Golovnitemu.com

Позначка: Patriot

  • Зеленський заявив про дві ракети «Орєшнік»: одна вдарила по Білій Церкві, інша — по окупованій Донеччині

    Зеленський заявив про дві ракети «Орєшнік»: одна вдарила по Білій Церкві, інша — по окупованій Донеччині

    Президент України Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу повідомив, що під час масованої атаки РФ у ніч проти 24 травня росіяни застосували одразу дві балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік».

    Про це стало відомо після публікації фотографій листа журналістом Axios Бараком Равідом. В Офісі президента підтвердили журналістам, що документ, ймовірно, є справжнім.

    Ймовірно фотографія листа

    Згідно з текстом листа, одна з ракет влучила по Київській області — йдеться про Білу Церкву, інша — по тимчасово окупованій території Донецької області.

    Раніше офіційно Повітряні сили ЗСУ повідомляли лише про одну ракету «Орєшнік», яка влучила по гаражному кооперативу у Білій Церкві. Інформацію про можливий запуск двох ракет до цього поширювали лише моніторингові канали та окремі військові оглядачі.

    У своєму зверненні до Трампа Зеленський наголосив на критичному дефіциті систем протиповітряної оборони та ракет до них. Президент підкреслив, що саме балістичні ракети залишаються однією з головних переваг Росії у війні проти України.

    Українська сторона попросила США продовжити підтримку поставок систем Patriot PAC-3 та додаткових ракет для них.

    «Ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати у питанні захисту від балістичних ракет», — зазначив Зеленський у листі.

    Президент також повідомив, що Україна готова закуповувати додаткові системи Patriot та пропонує створити довгострокову програму спільного виробництва ракет і систем ППО разом із європейськими союзниками під контролем США.

    За даними української влади, під час атаки 24 травня Росія випустила по Україні близько 600 безпілотників та 90 ракет різних типів. Українська ППО змогла знищити 55 ракет і 549 дронів.

    Ракета «Орєшнік» вважається однією з новітніх експериментальних розробок Росії. Вперше її застосували проти України у листопаді 2024 року під час удару по Дніпру. Вдруге, за офіційними повідомленнями, її використали у січні 2026 року під час атаки на Львів.

    За оцінками військових експертів, «Орєшнік» здатен розвивати швидкість понад 12 тисяч кілометрів на годину та вражати цілі на відстані до 5 500 кілометрів. Ракета також може нести до шести бойових блоків, які розділяються в польоті та атакують різні цілі.

    Окрему увагу в листі Зеленський приділив тому, що нинішні темпи поставок систем ППО вже не відповідають масштабам російських атак. На тлі регулярних комбінованих ударів по Києву та інших містах українська влада активізувала переговори із західними партнерами щодо додаткового посилення повітряного щита.

    Тим часом офіційного підтвердження запуску другої ракети «Орєшнік» від Генштабу чи Повітряних сил ЗСУ наразі немає.

  • Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Президент України Володимир Зеленський надіслав листа президенту США Дональду Трампу та Конгресу із попередженням про критичну нестачу засобів протиповітряної оборони. Йдеться передусім про ракети Patriot PAC-3 та додаткові системи, здатні збивати російські балістичні ракети. Про це повідмляє  The Kyiv Independent та звернення підтвердив радник президента України Дмитро Литвин.

    Звернення з’явилося на тлі посилення російських атак по Україні та нових погроз Кремля щодо ударів по Києву. Українська сторона наголошує, що саме американські системи Patriot залишаються головним інструментом захисту від балістичних ракет, проти яких більшість інших систем ППО не є достатньо ефективними.

    У листі Зеленський прямо зазначив, що у питанні захисту від ракет Україна залежить від допомоги партнерів, а щодо протидії балістиці — майже виключно від Сполучених Штатів. Президент попросив Трампа та Конгрес продовжити участь у забезпеченні України життєво необхідною протиракетною обороною.

    За словами Зеленського, нинішні темпи постачання озброєння за програмою PURL вже не відповідають реальному рівню загрози. Йдеться про механізм, через який союзники фінансують закупівлю американського озброєння для України, зокрема ракет до Patriot. Програма була запущена як інструмент швидкого постачання критично необхідної зброї, однак останніми місяцями Київ дедалі частіше говорить про затримки та дефіцит.

    Проблема особливо загострилася через зростання кількості комбінованих російських ударів. Росія одночасно застосовує дрони, крилаті ракети, балістику та аеробалістичні ракети, намагаючись перевантажити українську ППО. Саме Patriot PAC-3 є одним із небагатьох засобів, які можуть перехоплювати найбільш небезпечні балістичні цілі.

    Раніше українські та західні медіа вже повідомляли, що Україна майже вичерпала запаси ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Ці ракети є дорогими, складними у виробництві та дефіцитними навіть для самих союзників.

    Додатковим фактором стала війна США з Іраном, яка також тисне на американські запаси високоточного озброєння. Західні союзники побоюються, що пріоритети Вашингтона можуть зміститися на Близький Схід, а це ускладнить стабільне постачання Україні критичних боєприпасів.

    Зеленський раніше вже заявляв, що Україна отримувала ракети до Patriot із запізненням через проблеми з оплатою в межах PURL. Тоді він наголошував, що навіть один день затримки може мати важкі наслідки, якщо Росія саме в цей момент завдає масованого удару по енергетиці або містах.

    У січні Зеленський повідомляв, що під час зустрічі з Трампом у Давосі досяг домовленості щодо постачання ракет PAC-3 для українських Patriot. Однак нинішній лист свідчить, що попередніх домовленостей уже недостатньо для покриття потреб України.

    Українська сторона просить не лише ракети PAC-3, а й додаткові системи ППО. Для Києва це питання не лише військової ефективності, а й виживання цивільної інфраструктури. Російські балістичні удари часто мають мінімальний час підльоту, тому без достатньої кількості сучасних протиракет захист великих міст, енергетичних об’єктів та військової логістики стає значно складнішим.

    Паралельно Україна працює над власними засобами протиповітряної оборони. Зокрема, українські розробники повідомляли про підготовку до випробувань нової системи, яку називають дешевшим аналогом Patriot. Водночас такі розробки потребують часу, а критична потреба в американських ракетах існує вже зараз.

    Експерти наголошують, що навіть найсучасніша ППО не може гарантувати стовідсоткового захисту від комбінованих атак. Росія враховує погодні умови, маршрути польоту, щільність української оборони та намагається запускати цілі так, щоб перевантажити системи перехоплення.

    Саме тому Україна просить США не зменшувати темпи допомоги, а навпаки — пришвидшити постачання. Для Києва це питання напряму пов’язане з безпекою мирних жителів, стабільністю енергосистеми та здатністю країни продовжувати оборону.

  • США дали попередню згоду Польщі на виробництво ракет для систем Patriot

    США дали попередню згоду Польщі на виробництво ракет для систем Patriot

    Польща отримала попередню згоду від Сполучених Штатів на запуск виробництва ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на власній території, що може стати одним із наймасштабніших оборонно-промислових проєктів у регіоні та суттєво посилити роль Варшави в архітектурі безпеки НАТО.

    Про це повідомив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик, зазначивши, що відповідну попередню згоду надало Державний департамент США. За його словами, йдеться про принципове рішення, яке відкриває шлях до розміщення виробництва ракет для систем Patriot на підприємствах польської оборонної промисловості в межах майбутнього консорціуму.

    Томчик підкреслив, що для Польщі це має стратегічне значення, оскільки країна є одним із найбільших у Європі імпортерів сучасного озброєння і водночас прагне максимально локалізувати виробництво критично важливих компонентів оборонних систем. Йдеться не лише про ракети, а й про сервісне обслуговування, ремонт та поступове розширення виробничих компетенцій усередині країни.

    За словами польського посадовця, ідея виробництва ракет для Patriot обговорюється вже багато років, однак раніше Вашингтон обережно ставився до передачі настільки чутливих технологій. Зміна підходу, за його оцінкою, пов’язана з новими глобальними безпековими викликами, необхідністю розширення виробничих потужностей і зростанням навантаження на оборонні запаси США.

    Йдеться насамперед про ракети PAC-3 MSE — найсучаснішу модифікацію перехоплювачів для систем Patriot, які використовуються для боротьби з балістичними та крилатими ракетами. За наявними даними, нинішній обсяг виробництва цих ракет у США становить приблизно 700 одиниць на рік, однак американська сторона заявляє про намір збільшити цей показник до близько 2000 одиниць щороку до кінця 2030 року.

    У Вашингтоні визнають, що запаси високоточних ракетних систем зазнали значного навантаження внаслідок одночасних кризових ситуацій у різних регіонах світу, включно з війною в Україні, конфліктами на Близькому Сході та зобов’язаннями перед союзниками по НАТО. Саме тому, за оцінками експертів, США дедалі активніше розглядають варіанти розширення виробництва за межами власної території через партнерські країни.

    У цьому контексті Польща розглядається як один із ключових союзників у Європі, який має як політичну волю, так і швидко зростаючий оборонно-промисловий потенціал. Варшава вже активно інвестує в модернізацію армії та закупівлю сучасних систем ППО, а також формує довгострокову стратегію розвитку власного військово-промислового комплексу.

    Цезарій Томчик наголосив, що польська сторона розраховує не лише на виробництво ракет для Patriot, але й на ширшу співпрацю зі США у сфері високоточного озброєння. Зокрема, американська сторона, за його словами, демонструє інтерес до можливого розміщення в Польщі виробництва ракет для реактивних систем залпового вогню HIMARS, а також ракет Hellfire, які використовуються на ударних вертольотах Apache.

    Окремо польський уряд наголошує, що розвиток внутрішнього виробництва озброєнь є частиною довгострокової стратегії підвищення оборонної автономності країни та зменшення залежності від зовнішніх поставок у кризових ситуаціях. У Варшаві вважають, що така модель дозволить не лише зміцнити власну безпеку, а й зробити Польщу важливим виробничим центром для союзників у рамках НАТО.

    Польська армія вже експлуатує дві батареї систем Patriot і очікує на постачання ще шести, що суттєво посилить її можливості протиповітряної оборони. У цьому контексті потенційне локальне виробництво ракет PAC-3 MSE розглядається як критично важливий елемент забезпечення боєздатності та оперативної автономності систем ППО.

    Водночас у США наголошують, що реалізація таких проєктів потребує складних багаторівневих погоджень, включно з участю оборонних корпорацій, урядових структур і міжнародних регуляторних механізмів. Тому нинішня згода Державного департаменту має попередній характер і є лише першим етапом на шляху до фактичного запуску виробництва.

    Експерти зазначають, що у разі реалізації проєкту Польщі може перетворитися на один із ключових оборонно-промислових вузлів Центральної та Східної Європи, що матиме довгостроковий вплив як на регіональну безпеку, так і на баланс сил у межах європейської частини НАТО.

  • Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Чому ППО не буває “ідеальною”: Ігнат назвав головний фактор, який грає на руку РФ

    Жодна система протиповітряної оборони у світі не може забезпечити стовідсоткове перехоплення всіх повітряних цілей під час комбінованих масованих атак, а ключовим фактором, який суттєво ускладнює роботу ППО, залишаються погодні умови. Про це в ефірі День.LIVE заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, коментуючи особливості сучасних російських повітряних ударів по Україні та обмеження систем оборони.

    За його словами, характер атак з боку Росії суттєво змінився і нині передбачає одночасне застосування великої кількості різних засобів ураження, які відрізняються за швидкістю, висотою польоту, траєкторією та способом наведення. У таких умовах система ППО працює в режимі максимального навантаження, коли одночасно необхідно виявляти, супроводжувати та знищувати різнотипні цілі, що рухаються з різних напрямків і на різних рівнях.

    Ігнат наголосив, що одним із критичних факторів, який ворог враховує при плануванні атак, є саме погодні умови. Хмари, дощ, туман або грозові явища можуть суттєво впливати на ефективність радіолокаційного виявлення, а також ускладнювати роботу засобів, які потребують візуального або напіввізуального супроводу цілей.

    За словами речника Повітряних сил, значна частина засобів протиповітряної оборони, включно з мобільними вогневими групами, переносними зенітними ракетними комплексами, а також дронами-перехоплювачами та авіацією, потребує чіткої візуальної або радіолокаційної прив’язки до цілі. Коли погодні умови погіршуються, ця прив’язка стає менш точною або взагалі ускладнюється, що безпосередньо впливає на результативність перехоплення.

    “Застосовуючи таку велику кількість засобів з різними параметрами польоту, ворог використовує ще й погодні умови. Тому що погодні умови — це ключовий фактор”, — зазначив Юрій Ігнат.

    Він також підкреслив, що навіть за наявності сучасних систем ППО неможливо гарантувати повне знищення всіх цілей. За його словами, ефективність оборони завжди залежить від сукупності факторів — кількості засобів ураження, їхнього розташування, інтенсивності атаки, погодних умов і рівня координації підрозділів.

    Окрему увагу Ігнат приділив питанню захисту великих міст, зокрема Києва. Він пояснив, що столицю неможливо повністю перекрити однією зенітною батареєю через її масштаб і складну географію. Крім того, кожен комплекс має обмежений сектор огляду, оскільки радар “дивиться” у визначеному напрямку, що створює потенційні “сліпі зони”, які мають перекриватися іншими елементами системи оборони.

    “Однією батареєю Київ не перекриєш, адже це величезне місто. Комплекс Patriot дивиться лише в один бік, де в нього спрямований радар, а за комірець може полетіти щось інше. Тому всі засоби працюють”, — пояснив він.

    Речник Повітряних сил також звернув увагу на складність сучасних комбінованих атак, коли Росія одночасно застосовує ракети різних типів і безпілотники у великих кількостях, намагаючись перевантажити систему ППО. У таких умовах оборона змушена розподіляти ресурси між великою кількістю цілей, що додатково ускладнює процес перехоплення.

    Він нагадав, що під час однієї з останніх масованих атак було зафіксовано близько 690 повітряних засобів ураження, серед яких приблизно 90 ракет і близько 600 безпілотників різних типів. Українські сили ППО змогли знищити або подавити понад 600 цілей, включно з більшістю ракет і дронів, що, за словами військових, є високим показником ефективності в умовах настільки інтенсивної атаки.

    У Повітряних силах підкреслюють, що попри значні успіхи в перехопленні ворожих цілей, повністю виключити прориви неможливо через постійне вдосконалення тактики атак, використання комбінованих ударів та обмеження, пов’язані як із технічними характеристиками систем ППО, так і з природними факторами, зокрема погодою.

  • Росія випустила тисячі ракет і “Шахедів”, але Україна вистояла: Федоров розкрив головну проблему ППО

    Росія випустила тисячі ракет і “Шахедів”, але Україна вистояла: Федоров розкрив головну проблему ППО

    Україна після однієї з найважчих зим від початку повномасштабної війни змогла досягти надзвичайно високих показників ефективності протиповітряної оборони. Сили ППО нині перехоплюють близько 90% російських ударних дронів типу “Шахед” та майже 80% крилатих ракет. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров після візиту до Києва міністра оборони Німеччини Борис Пісторіус.

    За словами Федорова, минула зима стала однією з найважчих для української енергетики та системи оборони. Росія майже вдвічі збільшила кількість комбінованих ударів по Україні, намагаючись повторити сценарій енергетичного терору попередніх років. За кілька місяців, як зазначив міністр, окупанти запустили понад тисячу балістичних і крилатих ракет та приблизно 27 тисяч дронів-камікадзе типу Shahed. Основною ціллю атак були енергетичні об’єкти, електропідстанції, ТЕС і критична інфраструктура, яку Росія намагалася вивести з ладу в період сильних морозів.

    Попри масштабний тиск, Україні вдалося уникнути катастрофічних блекаутів, а система ППО показала значно вищу ефективність, ніж прогнозували західні аналітики восени 2025 року. Візит Пісторіуса до Києва став не лише дипломатичним жестом підтримки, а й демонстрацією того, як саме Україна змогла адаптувати свою оборону до нової тактики російських атак.

    Німецькому міністру показали позиції так званої “малої ППО”, мобільні вогневі групи, системи боротьби з “Шахедами”, а також енергетичні об’єкти, які постраждали внаслідок російських ударів. За словами Федорова, саме поєднання класичних систем ППО, мобільних груп та новітніх технологій дозволило суттєво підвищити рівень перехоплення цілей.

    Особливу роль у захисті українського неба відіграють комплекси Patriot, які Україна отримала від партнерів. Саме вони дозволяють перехоплювати найнебезпечніші російські ракети, включно з окремими типами балістичних цілей. Німеччина стала одним із ключових партнерів у цьому напрямку. Берлін не лише передавав ракети для Patriot, а й фінансував механізм PURL — систему оперативного пошуку та передачі боєприпасів із запасів європейських країн у критичні моменти.

    Федоров наголосив, що кожна ракета для Patriot буквально рятувала життя українців і допомагала втримати енергосистему під час найважчих морозів. У Києві та інших містах України саме Patriot неодноразово перехоплювали російські “Кинджали” та інші високошвидкісні цілі, які Кремль вважав майже невразливими.

    Втім, попри успіхи, балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для української ППО. Якщо з “Шахедами” та крилатими ракетами українські сили вже навчилися ефективно боротися, то балістика потребує дорожчих і технологічно складніших систем перехоплення. Саме тому Україна зараз активно працює разом із Німеччиною та іншими партнерами над посиленням протибалістичного захисту.

    Йдеться не лише про додаткові батареї Patriot, а й про формування спільної європейської архітектури протиракетної оборони. На цьому тлі особливу увагу привертає співпраця німецького оборонного концерну Rheinmetall із компанією Destinus, які запускають у Європі виробництво нових крилатих ракет. У західних ЗМІ цей проєкт уже називають спробою створити альтернативу американським системам озброєння та зменшити залежність ЄС від США.

    Українська влада також дедалі більше робить ставку на технологічні рішення. У 2025–2026 роках Україна суттєво наростила власне виробництво дронів-перехоплювачів, систем радіоелектронної боротьби та автоматизованих платформ виявлення цілей. За словами військових експертів, саме масове використання дешевших технологічних рішень дозволило Україні значно ефективніше боротися з “Шахедами”, які Росія запускала практично щоночі.

    На цьому тлі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна “вийшла з найважчої зими у кращих позиціях”, а фронт нині стабілізовано. За його словами, рівень збиття російських дронів уже досяг приблизно 90%, що свідчить про адаптацію української системи оборони до нових умов війни.

    Однак у Росії також змінюють тактику. Останніми місяцями окупанти почали комбінувати атаки дронами та балістичними ракетами, намагаючись перевантажити українську ППО. Крім того, Москва активно модернізує “Шахеди”, роблячи їх менш помітними для радарів і стійкішими до РЕБ. Саме тому Україна постійно потребує нових систем ППО, ракет і технологій перехоплення.

    Візит Пісторіуса до Києва показав ще одну важливу річ: попри політичні суперечки всередині ЄС та дискусії у США щодо подальшої допомоги Україні, європейські країни дедалі більше усвідомлюють, що українська ППО сьогодні фактично захищає не лише Україну, а й східний фланг усієї Європи. Якщо Росії вдасться зламати українську систему протиповітряної оборони, наслідки для безпеки континенту можуть бути значно ширшими, ніж лише чергові удари по українських містах.

    Саме тому Україна та її партнери зараз роблять ставку не лише на кількість ракет чи батарей Patriot, а й на створення нової моделі оборони, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизація, мобільні системи та інтеграція європейських оборонних технологій. І результати останньої зими свідчать: попри безпрецедентний російський тиск, ця модель починає працювати.

  • Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Президент України Володимир Зеленський 11 травня провів переговори з міністром оборони Німеччини Борис Пісторіус, який прибув до Києва з офіційним візитом. Головними темами зустрічі стали подальша військова підтримка України, розвиток спільного оборонного виробництва, посилення систем протиповітряної оборони, а також роль Європи у дипломатичному процесі для досягнення миру.

    Про результати переговорів Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами президента, від початку повномасштабного вторгнення Росії Німеччина вже надала Україні допомоги на понад 28,6 мільярда євро, ставши одним із найбільших партнерів Києва у сфері безпеки та оборони.

    “Це вагоме посилення нашого захисту”, — наголосив глава держави.

    Під час зустрічі сторони окремо зосередилися на темі спільного виробництва зброї та військових технологій. Зеленський повідомив, що Україна та Німеччина вже працюють над шістьма оборонними проєктами, які мають посилити український військово-промисловий комплекс та розширити виробничі можливості для забезпечення фронту.

    Президент підкреслив, що співпраця у сфері оборонної промисловості є стратегічною для обох країн, оскільки війна показала необхідність швидкого розвитку європейських виробничих потужностей та більшої незалежності у сфері безпеки.

    Окремо українська сторона запропонувала Німеччині формат співпраці Drone Deal — механізм, який передбачає масштабування виробництва безпілотних систем, розвиток технологій дронів та їхню інтеграцію у сучасну оборонну систему.

    “Ми вже можемо розраховувати на шість проєктів. Також на столі пропозиція України працювати з Німеччиною у форматі Drone Deal. Розраховуємо, що вдасться це реалізувати”, — заявив Зеленський.

    Тема безпілотників залишається однією з ключових у сучасній війні, оскільки дрони активно використовуються як для розвідки, так і для ударних операцій, захисту інфраструктури та протидії російським атакам. Україна останніми роками значно наростила власне виробництво безпілотних систем і намагається залучити європейських партнерів до спільного розвитку цієї галузі.

    Важливе місце під час переговорів посіло й питання посилення української протиповітряної оборони. Зеленський нагадав про домовленості, підписані у квітні, які передбачають додаткову підтримку української ППО.

    За словами президента, захист енергетичної інфраструктури залишається одним із головних пріоритетів, оскільки Росія продовжує використовувати ракетні та дронові атаки проти енергетичних об’єктів України.

    “Цінуємо наші домовленості щодо посилення протиповітряної оборони України, які підписали у квітні. Це важливо для захисту нашої енергетичної інфраструктури”, — сказав глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що питання протиракетної та протиповітряної оборони виходить за межі лише української безпеки. На його думку, Європа має створювати власну систему колективного захисту від сучасних загроз, зокрема балістичних ракет.

    “Європа має бути самодостатньою в захисті від будь-яких загроз, особливо балістичних. Обговорили, як можемо рухатися в цьому напрямку”, — зазначив президент.

    Крім військових питань, сторони обговорили дипломатичний процес і можливі механізми досягнення миру. Зеленський наголосив, що роль Європи у цьому процесі є критично важливою не лише в контексті завершення війни, а й у питаннях післявоєнної відбудови України та формування нової архітектури безпеки на континенті.

    Президент підкреслив, що від позиції європейських держав залежатиме ефективність міжнародного тиску на Росію та майбутня стабільність у регіоні.

    Візит Бориса Пісторіуса до Києва відбувся на тлі подальшого розширення оборонного співробітництва між Україною та Німеччиною. За час повномасштабної війни Берлін став одним із головних постачальників військової допомоги Україні серед країн Європи.

    Німеччина передала Україні системи ППО Patriot та IRIS-T, бронетехніку, артилерію, боєприпаси, танки Leopard, інженерну техніку та інше озброєння. Також Берлін бере активну участь у програмах навчання українських військових.

    Окрім військової допомоги, Німеччина залишається одним із найбільших донорів фінансової та гуманітарної підтримки України. Берлін також активно долучається до підготовки програм повоєнної відбудови та підтримки української економіки.

    Сам Борис Пісторіус раніше неодноразово наголошував, що підтримка України є питанням безпеки всієї Європи. Він заявляв, що Німеччина продовжить допомагати Києву “стільки, скільки буде потрібно”, а розвиток спільного оборонного виробництва має стати одним із ключових напрямків європейської безпекової політики в найближчі роки.

  • Пісторіус прибув до Києва: Україна та Німеччина готують нову угоду

    Пісторіус прибув до Києва: Україна та Німеччина готують нову угоду

    Міністр оборони Федеративної Республіки Німеччина Борис Пісторіус уранці 11 травня прибув із робочим візитом до столиці України Київ. Поїздка не була публічно анонсована заздалегідь із міркувань безпеки і відбулася на тлі активних бойових дій та триваючих переговорів між Україною та західними партнерами щодо довгострокової військової підтримки.

    Про візит повідомило німецьке видання n-tv, а також низка європейських медіа. За їхніми даними, головною метою поїздки є проведення переговорів щодо поглиблення оборонного партнерства між Україною та Німеччиною, зокрема у сфері високотехнологічного озброєння та спільного виробництва сучасних систем ведення війни.

    Одним із ключових питань порядку денного є розширення співпраці у сфері безпілотних систем різного призначення та дальності. Йдеться як про розвідувальні дрони, так і про ударні платформи, а також про інтеграцію технологій радіоелектронної боротьби та систем управління боєм у реальних умовах сучасної війни.

    За словами Пісторіуса, які наводять німецькі ЗМІ, Україна сьогодні стала одним із головних джерел практичного бойового досвіду у сфері використання дронів, а цей досвід має значну цінність для європейських армій. Він підкреслив, що нові оборонні проєкти між Берліном і Києвом мають не лише підтримати Україну у війні, а й стати основою для технологічної модернізації самої Німеччини.

    У ході візиту очікуються переговори з українськими урядовцями та представниками оборонного сектору щодо можливості спільної розробки та виробництва безпілотних систем. Окремо сторони обговорюють механізми швидшого масштабування виробництва дронів, включно з потенційним залученням німецьких оборонних компаній до виробничих ланцюгів в Україні.

    В останні місяці Німеччина суттєво посилила військову підтримку України, передавши системи протиповітряної оборони типу «Патріот» та «Іріс-Т», танки «Леопард», артилерійські системи, боєприпаси та інше озброєння. Берлін також активно бере участь у підготовці українських військових та фінансуванні оборонних програм.

    Візит Пісторіуса відбувається на тлі загострення безпекової ситуації в Європі та дискусій у самій Німеччині щодо довгострокових обсягів військової допомоги Україні. Попри внутрішні політичні дебати, німецький уряд продовжує курс на стратегічну підтримку Києва, розглядаючи це як елемент власної безпеки.

    Окрему увагу під час переговорів приділяють розвитку інновацій у сфері оборони. За даними німецьких урядових джерел, які цитують медіа, Берлін зацікавлений у створенні спільних дослідницьких і виробничих центрів, де українські інженери та німецькі компанії могли б працювати над новими поколіннями дронів, систем навігації та захищених комунікацій.

    Україна, у свою чергу, розглядає таку співпрацю як можливість не лише зміцнити обороноздатність під час війни, а й закласти основу для післявоєнного відновлення оборонної промисловості та інтеграції в європейський військово-технологічний простір.

    Раніше Борис Пісторіус заявляв, що досвід України у веденні сучасної високотехнологічної війни є унікальним і вже зараз впливає на підходи НАТО до планування оборони. Він наголошував, що швидкість адаптації українських військових до нових загроз, особливо у сфері безпілотних систем, стала важливим уроком для всіх країн Альянсу.

    Очікується, що за підсумками візиту можуть бути узгоджені нові практичні механізми співпраці, включно з розширенням спільних оборонних проєктів та фінансуванням українських оборонних виробництв з боку німецьких партнерів.

    Візит міністра оборони Німеччини до Києва розглядається як чергове підтвердження того, що Німеччина залишається одним із ключових європейських партнерів України у сфері безпеки та оборони, а співпраця між двома країнами поступово переходить від моделі постачання озброєння до глибшої технологічної інтеграції.

  • США погодили нову зброю для України: у Трампа пояснили, чому Вашингтон не зміг відмовити Києву

    США погодили нову зброю для України: у Трампа пояснили, чому Вашингтон не зміг відмовити Києву

    Державний департамент США схвалив продаж Україні американського озброєння на суму 373 мільйони доларів. Йдеться, зокрема, про боєприпаси розширеної дальності ураження JDAM-ER та супутнє обладнання для української армії.

    Про це розповів американський політик і президент Республіканського клубу імені Рональда Рейгана Борис Пінкус в інтерв’ю 24 Каналу.

    За його словами, адміністрація президента США Дональда Трампа була змушена врахувати позицію американського суспільства, яке переважно підтримує допомогу Україні.

    Пінкус зазначив, що понад 60% американців виступають за подальшу підтримку ЗСУ до перемоги України у війні проти Росії.

    «Американське суспільство без допомоги Україні не сприймає діяльність адміністрації Трампа позитивно», — наголосив він.

    Політик додав, що значна частина Республіканської партії також підтримує військову допомогу Києву. За його словами, приблизно 70% республіканців виступають за продовження підтримки України.

    Окремо Пінкус звернув увагу на вплив релігійних спільнот США на політику Білого дому. За його словами, католики та євангелісти активно підтримують Україну від початку повномасштабної війни, збирають гуманітарну допомогу та чинять політичний тиск на адміністрацію Трампа.

    Він підкреслив, що євангелісти є однією з ключових електоральних груп Дональда Трампа, а тому їхню позицію Білий дім ігнорувати не може.

    «Це база Трампа, його головна платформа», — пояснив Пінкус.

    Політик також заявив, що між США та Україною формується дедалі тісніше оборонне партнерство. За його словами, американські технології та український досвід ведення сучасної війни взаємно посилюють оборонні можливості обох країн.

    Пінкус наголосив, що Україна демонструє надзвичайно високі темпи виробництва безпілотників.

    «Найбільший обсяг дронів, який можуть виготовляти США — 300 тисяч щорічно, тоді як одна українська компанія — 3 мільйони», — заявив він.

    За його словами, саме український досвід використання дронів і технологій штучного інтелекту сьогодні активно вивчають американські оборонні структури.

    Що стосується нового пакета озброєння, то США можуть передати Україні комплекти JDAM-ER — спеціальні системи, які перетворюють звичайні авіабомби на високоточну керовану зброю.

    За інформацією американської сторони, Україна запросила:

    — 1200 комплектів хвостових частин KMU-572 для JDAM;
    — понад 330 комплектів KMU-556;
    — програмне забезпечення;
    — логістичну підтримку;
    — технічне обслуговування;
    — запасні частини та супутнє обладнання.

    Головним підрядником цього контракту визначена компанія Boeing.

    Аналітики зазначають, що рішення про новий продаж зброї Україні стало важливим сигналом на тлі дискусій у США щодо подальшої підтримки Києва та майбутньої стратегії Вашингтона у війні Росії проти України.

  • «Наступна зима буде важкою». Ексчиновниця Пентагону попередила Україну про дефіцит ракет до Patriot і зміну настроїв у США

    «Наступна зима буде важкою». Ексчиновниця Пентагону попередила Україну про дефіцит ракет до Patriot і зміну настроїв у США

    Колишня високопосадовиця Пентагону Лора Купер заявила, що нарощування виробництва ракет до систем Patriot потребуватиме років, а Росія продовжує адаптовувати тактику ударів по Україні. Вона також попередила, що наступна зима може стати серйозним випробуванням для української енергетики та системи ППО.

    Про це Купер розповіла в інтерв’ю NV під час Київського безпекового форуму.

    Лора Купер понад вісім років відповідала у Пентагоні за напрямки Росії, України та Євразії, а після початку повномасштабної війни координувала військову допомогу США Україні.

    За її словами, однією з головних проблем для України та її союзників залишаються обмежені темпи виробництва ракет-перехоплювачів для Patriot, які використовують для знищення російських балістичних ракет.

    Купер наголосила, що швидко збільшити виробництво таких ракет неможливо через складність технологічного процесу та високий попит на системи ППО у світі.

    Вона зазначила, що Росія продовжує активно нарощувати виробництво ракет і дронів, тому Україна змушена постійно адаптовувати свою оборону.

    Окремо експосадовиця звернула увагу на майбутній осінньо-зимовий період. На її думку, Росія, ймовірно, знову намагатиметься масовано атакувати українську енергетичну інфраструктуру.

    Купер вважає, що Україні вже зараз необхідно посилювати захист енергетичних об’єктів, розвивати мобільні системи ППО та збільшувати кількість засобів для перехоплення дронів.

    Вона також прокоментувала настрої у США щодо війни Росії проти України. За словами Купер, підтримка України серед американців зберігається, однак дедалі більше громадян США хочуть бачити чітку стратегію завершення війни та розуміння довгострокових цілей Вашингтона.

    Водночас вона підкреслила, що в американському політикумі й надалі існує серйозне занепокоєння через агресивну політику Кремля та можливі наслідки перемоги Росії.

    «Одна з речей, про яку я завжди нагадую своїм американським колегам, — це те, наскільки погано раніше ми прогнозували майбутні рішення Росії», — зазначила Купер.

    Вона також визнала, що багатьох у США здивувала стійкість України та здатність ЗСУ не лише оборонятися, а й виснажувати російські сили.

    На думку Купер, війна дедалі більше переходить у фазу технологічного протистояння, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизовані системи ППО, засоби радіоелектронної боротьби та швидкість адаптації оборонної промисловості.

    На цьому тлі Україна активно розвиває власні технології перехоплення повітряних цілей. Зокрема, 9 травня Міністерство оборони повідомило про перше бойове застосування української ШІ-турелі для автоматичного знищення дронів.

    Крім того, за даними української сторони, ефективність перехоплення російських «шахедів» навесні 2026 року досягла близько 90%.

    Аналітики зазначають, що саме системи ППО та здатність захищати енергетичну інфраструктуру можуть стати одним із ключових факторів під час наступної зими.

  • США попереджають про затримки зброї: Європа та Україна можуть залишитися без критичних поставок у ключовий момент

    США попереджають про затримки зброї: Європа та Україна можуть залишитися без критичних поставок у ключовий момент

    Сполучені Штати офіційно попередили своїх союзників у Європі про можливі серйозні затримки у постачанні озброєння. Причиною стала необхідність терміново поповнювати власні запаси, які суттєво скоротилися через активні бойові дії на Близькому Сході, зокрема в контексті війни з Іраном. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на кілька обізнаних джерел у військово-політичних колах.

    Йдеться про широкий спектр озброєння, включно з високотехнологічними ракетними системами, які є критично важливими для обороноздатності як європейських країн, так і України. За даними джерел, попередження вже отримали ключові союзники США — зокрема Велика Британія, Польща, Литва та Естонія. У деяких випадках затримки можуть торкнутися не лише Європи, а й партнерів у Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

    Основною причиною такого рішення є значне виснаження американських арсеналів. Протягом останніх місяців США активно використовували власні запаси у військових операціях проти Ірану, що змусило Пентагон переглянути пріоритети. За словами представників оборонного відомства, нині триває комплексна оцінка запасів і можливостей їх швидкого відновлення.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація з такими системами, як HIMARS та NASAMS. Перша є високомобільною реактивною системою залпового вогню, яка відіграла ключову роль у стримуванні російських військ в Україні. Друга — це сучасна система протиповітряної оборони середньої дальності, яка використовується для захисту міст і критичної інфраструктури від ракетних і дронових атак.

    Затримки у постачанні боєприпасів і комплектуючих до цих систем можуть мати прямі наслідки для безпеки України. Як повідомляють українські джерела, проблеми з постачанням вже відчуваються — зокрема, йдеться про ситуації, коли пускові установки систем Patriot залишалися без ракет під час масованих обстрілів. Це підвищує ризики для цивільного населення та ускладнює роботу систем протиповітряної оборони.

    У Пентагон офіційно заявили, що ретельно аналізують усі запити союзників і намагаються збалансувати підтримку партнерів із власними оборонними потребами. Водночас деталі щодо конкретних обсягів і термінів постачань не розголошуються через їхню чутливість.

    Ситуація також впливає на стратегічні розрахунки США у глобальному вимірі. Окрім Близького Сходу, Вашингтон змушений враховувати ризики потенційного конфлікту з Китаєм, особливо навколо Тайваню. У цьому контексті збереження достатнього рівня озброєнь стає питанням національної безпеки.

    Експерти зазначають, що нинішня ситуація демонструє структурні проблеми американського військово-промислового комплексу. За словами колишніх посадовців, навіть найбільшим оборонним підрядникам знадобиться до двох років, щоб суттєво наростити виробництво і компенсувати дефіцит. Це означає, що затримки можуть мати довготривалий характер.

    На цьому тлі союзники США в Європі та Азії змушені переглядати власні оборонні стратегії. Деякі країни вже активізують інвестиції у власне виробництво озброєнь, намагаючись зменшити залежність від американських поставок. Водночас для багатьох держав, особливо тих, що знаходяться поблизу зон конфлікту, така залежність залишається критичною.

    Політичний контекст також відіграє важливу роль. Президент Дональд Трамп неодноразово критикував союзників за недостатню участь у військових кампаніях США та закликав їх брати на себе більшу фінансову відповідальність. На цьому тлі затримки постачань можуть сприйматися не лише як технічна проблема, а й як елемент ширшої політичної стратегії.

    Водночас експерти наголошують, що нинішні затримки не є спробою покарати союзників, а радше вимушеним кроком через об’єктивні обмеження ресурсів. Проте їхній вплив може бути значним, особливо для України, яка продовжує протистояти російській агресії та потребує стабільного постачання озброєння.

    Загалом ситуація свідчить про новий етап у глобальній системі безпеки. Світ дедалі більше стикається з конкуренцією за ресурси, де навіть найбільші військові держави змушені робити складний вибір між різними напрямками. Для України це означає необхідність ще тіснішої співпраці з європейськими партнерами та пошуку альтернативних джерел підтримки.

    Попередження США стало сигналом не лише для союзників, а й для всієї міжнародної спільноти: у сучасних конфліктах вирішальним фактором стає не лише військова сила, а й здатність забезпечити її ресурсами в довгостроковій перспективі.