Позначка: Ощадбанк

  • Ощадбанк відкрив мільярдне фінансування для Дніпра: що зміниться для мешканців

    Ощадбанк відкрив мільярдне фінансування для Дніпра: що зміниться для мешканців

    Дніпро залучив один із найбільших муніципальних кредитів від початку повномасштабної війни. Ощадбанк та Дніпровська міська рада підписали кредитну угоду на суму 1,5 млрд гривень, кошти з якої спрямують на модернізацію критичної інфраструктури міста, насамперед систем водопостачання, водовідведення та енергозабезпечення.

    Про це повідомив Ощадбанк. У фінустанові наголосили, що реалізація проєкту має посилити стійкість та енергонезалежність одного з найбільших міст України в умовах війни та постійних загроз для інфраструктурних об’єктів.

    Згідно з умовами угоди, залучене фінансування буде спрямоване на капітальні потреби громади. Насамперед йдеться про нове будівництво, реконструкцію та модернізацію об’єктів водопостачання та водовідведення.

    Окремим напрямком стане оновлення систем електропостачання, які забезпечують роботу критично важливих комунальних об’єктів.

    Для Дніпра питання стабільного водопостачання та енергозабезпечення залишається стратегічним. Місто є одним із найбільших промислових і логістичних центрів України, а також важливим гуманітарним хабом, який від початку повномасштабної війни прийняв десятки тисяч внутрішньо переміщених осіб.

    Саме тому модернізація інженерної інфраструктури стала одним із ключових пріоритетів міської влади.

    У банку зазначають, що реалізація проєктів дозволить підвищити надійність роботи комунальних мереж, знизити ризики аварій та забезпечити безперебійне надання базових послуг мешканцям навіть в умовах воєнних викликів.

    Одним із головних завдань проєкту стане посилення енергетичної стійкості міста.

    Після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру України питання автономності та резервного живлення об’єктів водоканалу стало критично важливим для багатьох громад.

    Модернізація електропостачання дозволить зменшити залежність від зовнішніх факторів, підвищити надійність функціонування насосних станцій та інших стратегічних об’єктів життєзабезпечення.

    Експерти зазначають, що саме інвестиції в критичну інфраструктуру сьогодні є одним із головних напрямків розвитку українських міст. У багатьох випадках громади вимушені не лише відновлювати пошкоджені об’єкти, а й модернізувати їх відповідно до нових викликів воєнного часу.

    У державному банку наголошують, що підтримка муніципалітетів залишається одним із ключових напрямків діяльності.

    Директор департаменту корпоративного бізнесу Ощадбанку Сергій Черніков підкреслив, що банківське кредитування стало одним із найефективніших інструментів фінансування розвитку громад в умовах війни.

    За його словами, Дніпро демонструє професійний підхід до управління міськими фінансами та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.

    «Банківські кредити є одним із найефективніших способів фінансування відбудови та розвитку громад під час війни. Ми бачимо відповідальний підхід Дніпра до реалізації інфраструктурних проєктів і готові підтримувати такі ініціативи», — наголосив Черніков.

    Він також повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення загальний обсяг кредитних угод Ощадбанку з українськими громадами вже досяг 5,2 млрд гривень.

    Станом на 1 травня 2026 року Ощадбанк залишається найбільшим кредитором українських громад.

    За даними банку, його частка на ринку фінансування муніципалітетів становить 39% від загального кредитного портфеля місцевих громад.

    У банку переконані, що залучення фінансових ресурсів для розвитку інфраструктури є необхідною умовою збереження економічної активності регіонів та підготовки до майбутньої відбудови країни.

    Окрім роботи з муніципалітетами, державна фінустанова активно фінансує енергетичні проєкти. Станом на кінець травня банк опрацьовував близько тисячі заявок на фінансування об’єктів енергетичної інфраструктури із загальним попитом близько 2,5 млрд гривень.

    Для міста залучення 1,5 млрд гривень відкриває можливість не відкладати реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів на невизначений термін.

    Фактично йдеться про ресурс, який дозволить модернізувати стратегічні об’єкти вже зараз, не чекаючи завершення війни чи надходження зовнішнього фінансування.

    Для всієї України ця угода може стати показовим прикладом того, як місцеві громади використовують механізми банківського кредитування для підтримки життєво важливої інфраструктури в умовах війни.

    На тлі постійних атак на енергетичні та комунальні об’єкти питання модернізації систем водопостачання, водовідведення та електропостачання стає не лише економічним, а й безпековим завданням.

    Саме тому кредитна угода між Дніпром та Ощадбанком уже зараз називається однією з найбільших інфраструктурних фінансових угод року на рівні українських громад.

  • Під главою НБУ “захиталось крісло”.  Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Глава НБУ Андрій Пишний за час перебування на посаді став фігурантом десятків корупційних та політичних скандалів, після яких чиновник такого рівня в європейській країні мав би подати у відставку.

    Підробний диплом та “шаги некомпетентності” – чому фінансова спільнота сумнівається у профпридатності Андрія Пишного

    Вперше серйозні сумніви щодо рівня компетенції глави Нацбанку Андрія Пишного виникли після винесення в публічний простір інформації щодо “підробленого диплома глави Нацбанку”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний за освітою юрист. З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету.  Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    З 1998 року Андрій Пишний продовжив будувати кар’єру юриста заснувавши та очоливши  юридичну компанію “Правкон” у Чернівцях,  з 2027 року і політичну, ставши першим заступником секретаря РНБО. Пізніше “засвітився” у політичних проектах “Фронту змін” Арсенія Яценюка та “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

    Банківська кар’єра Андрія Пишного розвивалась паралельно з його політичним ростом, але знову ж таки, в якості юриста.

    Нагадаємо, у 2000 році Пишний очолив юридичне управління “Ощадбанку”, а у 2001 році став директором департаменту правового забезпечення.

    З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління “Ощадбанку”. З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов’язки голови “Ощадбанку”.

    Щоб перейти із статуса “юриста” в статус “економіста” та отримати право займати високі посади у банківському секторі, Андрій Пишний у 2025 році “показує” документи про закінченчення Українську академію банківської справи НБУ.

    Але з підйомом Пишного по карєрних сходинках, виникають питання до легітимності його диплома.

    Зокрема, журналісти ставлять під сумнів процедуру переведення Пишного між вишами у 2000-х роках – з Чернівецького університету до Української академії банківської справи  і припускають, що вона могла відбуватися з порушеннями.

    Нагадаємо, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Родинний бізнес сім’ї Пишних – низка скандалів та ймовірні корупційні зловживання

    Окремо варто відзначити низку скандалів пов’язаних з родиною Андрія Пишного.

    Так, через доньку Світлану та дружину Людмилу Пишну, глава Нацбанку може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.

    Через доньку Світлану прослідковується зв’язок Пишного із власником юридичної компанії “Астерс” Олексієм Дідковським, який отримує сотні мільйонів гривень від державних банків. Ці підозри виникли після аналізу активів, оформлених на доньку Пишного – Світлану, та її зв’язків із низкою бізнес-структур.

    Олексій Дідковський своє найбільше замовлення – допомогу американським юристам, отримав від “Ощаду” за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє “Укрборгом”.

    Сім’я Пишного будує маєток  у Лебедівці площею майже 900 квадратів по сусідству зі Слюсаренком, а “Астерс” Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.

    В контексті ймовірного використання Андрієм Пишним доньки та дружини для приховування активів та легалізації коштів, варто ззгадати історію з багатомільйонною позикою, яку дружина голови НБУ – Людмила Пишна взяла ще у 2021 році.

    Людмила Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи борг не повернула, що наштовхує на підозри про легалізацію таким чином коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Неформальні зустрічі Андрія Пишного з банкірами та бізнесменами під прикриттям “допомоги дітям”

    За інформацією ЗМІ, арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна слугував неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Зокрема, із зібраних на аукціонах арт-галереї  4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети “Охматдиту” було спрямовано 3,5 млн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена.

    На рахунки благодійного фонду “Відчуй”, співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, у 2023-му – 68 млн грн.

    Активне зростання надходжень до БФ “Відчуй”  збіглося з призначенням Пишного головою НБУ, що може свідчити про використання інфраструктури фонду для легалізації коштів, отриманих корупційним шляхом.

    “Пишний за викликом”: глава НБУ на плівках Міндіча

    Після публікацій “плівок Мндіча”, стало зрозуміло, що Нацбанком керує людина, основна задача якої обслуговування інтересів вузького кола топових бізнесменів та чиновників, які наживаються на українській енергетиці та оборонці.

    Зокрема, фігуранти антикорупційного розслідування НАБУ Тимур Міндіч та екс-міністр оборони Рустем Умєров в приватних розмовах відносно глави Нацбанку вживають фрази на кшталт “викличи Пишного”.

    Розшифровка плівок Міндіча пролила світло на головне питання – як людина з фейковим дипломом, фігурант низки корупційних скандалів до цього часу залишається главою Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерел, після вручення детективами НАБУ підозри екс-главі ОП Андрію Єрмаку, найближчим часом у відставку може піти і його протеже Андрій Пишний.

  • По всьому світу фіксують проблеми в роботі цифрових сервісів

    По всьому світу фіксують проблеми в роботі цифрових сервісів

    У роботі низки популярних цифрових сервісів по всьому світу зафіксовано масштабні перебої. Користувачі з різних країн повідомляють про проблеми з доступом до банківських застосунків, месенджерів, стримінгових платформ, хмарних сервісів та телекомунікаційних систем.

    Про це свідчать дані сервісу моніторингу Downdetector, який фіксує скарги користувачів на роботу онлайн-платформ у режимі реального часу.

    Згідно з повідомленнями користувачів, проблеми спостерігаються у роботі низки фінансових сервісів. Зокрема, скарги надходять на роботу Monobank, ПриватБанку та Ощадбанку. Частина клієнтів повідомляє про труднощі з входом до застосунків, проведенням платежів та отриманням інформації про рахунки.

    Крім банківського сектору, перебої торкнулися й телекомунікаційної сфери. Користувачі мобільних операторів “Київстар” та “Vodafone Україна” повідомляють про нестабільне з’єднання, проблеми з доступом до мобільного інтернету та окремих цифрових сервісів.

    Масштабні збої також фіксуються серед міжнародних технологічних платформ. Скарги надходять на роботу Google Cloud та Amazon Web Services — двох найбільших у світі постачальників хмарної інфраструктури. Саме ці платформи забезпечують функціонування великої кількості вебсайтів, мобільних застосунків та цифрових сервісів, тому перебої в їхній роботі можуть спричиняти ланцюговий ефект для багатьох інших систем.

    На тлі проблем із хмарною інфраструктурою користувачі також повідомляють про перебої в роботі YouTube, Netflix, Discord, Zoom, Reddit, соціальної мережі X та месенджера Viber. У багатьох випадках йдеться про труднощі з авторизацією, завантаженням контенту, обміном повідомленнями або підключенням до серверів.

    Проблеми зачепили й сервіси корпорації Microsoft. Користувачі повідомляють про нестабільну роботу Microsoft Azure — однієї з найбільших платформ хмарних обчислень у світі. Також надходять скарги щодо роботи супутникової системи Starlink.

    Масштабний збій вплинув і на ігрову індустрію. Про перебої повідомляють користувачі Steam, PlayStation Network та Roblox. Частина гравців скаржиться на неможливість підключитися до серверів, проблеми з авторизацією та роботою окремих онлайн-функцій.

    Не оминули труднощі й сферу штучного інтелекту. Повідомлення про перебої надходять від користувачів сервісів Claude та Cursor, які використовуються для роботи з генеративним штучним інтелектом та програмуванням.

    Наразі офіційні причини масштабних збоїв залишаються невідомими. Водночас експерти припускають, що джерело проблем може бути пов’язане з перебоями в роботі великих хмарних провайдерів або мережевої інфраструктури, від якої залежить значна кількість цифрових платформ по всьому світу.

    Компанії поступово аналізують ситуацію та працюють над відновленням стабільної роботи сервісів. Частина платформ уже повідомляє про поступове усунення проблем, однак користувачі продовжують фіксувати перебої в роботі окремих ресурсів.

    Нагадаємо, подібні масштабні інциденти вже траплялися раніше. Зокрема, у квітні користувачі в різних країнах повідомляли про перебої в роботі популярних систем штучного інтелекту, серед яких Gemini, Claude, Copilot та ChatGPT. Тоді причиною також стали технічні проблеми в інфраструктурі, що забезпечує роботу цифрових платформ.

  • Банк попередив українців про блокування карток: кому потрібно терміново звернутися до банку

    Банк попередив українців про блокування карток: кому потрібно терміново звернутися до банку

    Державний Ощадбанк продовжив термін дії банківських карток, які закінчилися після початку повномасштабної війни, однак частина клієнтів може втратити доступ до своїх рахунків. У банку пояснили, які картки не підпадають під автоматичне продовження та кому необхідно терміново перевипустити пластик, аби уникнути блокування.

    Про це повідомила пресслужба Ощадбанку.

    У банку нагадали, що термін дії карток, який завершився починаючи з лютого 2022 року, автоматично продовжено щонайменше до 31 грудня 2026 року. Таке рішення ухвалили через воєнний стан та складнощі з доставкою й перевипуском карток для мільйонів українців як в Україні, так і за кордоном.

    Втім, автоматичне продовження працює не для всіх клієнтів.

    В Ощадбанку уточнили, що нові правила не поширюються на картки:

    • за якими не здійснювалися операції з 1 січня 2025 року;
    • які тривалий час не використовувалися;
    • із залишком коштів на рахунку меншим або рівним нулю.

    Такі картки можуть бути заблоковані, а їх власникам необхідно звернутися до банку для перевипуску.

    У фінустанові пояснили, що замовити нову картку можна кількома способами:

    • у відділенні Ощадбанку;
    • через контакт-центр;
    • у мобільному застосунку банку — залежно від типу картки та статусу клієнта.

    Водночас у банку запевнили, що картки, які підпадають під автоматичне продовження, й надалі працюватимуть навіть після завершення зазначеного на них терміну дії.

    Зокрема, ними можна:

    • розраховуватися у магазинах;
    • оплачувати покупки в інтернеті;
    • знімати готівку;
    • отримувати пенсії, соціальні виплати та заробітну плату.

    У банку радять клієнтам перевірити, чи була активність за рахунком протягом останнього року, а також переконатися, що на картці залишаються кошти. Саме ці фактори можуть впливати на автоматичне продовження дії пластику.

    Подібні правила нині застосовують і в інших великих українських банках.

    Зокрема, у державному ПриватБанку також автоматично продовжили термін дії карток на період воєнного стану. Водночас деяким категоріям клієнтів там рекомендують обов’язково перевипустити картки.

    Йдеться про українців, які:

    • зіткнулися із шахрайськими операціями;
    • втратили картку або забули її у банкоматі;
    • хочуть офіційно продовжити термін дії для поїздок за кордон;
    • планують змінити тип банківської картки.

    У ПриватБанку наголошують, що навіть прострочені картки продовжують працювати для оплати товарів та зняття готівки.

    На тлі воєнного стану українські банки кілька разів змінювали правила обслуговування клієнтів, щоб спростити доступ до коштів та уникнути масових проблем із банківськими рахунками.

    Водночас останнім часом українці дедалі частіше скаржаться на блокування рахунків, труднощі із банкоматами та затримки під час фінансових операцій. За даними профільних сервісів та звернень користувачів, серед найпоширеніших проблем — зникнення грошей у банкоматах, “вічні” борги та автоматичні фінансові обмеження.

    Фінансові експерти радять регулярно перевіряти активність своїх рахунків, оновлювати персональні дані у банку та не залишати картки без використання на тривалий час, особливо в умовах дії воєнного стану.

  • Усі «дитячі виплати» на одну картку: уряд запускає новий механізм держдопомоги

    Усі «дитячі виплати» на одну картку: уряд запускає новий механізм держдопомоги

    Кабінет Міністрів України змінює правила отримання державної допомоги для сімей із дітьми. Уряд запускає спеціальний рахунок «Дія.Картка», на який надходитимуть усі основні «дитячі виплати».

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, новий механізм має спростити отримання державної підтримки для батьків та майбутніх родин.

    На один спеціальний рахунок тепер надходитимуть:

    — компенсація за «Пакунок малюка»;
    — допомога для догляду за дитиною до одного року;
    — виплати за програмою «єЯсла»;
    — кошти за програмою «Пакунок школяра».

    Спецрахунок «Дія.Картка» можна буде відкрити ще до подання заяви — через застосунок банку, який підтримує нову систему.

    Після цього під час оформлення допомоги через ЦНАП, орган місцевого самоврядування або Пенсійний фонд система автоматично підтягуватиме реквізити рахунку.

    Як пояснила Свириденко, Єдина інформаційна система соціальної сфери Мінсоцполітики зможе підтверджувати вже відкритий рахунок за лічені секунди.

    Якщо ж людина не відкрила спецрахунок заздалегідь, система під час подання заяви автоматично сформує QR-код для швидкого переходу до оформлення «Дія.Картки».

    Після відкриття рахунку користувач зможе завершити подання заявки та швидше отримати виплати.

    Водночас уряд залишає можливість отримувати допомогу і через Ощадбанк за чинним механізмом.

    Для цього потрібно буде звернутися до ЦНАПу, територіальної громади або органу Пенсійного фонду.

    У Кабміні також повідомили, що всі спеціальні рахунки, відкриті після 1 січня 2026 року, залишатимуться дійсними, а кошти й надалі надходитимуть на них без додаткового переоформлення.

    Окремо уряд розширив перелік категорій товарів та послуг, які можна оплачувати за рахунок державної допомоги. Крім того, тепер не буде обмежень щодо строку використання коштів.

    За словами прем’єр-міністерки, нова система має зробити отримання соціальної підтримки швидшим та менш бюрократичним.

    Раніше в уряді повідомляли, що від початку 2026 року майже 170 тисяч українських родин уже скористалися оновленими програмами підтримки сімей із дітьми.

    Виплати охоплюють період вагітності, народження дитини та догляду за нею після повернення батьків до роботи.

  • «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський різко висловився щодо ситуації з банківськими послугами у прифронтових регіонах України та звинуватив Національний банк України у створенні бюрократичних бар’єрів, через які тисячі людей фактично залишаються без доступу до базових фінансових сервісів.

    Під час інтерв’ю журналістці Тетяні Гончаровій Смілянський заявив, що мешканці прифронтових територій, особливо літні люди, часто не мають змоги отримати пенсії чи скористатися банківськими послугами через скорочення банківської інфраструктури та жорсткі вимоги НБУ до роботи сервісів під час блекаутів.

    За словами очільника «Укрпошти», наразі банківська система охоплює лише близько 4% населених пунктів України, тоді як більшість банківських відділень і банкоматів залишаються у великих містах. Найгостріше проблема відчувається у прифронтових областях, зокрема на Сумщині, де люди нерідко залишаються без доступу до готівки та елементарних фінансових операцій.

    «Там живуть українці. Вони мають право на банківські послуги. Ну, на базові послуги», — наголосив Смілянський.

    Він повідомив, що за час повномасштабної війни кількість банківських відділень в Україні скоротилася приблизно до 4800, тоді як мережа «Укрпошти» налічує понад 7000 відділень. Саме тому поштовий оператор фактично змушений виконувати функції, які раніше забезпечували банки.

    Окремо гендиректор «Укрпошти» жорстко розкритикував правила НБУ щодо обов’язкової роботи сервісів через онлайн-зв’язок. Він навів приклад ситуації під час відключень електроенергії, коли літні люди приходять по виплати, але не можуть отримати послуги через відсутність інтернету.

    «Коли бабуся, дочекавшись електрики, спустилася з десятого поверху в “Укрпошту”, щоб отримати послугу, а ми їй кажемо: “Бабусю, немає інтернету, ми послуги надавати не можемо”. Згідно з постановою НБУ такою-то — приходьте, коли з’явиться світло та інтернет. У мене є два варіанти: послати бабусю чи послати НБУ», — заявив він.

    На цьому тлі «Укрпошта» продовжує просувати ідею створення так званого банку фінансової інклюзії. За словами Смілянського, відповідний закон уже набув чинності після підписання президентом, однак тепер необхідно, щоб НБУ до 25 червня підготував нормативну базу для запуску механізму.

    Ідея створення «поштового банку» обговорюється в Україні вже кілька років. Концепція передбачає, що «Укрпошта» зможе надавати базові фінансові послуги у селах, прифронтових районах та малих громадах, де класичні банки поступово закрили свої відділення через безпекові та економічні ризики.

    Смілянський також публічно нагадав голові НБУ Андрію Пишному його заяву 2019 року, зроблену ще на посаді керівника «Ощадбанку». Тоді Пишний говорив, що «Укрпошта» має ставати банком лише тоді, коли класичні банки самі почнуть торгувати «чайниками та гречкою».

    Очільник «Укрпошти» заявив, що цей момент уже настав, адже великі фінансові установи давно перетворюються на маркетплейси та продають товари через власні онлайн-платформи.

    «Monobank торгує чайниками? Торгує. Маркетплейс “Ощаду” торгує чайниками? Торгує. Ну, все треба виконувати, правильно? Якщо ти сказав — тримай слово», — сказав Смілянський.

    Конфлікт між НБУ та «Укрпоштою» триває не перший рік. Регулятор раніше заявляв, що не підтримує ідею надання «Укрпошті» повноцінної банківської ліцензії через фінансові ризики, збитковість компанії та питання корпоративного управління.

    Ситуація загострилася після того, як НБУ оштрафував «Укрпошту», а Смілянський у відповідь звинуватив регулятора у навмисному блокуванні реформи фінансової інклюзії.

    Експерти зазначають, що проблема доступу до банківських послуг у прифронтових районах справді стає дедалі гострішою. Через постійні обстріли банки скорочують мережі відділень, банкоматів і кас, а мешканці невеликих громад часто змушені долати десятки кілометрів, щоб отримати пенсію, соціальні виплати чи просто зняти готівку.

    На цьому тлі «Укрпошта» намагається зайняти нішу універсального сервісу для таких регіонів, однак подальша доля проєкту залежатиме від того, чи зможуть компанія та НБУ домовитися про нові правила роботи.

  • “Це просто вимагання”: клієнти скаржаться на “приховані” борги в Ощадбанку після закриття карток

    “Це просто вимагання”: клієнти скаржаться на “приховані” борги в Ощадбанку після закриття карток

    Клієнти Ощадбанку продовжують скаржитися на проблеми із закриттям рахунків та несподівані борги за банківське обслуговування. Черговий випадок набув розголосу після публікації відгуку на порталі Мінфін.

    За словами клієнта банку, його мати-пенсіонерка стала жертвою шахраїв і звернулася до відділення Ощадбанку по допомогу.

    Чоловік стверджує, що після інциденту співробітники банку порадили просто переказати кошти на інший рахунок, однак це не допомогло — вже через кілька годин шахраї знову отримали доступ до даних.

    Після повторного звернення жінка попросила повністю закрити всі рахунки та банківські картки.

    «Її запевнили, що все закрито, але довідку про закриття рахунків видавати відмовилися», — йдеться у скарзі.

    Згодом, приблизно через п’ять місяців, виявилося, що один із рахунків залишився активним.

    Через це банк почав автоматично нараховувати комісію за обслуговування картки, якою фактично ніхто не користувався.

    У результаті на рахунку утворився мінусовий баланс — близько 600 гривень боргу.

    «Це просто вимагання і кричуща безвідповідальність», — написав клієнт у своєму відгуку.

    Українець також заявив, що більше не рекомендує користуватися послугами банку через ризик подібних ситуацій.

    На тлі цього випадку в мережі знову почали активно обговорювати проблеми із закриттям банківських рахунків та автоматичними комісіями.

    Фінансові експерти радять клієнтам після закриття карток обов’язково вимагати офіційну довідку або письмове підтвердження про повне закриття всіх рахунків.

    Крім того, рекомендується періодично перевіряти інформацію у мобільному застосунку або через контакт-центр банку, щоб переконатися, що рахунок дійсно деактивовано.

    Раніше українці також повідомляли про випадки, коли їм надходили повідомлення про нібито борги від імені Ощадбанку навіть за відсутності активних рахунків у фінустанові.

    Також останнім часом клієнти інших банків, зокрема ПриватБанк, скаржилися на раптове зменшення кредитних лімітів та появу негативного балансу на картках.

  • “Нова пошта” під DDoS-атакою: сервіси працюють зі збоями

    “Нова пошта” під DDoS-атакою: сервіси працюють зі збоями

    Один із найбільших поштово-логістичних операторів України — Нова пошта — повідомив про масштабну DDoS-атаку на свої цифрові системи, через яку користувачі могли зіткнутися з перебоями у роботі застосунку та онлайн-сервісів компанії. Про кібератаку оператор офіційно заявив у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що ситуація перебуває під контролем, а ІТ-команда вже активувала резервні схеми для підтримки стабільної роботи сервісів.

    У компанії уточнили, що йдеться саме про DDoS-атаку — тип кібератаки, під час якої сервери навмисно перевантажують величезною кількістю запитів, через що системи можуть працювати повільно, нестабільно або тимчасово ставати недоступними для користувачів. Такі атаки зазвичай не передбачають прямого втручання у внутрішні бази даних чи викрадення інформації, однак здатні суттєво впливати на роботу цифрової інфраструктури великих компаній.

    Через атаку частина клієнтів “Нової пошти” повідомляла про труднощі з входом у мобільний застосунок, оформленням відправлень, відстеженням посилок та використанням окремих онлайн-функцій. У соцмережах користувачі скаржилися на нестабільну роботу сервісів, затримки із завантаженням інформації та тимчасову недоступність окремих функцій додатка.

    У відповідь компанія заявила, що її ІТ-фахівці оперативно почали протидію атаці та перевели частину систем на резервні механізми роботи. У “Новій пошті” також наголосили, що ключові сервіси продовжують працювати, а команда робить усе можливе для повної стабілізації систем у найкоротші терміни.

    Це вже не перший подібний інцидент для компанії за останній час. У квітні “Нова пошта” вже повідомляла про масштабний технічний збій, через який користувачі тимчасово не могли увійти у застосунок або скористатися окремими сервісами. Тоді оператор заявляв про оперативне відновлення роботи після усунення проблем.

    На тлі повномасштабної війни Україна залишається однією з головних цілей кібератак у Європі. Під ударами регулярно опиняються державні сервіси, банки, логістичні оператори, енергетичні компанії та телекомунікаційна інфраструктура. Українські компанії вже кілька років працюють в умовах постійної цифрової загрози та змушені регулярно модернізувати системи кіберзахисту.

    Зокрема, у березні цього року державний Ощадбанк повідомляв про спрацювання протоколів безпеки через підозру на DDoS-атаку. Тоді сервери банку тимчасово відключали для захисту інфраструктури та недопущення перевантаження систем. Подібні інциденти також неодноразово фіксувалися у роботі державних сервісів, банківських застосунків та телекомунікаційних платформ.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що DDoS-атаки часто використовуються не лише для створення технічних проблем, а й як елемент психологічного тиску та спроб дестабілізувати роботу важливих сервісів. Особливо це стосується великих логістичних операторів, які забезпечують доставку товарів, документів і гуманітарних вантажів по всій країні.

    “Нова пошта” сьогодні залишається однією з ключових логістичних компаній України. Мережа оператора охоплює тисячі відділень, поштоматів і пунктів видачі, а сервісами компанії щодня користуються мільйони українців. Після початку повномасштабного вторгнення компанія стала одним із важливих елементів логістичної інфраструктури країни, забезпечуючи доставку товарів, медикаментів, волонтерської допомоги та гуманітарних вантажів навіть у прифронтові регіони.

    На цьому тлі будь-які перебої у роботі цифрових систем компанії одразу викликають значний суспільний резонанс. У соцмережах користувачі активно обговорювали ситуацію та ділилися скриншотами помилок у застосунку. Частина клієнтів також цікавилася, чи можуть затримки у роботі сервісів вплинути на доставку посилок.

    У самій “Новій пошті” наголошують, що фізична логістика та доставка відправлень продовжують працювати у штатному режимі, а команда ІТ-фахівців цілодобово працює над ліквідацією наслідків атаки. Компанія також подякувала користувачам за терпіння та розуміння у зв’язку з тимчасовими труднощами.

    Фахівці з кібербезпеки підкреслюють, що український бізнес фактично живе в умовах постійної цифрової війни, а масштабні компанії на кшталт “Нової пошти” є пріоритетними цілями для хакерських атак через їхню роль у забезпеченні стабільної роботи економіки та критично важливої логістики країни.

  • Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Український “Ощадбанк” офіційно підтвердив повернення коштів і цінностей, які були затримані угорською владою після резонансного інциденту з українськими інкасаторськими автомобілями у березні цього року. Про це повідомляє пресслужба банку. Історія, яка протягом двох місяців залишалася однією з найбільш напружених тем у відносинах між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням усіх активів українській стороні.

    За даними “Ощадбанку”, Угорщина повернула близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота. Представники українського державного банку заявили, що кошти й цінності були повернуті в повному обсязі, а їхня цілісність та належність пакування перевірялися безпосередньо під час передачі активів. У банку наголосили, що жодних втрат або пошкоджень виявлено не було.

    Голова правління “Ощадбанку” Юрій Каціон, який особисто очолював команду банку під час врегулювання ситуації в Угорщині, заявив, що саме затримання українських інкасаторів та вилучення коштів стало грубим порушенням міжнародних норм і принципів міждержавної співпраці у фінансовій сфері. Водночас він подякував угорській стороні за подальший “конструктивний підхід”, який дозволив завершити процес повернення активів відповідно до європейських процедур міжнародної взаємодії.

    Інцидент, який спричинив серйозний дипломатичний резонанс, стався 6 березня. Тоді український інкасаторський конвой перевозив готівкові кошти та банківське золото з австрійського Raiffeisen Bank до України. За даними української сторони, вантаж містив активи на загальну суму приблизно 80 мільйонів доларів. Під час транзиту територією Угорщини місцева влада зупинила українських інкасаторів, а кошти та цінності були вилучені.

    Подія одразу викликала різку реакцію Києва, оскільки йшлося про державні активи українського банку, які перевозилися відповідно до міжнародних банківських процедур. Ситуація швидко переросла у дипломатичний конфлікт між Україною та Угорщиною, які й без того перебувають у складних відносинах через низку політичних і зовнішньополітичних питань.

    Після затримання інкасаторів угорська сторона згодом звільнила українських громадян, однак самі кошти й золото залишалися під контролем влади Угорщини. Додатковий резонанс викликало те, що Будапешт ухвалив окремий закон, який фактично дозволяв вилучення валюти та цінностей з інкасаторських автомобілів “Ощадбанку”. В Україні це рішення сприйняли як безпрецедентний крок, що суперечить міжнародним правилам захисту фінансових перевезень і може створити небезпечний прецедент для державних банків та міжнародної банківської системи загалом.

    Президент України Володимир Зеленський 6 травня повідомив про повернення коштів і цінностей, назвавши це важливим результатом для України. Водночас українська сторона наголошує, що справа не вичерпується лише поверненням активів. Посол України в Угорщині Федір Шандор раніше заявляв, що Київ очікує не лише повернення майна, а й належної юридичної оцінки дій посадовців, причетних до затримання інкасаторів і вилучення коштів.

    Історія з “Ощадбанком” стала одним із найбільш гучних епізодів у сучасних українсько-угорських відносинах. Вона привернула увагу не лише дипломатів, а й міжнародної банківської спільноти, оскільки йшлося про безпеку транскордонних перевезень державних фінансових активів у межах Європейського Союзу. Аналітики відзначають, що ситуація створила репутаційні ризики для Угорщини, адже затримання державних коштів іншої країни-члена європейського партнерства викликало запитання щодо передбачуваності фінансової та правової політики Будапешта.

    Водночас експерти звертають увагу, що інцидент став ще одним свідченням складного політичного фону у відносинах між Києвом і урядом прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан. Упродовж останніх років між сторонами регулярно виникають суперечки щодо санкційної політики ЄС, військової допомоги Україні, питань національних меншин та двосторонньої співпраці.

    Попри повернення коштів, у Києві наголошують, що правові та дипломатичні наслідки інциденту можуть залишатися предметом подальших міжнародних консультацій. Українська сторона також очікує, що подібні ситуації не повторюватимуться у майбутньому, а механізми захисту державних фінансових активів у Європі залишатимуться гарантованими навіть в умовах політичної напруги між країнами.

    Теги: Ощадбанк, Україна, Угорщина, гроші, золото, інкасатори, Будапешт, Володимир Зеленський, Юрій Каціон, Федір Шандор, Віктор Орбан, міжнародне право, дипломатичний конфлікт, банківська система, Raiffeisen Bank, фінанси, Європейський Союз, валютні резерви

  • Ощадбанк показав, що саме Угорщина повернула Україні після гучного скандалу

    Ощадбанк показав, що саме Угорщина повернула Україні після гучного скандалу

    Ощадбанк повернув в Україну кошти та цінності, які майже два місяці утримувалися в Угорщині після затримання українських інкасаторів. Йдеться про 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кг банківського золота. У банку підтвердили, що все майно повернули в повному обсязі, а його пакування перевірили представники Ощадбанку.

    Голова правління Ощадбанку Юрій Каціон показав фото повернутих коштів. На кадрах видно мікроавтобус, повністю заповнений мішками з готівкою. Саме ці фото швидко розійшлися мережею, адже масштаб вантажу наочно показав, про яку суму йшлося в інциденті.

    Інцидент стався у березні 2026 року. Угорські силовики затримали дві інкасаторські автівки Ощадбанку та сімох співробітників, які перевозили валюту й банківське золото з Австрії до України. За даними міжнародних агентств, загальна вартість затриманого вантажу становила близько 82 млн доларів.

    Угорська сторона тоді пояснювала свої дії підозрами у відмиванні коштів. Україна ці звинувачення відкидала, а затримання називала незаконним. Згодом інкасаторів і автомобілі повернули, але кошти та золото залишалися під арештом в Угорщині.

    Повернення активів підтвердив і президент Володимир Зеленський. Він назвав цей крок важливим для відновлення нормального діалогу з Угорщиною та подякував усім, хто працював над захистом інтересів України.

    На тлі напружених українсько-угорських відносин ця історія мала не лише фінансовий, а й політичний вимір. Київ сприймав затримання державних коштів як недружній крок, особливо з огляду на попередню позицію уряду Віктора Орбана щодо України. Повернення грошей і золота тепер розглядають як сигнал до можливого перезавантаження відносин між країнами.

    Гучний інцидент із затриманням українських інкасаторів фактично завершився: Ощадбанк повернув свої кошти й банківські метали повністю. Однак сама справа ще довго залишатиметься прикладом того, як фінансова операція державного банку може перетворитися на міжнародний політичний скандал.