Позначка: Павло Кириленко

  • Заставу за голову АМКУ Павла Кириленка вніс бізнесмен з неоднозначною репутацією

    Заставу за голову АМКУ Павла Кириленка вніс бізнесмен з неоднозначною репутацією

    За голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого негативу усунули незаконному збагаченню, внесли заставу у 30 мільйонів гривень. За інформацією ЗМІ, кошти надійшли від компанії, бенефіціаром якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.

    Про це пише Absolution Leaks.

    Гроші за Кириленка внесла компанія ТОВ «Керамет». Власником 75% фірми є ТОВ «Астрелла Кепітал», кінцевим бенефіціарним власником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.

    Це син Олега Мкртчана, колишнього мільярдера, який раніше був одним із власників та генеральним директором промислової корпорації «Індустріальний союз Донбасу». З 2019 року Олег Мкртчан відбуває тюремне покарання у Росії, суд визнав його винним у шахрайстві в особливо великому розмірі.

    «Керамет» та інші компанії з цієї групи беруть участь в державних закупівлях та аукціонах (наприклад, «Укрзалізниці» та «Нафтогазу України») і за деякими з них вже були помічені ознаки ймовірного порушення антиконкурентного законодавства. Дотримання якого контролює АМКУ, який очолює Павло Кириленко.

  • Заступник голови АМКУ задекларував кредит за програмою «єОселя» на 4 млн гривень

    Заступник голови АМКУ задекларував кредит за програмою «єОселя» на 4 млн гривень

    Заступник голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Максим Сандига задекларував отримання іпотечного кредиту за програмою «ДєОселя» на суму 4 мільйони гривень. Крім того, він вказав виплату 1,75 мільйона гривень, спрямовану на придбання квартири. Цю інформацію було оприлюднено у змінах до декларації посадовця за 2024 рік.

    Програма «єОселя» – це програма доступного іпотечного кредитування для громадян України.

    Вона дозволяє придбати житло або майнові права  з процентною ставкою 7% без жодних компенсацій;
    з процентною ставкою 7% з компенсаціями, де Українська фінансова житлова компанія (Укрфінжитло) компенсує частину процентної ставки за іпотечними кредитами в розмірі 4%. Сандига оформив кредит на 20 років у минулому жовтні. При цьому 1,75 млн гривень він вніс самостійно, а інші кошти за нього сплатив «Сенс банк».

    Максима Сандигу в АМКУ привів Павло Кириленко, котрого підозрюють у незаконному збагаченні. Раніше було повідомлено, як посадовець заробляв мільйони на відновленні Донеччини. Сандига два роки був його заступником у Донецькій ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

    Однак він – зовсім не представник IT-сфери чи колишній кіберполіцейський. Це колишній прокурор, який майже не працював у приватному секторі. З 2008 по липень 2014 року він працював у прокуратурі Києва, де став начальником слідчого відділу. До 2020 року працював слідчим у особливо важливих справах Генпрокуратури, а потім у Кириленка в НАЗК у відділі перевірок.

    За час роботи при Кириленко він задекларував лише квартиру в Києві площею 53,9 кв. м, яку набув у 2009 році. Там він мешкав з офіційно безробітною дружиною та двома дітьми. При цьому він винаймав ще паркомісце площею 17 кв. м. У декларації не було вказано майно, яким він користувався в Краматорську, де знаходилася Донецька ОДА.

    При цьому його дружина Оксана Сандига з 2015 року користується Toyota Camry (2011), яка належить Аллі Володимирівні Даценко. У чоловіка з АМКУ є «ВАЗ-2121» (1988), отриманий у власність у 2018 році. Редакція 368.media  має сумніви, що посадовець користується цим авто.

    За 2023 рік Сандига в ОДА заробив 1,74 млн гривень. Готівкою подружжя зберігає 420 тис. доларів та 300 тис. гривень. Походження валютних коштів невідоме.

    З цікавого можна додати, що безробітна Оксана Сандига восени 2024 року вирішила стати ФОП з питань реклами. Це цікаве поєднання з фактом, що її чоловік – заступник голови АМКУ.

     uqidqhiqudiddxant

  • Голові АМКУ Павлу Кириленку змінили підозру: незаконне збагачення на 72 млн грн

    Голові АМКУ Павлу Кириленку змінили підозру: незаконне збагачення на 72 млн грн

    Очільнику Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павлу Кириленку повідомлено про зміну підозри у рамках розслідування щодо його можливої причетності до незаконного збагачення та декларування неправдивих відомостей. Сума, про яку йдеться у справі, перевищує 72 мільйони гривень.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про зміну підозри голові Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку. Посадовця тепер звинувачують у незаконному збагаченні на суму понад 72 млн грн та поданні неправдивих відомостей у деклараціях за 2020—2023 роки.

    Про це повідомило Національне антикорупційне бюро України.

    Згідно з даними слідства, Павло Кириленко, очолюючи Донецьку обласну державну адміністрацію у 2019—2023 роках, набув 21 об’єкт нерухомого майна та люксовий автомобіль. Майно було зареєстроване на родичів його дружини, що дало змогу приховати його реальну власність.

    Різниця між офіційними доходами Кириленка та його дружини й вартістю майна становить 72,1 млн грн. Задля уникнення уваги антикорупційних органів, посадовець не вносив це майно у свої щорічні декларації.

    Розслідування розпочалося після публікації журналістського матеріалу «Радіо Свобода», у якому висвітлювалися невідповідності між доходами Кириленка та його майновим станом.

    Досудове розслідування у справі завершено. Зараз очікується, що матеріали справи передадуть до суду. Якщо провину Кириленка буде доведено, йому загрожують серйозні правові наслідки, включно з позбавленням права обіймати посади та тривалим терміном ув’язнення.

    Нагадаємо, у Донецькій області приватне підприємство, пов’язане з колишнім головою обласної адміністрації Павлом Кириленком, отримало підряди на суму 414 мільйонів гривень для робіт з відновлення теплопостачання та водозабезпечення.

  • Фірма, пов’язана з корупціонером Павлом Кириленком, отримала підряди на 414 млн гривень – ЗМІ

    Фірма, пов’язана з корупціонером Павлом Кириленком, отримала підряди на 414 млн гривень – ЗМІ

    Приватна фірма, що має зв’язок з колишнім головою Донецької обласної адміністрації та нинішнім керівником Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павлом Кириленком, отримала підряди на 414 мільйонів гривень для відновлення теплопостачання та водозабезпечення в регіоні. Інформація про це була оприлюднена 368.media.

    Підряди та умови виконання

    Приватне підприємство «Полі» з Дніпра виграло п’ять тендерів на відновлення теплопостачання та водозабезпечення в містах Селидове, Мирноград і Святогірськ. Тендери були оголошені в період з червня по вересень 2023 року, а два останні контракти були підписані 5 вересня, в останній день перебування Павла Кириленка на посаді голови Донецької ОДА.

    Початково вартість робіт становила 364 млн гривень, але пізніше зросла до 414 млн гривень через коригування договорів. Підрядник отримав контракти без конкуренції, а також без підтверджуючих документів про досвід аналогічних робіт чи фінансову звітність.

    Питання до компанії та затримки в роботі

    Компанія «Полі» раніше займалася ремонтом пральних машин і не проводила діяльність у 2021-2022 роках. У 2020 році її річний оборот становив лише 132 тис. гривень. Тим не менш, департамент житлово-комунального господарства Донецької ОДА підписав з нею договори. Тоді документами займався Сергій Гончаренко, брат голови Краматорської міської військової адміністрації Олександра Гончаренка.

    По чотирьох з п’яти контрактів фірма не встигла вчасно завершити роботи, що призвело до затримок. Наприклад, модульну насосну станцію для Святогірська перенесли до 30 квітня 2024 року, а в Селидовому встановлення котелень відклали до 25 грудня 2023 року, але навіть ці терміни не були дотримані.

    Сумнівні закупівельні ціни та зміни в компанії

    Ціни на твердопаливні котельні від «Полі» були вищими за ринкові. Для Селидового котельні постачалися по 37,6 млн гривень за штуку, тоді як «Харківські теплові мережі» у липні 2024 року купили дві котельні за 48,7 млн гривень.

    Після отримання коштів фірма змінила місце реєстрації з Дніпра на Київ і новий директор та власник – громадянин Узбекистану Бахтійор Юлдашев, на якого оформлено близько 100 компаній в Україні.

    Корупційні підозри

    Павло Кириленко, нинішній голова АМКУ, отримав підозру у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні. Згідно з даними слідства, він набув значну кількість нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши майно на родичів своєї дружини. Мова йде про 7 квартир, будинок під Києвом, гаражі, паркомісця та автомобіль BMW X3. Ці активи не були вказані в його деклараціях за 2020-2023 роки.

  • Вищий антикорупційний суд призначив заставу для голови АМКУ Павла Кириленка на суму понад 30 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд призначив заставу для голови АМКУ Павла Кириленка на суму понад 30 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Сума застави складає 30,28 мільйонів гривень. Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень та недостовірному декларуванні.

    “У задоволені клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо Кириленка відмовити. Застосувати до Кириленка Павла запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 млн 280 тис. грн”, – сказав суддя.

    Також на Кириленка поклали обов’язки:

    • прибувати до слідчих, прокурорів, слідчого судді та суду за першою вимогою;
    • не відлучатися без дозволу за межі Києва;
    • повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
    • утриматися від спілкування зі свідками;
    • здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та вʼїзд в Україну;
    • носити електронний браслет.

    САП наголошує, що прокурор не погоджується із вказаним рішенням суду та оскаржить його в апеляційному порядку до Апеляційної палати ВАКС.

    Голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на понад 56 мільйонів гривень. Досудове розслідування встановило, що у 2020–2023 роках, коли Кириленко був на посаді керівника Донецької ОВА, він став власником 21 об’єкта нерухомості та люксового автомобіля, а права власності зареєстрував на родичів дружини.

  • Керівник державного органу підозрюється в корупційних злочинах на 56 мільйонів гривень

    Керівник державного органу підозрюється в корупційних злочинах на 56 мільйонів гривень

    Україна знову опинилася під світлом прожекторів через гучний корупційний скандал. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про розслідування справи, в якій фігурує керівник одного з державних органів. Відомо, що цей посадовець, перебуваючи на посту голови однієї з обласних державних адміністрацій, нібито незаконно збагатився на понад 56 мільйонів гривень.

    У слідстві ім’я чиновника не вказується. Однак ЗМІ повідомляють, що йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який раніше очолював Донецьку ОДА.

    У 2020-2023, обіймаючи посаду керівника Донецької ОВА, Кириленко придбав 21 об’єкт нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши майно на родичів своєї дружини.

    Серед незаконно придбаного:

    ▫️7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м;
    ▫️дом під Києвом площею понад 220 кв. м;
    ▫️2 гаражних боксу;
    ▫️6 паркувальних місць;
    ▫️3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
    ▫️автомобиль ВМW Х3.

    Придбане майно не було вказано в деклараціях Кириленка за 2020, 2021, 2022 і 2023 роки.

  • Глава АМКУ Кириленка підозрюється у незаконному збагаченні: НАБУ та САП розпочали розслідування

    Глава АМКУ Кириленка підозрюється у незаконному збагаченні: НАБУ та САП розпочали розслідування

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розпочали кримінальне провадження стосовно голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка за статтями “незаконне збагачення” та “декларування недостовірної інформації”.

    Згідно з інформацією від САП, кримінальне провадження було розпочато 22 березня, наступного дня після оприлюднення матеріалу проєкту “Схеми”. У цьому розслідуванні зазначалося, що родина Кириленка у період з 2020 по 2023 рік придбала нерухомості та автівки на суму понад 70 мільйонів гривень.

    У матеріалі вказано, що батьки та бабуся дружини Кириленка отримали у власність великий маєток та земельні ділянки під Києвом, офісну нерухомість у столиці, автомобілі та кілька квартир у престижних комплексах Києва та Ужгороді. Джерела додали, що жоден з родичів посадовця не має бізнесу, а офіційних доходів, які б забезпечили такі придбання, не вистачило.

    САП підтвердила, що відомості про кримінальні правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтями “декларування недостовірної інформації” та “незаконне збагачення”. Досудове розслідування здійснюють детективи НАБУ.

    Мінімальне покарання за статтею про декларування недостовірної інформації передбачає штраф, а максимальне – позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Щодо статті про незаконне збагачення, за неї може бути призначено покарання від п’яти до десяти років позбавлення волі, також з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

  • Голові Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку пощастило з сім’єю: особняк, ділянки, квартири, авто

    Голові Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку пощастило з сім’єю: особняк, ділянки, квартири, авто

    Сім’я голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка в період 2020-2023 років придбала нерухомість та автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень. Зокрема, великий особняк і дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва та четверо апартаментів в Ужгороді. Про це йдеться в розслідуванні проєкту Схеми.

    Журналісти з’ясували, що це майно, здебільшого оформлене на родичів дружини Кириленка (батьків-пенсіонерів і бабусю), сім’я придбала в період, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію, і до його переведення до Києва на посаду глави АМКУ у 2023 році. При цьому, ніхто з родичів не має бізнесу, а офіційних доходів сім’ї не вистачило б, щоб придбати все це цінне майно.

    У коментарі журналістам Кириленко заявив, що джерело статків – це стартовий капітал сім’ї, який був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу “Стирол” у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалося.

    Родичі Кириленка також не змогли надати документальних підтверджень цієї версії походження статків сім’ї.

    У розслідуванні йдеться, що 2020 року тесть Кириленка – Олександр Матієнко купив під Києвом 25 соток землі та будинок (228 м.кв.). Згідно з договором купівлі-продажу, за це він заплатив приблизно 4 млн грн. Однак Схеми знайшли архівне оголошення про продаж цього будинку – у 2020 році він коштував приблизно 430 тисяч доларів (10 млн грн за курсом на 2020 рік). У квітні 2021 року Матієнко купив у тому ж котеджному містечку ще 25 соток за 1,8 млн грн.

    У воєнний час, у серпні 2022 року, тесть Кириленка купив майнові права на апартаменти в елітному житловому комплексі Ужгорода (90 і 74 кв.м). Згідно з договором купівлі-продажу, Матієнко заплатив за ці апартаменти 800 і 640 тисяч гривень. Журналісти стверджують, що ринкові ціни були значно вищими – 7 і 6 мільйонів гривень. Дружина Матієнка також у цей період купила квартиру в елітному комплексі Ужгорода та чотири паркомісця.

    Також теща Кириленка у 2023 році стала власницею двох елітних квартир у Києві. Йдеться про ЖК Obolon Plaza. У коментарі журналістам Кириленко сказав, що у сім’ї його дружини багато заощаджень для того, щоб купити цю нерухомість.

    “Вони мали активи, зокрема й у вигляді акцій, сертифікатів підприємства Стирол. І потім вони реалізовувалися залежно від їхньої ціни. Альбіна Віннікова – це прабабуся моїх дітей, вона працювала і акції реалізовувала вона”, – заявив він.

    Окрім цього, Схеми знайшли офісне приміщення, елітні авто та іншу нерухомість у сім’ї голови АМКУ. Водночас ані Кириленко, ані його дружина, згідно з деклараціями, не мали коштів для придбання нерухомості.

    Павло Кириленко став головою АМКУ у вересні 2023 року. До цього він обіймав посаду голови Донецької ОВА. Він замінив на цій посаді Ольгу Піщанську.

    Кириленко очолював Донецьку ОДА з 5 липня 2019 року до 5 вересня 2023 року. До цього обіймав посаду військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України.

  • Родина голови АМКУ придбала майно на 70 мільйонів гривень

    Родина голови АМКУ придбала майно на 70 мільйонів гривень

    Протягом періоду з 2020 по 2023 рік, родина Павла Кириленка, голови Антимонопольного комітету України (АМКУ),  придбала нерухомості та автомобілів на суму понад 70 мільйонів гривень.

    Це включає великий маєток із двома земельними ділянками під Києвом, офісні приміщення обсягом 200 квадратних метрів у столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями у престижних житлових комплексах Києва та чотири апартаменти в Ужгороді.

    Розслідування, проведене журналістами «Схем», виявило, що більшість цього майна була зареєстрована на родичів дружини Кириленка (батьків та бабусю), і придбана за час, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію, перш ніж був переведений на посаду голови АМКУ у Києві у 2023 році. Проте, ніхто з родичів не має бізнесу, а офіційних доходів, які могли б підтримати такі великі покупки, недостатньо, щоб їх здійснити, зазначається у розслідуванні.

    В коментарі для «Схем» Кириленко заявив, що джерело статків його родини – це стартовий капітал, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини продала акції заводу “Стирол” у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Однак офіційного підтвердження цим операціям журналістам не вдалося знайти.

    Родичі Кириленка також не могли підтвердити документально цю версію походження сімейного майна, стверджуючи, що “все залишилося в окупованій Горлівці”.

    У квітні 2020 року, коли Павло Кириленко вже майже 9 місяців очолював Донецьку облдержадміністрацію, його тесть, Олександр Матієнко, придбав у котеджному містечку на Київщині земельну ділянку площею 25 соток та будинок у 228 квадратних метрів. Згідно з отриманим договором купівлі-продажу, вартість цієї нерухомості для Матієнка склала 4 мільйони гривень. Проте, за архівним оголошенням про продаж цього будинку, опублікованим на одному з інтернет-порталів, у 2020 році він коштував більше. Його ціна становила 430 тисяч доларів (еквівалентно 10 мільйонів гривень за той період).

    Олександр Матієнко, коментуючи для журналістів, стверджував, що справді придбав майно значно дешевше, ніж та ціна, що вказана в оголошенні. “Він (продавець – ред.) продавав це майно 4-5 років. Я думаю, якби він не продав, я б не купив, так?”, – зазначив Матієнко.

    У січні 2021 року мати Павла Кириленка опублікувала фотографії з ним та дітьми у цьому маєтку. У квітні 2021 року тесть Кириленка, Олександр Матієнко, додатково придбав 25 соток землі в тому ж котеджному містечку за 1,8 мільйона гривень, згідно з договором купівлі-продажу. Наразі на цій території можна побачити фундамент майбутньої будівлі.

    Журналісти також встановили, що родина Кириленка продовжувала розширювати своє майно навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії. У серпні 2022 року Матієнко придбав майнові права на апартаменти у престижному житловому комплексі “Residents Park” в Ужгороді. На той момент Павло Кириленко вже очолював Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію, переїхавши на схід саме з Ужгорода, де протягом двох років очолював військову прокуратуру.

    Згідно з договорами купівлі-продажу, які маються в розпорядженні «Схем», тесть Кириленка придбав майнові права на квартири у житловому комплексі, з площами 90 та 74 квадратних метри за 800 та 640 тисяч гривень відповідно. За відомостями журналістів, на момент покупки ринкові ціни на цю нерухомість становили суттєво більше – 7 та 6 мільйонів гривень відповідно.

    У квітні 2023 року тесть Кириленка додатково придбав майнові права на ще одну квартиру у ужгородському житловому комплексі, площею 77 квадратних метрів за майже 670 тисяч гривень. За даними інформаційного ресурсу з нерухомості, ринкова вартість цієї квартири становила майже 6 мільйонів гривень на той момент.

    Теща Кириленка, Наталія Матієнко, у той же період також придбала майнові права на квартиру у комплексі “Residents Park” площею 80 квадратних метрів, за суму понад 670 тисяч гривень. Ринкова вартість апартаментів на той момент становила приблизно 6 мільйонів гривень. Крім квартир, подружжя Матієнків у період з 2022 по 2023 рік стали власниками чотирьох паркомісць у ужгородському житловому комплексі, сукупна ринкова вартість яких перевищує два з половиною мільйони гривень.

    Отже, загальна ринкова вартість майна, що належить подружжю Матієнків у Ужгороді, становить 27 мільйонів гривень.

    У березні 2023 року теща Кириленка стала власницею двох квартир у Києві, у житловому комплексі “Obolon Plaza”, кожна з яких має площу майже 90 квадратних метрів. Загальна вартість цього майна, за даними договорів купівлі-продажу, становить 9,5 мільйонів гривень. Оплата за ці апартаменти була здійснена у 2021 році.

    У тому ж місяці, тесть Павла Кириленка придбав два паркомісця у комплексі Obolon Plaza за загальну суму, відповідно до ринкових цін, від 80 до 100 тисяч доларів.

    За даними, зібраними журналістами, у цьому ж столичному житловому комплексі у травні 2023 року мати дружини Павла Кириленка, Наталія Матієнко, стала власницею офісного приміщення площею майже 200 квадратних метрів. Вона отримала цю нерухомість у подарунок від своєї матері, Альбіни Віннікової. Віннікова, яка є прабабусею дітей Павла Кириленка, внесла майже 12 мільйонів гривень за це приміщення у 2021 році, що підтверджується договором купівлі-продажу.

    Крім того, тесть Павла Кириленка володіє Volkswagen Tiguan 2020 року випуску, а теща – розкішним кросовером BMW X3, на якому, за встановленими “Схемами”, пересувається сама дружина голови Антимонопольного комітету України, Алла Кириленко.

    У коментарі для “Схем”, Павло Кириленко заявив, що у родини його дружини було достатньо заощаджень, щоб придбати всю цю нерухомість.

    “Вони мали активи, включаючи акції, сертифікати підприємства ‘Стирол’. І вони реалізовувалися залежно від їх ціни. Альбіна Віннікова – це прабабуся моїх дітей, вона працювала і реалізовувала акції”, – зазначив Кириленко.

    Теща Кириленка, Наталія Матієнко, розповіла, що її батьки продали акції заводу в 1997 році і заробили на цьому 40 тисяч доларів.

    “Постійно працювали гроші. Вони у нас ніколи не лежали без діла”, – додала Матієнко.

    Вона також зазначила, що частину грошей вона отримала від родички в Росії, яка померла.

    Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, в коментарі для “Схем”, заявив, що протягом усього життя працював, тому міг заощадити на це майно.

    “Хіба за 40 років я не міг заробити? Я будував, купував квартиру, робив ремонт, продав. Переїхав в іншу, зробив ремонт і пожив там. Мені допомагали батьки жінки, у нас велика і дружна сім’я, якщо люди так живуть, то це можна тільки аплодувати”, – сказав Матієнко.

    Проте, відповідно до даних з офіційних реєстрів фізичних та юридичних осіб, Наталія Матієнко ніколи не мала власного бізнесу. За даними “Схем”, доступ до яких було отримано з баз даних про офіційні доходи, вона отримувала лише соціальні виплати та незначну суму від приватного підприємства в 2003 році. Її чоловік, Олександр Матієнко, переважно працював у ДАІ, а за період з 2005 по 2015 рік він отримав зарплату у розмірі 223 тисяч гривень. Наразі обидва є пенсіонерами.

    Дружина Алла Кириленко, за даними її декларацій, офіційно не мала достатніх коштів, щоб допомогти батькам у придбанні численної нерухомості та автомобілів. Це саме стосується і самого голови Антимонопольного комітету, якій, за його заробітною платою та заявленими заощадженнями, не могли забезпечити такі великі придбання.

    Бабуся дружини Кириленка, 77-річна Альбіна Віннікова, за останні двадцять п’ять років отримала лише 16 гривень від «Приватбанку» у 2013-му році. За даними податкової з 2015 по 2017 рік, вона отримувала соціальні виплати на суму трохи більше однієї тисячі гривень як внутрішньо переміщена особа.

    Невдачею завершилася спроба журналістів знайти офіційні підтвердження операцій з акціями. У Фонді держмайна надали лише частину архівних даних, а Національний депозитарій не мав інформації щодо реєстру акціонерів заводу за ті роки.

    Самі родичі Кириленка не мали можливості нагадати деталі стосовно кількості та вартості акцій заводу, які володіли. Вони тільки згадали про суму в 40 тисяч доларів, яку, за їх словами, отримали від продажу акцій. Проте, документальні підтвердження цієї версії не були надані.

    «Вся ця історія залишилася в Горлівці. Якщо б це було інакше, ми показали б вам всі ці документи, які залишилися там. Всі квитанції, розписки та інше», – сказала Наталія Матієнко.

    Юристи вважають, що наявність значного майна у родині голови Антимонопольного комітету України може бути ознакою незаконного збагачення, особливо якщо це майно не відповідає офіційно заявленим доходам.

    “Це може бути актив, що знаходиться на ім’я інших осіб, але було придбане за кошти або за дорученням особи, яка декларує свої доходи. Або це може бути майно, щодо якого він залишає за собою право розпоряджатись, продавати або визначати юридичний статус. Якщо різниця між законними доходами і цими активами перевищує 8,5 мільйонів гривень (на 2022 рік), це може бути ознакою незаконного збагачення, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна”, – пояснює юрист “Центру протидії корупції” Вадим Валько.

    Павло Кириленко був призначений головою Антимонопольного комітету в вересні 2023 року за пропозицією президента України Володимира Зеленського. З 2019 року до осені 2023 року він очолював Донецький регіон. Кар’єру розпочав як прокурор, працюючи спочатку у Донецькій області, потім в Генеральній прокуратурі у Києві, і пізніше як військовий прокурор на Закарпатті, очолюючи військову прокуратуру Ужгородського гарнізону.