Golovnitemu.com

Позначка: озброєння

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.

  • Трамп різко розкритикував допомогу Україні та Зеленського

    Трамп різко розкритикував допомогу Україні та Зеленського

    Під час публічної заяви на тлі загострення ситуації навколо Ірану президент США Дональд Трамп різко розкритикував політику попередньої адміністрації щодо підтримки України та особисто висловився на адресу українського лідера Володимир Зеленський.

    У своєму дописі Трамп заявив, що за президентства Джо Байден Сполучені Штати нібито витратили «сотні мільярдів доларів», передаючи Україні озброєння, і при цьому не подбали про поповнення власних арсеналів. За словами чинного глави Білого дому, його попередник «роздав найсучасніше озброєння безкоштовно», що, на його думку, створило ризики для національної безпеки США.

    Окремо Трамп використав щодо Зеленського порівняння з П. Т. Барнум — відомим американським шоуменом XIX століття. У сучасному американському політичному дискурсі ім’я Барнума часто асоціюється з показовістю та гучним самопросуванням. Таким чином, висловлювання Трампа мало відверто іронічний та критичний характер.

    Водночас президент США підкреслив, що після його повернення до влади військові запаси були відновлені. Він заявив про «практично необмежені резерви» американських озброєнь і запевнив, що нині країна має достатній ресурс для ведення тривалих військових кампаній у разі потреби. За його словами, наявні системи перевищують за якістю озброєння інших держав.

    Заяви пролунали на тлі зростання напруженості навколо Ірану та активних дискусій у США щодо подальшої військової допомоги Україні. Питання обсягів підтримки Києва традиційно залишається одним із найбільш політизованих у внутрішній американській політиці, особливо в умовах ескалації на Близькому Сході.

  • Конфлікт у ЄС через використання 90 млрд євро, виділених Україні

    Конфлікт у ЄС через використання 90 млрд євро, виділених Україні

    У Євросоюзі виникли розбіжності щодо використання 90 мільярдів євро, виділених Україні на підтримку у грудні 2025 року. Як повідомляє Politico з посиланням на джерела в дипломатичних колах, суперечки стосуються передусім розподілу контрактів на закупівлю озброєння.

    Президент Франції Еммануель Макрон пропонує скоротити закупівлі американської зброї та передати контракти європейським виробникам. На думку Парижа, це зменшить наростаючий розкол у НАТО та підтримає європейську промисловість. Проте такий підхід може призвести до затримок у постачанні озброєння для України, зазначає видання.

    Більшість країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, виступають проти зміни напрямку контрактів, наголошуючи на пріоритеті швидкої допомоги Києву. Позицію Франції підтримують лише Греція та Кіпр.

    За словами дипломатів ЄС, понад дві третини виділених коштів, ймовірно, буде спрямовано на військові потреби, а не на звичайну бюджетну допомогу. Німеччина при цьому наполягає на пріоритеті для компаній тих країн, які надають Україні найбільшу фінансову допомогу, включно з Німеччиною.

    «Це викликає велике розчарування. Ми втрачаємо з виду нашу головну мету, а вона полягає не в тому, щоб займатися бізнесом», — зазначив один із європейських дипломатів.

    Напруженість у відносинах між ЄС і США зростає на тлі дискусій про підтримку України, а також після заяв колишнього президента США Дональда Трампа про можливе захоплення Гренландії.

  • Українське ППО на межі: реактивні КАБ змінюють тактику ударів РФ

    Українське ППО на межі: реактивні КАБ змінюють тактику ударів РФ

    Росія почала використовувати модернізовані керовані бомби — так звані КАБ/планерні боєприпаси з доданими реактивними двигунами — що значно збільшує їхню дальність і створює нове навантаження на і без того напружену систему протиповітряної оборони України. Про застосування таких боєприпасів повідомляє Financial Times та низка українських видань.

    За даними української розвідки модернізовані радянські керовані бомби (КАБ), які раніше скидалися з літаків на дистанцію близько 80 км, частково оснащують невеликими турбореактивними двигунами. Це дозволяє збільшити дальність польоту — в окремих випадках до приблизно 200 км, що дає змогу вражати цілі далеко в тилу. На знімках уламків, опублікованих експертами, помічено китайський турбореактивний двигун, доступний у відкритому продажі.

    Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

    Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

    Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

    Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

    Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

    — За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.
    — Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.
    — Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

    Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.

  • Переговори в США провалені: Україна залишилася без озброєння

    Переговори в США провалені: Україна залишилася без озброєння

    Українська делегація в США зазнала серйозного провалу на переговорах з Адміністрацією Трампа. За інформацією джерел всередині української делегації, Президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього провалу свого керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, який не зміг налагодити ефективну комунікацію з представником США Браяном Уіткофом.

    В результаті переговорів Україна не отримала жодних домовленостей щодо постачання озброєння або фінансування. Особливо тривожним є той факт, що тему поставок ракет «Томагавк» навіть не обговорювали у закритій частині зустрічі, хоча це питання вважалося пріоритетним для Києва.

    За словами джерел, провал переговорів став наслідком як недоліків комунікації на найвищому рівні, так і недостатньої підготовки української сторони. Президент Зеленський нібито вважає, що саме Єрмак не забезпечив належний рівень контактів із ключовими американськими посадовцями, що ускладнило отримання підтримки для України.

    Наразі ситуація викликала критику серед українських дипломатів і експертів, які наголошують на необхідності більш професійного підходу до міжнародних переговорів та координації дій усіх учасників делегації. Провал цієї поїздки також став серйозним сигналом щодо перспектив подальшої військової та фінансової підтримки з боку США.

  • Через дефіцит бюджету частину видатків для ЗСУ відклали на 2026 рік – джерела

    Через дефіцит бюджету частину видатків для ЗСУ відклали на 2026 рік – джерела

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що у проєкті державного бюджету на 2026 рік поки не закладено близько 700 млн грн, необхідних для потреб Збройних сил України. За інформацією співрозмовників, основними статтями, через які виникла потреба в додаткових коштах, є закупівля озброєння та виплати родинам загиблих військових — саме ці видатки значно роздуті й збільшують прогнозний дефіцит.

    На Банковій нібито ухвалили тимчасове рішення частину цих видатків наразі не вносити до проєкту, щоб уникнути подальшого збільшення бюджетного розриву у поточному році. Як пояснюють джерела, питання планують вирішити вже протягом 2026 року — шляхом перенесення фінансування, пошуку додаткових джерел або коригування інших статей видатків.

    За словами співрозмовників, такий підхід має на меті політичне й фіскальне згладжування показників бюджету цього року, проте створює ризики для своєчасного фінансування критичних потреб оборони та соціальних виплат для родин загиблих. Деталі щодо джерел покриття бракувальних 700 млн грн, строки вирішення питання та відповідальні за це органи визначені не були.

  • Понад 491 тисяча одиниць: Україна фіксує рекордні втрати озброєння

    Понад 491 тисяча одиниць: Україна фіксує рекордні втрати озброєння

    За рік кількість втраченої та викраденої зброї в Україні майже подвоїлася. Від початку повномасштабної війни зафіксовано понад 491 тисячу одиниць зниклого озброєння. Це майже вдвічі більше, ніж торік, свідчать дані аналітичного сервісу Опендатабот.

    Основну частину випадків становлять саме втрати зброї — 94% від загальної кількості. Викрадення, за даними системи, складають лише близько 6%. Така пропорція демонструє серйозні прогалини в обліку та контролі за збереженням військового і цивільного арсеналу.

    Найчастіше зникають автомати — як бойові, так і трофейні, отримані в перші місяці війни. Друге місце посідають мисливські рушниці, які, ймовірно, належали цивільним власникам або добровольчим формуванням. Більше половини втраченої зброї має іноземне походження, тоді як українська становить лише близько 17%.

    Географія втрат також свідчить про серйозність проблеми. Лідером за кількістю зниклої зброї став Київ — саме тут зафіксовано найбільше випадків. Далі йдуть прифронтові регіони: Донецька область, де тривають бої та частина територій залишається окупованою, а також Миколаївська, Київська та Запорізька області.

    Аналітики зазначають, що тенденція до зростання кількості втраченої зброї може становити небезпеку не лише для фронту, а й для цивільного життя. Без належного контролю та системи обліку така зброя може потрапляти у кримінальні структури, створюючи додаткові ризики для безпеки в тилу.

    Проблема втраченого озброєння набуває системного характеру і потребує посилення державного нагляду, аудиту військових складів, а також єдиної електронної бази контролю, щоб запобігти подальшому зростанню втрат.

  • Постачання військової допомоги Україні опинилося під загрозою через політичну кризу у США

    Постачання військової допомоги Україні опинилося під загрозою через політичну кризу у США

    Сотні тисяч федеральних службовців відправлені у відпустку, а заплановані зустрічі з українськими представниками зірвалися. Через це переговори щодо можливої угоди про безпілотники між Києвом та Вашингтоном залишилися у підвішеному стані. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на українське урядове джерело.

    За даними співрозмовника в Кабінеті міністрів, призупинення роботи американського уряду стало наслідком того, що демократи й республіканці не змогли домовитися щодо державних витрат. Внаслідок цього українська делегація, яка 30 вересня прибула до США для обговорення обміну технологіями у сфері безпілотників, не змогла провести заплановані зустрічі.

    Представники Пентагону, Держдепартаменту та Білого дому не зустрічаються, і через це всі майбутні проєкти постраждали, зазначає співрозмовник видання. Інші українські делегації, які мали прибути в найближчі тижні, тепер переглядають свої плани.

  • Україна може отримати Patriot навіть без прямої допомоги США

    Україна може отримати Patriot навіть без прямої допомоги США

    Заява експрезидента США Дональда Трампа під час саміту НАТО в Гаазі щодо можливого передання Україні зенітно-ракетних комплексів Patriot залишила багато простору для тлумачень. Як зазначив в інтерв’ю “Укрінформу” колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко, уникнення прямої відмови з боку Трампа – вже позитивний сигнал, що дає шанс дипломатії.

    «Трамп не сказав чітке “так”, але й не сказав “ні”. Це означає, що ситуація ще не закрита і ми можемо продовжити роботу в цьому напрямі», – зазначив Огризко. Він наголосив, що вже зараз у політичних колах циркулює інформація про можливу передачу Україні п’яти установок Patriot, найімовірніше — на умовах продажу.

    На думку дипломата, завдання української сторони — зробити цю ідею політично вигідною для Трампа, аби вона залишалася в центрі його зовнішньополітичної риторики.

    Самі ж підсумки саміту в Гаазі Огризко оцінив позитивно. Зокрема, рішення про зняття бар’єрів у сфері військового виробництва може відкрити нові канали для постачання озброєнь. Навіть якщо адміністрація США вирішить не надавати зброю безпосередньо, вона може реалізувати це через союзників у Європі.

    Цей гнучкий підхід дозволяє адаптуватися до політичної ситуації у Вашингтоні, яка, судячи з заяв міністра оборони США Піта Гегсета, рухається у бік дипломатичного врегулювання війни, з фокусом на компроміс між Києвом і Москвою.

    Втім, навіть у цьому контексті тема Patriot лишається живою: під час пресконференції Трамп підтвердив, що США розглядають можливість постачання боєприпасів до цих систем. І хоча The Telegraph пише про наміри змінити підхід до війни в Україні, повна відмова від допомоги поки що не відбулася.

    Аналітики зазначають, що саме зараз критично важливо утримати питання Patriot у політичному порядку денному США. І дипломатична гнучкість, як показує досвід, може стати ключовим інструментом у цій боротьбі.

  • Україна чекає від союзників більшої підтримки в оснащенні армії – Зеленський

    Україна чекає від союзників більшої підтримки в оснащенні армії – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський у своєму інтерв’ю британському телеканалу Sky News заявив, що з десяти бригад, які потребували повного оснащення, союзники надали необхідну підтримку лише двом з половиною.

    За словами президента, українська влада понад рік зверталася до партнерів із проханням забезпечити необхідну техніку та озброєння для десяти військових бригад. Однак, через бюрократичні перешкоди та недостатню увагу до пріоритетів України, повністю укомплектувати вдалося лише малу частину запланованого.

    «Хтось запитав мене про мобілізацію, і я відповів: ви хочете, щоб люди йшли на смерть без зброї?» – зазначив Зеленський, підкресливши, що справжньою проблемою є не дефіцит військових, а відсутність належного оснащення.

    Президент також прокоментував заклики з боку деяких західних партнерів до зниження мобілізаційного віку до 18 років. Він наголосив, що рішення про чисельність армії ухвалюється Україною з урахуванням необхідності збереження життів.

    «Якщо у європейських або американських чиновників є ідеї щодо віку мобілізації, я хочу попросити наших партнерів робити свою справу, а ми будемо робити свою», – підсумував Зеленський.

    Ситуація з оснащенням українських бригад викликає занепокоєння не лише в контексті поточних бойових дій, а й у зв’язку з майбутніми планами. Представники військових підрозділів також наголошують на важливості комплексного підходу до оборони.

    Старший лейтенант батальйону «Свобода» Андрій Кривущенко зазначив, що «суть боротьби України полягає не лише у збереженні територій, але й у захисті людей».