У травні американська влада вирішила тимчасово продовжити дію цього винятку, аргументуючи рішення необхідністю стабілізації глобального ринку енергоносіїв та недопущення нового цінового шоку.

    Водночас така політика викликала критику з боку частини західних партнерів Вашингтона. Зокрема, єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс раніше висловив невдоволення рішенням США продовжити дію винятків для російської нафти, вважаючи, що це може послаблювати ефективність міжнародного санкційного режиму проти Росії.

    Заява Рубіо може свідчити про готовність американської адміністрації повернутися до більш жорсткого підходу щодо російського енергетичного сектору. Після початку повномасштабної війни проти України експорт нафти залишається одним із головних джерел надходжень до російського бюджету, а обмеження на продаж енергоносіїв є одним із ключових інструментів економічного тиску Заходу на Кремль.

    Подальша доля санкційних винятків залежатиме як від ситуації на світовому нафтовому ринку, так і від політичних рішень у Вашингтоні. Наразі американська влада наголошує, що послаблення не є постійними та можуть бути скасовані, щойно дозволять ринкові умови.

  • Іран поставив США ультиматум і пригрозив Ормузом: переговори зупинені, Близький Схід знову на межі вибуху

    Іран поставив США ультиматум і пригрозив Ормузом: переговори зупинені, Близький Схід знову на межі вибуху

    Іран призупинив непрямі переговори зі Сполученими Штатами та припинив обмін повідомленнями через посередників на тлі нового загострення на Близькому Сході. За даними іранського агентства Tasnim, Тегеран не планує повертатися до консультацій, доки Ізраїль не припинить військові операції у Газі та Лівані, а також не виведе свої війська з території Лівану. Про це також повідомили Reuters, Anadolu та низка міжнародних медіа.

    Рішення Ірану стало новим ударом по дипломатичних зусиллях, які мали знизити напругу у регіоні після кількох місяців війни, ударів по іранських об’єктах, атак на американські сили та кризи навколо Ормузької протоки. Іранська сторона заявляє, що перемир’я нібито мало охоплювати всі фронти, зокрема Ліван, а продовження ізраїльських операцій проти підтримуваних Іраном сил у Лівані Тегеран розцінює як порушення домовленостей. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що порушення перемир’я на одному напрямку означає його порушення на всіх фронтах.

    За інформацією Tasnim, іранська переговорна команда вирішила зупинити будь-які контакти зі США через посередників до зміни ситуації в регіоні. Йдеться не лише про паузу в офіційних консультаціях, а й про припинення обміну текстами, пропозиціями та сигналами через третіх учасників переговорного процесу. Це важливо, адже Вашингтон і Тегеран тривалий час комунікували саме непрямо — через посередників, уникаючи прямого політичного діалогу.

    Ключові вимоги Ірану стосуються негайного припинення ізраїльських військових дій у Газі та Лівані. Також Тегеран наполягає на повному виведенні ізраїльських військ із територій Лівану, які Іран називає окупованими. Іранські посадовці стверджують, що без виконання цих умов жодного нового раунду консультацій із США не буде.

    Ситуацію додатково загострюють погрози Ірану та пов’язаних із ним угруповань щодо стратегічних морських маршрутів. За даними Reuters, іранська сторона та так званий «Фронт опору», до якого входять союзні Тегерану сили в Ємені, Лівані та Іраку, розглядають можливість повного блокування Ормузької протоки та активізації дій у районі Баб-ель-Мандебської протоки. Обидва маршрути мають критичне значення для світової торгівлі та транспортування енергоносіїв.

    Ормузька протока є одним із найважливіших нафтових коридорів світу. Через неї проходить значна частина морського експорту нафти з регіону Перської затоки. Будь-яка загроза її блокування миттєво впливає на глобальні ринки, ціни на нафту та страхові ризики для судноплавства. Саме тому заяви Тегерана про можливість тиску на Ормуз та Баб-ель-Мандеб сприймаються не лише як політичний сигнал США та Ізраїлю, а й як потенційний виклик для світової економіки. Reuters зазначає, що конфлікт уже спричинив серйозний вплив на енергетичні ринки.

    Новий виток напруги відбувся після обміну ударами між США та Іраном. Центральне командування США повідомило, що американські сили завдали ударів самооборони по іранських радіолокаційних об’єктах і пунктах управління безпілотниками в районі Горук на півдні Ірану та на острові Кешм у Перській затоці. За даними CENTCOM, ці удари були відповіддю на іранську агресію.

    Іран, зі свого боку, заявив про удар по авіабазі, яку, за твердженням Тегерана, США використовували для атак по південних районах країни. Міжнародні медіа повідомляли, що йдеться про американський військовий об’єкт у Кувейті, де фіксували перехоплення ракет і безпілотників. The Jerusalem Post також писала про удари США по об’єктах у Горук і на острові Кешм та про напружену ситуацію навколо американських сил у регіоні.

    Зупинка переговорів створює ризик подальшого розширення конфлікту. Якщо дипломатичні канали між Вашингтоном і Тегераном залишатимуться замороженими, сторони фактично втратять один із небагатьох механізмів стримування ескалації. Це особливо небезпечно на тлі одночасної напруги у Газі, Лівані, Перській затоці та навколо ключових морських проток.

    Для США ситуація ускладнюється тим, що Вашингтон одночасно намагається утримати військову присутність у регіоні, захистити союзників, не допустити блокади енергетичних маршрутів і водночас уникнути повномасштабної війни з Іраном. Для Тегерана ж переговорна пауза стала способом тиску: Іран демонструє, що готовий пов’язувати будь-який діалог зі США не лише з власними безпековими інтересами, а й з діями Ізраїлю проти союзних йому сил.

    Наразі невідомо, коли переговори можуть відновитися. Іранська сторона прямо пов’язує це з припиненням ізраїльських операцій у Газі та Лівані. США офіційно заявляють про готовність реагувати на загрози своїм силам і об’єктам у регіоні. Отже, найближчі дні можуть стати вирішальними: або сторони повернуться до непрямих контактів через посередників, або Близький Схід увійде в нову фазу військово-політичної ескалації з ризиком удару по глобальній енергетичній безпеці.

  • Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Росія втрачає мільйони тонн дизельного пального через українські удари по нафтопереробних заводах, що вже другий місяць поспіль спричиняють помітне скорочення виробництва у паливному секторі РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на галузеві дані та ринкові джерела.

    За інформацією агентства, у травні виробництво дизельного пального в Росії знизилося приблизно на 10% у порівнянні з попереднім місяцем. Це падіння стало продовженням тенденції, зафіксованої у квітні, коли обсяги також суттєво скоротилися. Таким чином, російська нафтопереробна галузь фіксує послідовне зменшення виробництва дизеля щонайменше протягом двох місяців поспіль, що аналітики пов’язують із серією ударів по ключових енергетичних об’єктах.

    Основним фактором такого скорочення називають атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Внаслідок цих ударів частина підприємств зазнала пошкоджень інфраструктури, що змусило їх або тимчасово зупинити виробництво, або суттєво знизити обсяги переробки нафти. У результаті це безпосередньо вплинуло на виробництво дизельного пального, яке є одним із ключових продуктів російського паливного експорту та внутрішнього споживання.

    Україна системно продовжує завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, розглядаючи такі дії як елемент стратегії зі зменшення фінансових надходжень Москви від експорту нафти та нафтопродуктів. Саме ці доходи, за оцінками української сторони та західних партнерів, є одним із головних джерел фінансування російської військової машини у війні проти України. Тому атаки на нафтопереробні заводи мають не лише військове, а й економічне значення, оскільки впливають на здатність РФ підтримувати експортні обсяги та внутрішню стабільність паливного ринку.

    Reuters наводить оцінки, згідно з якими у квітні російські нафтопереробні заводи, що постраждали від атак, виробили приблизно на 1 мільйон тонн дизельного пального менше, ніж у стандартних умовах роботи. У травні цей показник скоротився ще приблизно на 600 тисяч тонн. У сукупності це формує значний дефіцит виробництва, який уже вимірюється мільйонами тонн за короткий проміжок часу.

    Для порівняння, у березні загальний обсяг виробництва дизельного пального в Росії оцінювався приблизно на рівні 7,5 мільйона тонн. Таким чином, навіть відносно невелике відсоткове скорочення у межах 10% означає втрату сотень тисяч тонн пального щомісяця, що може впливати як на внутрішній ринок, так і на експортні можливості.

    Попри скорочення виробництва, Росія продовжує підтримувати високі обсяги експорту дизельного пального. За даними ринкових джерел і аналітичної компанії LSEG, морський експорт дизеля та газойлю у квітні зріс приблизно на 8% у порівнянні з березнем і досяг близько 3,25 мільйона тонн. У травні обсяги експорту залишалися приблизно на тому ж рівні, що свідчить про спроби російської сторони зберігати присутність на зовнішніх ринках навіть за умов зниження внутрішнього виробництва.

    Таке поєднання падіння виробництва та стабільно високого експорту створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії. У певні періоди це змушувало російську владу розглядати можливість тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, щоб забезпечити достатні обсяги пального для внутрішнього споживання, зокрема під час активного сільськогосподарського сезону. Водночас у самій галузі вважають, що запровадження жорстких експортних заборон малоймовірне, оскільки це може ще більше дестабілізувати фінансові показники нафтопереробних компаній і скоротити валютні надходження.

    Аналітики також звертають увагу на ширший економічний ефект цих процесів. Зниження виробництва дизеля обмежує здатність Росії повною мірою скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. Зокрема, ціни на нафту зросли на тлі геополітичної напруженості на Близькому Сході, включно з конфліктом навколо Ірану та нестабільністю в районі Ормузької протоки, що зазвичай впливає на глобальні постачання енергоресурсів.

    У цьому контексті Росія частково отримує вигоду від високих світових цін на нафту, а також від окремих послаблень санкційного режиму з боку США. Зокрема, повідомляється, що американська сторона продовжила тимчасову ліцензію, яка дозволяє деяким країнам купувати російську нафту, що вже перебуває в морі. Це створює додаткові можливості для підтримання експорту навіть за умов структурних проблем у нафтопереробці.

    Водночас українські офіційні особи наголошують, що будь-яке послаблення санкційного тиску є передчасним. За оцінками уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, лише за два місяці дії таких послаблень Росія могла отримати додатково понад 5 мільярдів доларів доходів, які потенційно можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що економічний тиск на Росію, включно з санкціями проти енергетичного сектору, має залишатися жорстким, оскільки будь-яке пом’якшення лише збільшує ресурси для продовження агресії. На цьому тлі ситуація з падінням виробництва дизеля в Росії розглядається як один із ключових елементів ширшого економічного виснаження, яке поступово впливає на здатність РФ підтримувати як внутрішню стабільність, так і зовнішні економічні позиції.

  • Трамп висунув Ірану ультиматум щодо ядерної програми та Ормузької протоки

    Трамп висунув Ірану ультиматум щодо ядерної програми та Ормузької протоки

    США висунули Ірану масштабний ультиматум, виконання якого, за словами американського президента Дональда Трампа, має стати умовою для повного зняття морської блокади та відновлення нормального судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших енергетичних транспортних коридорів світу. Про це Трамп заявив у своїй публікації в соціальній мережі Truth Social.

    За словами американського лідера, першим і ключовим пунктом є остаточна відмова Ірану від будь-яких спроб створення ядерної зброї. Трамп наголосив, що Іран має публічно та беззастережно підтвердити, що ніколи не матиме ядерної бомби, а всі відповідні програми мають бути згорнуті під міжнародним контролем. Лише після цього, за його словами, можливе повне відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці.

    Другим елементом ультиматуму є вимога негайного відкриття Ормузької протоки для «безперешкодного руху суден в обох напрямках». Трамп заявив, що жодні додаткові збори, обмеження чи умови не можуть застосовуватися до міжнародного судноплавства. Він також підкреслив, що США не допустять подальшої дестабілізації одного з ключових світових маршрутів постачання нафти та газу.

    Третій пункт стосується ситуації з мінною загрозою у протоці. Американський президент заявив, що США вже залучали спеціалізовані сили, зокрема підводні тральщики, для ліквідації вибухонебезпечних об’єктів у регіоні. За його словами, значну частину мін уже знищено, однак Іран, на думку Вашингтона, має завершити очищення акваторії та усунути решту загроз для міжнародного судноплавства. Трамп назвав ці дії «необхідним кроком для відновлення глобальної торгівлі».

    Четвертий блок вимог стосується іранської ядерної інфраструктури та збагачених матеріалів. Трамп заявив, що залишки ядерної програми, які, за його словами, були заховані глибоко під землею після попередніх військових ударів США, мають бути вилучені та знищені. Він описав ці матеріали як «ядерний пил», який перебуває під завалами гірських порід після руйнувань, спричинених, як стверджує Трамп, ударами американських бомбардувальників B-2.

    Окремо президент США заявив, що Вашингтон володіє унікальними технологічними можливостями для виконання таких операцій, а також натякнув на потенційну координацію з окремими міжнародними партнерами. Він згадав можливу участь Китайської Народної Республіки та співпрацю з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), яке, за його словами, має бути залучене до контролю за процесами демонтажу іранської ядерної інфраструктури.

    Трамп також заявив про тимчасове призупинення будь-яких фінансових розрахунків між США та Іраном до подальших рішень, додавши, що «інші питання вже узгоджені» або перебувають на фінальній стадії погодження. Він не уточнив, які саме домовленості маються на увазі, однак наголосив, що ситуація перебуває під його особистим контролем, а остаточні рішення ухвалюються в ситуаційній кімнаті.

    Офіційний Тегеран наразі не оприлюднював розгорнутої відповіді на заяви Трампа. Водночас напруга навколо Ормузької протоки та іранської ядерної програми залишається однією з ключових точок геополітичного протистояння, оскільки через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти, зокрема з країн Перської затоки.

    На тлі ескалації риторики та невизначеності щодо майбутнього переговорного процесу між США та Іраном, світові енергетичні ринки демонструють підвищену волатильність. Інвестори реагують на ризики можливих перебоїв постачання енергоносіїв, що вже призводить до коливань цін на нафту та зростання геополітичної премії у вартості сировини.