Позначка: “Партія регіонів”

Петро Порошенко спробував уникнути конфіскації акцій телеканалів через передачу їх журналістам, але вирішив забрати назад

Колишній президент України Петро Порошенко опинився у центрі нових скандалів, пов’язаних з підозрами у державній зраді та можливістю конфіскації його майна. У рамках цих подій Порошенко ухвалив рішення передати акції своїх телеканалів журналістам, але через побоювання щодо можливих наслідків цей крок був незабаром скасований. Акції були передані назад до холдингу, що перебуває під його контролем.

Про це переповів сам П.Порошенко на каналі у Facebook.

Нагадаємо, що лідер «ЄС» П.Порошенко вже давно не повертається до України, зустрічаючись в Європі із випадковими політиками, що, на думку експертів, пов’язано з його побоюванням отримання нової підозри в Україні в державній зраді.

Нагадаємо, що наразі на офіційному сайті глави держави переселенцем із Маріуполя зареєстрована петиція щодо запровадження санкцій проти П.Порошенка, яка лише вже набрала майже 14,5 тис. голосів із 25 тис. необхідних.

Підставами для цього автор петиції називає те, що саме П.Порошенко був одним із засновників та співголовою «Партії регіонів», яка стала політичною платформою для проведення антиукраїнської політики на користь рф.

За часів президентства В.Януковича П.Порошенко здобув посаду міністра економічного розвитку та торгівлі в уряді М.Азарова, який є підозрюваним у державній зраді у зв’язку із сприянням, разом з В.Януковичем, агресії рф проти України.

Знаковою автор вважає участь П.Порошенка у процесі, пов’язаному з Харківськими угодами, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. П.Порошенко брав активну участь в інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, зокрема, публічно називаючи ці угоди «мистецтвом компромісу».

На думку автора петиції, не менш значущою є духовна діяльність П.Порошенка. Адже протягом тривалого періоду він був активним парафіянином та меценатом Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). За даними деяких джерел, у 2009 році, під час святкування Трійці, його висвятили в диякони, після чого він ніс головну ікону свята — зображення Трійці, беручи участь у хресній ході. В УПЦ МП повідомили, що Порошенко був парафіянином та меценатом церкви, а також виконував послух паламаря.

У контексті підстав застосування санкцій до П.Порошенка автор петиції вказує на багатогалузева бізнес-діяльність, яка охоплює різні сектори економіки, зокрема видобування нафти та газу, енергетику, кондитерський бізнес та будівництво.

Зокрема, свого часу П.Порошенко мав бізнес-зв’язки із Нестором Шуфричем, якого підозрюють у державній зраді. Незважаючи на постійні суперечки, вони продовжували спільний бізнес у ПрАТ «Нафтогазвидобування».

А після початку збройної агресії рф проти України в 2014 році, компанії, які належать П.Порошенку та його бізнес-партнерам, у період 2014—2018 років активно торгували з рф. Автор наводить приклади такого бізнес партнерства й зазначає, що «унаслідок діяльності компаній, які належать або належали П.Порошенку, з прибутків, отриманих після початку військової агресії рф проти України, ними було сплачено податків до бюджету рф на суму, яка явно значно перевищує 40 млн грн.».

Крім того, П.Порошенко офіційно є підозрюваним у так званій «вугільній справі» та у кримінальному провадженні №*00212 від 19.09.2016, йому повідомлено підозру у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.111 КК) та іншому сприянню діяльності терористичної організації, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.28 ч.1 ст.258³ КК).

Прізвище П.Порошенка фігурує й у кримінальному провадженні про заволодіння українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що стало вигідним для рф.

А у рамках так званих Мінських угод П.Порошенко фактично передав рф контроль над окупованими територіями рф та вперше юридично легалізував лідерів сепаратистів терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» Ігоря Плотницького та Олександра Захарченка.

З огляду на потенційні загрози національній безпеці України, вчинення П.Порошенком ряду дій, спрямованих на підрив суверенітету України та сприяння збройній агресії рф проти України, переселенець просить «вжити заходів для унеможливлення подальшої діяльності, яка може шкодити інтересам України та внести пропозицію до Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування персональних санкцій до Петра Порошенка».

3 Лютого, 2025
Правоохоронці розслідують фінансову діяльність сина колишнього Прем’єр-міністра України Миколи Азарова
Слідчих цікавить інформація про банківські рахунки Азарова-молодшого: поточні, карткові, депозитні та кредитні. Зокрема, вони намагаються отримати дані про номери рахунків, залишок коштів, а також з’ясувати, коли й куди здійснювались перекази. Окремо досліджуються фінансові операції, проведені без відкриття рахунків.

Політичне минуле та бізнес-діяльність

Олексій Азаров був активним учасником “Партії регіонів” і входив до її Політичної ради. За даними сервісу YouControl, він пов’язаний із кількома компаніями:
- Колектив забудовників “Південний” – об’єкт, який вимагає особливої уваги через те, що юридична особа зареєстрована за законодавством РФ.
- Дачний кооператив “Чехово”, який функціонує на території тимчасово окупованого Криму.
- ТОВ “Регіон-нафта”, що займається гуртовою торгівлею паливом і має статутний капітал лише 15 000 грн.
Перші два пункти YouControl позначає як такі, що потребують надзвичайної уваги, зокрема через проблеми, пов’язані з Азаровим, та їхнє розташування у підконтрольних РФ регіонах.

Олексій Азаров перебуває під санкціями Канади, внесений до бази центру “Миротворець” та переховується від органів прокуратури України. Його також звинувачують у володінні нерухомістю на території окупованого Криму.

Розслідування, пов’язане з фінансовими та бізнес-операціями Азарова-молодшого, може мати серйозні наслідки. Враховуючи міжнародні санкції та підозри у співпраці з Росією, його діяльність перебуває під пильною увагою правоохоронних органів України.

Ця ситуація є ще одним нагадуванням про необхідність ретельного контролю за активами осіб, які причетні до корупції або співпраці з окупаційною владою.
21 Січня, 2025
СБУ викрила ексдепутата, що працював на російські спецслужби

Служба безпеки України (СБУ) затримала в Сумській області ще одного російського агента, яким виявився 48-річний ексдепутат Шосткинської міської ради від забороненої Партії регіонів. Про це повідомляє пресслужба СБУ.

За даними слідства, затриманий активно займався збором інформації про переміщення українських військових. Він приховано відстежував напрямки руху ешелонів Збройних сил України та фіксував локації військових частин, що захищають прикордоння Сумщини. Для цього чоловік використовував своє авто, об’їжджаючи місцевість та знімаючи фото та відео.

Служба безпеки зазначає, що зрадник намагався отримати потрібну інформацію під час «побутових розмов» зі знайомими, що також підтверджує його причетність до діяльності російських спецслужб. Отримані дані він відправляв кадровому співробітнику управління ФСБ по Брянській області, особу якого вже встановлено.

У агентурних «звітах» ексдепутат не лише надавав координати українських військ, але й закликав російських агресорів завдавати удари по місту, зокрема, по будівлях територіальних центрів комплектування (ТЦК).

Співробітники СБУ задокументували злочинну діяльність затриманого та провели обшуки за його місцем проживання у Шостці, під час яких вилучили мобільний телефон із доказами підривної діяльності.

Правоохоронці повідомили колишньому регіоналу про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Зловмисник наразі перебуває під вартою, йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

1 Листопада, 2024
Як російські агенти Євтягіни живуть на широку ногу в Україні

З початку введення санкцій РНБО щодо громадян і юридичних осіб Російської Федерації в Україні, ситуація з контролем за дотриманням цих обмежень викликає серйозні побоювання. З моменту введення санкцій у березні 2014 року, до червня 2023 року до списків потрапило 8919 фізичних осіб та 5755 компаній. Однак, як свідчить інформація видання «Інформатор», кількість таких осіб постійно зростає, а деякі російські агенти продовжують вести бізнес на території України, підриваючи обороноздатність країни.

Згідно з указом Президента України від 23 грудня 2023 року № 851/2023, Рада національної безпеки і оборони України запровадила нові санкції проти ряду фізичних та юридичних осіб. Серед них опинився Сергій Федорович Євтягін, громадянин України та Росії, та його підприємство ТОВ “Торговий дім Фаворит Груп”, зареєстроване на тимчасово окупованій території Донецької області в місті Єнакієве.

Як повідомляють журналісти «Інформатора», Сергій Євтягін наразі перебуває за межами України. Проте його дружина Інна Миколаївна Євтягіна та син Сергій Сергійович Євтягін, які також мають російське громадянство та активно співпрацюють з Росією, поки що не потрапили під санкції РНБО. Існують підозри, що Євтягін-старший намагається корумпувати державні структури для зняття з себе санкцій і, можливо, для того, щоб уникнути обмежень для членів своєї родини.

Згідно з даними РНБО, Сергій Федорович Євтягін, Інна Миколаївна Євтягіна та Сергій Сергійович Євтягін активно співпрацюють з російськими спецслужбами, військовими та кримінальними структурами. Вони займаються збором та передачею секретної інформації про військово-політичну ситуацію в Україні, а також надають інформацію про стратегічно важливі об’єкти ВПК та заходи, що вживаються українськими Силами оборони.

Підприємства Інни Євтягіної в Київській області також використовуються для відмивання коштів та фінансування збройної агресії РФ. Журналісти стверджують, що ці підприємства забезпечували російських загарбників провізією, харчуванням та паливом, що дозволяло продовжувати наступ в напрямку Києва.

Відомо, що родина Євтягіних постійно перетинає кордон України, щоб провести підривну діяльність та здійснювати фінансування збройної агресії. Інна Миколаївна перетнула кордон 13 разів у період з січня 2022 по лютий 2023, її чоловік – 15 разів. Згідно з інформацією, на початку 2023 року родина перетнула кордон у напрямку Угорщини, а наразі, ймовірно, перебуває на території Польщі.

Євтягін Сергій Федорович

За інформацією видання, він колишній депутат Єнакіївської міської ради від нині забороненої Партії регіонів. Сергій Євтягін є користувачем російської соцмережі “ВКонтакте”, забороненої в Україні. Станом на 2019 рік Сергій Євтягін був власником компанії “Акцент-центр” у Києві. За даними про цю компанію, тоді він був зареєстрований у місті Вуглегірськ, що у Бахмутському районі Донецької області. Цей населений пункт уже на той час перебував в окупації. Наразі власником “Акцент-центра” є інша особа, і зареєстровано компанію за іншою адресою.

За даними регіональних ЗМІ, Євтягін є власником нелегальних копанок у селищах Булавинка та Ольховатка Донецької області. Місцеві мешканці називають його зятем кримінального авторитету з Єнакієвого, також вони кажуть, що Євтягін фінансував будівництво центрального храму УПЦ МП у Вуглегірську вже після окупації міста. Втім, ці дані не можна вважати офіційними, тож перейдемо до фактів.

Євтягін Сергій Федорович є засновником семи підприємств. Це Фермерське господарство “Максим” (Броварський район Київської області), ПП “Промекоінвест” (Дніпро), ТОВ “Торговий дім Фаворит груп” (Тростянець, Сумська область), ТОВ “Акцент-Центр” (Київ), ТОВ “Сигма Си” (Єнакієво, Донецька область), ТОВ “Бізнес Лекс Плюс” (Київ), ТОВ “Фінансовий сервісний центр” (Київ) та ТОВ “УТК №1” (Київ). Також Євтягін є бенефіціаром ТОВ “Фінансова компанія “Стимул” (Київ).

Журналісти Інформатора, проаналізувавши інформацію з відкритих реєстрів, дізнались, що Євтягін С.Ф. має зв’язки та веде підприємницьку діяльність на окупованій території т.зв. “ДНР”. Згідно з “Единым государственным реестром юридических лиц” Євтягін С.Ф. є засновником ООО “Торговый дом Фаворит групп” (основний вид діяльності – оптова торгівля). Крім того, встановлено, що на території Сумської області функціонує юридична особа з аналогічною назвою – ТОВ “Торговий дім Фаворит груп”, Євтягін С.Ф. також був засновником вищевказаної юридичної особи. Зараз засновником та уповноваженою особою є “земляк” Євтягіна, уродженець м. Вуглегорськ Донецької області Губарев Віктор Васильович, 23.07.1984 р.н. Є підстави вважати, що Євтягін С.Ф. і досі контролює ТОВ “ТД Фаворит груп” (м. Тростянець, Сумська обл.).

До 2017 року директором ТОВ “Торговий дім Фаворит груп” був Шевченко Олексій Володимирович, 06.04.1981 р.н., станом на 2023 рік вищевказана особа є директором ООО “Торговый дом Фаворит групп” (ДНР). Шевченко Олексій Володимирович, уродженець м. Єнакієве Донецької області, веде підприємницьку діяльність на окупованих територіях, 17.01.2023 зареєстрував себе як “индивидуальный предриниматель” та є директором ООО “СК Русич” та ООО “Торговый дом фаворит групп”. Засновником ООО “СК Русич” є мати Євтягіна С.Ф. – Євтягіна Тетяна Іванівна 05.09.1944 р.н. Згідно з дописами у соцмережі, жінка підтримує політику держави-агресорки.

Євтягіна Інна Миколаївна

Також за даними видання, дружина Сергія Євтягіна-старшого Інна зареєстрована як фізична особа-підприємець (вид діяльності – роздрібна торгівля поза магазинами). Вона володіє 2,5 га землі у Бучанському районі Київської області (право власності було набуто 22.07.2021 року). Інна Євтягіна має корпоративні права на три підприємства – ТОВ “Амтек Трейд” (зареєстровано у Києві в 2015 році), ТОВ “Украгро-Інвест ЛТД” (зареєстровано у Броварському районі Київської області у 2016 році) та ТОВ “АВС Продакт” (зареєстровано у столиці у 2016 році). Вид діяльності підприємств – оптова торгівля м’ясом і м’ясними продуктами, вирощування зернових та технічних культур.

Інна Євтягіна зареєстрована як приватний підприємець на території рф. Згідно з відкритими реєстрами, Євтягіна І.М. веде підприємницьку діяльність на тимчасово окупованій території АР Крим, зокрема є директором та засновником ООО “Коктебельский прибой” (Феодосія). Вищевказаним Указом Президента України від 23 грудня 2023 року № 851/2023 на дане підприємство також накладено санкції. Втім, не на Інну Євтягіну персонально, а лише на її компанію.

Євтягін Сергій Сергійович

Про Сергія Євтягіна-молодшого журналісти Інформатора з’ясували: він є власником ООО “Фуд Подакт” (м. Батайськ Ростовської області рф) та ООО “Крымский вино-водочный холдинг” (смт Червоногвардійське, окупований Крим).

Сергій Сергійович також є керівником та бенефіціаром ООО “Панорама” (зареєстрованому у місті Сочі рф). Співвласник компанії – його дружина Євтягіна Олена Анатоліївна, 09.03.1986 р.н,, також вона є співзасновником вищезгаданого ООО “Крымский вино-водочный холдинг”. Олена Євтягіна є власницею інших компаній, зареєстрованих на окупованих територіях та в росії. Вона також має паспорт громадянина рф.

Євтягіна Владислава Сергіївна

Як повідомляє видання, Євтягіна В.С. 15.02.2000 р.н. – донька Сергія Євтягіна-старшого – є засновницею та бенефіціаркою (50%) ТОВ “ШАХТА ПЕТРІВСЬКА”, зареєстрованого в Харкові. За сімейною традицією, Владислава Євтягіна також має паспорт рф. Донька Сергія Євтягіна щонайменше двічі привертала увагу ЗМІ. Як класична представниця “золотої молоді”, у 2019 та 2023 роках вона була учасницею резонансних ДТП в столиці.

За даними журналістів, в одній з пригод дівчина була в стані алкогольного сп’яніння, а в іншій спричинила аварію за участі восьми авто. Примітно, що батько Владислави Сергій Євтягін неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП “Перевищення водіями т/з встановлених обмежень шв. руху та порушення інших ПДР”.

Родина Євтягіних також фігурує у базі даних центру “Миротворець”. Зокрема, сам Сергій Євтягін-старший, його син та дружина.

30 Серпня, 2024
Хто зі “слуг народу” підтримав зрадницькі Харківські угоди 2010 року?
14 років тому режим Януковича вирішив продовжити російську військову присутність в Україні.

А саме 21 квітня 2010 року у Харкові Віктор Янукович та Дмитро Медведєв підписали угоду, згідно з якою термін перебування російського Чорноморського флоту у Севастополі продовжили з 2017 до 2042 року. В угоді прописали можливість продовжити термін ще на п’ять років, якщо сторони не мають заперечень. Орендна плата за перебування флоту була встановлена у розмірі 100 мільйонів доларів на рік.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

В обмін на це Росія погодилася знизити ціну на імпорт газу та вилучила з газового контракту пункт про штраф, якщо Україна закуповувала менше обумовленого обсягу палива.

Далі у рекордні терміни – за 6 днів – нардепам запропонували ратифікувати Харківські угоди.

27 квітня 2010 року запам’яталося тим, що Литвина прикривала парасолькою його охорона – у спікера летіли яйця та димові шашки. Крім того, під час засідання у залі сталася бійка між депутатами від Партії регіонів та “Нашої України – Народної самооборони”.

Через майже 40 хвилин після початку засідання, попри бійки, димові шашки та блокування трибуни, Верховна рада все ж таки ратифікувала Харківські угоди – 236 голосів “за”.

З них:
- Партія регіонів – 160 голосів «за» зі 161 (не голосувала лише Дмитро Шенцев);
- Комуністична партія – 27 з 27 «за»;
- “Блок Литвина” – 20 з 20 «за»;
- «Блок Юлії Тимошенко» – 9 з 154 «за»;
- НУ-НС – 7 з 72 «за»;
- позафракційні депутати – 13 із 16 «за».
І ми вирішили перевірити як деякі з колаборантів у раді зараз почуваються, продовжуючи суспільно-політичну діяльність у наші дні і чи не гризе їх совість (звісно ні) за те, до чого призвело їхнє бажання, вислужиться перед набираючим сили рашизмом.
1. Ігор Палиця
Палицю неодноразово було обрано народним депутатом, у різні роки очолював Одеську ОДА та Волинську облраду і протягом своєї політичної кар’єри зміг стати фігурантом скандалів та кримінальних справ. На момент голосування він був членом фракції «Наша Україна — Народна самооборона», яка майже повним складом виступила проти.

Хоч Палиця і всіляко намагається відхреститися від факту голосування, нібито голосували за нього, але ще у 2014 писали про нього зв’язках з Азаровим та регіоналами.

А коли до Палиці ставлять питання на цю тему, то він намагається виправдатися, ніби не важливо, що він та інші депутати голосували за ратифікацію Харківських угод. Його заперечення зводиться до перекидання відповідальності на вищу владу.

“Але щодо Криму я хотів би інше сказати. Чи призвело голосування 2010 року – продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ у Криму – до того, що Росія окупувала Крим? Я думаю ні. Або щось змінилося б, якби договір закінчився в 2017 році, а 2013-го відбулися події з Євросоюзом? Я був у Криму, в Севастополі, влітку 2012, спілкувався з кримчанами ! Чому так сталося? Тому що всі роки незалежності України кожна влада насамперед дивилася, хто вкрав санаторії, і намагалася їх переділити. Дивилася, яка земля вільна, і хотіла вкрасти. Ми зараз після 2014 року захищаємо кримських татар. А до окупації чомусь не думали про кримських татар? “, – сказав Ігор Палиця.

А як поживає Палиця сьогодні?

Нардеп від партії “За Майбутнє” майже зник з інформаційного простору з початком війни. Тільки у квітні він дав інтерв’ю телеканалу “1+1”, але потім знову зник з екранів телевізорів. З’ясувалося, що Ігор Палиця двічі виїжджав за кордон під час війни: його не було в Україні з 18 липня по 10 серпня. У цей період він, за припущенням, побував на віллі в Каннах, яка ще з 2019 року знаходиться у власності його сім’ї.

Про це йдеться у журналістському розслідуванні “Української правди” “Батальйон ‘Монако’ 2. Українські елітні біженці на Лазурному узбережжі”.

Розкішну віллу з басейном журналістам вдалося знайти завдяки фотографіям, опублікованим його дочкою Марією у соціальній мережі Instagram вже після повномасштабного вторгнення Росії.

Хоча сам Палица заявляв ИА “Волинські новини”, що не збирається виїжджати з України, але судячи з того, як на тому сайті люблять висвітлювати та волонтерську діяльність нардепа та його множинні політичні висловлювання у ЗМІ – інформаційне агентство належить Палці для піару або, принаймні він добрий друг редакції.
1. Святослав Пискун
Святослав Михайлович Піскун – тричі Генеральний прокурор України, народний депутат від Партії Регіонів 5-го та 6-го скликань. Генерал-лейтенант податкової міліції, Державний радник юстиції 1 класу, Голова Спілки правників України, віце-президент Міжнародного фонду правників України, член Вищої ради юстиції України. Голосував, будучи депутатом від партії Регіонів.

Хоча вже після Майдану, плакався ЗМІ, що його родину тероризував режим Януковича. Так сильно, що йому довелося купити віллу на Лазурному березі як “схорон”.

Так само Піскун закадичний друг Столара.

Вивчаючи його публічну активність під час війни – можна дійти неоднозначних висновків. Хоча колишній генпрокурор уже відійшов від справ.

Ще на початку війни Піскун вирішив пропіаритися на згуртуванні українців перед загрозою рашистів – виклав фото зі зброєю до свого Фейсбуку, але отримав лише глузування.

А вже 2023 року, коли фронт підвівся і для багатьох українців війна стала чимось далеким на сході Піскун вирішив світитися у ЗМІ. То розкаже про свою повну лояльність до нинішньої влади, хоч і не зовсім згоден, то почне звинувачувати військкомати у хабарництві(хоча свого 24-х річного сина Піскун завчасно відправив до Лондону).

Але старі звички – прислужувати росіянам даються взнаки і ось уже патріот і кухонний “мисливець на орків” Піскун розповідає про страшні втрати у 47-й бригаді ЗСУ.
1. Сергій Головатий
Суддя Конституційного Суду України, а з 29 грудня 2020 року виконуючий обов’язки Голови Конституційного Суду України. Народний депутат України I-VI скликань, міністр юстиції України у 1995-1997 та 2005-2006 роках. Колишній член КПРС. Як не складно здогадатися – голосував за Харківські угоди від Партії регіонів.

Не дивлячись на війну живе цілком спокійним життям, декларує земельні ділянки, нерухомість і навіть храм.

А від перспективи бути притягнутою відповідальності за дозвіл окупантам базуватися в Криму він ухилився дуже елегантно – за принципом “не можеш перемогти – очолив”. Головатий є суддею-доповідачем у справі про Харківські угоди. Ні висвітлення цього факту у ЗМІ, ні заяви на відведення ніяк не можуть вплинути на цю ситуацію.

А від справ щодо корупції Головатий обробляється навіть якщо покарання для нього смішно, наприклад, Голосіївський районний суд міста Києва визнав винним і голову Конституційного суду (КСУ) Сергія Головатого у скоєнні адміністративного правопорушення та зобов’язав його сплатити штраф у розмірі 1700 грн.

Вже 1 квітня цього року Київський апеляційний суд розглянув апеляцію Головатого на рішення суду першої інстанції, який визнав його винним у корупції та засудив до штрафу.

І… апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та ухвалив постанову про закриття справи, в тому числі через відсутність події та складу адмінправопорушення.

За іронією Головатий є президентом підкомісії з правовладдя («верховенства права»), член Розширеного бюро Венеціанської комісії, чия місія робити висновки щодо відповідності проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям.
1. Литвин Володимир
Голова Верховної Ради, той у кого летіли яйця та димові шашки під час голосування. Як і Палиця намагався виправдатися про таке рішення, але причинною була відсутність альтернатив і примус РФ.

Люстрації його обійшли і восени 2014 року на позачергових виборах пройшов самовисуванцем до Верховної Ради. Входив до складу депутатської групи Воля народу. 20 жовтня 2017 року Володимир Литвин у залі засідань Верховної Радиоголосив про вихід із депутатської групи Воля народу.

Брав участь у дострокових парламентських виборах 2019 року як самовисуванець у мажоритарному окрузі № 65 (Житомирська область). За підсумками голосування програв.

Заробляв тяжкою працею депутата, наприклад Володимир Литвин задекларировував мільйонні статки як готівкою, і на рахунках у банках. За даними декларації, у 2018 році нардеп Володимир Литвин отримав заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 570 тис. 965 грн., а в Інституті історії України депутат заробив майже 769 тис. 615 грн. Також парламентарій отримав відшкодування видатків, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, на суму 512 тис. 880 грн. Крім того, Володимир Литвин за 2018 рік отримав стипендію академіка НАНУ – 61 тис. 344 грн., пенсія депутата становила 121 тис. 819 грн. Сума відсотків від вкладів становила близько 90 тис. грн., а дохід від надання майна в оренду – 1 млн. 200 тис. грн. Також народний обранець декларує відсотки за облігаціями внутрішньої державної позики на суму 442 тис. 002 грн.

На банківських рахунках народного обранця є кошти у різній валюті, а саме 3 млн. 804 тис. 467 грн., 199 тис. дол. та 50 тис. 124 євро. Готівкою Володимир Литвин декларує 90 тис. грн та 85 000$. Також у червні 2018 року Володимир Литвин придбав 1577 облігацій АТ «УкрСиббанк» загальною вартістю 12 млн. 972 тис. 424 грн. Власниками АТ “УкрСиббанк” є закордонні компанії: BNP Paribas (Франція) належить 58,2% акцій, ЄБРР (Великобританія) – 38,8%. А вже 10 вересня 2018 року нардеп оприлюднив зміни у майновому стані: політик став власником 1646 облігацій вищезгаданого банку, вартість яких становить 1 млн 564 тис. 967 грн.

Згідно з декларацією, Володимир Михайлович є власником квартири площею 259,8 кв.м у Києві вартістю 9 млн 435 тис. грн, крім того, нардеп орендує житловий будинок площею 550,3 кв.м та нежитлове приміщення 421,6 кв.м Конча-Заспі.

Що стосується цінного нерухомого майна, то у власності нардепа – годинник марки «Zenit» та «Hublot geneve collection», цілісна колекція книг (4,5 тис. одиниць), 35 картин та зброя таких марок, як BD-880, Blaser та Крейгоф , вартість яких не вказана.

Серед цінного рухомого майна депутат Верховної Ради декларує один легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200 (рік випуску – 2003) вартістю 864 тис. грн. Щодо нематеріальних активів, то Володимир Михайлович має авторське право на твір (№2506-2514). Дружина народного обранця – Литвин Тетяна Костянтинівна декларує дві земельні ділянки (пай – 44,5 тис. кв. м та присадибну ділянку – 5,7 тис. кв. м) у селі Ємчиха Миронівського р-ну Київської обл.

Серед цінного рухомого майна у власності дружини Литвина є 32 ікони. У 2018 році заробітна плата Тетяни Костянтинівни за основним місцем роботи у ПАТ «Салівонківський цукровий завод» склала майже 582 тис. грн. Крім того, Тетяна Литвин отримала дохід від надання майна в оренду у сумі 25 697 грн, відсотків – 10 571 грн. Також дружина парламентаря декларує готівку у сумі 950 тис. грн.

Так би і йшло розмірене життя Литвина поки не зявилась справа “Рюкзаків Авакова”. Коли у лютому 2015 року МВС уклало договори з компанією «Дніпровенд» про закупівлю 5 тисяч рюкзаків вартістю 14,5 млн гривень (2 898 грн за штуку) та з ФОП Плігачів про закупівлю 1 тис. рюкзаків вартістю 2,1 млн гривень (2 100 грн за штуку).

Коли “Дніпровенд” виграла тендер у МВС, розслідування їх роботи як конвертаційного центру, яке ведеться майже рік, не завадило чиновникам направити бюджетні кошти цій фірмі. У червні 2015 року стало відомо, що рюкзаки придбали за завищеними цінами через компанії, контрольовані сім’єю Арсена Авакова.

Восени 2017 року правоохоронці заарештували трьох осіб у цій справі: Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ, Сергія Чеботаря, колишнього заступника міністра внутрішніх справ та підприємця Володимира Литвина. У липні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу проти Авакова та Чеботаря. Третій фігурант справи Володимир Литвин вирішив взяти на себе провину.

1 вересня 2018 року суд затвердив угоду про визнання вини між САП та Литвином. Він повністю визнав свою провину в шахрайстві та підробці документів, викрив іншого фігуранта справи, яка вже померла, і погодився відшкодувати збитки у 4,8 мільйона гривень. Литвина засудили до 2 років умовно.

Коли “Дніпровенд” виграла тендер у МВС, розслідування їх роботи як конвертаційного центру, яке ведеться майже рік, не завадило чиновникам направити бюджетні кошти цій фірмі. У червні 2015 року стало відомо, що рюкзаки придбали за завищеними цінами через компанії, контрольовані сім’єю Арсена Авакова.

Восени 2017 року правоохоронці заарештували трьох осіб у цій справі: Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ, Сергія Чеботаря, колишнього заступника міністра внутрішніх справ та підприємця Володимира Литвина. У липні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу проти Авакова та Чеботаря. Третій фігурант справи Володимир Литвин вирішив взяти на себе провину.

1 вересня 2018 року суд затвердив угоду про визнання вини між САП та Литвином. Він повністю визнав свою провину в шахрайстві та підробці документів, викрив іншого фігуранта справи, яка вже померла, і погодився відшкодувати збитки у 4,8 мільйона гривень. Литвина засудили до 2 років умовно.

Засвітившись у такому гучному скандалі, Литвин вирішив особливо не заявляти про себе. Все змінилося, коли почалася війна. Тоді вже Литвин записався у волонтери, сподіваючись, що передача двох муляжів автоматів виправить його держзраду.

«Побував у Новороманівській ЗОШ. На прохання колективу передав для проведення занять із військовий вишкіл 2 одиниці навчальної зброї. Поспілкувався із вчителями», – зазначив ексспікер.

Що ж ми маємо в результаті – зараз колишній глава партії представленої в парламенті, Голова Конституційного суду, друг Столара і колишній Генпрокурор та екс-спікер ради, за сумісництвом фігурант гучного корупційного скандалу, ні ким не притягнуті до відповідальності за державну зраду, спокійно виїжджають за кордон на відпочинок та декларують кошти, що можуть серйозно підтримувати полки ЗСУ на фронті. При цьому наші персонажі піаряться на війні “допомагаючи” людям для гарної картинки. Війні до передумов якої вони самі доклали руки, або зовсім не звертають на неї уваги. А розслідування Харківських угод начебто закинули, що є безумством з огляду на те, що привів цей акт продажу суверенітету.
7 Травня, 2024
СБУ затримала колишнього нардепа від “Партії регіонів”

СБУ повідомляє про затримання колишнього нардепа від “Партії регіонів” під час спроби виїхати з України.

Йдеться про Владислава Лук’янова.

Його затримали на КПП в Одеській області. Лук’янов хотів виїхати з України на підставі досягнення непризовного віку – 60 років.

Однак його не випустили, бо звинувачують у співпраці з РФ. За версією слідства, після захоплення частини території Донецької та Луганської областей РФ, Лук’янов перереєстрував свого інтернет-провайдера за російським законодавством і сплачував податки до російського бюджету. А також, як стверджують у СБУ, надав ФСБ доступ до обладнання, “що дало змогу контролювати інтернет-активність місцевого населення”.

Сам депутат при цьому перебував на підконтрольній Україні території.

Також, заявляє СБУ, він публічно “виправдовував агресію РФ у чатах телеграм-каналів”.

10 Квітня, 2024