Golovnitemu.com

Позначка: паливна інфраструктура

  • Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    В Одесі військова контррозвідка Служби безпеки України викрила ймовірного агента російських спецслужб, який, за даними слідства, допомагав готувати масштабні ракетно-дронові удари по паливній інфраструктурі півдня України. Для пошуку потенційних цілей 20-річний чоловік встановлював GPS-трекери на автомобілі, що перевозили пальне. Таким чином росіяни розраховували відстежувати пересування автоцистерн і встановити розташування нафтобаз, які могли стати цілями для подальших атак. Співробітники СБУ виявили шпигунські пристрої, демонтували їх і затримали підозрюваного. Тепер йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про викриття схеми 26 жовтня повідомила Служба безпеки України.

    За матеріалами слідства, затриманий раніше навчався в одному з одеських університетів, однак його відрахували через академічну неуспішність. Після цього молодий чоловік підробляв вантажником у поштовому відділенні та шукав додаткові джерела заробітку. Саме пошуки так званих легких грошей у Telegram-каналах, як стверджують правоохоронці, привернули до нього увагу представників російських спецслужб.

    За інформацією СБУ, після встановлення контакту з російським куратором чоловік погодився виконувати завдання на користь противника. Спочатку вони були пов’язані зі збиранням інформації про наслідки російських ракетних і дронових атак по Одесі. Підозрюваний мав оглядати відповідні території та фіксувати результати обстрілів, які цікавили представників РФ.

    Щоб не привертати зайвої уваги, він, за версією слідства, постійно змінював спосіб пересування містом. Для поїздок використовував маршрутні автобуси або ходив пішки. Такі дії, як вважають правоохоронці, були частиною спроб приховати його діяльність.

    Згодом завдання стали серйознішими. Російські спецслужби нібито доручили чоловікові встановити розташування нафтобаз і сховищ пально-мастильних матеріалів на півдні України. Ця інформація могла бути використана для планування нових ракетних і дронових ударів.

    Для виконання завдання підозрюваний придбав GPS-трекери. За даними СБУ, він встановив щонайменше два такі пристрої на транспортні засоби, що перевозили пальне. Один із них був військовим паливозаправником, інший — цивільним бензовозом.

    Правоохоронці встановили, що пристрої передбачали можливість віддаленого доступу. Російська сторона, за версією слідства, розраховувала використати інформацію про переміщення транспорту для виявлення об’єктів паливної інфраструктури.

    У СБУ зазначають, що отримані координати могли стати основою для підготовки масованих ударів по паливних сховищах. Такі атаки становили б небезпеку не лише для самих підприємств, а й для системи логістичного забезпечення українських військових.

    Паливна інфраструктура має важливе значення для роботи транспорту, промислових підприємств та забезпечення потреб Сил оборони. Пошкодження відповідних об’єктів може спричиняти перебої з постачанням пального, ускладнювати перевезення та створювати додаткове навантаження на логістичну систему.

    Особливо небезпечними можуть бути удари по місцях зберігання великих обсягів пального, оскільки вони здатні спричиняти пожежі та значні матеріальні руйнування.

    Саме тому, як пояснюють у СБУ, російські спецслужби приділяли увагу пошуку таких об’єктів. При цьому їхньою потенційною ціллю були не лише військові, а й цивільні елементи паливної інфраструктури.

    Однак реалізувати задум, за твердженням української спецслужби, противнику не вдалося. Контррозвідники завчасно виявили діяльність підозрюваного, знайшли встановлені пристрої та демонтували їх.

    Після цього чоловіка затримали. Під час обшуку правоохоронці вилучили його смартфон, у якому, за даними СБУ, містилися матеріали, що підтверджують контакти з представниками російських спецслужб.

    Які саме відомості були виявлені в телефоні, у відкритому повідомленні не деталізують. Остаточну доказову оцінку цим матеріалам мають надати в межах кримінального провадження.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    За цією статтею передбачене покарання у вигляді 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Водночас його провину ще має встановити суд.

    У СБУ повідомили, що операцію проводили співробітники військової контррозвідки спільно зі слідчими управління СБУ в Одеській області. Процесуальне керівництво здійснює обласна прокуратура.

    Ця справа стала черговим прикладом використання російськими спецслужбами дистанційного вербування через месенджери та соціальні мережі.

    У повідомленнях українських правоохоронців регулярно фігурують випадки, коли потенційних виконавців знаходять серед користувачів Telegram, які шукають додатковий заробіток або погоджуються на виконання сумнівних доручень.

    Іноді співпраця, за даними слідства, починається із завдань, які можуть здаватися незначними: збирання фотографій, спостереження за певними об’єктами чи передавання повідомлень. Надалі характер доручень може змінюватися, а зібрані матеріали — використовуватися для підготовки диверсій або ударів.

    Подібні епізоди вже фіксували в різних регіонах України. Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про викриття підозрюваного у підготовці замовного вбивства на Київщині. У тій справі, за версією правоохоронців, 19-річний житель Миколаєва отримував завдання від представників російських спецслужб через Telegram, а згодом мав підготувати напад на визначену людину.

    Ще один випадок стосувався безпосередньо Одеси. У квітні 2026 року «Ненька інфо» розповідала про затримання місцевого таксиста, якого підозрювали у передаванні координат для російських ракетно-дронових атак. За повідомленнями правоохоронців, чоловік використовував свою роботу як прикриття для збирання розвідувальної інформації.

    Нинішня справа відрізняється тим, що, за твердженням СБУ, російські спецслужби намагалися отримувати необхідні дані не лише шляхом безпосереднього спостереження, а й за допомогою встановлених на транспорті електронних пристроїв.

    При цьому точну кількість об’єктів, які могли опинитися під загрозою, правоохоронці не називають. Також немає публічного підтвердження, що завдяки встановленим GPS-трекерам російська сторона встигла отримати координати конкретних нафтобаз.

    СБУ наголошує, що втручання контррозвідників дозволило запобігти використанню цієї схеми для підготовки атак.

    Затримання 20-річного одесита демонструє, як пропозиції швидкого заробітку в інтернеті, за версією слідства, можуть ставати початковим етапом вербування для роботи на іноземні спецслужби.

    У цій справі підозрюваний пройшов шлях від пошуку підробітку в Telegram до виконання завдань, які, за оцінкою українських правоохоронців, могли створити пряму загрозу стратегічно важливим об’єктам і забезпеченню Сил оборони.

    Наразі слідство триває, а остаточне рішення щодо винуватості затриманого має ухвалити суд.

  • Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Україна готує новий елемент захисту паливного ринку від російських атак. Група «Нафтогаз» домовилася з угорською MOL Group про створення потужностей для зберігання нафтопродуктів на території Угорщини поблизу українського кордону. Ідея полягає в тому, щоб частина запасів пального перебувала поза зоною російських ударів і за потреби могла швидко постачатися українським споживачам.

    Меморандум про співпрацю сторони підписали в межах Карпатського економічного форуму. Про домовленість повідомив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.

    За його словами, постійні російські удари по українській паливній інфраструктурі змушують країну не лише диверсифікувати маршрути імпорту, а й шукати безпечніші місця для створення резервів. Майбутні потужності планують розташувати саме поблизу кордону з Україною, що має скоротити логістичне плече в разі необхідності швидкого перекидання пального.

    При цьому конкретні параметри проєкту поки не оприлюднені. Невідомо, який саме обсяг нафтопродуктів зможуть зберігати нові об’єкти, скільки резервуарів планують побудувати, якою буде вартість інвестицій та коли сховища мають запрацювати. Підписаний документ наразі є меморандумом, тобто фіксує намір сторін розвивати проєкт, але не означає, що будівництво вже розпочалося.

    Саме тому говорити про готовий «стратегічний запас» ще зарано. Водночас сам напрямок співпраці демонструє, як Україна перебудовує паливну логістику під умови тривалої війни.

    За словами Федоренка, створення резервних потужностей поза зоною обстрілів має підвищити стабільність усього українського ринку та зменшити залежність від окремих складів, нафтобаз і маршрутів усередині країни.

    Це питання стало особливо актуальним через регулярні російські атаки на паливну та логістичну інфраструктуру. У 2026 році ударами неодноразово пошкоджувалися нафтобази, АЗС, склади, залізничні об’єкти та маршрути постачання. Водночас навіть за умов цінових стрибків фізичного дефіциту пального влітку вдалося уникнути.

    У липневому огляді українського енергетичного сектору Центр Разумкова зазначав, що попри різке подорожчання бензину й особливо дизеля, імпорт пального продовжувався, широких обмежень продажу або системного дефіциту не виникало. Аналітики наголошували, що ринок переживав насамперед ціновий шок, спричинений дорожчим імпортом, логістикою та зовнішньою кон’юнктурою.

    Проте стійкість такого ринку напряму залежить від того, наскільки швидко трейдери та державні компанії можуть змінювати маршрути у разі пошкодження інфраструктури. Саме тут сховища за межами України можуть стати додатковою страховкою.

    Якщо резерв пального зберігається безпосередньо в Україні, він залишається потенційною ціллю для ракет або дронів. Якщо ж частину ресурсу тримати за кордоном, а логістичний маршрут до українського споживача буде коротким, паливо можна буде заводити у країну вже після виникнення потреби.

    Особливо важливим є розташування таких потужностей поблизу кордону. Воно дозволяє уникнути ситуації, коли паливо формально є в ЄС, але його потрібно транспортувати через пів континенту.

    Чому партнером стала саме MOL

    MOL Group — одна з найбільших нафтогазових груп Центральної Європи. Її переробний бізнес базується на трьох великих НПЗ в Угорщині, Словаччині та Хорватії. Компанія виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизель, авіаційне пальне, LPG, мастила та бітум. Значна частина продукції реалізується через власну роздрібну та оптову мережу.

    Угорський та словацький напрямки MOL також безпосередньо інтегровані в регіональну трубопровідну систему. У 2026 році через південну гілку нафтопроводу «Дружба» Україна продовжувала транспортувати нафту до НПЗ MOL у Словаччині та Угорщині. За оцінкою Центру Разумкова, у червні обсяги такого транзиту становили приблизно 26–30 тисяч тонн на добу.

    Тому MOL для України — не новий гравець, а компанія, вже тісно включена у паливну інфраструктуру регіону.

    Разом із тим сама компанія у звіті за 2025 рік визнавала, що угорські та словацькі НПЗ все ще значною мірою залежать від російської трубопровідної нафти, хоча MOL поступово розширює альтернативні морські маршрути постачання та декларує курс на диверсифікацію.

    На цьому тлі створення окремої інфраструктури для українських потреб може стати ще одним напрямком регіональної співпраці, уже не пов’язаним безпосередньо з транзитом російської сировини.

    Угорщина важлива для української енергетики

    Співпраця між двома країнами в енергетиці ширша за нафтовий сектор. У липні 2026 року саме Угорщина була найбільшим джерелом імпортної електроенергії для України — на неї припадало близько 40% українського імпорту електроенергії, тоді як на Словаччину — близько 26%.

    Це робить угорський напрямок одним із ключових для української енергетичної логістики, незалежно від політичних суперечностей між урядами двох країн.

    Нові паливні резерви можуть доповнити цю систему ще одним елементом — запасами нафтопродуктів, які фізично перебуватимуть на території ЄС, але будуть орієнтовані на потреби українського ринку.

    Проєкт став частиною ширшої Карпатської ініціативи

    Меморандум «Нафтогазу» та MOL підписали під час Карпатського економічного форуму, який проходив у межах нового регіонального формату C8 — «Карпатської вісімки».

    До ініціативи увійшли Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія та Сербія.

    Учасники форуму представили спільний інвестиційний портфель приблизно зі 95 проєктів загальною вартістю близько €40 млрд. Йдеться про енергетику, транспорт, логістику, інфраструктуру та інші транскордонні напрями.

    Саме в цю логіку вписується і проєкт паливних сховищ: не просто купувати нафтопродукти у сусідніх країн, а створювати спільну інфраструктуру, яка працюватиме на стійкість цілого регіону.

    Для України така модель особливо важлива через війну. Будь-яка велика нафтобаза всередині країни може бути пошкоджена за одну ніч, тому класична модель централізованого зберігання поступово доповнюється розосередженими резервами, альтернативними маршрутами і закордонними потужностями.

    Схожу логіку Україна застосовує і в газовому секторі. Нещодавно було оголошено, що країна матиме гарантований доступ до потужностей нового LNG-термінала в литовській Клайпеді, що також має розширити число можливих джерел постачання енергоресурсів.

    Що це дасть українським водіям

    Прямого й миттєвого впливу на ціну бензину чи дизеля меморандум із MOL не має. Нові сховища самі по собі не зроблять пальне дешевшим.

    Їхнє завдання інше — зменшити ризик фізичного дефіциту, якщо російські атаки пошкодять українські склади, залізницю, нафтобази або інші маршрути.

    Раніше Nenka.info писала, що у вересні дизель на окремих українських АЗС уже перетнув психологічну позначку у 100 грн за літр. При цьому головною проблемою ринку залишалася не відсутність пального як такого, а різке зростання світових котирувань і вартості імпорту.

    Створення додаткового резерву в Угорщині не прибере зовнішні цінові фактори, зате може допомогти уникнути ситуації, коли до високої ціни додається ще й реальна нестача ресурсу.

    Саме в цьому й полягає стратегічний сенс нового проєкту.

    Україна намагається зробити паливний ринок таким, щоб удар по одній нафтобазі або транспортному вузлу більше не міг створити критичну проблему для значної частини країни.

    І якщо домовленість із MOL перейде від меморандуму до реального будівництва, частина українського паливного резерву фактично отримає захищений тил — уже за кордоном Європейського Союзу.

  • До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    До 1 млрд грн на відновлення: уряд відкрив пільгові кредити для великого бізнесу

    Кабінет Міністрів розширив державну програму фінансової підтримки великих бізнес-проєктів, повідомив 17 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький. Тепер пільгові кредити можна буде залучати не лише на будівництво власної генерації, а й на відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізацію переробних підприємств і поповнення оборотного капіталу компаній оптової та роздрібної торгівлі. Максимальний кредитний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.

    Рішення уряд ухвалив на тлі системних російських атак по складах, логістичних центрах, виробничих майданчиках і торговельній інфраструктурі. У Кабміні наголошують, що мета програми — допомогти бізнесу швидше відновлюватися після ударів, зберігати робочі місця та не допустити розриву ланцюгів постачання.

    Які саме кредити зможе отримати бізнес

    Механізм розширили одразу на кілька напрямів.

    Пільгове фінансування можна буде використовувати для відбудови пошкоджених або зруйнованих паливних об’єктів, складів і логістичної інфраструктури, а також для модернізації підприємств переробної промисловості.

    Окремо уряд дозволив використовувати такі кошти для оборотного капіталу оптових і роздрібних компаній. Йдеться, зокрема, про розрахунки з виробниками та закупівлю товарів.

    Цей напрям визначено як тимчасовий антикризовий інструмент.

    Фактично держава намагається вирішити одразу дві проблеми: дати бізнесу гроші на фізичне відновлення пошкоджених об’єктів і допомогти торговельним компаніям швидко відновлювати запаси після втрати складів чи товарів.

    Максимум — 1 млрд грн

    Однією з головних новацій стало суттєве збільшення доступного кредитного ліміту.

    Мінімальна сума кредиту становитиме 100 млн грн, а для підприємств на прифронтових територіях — 30 млн грн.

    Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній встановили на рівні 1 млрд грн.

    Тобто програма орієнтована насамперед на середні та великі інвестиційні проєкти, а не на невеликі позики для мікробізнесу.

    Водночас сам факт ліміту в 1 млрд грн не означає, що компанія автоматично отримає всю суму. Кожен проєкт оцінюватиме банк, а фінансування залежатиме від відповідності умовам програми та наявного державного ресурсу.

    Як працюватиме компенсація ставки

    Уряд також змінив сам механізм здешевлення кредитів.

    Раніше компенсація могла бути прив’язана до плаваючої ставки та індексу UIRD. Тепер держава запроваджує фіксовану компенсацію в розмірі 5,5% річних від базової ставки банку.

    Це важливий нюанс: 5,5% — це не кінцева ставка кредиту для бізнесу.

    Йдеться саме про частину відсоткової ставки, яку компенсуватиме держава.

    Наприклад, якщо банк встановить базову ставку на рівні 17% річних, після державної компенсації фактичне навантаження на позичальника буде нижчим. Остаточна ставка залежатиме від умов конкретного банку та параметрів проєкту.

    Окремий акцент — паливна інфраструктура

    Особливу увагу уряд приділив об’єктам зберігання пального.

    Мінекономіки прямо зазначає, що пільгові кредити можна буде використовувати на створення більш захищеної й децентралізованої моделі паливної інфраструктури.

    Зокрема, фінансуватимуть перенесення під землю резервуарів, насосних станцій і систем зберігання пального, а також будівництво чи модернізацію підземних резервуарних потужностей.

    Тобто йдеться не просто про відновлення зруйнованого об’єкта «як було», а про його перебудову з урахуванням воєнних ризиків.

    Це має зменшити вразливість паливних баз до ракетних і дронових ударів.

    Чому уряд взявся саме за великі склади та логістику

    Протягом літа Росія різко посилила удари по цивільній бізнес-інфраструктурі.

    Під атаками опинялися логістичні центри, склади торговельних мереж, сортувальні термінали та виробничі підприємства.

    Раніше Nenka.info писала, що через такі удари держава почала шукати вільні складські площі на балансі державних підприємств, які можна оперативно передавати бізнесу. У матеріалі «Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч “квадратів”» йшлося про аудит державних приміщень після втрати компаніями власних логістичних потужностей.

    Окремі компанії вже самостійно перебудовують бізнес-моделі.

    Наприклад, «Нова пошта» почала децентралізувати логістичну систему, щоб пошкодження одного великого сортувального центру не паралізувало роботу цілого регіону. Детальніше про це Nenka.info писала у матеріалі «“Нова пошта” перебудовує всю логістику через удари РФ».

    Програма виросла з підтримки енергетичних проєктів

    Новий механізм не створюють з нуля.

    Кабмін фактично розширив експериментальний проєкт фінансової підтримки бізнесу, який спочатку був орієнтований на будівництво власної генерації. Тепер до нього додали логістику, паливний сектор, переробну промисловість і торгівлю.

    Таким чином, уряд поступово трансформує програму з інструмента енергетичної стійкості у ширший механізм відновлення великого бізнесу після атак.

    Як подаватимуть заявки

    Реалізацією програми займатиметься Національна установа розвитку.

    Підприємства зможуть подавати заявки через уповноважені банки. Перелік цих банків має бути окремо оприлюднений на сайті установи.

    Проєкти відбиратимуть на конкурсній основі.

    Спочатку їх оцінюватимуть банки, після чого фінансування надаватиметься відповідно до пріоритетів програми та в межах передбаченого бюджету.

    Тобто навіть відповідність формальним критеріям не гарантує автоматичного кредиту.

    Для малого й середнього бізнесу вже працює окрема підтримка

    Великі кредити до 1 млрд грн — це не заміна програми «5-7-9%».

    Для малого й середнього бізнесу, який постраждав від російських атак, уже діє окремий механізм відновлення.

    Раніше Nenka.info писала, що постраждалі підприємства можуть залучати до 150 млн грн на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під 0,1% річних протягом перших двох років. «Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні».

    Тобто держава фактично формує кілька рівнів підтримки: окремо для малого та середнього бізнесу і окремо для великих проєктів.

    «5-7-9%» залишається одним із головних джерел пільгових грошей

    Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» продовжує активно працювати.

    За даними Мінекономіки, лише за тиждень до 14 вересня підприємці залучили через неї 1,5 млрд грн нових кредитів, а з початку 2026 року — близько 119 млрд грн.

    При цьому понад третину нових коштів останнім часом отримує бізнес у регіонах із високими воєнними ризиками.

    Саме ця статистика показує, наскільки сильно війна змінила структуру попиту на кредитні ресурси.

    Якщо раніше дешеві кредити здебільшого використовували для розвитку чи інвестицій, то тепер значна їх частина йде на збереження вже існуючих підприємств і відновлення після обстрілів.

    Паралельно розширюють страхування від воєнних ризиків

    17 вересня Кабмін ухвалив ще одне важливе рішення для бізнесу — розширив механізм страхування воєнних ризиків.

    Максимальну компенсацію страхової премії збільшили з 3 млн до 5 млн грн на рік для одного підприємства, а сам механізм поширили також на орендоване майно.

    Таким чином, уряд намагається поєднати два підходи: кредити мають дати гроші на відновлення, а страхування — частково зменшити майбутні ризики.

    Чому це важливо для торгівлі

    Для торговельних мереж одна з найбільших проблем після знищення складу — навіть не саме приміщення, а втрата товарного запасу.

    Підприємство може знайти новий склад, але без оборотних коштів не матиме чим наповнити полиці.

    Саме тому можливість фінансувати оборотний капітал може бути не менш важливою, ніж кредит на будівництво нового об’єкта.

    Раніше Nenka.info писала, що після хвилі атак по складах та логістичних об’єктах уряд окремо запевняв, що системного дефіциту продуктів в Україні немає. «Порожні полиці після ударів РФ? У Кабміні сказали, чи буде дефіцит продуктів і стрибок цін».

    Новий кредитний механізм фактично має допомогти втримати цю ситуацію й надалі.

    Що в підсумку отримує бізнес

    Після рішення Кабміну великі компанії отримують доступ до окремого інструмента державної підтримки.

    Кредити можна буде спрямовувати на склади, паливні об’єкти, переробку та оборотний капітал у торгівлі. Мінімальний розмір позики становитиме 100 млн грн, для прифронтових територій — 30 млн грн, а максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній — 1 млрд грн.

    Держава при цьому компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку.

    Головне завдання програми — зробити так, щоб знищення одного складу, паливного об’єкта чи виробничої лінії не означало автоматичну зупинку великого підприємства.

    На тлі того, що російські атаки дедалі частіше спрямовані саме на економічну й логістичну інфраструктуру, доступ до швидкого кредитного ресурсу перетворюється вже не стільки на інструмент розвитку бізнесу, скільки на один із механізмів його виживання під час війни.

  • У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    У найближчі дні київські АЗС можуть стати новою ціллю російських дронів

    На широких проспектах Києва заправки залишаються одними з найбільш відкритих точок у міській тканині. Саме такі об’єкти — без щільної забудови навколо, з довгими під’їзними шляхами і резервуарами на видноті — називають найбільш уразливими найближчими днями. За відомостями, отриманими редакцією від джерела, російські дрони можуть націлитися на столичні АЗС уже найближчими днями. Точні адреси не називаються. Йдеться про станції на відкритому просторі вздовж широких доріг.

    Кампанія проти українських заправок триває з весни. До серпня, за даними галузевих аналітиків і міжнародних розслідувань, кількість уражених об’єктів перевищила двісті. Удари почалися в прифронтових областях — Сумській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській — і поступово зміщувалися на захід. У червні–липні фіксували по кілька атак на добу. Серед постраждалих — мережі «Укрнафти», WOG, OKKO та регіональні оператори. Мотив очевидний обом сторонам. Українські дальні дрони з початку 2026 року системно били по російських НПЗ.

    Наприкінці літа в Росії виник найсерйозніший паливний дефіцит від часів розпаду СРСР: експортні обмеження, імпорт бензину з Індії, черги і нормування в десятках регіонів. Відповідь Москви змістилася на українську роздрібну мережу — місця, куди щодня приїжджають цивільні. Російські джерела говорять про «логістику ЗСУ». Українські офіційні особи та оператори мереж називають це терором проти мирного населення: заправка — одна з небагатьох точок, де людина змушена зупинитися на відкритому місці. У самому Києві донедавна станції страждали рідше, ніж в області чи на сході.

    Але ніч із 7 на 8 вересня вже включила АЗС до списку пошкоджених об’єктів столиці разом із житловими будинками, складами, школою і супермаркетом. У той самий період Київська область ввела нові обов’язкові вимоги: протоколи дій під час тривоги, ревізія оповіщення і укриттів, жорсткий порядок паркування. Мета — не допустити скупчення машин біля резервуарів і зберегти проїзд для рятувальників і спецтехніки. Рішення ухвалили після серії ударів по інфраструктурі регіону. Тактика змінилася і за часом доби. З кінця серпня Росія перейшла до майже безперервних хвиль реактивних «Шахедів» та їхніх модифікацій по Києву — не лише вночі.

    Денні атаки 8 і 9 вересня вже зачепили житлові висотки в Дарницькому та Дніпровському районах, склади, склади біля житлових комплексів. Відкрита заправка на широкій магістралі в таких умовах стає ціллю з доброю оптикою і меншою ймовірністю наштовхнутися на міські перешкоди для наведення. Паливний ринок Києва поки тримається. Ціни на А-95 і дизель коливються у звичному діапазоні, великі мережі продовжують роботу. Але оператори вже адаптуються: частина станцій у прифронтових зонах закривається на ніч, ставить сітки, вимикає зовнішнє освітлення. У столиці такі заходи ще не стали масовими. Якщо попередження нашого джерела підтвердиться, першим ризиком стане не дефіцит як такий, а локальні зупинки продажів і зростання навантаження на станції, що лишилися.

    Російська сторона не коментує конкретні плани щодо київських АЗС. Українська влада публічно не підтверджує і не спростовує інформацію про найближчі цілі. Відкриті дані показують лише те, що вже сталося: розширення географії ударів по паливній роздрібній мережі та посилення правил безпеки саме тоді, коли денні дрони стали буденністю над столицею. Наступні дні покажуть, чи залишиться це попередження оцінкою ризику, чи перейде в нову серію ударів по найпомітніших об’єктах на головних дорогах міста.

  • Безпілотники масовано атакували Татарстан: під ударом один із найбільших нафтопереробних вузлів Росії

    Безпілотники масовано атакували Татарстан: під ударом один із найбільших нафтопереробних вузлів Росії

    Уранці 10 серпня безпілотники атакували російську Республіку Татарстан. Основною ціллю став промисловий район Нижньокамська, де розташований один із найбільших нафтопереробних і нафтохімічних комплексів Росії. Після появи перших повідомлень про вибухи та стовпи диму влада Татарстану підтвердила атаку безпілотників і заявила про загиблих, водночас традиційно звинувативши в ударі Україну.

    Про атаку першими повідомили російські Telegram-канали, моніторингові ресурси Exilenova+, ASTRA та NEXTA. За їхніми даними, жителі Нижньокамська та сусіднього Чистополя вранці чули вибухи, а в небі спостерігали велику кількість безпілотників. У соціальних мережах почали поширюватися фото й відео, на яких видно дрони, що пролітають над містом, а також густий дим у районі промислової зони.

    Спочатку російська влада не коментувала події. Однак згодом офіційна влада Татарстану підтвердила, що республіка зазнала масованої атаки безпілотників. У повідомленні зазначалося, що наліт був спрямований як на виробничі, так і на цивільні об’єкти Нижньокамська. Також російська сторона заявила про наявність загиблих, не уточнивши їхню кількість та обставини загибелі. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Офіційно не повідомляється, які саме підприємства були уражені. Водночас OSINT-аналітики ASTRA та низка російських моніторингових ресурсів звернули увагу, що осередок задимлення знаходився саме в промисловій зоні Нижньокамська, де розташовані ключові підприємства паливно-енергетичного комплексу Росії. Серед них — нафтопереробний комплекс ТАНЕКО, завод ТАІФ-НК та один із найбільших нафтохімічних комбінатів Європи «Нижньокамськнефтехім», що входить до групи «Сібур».

    Комплекс ТАНЕКО, який належить компанії «Татнефть», вважається одним із найсучасніших нафтопереробних заводів Росії. Його проєктна потужність перевищує 16 мільйонів тонн нафти на рік, а глибина переробки сягає майже 99%, що дозволяє максимально ефективно виробляти бензин, дизельне паливо, авіаційний керосин та інші нафтопродукти. Саме цей завод є одним із ключових елементів паливного забезпечення російської економіки та військово-промислового комплексу.

    Поруч із ним працює підприємство ТАІФ-НК — другий за величиною нафтопереробний завод Нижньокамська. Його виробничі потужності дозволяють переробляти до 8,5 млн тонн нафти на рік. Завод спеціалізується, зокрема, на глибокій переробці важких нафтових залишків і випуску широкого спектра паливної продукції. У цій самій промисловій зоні розташований і «Нижньокамськнефтехім», який виробляє синтетичні каучуки, пластики, полімери та іншу продукцію, що використовується в різних галузях промисловості.

    Для України цей промисловий вузол має стратегічне значення, адже підприємства забезпечують Росію паливом, мастильними матеріалами та нафтохімічною продукцією, частина якої використовується оборонною промисловістю. Саме тому об’єкти в Нижньокамську вже неодноразово ставали цілями атак українських далекобійних безпілотників.

    Зокрема, у червні та липні 2026 року українські Сили оборони вже завдавали ударів по ТАНЕКО та ТАІФ-НК. Тоді Генеральний штаб ЗСУ та Сили спеціальних операцій повідомляли про влучання по обох нафтопереробних підприємствах із підтвердженими пожежами. Російська влада визнавала пошкодження промислових об’єктів, однак не розкривала масштаби збитків.

    Нижньокамськ розташований приблизно за 1 300–1 400 кілометрів від території, контрольованої Україною. Це свідчить про значну дальність польоту безпілотників, які використовуються для ударів по стратегічній інфраструктурі Росії. Ще у 2024 році атака на ТАНЕКО стала однією з найглибших операцій українських безпілотників у тилу РФ, а згодом такі удари стали регулярними.

    Російська сторона поки не повідомила, чи призвела нинішня атака до зупинки роботи підприємств або обмеження виробництва. Також відсутня офіційна інформація про масштаби пошкоджень технологічного обладнання. Водночас оприлюднені очевидцями фото та відео свідчать про задимлення у промисловій зоні, однак незалежно підтвердити наслідки удару наразі неможливо.

    Від початку 2026 року Україна значно активізувала удари по російських нафтопереробних заводах, нафтобазах, паливних терміналах та інших об’єктах енергетичної інфраструктури. Такі операції мають на меті знизити можливості Росії забезпечувати свої війська паливом, а також створити додатковий економічний тиск на російський військово-промисловий комплекс. За оцінками міжнародних аналітиків, систематичні атаки вже неодноразово призводили до тимчасових зупинок роботи окремих підприємств та логістичних труднощів у паливному секторі РФ.

    Наразі офіційного підтвердження з українського боку щодо причетності до ранкової атаки на Нижньокамськ не оприлюднено. Інформація про точні наслідки удару, масштаби пошкоджень та кількість постраждалих продовжує уточнюватися.

  • Україна б’є все глибше: Зеленський підтвердив атаки на стратегічні паливні об’єкти Росії за 1500 км

    Україна б’є все глибше: Зеленський підтвердив атаки на стратегічні паливні об’єкти Росії за 1500 км

    Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив проведення масштабної серії ударів по об’єктах російської нафтової інфраструктури одразу в чотирьох регіонах РФ. За його словами, українські військові продовжують реалізовувати план так званих «далекобійних санкцій», завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової економіки та паливної логістики. Відповідну заяву глава держави зробив 9 липня під час звернення, а деталі операції згодом оприлюднила Служба безпеки України.

    За словами Зеленського, цієї доби українські сили успішно уразили одразу кілька стратегічно важливих об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу.

    «Воїни СБУ уразили дві нафтобази – у Ставрополі та Твері. Обидві приблизно за 500 кілометрів від лінії фронту. Також підрозділи Сил оборони України уразили резервне сховище для накопичення та зберігання пального. Відстань від лінії фронту – близько 800 кілометрів. В російській Уфі застосували санкції по нафтоперекачувальній станції майже за 1500 кілометрів від нашого кордону. А також був санкціонований нафтоналивний термінал у Ростовському регіоні, що приблизно за 200 кілометрів від лінії фронту», – заявив Президент.

    Глава держави наголосив, що такі удари є відповіддю на небажання Кремля припиняти війну та на щоденні атаки Росії по українських містах.

    «Ми давно запропонували Росії закінчити цю війну, і кожен день затягування має приносити відчуття війни туди, звідки це все й почалося – в Росію», – зазначив Зеленський.

    У Службі безпеки України уточнили, що спецоперація проводилася на виконання доручення президента щодо зниження військово-економічного потенціалу держави-агресора. За даними спецслужби, першою ціллю стала нафтобаза «Червона зоря» у Тверській області, розташована приблизно за 520 кілометрів від державного кордону України. Українські ударні безпілотники влучили по території підприємства, після чого там виникла пожежа.

    Другим об’єктом стала нафтобаза «Ставропольська» у Ставропольському краї. Вона також розташована більш ніж за 500 кілометрів від українського кордону. За інформацією СБУ, після удару на території підприємства виникла масштабна пожежа, площа якої швидко збільшувалася. Обидві бази використовуються для приймання, зберігання та відвантаження автомобільного бензину і дизельного пального.

    Крім двох нафтобаз, українські сили уразили резервне паливне сховище приблизно за 800 кілометрів від лінії фронту, а також нафтоперекачувальну станцію в районі Уфи. Цей об’єкт розташований майже за 1500 кілометрів від державного кордону України і є одним із найдальших підтверджених ударів по російській паливній інфраструктурі за останній час. Також під удар потрапив нафтоналивний термінал у Ростовській області, який використовується для перевалки нафтопродуктів.

    Нічні атаки підтверджували й російські регіональні посадовці. Губернатор Ставропольського краю визнав удар по промисловому об’єкту, хоча не уточнив його назву. У Твері місцеві жителі оприлюднили численні відео з густим чорним димом і масштабною пожежею на території нафтобази. Незалежні OSINT-аналітики геолокували відеозаписи та підтвердили, що йдеться саме про паливні об’єкти.

    За інформацією міжнародних агентств, ця операція стала частиною масштабної кампанії України зі знищення російської паливної інфраструктури. Напередодні українські безпілотники атакували нафтопереробні заводи, нафтопровідні вузли та танкери в різних регіонах Росії, що ще більше загострило паливну кризу, яка вже спостерігається в окремих областях РФ. Через перебої з постачанням бензину та дизельного пального у низці регіонів виникли черги на автозаправних станціях, а російський уряд був змушений вводити додаткові обмеження на експорт дизеля.

    Поточна операція також є продовженням затвердженого Президентом України 40-денного плану «далекобійних санкцій», який передбачає систематичне ураження об’єктів, що забезпечують російську військову економіку. Зеленський уже неодноразово підтверджував удари по нафтопереробних заводах, нафтобазах, насосних станціях і логістичних вузлах на території Росії, наголошуючи, що саме паливна інфраструктура залишається одним із ключових джерел фінансування війни проти України.

    У СБУ підкреслюють, що такі операції мають подвійний ефект: вони ускладнюють забезпечення російської армії паливом і водночас зменшують доходи бюджету РФ від експорту нафтопродуктів. Саме тому нафтобази, резервуари, насосні станції та термінали залишаються серед пріоритетних цілей українських далекобійних безпілотників.

    Операція 9 липня стала однією з наймасштабніших за кількістю підтверджених цілей. Відстань до окремих із них сягала майже 1500 кілометрів, що вкотре демонструє розширення можливостей українських далекобійних ударних систем та здатність уражати критично важливу інфраструктуру далеко в тилу Російської Федерації.

  • Паливний удар по Росії: після атаки дронів одночасно спалахнули дві стратегічні нафтобази

    Паливний удар по Росії: після атаки дронів одночасно спалахнули дві стратегічні нафтобази

    У ніч проти 9 липня Росія зазнала чергової масштабної атаки безпілотників, унаслідок якої виникли пожежі одразу на двох великих об’єктах паливної інфраструктури. Під удар потрапили нафтобази у Твері, що розташована приблизно за 300 кілометрів на північний захід від Москви, та у місті Михайловськ Ставропольського краю. Відео очевидців, оприлюднені у соцмережах, демонструють масштабне займання резервуарів із паливом та густий чорний дим, який здіймався над територіями підприємств.

    За інформацією незалежного російського видання ASTRA та OSINT-аналітиків, у Михайловську під удар потрапила нафтобаза «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт». Підприємство входить до структури паливної мережі «Лукойл» і займається прийманням, зберіганням, перевалкою та реалізацією нафтопродуктів. Через нього здійснюється забезпечення мережі автозаправних станцій та логістика паливних ресурсів у південній і центральній частині Росії. Після атаки на території об’єкта спалахнула пожежа, а численні відеозаписи зафіксували потужне полум’я, яке охопило один із резервуарів із паливом.

    Губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров підтвердив факт атаки безпілотників. Водночас він не уточнив характер ураженого об’єкта, заявивши лише про влучання по “промисловому підприємству” в районі хутора В’язники Шпаковського округу. Російська влада традиційно не назвала підприємство та не повідомила про можливі наслідки для його роботи. Також не було офіційної інформації про постраждалих чи масштаби руйнувань.

    Практично одночасно повідомлення про вибухи почали надходити з Твері. За даними OSINT-спільнот та російських Telegram-каналів, безпілотники атакували нафтобазу «Тверьнефтепродукт». На кадрах, які швидко поширилися мережею, видно, що полум’я охопило район одного з резервуарів підприємства, а над територією здіймається густий стовп диму. Офіційна влада регіону на момент публікації не надала детальної інформації про масштаби пожежі, стан об’єкта чи можливих потерпілих.

    Водночас російські моніторингові канали повідомляли про активну роботу систем протиповітряної оборони в кількох регіонах країни. Місцеві жителі заявляли про серію вибухів, характерний звук двигунів безпілотників та подальше займання промислових об’єктів. Незалежно перевірити всі повідомлення наразі неможливо, однак численні відео та геолокація кадрів дозволили OSINT-аналітикам ідентифікувати місця пожеж саме як території нафтобаз.

    Ця атака стала продовженням масштабної кампанії із завдання ударів по паливно-енергетичній інфраструктурі Росії. Лише напередодні українські сили повідомили про ураження одразу кількох великих нафтопереробних підприємств і логістичних об’єктів, зокрема НПЗ у Татарстані та Саратовській області, а також інших об’єктів, що забезпечують функціонування російської військової логістики. Російська сторона тоді заявила про нібито збиття понад 400 безпілотників, однак підтвердила виникнення пожеж на низці інфраструктурних об’єктів.

    Українські військові неодноразово наголошували, що паливна інфраструктура Росії є законною військовою ціллю відповідно до міжнародного права, оскільки використовується для забезпечення паливом збройних сил РФ, військової техніки, авіації та логістичних підрозділів, які ведуть бойові дії проти України. Саме тому нафтобази, нафтопереробні заводи, насосні станції та склади пального регулярно стають об’єктами ударів українських далекобійних безпілотників.

    Останніми місяцями географія таких атак суттєво розширилася. Якщо раніше під ударами переважно опинялися прикордонні області Росії, то нині безпілотники регулярно досягають об’єктів у центральній частині країни, Поволжі, на Уралі та навіть у Сибіру. Це створює додатковий тиск на російську систему протиповітряної оборони, яка змушена розподіляти ресурси між захистом великих міст, військових аеродромів, промислових підприємств і критично важливої енергетичної інфраструктури.

    Експерти зазначають, що удари по нафтобазах мають не лише безпосередній військовий ефект, а й економічний. Пошкодження резервуарів, логістичних вузлів і перевалочних баз ускладнює транспортування нафтопродуктів, збільшує витрати на ремонт та охорону об’єктів, а також змушує російські компанії переглядати маршрути постачання пального. У поєднанні з регулярними атаками на нафтопереробні заводи це створює додаткове навантаження на паливно-енергетичний сектор країни.

    Станом на ранок 9 липня російська влада не повідомила про повну ліквідацію пожеж ні у Твері, ні у Ставропольському краї. Також не оприлюднено інформації про масштаби пошкодження резервуарів або можливі втрати пального. Українська сторона офіційно не коментувала атаку, що відповідає звичній практиці Сил оборони щодо операцій із застосуванням далекобійних безпілотників.

  • Росія готує удари по АЗС: на Сумщині закликали жителів не відвідувати заправки

    Росія готує удари по АЗС: на Сумщині закликали жителів не відвідувати заправки

    У Сумській області оголосили попередження про підвищену загрозу російських ударів по об’єктах паливної інфраструктури. Місцева влада закликала жителів регіону найближчим часом утриматися від відвідування автозаправних станцій та не перебувати поблизу них без крайньої потреби. За словами керівництва області, українські служби отримали інформацію про підготовку Росією нових атак саме по АЗС, причому потенційна небезпека стосується не лише Сумщини, а й інших областей України.

    Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров у своєму Telegram-каналі.

    За словами посадовця, інформація про можливі атаки надійшла від компетентних служб і свідчить про те, що найближчим часом російські війська можуть цілеспрямовано завдавати ударів по території автозаправних комплексів. Саме тому влада вирішила завчасно попередити населення та закликати людей максимально обмежити перебування біля таких об’єктів.

    “Закликаємо жителів області тимчасово утриматися від відвідування АЗС та не перебувати поблизу їхніх територій без нагальної потреби”, – наголосив Олег Григоров.

    Він зазначив, що небезпека не обмежується лише територією Сумської області. За наявною інформацією, російські військові можуть здійснювати подібні атаки і в інших регіонах України. Саме тому громадянам рекомендують бути особливо уважними, не ігнорувати повідомлення органів влади та уважно стежити за сигналами повітряної тривоги.

    У Сумській ОВА наголошують, що це попередження має виключно превентивний характер і покликане мінімізувати ризики для цивільного населення. Навіть короткочасне перебування біля автозаправної станції під час атаки може становити смертельну небезпеку через вибухонебезпечність паливної інфраструктури та високу ймовірність масштабних пожеж.

    Автозаправні станції належать до об’єктів підвищеної небезпеки, адже на їхній території зберігаються значні запаси бензину, дизельного пального та скрапленого газу. У разі прямого влучання ракети або ударного безпілотника можливі потужні вибухи, займання резервуарів із пальним та швидке поширення вогню, що створює загрозу не лише для працівників АЗС, а й для водіїв та випадкових перехожих.

    Саме тому обласна влада рекомендує громадянам за можливості заправити автомобілі заздалегідь, не планувати поїздки до автозаправних станцій без нагальної необхідності та не залишати транспорт поблизу таких об’єктів.

    Сумська область уже тривалий час залишається одним із найбільш небезпечних регіонів України через безпосередню близькість до російського кордону. Російські війська практично щодня обстрілюють прикордонні громади, застосовуючи артилерію, міномети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню, ракети та ударні безпілотники.

    Останніми тижнями інтенсивність атак на регіон помітно зросла. Російська армія дедалі частіше завдає комбінованих ударів із використанням різних видів озброєння, намагаючись уразити не лише військові цілі, а й цивільну інфраструктуру.

    Особливу увагу окупанти приділяють об’єктам паливно-енергетичного комплексу. На думку військових експертів, атаки на паливну інфраструктуру є частиною ширшої стратегії Росії, спрямованої на порушення внутрішньої логістики України, створення проблем із постачанням пального, ускладнення роботи екстрених служб та психологічний тиск на населення.

    За останні місяці автозаправні станції дедалі частіше стають мішенями російських ударів. Якщо раніше подібні атаки переважно фіксувалися у прифронтових районах, то тепер вони відбуваються й у відносно тилових областях.

    Так, кілька днів тому під російський удар потрапила автозаправна станція у Лубенському районі Полтавської області. Внаслідок атаки було пошкоджено будівлю АЗС, паливне обладнання, цивільний автомобіль, а також постраждала одна людина. Цей випадок підтвердив, що російські війська дедалі частіше обирають цілями саме цивільні об’єкти паливної інфраструктури.

    На Сумщині російські військові систематично атакують автозаправні комплекси, розташовані поблизу прикордонних територій. Через це місцева влада разом із власниками паливних мереж останнім часом активно впроваджує додаткові інженерні рішення для підвищення рівня захисту таких об’єктів. Йдеться про встановлення додаткових захисних конструкцій, удосконалення систем пожежогасіння та інші заходи, які мають мінімізувати наслідки можливих ударів.

    Зростання загроз уже впливає і на роботу паливного бізнесу. Великі оператори почали змінювати режим функціонування своїх автозаправних комплексів відповідно до рекомендацій сил безпеки.

    Зокрема, мережа WOG повідомила про перехід на спеціальний режим роботи у семи областях України. Відповідно до нових правил, частина автозаправних комплексів припиняє роботу в нічний час, коли ризик російських атак є особливо високим. Крім того, клієнтів просять не залишати автомобілі біля АЗС без необхідності та максимально швидко залишати територію після заправки.

    Фахівці з безпеки наголошують, що під час повітряної тривоги не варто залишатися на території автозаправної станції навіть для завершення заправки автомобіля. У разі оголошення загрози необхідно негайно перейти до найближчого укриття або іншого безпечного місця.

    Обласна влада закликає мешканців Сумщини поставитися до попередження з максимальною відповідальністю, оскільки своєчасне реагування на подібні повідомлення може врятувати життя. Також громадян просять не поширювати неперевірену інформацію, довіряти лише офіційним джерелам та суворо виконувати рекомендації військових адміністрацій і рятувальних служб.

    На тлі постійних російських атак саме дисципліноване дотримання правил безпеки залишається одним із найефективніших способів зменшити ризики для цивільного населення та уникнути жертв у разі нових ударів.

  • “700 км у глиб Росії”: Зеленський підтвердив потужний удар по двох стратегічних НПЗ

    “700 км у глиб Росії”: Зеленський підтвердив потужний удар по двох стратегічних НПЗ

    Україна завдала чергового відчутного удару по стратегічній інфраструктурі Росії. У День Конституції України, в ніч на 28 червня, далекобійні українські засоби ураження атакували одразу два російські нафтопереробні заводи. Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив успішне ураження Слов’янського нафтопереробного заводу у Краснодарському краї та НПЗ у Ярославській області, наголосивши, що ці удари є частиною системної кампанії зі зменшення військового потенціалу країни-агресора.

    Про результати операції глава держави повідомив у своєму офіційному зверненні. За його словами, українські далекобійні засоби ураження вразили два важливі об’єкти паливної інфраструктури Росії, які забезпечують функціонування військової машини Кремля.

    «День Конституції України наші воїни почали дуже влучно. Цієї ночі наші далекобійні санкції досягли двох нафтопереробних заводів у Росії. Уражено НПЗ “Слов’янський” у Краснодарському регіоні – це близько 300 кілометрів від лінії фронту. Також ми досягли НПЗ у Ярославському регіоні, що приблизно за 700 кілометрів від нашого кордону», – заявив президент.

    Зеленський наголосив, що Україна продовжує послідовно позбавляти Росію ресурсів, необхідних для ведення війни. За його словами, удари по об’єктах нафтопереробної галузі безпосередньо впливають на можливості російської армії забезпечувати свої війська паливом та логістикою.

    «Будемо і надалі відповідати на російський терор. Дякую нашим воїнам за ці результати. Вдячний усім, хто допомагає Україні. Кожен, хто захищає нашу державу, утверджує силу Конституції України», – підкреслив глава держави.

    Особливу увагу привернув удар по Слов’янському нафтопереробному заводу, який розташований у Краснодарському краї. Напередодні російські регіональні Telegram-канали та місцеві медіа повідомляли про серію вибухів і масштабну пожежу на території підприємства після атаки безпілотників. Згодом інформацію про успішне ураження цього об’єкта підтвердив Президент України.

    Слов’янський НПЗ є одним із найбільших незалежних нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить приблизно 4–5 мільйонів тонн нафти на рік. Завод забезпечує близько дев’яти відсотків усієї переробки нафти в Південному федеральному окрузі Росії та відіграє важливу роль у виробництві бензину, дизельного пального, мазуту та інших нафтопродуктів.

    Крім того, підприємство активно експортує продукцію через чорноморські порти, що робить його важливим елементом російської економіки та джерелом валютних надходжень. Саме тому цей завод уже неодноразово ставав ціллю українських далекобійних ударів протягом останніх двох років.

    Не менш показовим став удар по нафтопереробному підприємству в Ярославській області. Цей регіон розташований приблизно за 700 кілометрів від українського державного кордону, що вкотре демонструє значне збільшення дальності українських засобів ураження.

    Ярославський НПЗ є одним із найбільших підприємств нафтової галузі центральної частини Росії. Він входить до числа стратегічних виробників моторного пального, авіаційного гасу, дизельного пального та інших нафтопродуктів, які використовуються як цивільним сектором, так і військовою логістикою.

    Офіційна російська влада традиційно не надала детальної інформації про масштаби пошкоджень на підприємствах. Водночас місцеві жителі повідомляли про вибухи, роботу протиповітряної оборони та пожежі в районах розташування обох заводів.

    Від початку 2024 року Україна суттєво активізувала кампанію ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі. Протягом останніх місяців під атаки регулярно потрапляють нафтобази, паливні склади, резервуарні парки та великі нафтопереробні підприємства в різних регіонах Росії. Основною метою таких операцій є скорочення можливостей Росії забезпечувати пальним військову техніку, авіацію та логістичні підрозділи.

    Експерти неодноразово зазначали, що пошкодження великих НПЗ може призводити не лише до тимчасового скорочення виробництва пального, а й до значних фінансових втрат для російської економіки. Відновлення технологічного обладнання після подібних атак часто потребує тривалого часу, особливо в умовах міжнародних санкцій, які ускладнюють постачання спеціалізованих комплектуючих.

    Президент Зеленський неодноразово наголошував, що Україна має повне право завдавати ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі держави-агресора, якщо ці об’єкти забезпечують ведення війни проти України. Саме тому кампанія зі знищення паливної інфраструктури Росії залишається одним із ключових напрямків роботи українських Сил оборони.

    За словами глави держави, кожен успішний удар по стратегічних об’єктах Росії означає зменшення ресурсів, які Кремль може використовувати для продовження агресії. Українська влада наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані атаки Росії по українських містах, енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    У День Конституції України цей удар став не лише символічною відповіддю на російську агресію, а й черговим підтвердженням того, що українські далекобійні можливості продовжують розширюватися. Ураження двох стратегічних нафтопереробних заводів, один із яких розташований за сотні кілометрів від українського кордону, демонструє здатність українських сил досягати важливих військово-промислових об’єктів далеко в тилу противника та системно послаблювати його економічний і військовий потенціал.

  • Москва під ударом: СБУ вдруге вразила ключову нафтостанцію РФ

    Москва під ударом: СБУ вдруге вразила ключову нафтостанцію РФ

    Служба безпеки України здійснила повторне ураження нафтоперекачувальної станції «Второво» у Володимирській області Російської Федерації, яка відіграє важливу роль у забезпеченні паливом московського регіону та низки внутрішніх і експортних маршрутів постачання нафтопродуктів. Це вже друга атака на цей об’єкт протягом останнього місяця, що свідчить про системний характер ударів по російській паливно-енергетичній інфраструктурі та її логістичних вузлах.

    Про це повідомляє пресслужба СБУ.

    У відомстві зазначили, що операція була реалізована силами Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України в межах виконання завдань, визначених керівництвом держави, зокрема у контексті так званої 40-денної операції впливу на території Російської Федерації. За даними СБУ, удар було завдано за допомогою безпілотних літальних апаратів по лінійно-виробничо-диспетчерській станції «Второво», яка входить до структури російської компанії «Транснефть-Верхняя Волга» та є одним із ключових елементів системи перекачування світлих нафтопродуктів у центральній частині РФ.

    За інформацією української спецслужби, цей об’єкт забезпечує транспортування дизельного пального до московського кільцевого нафтопродуктопроводу, який у подальшому розподіляє ресурси на великі нафтобази, що постачають паливо для столиці Росії та навколишніх регіонів. Крім того, через станцію здійснюється переміщення нафтопродуктів у напрямку експортної інфраструктури на узбережжі Балтійського моря, що робить цей вузол важливим як для внутрішнього ринку, так і для зовнішньої торгівлі РФ.

    У СБУ повідомляють, що під час атаки українські безпілотники влучили в технічні будівлі та допоміжну інфраструктуру об’єкта, після чого на території станції було зафіксовано вибухи та подальшу детонацію. Попередньо йдеться про займання технологічного обладнання, яке може використовуватися для перекачування та розподілу нафтопродуктів. Остаточні масштаби пошкоджень наразі уточнюються, однак у відомстві зазначають, що ураження могло тимчасово порушити роботу ключових систем перекачування пального.

    Станція «Второво» вже неодноразово опинялася під ударами. Попередня атака на цей об’єкт відбулася 10 червня, коли, за даними відкритих джерел, також було зафіксовано пошкодження інфраструктури та перебої в роботі суміжних об’єктів. Тоді ж під удар потрапила ще одна нафтоперекачувальна станція у Володимирській області — «Лобково», що вказує на розширення географії атак по паливній інфраструктурі регіону. Крім того, повідомлення про ураження «Второво» надходили і 24 травня, що свідчить про повторюваність та цілеспрямованість дій щодо цього логістичного вузла.

    У регіонах, де розташовані відповідні об’єкти, раніше фіксувалися термічні аномалії, які вказували на можливі пожежі після ударів безпілотників. Російська сторона традиційно не розкриває детальних наслідків подібних інцидентів, обмежуючись загальними повідомленнями про локалізацію пожеж або «усунення наслідків надзвичайних ситуацій».

    У СБУ підкреслюють, що подібні операції спрямовані на послаблення логістичних можливостей російської армії, ускладнення постачання пального до військових об’єктів та порушення стабільності роботи критичної інфраструктури, яка забезпечує як внутрішні потреби РФ, так і її експортні енергетичні маршрути.